Постанова

від 12.12.2007 по справі 20-11/038

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

20-11/038

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 12 грудня 2007 р.                                                                                    № 20-11/038  

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

головуючого судді      Кравчука Г.А.

суддів :Мачульського Г.М.,Шаргала В.І.

за участю представників сторін:

позивачаРидько О.Л. - директора

відповідачаНовикової І.В. –директора,Благовидова В.К. дов. №291 від 26.02.2007 р.

третьої особине з'явився

прокурораІвченко О.А. –прокурора відділу Генпрокуратури України

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргуСевастопольського міського центру соціальних служб для сім"ї , дітей та молоді

на постанову  Севастопольського апеляційного господарського суду від 05.09.2007 р.

у справі№20-11/038 господарського суду  м. Севастополя

за позовомПриватного підприємства "Орион –Дизайн"

доСевастопольського міського центру соціальних служб для сім"ї , дітей та молоді

Третя особа Комунальне підприємство "Центр соціально-психологічної допомоги"

за участю Прокурора м. Севастополя

простягнення заборгованості в розмірі 23 310 грн.

за зустрічним позовомСевастопольського міського центру соціальних служб для сім"ї , дітей та молоді

до Приватного підприємства "Орион –Дизайн"

про стягнення сплаченої суми за договором

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство  “ОРИОН-ДИЗАЙН” звернулось до господарського суду  м. Севастополя з позовом до Севастопольського міського центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді про стягнення заборгованості в розмірі 23 310 грн. за виконані за договором підряду додаткові  роботи.

Доповідач: Шаргало В.І.

В  подальшому позивач уточнив позовні вимоги та  просив стягнути з  Центру соціальних служб для дітей, сім'ї і молоді заборгованість з оплати виконаних робіт по реконструкції у розмірі 23 310 гривень, 26 829 гривень в якості відшкодуванні інфляційних втрат і 3 %  річних –1 398,59 гривень.

Ухвалою від 05.12.2006 року господарський суд  м. Севастополя залучив до участі у розгляді справи на стороні відповідача в якості третьої особи, яка не заявляє  самостійних вимог на предмет спору,  Комунальне   підприємство “Центр соціально-психологічної  допомоги".

Севастопольський міський центр соціальних служб для молоді   подав зустрічний позов до Приватного підприємства “ОРИОН-ДИЗАЙН”, третя особа Комунальна установа “Центр соціально –психологічної допомоги ”, про стягнення надмірно сплаченої оплати за договором, мотивуючи свої вимоги тим, що позивач –підрядник не якісно виконав роботи за договором підряду і центр був змушений укласти договір з іншим підрядником на  усунення цих недоліків.

Рішенням господарського суду  м. Севастополя від 16.07.2007 року (суддя Дмитрієв В.Є.), залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 05.09.2007 року (судді: Гоголь Ю.М., Горошко Н.П., Борисова Ю.В.)  первісний позов задоволений частково, з  Центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді на користь  Приватного підприємства “ОРИОН-ДИЗАЙН”    стягнуто заборгованість в розмірі 28 228,4 грн.,  в тому числі 23 310,0 грн. основного боргу, інфляційне відшкодування в розмірі 3 519,81 грн. та 3 % річних в розмірі 1 398,59 грн., а також  відповідні судові витрати.  В решті первісного позову відмовлено через неправильний розрахунок позивачем суми  інфляційних втрат. В задоволенні зустрічного позову відмовлено у зв'язку з тим, що  замовник –відповідач у встановленому законом порядку не пред'являв підряднику - позивачу претензії щодо якості робіт.

В частині задоволення первісного позову судове рішення мотивоване посиланням на норми ст. ст. 193 Господарського кодексу України ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та фактичним виконанням позивачем робіт на вказану суму основного боргу.

Не погоджуючись з прийнятими у справі рішенням та постановою, Севастопольський міський центр соціальних служб для молоді  звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема ст. ст. 42, 43 Господарського кодексу України, ст. ст. 843, 844, 853, 877 Цивільного кодексу України , просить їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні первісного позову, задовольнивши зустрічний позов. Порушення  судами попередніх інстанцій норм матеріального права, на думку скаржника, полягає в тому, що суди неправильно оцінили докази у справі щодо виконання  ПП “ОРИОН-ДИЗАЙН”  додаткових підрядних робіт.

Заслухавши представників сторін, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування  господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, судова колегія Вищого господарського суду вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що  09.08.2004 року між Приватним підприємством “ОРИОН-ДИЗАЙН” (Підрядник) та Центром соціальних служб для дітей, сім'ї і молоді (Замовник) укладена угода  №19 на виконання реконструкції кризового центру соціально-психологічної допомоги, відповідно до умов якої підприємство  - Підрядник зобов`язалося  виконати роботи по проектуванню  і реконструкції  кризового центру соціально-психологічної допомоги, а  Замовник зобов'язався прийняти і сплатити виконані роботи.  Загальну вартість робіт було визначено у розмірі  224 000 гривень.

Зазначені роботи були виконані, про що  01.12.2004 року  сторони підписали акт №27/04 прийомки  виконаних  робіт по Реконструкції кризового центру соціально-психологічної допомоги для молоді.   На підставі вказаного акта Центром соціальних служб для дітей, сім'ї і молоді була проведена оплата основних робіт за вказаною угодою. Однак, в ході проведення робіт по реконструкції виникла необхідність у виконанні додаткових робіт, пов'язаних в основному із змінами технічних умов на обігрів приміщення,  перелік яких погоджений сторонами в акті від 24.12.2004 року і які  були фактично виконані позивачем.

           Пунктом 7 розділу  I   угоди №19 від 09.08.2004  сторони погодили, що оплата  виконаних  робіт здійснюється не пізніше за два тижні з дня підписання Замовником акту виконаних робіт  Ф-2.  Підрядчик - ПП “ОРИОН-ДИЗАЙН” листом №15/05 від 16.05.2005 року  надіслав  відповідачу відповідний пакет документів. В листі позивач просив відповідача підписати  акт виконаних робіт  Ф-2 та здійснити  оплату цих робіт в повному обсязі. Однак, Замовник –відповідач, не пояснивши причин непідписання названого акта,   лише повідомив позивача про відсутність коштів на рахунку, в подальшому так і не здійснивши розрахунки за виконані додаткові підрядні роботи.

Оскільки ціна  додаткових підрядних робіт не обумовлена угодою, а   відповідач, посилаючись на неякісне виконання Підрядчиком –позивачем робіт за вказаною угодою, заперечував проти оплати додаткових робіт, місцевий господарський суд за клопотанням позивача призначив судову експертизу, яка була виконана Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз ім. М.С. Бокаріуса.

За висновком судової будівельно-технічної експертизи №213 від 28.09.2006 Севастопольського відділення Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. М.С. Бокаріуса, роботи, вказані в акті узгодження на додаткові роботи від 24.12.2004 р. до договору №19 на виконання реконструкції кризового центру соціально-психологічної допомоги від 09.08.2004 р., виконані в повному обсязі. Вартість  додаткових робіт з урахуванням  використаних матеріалів та їх вартості складає 23 310 гривень. При цьому, всі вказані роботи відповідають вимогам і якості, що пред'являється діючими правилами і нормами до таких робіт, а вірогідною причиною виникнення дефектів є технічний стан фундаментів будівлі та її тривалий строк експлуатації.

 Відповідно до пункту 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

За правилами пункту 2 ст. 843 цього Кодексу якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами.

Пунктом 1 ст. 853 Кодексу встановлений обов'язок замовника прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Господарськими судами не встановлено, що Замовник –відповідач повідомляв Підрядчика у встановленому законом порядку про недоліки у виконаній роботі.

Відповідно до статті  193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 526, 629 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 625 цього Кодексу передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У рахуванням вимог наведеного законодавства, встановлених судами обставин щодо факту виконання робіт та наявності боргу з оплати суди попередніх інстанцій правомірно задовольнили позовні вимоги щодо стягнення вказаної суми боргу,  а також річних та інфляційних у визначеному судом розмірі.

В силу вимог статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних  доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.  Тому  перевірка правомірності чи неправомірності  прийняття до уваги господарськими судами попередніх інстанцій  того чи іншого доказу або їх відхилення при ухваленні оскаржуваних рішень не входить до повноважень касаційної інстанції.

З   огляду на викладене  колегія   суддів   вважає, що під   час розгляду справи господарськими судами фактичні обставини справи встановлено на основі повного і об'єктивного дослідження матеріалів справи, висновки судів відповідають цим обставинам і їм надана правильна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а відтак, у касаційної інстанції відсутні підстави для скасування прийнятих у справі рішень.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Севастопольського міського центру соціальних служб для сім"ї , дітей та молоді  залишити без задоволення.

Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 05.09.2007 р. у справі №20-11/038  залишити без змін.

Головуючий  суддя

Кравчук Г.А.

Суддя

Мачульський Г.М.

Суддя

Шаргало В.І.