Ухвала

від 12.12.2024 по справі 953/6944/24

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №953/6944/24 Провадження №11-кп/818/2353/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 грудня 2024 року м.Харків

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду ОСОБА_1 , перевіривши апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2 на ухвалу Київського районного суду м.Харкова від 21 жовтня 2024 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_2 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м.Київа від 12 липня 2023 року у кримінальному провадженні № 42022000000001350 від 05 жовтня 2022 року,-

У С Т А Н О В И В :

Ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 21 жовтня 2024 року у підготовчому судовому засіданні відмовлено у задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - ОСОБА_2 на ухвалу Київського районного суду м.Харкова від 21 жовтня 2024 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_2 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м.Київа від 12 липня 2023 року у кримінальному провадженні № 42022000000001350 від 05 жовтня 2022 року.

Цим же судовим рішенням залишена без задоволення скарга захисника обвинуваченого ОСОБА_3 ОСОБА_2 на неправомірні дії старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління НПУ ОСОБА_4 .

Захисник ОСОБА_2 не погоджуючисьз вказаноюухвалою суду,подала апеляційнускаргу, в якій, посилаючись на її незаконність та необґрунтованість, просить скасувати ухвалу Київського районного суду м.Харкова від 21 жовтня 2024 року в частині відмови у задоволенні її клопотання на ухвалу Київського районного суду м.Харкова від 21 жовтня 2024 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_2 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м.Київа від 12 липня 2023 року у кримінальному провадженні № 42022000000001350 від 05 жовтня 2022 року.

Перевіривши матеріали за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_2 , приходжу до висновку, що за даною апеляційною скаргою необхідно відмовити у відкритті апеляційного провадження, виходячи з наступного.

При вирішенні питання щодо відкриття провадження суддя-доповідач окрім додержання апелянтом вимог, передбачених ст.ст.395, 396 КПК України, перевіряє наявність правових підстав щодо фактичної можливості перегляду в апеляційному порядку ухвали суду, передбачених ст.392 КПК України, практики Європейського суду з прав людини і бере до уваги сукупність усіх чинників і обставин, передбачених зазначеними нормами кримінального процесуального закону.

Відповідно до Загальної декларації прав людини кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами в разі порушення її основних прав, наданих йому Конституцією або законом (ст. 8).

Однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду: (п. 8 ст. 129 Конституції України).

Згідно ст.14 Закону України Про судоустрій і статус суддів учасники справи, яка є предметом судового розгляду,та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Статтею 24 КПК України передбачено, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності прокурора і слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі. Ключовими принципами статті 6 є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд. Право на суд покриває надзвичайно широке поле різноманітних категорій - воно стосується як інституційних та організаційних аспектів, так і особливостей здійснення окремих судових процедур. Своєрідним механізмом, який дозволяє розуміти, тлумачити та застосовувати Конвенцію є практика Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), яку він викладає у своїх рішеннях. Враховуючи той факт, що право на справедливий суд займає основне місце у системі глобальних цінностей демократичного суспільства, Європейський суд у своїй практиці пропонує досить широке його тлумачення. Так, у справі Delcourt v. Belgium ЄСПЛ зазначив, що у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення". У справі Bellet v. France ЄСПЛ зазначив, що „стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права". Як свідчить позиція ЄСПЛ у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права. У своїй практиці ЄСПЛ неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у 6 § 1 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду. Однак ЄСПЛ повинен прийняти в останній інстанції рішення щодо дотримання вимог Конвенції; він повинен переконатись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати ст. 6 § 1, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою ( Prince Hans-Adam II of Liechtenstein v. Germany).

Порядок звернення до суду за судовим захистом у кримінальному провадженні врегульованийКримінальним процесуальним кодексом України.

Так, згідно зі ст.129 Конституції України, одним з основних принципів судочинства - є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, крім випадків, установлених законом.

Як передбачено ч.1 ст.392 КПК України, в апеляційному порядку можуть бути оскаржені судові рішення, що ухвалені судами першої інстанції і не набрали законної сили, зокрема: вироки, крім випадків, передбачених ст. 394 цього Кодексу; ухвали прозастосування чи відмову у застосуванні примусових заходів або виховного характеру; інші ухвали у випадках, передбачених цим Кодексом.

Разом із цим, за вимогами ч.2 ст.392 КПК України, ухвали, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судових рішень, які вирішують справу по суті (вирок, ухвала про закриття справи), окремому оскарженню не підлягають, а заперечення проти таких ухвал можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч.1 ст.392 КПК України.

Як вбачаєтьсяз матеріалівкримінального провадження,суд відмовлячизахиснику ОСОБА_2 у задоволенніклопотання проскасування арештумайна накладеногоухвалою слідчогосудді Печерськогорайонного судум.Київавід 12липня 2023року укримінальному провадженні№ 42022000000001350від 05жовтня 2022року зазначив про відсутність правових підстав для скасування арешту майна, враховуючи наступне.

Ухвалою Печерського районного суду м.Харкова від 12 липня 2023 року клопотання прокурора другого відділу першого управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 про накладення арешту на майно задоволено частково. Накладено арешт із забороною на відчуження, розпорядження та користування на нерухоме майно, що перебуває у власності ТОВ «СУШІ ПРОДУКТ ПЛЮС» (код ЄРДПОУ 41453496), а саме на: - нежитлову будівлю за адресою: м. Київ, вул. Пирогівський шлях, буд. 169, реєстраційним номер об`єкта нерухомого майна: 2651644680000, опис об`єкта: загальна площа (кв.м.) 1663,7; - нежитлову будівлю за адресою: м.Київ, вул.Пирогівський шлях, буд. 169-б, реєстраційним номер об`єкта нерухомого майна: 2651623480000, опис об`єкта: загальна площа (кв.м.) 27,7; - нежитлову будівлю за адресою: м. Київ, вул. Пирогівський шлях, буд. 169-а, реєстраційним номер об`єкта нерухомого майна: 265158730000, опис об`єкта: загальна площа (кв.м.) 146,2. З мотивувальної частини вказаної ухвали вбачається, що арешт накладено у кримінальному провадженні №42022000000001350 від 05.10.2022 та вказане майно відповідає критеріям, передбаченим ст.98 КПК України, є предметом кримінального правопорушення, визнано речовими доказами у кримінальному провадженні, належить на праві власності третій особі, яка повинна була знати, що таке майно відповідає ознакам, зазначеним у пунктах 1-4 частини першої статті 96-2 Кримінального кодексу України, та метою такого арешту є забезпечення зберігання речових доказів та забезпечення спеціальної конфіскації майна.

Постановою прокурора групи прокурорів у кримінальному провадженні №42022000000001350 Офісу Генерального прокурора прокурора Тячівської окружної прокуратури Закарпатської області ОСОБА_6 від 24 червня 2024 року виділено в окреме провадження за № 12024000000001282 від 24 червня 2024 року матеріали досудового розслідування за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.201-2, ч.3 ст.212, ч.3 ст.209, ч.2 ст.364 КК України.

Поряд з цим, в реєстрі матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42022000000001350 від 05 жовтня 2022 року ухвала Печерського районного суду м.Харкова від 12 липня 2023 року не зазначена.

Враховуючи вищевказане, оскарження процесуального рішення, прийнятого до ухвалення судового рішення, вирішуючого кримінальне провадження по суті, - ухвалу суду про відмову в задоволенні клопотання про скасування арешту майна, окремому оскарженню не підлягає.

Відповідно до ч.4 ст.399 КПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає окремому оскарженню в апеляційному порядку.

Беручи до уваги те, що захисник ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу на судове рішення, яке не підлягає окремому оскарженню в апеляційному порядку, з огляду на положення ч.4 ст.399 КПК України, апеляційний суд доходить висновку про необхідність відмови у відкритті провадження за вказаною апеляційною скаргою, що не суперечить вимогам кримінального процесуального закону, в тому числі й таким загальним засадам кримінального провадження як верховенство права та законність і не призведе до порушення конституційних прав та свобод осіб у кримінальному провадженні.

Керуючись ч.4ст.399 КПК України,

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті провадження за апеляційною скаргою захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - ОСОБА_2 на ухвалу Київського районного суду м.Харкова від 21 жовтня 2024 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_2 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м.Київа від 12 липня 2023 року у кримінальному провадженні № 42022000000001350 від 05 жовтня 2022 року.

Копію ухвали про відмову у відкритті провадження невідкладно надіслати особі, яка подала апеляційну скаргу, разом з апеляційною скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.

Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Кримінального касаційного суду у складі Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення.

Суддя Харківського

апеляційного суду ОСОБА_1