Постанова

від 07.10.2024 по справі 320/42451/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/42451/23 Суддя (судді) першої інстанції: Щавінський В.Р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Оксененка О.М.,

суддів: Василенка Я.М.,

Кузьменка В.В.,

При секретарі: Долинській Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей на рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 травня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей, треті особи: Комісія з питань вищого корпусу державної служби, Національне агентство з питань запобігання корупції, про визнання протиправними та скасування рішення і наказу, стягнення середньої заробітної плати за час відсторонення від виконання обов`язків за посадою, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулась до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей, треті особи: Комісія з питань вищого корпусу державної служби, Національне агентство з питань запобігання корупції, в якому просила:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей від 13.10.2023 № 325 «Про порушення дисциплінарного провадження»;

- визнати протиправним та скасувати наказ Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей від 13.10.2023 № 259-К «Про оголошення рішення Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей від 13 жовтня 2023 року № 325»;

- стягнути з Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей на користь ОСОБА_1 середню заробітну плату за час відсторонення від виконання посадових обов`язків керівника апарату Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей.

Позов обґрунтовано тим, що рішення Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей від 13.10.2023 № 325 є незаконним, оскільки воно прийняте за участю Голови Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей ОСОБА_2 , який діяв в умовах реального конфлікту інтересів, що не був врегульований в порядку та у спосіб, передбачені Законом України «Про запобігання корупції», а також порушує її трудові права як викривача, гарантовані статтею 53-4 Закону України «Про запобігання корупції».

На думку позивача, рішення від 13.10.2023 № 325 не містить інформації про фактичні підстави для порушення дисциплінарного провадження та відсторонення її від виконання посадових обов`язків, а також за відсутності в її діях ознак, які можуть свідчити про вчинення дисциплінарного проступку.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 22 травня 2024 року позовні вимоги - задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей від 13.10.2023 № 325 «Про порушення дисциплінарного провадження».

Визнано протиправним та скасовано наказ Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей від 13.10.2023 № 259-К «Про оголошення рішення Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей від 13 жовтня 2023 року № 325».

Стягнуто з Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей на користь ОСОБА_1 середню заробітну плату за час відсторонення від виконання посадових обов`язків керівника апарату Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей 13.10.2023 по 22.05.2024 в сумі 1125306 (один мільйон сто двадцять п`ять тисяч триста шість) грн. 60 коп.

Допущено до негайного виконання рішення суду в частині стягнення з Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей на користь ОСОБА_1 середньої заробітної плати за час відсторонення від виконання посадових обов`язків керівника апарату Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей у межах суми стягнення за один місяць, а саме 148625 грн. (сто сорок вісім тисяч шістсот двадцять п`ять) грн. 40 коп.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог - відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що набуття позивачем статусу викривача було умисним кроком, здійсненим з метою уникнення відповідальності за порушення закону, які вона чинила перебуваючи на посаді керівника апарату Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей.

На думку скаржника, прийняття рішення про порушення дисциплінарного провадження стосовно керівника апарату Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей ОСОБА_1 було здійснено виключно у зв`язку із неналежним виконанням нею своїх посадових обов`язків, а не як захід негативного впливу до викривача, при цьому судом першої інстанції в оскаржуваному рішення ці обставини взагалі до уваги взяті не були, що свідчить про неповне з`ясування всіх обставин справи, що мають значення для прийняття законного і обґрунтованого рішення.

Оскільки будь-який майновий чи немайновий інтерес у Голови Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей ОСОБА_2 при ініціюванні порушення дисциплінарного провадження був відсутній, тому спірне рішення від 13.10.2023 № 325 було прийняте Комісією з регулювання азартних ігор та лотерей як колегіальним органом правомірно і містить усі відомості, передбачені Регламентом Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей.

У відзиві на апеляційну скаргу Комісією з питань вищого корпусу державної служби зазначено, що з огляду на встановлені Законом України «Про запобігання корупції» вимоги щодо захисту прав викривачів, в межах дискреційних повноважень та з дотриманням принципу верховенства права, Комісія на своєму засіданні 11 січня 2024 року вирішила рішення Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей від 13 жовтня 2023 року № 325 «Про порушення дисциплінарного провадження» залишити без реалізації.

На думку третьої особи, судом першої інстанції належним чином досліджено матеріали та обставини справи, а також за результатами розгляду сформовано правомірні висновки, що відповідають обставинам справи щодо всіх позовних вимог окрім розрахунку середньої заробітної плати за час відсторонення від виконання посадових обов`язків керівника апарату Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей.

У відзиві на апеляційну скаргу Національним агентством з питань запобігання корупції звернуто увагу на те, що оскільки позивач 25.09.2023 набула статусу викривача, тому її відсторонення від здійснення посадових обов`язків безумовно свідчить про порушення її права на працю.

Як вказує третя особа, оскільки відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів відсутності причинно-наслідкового зв`язку між повідомленням про можливе порушення Головою Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей вимог чинного законодавства та застосуванням до позивача негативних заходів впливу у вигляді порушення дисциплінарного провадження та відсторонення від виконання обо`язків, тому рішення суду першої інстанції є законним та обгрунтованим.

У відзиві на апеляційну скаргу позивачем зауважено, що оскаржуване рішення Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей від 13.10.2023 № 325 «Про порушення дисциплінарного провадження» фактично прийнято в умовах реального конфлікту інтересів, воно порушує права позивача як викривача, гарантовані статттею 53-4 Закону України «Про запобігання корупції», і не містить інформації про фактичні підстави для порушення дисциплінарного провадження та відсторонення ОСОБА_1 від виконання посадових обов`язків.

Як зазначає позивач, оскільки повідомлення фактичних підстав для порушення дисциплінарного провадження після прийняття рішення від 13.10.2023 № 325 жодним чином не зафіксовані в протоколі чи в інший спосіб, вказане свідчить про протиправність такого рішення та як наслідок наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 працює керівником апарату Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей, обіймає посаду державної служби категорії «А».

25 вересня 2023 року позивач разом з членами Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та начальником служби управління персоналом Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей ОСОБА_5 , звернулися до Прем`єр-міністра України ОСОБА_6 , Міністра Кабінету Міністрів України ОСОБА_7 , Голови Національного агентства з питань запобігання корупції ОСОБА_8 із заявою про вжиття заходів по припиненню тиску з боку Голови Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей ОСОБА_2 на членів, керівника апарату та працівників апарату Комісії, а також по забезпеченню дотримання правил етичної поведінки державного службовця, припиненню вчинення ОСОБА_2 дій, що обмежують членів Комісії у можливості реалізовувати свої права, передбачені чинним законодавством та дій, які суперечать принципам державної служби, принижують честь та гідність співробітників апарату (далі також - колективне звернення).

У колективному зверненні, серед іншого, була наведена інформація про можливі факти корупційних або пов`язаних з корупцією порушень, вчинених Головою Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей ОСОБА_2 , яка стала відома заявникам у зв`язку з трудовою та професійною діяльністю і проходженням служби у Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей.

Листом від 25.10.2023 № 39-02/24384-23 Національне агентство з питань запобігання корупції повідомило, що колективне звернення від 25.09.2023 відповідає вимогам частини другої статті 53-2 Закону України «Про запобігання корупції», а його підписанти, зокрема ОСОБА_1 , є викривачами у розумінні частини першої статті 1 вказаного Закону. Також роз`яснено, що права заявників як викривачів виникають з моменту повідомлення інформації про можливі факти корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону України «Про запобігання корупції», тобто з 25.09.2023.

У свою чергу, Національне агентство з питань запобігання корупції на підставі статті 12 Закону України «Про запобігання корупції» звернулось до Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей із запитами про надання інформації та копій документів від 05.10.2023 № 39-02/22853-23 та від 12.10.2023 № 39-02/23502-23.

При цьому, колективне звернення від 25.09.2023 листом Кабінету Міністрів України від 04.10.2023 № Ко-13564/26-23/1 було спрямоване до Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей, зокрема ОСОБА_2 , з проханням розглянути звернення згідно з резолюцією від 26.09.2023 та за результатами поінформувати заявника і Кабінет Міністрів України.

Лист Кабінету Міністрів України від 04.10.2023 №Ко-13564/26-23/1 був зареєстрований у Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей 09.10.2023 за № 2487/2-3, про що міститься відповідна відмітка у правому нижньому куті листа.

У день надходження та реєстрації в системі автоматизованого документообігу Голова Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей ОСОБА_2 наклав резолюцію на вказаний лист Кабінету Міністрів України від 04.10.2023 № Ко-13564/26-23/1.

У подальшому, під час засідання Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей 13.10.2023 ОСОБА_2 з голосу ініціював доповнення порядку денного питанням про порушення дисциплінарного провадження стосовно керівника апарату Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей ОСОБА_1 .

Як наслідок, рішенням від 13.10.2023 № 325 «Про порушення дисциплінарного провадження», що прийняте на засіданні Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей, було вирішено:

1) порушити дисциплінарне провадження стосовно керівника апарату Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей ОСОБА_1 ;

2) відсторонити ОСОБА_1 від виконання посадових обов`язків керівника апарату Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей на час здійснення дисциплінарного провадження;

3) Управлінню персоналом Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей доручено повідомити Комісію з питань вищого корпусу державної служби про прийняте рішення; підготувати та подати на підпис Голові Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей наказ про відсторонення керівника апарату Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей ОСОБА_1 від виконання посадових обов`язків.

З метою реалізації вказаного рішення від 13.10.2023 № 325 Голова Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей ОСОБА_2 видав наказ від 13.10.2023 № 259-К «Про оголошення рішення Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей від 13 жовтня 2023 року № 325», яким наказано:

1) оголосити рішення Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей від 13.10.2023 № 325 «Про порушення дисциплінарного провадження»;

2) вважати ОСОБА_1 такою, що відсторонена від виконання посадових обов`язків керівника апарату Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей з 13.10.2023 на час здійснення дисциплінарного провадження;

3) Управлінню фінансів, бухгалтерського обліку та звітності здійснити нарахування середньої заробітної плати ОСОБА_1 відповідно до вимог частини четвертої статті 72 Закону України «Про державну службу».

На підставі рішення від 13.10.2023 № 325 та наказу від 13.10.2023 № 259-К ОСОБА_1 припинено виплату заробітної плати.

Рішення від 13.10.2023 № 325 «Про порушення дисциплінарного провадження» було направлене Комісією з регулювання азартних ігор та лотерей до Комісії з питань вищого корпусу державної служби для розгляду дисциплінарної справи та внесення пропозиції за наслідками дисциплінарного провадження.

Відповідно до протоколу від 11.01.2024 № 02/2024 на засіданні Комісії з питань вищого корпусу державної служби вирішено залишити рішення від 13 жовтня 2023 року № 325 «Про порушення дисциплінарного провадження» без реалізації про що, повідомити суб`єкта призначення відповідним листом.

Листом від 15.01.2024 № 4-90/18-24 Комісія з питань вищого корпусу державної служби повідомила про прийняте рішення Комісію з регулювання азартних ігор та лотерей.

Вважаючи рішення від 13.10.2023 № 325 таким, що прийняте з порушенням вимог статей 33, 351, 534 Закону України «Про запобігання корупції», пункту 47 Регламенту Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей, затвердженого рішенням Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей від 16.02.2021 № 55, ОСОБА_1 звернулася до Національного агентства з питань запобігання корупції із заявою про захист її прав як викривача корупції.

Листом від 04.01.2024 № 25-09/370-24 Національне агентство з питань запобігання корупції повідомило ОСОБА_1 про те, що у зв`язку із встановленими порушеннями з боку посадових осіб Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей вимог частини першої статті 534 Закону України «Про запобігання корупції» внесено приписи:

- Прем`єр-міністру України ОСОБА_6. від 28.12.2023 № 25-11/35-23 із вимогою провести службове розслідування з метою виявлення причин та умов, що призвели до порушення Головою Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей ОСОБА_2 вимог частини першої статті 534 Закону України «Про запобігання корупції»;

- Голові Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей ОСОБА_2 від 28.12.2023 № 25-11/34-23 з вимогою усунути порушення вимог частини першої статті 534 Закону України «Про запобігання корупції» шляхом прийняття рішення про скликання засідання та внесення на розгляд питання про скасування рішення від 13.10.2023 № 325 «Про порушення дисциплінарного провадження» як такого, що прийняте з порушенням вимог закону.

У свою чергу, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.01.2024 № 25-р з метою виконання припису від 28.12.2023 № 25-11/35-23 було призначено службове розслідування щодо Голови Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей ОСОБА_2 та визначено Національне агентство з питань державної служби органом, відповідальним за організацію проведення службового розслідування, утворивши з цією метою відповідну комісію.

На виконання припису від 28.12.2023 № 25-11/34-23 до порядку денного засідання Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей на 09.01.2024 були включені питання: «Щодо розгляду Припису НАЗК про усунення порушень вимог Закону України «Про запобігання корупції» від 28.12.2023 № 25-11/34-23 (пункт 18)»; «Проєкт рішення Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей «Про скасування рішення Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей від 13.10.2023 № 325» (пункт 19)».

Разом з тим, на офіційному веб-сайті Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей було розміщено інформацію про те, що 09.01.2024 засідання не відбудеться, оскільки наказ від 04.01.2024 № 2-ОД «Про проведення засідання Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей» визнано таким, що втратив чинність.

Відтак, дисциплінарне провадження, розпочате рішенням від 13.10.2023 № 325, не було завершене шляхом прийняття Комісією з регулювання азартних ігор та лотерей рішення про накладення дисциплінарного стягнення чи про закриття дисциплінарного провадження.

Надалі, Голова Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей ОСОБА_2 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Національного агентства з питань запобігання корупції про визнання протиправним та скасування припису від 28.12.2023 № 25-11/34-23 та із заявою про забезпечення позову шляхом зупинення дії вказаного припису.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.01.2024 у справі №320/1094/24 відкрито провадження в адміністративній справі.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.01.2024 у справі №320/1094/24 у задоволенні заяви про забезпечення позову - відмовлено.

Листом від 05.01.2024 № 39-02/755-24 Національне агентство з питань запобігання корупції повідомило ОСОБА_1 про те, що у відношенні Голови Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей ОСОБА_2 складено протокол про адміністративне правопорушення від 03.01.2024 № 39-02/1 у зв`язку з вчиненням ним адміністративних правопорушень, пов`язаних з корупцією, відповідальність за які передбачена частинами першою та другою статті 1727 КУпАП та які полягають у порушенні вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів при порушенні стосовно неї дисциплінарного провадження та відсторонення від виконання обов`язків за посадою.

Відповідно, за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення № 761/3204/24 у відношенні Голови Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей ОСОБА_2 за протоколом від 03.01.2024 № 39-02/1 постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 25 червня 2024 року провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених частиною першою ст.172-7, частиноою другої ст.172-7 КУпАП, закрито у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення відповідно до п.1 ст.247 КУпАП.

Закриваючи провадження у справі, Шевченківський районний суд міста Києва виходив з того, що ні у протоколі про адміністративне правопорушення, ні прокурором в судовому засіданні не доведено поза розумним сумнівом винуватість ОСОБА_2 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частиною першою ст. 172-7, частиною другою ст. 172-7 КУпАП.

Постановою Київського апеляційного суду від 31 липня 2024 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Добрянської О.Д. на постанову судді Шевченківського районного суду м. Києва від 25 червня 2024 року щодо ОСОБА_2 - повернуто особі, яка її подала.

Крім того, у зв`язку з направленням колективного звернення викривачів від 25.09.2023 на розгляд до Голови Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей ОСОБА_2 , тобто до посадової особи, про протиправні дії якої було повідомлено викривачами, Національним агентством з питань запобігання корупції було складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення від 10.01.2024 №25-14/1-24 у відношенні Прем`єр-міністра України ОСОБА_6 за частиною другою статті 172-8 КУпАП.

Постановою Печерського районного суду міста Києва від 08.02.2024 закрито провадження у справі № 757/3616/24-п про притягнення ОСОБА_6 до адміністративної відповідальності у зв`язку з відсутністю доказів, які б давали підстави для висновку про наявність у діях Прем`єр-міністра України складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 172-8 КУпАП.

Не погодившись із вказаними рішенням від 13.10.2023 № 325 та наказом від 13.10.2023 № 259-К, позивач звернулася до суду з цим позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що з огляду на факт прийняття рішення від 13.10.2023 № 325 в умовах реального конфлікту інтересів, який не був урегульований в передбачений законом спосіб, тому таке оскаржуване рішення Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей від 13.10.2023 № 325 «Про порушення дисциплінарного провадження» є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно, наказ Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей від 13.10.2023 № 259-К «Про оголошення рішення Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей від 13 жовтня 2023 року № 325», що прийнятий з метою реалізації рішення від 13.10.2023 № 325, також є протиправним та підлягає скасуванню.

Як наслідок, стягнення середньої заробітної плати на користь незаконно відстороненого державного службовця ОСОБА_1 повинно відбуватись одночасно з визнанням протиправними і скасуванням рішення від 13.10.2023 № 325 та наказу від 13.10.2023 № 259-К.

Колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях, визначено Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII (у редакції, чинній на час виникнення та існування спірних відносин, далі - Закон № 889-VIII).

Згідно пункту 10 частини першої статті 2 Закону № 889-VIII службова дисципліна - це неухильне додержання Присяги державного службовця, сумлінне виконання службових обов`язків та правил внутрішнього службового розпорядку.

У відповідності до частини першої статті 65 Закону № 889-VIII підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

Виключний перелік діянь, які є дисциплінарними проступками, наведений у частині другій статті 65 Закону № 889-VIII.

У свою чергу, згідно з частиною першою статті 64 Закону № 889-VIII дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов`язків.

У силу вимог частин першої та другої статті 68 Закону № 889-VIII дисциплінарне провадження порушується шляхом видання відповідного наказу (розпорядження): міністром - стосовно державного секретаря відповідного міністерства; суб`єктом призначення - стосовно інших державних службовців.

Дисциплінарні стягнення накладаються (застосовуються) на державних службовців, які займають посади державної служби категорії «А»: зауваження - суб`єктом призначення; інші види дисциплінарних стягнень - суб`єктом призначення з урахуванням пропозиції Комісії.

Згідно частин першої, другої, десятої та одинадцятої статті 69 Закону № 889-VIII для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія).

Дисциплінарною комісією стосовно державних службовців, які займають посади державної служби категорії «А», є Комісія з питань вищого корпусу державної служби (далі - Комісія).

Результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб`єкта призначення.

Суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів зобов`язаний прийняти рішення на підставі пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії або надати вмотивовану відмову протягом цього строку.

У свою чергу, порядок здійснення дисциплінарного провадження, відповідно до частини першої статті 71 Закону № 889-VIII, затверджується Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 72 Закону № 889-VIII державний службовець може бути відсторонений від виконання посадових обов`язків у разі виявлення порушень, встановлених пунктами 1, 7-10 та 14 частини другої статті 65 цього Закону, за які до нього може бути застосовано дисциплінарне стягнення.

Рішення про відсторонення державного службовця від виконання посадових обов`язків приймається відповідно керівником державної служби або суб`єктом призначення одночасно з прийняттям рішення про порушення дисциплінарного провадження або під час його здійснення у разі: наявності обставин, що дають підстави вважати, що такий державний службовець може знищити чи підробити речі і документи, які мають суттєве значення для дисциплінарного провадження; впливу на працівників державного органу та інших осіб, зокрема, здійснення протиправного тиску на підлеглих, погрози звільненням з роботи; перешкоджання в інший спосіб об`єктивному вивченню обставин вчинення дисциплінарного проступку.

Тривалість відсторонення державного службовця від виконання посадових обов`язків не може перевищувати часу дисциплінарного провадження.

У разі закриття дисциплінарного провадження без притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності йому оплачується у розмірі середньої заробітної плати час відсторонення від виконання посадових обов`язків в установленому порядку.

Під час відсторонення від виконання посадових обов`язків державний службовець зобов`язаний перебувати на робочому місці відповідно до правил внутрішнього службового розпорядку та сприяти здійсненню дисциплінарного провадження.

Згідно частини першої статті 73 Закону № 889-VIII з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення дисциплінарною комісією ступеня вини, характеру і тяжкості цього дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа.

У силу вимог частини першої статті 77 Закону № 889-VIII рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб`єкта призначення.

Аналіз положень Закону №889-VIII дає підстави зробити висновок, що рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності повинно містити чітке формулювання суті та обставин допущеного працівником проступку, підстави прийняття рішення про притягнення до відповідальності, час вчинення і час виявлення самого проступку та обґрунтування обрання певного виду стягнення, з урахуванням передбачених законодавством обставин.

Як свідчать матеріали справи, ОСОБА_1 працює керівником апарату Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей, обіймає посаду державної служби категорії «А».

Під час засідання Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей 13.10.2023 Голова Комісії ОСОБА_2 з голосу ініціював доповнення порядку денного питанням про порушення дисциплінарного провадження стосовно керівника апарату Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей ОСОБА_1 .

Як наслідок, рішенням від 13.10.2023 № 325 «Про порушення дисциплінарного провадження», що прийняте на засіданні Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей, було вирішено:

1) порушити дисциплінарне провадження стосовно керівника апарату Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей ОСОБА_1 ;

2) відсторонити ОСОБА_1 від виконання посадових обов`язків керівника апарату Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей на час здійснення дисциплінарного провадження;

3) Управлінню персоналом Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей доручено повідомити Комісію з питань вищого корпусу державної служби про прийняте рішення; підготувати та подати на підпис Голові Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей наказ про відсторонення керівника апарату Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей ОСОБА_1 від виконання посадових обов`язків.

На переконання позивача, питання про порушення дисциплінарного провадження було ініційоване Головою Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей ОСОБА_2 , не у зв`язку з виявленням в її діях ознак дисциплінарного проступку та не з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, а обумовлене її діями як викривача корупції та наміром негайно усунути її від виконання обов`язків за посадою з метою відсторонення від доступу до інформації й документів щодо діяльності Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей та від участі в наданні відповідей на запити Національного агентства з питань запобігання корупції, що надійшли до Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей у зв`язку з перевіркою обставин, викладених у колективному зверненні від 25.09.2023.

Так, Закон України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» від 14.07.2020 № 768-IX (у редакції, чинній на час виникнення та існування спірних відносин, далі - Закон № 768-IX) визначає правові засади здійснення державного регулювання господарської діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор в Україні, визначає правові, економічні, соціальні та організаційні умови функціонування азартних ігор.

Згідно з частиною двадцять сьомою статті 7 Закону № 768-IX керівник апарату та його заступники призначаються і звільняються з посади Уповноваженим органом.

Відповідно до частин четвертої, п`ятої статті 6 Закону № 768-IX органом державного регулювання у сфері організації та проведення азартних ігор є Комісія з регулювання азартних ігор та лотерей (далі - Уповноважений орган).

Уповноважений орган є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, що забезпечує державне регулювання діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор та лотерей, та утворюється Кабінетом Міністрів України відповідно до Конституції України, цього Закону та інших законів України. Діяльність Уповноваженого органу спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Особливості спеціального статусу Уповноваженого органу обумовлюються його завданнями та повноваженнями, визначаються цим Законом, іншими актами законодавства і полягають, зокрема, в його колегіальності, особливому порядку призначення та звільнення Голови та членів Уповноваженого органу, у спеціальних засадах діяльності органу.

Частиною першою статті 7 Закону № 768-IX визначено, що Уповноважений орган як колегіальний орган утворюється у складі Голови Уповноваженого органу та шести членів Уповноваженого органу. Уповноважений орган є повноважним з моменту призначення більше половини його загального кількісного складу.

Основною формою роботи Уповноваженого органу як колегіального органу є засідання, що проводяться за рішенням Голови Уповноваженого органу або за ініціативою не менше трьох членів Уповноваженого органу не рідше одного разу на місяць. Рішення Уповноваженого органу вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість від загального кількісного складу Уповноваженого органу (частини дев`ятнадцята, двадцять друга статті 7 Закону № 768-IX).

Згідно з пунктами 1-3 частини вісімнадцятої статті 7 Закону № 768-IX Голова Уповноваженого органу: скликає засідання Уповноваженого органу; головує на засіданнях Уповноваженого органу; вносить на розгляд Уповноваженого органу питання порядку денного засідання Уповноваженого органу з урахуванням пропозицій членів Уповноваженого органу.

З аналізу вищевикладених норм вбачається, що Законом № 768-IX врегульовано повноваження Уповноваженого органу під час реалізації державної політики у сфері організації та проведення азартних ігор.

При цьому, правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень визначає Закон України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (у редакції, чинній на час виникнення та існування спірних відносин, далі - Закон № 1700-VII).

Аналізуючи норми законодавства, які регулюють особливості захисту трудових прав викривача, суд зазначає, що викривачем, згідно з частиною першою статті 1 Закону № 1700-VII, є фізична особа, яка за наявності переконання, що інформація є достовірною, повідомила про можливі факти корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, інших порушень цього Закону, вчинених іншою особою, якщо така інформація стала їй відома у зв`язку з її трудовою, професійною, господарською, громадською, науковою діяльністю, проходженням нею служби чи навчання або її участю у передбачених законодавством процедурах, які є обов`язковими для початку такої діяльності, проходження служби чи навчання.

Відповідно до частини першої статті 53, частини першої статті 53-3 Закону № 1700-VII викривачі, їх близькі особи перебувають під захистом держави.

Права викривача виникають з моменту повідомлення інформації про можливі факти корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, інших порушень цього Закону.

Як передбачено, абзацом 2 частини другої статті 53-2 Закону № 1700-VII, повідомлення підлягає розгляду, якщо наведена у ньому інформація містить фактичні дані, що вказують на можливе вчинення корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення, інших порушень цього Закону, які можуть бути перевірені.

У свою чергу, Верховний Суд у постанові від 26.09.2022 у справі № 361/8080/18 зазначив, що викривач набуває свого статусу з моменту, коли він здійснив всі залежні від нього дії для повідомлення про порушення вимог Закону № 1700-VII іншою особою, щоб відповідна інформація надійшла до адресата. З моменту набуття особою статусу викривача, останній здобуває імунітет, суть якого розкрито в частині третій статті 53 Закону України «Про запобігання корупції».

Відповідно до положень зазначеної норми особа або член її сім`ї не може бути звільнена у зв`язку з повідомленням нею про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою. Водночас, такий імунітет не є абсолютним і має певні межі. У першу чергу, повинен бути наявним зв`язок між негативними заходами впливу або загрозою їх застосування та повідомленням викривачем про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою.

На час виникнення та існування спірних відносин суть імунітету викривача розкритий у статтях 53-3 - 53-8 Закону № 1700-VII.

Так, частиною першою статті 53-4 Закону № 1700-VII визначено, що викривачу, його близьким особам не може бути відмовлено у прийнятті на роботу, їх не може бути звільнено чи примушено до звільнення, притягнуто до дисциплінарної відповідальності чи піддано з боку керівника або роботодавця іншим негативним заходам впливу (переведення, атестація, зміна умов праці, відмова у призначенні на вищу посаду, зменшення заробітної плати тощо) або загрозі таких заходів впливу у зв`язку з повідомленням про можливі факти корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, інших порушень цього Закону.

До негативних заходів також належать формально правомірні рішення і дії керівника або роботодавця, які носять вибірковий характер, зокрема, не застосовуються до інших працівників у подібних ситуаціях та/або не застосовувалися до працівника у подібних ситуаціях раніше.

Європейські стнадарти забезпечення конфіденційності викривачів викладені у Директиві Європейського Парламенту і Ради ЄС від 23.10.2019 №2019/1937 про захист осіб, які повідомляють про порушення законодавства Союзу (далі - Директива).

Відповідно до статті 19 Директиви держави-члени вживають необхідних заходів для заборони будь-якої форми переслідування осіб, які повідомили про порушення, зокрема: відсторонення, скорочення, звільнення чи рівнозначних заходів; передачі повноважень, зміни місця роботи чи рекомендації для працевлаштування; дискримінації, несприятливого чи несправедливого ставлення.

Слід зазначити, що перелік негативних заходів впливу не є вичерпним та може включати в себе прийняття рішення про порушення дисциплінарного провадження стосовно викривача та відсторонення його від посади, за умови встановлення причинно-наслідкового зв`язку між застосуванням такого заходу впливу та повідомленням про порушення вимог Закону № 1700-VII іншою особою, про яке викривачу стало відомо у зв`язку з виконанням трудових обов`язків.

Як свідчать матеріали справи, 25 вересня 2023 року позивач разом з членами Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та начальником служби управління персоналом Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей ОСОБА_5 , (як викривачі) звернулися до Прем`єр-міністра України ОСОБА_6 , Міністра Кабінету Міністрів України ОСОБА_7 , Голови Національного агентства з питань запобігання корупції ОСОБА_8 із заявою про вжиття заходів по припиненню тиску з боку Голови Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей ОСОБА_2 на членів, керівника апарату та працівників апарату Комісії, а також по забезпеченню дотримання правил етичної поведінки державного службовця, припиненню вчинення ОСОБА_2 дій, що обмежують членів Комісії у можливості реалізовувати свої права, передбачені чинним законодавством та дій, які суперечать принципам державної служби, принижують честь та гідність співробітників апарату (далі також - колективне звернення).

У колективному зверненні, серед іншого, була наведена інформація про можливі факти корупційних або пов`язаних з корупцією порушень, вчинених Головою Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей ОСОБА_2 , яка стала відома заявникам у зв`язку з трудовою та професійною діяльністю і проходженням служби у Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей.

Листом від 25.10.2023 № 39-02/24384-23 Національне агентство з питань запобігання корупції повідомило, що колективне звернення від 25.09.2023 відповідає вимогам частини другої статті 53-2 Закону України «Про запобігання корупції», а його підписанти, зокрема ОСОБА_1 , є викривачами у розумінні частини першої статті 1 вказаного Закону. Також роз`яснено, що права заявників як викривачів виникають з моменту повідомлення інформації про можливі факти корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону України «Про запобігання корупції», тобто з 25.09.2023.

У свою чергу, Національне агентство з питань запобігання корупції на підставі статті 12 Закону України «Про запобігання корупції» звернулось до Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей із запитами про надання інформації та копій документів від 05.10.2023 № 39-02/22853-23 та від 12.10.2023 № 39-02/23502-23.

Зміст інформації й перелік документів, які Національне агентство з питань запобігання корупції просило надати, вказують на те, що направлення до Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей запиту від 05.10.2023 № 39-02/22853-23 було обумовлене проведенням перевірки тих фактів, що викладені в колективному зверненні викривачів від 25.09.2023.

Крім того, запит Національного агентства з питань запобігання корупції від 12.10.2023 № 39-02/23502-23 стосувався надання інформації та документів, пов`язаних із преміюванням та встановленням надбавок за інтенсивність праці.

При цьому, зазначене колективне звернення від 25.09.2023 Кабінетом Міністрів України було скероване Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей, зокрема ОСОБА_2 , з проханням розглянути згідно з резолюцією від 26.09.2023 та за результатами поінформувати заявника і Кабінет Міністрів України.

Відповідно, лист Кабінету Міністрів України від 04.10.2023 № Ко-13564/26-23/1 був зареєстрований у Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей 09.10.2023 за №2487/2-3, про що міститься відповідна відмітка у правому нижньому куті листа. У день надходження та реєстрації в системі автоматизованого документообігу Голова Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей ОСОБА_2 наклав резолюцію на вказаний лист Кабінету Міністрів України від 04.10.2023 № Ко-13564/26-23/1.

Таким чином, Голова Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей ОСОБА_2 був обізнаний зі змістом колективного звернення від 25.09.2023, перелік адресатів, яким направлено таке звернення та прізвища осіб, які його підписали.

Вказане спростовує доводи апелянта щодо сприйняття Головою Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей ОСОБА_2 колективного звернення викривачів як звернення громадян, а не повідомлення про корупцію.

Крім того, Голові Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей ОСОБА_2 фактично стали відомі підстави направлення Національним агентством з питань запобігання корупції запиту від 05.10.2023 № 39-02/22853-23.

У подальшому, на сайті Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей 10.10.2023 опубліковано порядок денний засідання на 13.10.2023, до якого не включено питання про порушення дисциплінарного провадження стосовно керівника апарату Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей ОСОБА_1 .

Втім, відповідно до протоколу № 21 засідання Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей від 13.10.2023 ОСОБА_2 вніс питання, які потребуються невідкладного вирішення та запропонував затвердити порядок денний у новій редакції.

Серед інших, до порядку денного засідання Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей 13.10.2023 внесено питання № 33 про порушення дисциплінарного провадження.

Як наслідок, рішенням Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей від 13.10.2023 вирішено порушити дисциплінарне провадження стосовно керівника апарату Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей ОСОБА_1 та відсторонити її від виконання посадових обов`язків на час здійснення дисциплінарного провадження.

За прийняття такого рішення проголосували 4 члена Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей та один член Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей проголосував проти.

З огляду на вищевикладене, вбачається, що прийняттю рішення від 13.10.2023 відносно позивача про порушення дисциплінарного провадження та відсторонення її від виконання посадових обов`язків, передувало звернення її та інших викривачів до Національного агентства з питань запобігання корупції з повідомленням про можливі факти корупційних або пов`язаних з корупцією порушень, вчинених Головою Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей ОСОБА_2 , а також отримання Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей, зокрема Головою цього органу ОСОБА_2 , інформації про таке звернення.

Разом з тим, судом першої інстанції вірно відмічено, що до 13.10.2023 стосовно керівника апарату Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей ОСОБА_1 не застосовувалися дисциплінарні стягнення, а рішення від 13.10.2023 № 325 є першим випадком порушення дисциплінарного провадження у відношенні працівника апарату Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей за весь час функціонування державного колегіального органу.

У той же час, позиція відповідача грунтувалась на тому, що підставою для порушення дисциплінарного провадження стали службові записки членів Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей ОСОБА_9 та ОСОБА_10 від 11.09.2023, 13.09.2023, 26.09.2023, доповідні записки членів Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей ОСОБА_9 та ОСОБА_10 від 28.08.2023, 28.09.2023, 12.10.2023, клопотання Голови Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей ОСОБА_2 від 13.10.2023.

Разом з тим, ні протокол засідання Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей №21 від 13.10.2023, ні рішення цієї Комісії від 13.10.2023 № 325 не містять відомостей про будь-які службові записки, доповідні записки і клопотання.

Більш того, зі змісту протоколу засідання № 21 від 13.10.2023 та оскаржуваного рішення вбачається відсутність відомостей про фактичні підстави для порушення дисциплінарного провадження й відсторонення ОСОБА_1 від виконання посадових обов`язків.

З огляду на вказане, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що рішення Комісії регулювання азартних ігор та лотерей від 13.10.2023 № 325 не відповідає критеріям якості, чіткості, передбачуваності та обгрунтованості.

У свою чергу, положення статей 64, 65, 68, 69 Закону № 889-VIII встановлюють, що суб`єктом прийняття рішення про порушення дисциплінарного провадження та суб`єктом здійснення дисциплінарного провадження є різні суб`єкти владних повноважень.

У даному випадку, у відношенні керівника апарату Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей суб`єктом прийняття рішення про порушення дисциплінарного провадження є Комісія з регулювання азартних ігор та лотерей, а суб`єктом здійснення дисциплінарного провадження є Комісія з питань вищого корпусу державної служби.

Отже, суб`єкт порушення дисциплінарного провадження визначає які саме рішення, дії чи бездіяльність державного службовця містять ознаки дисциплінарного проступку та зазначає про них у відповідному рішенні, яке передається суб`єкту здійснення дисциплінарного провадження для визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку.

Не зважаючи на те, що Закон № 889-VIII не містить переліку вимог до змісту рішення про порушення дисциплінарного провадження, однак наведені в цьому Законі особливості розподілу повноважень між суб`єктом порушення дисциплінарного провадження та суб`єктом здійснення дисциплінарного провадження вказують на те, що відповідне рішення має містити відомості про фактичні обставини (події), які стали підставою для висновку про вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку і прийняття рішення про порушення дисциплінарного провадження.

З матеріалів справи вбачається, що рішення Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей від 13.10.2023 № 325 прийнято відповідно до частини двадцять сьомої статті 7 Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор», пунктів 5 та 7 частини другої статті 65, статті 72 Закону України «Про державну службу», пункту 19 Положення про Комісію з регулювання азартних ігор та лотерей, затвердженого постаново Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 № 891, Положення про Комісію з питань вищого корпусу державної служби, затвердженого постаново Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 № 243, з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку.

Однак, інформація про обставини та фактичні причини порушення дисциплінарного провадження, опис події, які належить з`ясувати Комісії з питань вищого корпусу державної служби в ході дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості дисциплінарного проступку у рішенні Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей від 13.10.2023 № 325 відсутня.

Фактичні підстави для відсторонення ОСОБА_1 від виконання обов`язків за посадою керівника апарату в оскаржуваному рішенні також не зазначені.

У даному випадку, рішення Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей від 13.10.2023 № 325, яке містить посилання на те, що воно прийняте з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку, не містить відомостей власне про події та обставини, для розслідування яких призначено дисциплінарне провадження, тому не може вважатися чітким, конкретним та інформативним, таким що розкриває підстави прийняття і містить конкретне завдання.

У свою чергу, загальними вимогами, які висуваються до актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб`єктом владних повноважень конкретних підстав їх прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів їх прийняття.

Верховний Суд у постановах від 18.09.2019 у справі № 826/6528/18, від 10.04.2020 у справі № 819/330/18, від 10.01.2020 у справі № 2040/6763/18 визначив, що вмотивоване рішення демонструє особі, що вона була почута, дає стороні можливість апелювати проти нього. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватися належний публічний та, зокрема, судовий контроль за адміністративними актами суб`єкта владних повноважень. І навпаки, ненаведення мотивів прийнятих рішень «суб`єктивізує» акт державного органу і не дає змоги суду встановити дійсні підстави та причини, з яких цей орган дійшов саме таких висновків, надати їм правову оцінку, та встановити законність, обґрунтованість, пропорційність рішення.

Отже, відсутність в рішенні від 13.10.2023 № 325 будь-яких відомостей про підстави порушення дисциплінарного провадження створює перешкоди для безумовного визнання обґрунтованими доводів представника Комісії з питань вищого корпусу державної служби про те, що дійсними підстави та причини прийняття оскаржуваного рішення стали події, описані в службових записках членів Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей ОСОБА_9 та ОСОБА_10 від 11.09.2023, 13.09.2023, 26.09.2023, доповідних записках членів Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей ОСОБА_9 та ОСОБА_10 від 28.08.2023, 28.09.2023, 12.10.2023 та клопотанні Голови Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей ОСОБА_2 від 13.10.2023.

До того ж, дії Голови Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей щодо внесення до порядку денного засідання питання про порушення дисциплінарного провадження й про відсторонення від виконання посадових обов`язків керівника апарату та рішення від 13.10.2023 № 325 не є правомірними, оскільки Комісія з регулювання азартних ігор та лотерей не була позбавлена можливості розглянути питання про порушення дисциплінарного провадження та відсторонення її від виконання посадових обов`язків із завчасним включенням цього питання до порядку денного, заслуховуванням пояснень позивача.

Як наслідок, відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів відсутності причинно-наслідкового зв`язку між повідмоленнями ОСОБА_1 та інших викривачів від 25.09.2023 про корупцію та застосуванням до позивача негативних наслідків від заходів впливу у вигляді порушення дисциплінарного провадження та відсторочення позивача від виконання посадових обов`язків.

Також, обгрунтовуючи свої позовні вимоги, ОСОБА_1 звертала увагу на те, що спірне рішення від 13.10.2023 № 325 було прийняте колегіальним органом за участю Голови Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей ОСОБА_2 , на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», мав реальний конфлікт інтересів.

У статті 1 Закону № 1700-VII наведені такі визначення понять:

реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень;

приватний інтерес - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.

Відповідно до частини першої статті 28 Закону № 1700-VII особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані: 1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; 2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно; 3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів; 4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.

У свою чергу, Згідно з частиною першою статті 4, підпунктом 15 частини першої статті 11 Закону № 1700-VII Національне агентство з питань запобігання корупції є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику.

До повноважень Національного агентства належать надання рекомендаційних роз`яснень, методичної та консультаційної допомоги з питань застосування актів законодавства з питань, зокрема, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб, захисту викривачів.

На час виникнення спірних відносин та прийняття оскаржуваного рішення були чинними Методичні рекомендацій Національного агентства з питань запобігання корупції від 21.10.2022 № 13 «Щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» (далі - Методичні рекомендації).

Пунктом 2.2 Методичних рекомендацій визначено, що приватний інтерес визначений як будь-який майновий чи немайновий інтерес особи. Такий інтерес може зумовлюватись особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, а також іншими обставинами.

Невід`ємною складовою конфлікту інтересів є службові/представницькі повноваження та вплив (можливість впливу) приватного інтересу на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, вчинення чи невчинення дій під час реалізації таких повноважень.

При вирішенні питання щодо наявності приватного інтересу у сфері службових повноважень як складової конфлікту інтересів слід у кожному випадку враховувати конкретні обставини, відносини та зв`язки особи, обсяг її службових/представницьких повноважень під час прийняття того чи іншого рішення.

Відповідно до пункту 2.2.1 Методичних рекомендацій «Типові обставини та ситуації, що свідчать про наявність приватного інтересу чи зумовлюють його виникнення» приватний інтерес може виникати через конфлікт керівника з підлеглою особою або негативне сприйняття дій підлеглої особи керівником. Часто такого роду приватний інтерес зумовлюють дії викривачів корупції.

У пункті 2.3 Методичних рекомендацій закріплено, що приватний інтерес здатний впливати на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, вчинення чи невчинення дій лише під час реалізації дискреційних службових чи представницьких повноважень.

Згідно з пунктом 2.4 Методичних рекомендацій суперечність між приватним інтересом та повноваженнями полягає в тому, що, з одного боку, в особи наявний приватний інтерес (майновий або немайновий), а з іншого, особа, яка уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, має виконувати свої службові обов`язки в інтересах держави, територіальної громади, виключаючи можливість будь-якого впливу приватного інтересу. Таким чином, особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, приймаючи те чи інше рішення (вчиняючи ту чи іншу дію) по суті стоїть перед вибором задоволення публічного інтересу (на користь держави, територіальної громади) або приватного інтересу (власних інтересів, інтересів близьких осіб).

Тому навіть за умови, що особа, маючи приватний інтерес, приймає об`єктивні та неупереджені рішення, вона вчиняє дії в умовах реального конфлікту інтересів.

Тобто, Методичними рекомендаціями роз`яснено обставини та ситуації, що свідчать про наявність приватного інтересу чи зумовлюють його виникнення.

З матеріалів справи вбачається, що позивачу надано статус викривача у розумінні статті 1 Закону № 1700-VII у зв`язку з повідомленням Національному агентству з питань запобігання корупції інформації про дії ОСОБА_2 , вчинені на посаді Голови Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей, які можуть свідчити про порушення ним вимог законодавства про запобігання корупції.

У той же час, зміст колективного звернення від 25.09.2023, а також прізвища осіб, які його підписали та перелік адресатів, яким його направлено, стали відомі Голові Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей ОСОБА_2 09.10.2023 з листа Кабінету Міністрів України від 04.10.2023 № Ко-13564/26-23/1.

При цьому, до Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей 05.10.2023 та 12.10.2023 надійшли запити Національного агентства з питань запобігання корупції про надання інформації та копій документів № 39-02/22853-23 та № 39-02/23502-23 з питань, описаних викривачами у колективному зверненні від 25.09.2023.

Вказані обставини свідчать про те, що у діяльності Голови Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей ОСОБА_2 виник реальний конфлікт інтересів, зумовлений суперечністю між приватним інтересом, пов`язаним із негативним сприйняттям дій позивача щодо направлення колективного звернення від 25.09.2023 та його представницькими повноваженнями щодо внесення на розгляд Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей питань порядку денного засідання та участі в прийнятті рішення про порушення дисциплінарного провадження у відношенні ОСОБА_1 .

Як наслідок, наявність фактичного впливу суперечності між приватним інтересом та представницькими повноваженнями Голови Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей ОСОБА_2 на прийняття рішення від 13.10.2023 № 325 підтверджується послідовністю подій у період між 25.09.2023 та 13.10.2023, встановлених судом першої інстанції.

Відповідно до частини другої статті 35-1 Закону № 1700-VII у разі виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів у особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи, яка входить до складу колегіального органу (комітету, комісії, колегії тощо), вона не має права брати участь у прийнятті рішення цим органом.

Про конфлікт інтересів такої особи може заявити будь-який інший член відповідного колегіального органу або учасник засідання, якого безпосередньо стосується питання, що розглядається. Заява про конфлікт інтересів члена колегіального органу заноситься в протокол засідання колегіального органу.

У разі якщо неучасть особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи, яка входить до складу колегіального органу, у прийнятті рішень цим органом призведе до втрати правомочності цього органу, участь такої особи у прийнятті рішень має здійснюватися під зовнішнім контролем. Рішення про здійснення зовнішнього контролю приймається відповідним колегіальним органом.

Аналогічні правила встановлені пунктом 47 Регламенту, який визначає, що реальний чи потенційний конфлікт інтересів (далі - конфлікт інтересів), у разі його виникнення в діяльності Голови або членів Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей, врегульовується шляхом заявлення про наявність конфлікту інтересів. Заява про конфлікт інтересів Голови або члена Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей заноситься до протоколу засідання Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей.

Про наявність конфлікту інтересів у Голови або члена Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей може бути заявлено особисто або будь-яким іншим членом Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей чи учасником засідання Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей, якого безпосередньо стосується питання, що розглядається.

У разі виникнення конфлікту інтересів Голова або член Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей не має права брати участь у прийнятті Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей відповідного рішення.

Голова або член Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей не бере участі в голосуванні щодо такого рішення Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей, про що робиться відповідний запис у протоколі засідання Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей

У разі якщо невзяття участі у прийнятті Голови або члена Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей призведе до втрати правомочності Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей (відсутність кворуму), участь такої особи в прийнятті рішення Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей здійснюється під зовнішнім контролем у порядку, визначеному частиною другою статті 33 та частиною другою статті 35-1 Закону України «Про запобігання корупції», про що приймається відповідне рішення Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей, яке заноситься до протоколу засідання Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей.

Згідно з частинами першою, двадцятою - двадцять другою статті 7 Закону № 768-IX Уповноважений орган як колегіальний орган утворюється у складі Голови Уповноваженого органу та шести членів Уповноваженого органу. Уповноважений орган є повноважним з моменту призначення більше половини його загального кількісного складу.

Засідання Уповноваженого органу є правомочним, якщо на ньому присутні п`ять членів Уповноваженого органу. Члени Уповноваженого органу мають кожен по одному голосу.

Рішення Уповноваженого органу вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість від загального кількісного складу Уповноваженого органу. Уповноважений орган приймає рішення про видачу та анулювання ліцензій двома третинами складу Уповноваженого органу в порядку, встановленому цим Законом.

Аналіз вказаних положень Закону №768-IX дає підстави зробити висновок, що загальний кількісний склад Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей становить 7 осіб, засідання є правомочним, якщо на ньому присутні 5 членів колегіального органу; рішення (крім рішення про видачу та анулювання ліцензій) вважається прийнятим, якщо за нього проголосували 4 члени Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей.

З протоколу засідання № 21 від 13.10.2023 вбачається, що до складу Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей на дату прийняття оскаржуваного рішення входили шість осіб, а саме: Голова - ОСОБА_2 та члени - ОСОБА_11 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9

Член Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей ОСОБА_3 не приймала участі в засіданні колегіального органу 13.10.2023 у зв`язку з її тимчасовим відстороненням від роботи.

Тобто, присутніми на засіданні були Голова Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей ОСОБА_2 та члени Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей ОСОБА_11 , ОСОБА_4 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 .

З огляду на вказане, не участь Голови Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей у прийнятті рішень призвела б до втрати правомочності Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей, у зв`язку з чим участь ОСОБА_2 у прийнятті рішень стосовно ОСОБА_1 була обов`язковою, однак могла здійснюватися виключно під зовнішнім контролем.

Відповідно до частини сьомої статті 19 Закону України «Про центральні органи державної виконавчої влади» від 17.03.2011 № 3166-VI у разі виникнення у керівника центрального органу виконавчої влади реального чи потенційного конфлікту інтересів він зобов`язаний не пізніше наступного робочого дня письмово поінформувати про це міністра, який спрямовує та координує відповідний центральний орган виконавчої влади, крім керівника центрального органу виконавчої влади із спеціальним статусом, який зобов`язаний поінформувати у вказаному випадку Кабінет Міністрів України.

Враховуючи, що ОСОБА_2 згідно з частиною п`ятою статті 6 Закону № 768-IX є керівником центрального органу виконавчої влади зі спеціальним статусом, про виникнення реального конфлікту інтересів він повинен був поінформувати Кабінет Міністрів України, до повноважень якого належить прийняття рішення про здійснення заходів із врегулювання конфлікту інтересів.

Однак, протокол засідання Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей № 21 від 13.10.2023 не містить відомостей про те, що ОСОБА_2 під час засідання заявляв про наявність конфлікту інтересів та про ухвалене Кабінетом Міністрів України рішення щодо врегулювання конфлікту інтересів.

Також до зазначеного протоколу не занесено відомостей про те, що Голова Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей ОСОБА_2 брав участь у прийнятті рішення про порушення дисциплінарного провадження та відсторонення ОСОБА_1 від виконання посадових обов`язків саме під зовнішнім контролем.

До того ж, Голова Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей ОСОБА_2 не повідомляв Кабінет Міністрів України про виникнення в його діяльності реального конфлікту інтересів та брав участь у прийнятті оскаржуваного рішення на загальних засадах, без заходів зовнішнього контролю.

Вказані обставини свідчать про те, що рішення Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей від 13.10.2023 № 325 було прийняте з порушенням вимог статей, 28, 35-1 Закону № 1700-VII, пункту 47 Регламенту.

У свою чергу, питання щодо законності рішення колегіального органу, прийнятого в умовах наявності конфлікту інтересів в одного з членів такого органу, були предметом дослідження Великої Палати Верховного Суду у рамках справи № 442/730/17, де предметом оскарження було рішення органу місцевого самоврядування.

Відповідно до правової позиції, викладеної в постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.03.2019 у справі № 442/730/17, для встановлення порушення процедури прийняття рішення, визначальним є сам факт участі депутата у голосуванні за наявності конфлікту інтересів (незалежно потенційного чи реального), а не вплив такого голосування на прийняте рішення з урахуванням наявності кваліфікованої більшості, необхідної для прийняття позитивного рішення колегіальним органом.

Прийняте в умовах реального конфлікту інтересів у одного з депутатів рішення органу місцевого самоврядування компрометує, спаплюжує таке рішення, та, як наслідок, нівелює довіру суспільства до органів місцевого самоврядування в цілому.

З цих підстав Велика Палата Верховного Суду визнала рішення органу місцевого самоврядування незаконним, оскільки воно прийняте в умовах реального конфлікту інтересів одного з депутатів, який голосував за прийняття такого рішення та бездіяльності інших депутатів відповідної ради, які як члени постійної комісії з врегулювання конфлікту інтересів не вчинили жодних дій для врегулювання такого конфлікту.

У даному випадку, як рішення Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей від 13.10.2023 № 325, так і рішення органу місцевого самоврядування у справі № 442/730/17, було прийняте в умовах реального конфлікту інтересів одного з учасників засідання - Голови колегіального органу ОСОБА_2 , який голосував за прийняття такого рішення, та бездіяльності Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей в цілому як колегіального органу, який не вчинив дій для врегулювання такого конфлікту, передбачених статтею 35-1 Закону № 1700-VII.

Враховуючи положення частини першої статті 67 Закону № 1700-VII та висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 20.03.2019 у справі №442/730/17, а також факт прийняття рішення від 13.10.2023 № 325 в умовах реального конфлікту інтересів, який не був урегульований в передбачений законом спосіб, рішення про порушення дисциплінарного провадження та відсторонення позивача від виконання посадових обов`язків є незаконним.

Посилання скаржника на постанову Шевченківського районного суду міста Києва від 25.06.2024 у справі №761/3204/24 колегія суддів оцінює критично, оскільки рішення суду першої інстанції у даній справі не містить в собі жодних висновків щодо визнання винним Голови Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частинами першою та другою статті 172-7 КУпАП.

До того, відповідно до частини сьомої статті 78 КАС України правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для суду.

За таких обставин, колегія суддів вважає вірним висновок суду про те, що оскаржуване рішення Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей від 13.10.2023 № 325 «Про порушення дисциплінарного провадження» є протиправним та підлягає скасуванню.

Як наслідок, Наказ Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей від 13.10.2023 № 259-К «Про оголошення рішення Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей від 13 жовтня 2023 року № 325», що прийнятий з метою реалізації рішення від 13.10.2023 № 325, також є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно з частиною четвертою статті 72 Закону № 889-VIII у разі закриття дисциплінарного провадження без притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності йому оплачується у розмірі середньої заробітної плати час відсторонення від виконання посадових обов`язків в установленому порядку.

На підставі наказу від 13.10.2023 № 259-К «Про оголошення рішення Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей від 13 жовтня 2023 року № 325», у зв`язку з відстороненням від виконання посадових обов`язків, з 13.10.2023 відповідачем припинено виплату заробітної плати ОСОБА_1 .

Однак, як вірно зауважено судом першої інстанції, рішення про закриття дисциплінарного провадження або про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 відповідачем не приймалося.

Таким чином, встановлення судом факту незаконного порушення дисциплінарного провадження та відсторонення позивача від виконання посадових обов`язків і, як наслідок, скасування рішення від 13.10.2023 № 325 та наказу від 13.10.2023 № 259-К і стягнення середньої заробітної плати за час відсторонення від виконання посадових обов`язків, є нерозривними складовими одного процесу із захисту порушеного права позивача.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що стягнення середньої заробітної плати на користь незаконно відстороненого державного службовця ОСОБА_1 , дисциплінарне провадження стосовно якої припиняється без притягнення до дисциплінарної відповідальності, повинно відбуватись одночасно з визнанням протиправними і скасуванням рішення від 13.10.2023 № 325 та наказу від 13.10.2023 №259-К.

Верховний Суд у постанові від 12.04.2024 у справі № 580/3955/22 зазначив, що у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв`язку з незаконним звільненням або переведенням, відстороненням від роботи, невиконанням рішення про поновлення на роботі, затримкою видачі трудової книжки або розрахунку він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи. Для працівників, які пропрацювали на даному підприємстві (в установі, організації) менш двох місяців, обчислення проводиться з розрахунку середнього заробітку за фактично пропрацьований час. При цьому враховуються положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100.

Відповідно до підпункту «л» пункту 1 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100 (у редакції, чинній на час виникнення та існування спірних відносин, далі - Порядок № 100) цей Порядок обчислення середньої заробітної плати застосовується у випадках, коли згідно з чинним законодавством виплати провадяться виходячи із середньої заробітної плати.

Згідно з абзацом четвертим пункту 2 Порядку № 100 у спірних правовідносинах середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата.

У силу вимог пункту 8 Порядку № 100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Частина четверта статті 72 Закону № 889-VIII передбачає оплату середнім заробітком часу відсторонення від виконання посадових обов`язків.

З матеріалів справи вбачається, що часом відсторонення ОСОБА_1 від виконання посадових обов`язків є період з 13.10.2023 до дня визнання протиправними і скасування рішення від 13.10.2023 № 325 та наказу від 13.10.2023 № 259-К в судовому порядку.

Відповідно, кількість робочих днів у період відсторонення ОСОБА_1 від виконання обов`язків за посадою становить 159 днів (13 робочих днів у жовтні 2023 року; 22 робочих дні у листопаді 2023 року; 21 робочий день у грудні 2023 року; 23 робочих дні у січні 2024 року; 21 робочий день у лютому 2024 року; 21 робочий день у березні 2024 року; 22 робочих дні у квітні 2024 року; 16 робочих дні у травні 2024 року).

Згідно з довідкою Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей від 24.01.2024 №94 заробітна плата за два останні фактично відпрацьовані календарні місяці, що передували відстороненню позивача (серпень та вересень 2023 року) становила 297250,62 грн, загальна кількість робочих днів у серпні та вересні 2023 року - 42.

Отже, розмір середньоденної заробітної плати позивача становить 7077,40 грн (297250,62 грн / 42 робочих дні).

З огляду на 159 робочих днів вимушеного прогулу з 13.10.2023 по 22.05.2024, сума середнього заробітку позивача за час відсторонення від виконання посадових обов`язків становить 1125306,60 грн (7077,40 грн х 159 робочих днів) без врахування усіх необхідних за законом відрахувань.

Посилання скаржника на те, що при обчисленні середньої заробітної плати за останні два місяці та для нарахування матеріальної (грошової) допомоги, крім перелічених вище виплат, не враховуються виплати за час, протягом якого зберігається середній заробіток працівника (за час виконання державних і громадських обов`язків, щорічної і додаткової відпусток, відрядження, вимушеного прогулу тощо) та допомога у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки у серпні та вересні 2023 року (останні два місяці, що передували відстороненню позивача) ОСОБА_1 не перебувала ні у відпустці, ні на лікарняному.

При цьому, у постанові від 20.06.2018 у справі № 826/808/16 Велика Палата Верховного Суду наголосила, що за змістом частини другої статті 235 КЗпП України при поновленні на роботі виплата працівнику середнього заробітку проводиться за весь час вимушеного прогулу, а законом не передбачено будь-яких підстав для зменшення його розміру за певних обставин.

Така правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 22.05.2019 у справі № 572/2429/15-ц, від 29.10.2020 у справі № 826/676/16, від 21.01.2021 у справі № 2а-3490/10/1870, від 21.10.2021 у справі № 826/2778/14, від 20.09.2023 у справі № 757/8304/22, від 12.04.2024 у справі №580/3955/22 та інших.

Оскільки стаття 235 КЗпП України не передбачає підстав, на основі яких сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу, може бути зменшена, тому доводи апелянта у цій частині не заслуговують на увагу.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог.

Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Інші доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному судовому рішенні.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, і доводи апелянта, викладені у скарзі, не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.

Отже при ухваленні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.

За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242, 250, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 травня 2024 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 329-331 КАС України.

Головуючий суддя О.М. Оксененко

Судді Я.М. Василенко

В.В. Кузьменко