Постанова

від 08.10.2024 по справі 906/386/24

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2024 року Справа № 906/386/24

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Миханюк М.В., суддя Крейбух О.Г. , суддя Саврій В.А.

секретар судового засідання Верещук А.В.

за участю представників сторін:

позивача: Гамея В.В., адвоката, ордер на надання правничої (правової) допомоги серія АВ №1115382 від 06.02.2024

відповідача: Сірої А.В., адвоката, ордер на надання правничої (правової) допомоги серія АМ №1070824 від 28.12.2023

третьої особи: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу "SIA GENTMED" на додаткове рішення господарського суду Житомирської області, ухваленого 27.06.24р. суддею Шніт А.В. о 09:58 у м.Житомирі, повний текст складено 04.07.24р. у справі № 906/386/24

за позовом "SIA GENTMED"

до Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Новофарм-Біосинтез"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Alba Healthcare Limited

про стягнення 34 121,92 євро

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 17.06.2024 позов задоволено; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Новофарм-Біосинтез" на користь "SIA GENTMED" 34 121,92 євро заборгованості та 255,92 євро судового збору, а також ухвалено повернути "SIA GENTMED" з Державного бюджету України 255,90 євро судового збору, сплаченого відповідно до платіжного документу від 29.01.2024, про що постановити ухвалу.

19.06.2024 за вх. №01-44/1843/24 через систему "Електронний суд" від представника "SIA GENTMED" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення з додатками.

Ухвалою суду від 19.06.2024 постановлено прийняти до розгляду заяву представника "SIA GENTMED" про ухвалення додаткового рішення (вх. №01-44/1843/24 від 19.06.2024); судове засідання для розгляду заяви призначити на 27.06.2024 о 09:20.

Додатковим рішенням Господарського суду Житомирської області від 27.06.204 у справі №906/386/24 заяву "SIA GENTMED" про ухвалення додаткового рішення (вх. №01-44/1843/24 від 19.06.2024) у справі №906/386/24 задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Новофарм-Біосинтез" (11700, Житомирська обл., м. Звягель, вул. Житомирська, буд. 38, ідентифікаційний код 20420715) на користь "SIA GENTMED" (Registration number 50203425451, adress: Turaidas iela 110 k-1-3, Jurmala, LV-2015): 20000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

У частині стягнення 40 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу відмовлено.

В обґрунтування додаткового рішення, суд з посиланням на ст.ст. 123, 126, 129, 185, 244 ГПК України, Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», постанови Верховного Суду, рішення Європейського суду з прав людини, докази наявні у справі, вказав, що представником позивача дотримано вимог щодо строків та порядку подання заяви про стягнення витрат на правничу допомогу, чим спростовуються посилання відповідача в якості заперечень проти заяви стосовно ухвалення додаткового рішення.

Разом з тим, враховуючи факт визнання відповідачем позову в повному обсязі, суд дійшов висновку що заявлені витрати позивача на професійну правничу допомогу порівняно з предметом спору та складністю справи, є неспіврозмірними та достатньо завищеними, не відповідають критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, такі витрати не мають характеру необхідних і не співрозмірні із виконаною роботою по даній справі. За таких обставин, суд першої інстанції вважав, що справедливими, співрозмірними є витрати на професійну правничу допомогу, про які заявлено у заяві про ухвалення додаткового рішення (а.с. 137-139), в розмірі 20 000,00 грн, витрати в зазначеній сумі є достатніми для підготовки та подання позовної заяви та забезпечення участі адвоката в двох судових засіданнях. А тому прийшов до висновку, що заява представника "SIA GENTMED" про стягнення витрат на правничу допомогу (вх.№01-44/1843 від 19.06.2024) підлягає частковому задоволенню в сумі 20 000,00 грн, а у стягненні 40 000,00грн (60 000,00грн - 20 000,00грн) слід відмовити.

Не погодившись із винесеним додатковим рішенням "SIA GENTMED" звернулося із апеляційною скаргою, в якій просить додаткове рішення Господарського суду Житомирської області від 27.06.2024 у справі № 906/386/24 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Новофарм-Біосинтез" на користь Комерційного товариства SIA GENTMED 20 000, 00 грн витрат на професійну правничу допомогу - скасувати. Прийняти нове рішення, яким стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Новофарм-Біосинтез" на користь Комерційного товариства SIA GENTMED витрат на професійну правничу допомогу, наданих у ході розгляду справи, у розмірі 60 000,00 грн.

Апелянт не погоджується з оскаржуваним рішенням в частині відмови у стягненні з відповідача 40 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. Вважає, що суд першої інстанції неповно дослідив фактичні обставини справи, а також порушив норми процесуального права при прийнятті додаткового рішення.

Вказує, що предметом позову у справі № 906/386/24 було стягнення з ТОВ фірми «НОВОФАРМ- БІОСИНТЕЗ» на користь Комерційного товариства «SIA GENTMED» заборгованості за Договором переведення боргу.

В укладенні Договору переведення боргу №01/2023 брали участь три сторони, ТОВ фірма «НОВОФАРМ-БІОСИНТЕЗ» (Первісний боржник), Компанія «АЛБА ХЕЛСКЕА ЛІМІТЕД» (Кредитор) та Комерційне товариство «SIA GENTMED» (Новий боржник). При чому дві сторони зобов`язання з переведення боргу, в тому числі і сам позивач, є нерезидентами України.

Враховуючи місце укладення договору, а також те, що позивач є нерезидентом України та зареєстрований у Латвійській Республіці, то до спірних відносин між сторонами за Договором про переведення боргу №01/2023 необхідно було також застосовувати право Латвійської Республіки, що, до речі, визнано і самим Господарським судом Житомирської області у основному рішенні по справі від 17.06.2024. Це, в свою чергу, потребувало від адвоката здійснення пошуку, перекладу, вивчення та порівняння з національним законодавством України цивільного законодавства Латвійської Республіки. Таким чином, зазначені обставини вже самі по собі ускладнюють зміст спірних правовідносин, які виникли між позивачем та відповідачем та вимагали від адвоката витрат більшого часового та особистого ресурсу, ніж ним би було задіяно при підготовці позовної заяви щодо стандартних правовідносин між резидентами України.

Предметом договору переведення боргу була наявна заборгованість відповідача перед кредитором за контрактом №01/UKR від 10.02.2020 за умовами якого Кредитор здійснював продаж і відвантаження Відповідачу фармацевтичних субстанцій, придатних для виробництва стерильних лікарських засобів і допоміжних речовин.

За таких обставин, апелянт зазначає, що попередній аналіз документів та збір доказів при підготовці позовної заяви для звернення до суду за для захисту порушених відповідачем прав Комерційного товариства «SIA GENTMED» щодо спірних правовідносин, проведений представником позивача - адвокатом В. Гамеєм, складався не тільки з безпосереднього дослідження фабули самого спору, а й включав у себе вивчення обставин, матеріалів та суті правовідносин, що передували оспорюваним. Відтак, представник позивача витратив додатковий час на опрацювання більшої кількості контрактів, специфікацій, платіжних інструкцій тощо.

Отже, заявлені позивачем витрати на аналіз та збір доказів, підготовку тексту позовної заяви, формування позовної заяви з додатками для надсилання до суду, які відображені в Акті приймання-передачі наданих послуг від 18.06.2024 до договору про надання правової допомоги від 04.12.2024, в повній мірі відповідають тій складності та характеру спірних правовідносин, які виникли через порушення відповідачем своїх зобов`язань за договором переведення боргу.

Так, на підтвердження своєї позиції посилається на додаткову постанову Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц у якій вказано, що можна виділити такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Разом із тим, вказує, що Господарський суд Житомирської області взагалі не врахував таку складову наданих адвокатом послуг, як аналіз відзиву на позовну заяву та підготовку відповіді на відзив, яка також була визначена в Акті приймання-передачі наданих послуг від 18.06.2024.

Вважає, що факт визнання відповідачем позову в повному обсязі в жодному разі не може бути тією обставиною, яка могла б нівелювати обсяг виконаної представником позивача роботи з надання професійної правничої допомоги, яка передувала цьому. Навпаки, факт визнання відповідачем позову в повному обсязі лише зайвий раз підтверджує рівень якості виконаної роботи щодо захисту порушених законних прав та інтересів позивача та його представництва в суді.

Зауважує, що беручи на себе обов`язок щодо здійснення представництва інтересів клієнта в суді, адвокат бере на себе відповідальність не лише за якусь одну дію, наприклад написання процесуального документу чи виступ у суді, а бере на себе обов`язок по вчиненню комплексу дій, метою яких є забезпечення реалізації та захисту прав і обов`язків клієнта.

Отже, участь у судовому засіданні являє собою не формальну присутність на ньому, а підготовку адвоката до цього засідання, витрачений час на дорогу до судового засідання та у зворотному напрямку, його очікування та безпосередня участь у судовому засіданні.

Крім того, звертає увагу колегії, що відповідач, подаючи відзив на позовну заяву позивача зазначив, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач очікує понести в зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, складає 50000,00 грн витрат за надання професійної правничої допомоги. Таким чином, загальна вартість здійснених позивачем витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 60 000,00 грн є в повному обсязі співмірними з наданими послугами.

У відзиві на апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма "НОВОФАРМ-БЮСИНТЕЗ" наводить свої міркування на спростування доводів скаржника та вказує на законність та обґрунтованість додаткового рішення суду першої інстанції. Просить апеляційну скаргу на додаткове рішення Господарського суду Житомирської області від 27.06.2024 у справі № 906/386/24 залишити без задоволення, а додаткове рішення Господарського суду Житомирської області від 27.06.2024 у справі № 906/386/24 - без змін.

В судовому засіданні представник скаржника підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі та надав пояснення на обґрунтування своєї позиції. Просить додаткове рішення Господарського суду Житомирської області від 27.06.2024 у справі № 906/386/24 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Новофарм-Біосинтез" на користь Комерційного товариства SIA GENTMED 20 000, 00 грн витрат на професійну правничу допомогу - скасувати. Прийняти нове рішення, яким стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Новофарм-Біосинтез" на користь Комерційного товариства SIA GENTMED витрат на професійну правничу допомогу, наданих у ході розгляду справи, у розмірі 60 000,00 грн.

Представник відповідача заперечила проти апеляційної скарги з підстав викладених у відзиві та надала пояснення на обґрунтування своєї позиції. Просить апеляційну скаргу на додаткове рішення Господарського суду Житомирської області від 27.06.2024 у справі № 906/386/24 залишити без задоволення, а додаткове рішення Господарського суду Житомирської області від 27.06.2024 у справі № 906/386/24 - без змін.

Третя особа не з`явилася, про дату, час та місце розгляду скарги представника було повідомлено на електронну адресу.

Таким чином, враховуючи норми ст.ст.269, 273 ГПК України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції, строки розгляду апеляційної скарги, та той факт, що неявка в засідання суду представника третьої особи, належним чином та відповідно до законодавства повідомленого про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає перегляду оскарженого додаткового рішення, явка обов`язковою не визнавалася, колегія суддів визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представника останнього, за наявними у справі доказами.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з`ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, відповідність висновків, викладених в додатковому рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при винесенні оскарженого додаткового рішення, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду встановила наступне.

04.12.2023 між Комерційним товариством "SIA GENTMED" (клієнт) та адвокатом Гамеєм Валентином Володимировичем (адвокат) укладено договір про надання правової допомоги (далі - Договір) (а.с. 141-142).

Відповідно до п.1.1 Договору адвокат зобов`язується надавати правову допомогу Клієнту у будь-яких установах, організаціях, на підприємствах незалежно від їх підпорядкування, форм власності та галузевої належності при вирішенні питань, пов`язаних із судовими справами, учасником яких є або може бути клієнт;

- в усіх правоохоронних органах;

- у судах (першої інстанції, апеляційної інстанції, касаційної інстанції) з усіма правами, які надано законом позивачу, заявнику, скаржнику, відповідачу (відповідачу за зустрічним позовом), третій особі та потерпілому, в тому числі з правом пред`явлення позову, повної або часткової відмови від позовних вимог, визнання повністю або частково позову, зміни підстав або предмета позову, укладення мирової угоди, оскарження рішення, ухвали, судового наказу та інших судових рішень;

- у відповідному відділі державної виконавчої служби або перед приватними виконавцями з питань, пов`язаних з виконанням судових рішень, виконавчих документів.

Згідно п.1.2 Договору крім іншого, за дорученням клієнта адвокат зобов`язується надавати правову допомогу клієнту як позивачу (стягувачу) в процедурі стягнення заборгованості за договором переведення боргу №01/2023 від 20.01.2023 та договором переведення боргу №02/2023 від 24.02.2023 з Товариством з обмеженою відповідальністю фірма "Новофарм-Біосинтез" у судах усіх інстанцій, органах виконання судових рішень та інших установах.

Клієнт несе обов`язок зокрема сплатити гонорар адвокату в розмірі та строк згідно цього договору (п.2.3 Договору).

За змістом розділу 4 Договору на визначення розміру гонорару адвоката впливають строки та результати вирішення спірних правовідносин, ступінь важкості справи, обсяг правових послуг, необхідних для досягнення бажаного результату та належного виконання окремих доручень клієнта. Обсяг правової допомоги враховується при визначені обґрунтованого розміру гонорару. Сторони домовилися, що гонорар адвокат за надання правничої допомоги згідно цього договору складається з наступних частин, залежно від виконаної адвокатом роботи та наданих послуг. Під час підготовки позовної заяви, включно з аналізом доказів, написанням тексту позову, формуванням додатків та вчинення інших необхідних дій для подання позову, а також інших заяв по суті та процесуальних заяв (зокрема, але не виключно відповідь на відзив, відзив на зустрічний позов, апеляційна скарга, касаційна скарга тощо), які будуть подані в межах судового провадження, гонорар адвоката розраховується, виходячи з вартості однієї години роботи адвоката, яка становить 5 000,00 (п`ять тисяч) грн за 1 (одну) годину. Вартість участі адвоката в одному судовому засіданні становить 5 000,00 (п`ять тисяч) грн. Факт виконання адвокатом робіт, вказаних у п. 4.2.1. цього договору, їх об`єм та вартість мають бути підтверджені актом приймання-здачі виконаних робіт, підписаним обома сторонами.Сторони домовились, що вся сума гонорару адвоката сплачується протягом 10 днів з моменту складення повного тексту рішення суду відповідної інстанції.

Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до повного виконання зобов`язань за цим договором (п.3.1 Договору).

Як зазначалося вище, додатковим рішенням Господарського суду Житомирської області від 27.06.204 у справі №906/386/24 заяву "SIA GENTMED" про ухвалення додаткового рішення (вх. №01-44/1843/24 від 19.06.2024) у справі №906/386/24 задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Новофарм-Біосинтез" (11700, Житомирська обл., м. Звягель, вул. Житомирська, буд. 38, ідентифікаційний код 20420715) на користь "SIA GENTMED" (Registration number 50203425451, adress: Turaidas iela 110 k-1-3, Jurmala, LV-2015): 20 000,00грн витрат на професійну правничу допомогу.

У частині стягнення 40 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу відмовлено.

Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.

Згідно п.3 ч.1 ст.244 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч.3 ст.123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом ч.8 ст.129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою; представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ст.16 ГПК України).

Як вказав Конституційний Суд у п.3.2 рішення від 30.09.2009 №23-рп/2009, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами й може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин з іншими суб`єктами права. Також, Конституційний Суд України зазначив і те, що гарантування кожному права на правову допомогу в контексті ст.59 Конституції України покладає на державу відповідні обов`язки щодо забезпечення особи правовою допомогою належного рівня. Такі обов`язки зумовлюють необхідність визначення в законах України, інших правових актах порядку, умов і способів надання цієї допомоги.

Пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги (ч.1 ст.26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Відповідно до п.4 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правничої допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ч.3 ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Згідно з положеннями статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суд має виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 06.03.2019 у справі №922/1163/18, від 07.09.2020 у справі №910/4201/19, від 17.09.2020 у справі №904/3583/19.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.4 ст. 126 ГПК України).

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).

У розумінні положень ч. 5 ст. 126 ГПК України, зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, якщо на її думку, не дотримано вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом витраченим адвокатом на виконання робіт.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч.5-7, 9 ст.129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись ч.5-7, 9 ст.129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд, з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи (наведений правовий висновок викладено у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 та постановах Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 24.10.2019 у справі №905/1795/18, від 11.11.2021 у справі №910/7520/20).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі ст.41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою ЄСПЛ, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited проти України" від 23.01.2014, у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015).

У рішенні ЄСПЛ "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (схожа правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у додаткових постанові від 20.05.2019 у справі №916/2102/17, у постанові від 05.06.2019 у справі №922/928/18, від 01.08.2019 у справі №915/237/18).

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (правова позиція викладена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у додатковій постанові від 07.11.2019 у справі №905/1795/18 та у постановах від 13.02.2020 у справі №910/2170/18, від 08.04.2020 у справі №922/2685/19).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).

На підтвердження понесених витрат на правову допомогу в розмірі 60 000,00грн представником позивача подано копії договору надання правової допомоги від 04.12.2023 (а.с. 141-142), акту прийому-передачі наданих послуг відповідно до договору надання правової допомоги від 18.06.2024 (а.с. 143), ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії АВ №1115382 від 06.02.2024 (а.с. 159).

Таким чином, матеріалами справи підтверджується факт надання адвокатом Гемеєм В.В. професійної правничої допомоги "SIA GENTMED" у справі №906/386/24, зокрема, щодо підготовки, написання та подання позовної заяви, відповіді на відзив, участі у двох судових засідання з розгляду даної справи (06.06.2024 (згідно протоколу судового засідання від 06.06.2024 (а.с. 114-115)) і 17.06.2024 (згідно протоколу судового засідання від 17.06.2024 (а.с. 163-164)).

Разом з тим, як вбачається із матеріалів справи, відповідачем подано до суду першої інстанції, заяву про зменшення розміру правничої допомоги, відповідно до змісту якої останній зазначає, про порушення позивачем процедури звернення із заявою про стягнення витрат на правничу допомогу, просить зменшити розмір витрат з 60000,00 грн до 15000,00 грн.

При цьому, суд зазначає, що вказувалося вище, відповідно до п.3 ч.1 ст.244 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

За змістом ч.8 ст.129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У даній справі судові дебати не проводились, оскільки рішення суду ухвалено в порядку, визначеному, ч.3 ст.185 ГПК України, згідно якої за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем.

Водночас, як вбачається, з протоколу судового засідання від 06.06.2024 (а.с. 114-115), представником позивача здійснено заяву про судові витрати, зокрема, повідомлено, що заява про витрати на правничу допомогу буде подана протягом 5 днів після проголошення рішення суду.

Крім того, у позовній заяві позивачем було зазначено попередній (орієнтований) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку з розглядом справи в суді першої інстанції (а.с. 6).

Так, 19.06.2024 за вх. №01-44/1843/24 представником "SIA GENTMED" подано заяву про ухвалення додаткового рішення. При цьому, рішення у справі №906/386/24 Господарським судом Житомирської області проголошено 17.06.2024.

Таким чином, колегія суддів погоджується із судом першої інстанції, що представником позивача дотримано вимог щодо строків та порядку подання заяви про стягнення витрат на правничу допомогу, чим спростовуюся посилання відповідача в якості заперечень проти заяви стосовно ухвалення додаткового рішення.

При цьому, як зазначалося вище, судом першої інстанції було взято до уваги клопотання відповідача про зменшення розміру витрат на правничу допомогу та зменшено витрати до 20 000,00 грн, що і стало підставою для звернення зі скаргою до суду апеляційної інстанції, з приводу чого суд апеляційної інстанції зазначає таке.

Одним із принципів господарського судочинства, який передбачено положеннями статті 129 ГПК України, є відшкодування судових витрат стороні, на користь якої ухвалене судове рішення. Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

А отже із системного аналізу положень частини восьмої статті 129, частини третьої статті 126 ГПК України, суд вважає, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів, які подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Також, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У своїй постанові від 20 листопада 2020 року №910/13071/19, Верховний Суд звертає увагу, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.

Проаналізувавши надані заявником в обґрунтування розміру адвокатських витрат документи, здійснивши аналіз доводів позивача, а також співмірності заявленого останнім розміру витрат на правничу допомогу зі складністю справи та виконаних адвокатом обсягом робіт (наданих послуг на суму 60 000,00 грн), керуючись в тому числі такими критеріями, як обґрунтованість та пропорційність до предмета спору, а також враховуючи критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи (пункт 21 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц), колегія суддів дійшла висновку, що заявлені витрати є неспівмірними зі складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг, витраченим ним часом на надання таких послуг, не відповідають критерію розумності їх розміру та їх стягнення становить надмірний тягар для іншої сторони, що суперечить принципу розподілу таких витрат.

З огляду на встановлені судом обставини у системному взаємозв`язку з правовими положеннями Господарського процесуального кодексу України та Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", оцінивши подані заявником докази у підтвердження понесених ним витрат, виходячи з критеріїв реальності та розумності таких витрат, їх обґрунтованості та пропорційності, враховуючи клопотання відповідача про зменшення витрат на правничу допомогу, зважаючи на те, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу не є співмірним із складністю справи та не потребувала значної інтелектуальної підтримки зі сторони адвоката зважаючи на його професійний рівень, беручи до уваги обсяг наданих адвокатських послуг, з огляду на наявність в адвоката повної вищої юридичної освіти, та відсутність значного обсягу юридичної та технічної роботи, а також враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, судова колегія дійшла висновку про те, що заявлена позивачем сума відшкодування витрат на правничу допомогу, пов`язана з розглядом справи №906/386/24 у суді першої інстанції в сумі 60 000,00 грн є неспівмірною, а тому погоджується із висновком суду першої інстанції, що до стягнення підлягають понесені позивачем судові витрати у сумі 20 000,00 грн, що відповідає принципам господарського судочинства, зокрема - забезпеченню дотримання балансу інтересів сторін. При цьому, у відшкодуванні понесених позивачем на професійну правничу допомогу витрат в розмірі 40 000,00 грн слід відмовити.

Також, слід вказати, що розподіляючи витрати за послуги адвоката які наявні в матеріалах справи, докази понесення судових витрат пов`язаних із наданням правничої допомоги не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на послуги адвоката у такому розмірі за рахунок іншої сторони, адже розмір таких витрат має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Адвокат та Клієнт, керуючись принципом вільного волевиявлення щодо укладення договору про надання правової допомоги, вправі погодити між собою розмір та вартість такої допомоги. Клієнт має право погодитись або не погодитися із запропонованими тарифами (вартістю послуг) зважаючи на свої фінансові можливості. У разі ж погодження та підписання відповідного договору - клієнт оплачує вартість послуг адвоката за результатами їх надання та підтвердження.

Проте, інший учасник у справі, на якого просить Клієнт покласти понесені ним витрати на правову допомогу - не зобов`язаний повністю за свій рахунок відшкодовувати усю суму заявлених витрат на правову допомогу. Як вказано вище, при визначенні суми до відшкодування суд має виходити з критерію розумності їх розміру, з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

За таких обставин, колегія суддів погоджується із судом першої інстанції, що справедливими, співрозмірними є витрати на професійну правничу допомогу, про які заявлено у заяві про ухвалення додаткового рішення (а.с. 137-139), в розмірі 20 000,00грн.

Разом з тим, щодо послуг адвоката таких, як збір доказів, підготовка тексту позовної заяви, формування позовної заяви з додатками для надсилання до суду, аналіз відзиву на позовну заяву та підготовка відповіді на відзив, то апеляційний господарський суд вважає, що такі послуги є єдиним комплексом юридичних послуг, за наслідком яких досягається єдина мета представництва - формування вірної правової позиції клієнта.

Витрати в зазначеній сумі є достатніми для підготовки та подання позовної заяви, відповіді на відзив та забезпечення участі адвоката в двох судових засіданнях, тривалість яких менше 1 години, як убачається із протоколів судових засідань (а не 1 год 5000 грн, як вказує заявник).

За таких обставин судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції про часткове задоволення заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн.

За наведеного, судова колегія зазначає, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, ґрунтуються на його власній оцінці та спростовуються наведеними та встановленими судом обставинами справи.

Отже, колегія суддів вважає, що додаткове рішення Господарського суду Житомирської області від 27.06.2024 у даній справі прийняте з повним з`ясуванням всіх обставин, що мають значення для справи, дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для його скасування.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу "SIA GENTMED" на додаткове рішення Господарського суду Житомирської області від 27.06.24 у справі № 906/386/24 залишити без задоволення.

2. Додаткове рішення Господарського суду Житомирської області від 27.06.24 у справі № 906/386/24 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, встановленому ст. 286-291 ГПК України.

4. Справу № 906/386/24 повернути до Господарського суду Житомирської області.

Повний текст постанови складений "10" жовтня 2024 р.

Головуючий суддя Миханюк М.В.

Суддя Крейбух О.Г.

Суддя Саврій В.А.