Рішення

від 14.10.2024 по справі 632/1068/24

ПЕРВОМАЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 632/1068/24

провадження № 2/632/596/24

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

"14" жовтня 2024 р. м. Златопіль

Первомайський міськрайонний суд Харківської області у складі: судді Кузьменка С.Л., за участю секретаря судового засідання Хохлової І.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Первомайського комунального підприємства «Тепломережі» про зменшення розміру заборгованості за послугу з постачання теплової енергії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Первомайського комунального підприємства «Тепломережі», у якій просить зменшити розмір заборгованості за послугу з постачання теплової енергії до 21 898,76 грн. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 19.06.2024 він отримав від відповідача досудове попередження з зазначенням існуючої заборгованості станом на 01.06.2024 рік в розмірі 30738,89 грн. Позивач вважає, що вказана сума заборгованості не є бездоганно розрахованою та не є беззаперечною, так як сплив строк позовної давності тривалістю у три роки, оскільки відповідач врахував борг станом на 01.05.2020 рік у розмірі 8840,13 грн.

25 липня 2024 року ухвалою Первомайського міськрайонного суду Харківської області позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків строком в п`ять днів з дня отримання ухвали та запропоновано сплатити судовий збір у розмірі 1211 грн.20 коп.

30 липня 2024 року від ОСОБА_1 надійшла заява про звільнення від сплати судового збору. До заяви додано довідку № 900 від 10 квітня 2024 року про отримання допомоги за 2023 рік.

01 серпня 2024 року ухвалою Первомайського міськрайонного суду Харківської області позовну заяву ОСОБА_1 повторно залишено без руху та надано позивачу десять днів для усунення недоліків шляхом сплати судового збору у розмірі 1211 грн.20 коп.

02 серпня 2024 року від ОСОБА_1 надійшла заява про звільнення від сплати судового збору. В заяві вказано, що особа є малозабезпеченою з доходом 207 грн.80 коп. та безробітною особою. Крім того, заявник зазначив, що існує виконавче провадження про стягнення за кредитом ПриватБанку, за яким йому надавалась відстрочка виконання судового рішення. До заяви не було додано документів на підтвердження матеріального стану заявника.

06 серпня 2024 року ухвалою Первомайського міськрайонного суду Харківської області позовну заяву ОСОБА_1 повторно залишено без руху та надано позивачу десять днів для усунення недоліків шляхом сплати судового збору у розмірі 1211 грн.20 коп.

19 серпня 2024 року ОСОБА_1 надав оригінал відомостей з Державного реєстру фізичних осіб платників податків з метою усунення недоліків, просив суд звільнити його від сплати судового збору.

20 серпня 2024 року ухвалою суду, клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору задоволено, відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання на 17 вересня 2024 року.

В підготовче судове засідання позивач не прибув, про час, місце проведення був повідомлений належним чином, про що свідчить розписка про виклик до суду (а.с. 34).

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, просив підготовче судове засідання призначене на 17.09.2024 р. на 14 годину 00 хвилин провести без участі. Крім того, 16.09.2024 надав відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в повному обсязі з огляду на їх безпідставність, оскільки в серпні 2020 року позивач звертався до відповідача з метою укладення договору реструктуризації на суму 8840,13 грн, який утворився станом на 01.08.2020 р. Після чого позивач надав копію квитанції про сплату 2600 грн. Таким чином сума розстроченої заборгованості склала 6240,13 грн. із щомісячним платежем 260 грн відповідно до договору без номера про розстрочення заборгованості та своєчасну сплату поточних платежів за послуги з теплопостачання від 17 серпня 2020 року. З цього часу позивач мав сплачувати і розстрочену заборгованість і вносити поточні платежі. Щодо строку позовної давності, то відповідач зазначає, що позивач не враховує період дії воєнного стану в Україні, перебіг позовної давності зупиняється на строк дії такого стану.

Ухвалою суду від 17 вересня 2024 року було призначено судовий розгляд на 14 жовтня 2024 року о 10 годині 00 хвилин.

Позивач у судове засідання не прибув, про час, місце проведення був повідомлений належним чином, про що свідчить розписка про виклик до суду (а.с. 65) надав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує повністю, просить суд їх задовольнити (а.с. 67).

Представник відповідача у судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. 17 вересня 2024 року представник відповідача надав до суду нову редакцію відзиву на позовну заяву, в якому просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог позивачу у повному обсязі з огляду на їх безпідставність та передчасність, обґрунтовуючи свою відмову тим, що позивач у серпні 2020 року уклав договір реструктуризації та зобов`язався добровільно погасити борг у сумі 8840,13 грн, який утворився станом на 01 серпня 2020 рік. Щодо строку позовної давності зазначено, що він рахується з 01.03.2019, оскільки позивач не враховує період дії воєнного стану в Україні, введений Указом Президента України « Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим ЗУ « Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, перебіг позовної давності визначений цим кодексом, зупиняється на строк дії такого стану».

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

За загальним правилом частини першоїстатті 223 ЦПК Українинеявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд, вивчивши подані заяви по суті справи, дослідивши надані документи і матеріали, з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті приходить до наступних висновків.

Згідно ст.ст.4,5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду по захист своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Як встановлено судом, 19.06.2024 позивач ОСОБА_1 отримав від відповідача ПКП «Тепломережі» досудове попередження з зазначенням існуючої заборгованості станом на 01.06.2024 рік в розмірі 30738,89 грн., яка утворилася в результаті несплати послуг з постачання теплової енергії, яка надавалася за адресою : АДРЕСА_1 (а.с.5).

З долученої позивачем, до матеріалів цивільної справи, копії платіжного доручення (розрахунок за послугу центральне опалення за травень 2020 р.) вбачається, що станом на 01.05.2020 борг позивача перед відповідачем складав 8840,13 грн. (а.с.6), який на думку позивача не підлягає сплаті у зв`язку зі спливом строку позовної давності.

Тому суд, вважає необхідним врахувати п.12., п.19 перехідних положень Цивільного кодексу України та практику судів.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) установлено з 12 березня 2020 року на всій території України карантин. Строк карантину неодноразово продовжувався. Запроваджено обмежувальні заходи щодо протидії поширенню коронавірусу COVID-19, які безпосередньо впливають на виконання державою своєї соціальної, економічної, правозахисної функцій, введено певні обмеження прав та свобод людини і громадянина. Законом України № 530-ІХ від 17 березня 2020 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» введення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, віднесено до форс-мажорних обставин (частина друга статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати»). Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 12 наступного змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».

У пункті 12 розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у редакції Закону України від 30 березня 2020 року № 540-IX перелічені всі статті цього Кодексу, які визначають строки позовної давності. І всі ці строки продовжено для всіх суб`єктів цивільних правовідносин на строк дії карантину у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19). Крім того, пунктом 19 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259,362,559,681,728,786,1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.

24 лютого 2022 року строком на 30 діб в Україні було введено воєнний стан відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України» «Про введення воєнного стану в Україні».

В подальшому, відповідно до Указів Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та від 24 лютого 2022 року №65/2022 «Про загальну мобілізацію» неодноразово були внесені зміни щодо продовження строку дії воєнного стану в Україні та проведення мобілізації.

Станом на дату розгляду справи, Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 23.07.2024 №469/2024, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» № 3891-IX від 23.07.2024, воєнний стан в Україні продовжено з 12 серпня 2024 року строком на 90 діб (по 09 листопада 2024 року).

Відповідно до ст. 267 ЦК України. сплив позовної давності сам по собі не припиняє суб`єктивного права кредитора, яке полягає в можливості одержання від боржника виконання зобов`язання як у судовому порядку, так і без використання судового примусу.

Зокрема, суд не має права застосовувати позовну давність інакше, як за заявою сторін, і без такої заяви може задовольнити позов за спливом строку (ч.3 ст.267 ЦК України). Суд може визнати причини пропущення строку позовної давності поважними і також задовільнити такий позов.

Крім того, навіть після спливу позовної давності боржник може добровільно виконати зобов`язання і таке виконання закон визнає правомірним (здійсненим за наявності достатньої правової підстави), установлюючи для такої особи заборону вимагати повернення виконаного.

Цивільний кодекс не визначає сплив позовної давності окремою підставою для припинення зобов`язання. Пропущення строку позовної давності не породжує права боржника вимагати припинення зобов`язання в односторонньому порядку ( ч.2 ст.598 ЦК України), якщо таке його право не встановлено договором або законом окремо.

Суд зазначає, що за загальним правилом зі спливом позовної давності, навіть за наявності рішення суду про відмову в позові з підстави пропущення позовної давності, зобов`язання не припиняється.

Отже з урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що строк позовної давності для стягнення заборгованості з оплати за надані послуги з централізованого опалення, постачання теплової енергії та плати за абонентське обслуговування не застосовується.

Відповідач євиконавцем послугз постачаннятеплової енергіїта надаєзазначені послугина підставіТипового індивідуальногодоговору про надання послуги з постачання теплової енергії, що є публічним договором приєднання, укладений з 05.11.2021 року на виконання ч. 5 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189-VIII, опублікований на офіційному вебсайті ПКП «Тепломережі»: https://pkpts.com.ua/, в розділі «Інформація».

Послуги з постачання теплової енергії надаються відповідачу відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189-VІІІ, Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» 22.06.2017 № 2119-VIII, Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих комунальних послуг, затвердженої Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22 11.2018 № 315, Правил надання послуг з постачання теплової енергії, затверджених Постановою КМУ від 21 серпня 2019 р. № 830 на підставі публічного договору.

За позивачемобліковується особовийрахунок № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_2 .В серпні2020року позивачзвернувся доПКП «Тепломережі»з метоюукласти договірреструктуризації.Позивач написавзаяву,що вінзобов`язується боргу сумі8840,13грн,який утворився станом на 01.08.2020 року, добровільно погашати відповідно до Договору реструктуризації (а.с.44).

Після чого позивач надав копію квитанції про сплату 2600 грн. Таким чином сума розстроченої заборгованості склала 6 240, 13 грн із щомісячним платежем 260 грн відповідно до договору без номера про розстрочення заборгованості та своєчасну сплату поточних платежів за послуги з теплопостачання від 17.08.2020 року. З цього часу позивач мав сплачувати і розстрочену заборгованість і вносити поточні платежі. Окрім цього, відповідно до п. 5.4. договору цей договір є новацією заборгованості.

17.08.2020 року, після укладення договору реструктуризації, позивач сплатив ще 1 400 (одна тисяча чотириста грн.) 13 коп., що становить сплату заборгованості за 5 повних місяців: договором реструктуризації, та частково в сумі 100 (сто грн.) 13 коп. - за 6 місяців за договором реструктуризації, оскільки поточних нарахувань ще не було. Сума розстроченої заборгованості зменшилась до 4 840 грн (чотирьох тисяч вісімсот сорока грн) як вбачається з відомості нарахувань і оплати за постачання теплової енергії та плати за абонентське обслуговування з особовим рахунком: НОМЕР_1 , відкритим на ім`я позивача, за період з 01.05.2020 року по 31.08.2024 року (а.с.46).

Таким чином, підприємство, як зазначає позивач, не зверталося до суду із позовною заявою або заявою про видачу судового наказу з метою стягнення заборгованості, що виникла станом в 01.05.2020 року, оскільки дану заборгованість було розстрочено.

Відповідно доабз.2п.п.7,14Постанови КабінетуМіністрів Українивід 21жовтня 1995року №848«Про спрощенняпорядку наданнянаселенню субсидійдля відшкодуваннявитрат наоплату житлово-комунальних послуг,придбання скрапленогогазу,твердого тарідкого пічногопобутового палива»(в редакціївід 24.07.2020,тобто редакції,чинній намомент укладання договору)житлова субсидіяу випадку,передбаченому підпунктом5цього пункту,призначається зпочатку опалювального(неопалювального)сезону заумови документальногопідтвердження плати заборгованості або укладення договорупро їїреструктуризацію,або оскаржень сплати заборгованості в судовому порядку протягом двох місяців з початку такого сезону, в іншому випадку - з місяця, що настає за тим, в якому до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення надійшло документальне підтвердження сплати заборгованості або укладення договору про її реструктуризацію, або оскарження заборгованості в судовому порядку.

Враховуючи скрутний матеріальний стан позивача, він мав право на оформлення субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг у випадку реструктуризації заборгованості. Більше того, 17.08.2020 року за власним бажанням реструктурував заборгованість, чим поновив перебіг строку позовної давності, сплатив частину заборгованості, яка утворилась станом на 01.05.2020 року.

Загальний перелік способів захисту цивільних прав та інтересів встановлений ст. 16 ЦК України.

Особа, право якої порушено, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права. Як правило спосіб захисту порушеного права визначено законом.

Зобов`язання відповідача щодо списання зменшення заборгованості за оплату комунальних послуг не передбачено чинним законодавством як спосіб захисту прав.

Крім того, чинним законодавством не встановлено процедури визнання боргу за житлово-комунальні послуги безпідставним та не визначено механізму його списання, а тому така заборгованість зазначається в довідках про стан заборгованості.

Як зазначив Верховний суд у постанові від 08.04.2020 у справі № 462/5889/16-ц (провадження № 61-909св17), оспорювання правильності нарахування розміру плати за певні види житлово-комунальних послуг (заборгованості за такими), що є різновидом претензії,- чинним законодавством як спосіб захисту не передбачений, споживачі вправі у випадку пред`явлення до них вимог про стягнення таких нарахувань заперечувати стосовно них з наданням відповідних доказів.

Суд вважає, що обраний позивачем спосіб захисту шляхом пред`явлення позову про списання (про зменшення розміру) заборгованості за житлово-комунальні послуги до 21898,76 грн чинним законодавством, як спосіб захисту не передбачений, та є передчасним, оскільки споживачі вправі у випадку пред`явлення до них вимог про стягнення таких нарахувань, заперечувати стосовно них з наданням відповідних доказів, про що було зазначено у постанові Верховного Суду від 08.04.2020 у справі № 462/5889/16-ц.

Вирішуючи справу по суті суд зазначає, що у позивача відсутні належні докази на право вимоги до відповідача, що само по собі, унеможливлює задоволення позову.

Обов`язок подання доказів повністю покладається на позивача у справі при зверненні до суду. За відсутності доказів, підстави для задоволення позову відсутні.

Відповідно до ч.1, 2ст.207 ЦК Україниправочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей626,628 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першоюстатті 638 ЦК Українивстановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 526 ЦК Українипередбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1ст. 76 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч.1ст.81 ЦПК Українипередбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

На підставі ч.2ст.76 ЦПК України, ч.2ст. 77 ЦПК Українипредметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Засобами доказування є письмові, речові і електронні докази; висновки експертів; показання свідків.

Метою доказування є з`ясування дійсних обставин справи. Обов`язок доказування покладається на сторони. Це положення є одним із найважливіших наслідків принципу змагальності. Суд не може збирати докази за власною ініціативою.

Відповідно до вимогстатті 12 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанних обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Крім цього, судові витрати по справі на підставі ч.6 ст.141 ЦПК України слід компенсувати за рахунок держави, оскільки позивач був звільнений від сплати судового збору при відкритті провадження.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.12-14,76-82,137,ч.6 ст. 141,259,263-265,274,275,279, 351-352,354 ЦПК України, ст.ст.207,526,626,628,638 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Первомайського комунального підприємства «Тепломережі» про зменшення розміру заборгованості за послугу з постачання теплової енергії відмовити.

Судові витрати у справі у вигляді судового збору, від сплати якого був звільнений позивач, компенсувати за рахунок держави.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua.

На виконання п. 4 ч. 5ст. 265 ЦПК Українисуд зазначає повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Первомайським РВ УМВС України в Харківській області 26 грудня 1995 року, РНКОПП НОМЕР_3 , який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_3 , тел.: НОМЕР_4

Відповідач: Первомайське комунальне підприємство « Тепломережі», місце знаходження: 64102, Харківська область, Лозівський район, м. Златопіль, м-н, дитячий садочок № 9, код ЄДРПОУ 31679569, тел.: 057 48 3 33 35.

Суддя: С. Л. Кузьменко