Рішення

від 01.10.2024 по справі 910/8271/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

01.10.2024Справа № 910/8271/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Ярмак О.М. за участю секретаря судового засідання Легкої А.С., розглянув матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АТОМ ІНТЕРТЕЙМЕНТ ЮА"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНВІ ГРУП"

про стягнення 1 850 000,00 грн.

Представники сторін: згідно протоколу судового засідання

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АТОМ ІНТЕРТЕЙМЕНТ ЮА" звернулось із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНВІ ГРУП" з вимогою про стягнення грошових коштів у сумі 1 850 000,00 грн.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 09.07.2024 відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Відповідач правом на подачу відзиву на позов не скористався, ухвалу суду від 09.07.2024 було надіслано відповідачу на адресу згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на час відкриття провадження у справі поштовим відправленням № 0600276941604, яке повернено до суду із зазначенням причини повернення "адресат відсутній за вказаною адресою", будь-яких заяв про зміну місцезнаходження відповідача до суду не надходило.

Згідно положень ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

У судовому засіданні 10.09.2024 суд постановив закрити підготовче провадження та призначити розгляд справи по суті.

У судовому засіданні 01.10.2024 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

позивач платіжними дорученнями №№ 32, 33 від 25.03.2022, 34 від 28.03.2022 перерахував на рахунок відповідача грошові кошти у розмірі 1 850 000 грн. з призначенням платежу «безвідсоткова поворотна фінансова допомога зг. Договору № 24.03-2022 від 24.03.2022 р. без ПДВ».

З метою повернення вказаних коштів позивач надіслав відповідачу вимогу, в порядку ст. 1049 ЦК України, про повернення вказаних грошових коштів.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що між сторонами у справі був укладений договір позики в усній формі, оскільки в письмовій формі примірник договору у позивача відсутній, відповідач всупереч ст. 1049 ЦК України після спливу тридцяти денного строку з дня одержання вимоги вказані кошти не повернув, у зв`язку із чим у останнього виникла заборгованість у розмірі 1 850 000 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати: з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно із ч. 2 ст. 180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Таким чином, між сторонами по справі виникли відносини з договору позики, укладеного в усній формі, врегульовані параграфом 1 глави 71 ЦК України.

В силу положень ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, що позивач виконав свої зобов`язання за договором належним чином, перерахував позичальнику грошові кошти згідно умов договору у розмірі 1 850 000 грн.

22.01.2024 позивач направив відповідачу вимогу про повернення протягом 30 календарних днів з моменту пред`явлення даної вимоги 1 850 000 грн. грошових коштів.

Всупереч ст. 74 ГПК України доказів повернення відповідачем одержаних коштів у визначений ч. 2 ст. 1049 ЦК України строк суду не подано.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Таким чином, відповідач, в порушення вищезазначених норм закону та умов договору, не здійснили своєчасне повернення одержаних грошових коштів, тобто не виконали свої зобов`язання належним чином, а тому позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 1 850 000 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Всупереч вказаним вимогам відповідач письмового відзиву на позов, жодних доказів на підтвердження обставин чи відсутності підстав для повернення спірної суми коштів не надав, стверджувань позивача не спростував.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 86, 129, 233, 236-240, 250-252 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНВІ ГРУП" (04053, місто Київ, вулиця Кудрявська, будинок, 23а, офіс, 109/5, код 39192514) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АТОМ ІНТЕРТЕЙМЕНТ ЮА" (01103, місто Київ, вулиця Михайла Бойчука, будинок, 6, офіс, 103, код 42594074) 1 850 000 (один мільйон вісімсот п`ятдесят тисяч) грн. основної заборгованості, 27 750 (дванадцять сім тисяч сімсот п`ятдесят) грн. судового збору.

3. Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України та може бути оскаржене до апеляційної інстанції в строки та порядку передбаченому розділом ІV ГПК України.

Повне рішення складено 11.10.2024

Суддя О.М.Ярмак