Ухвала

від 15.10.2024 по справі 766/2962/23

ХЕРСОНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №766/2962/23

н/п 1-кп/766/664/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про продовження строку дії запобіжного заходу

15.10.2024 року м. Херсон

Херсонський міський суд Херсонської області в складі:

головуючого судді: ОСОБА_1

за участю секретаря: ОСОБА_2 ,

прокурорів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

обвинувачених: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),

захисника: ОСОБА_7 та захисника: ОСОБА_8 (в режимі відеоконференції),

під час відкритого судового засідання з розгляду кримінального провадження, внесеного до ЄРДР №12023231040000282 від 04.02.2023 р., за обвинуваченням: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 360 КК України; ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 360 КК України, -

в с т а н о в и в:

На розгляд до Херсонського міського суду Херсонської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 360 КК України; ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 360 КК України.

Згідно вимог ч. 3 ст. 331 КПК України до спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Прокурором ОСОБА_3 заявлено клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді «тримання під вартою» стосовно обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . В обґрунтування клопотання зазначено, що ризики, які існували на момент обрання найбільш суворого запобіжного заходу не зменшились та продовжують існувати, зокрема ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжких кримінальних правопорушень, що може стати причиною для переховування від органів досудового розслідування та суду; незаконного вплинути на свідків, а також може продовжити вчиняти кримінальні правопорушення. ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні тяжких кримінальних правопорушень, що може стати причиною для переховування від органів досудового розслідування та суду, незаконного вплинути на свідків, а також може продовжити вчиняти кримінальні правопорушення.

Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримала заявлене клопотання та просила його задовольнити, оскільки ризики не зменшилися та продовжують існувати.

Прокурор ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав заявлене клопотання, оскільки ризики, які існували на момент обрання найбільш суворого запобіжного заходу, не зменшились та продовжують існувати.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 ОСОБА_7 заперечував проти клопотання прокурора, оскільки заявлені прокурором ризики не доведені, просив суд змінити запобіжний захід відносно обвинуваченого на більш м`який запобіжний захід - домашній арешт.

Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав позицію захисника.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - ОСОБА_8 заперечував проти клопотання прокурора, оскільки заявлені прокурором ризики не доведені, просив суд змінити запобіжний захід відносно обвинуваченого на більш м`який запобіжний захід - домашній арешт.

Обвинувачений ОСОБА_6 підтримав позицію захисника.

Вирішуючи заявлене прокурором клопотання про доцільність продовження щодо ОСОБА_5 та ОСОБА_6 терміну раніше обраного запобіжного заходу, враховуючи характер інкримінованих обвинуваченим кримінальних правопорушень, мету і підстави застосування запобіжних заходів, визначені ст. 177 КПК України, заслухавши думку учасників судового засідання, суд вважає за необхідне клопотання прокурора задовольнити, виходячи з наступного.

Враховуючи вимоги ч. 3 ст. 199 КПК України, суд при вирішенні питання щодо доцільності подальшого тримання під вартою обвинуваченого, повинен враховувати зокрема таке: чи не зменшився заявлений ризик або чи не з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; встановити наявність обставин, які перешкоджають завершенню провадження до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину (рішення ЄСПЛ від 20.05.2010 року у справі «Москаленко проти України»).

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_5 , ОСОБА_6 обвинувачуються у вчиненні, в тому числі тяжких кримінальних правопорушень, за санкцією яких можливе призначення покарання у вигляді позбавлення волі строком до восьми років.

З огляду на положення ч. 3 ст. 199 КПК України, вирішуючи вказане клопотання, суд враховує обставини, які свідчать про існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжких кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185 КК України, за які передбачене безальтернативне покарання у виді позбавлення волі строком від 5 до 8 років, що відповідно до положень ч. 6 ст. 12 КК України відноситься до тяжких злочинів, має задовільний стан здоров`я, не має місця роботи та не має будь-яких соціальних зав`язків у суспільстві. Обвинувачений, розуміючи ступінь тяжкості інкримінованого йому кримінального правопорушення буде намагатися уникнути кримінальної відповідальності, тим самим переховуючись від органу досудового розслідування та суду, тому продовжує існувати ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України. Крім того, продовжує існувати ризик, передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України, так як ОСОБА_5 може незаконно впливати на свідків. Обвинувачений добре знайомий із свідком ОСОБА_9 та свідком ОСОБА_10 , тому перебуваючи на волі, безперешкодно може вплинути на них, змусивши змінити покази надані під час досудового розслідування. Також, може вчинити інше кримінальне правопорушення (п.5 ч.1 ст.177 КПК України), оскільки обвинувачений ОСОБА_5 вже неодноразово вчиняв кримінальні правопорушення.

ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні тяжких кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185 КК України, за які передбачене безальтернативне покарання у виді позбавлення волі строком від 5 до 8 років, що відповідно до положень ч. 6 ст. 12 КК України відноситься до тяжких злочинів, має задовільний стан здоров`я, не має місця роботи та не має будь-яких соціальних зав`язків у суспільстві. Обвинувачений, розуміючи ступінь тяжкості інкримінованого йому кримінального правопорушення буде намагатися уникнути кримінальної відповідальності, тим самим переховуючись від органу досудового розслідування та суду, тому продовжує існувати ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України. Крім того, продовжує існувати ризик, передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України, так як ОСОБА_6 може незаконно впливати на свідків. Обвинувачений добре знайомий із свідком ОСОБА_9 та свідком ОСОБА_10 , тому перебуваючи на волі, ОСОБА_6 безперешкодно може вплинути на них, змусивши змінити покази надані під час досудового розслідування. Також, може вчинити інше кримінальне правопорушення (п.5 ч.1 ст.177 КПК України), оскільки ОСОБА_6 систематично вчиняв кримінальні правопорушення майнової спрямованості, зокрема, останньому повідомлено про підозру у вчиненні 19 епізодів крадіжок кабелю на території м. Херсон.

Крім того, при вирішенні зазначеного клопотання суд бере до уваги в сукупності обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а саме: тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченим у разі визнання їх винуватими. Судом також враховуються вік та стан здоров`я обвинувачених, які не перешкоджають подальшому утриманню в умовах ізоляції від суспільства, оскільки даних на підтвердження неможливості утримання обвинувачених під вартою до суду не надходило, що дає можливість зробити висновок про те, що їх стан здоров`я не перешкоджає перебуванню у місцях попереднього ув`язнення.

Отже, запобіжний захід був обґрунтовано застосований з урахуванням даних про особу обвинувачених, тяжкості злочину, який йому інкримінується та інших обставин, з якими закон пов`язує можливість обрання такого запобіжного заходу, передбачених ст. ст. 176-178, 183, 193-194, 196 КПК України, оскільки вищевказане в своїй сукупності, вказує на наявність ризиків, які були підставами для обрання відносно обвинувачених запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, і не перестали існувати, а тому застосування більш м`якого запобіжного заходу, не зможе запобігти вищезазначеним ризикам. Суд вважає, що ступінь ризиків, які стали підставою для обрання запобіжного заходу щодо ОСОБА_5 , ОСОБА_6 у вигляді взяття під варту, на даному етапі провадження не зменшились.

Враховуючи вищевикладене, оцінивши у сукупності всі обставини, з метою запобігти спробам обвинувачених ухилитися від суду та від виконання процесуальних рішень, перешкодити встановленню істини у справі, суд не знаходить підстав для зміни щодо ОСОБА_5 , ОСОБА_6 запобіжного заходу на менш суворий, з урахуванням цілей п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, принципу правової визначеності, вважає доцільним, продовжити дію раніше обраного запобіжного заходу строком на 60 діб (до 13 грудня 2024 року).

Обставини, на які посилаються захисники не зменшують встановлені ризики та не є визначальними аргументами, які б могли бути запорукою належної процесуальної поведінки обвинувачених та надали б можливість застосувати до обвинувачених запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою.

При цьому суд вважає, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не забезпечить належного виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків та не зможе запобігти вказаному ризику.

Керуючись ст. ст. 176-178, 183, 197, 199, 369, 371, 372, 376 КПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Відмовити у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу.

Відмовити у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_8 про зміну запобіжного заходу.

Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу задовольнити.

Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді «тримання під вартою» відносно ОСОБА_5 до 13 грудня 2024 року включно.

Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді «тримання під вартою» відносно ОСОБА_6 до 13 грудня 2024 року включно.

Ухвала може бути оскаржена обвинуваченими, захисниками, прокурорами протягом 5 (п`яти) днів з дня її проголошення безпосередньо до Херсонського апеляційного суду.

Подання апеляційної скарги на ухвалу суду про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Повний текст ухвали оголошено «15» жовтня 2024 року о 12:10 годині.

СуддяОСОБА_1