Постанова

від 15.10.2024 по справі 491/528/24

АНАНЬЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

Справа №491/528/24

15 жовтня 2024 року Ананьївський районний суд Одеської області

в складі головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

учасників судового провадження: прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника адвоката, ОСОБА_5 ,

представника потерпілого ОСОБА_6 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Ананьїв Одеської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12024162360000067, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20 лютого 2024 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Ананьїв 4-та дільниця Ананьївського району Одеської області, українця, тимчасово не працюючого, з середньою освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, не є депутатом, паспорт громадянина України № НОМЕР_1 , виданий 23 квітня 2024 року органом видачі 5136, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 197-1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

28 червня 2024 року до Ананьївського районного суду Одеської області надійшов обвинувальний акт, затверджений 27 червня 2024 року прокурором Любашівської окружної прокуратури Одеської області, ОСОБА_3 , по кримінальному провадженню внесеному 20 лютого 2024 року в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12024162360000067, відносно обвинуваченого ОСОБА_4 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 197-1 КК України.

Зазначені матеріли були зареєстровані в Автоматизованій системі документообігу суду та їм було присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 491/528/24.

У день надходження, 28 червня 2024 року, розподіл судової справи між суддями не відбувся з причини відсутності потрібної кількості суддів для розподілу справи: у судді, ОСОБА_1 , закінчено повноваження, суддя, ОСОБА_7 , з 26 червня 2024 року перебуває у відпустці на підставі наказу голови суду № 6-В від 04 червня 2024 року.

У подальшому, 15 липня 2024 року, за результатами автоматизованого розподілу судової справи справу за № 491/528/24 було передано для розгляду судді Ананьївського районного суду Одеської області, ОСОБА_1 .

Ухвалою судді Ананьївського районного суду Одеської області від 16 липня 2024 року по вказаному кримінальному провадженню було призначено підготовче судове засідання на 19 серпня 2024 року.

У зв`язку з перебуванням судді на лікарняному, підготовче судове засідання, призначене на 19 серпня 2024 року, відкладено на 17 вересня 2024 року.

У зв`язку з перебуванням судді на тривалому лікарняному, підготовче судове засідання, призначене на 17 вересня 2024 року, відкладено на 15 жовтня 2024 року.

Згідно обвинувального акту ОСОБА_4 обвинувачується у самовільному будівництві споруди на самовільно зайнятій земельній ділянці, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 197-1 КК України.

Всупереч вимог ст.ст. 60, 61, 116-126 Земельного кодексу України, відповідно до яких право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав та оформляється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та п. б ст. 211 Земельного кодексу України, ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», у порушення ст.ст. 87-89 Водного кодексу України, відповідно до яких у прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах забороняється: будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, навігаційного призначення, гідрометричних та лінійних), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів, ОСОБА_4 , не маючи рішень органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу йому у власність чи надання у користування земельної ділянки, в період з 02 грудня 2008 року до теперішнього часу, самовільно зайняв земельну ділянку без кадастрового номеру в прибережній захисній смузі водного об`єкта Селиванівський ставок № 1, який відноситься до поверхневого водного об`єкта в басейні річки загальнодержавного значення АДРЕСА_2 , в період з 2009 року по 2010 рік частково огородив її парканом з азбестоцементних хвилястих листів, розмістивши на ній одноповерхову капітальну споруду розмірами 4,5х5,91м., без улаштування фундаменту на відстані 5 метрів від урізу води, а також допоміжну споруду з азбестоцементних хвилястих листів розмірами 2,65х4 м., тимчасову споруду з металу розмірами 3,05х2,32 м. та допоміжну споруду з металу розмірами 2,30х3,44 м.

Своїми умисними протиправними діями, які виразилися у самовільному захопленні земельної ділянки та будівництві на ній, ОСОБА_4 спричинив матеріальну шкоду Ананьївській міській раді на загальну суму 282 гривні 78 коп.

16 серпня 2024 року захисник обвинуваченого - адвокат, ОСОБА_5 , який діє на підставі ордеру на надання правничої допомоги серії НОМЕР_3 від 16 серпня 2024 року (а.с.31), на електронну адресу суду подав клопотання про закриття кримінального провадження у зв`язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності (а.с.25-29), яке підтримав у підготовчому судовому засіданні та просив звільнити обвинуваченого, ОСОБА_4 , від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 3 ст. 197-1 КК України, на підставі ст. 49 КК України в зв`язку закінченням строків давності, а кримінальне провадження відносно нього закрити.

Обвинувачений, ОСОБА_4 , у підготовчому судовому засіданні повністю підтримав клопотання про закриття відносно нього кримінального провадження у зв`язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Судом було роз`яснено обвинуваченому суть обвинувачення,підставу звільненнявід кримінальноївідповідальності іправо заперечуватипроти закриттякримінального провадженняз цієїпідстави, наслідки такого закриття, а також те, що підстава з якої обвинувачений звільняється від кримінальної відповідальності не є реабілітуючою. При цьому обвинувачений ствердно відповів, що розуміє наслідки такого звільнення, які крім того були йому роз`яснені його захисником.

Прокурор Любашівської окружної прокуратури Одеської області, ОСОБА_3 , не заперечив проти задоволення клопотання про закриття кримінального провадження.

Представник потерпілого, Ананьївської міської ради, - ОСОБА_6 , яка діє на підставі довіреності № 04-32/149 від 17 січня 2024 року (а.с.47-48), заперечила проти задоволення клопотання про закриття кримінального провадження, оскільки кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3ст.197-1КК України, є триваючим злочином.

Вислухавши думку учасників кримінального провадження, ознайомившись із клопотанням захисника обвинуваченого, вивчивши матеріали кримінального провадження, суд прийшов до наступного висновку.

Згідно п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 5-8, 10 частини першої або частиною другоюстатті 284 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

За правилами ч. 8 ст. 284 КПК України, не допускається закриття кримінального провадження або ухвалення вироку з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої цієї статті, якщо підозрюваний, обвинувачений проти цього заперечує. В цьому разі кримінальне провадження продовжується в загальному порядку, передбаченому цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 285 КПК України та ч. 1 ст. 44 КК України передбачено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Частиною 1 ст. 49 КК Українипередбачено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: 1) два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі; 2) три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років; 3) п`ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини; 4) десять років - разі вчинення тяжкого злочину; 5) п`ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.

Вказаною нормою встановлено: строки давності з огляду на тяжкість вчиненого кримінального правопорушення відповідно до класифікації, визначеноїприписамист.12КК України, після закінчення яких особа звільняється від кримінальної відповідальності; підстави такого звільнення; правила обчислення перебігу строків давності, його відновлення, зупинення і переривання.

Особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули зазначені у ч. 1 ст. 49 КК Українидиференційовані строки давності за умови, що: протягом вказаних строків особа не вчинила нового злочину, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років (перебіг давності не перерваний); особа не ухилялася від досудового слідства або суду (перебіг давності не зупинявся); законом не встановлено заборону щодо застосування давності до вчиненого особою злочину.

Отже строк давності - це передбачений ст. 49 КК Українипевний проміжок часу з дня вчинення кримінального правопорушення, що визначено в обвинувальному акті та встановлено судом, і до дня набрання вироком законної сили, закінчення якого є підставою для звільнення особи, котра вчинила кримінальне правопорушення, від кримінальної відповідальності.

Значення тривалості окремих кримінальних правопорушень, у тому числі для цілей ст.49 КК України, у чинномуКримінальному кодексі України не конкретизовано. Водночас на врахування специфіки триваючих кримінальних правопорушень міститься вказівка в Законі України «Про застосування амністії в Україні».

Відповідно до вимог ст. 5 вказаного Закону дія закону про амністію поширюється на кримінальні правопорушення, вчинені до дня набрання ним чинності включно, і не поширюється на триваючі або продовжувані кримінальні правопорушення, якщо вони закінчені, припинені або перервані після набрання законом про амністію чинності.

Особливими ознаками триваючих кримінальних правопорушень є тривалість, яка полягає в тому, що кримінальне правопорушення може вчинятися протягом достатньо великого проміжку часу, та безперервність, яка характеризуєтьсявідсутністю розривів, проміжків у вчиненні триваючого кримінального правопорушення.

У поняття час вчинення триваючого кримінального правопорушення має включатися увесь проміжок часу, протягом якого особа безперервно вчиняла триваюче діяння на стадії закінченого кримінального правопорушення.

Отже, триваюче кримінальне правопорушення - це кримінальне правопорушення, яке може безперервно вчинятися на стадії закінченого його складу протягом певного (достатньо великого) проміжку часу.

За загальним правилом початком кримінального правопорушення, у тому числі триваючого, є початок виконання об`єктивної сторони його складу.

Момент, з якого кримінальне правопорушення вважається закінченим, і момент фактичного припинення протиправних дій при триваючих кримінальних правопорушень не співпадають.

Закінчення триваючого кримінального правопорушення - це такий етап у вчиненні суспільно небезпечного діяння, починаючи з якого воно містить усі ознаки складу кримінального правопорушення, передбаченого відповідною статтею (частиною статті) Особливої частиниКК України.

Триваюче кримінальне правопорушення більше не вчиняється, коли воно припинено та перервано.

Припинення - це завершення триваючого злочинного діяння за волею винного, а переривання - з причин, що не залежали від його волі. Водночас, оскільки тривалість даних кримінальних правопорушень обумовлена в першу чергу тривалістю діяння, яке містить усі ознаки складу закінченого кримінального правопорушення, то припинення і переривання триваючих кримінальних правопорушень - це, в основному, форми завершення закінчених діянь.

Ураховуючи зазначене,днем початку перебігу строку давності притягнення особи до кримінальної відповідальності за вчинення триваючого кримінального правопорушення є день припинення або переривання вчинення особою відповідного триваючого суспільно небезпечного діяння.

Об`єктивна сторона кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 197-1 КК України, полягає у самовільному будівництві будівель або споруд на самовільно зайнятій земельній ділянці.

Самовільне будівництво будівель або споруд на самовільно зайнятій земельній ділянці полягає у веденні на такій ділянці без належного дозволу будівельних робіт, виконанні монтажних робіт по спорудженню певних будівель, споруд тощо.

З початку ведення самовільного будівництва на самовільно зайнятій земельній ділянці склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 197-1 КК України, є закінченим і з цього часу особа безперервно перебуває в злочинному стані до моменту припинення або переривання кримінального правопорушення.

За таких обставин, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 197-1 КК України, є триваючим злочином, а тому днем початку перебігу строку давності притягнення особи до кримінальної відповідальності за вчинення цього кримінального правопорушення є день його фактичного припинення або переривання.

В справі№ 353/999/23Об`єднана палатаКасаційного кримінальногосуду ВерховногоСуду дійшланаступного висновкущодо правозастосування положень ст. 49, ч. 3 ст.197-1КК України: днем початку перебігу строку давності притягнення особи до кримінальної відповідальності за вчинення триваючого кримінального правопорушення є день припинення або переривання вчинення особою відповідного триваючого суспільно небезпечного діяння.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3ст.197-1КК України, є триваючим злочином. Склад вказаного кримінального правопорушення є закінченим з початку ведення самовільного будівництва на самовільно зайнятій земельній ділянці і з цього часу особа безперервно перебуває в злочинному стані до моменту припинення або переривання кримінального правопорушення.

ОСОБА_4 обвинувачувався у тому, що він з 02 грудня 2008 року до теперішнього часу, самовільно зайняв земельну ділянку без кадастрового номеру в прибережній захисній смузі водного об`єкта Селиванівський ставок № 1, який відноситься до поверхневого водного об`єкта в басейні річки загальнодержавного значення АДРЕСА_2 , в період з 2009 року по 2010 рік частково огородив її парканом з азбестоцементних хвилястих листів, розмістивши на ній декілька споруд, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3ст.197-1КК України.

Відповідно до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч.3ст.197-1КК України є нетяжким злочином.

Строк давності за вчинення нетяжкого злочину, передбаченого ч. 3ст.197-1КК України, відповідно до п. 3 ч. 1ст.49КК Українискладає п`ять років.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань були внесені 20 лютого 2024 року на підставі рапорту ПОГ відділу превенції Подільського РУП ГУНП в Одеській області від 19 лютого 2024 року.

Тобто, станом на 20 лютого 2024 року ОСОБА_4 перебував у злочинному стані і закінчене кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3ст. 197-1 КК України, тривало.

За таких обставин, підстави для звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК Українивідсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 284, 285, 314 КПК України, ст.ст. 44, 49, ч.3 ст. 197-1 КК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволені клопотання захисника обвинуваченого, ОСОБА_5 , про закриття кримінального провадження у зв`язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності - відмовити.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку її апеляційного оскарження.

У відповідності до п. 2 ч. 2 ст. 395 КПК України на ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Одеського апеляційного суду через Ананьївський районний суд Одеської області протягом семи днів.

Копію ухвали суду вручити учасникам кримінального провадження.

Головуючий суддя ОСОБА_1