Ухвала

від 10.10.2024 по справі 904/2553/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

10.10.2024р. Справа № 904/2553/24

Васильєв О.Ю.,

Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю "Ю.Комодітіз", м. Київ

До: Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат", м. Кривий Ріг

Про: стягнення 2 980 429,59 грн. (розгляд заяви про розстрочення виконання рішення суду)

Суддя Васильєв О.Ю.

секретар судового засідання Буханець І.П.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача: не з`явився;

Від відповідача (заявника): Каретна Є.В. (адвокат)

СУТЬ СПОРУ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 10.09.24р. (суддя Колісник І.І.) позовні вимоги задоволено частково; стягнуто з АТ «Криворізький залізорудний комбінат» на користь ТОВ «Ю.Комодітіз» основний борг у сумі 2609982,12грн., пеню в сумі 175987,14грн., 3% річних у сумі 28178,55грн., інфляційні втрати в сумі 85079,50грн., судовий збір у сумі 35695,81грн., витрати на професійну правничу допомогу в сумі 30000,00грн.

30.09.24р. через систему «Електронний суд» від АТ «Криворізький залізорудний комбінат» надійшла заява про розстрочення виконання рішення суду від 10.09.24р. шляхом сплати рівними частинами протягом 4 місяців. Звернення обґрунтоване посиланням на наступні обставини: погіршення фінансового стану АТ «Криворізький залізорудний комбінат», у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану. Так, відповідно до звіту за 1 півріччя 2024р. відповідач має чистий збиток у розмірі 383 788,00грн. Окрім того, відповідач зазначає, що підприємство продовжує працювати у скороченому режимі, тощо.

01.10.24р. у зв`язку знаходженням судді Колісника І.І. у відпустці системою автоматичного розподілу справ (на підставі відповідного розпорядження керівника апарату суду від 01.10.24р. №465) вищезазначену заяву було передано для розгляду судді Васильєву О.Ю. Ухвалою суду від 04.10.24р. прийнято вищезазначену заяву та призначено її розгляд у судовому засіданні 10.10.24р.

07.10.24р. через систему «Електронний суд» від позивача надійшла заява про участь у судовому засіданні 10.10.24р. в режимі відеоконференції. Ухвалою від 07.10.24р. цю заяву задоволено. ТОВ «Ю.Комодітіз» (позивач) заперечував проти розстрочення виконання судового рішення. Окрім того, вказав, що відповідач перерахував на користь позивача 2 000 000,00грн. в рахунок виконання судового рішення по цій справі. Таким чином, залишок заборгованості станом на цей час становить 964 923,12грн.

До судового засідання 10.10.24р. з`явився представник відповідача. Позивач явку повноважного представника до судового засідання не забезпечив, ним подано до суду заяву про розгляд заяви без участі його представника.

Розглянувши подану заяву, а також докази подані в її обґрунтування, заслухавши в судовому засіданні доводи боржника, суд дійшов висновку про можливість часткового задоволення заяви відповідача (боржника) від 30.09.24р. з огляду на наступне.

Відповідно до п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України обов`язковість рішень суду відноситься до основних засад судочинства.

Частиною 1 ст. 239 ГПК України встановлено, що суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Статтею 13 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови (частина 5 статті 331 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно із статті 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Згідно з ч.ч. 3,4 вказаної статті підставою для розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення виконання судового рішення, суд також враховує, зокрема, ступінь вини відповідача у виникненні спору; надзвичайні події тощо.

Господарським процесуальним кодексом України не визначено переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнення його виконання, у зв`язку з чим суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини і за наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його, господарський суд має право, зокрема, відстрочити виконання рішення, ухвали, постанови.

Підставами для задоволення заяви про відстрочку, розстрочку виконання рішення можуть бути обставини, якими його виконання ускладнюється чи видається неможливим. Відстрочка або розстрочка виконання рішення, ухвали, постанови, зміна способу та порядку їх виконання допускаються у виняткових випадках і залежно від обставин справи.

Питання про відстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін. Необхідною умовою задоволення заяви про відстрочення (розстрочення) виконання рішення суду є з`ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати доводи та заперечення як позивача, так і відповідача, а також дотримуватися розумного строку відстрочення.

В рішенні Конституційного Суду України №5-пр/2013 від 26.06.2013 зазначено, що розстрочка (відстрочка) виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника. Відстрочення - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Відстрочення виконання рішення спрямоване на забезпечення повного виконання рішення суду та є допоміжним процесуальним актом реагування суду на перешкоди, які унеможливлюють або ускладнюють виконання його рішення.

У зв`язку з тим, що відстрочка та розстрочка подовжує період відновлення порушеного права стягувача при їх наданні, необхідно враховувати закріплені в нормах матеріального права, і перш за все у Європейській конвенції про захист прав людини та основних свобод, що є частиною національного законодавства, допустимі межі надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка та розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого частиною першою статті 6 Конвенції, згідно з якою «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру», а у системному розумінні даної норми та національного закону суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах шляхом виконання судового рішення, тобто, довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку.

З огляду на викладене, а також враховуючи принцип «справедливої рівноваги» та «справедливого балансу» у розумінні статті 6 Конвенції, правові позиції сторін у даній справі та часткове виконання відповідачем судового рішення , господарський суд вважає розумним та обґрунтованим часткове задоволення заяви боржника про розстрочення виконання судового рішення у цій справі на 1 місяць шляхом сплати до 25.10.24р. половини залишку заборгованості у розмірі 482 461,56грн. та сплати залишку заборгованості у розмірі 482 461,56грн. до 10.11.24р. Суд зазначає, що це сприятиме справедливому балансу інтересів обох сторін, а також своєчасному , реальному та фактичному виконанню рішення суду.

За висновками, викладеними Європейським судом з прав людини у своїх рішеннях, і, зокрема, у рішенні від 20.07.2004 у справі «Шмалько проти України», межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом.

Стосовно системності виконання Європейський суд з прав людини підкреслив, що присудження грошових коштів не надає пом`якшення у виконавчому провадженні, а отже, сама можливість надання відстрочки/розстрочки виконання судового акта повинна носити виключний характер.

Так, на державі лежить позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як у теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі «Чижов проти України», заява № 6962/02). За практикою Європейського суду з прав людини в окремих справах проти України встановлено, що короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення пункту 1 статті 6 Конвенції («Корнілов та інші проти України», заява №36575/02, ухвала від 07.10.2003).

Аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 31.07.2019 у справі №904/4566/18 та від 20.09.2018 у справі № 905/2953/17.

Судом встановлено, що відповідачем вживаються заходи для погашення заборгованості перед позивачем, що в свою чергу також підтверджується позивачем та доказами, що містяться у матеріалах справи. При цьому, враховуючи встановлені обставини справи, суд вбачає дотримання справедливого балансу інтересів сторін у спорі. Отже, розстрочення виконання рішення суду, в даному випадку, не створює занадто та безпідставно привілейовані умови для відповідача (боржника).

Враховуючи вищевикладене, оцінивши викладені боржником обставини, враховуючи майнові інтереси обох сторін, дослідивши надані заявником в обґрунтування заяви докази, суд вбачає підстави для часткового задоволення заяви відповідача та розстрочення виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.09.24р. у справі №904/2553/24 строком на 1 місяць шляхом сплати до 25.10.24р. заборгованості в розмірі 482 461,56грн. та сплати до 10.11.24р. залишку заборгованості у розмірі 482 461,56грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись вимогами ст.ст.234, 235, 255, 256, 331 ГПК України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1.Заяву АТ «Криворізький залізорудний комбінат» від 30.09.24р. задовольнити частково.

2. Розстрочити виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.09.24р. у справі №904/2553/24 строком на 1 місяць шляхом сплати до 25.10.24р. заборгованості у розмірі 482 461,56грн. та сплатити до 10.11.24р. залишку заборгованості в розмірі 482 461,56 грн.

3. В задоволенні іншої частини заяви відмовити.

Відповідно до вимог ст. 235 ГПК України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Згідно до вимог ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Відповідно до вимог ст. 257 ГПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повний текст ухвали складено 14.10.24р.

Суддя Васильєв О.Ю.