Постанова

від 12.12.2007 по справі 9/140н

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

9/140н

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 12 грудня 2007 р.                                                                                    № 9/140н  

  Вищий господарський суд України  у складі колегії суддів:

головуючого суддіКравчука Г.А.,

суддів:Мачульського Г.М.

Шаргала В.І.

за участю представників сторін:

позивачане з'явився

відповідачане з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "ПЕРНІК"

на постановуЛуганського апеляційного господарського суду  від 05.06.2007 р.

у справі№9/140н господарського суду Луганської області

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "ПЕРНІК"

доВідкритого акціонерного товариства "Луганськголовпостач"

провизнання недійсними прилюдних торгів

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю (надалі ТОВ) "Фірма "ПЕРНІК" звернулось до господарського суду Луганської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства (надалі ВАТ) "Луганськголовпостач" та просило визнати  проведені ПП "Незалежні аукціони" аукціонні торги з продажу торгового кіоску з літнім майданчиком, що розміщені за адресою: м. Луганськ , вул. Совєтська, 60, недійсними та зобов'язати відповідача  до виконання договірних зобов'язань щодо письмового повідомлення позивача про відчуження вказаного майна.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ТОВ "Фірма "ПЕРНІК" є орендарем названого майна відповідно до укладеного між сторонами договору оренди; додатком до цього договору передбачено право позивача щодо першочергового викупу майна, про відчуження якого Орендодавець повинен повідомити Орендаря не менш як за 30 днів.

Рішенням господарського суду Луганської області від 16.04.2007 року (суддя Ворожцов А.Г.), залишеним без змін постановою Луганського апеляційного господарського суду  від 05.06.2007 року (судді: Семендяєва І.В., Баннова Т.М., Медуниця О.В.) провадження у справі в частині визнання недійсними прилюдних

Доповідач: Шаргало В.І.

торгів з продажу названого майна припинено з огляду на рішення господарського суду від 03.07.2006 року у справі № 16/170 пн, в якій вже розглядався спір про визнання вказаних торгів недійсними. В задоволенні позовної вимоги щодо зобов'язання відповідача письмово повідомити про наступне відчуження орендованого майна  у строк за 30 днів відмовлено з посиланням на те, що це майно є відчуженим на прилюдних торгах 06.01.2004 р. в рамках законодавства про банкрутство.

Не погоджуючись з прийнятими у справі рішенням та постановою, ТОВ "Фірма "ПЕРНІК" звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм ст. ст. 36, 43, 80 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 23, 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", просить їх скасувати з прийняттям нового рішення. Скаржник звертає увагу касаційної інстанції на те, що ним на підтвердження своїх вимог була подана додаткова угода до договору оренди в належним чином засвідченій копії, що відповідає вимогам ст. 36 названого Кодексу, однак суди не прийняли до уваги цей доказ.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, судова колегія Вищого господарського суду вважає, що касаційна скарга не  підлягає задоволенню з наступних підстав.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що однією з позовних вимог позивача є визнання недійсними проведених ПП "Незалежні аукціони" аукціонних торгів з продажу торгового кіоску з літнім майданчиком, що розміщені за адресою: м. Луганськ , вул. Совєтська, 60. Як на підставу цієї позовної вимоги ТОВ "Фірма "ПЕРНІК" послалося на умови додаткової угоди №1 від 21.10 1999 року  до укладеного між сторонами договору оренди з правом викупу №71 від 25.11.1998 року.

Постановою господарського суду Луганської області від 27.07.2001 року у справі  №10/23б ВАТ "Луганськголовпостач" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

Вказаний договір оренди припинив свою дію у зв'язку з банкрутством орендодавця  (п. 12.1 договору оренди) і назване майно у відповідності з вимогами ст. 26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" включено до ліквідаційної маси. Комітетом кредиторів ВАТ "Луганськголовпостач" прийнято рішення від 20.11.2003 року про реалізацію всіх основних засобів банкрута шляхом проведення аукціону, про що ліквідатором  в засобах масової інформації подано відповідне оголошення.

Переможцем аукціону, що відбувся 06.01.2004 року, визнано фізичну особу Мельникову Ю.О., з якою ВАТ „Луганськголовпостач” 26.01.2004 року уклав договір купівлі-продажу майна, придбаного на аукціоні. Зазначений договір рішенням Ленінського районного суду м. Луганська від 19.02.04 р. визнано дійсним, визнано право власності за вказаною особою на впорядковану літню площадку з торгівельним кіоском за адресою: м. Луганськ, вул. Совєтська, 60. Право власності  фізичної особи Мельниковою Ю.О. на придбане майно зареєстровано КП „Бюро технічної інвентаризації" 13.05.2004 року.

Рішенням господарського суду Луганської області від 03.07.2006 року у справі № 16/170пн, залишеним без змін постановою Луганського апеляційного господарського суду від 27.10.2006 року та  постановою Вищого господарського суду України від 07.02.2007 року, у задоволенні позовних вимог ТОВ фірми „Пернік” до ВАТ „Луганськголовпостач” та до ПП „Незалежні аукціони" про визнання переважного права на придбання у власність майна, а саме: літнього майданчика кафе площею 154 кв. м., торгівельного кіоску площею 11 кв. м. за адресою: м. Луганськ, вул. Совєтська, 60, та про визнання недійсними аукціонних торгів по продажу вказаного майна, відмовлено.

При цьому вказаним судовим рішенням встановлено, що копія додаткової угоди №1  від 21.10.1999 р, на яку послався позивач в обґрунтування своїх вимог і  відповідно до якої з вищезазначеного п.12.1 договору оренди виключено банкрутство як підстава припинення договору та включено умову про те, що  про майбутнє  відчуження майна, що є  предметом договору, орендодавець ВАТ "Луганськголовпостач" повинен повідомити орендаря - ТОВ фірму  "Пернік"    письмово не менш ніж за 30 днів, не прийнята судом в якості доказу, оскільки оригінал даної угоди суду не наданий, а ВАТ "Луганськголовпостач" заперечувало  укладення такої угоди.

Згідно зі статтею 35 Господарського процесуального кодексу України факти встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

З огляду на наведене судова колегія касаційної інстанції погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що підставою позовних вимог щодо визнання спірних торгів недійсними як у даній справі так і у справі № 16/170 пн є додаткова угода №1 від 21.10.1999 року до укладеного між сторонами договору оренди з правом викупу №71 від 25.11.1998 року, яка вже була предметом дослідження у справі №16/170пн.  А відтак, суди попередніх інстанцій правомірно стосовно позовних вимог про визнання спірних торгів недійсними припинили провадження у  даній справі відповідно до п. 2 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки є рішення господарського суду, яким вирішено господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав. Суди також правомірно, з урахуванням встановлених обставин, відмовили в задоволенні позовних вимог щодо зобов'язання відповідача письмово повідомити про наступне відчуження орендованого майна  у строк за 30 днів.

В силу вимог статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних  доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.  Тому  перевірка правомірності чи неправомірності  прийняття до уваги господарськими судами попередніх інстанцій  того чи іншого доказу або їх відхилення при ухваленні оскаржуваних рішень не входить до повноважень касаційної інстанції.

З   огляду на викладене  колегія   суддів   вважає, що під   час розгляду справи господарськими судами фактичні обставини справи встановлено на основі повного і об'єктивного дослідження матеріалів справи, висновки судів відповідають цим обставинам і їм надана правильна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а відтак, у касаційної інстанції відсутні підстави для скасування прийнятих у справі рішень.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "ПЕРНІК" залишити без задоволення.

Постанову Луганського апеляційного господарського суду  від 05.06.2007р. у справі №9/140н  залишити без змін.

Головуючий  суддя

Кравчук Г.А.

Суддя

Мачульський Г.М.

Суддя

Шаргало В.І.