Ухвала

від 25.10.2024 по справі 491/528/24

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 11-кп/813/2457/24

Справа № 491/528/24

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач ОСОБА_2

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

25 жовтня 2024 року м. Одеса

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Одеського апеляційного суду ОСОБА_2 , розглянувши апеляційну скаргу захисника ОСОБА_3 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 , на ухвалу Ананьївського районного суду Одеської області від 15 жовтня 2024 року в рамках кримінального провадження № 12024162360000067, внесеного до ЄРДР 20 лютого 2024 року, за обвинувачення ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 197-1 КК України,-

установив:

Ухвалою Ананьївського районного суду Одеської області від 15 жовтня 2024 року було відмовлено у задоволені клопотання захисника ОСОБА_3 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 , про закриття кримінального провадження у зв`язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Захисником подана апеляційна скарга на зазначену ухвалу суду, в якій останній просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та закрити кримінальне провадження № 12024162360000067, внесене до ЄРДР 20 лютого 2024 року, за обвинувачення ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 197-1 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Розглянувши вказану апеляційну скаргу, суддя-доповідач дійшов висновку про те, що необхідно відмовити у відкритті апеляційного провадження за вказаною апеляційною скаргою з таких підстав.

Положення п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначають одну з основних засад судочинства - забезпечення права на апеляційний перегляд справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду. Проте, право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Порядок звернення до суду апеляційної інстанції з перегляду судових рішень у кримінальному провадженні врегульований Кримінальним процесуальним Кодексом України.

Так, ч. 1 ст. 392 КПК України передбачено, що в апеляційному порядку можуть бути оскаржені судові рішення, які були ухвалені судами першої інстанції і не набрали законної сили, а саме: 1) вироки, крім випадків, передбачених статтею 394 цього Кодексу; 2) ухвали про застосування чи відмову у застосуванні примусових заходів медичного або виховного характеру; 3) інші ухвали у випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 392 КПК України ухвали, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судових рішень, передбачених частиною першою цієї статті, окремому оскарженню не підлягають, крім випадків, визначених цим Кодексом. Заперечення проти таких ухвал можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою цієї статті.

Ухвали суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, підлягають апеляційному оскарженню в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Як убачається з наданих матеріалів, захисник ОСОБА_3 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 , на стадії підготовчого судового засідання, звернувся до суду першої інстанції з клопотанням про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 197-1 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності.

За наслідками розгляду клопотання судом першої інстанції постановлено ухвалу про відмову у задоволенні вказаного клопотання, на яку захисником подану апеляційну скаргу.

Разом з цим, відповідно до ч. 3 ст. 4 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення: затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 цього Кодексу; закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу; повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу; направити обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру до відповідного суду для визначення підсудності у випадку встановлення непідсудності кримінального провадження; призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру; доручити представнику персоналу органу пробації скласти досудову доповідь.

Відповідно до вимог ст. 288 КПК України ухвала суду про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності може бути оскаржена в апеляційному порядку, тоді як не передбачено оскарження в апеляційному порядку ухвали суду про відмову у задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження у зв`язку з закінченням строків давності притягнення особи до кримінальної відповідальності, що було зазначено судом першої інстанції в ухвалі суду.

Проаналізувавши норми закону слід констатувати, що у відповідності до вищевказаних положень процесуального закону, ухвала суду першої інстанції про відмову у задоволенні клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності, у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, не відноситься до переліку судових рішень, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку на стадії судового розгляду кримінального провадження в суді першої інстанції.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 399 КПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження лише, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, або судове рішення оскаржене виключно з підстав, з яких воно не може бути оскарженим згідно з положеннями статті 394 цього Кодексу.

З огляду на встановлені обставини, приходжу до висновку про необхідність відмови у відкритті провадження за апеляційною скаргою захисника на ухвалу суду першої інстанції.

Разом з цим, роз`яснюю, що заперечення на вказану ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, постановлене під після розгляду кримінального провадження щодо ОСОБА_4 , по суті, згідно вимог ст. 392 КПК України.

Керуючись ст. 399 КПК України, суддя-доповідач,-

ухвалив:

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_3 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 , на ухвалу Ананьївського районного суду Одеської області від 15 жовтня 2024 року про звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності притягнення особи до кримінальної відповідальності, в рамках кримінального провадження № 12024162360000067, внесеного до ЄРДР 20 лютого 2024 року, за обвинувачення ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 197-1 КК України.

Копію ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження та долучені до неї матеріали невідкладно надіслати особі, яка подала апеляційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Суддя Одеського апеляційного суду ОСОБА_2