Ухвала

від 08.10.2024 по справі 947/18936/24

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 11-сс/813/1121/24

Справа № 947/18936/24 1-кс/947/8087/24

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач ОСОБА_2

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.10.2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю: секретаря с/з ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

представника власника майна адвоката ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги представника власників майна ТОВ «Сангрейс» та ТОВ «Сапфір-Агротех» адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 03 липня 2024 року про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР № 72023161000000040 від 19.12.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України

установив

Зміст оскарженого судового рішення

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 03.07.2024 року задоволено клопотання детектива Підрозділу детективів (Територіального управління БЕБ в Одеській області ) ОСОБА_8 , яке погоджено прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_9 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 72023161000000040 від 19.12.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, та накладено арешт на майно перелічене у резолютивній частині ухвали слідчого судді.

Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.

Не погодившись із зазначеною ухвалою слідчого судді, скаргу представник власників майна ТОВ «Сангрейс» та ТОВ «Сапфір-Агротех» адвоката ОСОБА_7 подала апеляційні скарги з доповненнями, в яких просила поновити їй строк на апеляційне оскарження, оскаржену ухвалу скасувати та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання детектива про арешт майна ТОВ «Сангрейс» та в частині накладення арешту на печатку ТОВ «Сапфір-Агротех» у вказаному кримінальному провадженні.

Обґрунтовуючи поважність пропуску строку на апеляційне оскарження, зазначає, що копію оскарженої ухвали отримали лише 05.07.2024 року на електронну пошту.

Доводи апеляційної скарги обґрунтувала тим, що обшук був проведений із порушеннями вимог КПК України та Закону України « Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Звертає увагу на те, що ТОВ «Сангрейс», ТОВ «Сапфір-Агротех» та інші юридичні та фізичні особи, на майно яких накладено арешт, не мають процесуального статусу підозрюваного у вказаному кримінальному провадженні, а також особами, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями підозрюваного, обвинуваченого.

Постанова прокурор про визнання вилученого майно речовим доказом не містить обґрунтування і є суто «технічним» документом.

До матеріалів клопотання залучено копії двох аналітичних продуктів (висновків

аналітика) не завірені детективом, не підписані ні ким та без додатків, які є їх

невід`ємною частиною цих аналітичних продуктів. Також один аналітичний продукт

від 19.12.2023 року по іншому кримінальному провадженню № 3202110000000013 від

29.01.2021року.

При цьому не зрозуміло, яке саме значення має аналітичний продукт від 29.01.2021

р., який здобутий в рамках іншого кримінального провадження №3202110000000013

від 29.01.2021 року до кримінального провадження №72023161000000040 від

19.12.2023 року, в рамках якого було подано клопотання про арешт майна та яким

чином вказані експертизи «потрапили» до нього.

Таким чином, вказані аналітичні продукти та інші зазначені документи є

недопустимими доказами по справі, а відтак не повинні були братись до уваги

судом.

Разом з тим всі матеріали кримінального провадження №72023161000000040

від 19.12.2023 року, якими нібито підтверджується обґрунтованість клопотання про

накладення арешту, не є доказами, відповідно до вимог ч. 3 ст. 99 КПК України,

оскільки вони надані службовими особами органу слідства в копіях та не завірені

відповідно довимог законодавтва.За такихобставин надані детективом копії документів, якими обґрунтовуються доводи клопотання про накладення арешту, не можуть бути визнанні доказами по справі та не повинні були братись до уваги слідчим суддею.

ТОВ «Сапфір-Агротех» не має жодного відношення до ні до ТОВ «Сангрейс»,

ні ТОВ «Дунайська логістична компанія», не перебував в господарських відносинах

з цими підприємствами, не перераховував кошти на розрахункові рахунки, не

отримував від згаданих підприємств продукції та послуг та не надавав цим

підприємствам послуг і не поставляв продукції.

Звертає увагу на те, що арешт призвів до вкрай негативних наслідків для підприємства, діяльність підприємства на даний час зупинена.

Також у клопотанні про арешт майна не зазначено кому належать арештовані банківські картки, якого вони банку та строк їх дії.

У своїх доповненням представник власника майна також зазначає про те, що з клопотанням про арешт майна третьої особи до слідчого судді, суду має право звернутися лише прокурор, а за такого, вказане клопотання про арешт майна подане неуповноваженою особою.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 304 КПК України слідчий судді повинен був

повернути клопотання, а не розглядати його.

Позиції учасників апеляційного провадження

В судовому засіданні адвокат ОСОБА_7 підтримала доводи апеляційних скарг.

Прокурор ОСОБА_6 заперечував проти задоволення апеляційних скарг та просив залишити ухвалу слідчого судді без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, дослідивши матеріали провадження за клопотанням слідчого та перевіривши доводи наведені в апеляційній скарзі, апеляційний суд дійшов таких висновків.

Мотиви суду апеляційної інстанції

Відповідно до ч.1 ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

В силу ст.6 КПК України позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому КПК України.

Відповідно до ч.2 ст.131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є арешт майна.

Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням. (ч.3 ст.132 КПК України).

Згідно з ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Частиною 2 зазначеної норми права встановлено, що метою накладення арешту на майно є:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Положення даної норми КПК України узгоджуються зі ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.

Відповідно до ч.3 ст.170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, яка встановлює, які об`єкти, у відповідності до положень КПК України, можуть бути визнані речовими доказами у кримінальному провадженні.

Крім того, ч.10 ст.170 КПК України передбачено, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Апеляційним судом встановлено, що підрозділом детективів (на правах самостійного Управління) Територіального управління БЕБ в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №72023161000000040 від 19.12.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.212 КК України.

В ході досудового розслідування встановлено, що службовими особами ТОВ «Дунайська Логістична Група» (код ЄДРПОУ 44727731) у 2023 року шляхом невідображення в податковій звітності підприємства безоплатно отриманої сільськогосподарської продукції ухилились від сплати податків на загальну суму 19 631 339 грн.

Так, в ході досудового розслідування встановлено, що ТОВ «Дунайська Логістична Група» у 2023 році мало господарські взаємовідносини з ТОВ «Сангрейс» (код ЄДРПОУ 42454066), які полягали у реалізації сільськогосподарської продукції «пшениця» урожаю 2021 року у кількості 7 498,22 тони.

Під час допиту в якості свідка директор ТОВ «Сангрейс» ОСОБА_10 повідомив, що згідно договору №01/11-23ПП від 02.11.2023 було реалізовано в адресу ТОВ «Дунайська Логістична Група» сільськогосподарську продукцію «пшениця» врожаю 2021 року у кількості 7 498,22 тони, зберігання сільгосппродукції здійснювалось у складських приміщеннях на території Чернігівської та Житомирської областей, у тому числі у фізичної особи ОСОБА_11 . Перевезення сільськогосподарської продукції «пшениця» врожаю 2021 року в адресу ТОВ «Дунайська Логістична Група» здійснювалось підприємством ТОВ «Так Бізтех» (код ЄДРПОУ 44362564) згідно договору від 02.10.2023 №51.

Під час допиту в якості свідка ОСОБА_11 повідомив, що ніяких послуг зі зберігання сільськогосподарської продукції для ТОВ «Сангрейс» не здійснював, та ніяких договорів не укладав.

Окрім того, в ході здійснення досудового розслідування встановлено, що директора ТОВ «Так Бізтех» ОСОБА_12 згідно вироку від 11.03.2024 справа №757/8939/24-к визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.205-1 КК України (Підроблення документів, які подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи та фізичних осіб підприємців)

Також, в ході досудового розслідування директору ТОВ «Сангрейс» вручено вимогу щодо надання копій документів по взаємовідносинам з ТОВ «Дунайська Логістична Група», на виконання запиту посадовими особами підприємства надано копії документів щодо зберігання, транспортування, протокол контрольних випробувань ДП «Чернігівстандартметрологія» №1325 та інші документи.

В ході проведення аналізу наданих ТОВ «Сангрейс» документів встановлено, що протокол контрольних випробувань №1325 не видавався ТОВ «Сангрейс», а було надано іншій юридичній особі, згідно відповіді ДП «Чернігівстандартметрологія» від 27.03.2024 №449/14-07.

Окрім того, згідно наданих ТОВ «Сангрейс» товарно-транспортних накладних, на підставі яких здійснювалось перевезення сільськогосподарської продукції зі складського приміщення, розташованого у м. Кропивницький до місця розвантаження розташованого у м. Одеса, та зі співставленням з інформацією яка міститься в інформаційній підсистемі «Геопортал-Гарпун» встановлено, що автотранспортні засоби, якими перевозились ТМЦ перебували в інших регіонах України, а не в тих місцях, які зазначені в ТТН.

В подальшому в ході досудового розслідування встановлено, що ТОВ «Сангрейс» зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .

На підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 14.06.2024 року за вказаною адресою: : АДРЕСА_1 , 2,3, проведено обшук, за результатами якого виявлено та вилучено: товарно-транспортні накладні від 2024 року перевізник ТОВ «Так Бізтех», замовник, вантажовідправник ТОВ «Сангрейс» на 5 арк.;

товарно-транспортні накладні від 2024 року перевізник ТОВ «Так Бізтех», замовник, вантажовідправник ТОВ «Сангрейс» на 46 арк.; чорнові записи на листах формату А4 виконані олівцем, ручкою так 1 в надрукованому вигляді на 63 арк.; реєстр документів на 2 арк.;

лист формату А4 на якому міститься інформація щодо реалізації продукції на

ТОВ «ДЛГ» кукурудза та пшениця на 1 арк.; акти перерахунку ціни від 16.01.2024 на 1 арк., від 17.01.2024 на 1 арк., від 19.01.2024 на 1 арк.; договір поставки №19/02-24с на 2 арк.; копію договору зберігання від 01.01.2023 з ФОП Іващенко на 3 арк.; копії протоколів контрольних випробувань №1325 у 3 прим. на 1арк.; копії протоколів контрольних випробувань №1335 у 5 прим. на 1 ар к.; товарно-транспортні накладні від 2024 року перевізник ТОВ «Лаватан+»(код ЄДРПОУ 45160318), вантажовідправник ТОВ «Сангрейс», вантажоодержувач ТОВ «Олсідз Блек Сі» Олійно екстракційний завод» для ТОВ «Гран Терра» на 12 арк.; товарно-транспортні накладні від 2024 року перевізник ТОВ «Так Бізтех»,

замовник, вантажовідправник ТОВ «Сангрейс» на 20 арк.; блокнот формаrу А5 жовтого кольору у якому містяться чорнові записи; блокнот формату А5 зеленого кольору у якому містяться чорнові записи; товарно-транспортні накладні від 2024 року

перевізник ТОВ «Лаватан +», вантажовідправник ТОВ «Сангрейс» на 32 арк.;

договір поставки ТОВ «Сангрейс» з ПП «Стара Гутка» на 2 арк., та видаткові

накладні на 11 арк.; товарно-транспортні накладні від 2024 року перевізник ТОВ «Так Бізтех», замовник, вантажовідправник ТОВ «Сангрейс» на 112 арк.; папку чорного кольору в якої містяться видаткові касові ордери ТОВ «Сангрейс» на 78 арк.; папку скорошивач зеленого кольору в якої містяться акти здачі та прийняття робіт ТТН, рахунки на оплаrу ТОВ «Сангрейс» за 2024 рік на 324 арк.; папку скорошивач чорного кольору в якої містяться договори з контрагентами ТОВ «Сангрейс» за 2024 рік на 281 арк.; папку скорошивач червоного кольору в якої містяться видаткові накладні за 2023- 2024 роки на 429 арк.; папку скорошивач червоного кольору в якої містяться акти надання послуг ТОВ «Сангрейс» з контрагентами рік на 375 арк.; папку скорошивач синього кольору в якої містяться виписки по рахункам ТОВ «Сангрейс» за 2024 рік на 413 арк.; папку скорошивач зеленого кольору в якої містяться договори ТОВ «Сангрейс» з підприємствами контрагентами за 2023 рік на 389 арк.; папку скорошивач зеленого кольору в якої містяться ТlН та акти перерахунку цін ТОВ «Сангрейс» на 356 арк.; папку для паперів в якої містяться ТТН замовник ТОВ «Сангрейс» за 2023 рік на 193 арк.; папку для паперів в якої містяться ТТН замовник ТОВ «Сангрейс» за 2023 рік на 111 арк., папку для паперів в якої містяться ТТН замовник ТОВ «Сангрейс» за 2023 рік на 145 арк.; системний блок Gigabyte SN639630305 чорного кольору - 1 шт.,_та блок

живлення до нього.; мобільний телефон IPhone 8 Plus серійний номер C39VWRXXJCМ2 - 1 шт., телефон має сколи на задній кришці телефону; печатки підприємств: ФГ « ОСОБА_13 » (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ); ТОВ «Торговий Дім «УкрПостач» (код ЄДРПОУ 35192799); ПП «Агроплюс-К» (код ЄДРПОУ 33797073); ТОВ «Сапфір-Агротех» (код ЄДРПОУ 40254521); банківські картки у кількості 43 шт., а саме: НОМЕР_2 ;

НОМЕР_3 ; НОМЕР_4 ; НОМЕР_5 ; НОМЕР_6 ;

НОМЕР_7 ; НОМЕР_8 ; НОМЕР_9 ; НОМЕР_10 ;

НОМЕР_11 ; НОМЕР_12 ; НОМЕР_13 ;

НОМЕР_14 ; НОМЕР_15 ; НОМЕР_16 ; НОМЕР_17 ;

НОМЕР_18 ; НОМЕР_19 ; НОМЕР_20 ; НОМЕР_21 ;

НОМЕР_22 ; НОМЕР_23 ; НОМЕР_24 ;

НОМЕР_25 ; НОМЕР_26 ; НОМЕР_27 ; НОМЕР_28 ;

НОМЕР_29 ; НОМЕР_30 ; НОМЕР_31 ; НОМЕР_32 ;

НОМЕР_33 ; НОМЕР_34 ; НОМЕР_35 ;

НОМЕР_36 ; НОМЕР_37 ; НОМЕР_38 ; НОМЕР_39 ;

НОМЕР_40 ; НОМЕР_41 ; НОМЕР_42 ; НОМЕР_43 ;

НОМЕР_44 .

Постановою від 15.05.2024 року вилучене в ході обшуку майно, у відповідності до ст. 110 КПК України, визнано речовими доказами в рамках кримінального провадження.

Оцінюючи викладені обставини в їх сукупності апеляційний погоджується з висновком слідчого судді про те, що вилучене під час проведення обшуку майно відповідає критеріям визначеним статтею 98 КПК України, на яке відповідно до положень частини 3, 10 ст.170 КПК України може бути накладений арешт, оскільки вилучені документи та речі могли зберегти на собі сліди злочину, або можуть містити інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Мобільний телефон та системний блок можуть містити на собі відомості на підтвердження факту та обставин можливого вчинення кримінального правопорушення, банківські картки підлягають дослідженню щодо вирішення питання, чи використовувались вони під час скоєння злочину і руху грошових коштів ймовірно отриманих внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

В клопотанні про арешт майна прямо зазначено підставу та мету арешту майна, наведено відповідне обґрунтування, вказано обсяг та вид майна, яке визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, а також зазначено про відповідність цього майна критеріям ст.98 КПК України. До матеріалів клопотання також долучено протоколи огляду вилученого під час обшуку майна.

Разом зтим,прокурор усудовому засіданніапеляційного судудолучив постановипро призначеннясудово-економічноїекспертизи від15.07.2024року,про призначеннякомп`ютерно-технічноїекспертизи від05.09.2024року тавід 09.09.2024року і арештоване майно було передано експертам для проведення необхідних досліджень.

Арештовані фінансово-господарські документи є предметом судово-економічної експертизи, яка призначена з метою встановлення можливої суми не сплати податків та мають важливе доказове значення у даному кримінальному провадженні з метою встановлення фактичних обставин кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.212 КК України, а тому на даній стадії досудового розслідування існують підстави, передбачені ст.170 КПК України для накладення арешту на них.

Апеляційний суд наголошує, що питання про доцільність подальшого арешту на вилучене майно буде перевірено під час досудового розслідування на протязі нетривалого часу про що має бути постановлено відповідне процесуальне рішення, а власник/володілець цього майна, або його представник, вправі звернутися до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна в порядку ст.174 КПК, у разі встановлення відсутності подальших підстав для арешту майна.

Враховуючи наведені обставини, апеляційний суд дійшов висновку, що слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог статей 131-132, 170-173 КПК, наклав арешт на документи та інше майно.

Такий захід забезпечення кримінального провадження відповідає меті забезпечення збереження речових доказів, а отже слідчий суддя забезпечив своїм рішенням розумність та співрозмірність обмеження права власності/володіння завданням кримінального провадження.

Вирішуючи питання щодо законності і обґрунтованості арешту майна, апеляційний суд враховує також і сталу судову практику ЄСПЛ щодо «відповідності втручання в право володіння майном принципу правомірного втручання, сумісного з гарантіями ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод», згідно якої підлягають оцінці три головні критерії, а саме: а) чи є втручання законним; б) чи переслідує воно «суспільний інтерес»; в) чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.

Втручання є виправданим, так як воно здійснено з метою задоволення «суспільного інтересу» та за наявності об`єктивної необхідності в цьому у формі публічного, загального інтересу, який включає інтерес держави, громади, а також здійснено з дотриманням принципу «пропорційності» - «справедливої рівноваги (балансу)» між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання, який передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються. При цьому, оцінюючи пропорційність, апеляційний суд виходить з того, що досягти легітимної мети за допомогою інших заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, ніж арешт майна, не можливо, застосовані слідчим суддею суду першої інстанції обмеження стосовно вказаного майна не є надмірними або ж такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.

З огляду на фактичні обставини справи, які наразі встановленні органом досудового розслідування, слідчий суддя дійшов правильного висновку, що виявлене та вилучене майно, має доказове значення та є достатні підстави вважати, що його збереження необхідно для здійснення належного досудового розслідування вказаного кримінального провадження.

Окрім того, апеляційний суд звертає увагу, що обраний судом захід забезпечення кримінального провадження є тимчасовим, обумовлений метою проведення досудового розслідування, його межі у часі окреслені строками, які в свою чергу чітко регламентуються нормами ст. 219 КПК України.

Посилання апелянта на те, що арешт печатки ТОВ "Сапфір-Агротех" перешкоджає діяльності підприємства, апеляційний суд визнає неспроможними, оскільки представником власника майна не наведено жодної обставини, яким саме чином арешт печатки перешкоджає функціонуванню підприємства.

Разом з цим, у подальшому власник майна має право звернутися із клопотанням про скасування цього арешту і вилучене майно йому буде повернуто згідно положень ст. 174 КПК України.

Твердження апелянта відносно незаконності накладення арешту на майно, у зв`язку із не врахування слідчим суддею відсутності у ТОВ «Сангрейс», ТОВ «Сапфір-Агротех» та інших юридичних та фізичних осі, на майно яких накладено арешт, процесуального статусу підозрюваного у вказаному кримінальному провадженні, апеляційний суд визнає безпідставними, оскільки діючий кримінальний процесуальний закон України не ставить в залежність можливість накладення арешту на майно з процесуальним статусом особи, у володінні якого воно перебуває на час вирішення клопотання щодо необхідності його арешту.

Доводи апеляційної скарги про те, що обшук був проведений із порушеннями вимог КПК України та Закону України « Про адвокатуру та адвокатську діяльність», апеляційний суд вважає непереконливими з огляду на наступне.

Як пояснює адвокат ОСОБА_7 в апеляційній скарзі, обшук почався зранку 13.06.2024 року в приміщенні за адресою АДРЕСА_1 на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м.Одеси від 27.05.2024 року по справі № 947/16980/24 провадження № 1-кс/947/7146/24. Обшук повинен був проводитись на робочому місті адвоката ОСОБА_7 . Після того, як детективів повідомили про те, що за адресою АДРЕСА_1 є робоче місце адвоката та ухвала не відповідає вимогам ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», то детективи БЕБ заблокували діяльність підприємства до 15.00 години 14.06.2024 року та чекали іншу ухвалу, яка буде відповідати вимогам закону. О 15.00 годині 14.06.2024 року була з Одеси доставлена нова ухвала та прибув для участі в обшуку представник Ради адвокатів Кіровоградської області.

Адвокат ОСОБА_7 посилається на те, що ухвала по справі № 947/18936/24 від 14.06.2024 року також не відповідає вимогам КПК України та частини 2 статті 23 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» .

Разом з тим, з ухвали по справі № 947/18936/24 від 14.06.2024 року вбачається, що слідчий суддя дотримався вказаних вимог і у резолютивній частині ухвали зазначив, які саме речі і документи планується відшукати, виявити чи вилучити під час проведення слідчої дії (т.1 а.с. 11-14).

Що стосується посилання сторони захисту на незаконні дії правоохоронців під час проведення слідчої дії, які заблокували діяльність підприємства, апеляційний суд зазначає, що таке питання може ініціюватися шляхом подання скарги на дії слідчого до відповідного уповноваженого органу.

Крім цього, постановою прокурора-процесуального керівника, з кримінального провадження №3202110000000013від 29.01.2021рокуматеріали досудового розслідування виділені у кримінальне провадження №72023161000000040від19.12.2023 року, оскільки кримінальним процесуальним законодавством, а саме ст.217 КПК закріплена можливість об`єднання та виділення матеріалів досудового розслідування у передбачених законом випадках.

Оцінка доказів, їх належність та допустимість, на даній стадії досудового розслідування апеляційним судом перевірці не підлягають, а тому доводи апелянта і в цій частині є такими, що не заслуговують на увагу.

Що стосується посилань апелянта на те, що клопотання про накладення арешту на майно було подано неуповноваженим суб`єктом, колегія суддів такі доводи вважає вочевидь помилковими з огляду на таке.

Так, дійсно, ч. 2 ст. 64-2 КПК України передбачено, що права та обов`язки у третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, виникають з моменту звернення прокурора до суду із клопотанням про арешт майна.

Разом із тим, ч. 1 ст. 171 КПК України встановлює, що з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.

Виходячи із наведених положень, вбачається наявність конкуренції загальної (ч. 2 ст. 64-2 КПК України) та спеціальної норм права (ч. 1 ст. 171 КПК України).

Апеляційний суд констатує, що положення ст. 171 КПК України є спеціальними відносно положень ст. 64-2 КПК України та, враховуючи наявне неоднозначне застосування вимог закону в даному випадку, колегія суддів наголошує на тому, що клопотання детектива про арешт майна в рамках вказаного кримінального провадження, погоджено прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_9 , що свідчить про відсутність будь-яких істотних порушень органом досудового розслідування вимог закону при складенні та погодженні клопотання про арешт майна.

Статтею 1 Протоколу №1 (1952 р.) до Конвенції встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майно. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Разом з тим, відповідно до ч.1 ст. 174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано, у зв`язку з чим апеляційний суд роз`яснює про те, що власник майна має право в подальшому звернутись до слідчого суді із клопотанням про скасування арешту майна.

Приписами п.1 ч.3 ст.407 КПК України передбачено, що за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.

За таких обставин апеляційний суд визнає необґрунтованими апеляційні скарги представника власників майна адвоката ОСОБА_7 , у зв`язку з чим оскаржувану ухвалу слідчого судді слід залишити без змін, оскільки вона відповідає вимогам чинного кримінального процесуального закону.

Керуючись статтями 170-173, 309, 376, 404, 405, 407, 418, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд, -

постановив

Апеляційні скарги представника власників майна ТОВ «Сангрейс» та ТОВ «Сапфір-Агротех» адвоката ОСОБА_7 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 03 липня 2024 року про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, внесеному ЄРДР № 72023161000000040 від 19.12.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді Одеського апеляційного суду:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4