Ухвала

від 10.10.2024 по справі 953/6944/24

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 953/6944/24

н/п 1-кп/953/977/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" жовтня 2024 р. Київський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6

захисників адвокатів ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові клопотанні захисника обвинуваченого ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_7 про закриття кримінального провадження № 42022000000001350 від 05.10.2022 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 201-2 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 201-2 KK України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 201-2 КК України, на підставі п. 10 ч.1 ст. 284 КПК України, -

ВСТАНОВИВ:

30 липня 2024 року до Київського районного суду м. Харкова надійшли матеріали обвинувального акту у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42022000000001350 від 05.10.2022 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст.27, ч. 3 ст. 201-2 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст.27, ч. 3 ст. 201-2 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 201-2 КК України.

Під час підготовчого засідання, а саме 30 вересня 2024 року, захисником обвинуваченого ОСОБА_10 - адвокатом ОСОБА_7 до суду подано клопотання про закриття кримінального провадження на підставі п.10 ч.1 ст. 284 КПК України. В обґрунтування клопотання захисник вказує на те, що 06 лютого 2024 року ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 було повідомлено про підозру по кримінальному провадженню № 4202200000 0001350 від 05.10.2022, тобто, строк досудового розслідування розпочався з моменту повідомлення про підозру, а саме з 06.02.2024.

01 квітня 2024 року заступником Генерального прокурора ОСОБА_11 строк досудового розслідування було продовжено до трьох місяців, тобто до 06.05.2024 року.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 03.05.2024 року у кримінальному провадженні № 42022000000001350 від 05.10.2022 було задоволено клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах 2-го відділу (розслідування особливо важливих кримінальних проваджень) управління розслідування особливо важливих кримінальних проваджень Головного слідчого управління Національної поліції України, про продовження строку досудового розслідування. Строк досудового розслідування був продовжений до 5-ти місяців, тобто до 05.07.2024.

Захисник вважає, що ухвала Печерського районного суду м. Києва від 03.05.2024 року є такою, що ухвалена з грубим порушенням норм кримінального процесуального законодавства, оскільки клопотання слідчого ГСУ НП України про продовження строку досудового розслідування було розглянуто цим судом з порушенням територіальної підсудності, оскільки ГСУ НП України, на думку адвоката, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що належить до територіальної юрисдикції Солом`янського районного суду м. Києва.

Крім того, адвокат ОСОБА_7 , також зазначає, що ухвала про продовження строків досудового розслідування ухвалена, на її думку, незаконним складом суду, а саме через незаконне втручання в роботу автоматизованої системи документообігу суду при визначенні слідчого судді, що відповідно до ст. 412 КПК України є істотним порушенням кримінально-процесуального закону.

На підставі викладеного вище, захисник вважає, що є підстави для закриття кримінального провадження за п.10 ч.1 ст. 284 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав клопотання захисника, просив його задовольнити.

Також, в підготовчому засіданні захисник обвинуваченої ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_8 підтримав клопотання та доводи адвоката ОСОБА_7 , просив його задовольнити, при цьому вважав, що відсутні достатні докази вважати, що події, які інкримінуються його підзахисній, не дають підстав для повідомлення їй про підозру, пояснюючи це тим, що одні і ті ж діяння у різний період часу кваліфікуються по різному, а кваліфікація діянь є необґрунтованою та такою, що спрямована на штучне інкримінування особливо тяжкого злочину. Також, вказав, що при продовженні досудового розслідування слідчим не було доведено, а слідчим суддею не було встановлено щодо складності даного кримінального провадження, яке потребувало додаткового часу розслідування.

Обвинувачена ОСОБА_6 підтримала доводи свого захисника, просила задовольнити клопотання про закриття кримінального провадження.

Захисник обвинуваченої ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_9 підтримав доводи захисників, посилаючись на порушення автоматизованого визначення слідчого судді, також, просив задовольнити клопотання адвоката ОСОБА_7 .

Обвинувачена ОСОБА_5 підтримала думку свого захисника, просила задовольнити клопотання про закриття кримінального провадження.

Прокурор заперечувала проти задоволення клопотання, вважала, що клопотання є безпідставним та необгрунтованим та відсутні підстави для закриття кримінального провадження за п.10 ч.1 ст. 284 КПК України, просила відмовити у його задоволенні. Крім того, зазначила, що досудове розслідування в даному кримінальному провадженні було неодноразово продовжено. Також вказала, що ухвала слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 03.05.2024 постановлена з дотриманням вимог КПК, а тому є законною, обґрунтовуючи це тим, що територіальна підсудність визначається за місцем знаходження (реєстрації) відповідного державного органу, який є юридичною особою та в складі якого знаходиться слідчий підрозділ. Органом, що здійснював досудове розслідування кримінального провадження № 42022000000001350 від 05.10.2022 є Головне слідче управління Національної поліції України, яке розташоване за адресою: місто Київ, вул. Богомольця, 10, що належить до юрисдикції Печерського районного суду м. Києва. Також, зазначила, що порушень незаконного втручання в роботу автоматизованої системи документообігу суду, а саме визначення слідчого судді не вбачає, відповідно до Положень про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженими на Зборах суддів Печерського районного суду м. Києва.

Суд, розглянувши клопотання сторони захисту, заслухавши думку учасників кримінального провадження, прийшов до наступного.

Відповідно до положень п. 5 ч. 1ст. 3 КПК України, досудове розслідуванняце стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Поряд з цим, в постанові колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду від 17 лютого 2021 року у справі № 344/6630/17, Верховний Суд констатував, що КПК України містить ще поняття «завершення» як проміжний етап досудового розслідування, а саме «завершення» пов`язується з фактом відкриття матеріалів досудового розслідування підозрюваному, його захиснику, законному представнику, захиснику особи та іншим особам відповідно до положень ст. 290 КПК України, а «закінчення» фіксується направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру. Тобто, кінцевим моментом строку досудового розслідування є його «закінчення», як це передбачено у ст. 219 КПК, та не має точок дотику із завершенням досудового розслідування.

Обвинувальний акт, відповідно до ч. 4ст. 110 КПК України, є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 113 КПК процесуальні строки - це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов`язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії.

Згідно вимог ч. 2ст. 113 КПК України, будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідними положеннями цьогоКодексу.

Відповідно до положень ч. 5ст. 115 КПК України, при обчисленні строків днями та місяцями не береться до уваги той день, від якого починається строк, за винятком строків тримання під варто. Згідно ч. 7 цієї жстатті КПК України, якщо закінчення строку, який обчислюється днями або місяцями, припадає на неробочий день, останнім днем цього строку вважається наступний за ним робочий день, за винятком обчислення строків тримання під вартою.

Відповідно до ч. 1 ст. 219 КПК України строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань або винесення постанови про початок досудового розслідування у порядку, встановленому статтею 615 КПК України, до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.

При цьому, положеннями п. 4 ч. 3ст. 219 КПК Українивизначено, що з дня повідомлення особі про підозру досудове розслідування повинно бути закінчено протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.

Згідно ч. 4ст. 219 КПК України, строк досудового розслідування може бути продовжений у порядку, передбаченому параграфом 4Глави 24 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ч. 5ст. 294 КПК України, строк досудового розслідування, що закінчився, поновленню не підлягає.

Відповідно до ст. 314 КПК України під час підготовчого судового зсідання суд з`ясовує, чи наявні підстави для прийняття рішень, передбачених п.п. 1-4 ч. 1 ст. 314 КПК України.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 КПК України.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається в разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 03 травня 2024 року за клопотанням старшого слідчого в особливо важливих справах 2-го відділу (розслідування особливо важливих кримінальних проваджень) управління розслідування особливо важливих кримінальних проваджень Головного слідчого управління Національної поліції України, було постановлено ухвалу про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42022000000001350 від 05.10.2022 до п`яти місяців, тобто до 05.07.2024.

Встановлення правил підсудності має важливе значення для правильного функціонування судової системи, а також для виконання судами покладених на них завдань і визначення суду, компетентного здійснювати кримінальне провадження щодо конкретного кримінального правопорушення. Підсудність є ефективним засобом, який сприяє тому, щоб конкретна кримінальна справа розглядалася і вирішувалася судом законним, компетентним, незалежним і неупередженим, як того вимагають ст. 7 Загальної декларації прав людини та ч. 1 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права .

Згідно з пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі - Конвенція) «кожен при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на розгляд судом, встановленим законом». А відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року № 1402-VIII ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.

За допомогою правил про підсудність забезпечується також рівність всіх громадян перед законом і судом (ст. 24 Конституції України та ст. 10 КПК України). Будучи одним з проявів цієї конституційної засади, чітко встановлена законом підсудність набуває ознак суб`єктивного права людини на законного суддю, тобто права будь-якої людини знати наперед, який саме суд і в якому складі відповідно до закону правомочний здійснювати стосовно нього судове провадження, якщо така необхідність виникне.

Відповідно до частини 1 статті 295-1 КПК України продовження строку досудового розслідування здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, постановленої за відповідним клопотанням прокурора або слідчого, при цьому посилання на необхідність розглядом клопотання місцевим загальним судом, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, відсутнє. З огляду на таке, посилання сторони захисту на ст. 132 КПК України є безпідставною, оскільки стосується заходів забезпечення кримінального провадження.

22 березня 2018 року законом № 2367-VIII внесені зміни до КПК, згідно з якими для визначення територіальної юрисдикції судів має значення не місце реєстрації органу досудового розслідування як юридичної особи, а вирішальним є місце знаходження органу досудового розслідування.

Відповідно доп.2Наказу Міністерствавнутрішніх справУкраїни від06.07.2017№ 570«Про організаціюдіяльності слідчихпідрозділів Національноїполіції України»слідчими підрозділамиє: Головнеслідче управлінняНаціональної поліції; слідчіуправління головнихуправлінь Національноїполіції вАвтономній РеспубліціКрим тамісті Севастополі,областях тамісті Києві(далі-слідчі управління); слідчі відділи (відділення) територіальних (відокремлених) підрозділів поліції. Органом досудового розслідування у даному кримінальному провадженні було визначено Головне слідче управління Національної поліції України.

Так, Головне слідче управління Національної поліції України розташоване за адресою: м. Київ, вул.. Богомольця, 10, що підтверджується відомостями з офіційного веб-порталу Національної поліції України, Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань тощо, відповідно вказана адреса належить до Печерського району, а отже належить до територіальної юрисдикції Печерського районного суду м. Києва.

Таким чином, звернення старшого слідчого в особливо важливих справах 2-го відділу управління розслідування особливо важливих кримінальних проваджень Головного слідчого управління Національної поліції України, розташованого у м. Києві по вул.. Богомольця, 10 до Печерського районного суду міста Києва відбувалося за місцем визначеної територіальної підсудності, а тому продовження строків досудового розслідування відбулося в межах закону.

Крім того, Закон України «Про судоустрій і статус суддів»визначає організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні.

Відповідно до статті 8 цього Законуніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом. Суддя розглядає справи, одержані згідно з порядком розподілу судових справ, установленим відповідно до закону. На розподіл судових справ між суддями не може впливати бажання судді чи будь-яких інших осіб.

Згідно з частиною четвертою статті 15 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»визначення судді для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційною (автоматизованою) системою. Водночас, частиною п`ятою цієї ж статті обумовлено, що справи розподіляються з урахуванням спеціалізації суддів. Спеціалізацію суддів з розгляду конкретних категорій справ, як передбачено частиною другою статті18та частиною п`ятою статті128зазначеногоЗакону, визначають збори суддів місцевого суду шляхом прийняття відповідного рішення.

Повноваження зборів суддів щодо здійснення автоматизованого розподілу судових справ між суддями та порядок здійснення автоматизованого розподілу судових справ регламентовані Положенням про автоматизовану систему документообігу суду(далі - Положення про АСДС), затвердженимрішенням Ради суддів України від 26.11.2010 № 30(зі змінами).

Так, пунктом 1 Розділу VII Положення про АСДС визначено, що збори суддів відповідного суду визначають спеціалізацію кожного судді суду відповідно до Загального класифікатора спеціалізацій суддів та категорій справ, затвердженого наказом ДСА України (наказ ДСА України від 21.12.2018 № 622 (зі змінами, внесеними наказом ДСА України від 30.04.2020 № 209, погодженими рішенням Ради суддів України від 24.04.2020 № 26)).

Для кожного судді може бути визначена більш ніж одна спеціалізація. Визначення спеціалізації суддів у суді, в тому числі слідчих суддів, має забезпечити виключення випадків неможливості проведення автоматизованого розподілу справи або матеріалів кримінального провадження через відсутність суддів відповідної спеціалізації.

Згідно зі статтею 18 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення. У випадках, визначених законом, а також за рішенням зборів суддів відповідного суду може запроваджуватися спеціалізація суддів з розгляду конкретних категорій справ.

Натомість, обов`язкове запровадження спеціалізації суддів у місцевих загальних та апеляційних судах визначено лише для розгляду кримінальних проваджень щодо неповнолітніх. Одночасно, судді з такою спеціалізацією не звільняються від виконання обов`язків судді відповідної інстанції, проте, здійснення ними таких повноважень ураховується при розподілі судових справ та має пріоритетне значення. Крім того, судді однієї спеціалізації не обмежені розглядати лише конкретні категорії справ.

Підпунктом 2.3.10 пункту 2.3. Положення про АСДС (у редакції рішення Ради суддів України від 15 вересня 2016 року№ 58) встановлено, що збори суддів відповідного суду мають право запроваджувати спеціалізацію суддів з розгляду конкретних категорій судових справ.

Водночас, відповідно до засад використання автоматизованої системи документообігу Печерського районного суду м. Києва, Збори суддів Печерського районного суду м. Києва мають право визначати особливості автоматизованого розподілу судових справ у випадках, прямо передбачених Положенням про автоматизовану систему документообігу суду.

Так, у п. 2.3.10 засад передбачено право на зборах суддів вирішувати питання щодо запровадження спеціалізації суддів з розгляду конкретних категорій судових справ. Спеціалізація суддів визначається із розрахунку розподілу не менше двох суддів на одну спеціалізацію.

При цьому, спеціалізація суддів та слідчих суддів з розгляду конкретних категорій судових справ визначена рішеннями зборів суддів. Спеціалізація слідчих суддів з розгляду клопотань органів досудового розслідування та інших учасників кримінального провадження, відводів (самовідводів) слідчого судді та учасників кримінального провадження визначена за принципом чергування в робочі дні відповідно до затвердженого графіку.

Тому, доводи захисника обвинуваченого ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_7 та захисника обвинуваченої ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_8 про порушення внутрішніх Засад використання автоматизованої системи документообігу Печерського районного суду м. Києва при розподілі клопотання органу досудового розслідування про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42022000000001350 від 05.10.2022, яким визначені судді, є хибними та такими, що не ґрунтуються на вимогах закону.

При цьому, обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви щодо факту незаконного втручання в роботу автоматизованої системи документообігу суду, адвокати не навели і доказів на підтвердження їх існування до суду не надали.

Отже, на підставі зазначеного, суд не вбачає підстав для закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 284 ч.1 п.10, ст.ст. 314-317, 319, 372 КПК Українисуд, -

УХВАЛИВ:

Узадоволенні клопотання захисникаобвинуваченого ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_7 прозакриття кримінальногопровадження №42022000000001350від 05.10.2022за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень , передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 201-2 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 201-2 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 201-2 КК України, на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя ОСОБА_1