Постанова

від 27.08.2007 по справі 20-11/038

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

20-11/038

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД

Постанова

Іменем України

05 вересня 2007 року   Справа № 20-11/038

                    Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  Гоголя Ю.М.,

суддів                                                                      Горошко Н.П.,

                                                                                          Борисової Ю.В.,

за участю представників сторін:

представник позивача, Рідько Ольга Леонідовна (повнаваження перевірені) , Директор, Приватне підприємство "Оріон-Дізайн";

представник відповідача, Благовидов Валерій Карленович, довіреність №  291   від 26.02.07,  Севастопольський міський центр соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді;

представник третьої особи, не з'явився, Комунальне підприємство "Центр соціально-псхологічної допомоги" ;

прокурор, Шульга Антон Миколайович, посвідчення №  438   від 20.02.06,  Прокурор міста Севастополя;

розглянувши апеляційну скаргу Севастопольського міського центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя  Дмитрієв В.Є.) від 16.07.2007 року у справі №20-11/038

за позовом           Приватного підприємства "Оріон-Дізайн" (вул. Толстого, 62,Севастополь,99011)

до           Севастопольського міського центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді (вул. Пушкіна, 18,Севастополь,99011)

 3-тя особа - Комунальне підприємство "Центр соціально-псхологічної допомоги" (вул. Толстого, 51,Севастополь,99003)

За участю прокурора міста Севастополя (вул. Павліченко, 1, м.Севастополь, 99011)

про стягнення заборгованості в розмірі 23310,00 грн. та за зустрічним позовом Центру соціальних служб для сім'ї , дітей та молоді до Приватного підприємства "Оріон-Дізайн" про стягнення надмірно сплаченої оплати за договором.

                                                            ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Оріон-Дизайн" звернулося до господарського суду міста Севастополя з позовом до Центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді про стягнення заборгованості в розмірі 23310,00 грн.

В судовому засіданні 12.04.06 року представник позивача заявив клопотання про призначення по справі судової будівельно-технічної експертизи.

Відповідач підтримав клопотання позивача, також просить призначити по справі судову будівельно-технічну експертизу.

Відповідно до частини 1 статті 41 Господарського процесуального кодексу України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначив судову експертизу.

Ухвалою суду від 12.04.06 року, відповідно до пункту 1 частини 2 статті 79 Господарського процесуального кодексу України, суд зупинив провадження у справі та направив матеріали справи до Харківського науково - дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса.

Ухвалою суду від 08.11.2006 року провадження у справі було поновлено.

Ухвалою суду від 05.12.2006 року суд першої інстанції залучив до участі у розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Комунальне підприємство "Центр соціально - психологічної допомоги".

Севастопольський міський центр соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді звернувся до господарського суду міста Севастополя із зустрічним позовом до Приватного підприємства "Оріон-Дизайн", третя особа Комунальне підприємство "Центр соціально - психологічної допомоги " про стягнення надмірно сплаченої оплати за договором.

Ухвалою від 18.04.2007 року суд прийняв зустрічний позов до провадження та об'єднав справу зі справою № 20-11/038 для сумісного розгляду, привласнивши справі № 20-11/038.

В процесі розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги, просить стягнути з Центру соціальних служб для дітей, сім'ї і молоді заборгованість по оплаті виконаних робіт з реконструкції у розмірі 23310 гривень, 26829 гривень в якості відшкодуванні інфляційних втрат і 3 % річних - 1398,59 гривень.

          Рішенням господарського суду міста Севастополя (суддя  Дмитрієв В.Є.) від 16.07.2007 року у справі № 20-11/038 первісний позов Приватного підприємства "Оріон-Дизайн" до Севастопольського міського центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді; 3-тя особа - Комунальне підприємство "Центр соціально-психологічної допомоги"; за участю прокурора міста Севастополя про стягнення заборгованості  задоволений частково.

Стягнуто з Центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді на користь Приватного підприємства "Оріон-Дизайн" заборгованість в розмірі 28228,4 грн., з яких основна заборгованість в розмірі 23310,0 грн., інфляційне відшкодування в розмірі 3519,81 грн. та 3% річних в розмірі 1398,59 грн., а також витрати по сплаті державного мита в розмірі 282,28 грн. та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 64,63 грн. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

В задоволенні зустрічних позовних вимог судом відмовлено у повному обсязі.

          Не погодившись з рішенням суду, Севастопольський міський центр соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати, позов Севастопольського міського центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді задовольнити.

          Заявник апеляційної скарги не погоджується з рішенням суду першої інстанції, оскільки вважає, що рішення прийнято при невідповідності висновків, викладених в рішенні, обставинам справи, а також з порушенням норм матеріального та процесуального права.

          Розпорядженням першого заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду Видашенко Т.С. від 05.09.2007 року, у зв'язку з відпусткою, у складі колегії було замінено суддю Щепанську О.А. на суддю Борисову Ю.В.

          При повторному розгляді справи в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України судова колегія встановила наступне.

09.08.2004 року між Приватним підприємством "Оріон-Дизайн" та Центром соціальних служб для дітей, сім'ї та молоді був укладений договір №19 на виконання реконструкції кризового центру соціально-психологічної допомоги.

Згідно вказаного договору Приватне підприємство "Оріон-Дизайн" зобов'язано виконати роботи по проектуванню і реконструкції кризового центру соціально-психологічної допомоги, а Центр соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді зобов'язався прийняти і оплатити виконані роботи.

Відповідно до Договору № 19 загальну вартість робіт було визначено у розмірі 224000 гривень.

З матеріалів справи вбачається, що 01.12.2004 року позивач і відповідач підписали акт № 27/04 прийому виконаних робіт по реконструкції кризового центру соціально-психологічної допомоги для молоді у зв'язку з чим, Центром соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді була проведена оплата робіт за основним договором. Але, в ході проведення робіт по реконструкції, виникла необхідність у виконанні додаткових робіт, пов'язаних в основному із змінами технічних умов на опалювання, які і були фактично виконані позивачем.

Відповідно до пункту 7 розділу І договору № 19 від 09.08.2004 року оплата виконаних робіт здійснюється не пізніше  двох тижнів з дня підписання акту виконаних робіт Ф-2 Замовником. Позивач (Приватне підприємство "Оріон-Дизайн") надіслав пакет документів листом № 15/05 від 16.05.2005 року на адресу Відповідача ( Центр соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді). В листі Позивач просив Відповідача підписати акт виконаних робіт Ф-2, а також здійснити оплату виконаних робіт в повному об'ємі.

Листом № 406 від 23.05.2005 року відповідач повідомив позивача про те, що на даний час на розрахунковому рахунку Центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді відсутні грошові кошти, визначені законом для такого цільового використовування, як оплата виконаних робіт по реконструкції кризового центру соціально - психологічної допомоги.

Як було встановлено, відповідач не пояснив причину не підписання Акту виконаних робіт, а тільки послався на відсутність коштів для його оплати. Таким чином, Позивач (Підрядчик) був змушений звернутися листом №6\06 від 25.01.2006 року з повторною пропозицією до Відповідача (Замовнику) про підписання Акту виконаних робіт.

Впродовж встановленого Законом строку відповідь Замовника не була отримана, а тому Підрядчик був вимушений звернутися до господарського суду із позовом про стягнення заборгованості в розмірі 23310,00грн.

Спір виник у зв'язку з тим, що Відповідачем не було оплачено вартість виконаних робіт.

У суді першої інстанції в процесі розгляду справи була призначена судова будівельно-технічна експертиза.

Згідно з висновком № 213 судової будівельно-технічної експертизи від 28.09.2006 року Севастопольського відділення Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. М.С. Бокаріуса, роботи, вказані в акті узгодження на додаткові роботи від 24.12.2004 року до договору № 19 на виконання реконструкції кризового центру соціально - психологічної допомоги від 09.08.2004 року, виконані в повному об'ємі. Вартість додаткових робіт з урахуванням об'єму та вартості використаних матеріалів складає 23310,00 гривень. При цьому, всі вказані роботи відповідають вимогам і якості, які пред'являються діючими правилами і нормами до таких робіт.

В мотивувальній частині експерт відзначив наступне. Будівельні і проектні роботи відповідно до договору № 19 від 09.08.2004 року та акту узгодження на додаткові роботи від 24.12.2004 року на виконання реконструкції кризового центру соціально - психологічній допомозі відповідають вимогам якості і будівельним нормам і не мали дефектів на момент їх приймання замовником. Дрібні дефекти, на які посилається відповідач, виникли в процесі експлуатації будівлі. Їх походження безпосередньо не пов'язано з складом і якістю виконаних позивачем робіт. Вірогідною причиною виникнення дефектів є технічний стан фундаментів будівлі і його тривалий строк експлуатації.

В дослідницькій і резолютивній частині Експертного висновку достатньо повно досліджений і весь об'єм робіт за договором № 19 від 09.08.2004 року і Додатковій угоді від 24.12.2004 року щодо якості і об'єму виконаних робіт. З даного питання є висновок в судовій будівельно-технічній експертизі № 213 від 28.09.2006 року Севастопольського відділення Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. М.С. Бокаріуса, який свідчить, що вартість ремонтних робіт згідно Договору №19 і Додаткової угоди до нього складає 247310 грн. В матеріалах справи є також письмові пояснення експерта, з яких видно, що всі роботи вказані в актах Ф2 на додаткові роботи узгоджені із замовником актом від 24.12.2004 року в повному об'ємі.

В процесі розгляду справи у суді першої інстанції, позивач за зустрічним позовом безпідставно просив суд призначити у справі повторну будівельно-технічну експертизу.

Судова колегія, так як і суд першої інстанції, вважає, що експерт дав вичерпні відповіді на всі поставлені питання у Висновку від 28.09.2006 року і додаткових поясненнях суду в усній і письмовій формі. Всі спірні питання були експертом роз'яснені, докази надані.

Таким чином, правових підстав для призначення повторної експертизи по справі № 20-11/038 немає.

Неодноразові заяви відповідача про те, що в ході реконструкції позивач не виконав роботи по ремонту фундаменту, спростовуються матеріалами справи, які не містять доказів узгодження між позивачем і відповідачем кошторису на даний вид робіт. Як випливає з матеріалів справи, дані роботи за основним Договором №19 і Додатковій угоді не узгоджувалися, не оплачувалися і до розгляду судом першої інстанції не були прийняті.

Претензії відповідача про відсутність комплексної будівельної експертизи проекту також безпідставні, оскільки відповідно до ДБН А. 2.2-3-97 п.9.16. надання проектної документації на експертизу, узгодження є обов'язком замовника і виконується за його рахунок. Формулювання статті Акту виконаних робіт як “витрати на комплексну будівельну експертизу” є некоректним використовуванням статті витрат і повністю підтверджені документами, пред'явленими суду позивачем.

Крім того, положення статей 887-891 Цивільного кодексу України, на які посилається позивач по зустрічному позову, розповсюджуються на правовідносини, регулюючі висновок і виконання договору підряду на проведення проектних і дослідницьких робіт, а не робіт по реконструкції вже існуючої будівлі, причому не в цілому, а тільки його частини.

Статтею 843 Цивільного кодексу України встановлено, що за рішенням суду встановлюється ціна договору підряду в тому випадку, якщо в договорі підряду не встановлена ціна роботи або способи її визначення.

Право на зменшення ціни договору відповідно до статті 852 Цивільного кодексу України виникає у замовника лише в тому випадку, якщо підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або припустився інших недоліків в роботі.

Вищезазначене дає судовій колегії право для висновку про необгрунтованість зустрічних позовних вимог Севастопольського міського центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді до Приватного підприємства "Оріон-дизайн" про зменшення ціни договору і стягнення суми.

Відповідно до пунктів 1,2,3 статті 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.        Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки). Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника.

Як було встановлено, вказані недоліки прихованими не являються, відповідач при прийнятті робіт та підписанні акту будь-яких відступів від умов договору або інших недоліків не виявив, підряднику про це не заявив.

В процесі розгляду справи у суді першої інстанції позивач уточнив позовні вимоги і просив стягнути з відповідача 51537, 59 гривень, з яких 23310 грн. як відшкодування заборгованості по оплаті проведених робіт по реконструкції, 26829 гривень як компенсація інфляційних втрат і 3 % річних - 1398,59 гривень.

Проте, як убачається з матеріалів справи і розрахунку суми боргу з урахуванням індексу інфляції за станом на 01.01.2007 року сума заборгованості Севастопольського міського центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді по оплаті виконаних робіт з урахуванням індексу інфляції складає 26829 гривень.

Із змісту статті 625 Цивільного кодексу України вбачається, що боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити йому суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси іншої сторони. Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинне виконуватися належним чином згідно умовам договору.

У зв'язку з наведеним, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, вважає, що позовні вимоги Приватного підприємства "Оріон-Дизайн" в частині стягнення основної заборгованості в розмірі 23310,00 грн. підлягають задоволення в повному обсязі.

Відповідно до положень статей 525, 526 Цивільного Кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, зобов'язаний сплатити   кредитору суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочки, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Таким чином судова колегія, так як і суд першої інстанції, вважає, що позовні вимоги в частині інфляційного відшкодування підлягають задоволенню частково, у зв'язку з тим, що позивачем при нарахуванні інфляційного відшкодування не було враховано лист Верховного суду України № 62-97р від 03.04.1997 року "Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ", відповідно до якого проводиться методика нарахування основної заборгованості з урахуванням індексу інфляції.

Позивачем за первісним позовом у суді першої інстанції була заявлена вимога про стягнення основної заборгованості, а також основної заборгованості у урахуванням індексу інфляції. Судова колегія також вважає дані розрахунки такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства.

За розрахунками суду витрати на інфляційне відшкодування підлягають стягненню з Центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді в розмірі 3519,81 грн. Суд першої інстанції виходив з наступних розрахунків:

(23310,0 грн. * 115,1%):100- 23310,0 грн.=3519,81 грн.

100,6*100.6*100,3*100,0*100,4*100,9*101,2*101,2*101,8*99,7*99,6*100,5*100,1*10 0,9*100,0*102,0*102,6*101=115,1%

Перевіривши розрахунок 3 % річних, судова колегія вважає, судом першої інстанції зроблено правильний висновок, що позовні вимоги Приватного підприємства "Оріон-Дизайн" в частині стягнення 3 % річних в розмірі 1398,59 грн. підлягають задоволенню.

                    Отже, враховуючи вищевикладене, апеляційна інстанція вважає, що рішення господарського суду прийнято при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального, у зв'язку з чим підстав для його скасування не існує.

                    Керуючись статтями 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

                                                            ПОСТАНОВИВ:          

                    Рішення господарського суду міста Севастополя від 16.07.2007 року у справі № 20-11/038 залишити без змін.

                    Апеляційну скаргу Севастопольського міського центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді залишити без задоволення.

Головуючий суддя                                                  Ю.М. Гоголь

Судді                                                                                Н.П. Горошко

                                                                                Ю.В. Борисова