Постанова

від 07.10.2024 по справі 488/1169/21

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

07.10.24

22-ц/812/1136/24

Провадження № 22-ц/812/1136/24

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 жовтня 2024 року м. Миколаїв

справа № 488/1169/21

Миколаївський апеляційний суд у складі:

головуючого Коломієць В.В.

суддів Самчишиної Н.В., Серебрякової Т.В.,

із секретарем судового засідання Горенко Ю.В.,

переглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Комунального підприємства Миколаївської міської ради «Миколаївелектротранс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором надання послуг із навчання, за апеляційною скаргою Комунального підприємства Миколаївської міської ради «Миколаївелектротранс» на рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва, ухвалене 22травня 2024 року під головуванням судді Чернявської Я.А., повний текст судового рішення складений цього ж дня,

У С Т А Н О В И В:

У квітні 2021 року Комунальне підприємство Миколаївської міської ради «Миколаївелектротранс» (далі КП ММР «Миколаївелектротранс») звернулося з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором надання послуг із навчання.

Позивач зазначав, що 23 жовтня 2020 року між КП ММР«Миколаївелектротранс» та ОСОБА_1 було укладеногодоговір наданняпослуг ізнавчання (перепідготовки)№ 343.Згідно умовдоговору відповідачбрала насебе зобов`язанняпройти повнийкурс навчаннята отриматипрофесію «водійтролейбуса» зотриманням свідоцтва.Навчання (перепідготовка)здійснюється безкоштовнона базіучбово-виробничогоцентру виконавцяза умовою,що післязакінчення навчання(перепідготовки),замовник неменше двохроків повиненвідпрацювати напідприємстві виконавця. Згідноп.3.2.3.укладеного договорувиконавець маєправо відрахуватизамовника дозакінчення строкунавчання зініціативи замовникаабо звласної ініціативиу разіпорушення замовникомдисципліни підчас навчаннята складанняіспитів наатестаційній комісії(прогули,незасвоєння практичнихнавичок підчас навчання(перепідготовки)на лінії,появлення унетверезому станіабо встані наркотичногосп`яніннята іншіпорушення дисциплінипід часнавчання (перепідготовки),обумовлені Правиламивнутрішнього трудовогорозпорядку підприємства). В такому випадку замовник зобовязаний повернути виконавцю фактичну вартість коштів, витрачених на його навчання (перепідготовку) на дату відрахування.

Наказом № 108/к 04 березня 2021 року ОСОБА_1 була відрахована з учбово-виробничого центра КП ММР «Миколаївелектротранс» за невиконання обов`язків на підставі п. 3.2.3 Договору та п. 6.2 Правил внутрішнього розпорядку учбово-виробничого центра КП ММР «Миколаївелектротранс».

Як вказав позивач, згідно фактичного кошторису витрат на професійне навчання водіїв тролейбуса сума коштів, витрачених на навчання ОСОБА_1 становить 16279 грн. 32 коп., яку відповідачка відмовилась відшкодувати КП ММР «Миколаївелектротранс» у добровільному порядку.

Посилаючись на викладене, КП ММР «Миколаївелектротранс» просило стягнути з ОСОБА_1 на їх користь 16279 грн. 32 коп., витрачених на навчання відповідачки.

У відзиві на позовну заяву, поданого представником ОСОБА_1 адвокатом Сорочан Є.В. 07 лютого 2022 року, представник вказував на необґрунтованість позовних вимог та просив відмовити у їх задоволенні. Зазначав, що рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 02 грудня 2021 року у справі №487/2788/21 наказ № 108/к про відрахування ОСОБА_1 було скасовано. Вказаним судовим рішенням була встановлена відсутність будь-яких порушень Договору про навчання та Правил внутрішнього розпорядку учбово-виробничого центру КП ММР «Миколаївелектротранс» з боку ОСОБА_1 , а тому суд дійшов висновку про неправомірне розірвання КП ММР «Миколаївелектротранс» Договору про навчання в односторонньому порядку. На виконання цього рішення ОСОБА_1 було поновлено у статусі слухача учбово-виробничого центру КП ММР «Миколаївелектротранс», що унеможливлює застосування до неї механізму стягнення коштів, витрачених на її навчання, внаслідок відрахування з навчання.

15лютого 2024року (згідноштемпелю напоштовому конверті)КП ММР«Миколаївелектротранс» направилодо судуДоповнення допозовної заяви,у якійзазначало,що узв`язку зтривалим розглядомсправи змінилисьобставини,на яківін посилавсяу позові.Вказував,що рішеннямЗаводського районногосуду м.Миколаєва від02грудня 2021року усправі №487/2788/21наказ №108/кпро відрахування ОСОБА_1 було скасовано.На виконанняцього рішення18січня 2022року наказом позивача№12/К-тр було скасованонаказ №108/Кпро відрахування з курсів водіїв тролейбуса відповідача ОСОБА_1 , а наказом №37/А/тр відповідачку поновлено у складі групи № 91 з підготовки водіїв тролейбуса та зазначено про необхідність проведення атестації у зв`язку з перервою у навчанні більше 6 місяців. 20 та 21 лютого 2022 року від ОСОБА_2 надійшли заяви в яких вона висловила незгоду в необхідності перевірки її знань атестаційною комісією, помилково вважаючи, що посвідчення з категорією «Т» надає їй право надавати послугу з перевезення пасажирів тролейбусом, не маючи при цьому свідоцтва про присвоєння робітничої кваліфікації «Водій тролейбуса 3 класу», яке видається після складання Державної кваліфікаційної атестації, як це передбачено Державним стандартом професійно-технічної освіти ДСПТО 8323.01.60.21-2012. З лютого 2022 року ОСОБА_1 на атестацію не з`явилась, виробничу практику в повному обсязі не пройшла, чим не виконала зобов`язання за п. 3.2.3 Договору №342 від 23 жовтня 2020 року. 22 січня 2024 року на її адресу направлено повідомлення про її відрахування та розірвання договору № 343 у випадку не вирішення відповідачем з проходження нею атестації та закінчення виробничої практики. Не отримавши жодної відповіді 12 лютого 2024 року позивачем було видано наказ № 51/К-тр про відрахування відповідачки, як слухача з групи підготовки водіїв тролейбуса.

Посилаючись на викладене, позивач просив стягнути з ОСОБА_1 на їх користь 16 279 грн 32 коп. фактичних витрат на її навчання водія тролейбуса 3 класу.

Рішенням Корабельного районногосуду м.Миколаєва від 22 травня 2024 року у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалюючи рішення суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено факт порушення відповідачкою п.п. 3.2.3 Договору навчання, оскільки матеріали справи не містять доказів ознайомлення останньої з наказом № 37/А/тр від 02 лютого 2022 року «Про поновлення навчального процесу для учня водія тролейбуса Марини Верби».

В апеляційній скарзі КП ММР «Миколаївелектротранс» просило рішення суду скасувати та ухвали нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Апелянт зазначає, що висновок суду про те, що ОСОБА_1 не була ознайомлена з наказом № 37/А/тр від 02.02.2022 року, спростовується тим, що зі змісту заяви відповідачки від 21 лютого 2022 року, яка надійшла на адресу підприємства за вх. № 216/45-н, вбачається, що вона була обізнана з необхідністю проведення її атестації, про що зазначено в наказі № 37/А/тр. Проте відповідачка в порушення ч. 2 ст. 43 ЦПК України доказів існування таких обставин не надала, хоча була зобов`язана сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи та подавати усі наявні у неї докази. Суд першої інстанції не звернув увагу на ці процесуальні порушення та не з`ясував повно і всебічно усіх обставин справи, що призвело до ухвалення незаконного та необґрунтованого рішення.

В судове засідання до суду апеляційної інстанції сторони не з`явились, про день, час і місце розгляду справи були належним чином повідомлені, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило. Від КП ММР «Миколаївелектротранс» надійшла заява про розгляд справи без участі їх представника та про задоволення апеляційної скарги.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів і вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню із наступних підстав.

У статті 2ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до частини першої статті 4ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У частині першій статті 13 зазначеного Кодексу визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Частина третя цієї ж статті прямо декларує, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно із частиною першою статті 175ЦПК Україниу позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Позовна заява повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини (пункти 4, 5 частини другої статті 175 ЦПК України).

У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору (частина шоста статті 175 ЦПК України).

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, яке складається з двох елементів - предмета і підстави позову.

Велика Палата Верховного Суду у свої постановах неодноразово зазначала, що предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права або охоронюваного законом інтересу (див. постанови 12 червня 2019 року в справі № 487/10128/14-ц (провадження № 14-473цс18, від 11 вересня 2019 року в справі № 487/10132/14-ц (провадження № 14-364цс19), від 24 квітня 2024 року в справі № 657/1024/16-ц (провадження № 14-5цс23)).

Згідно з пунктом 2 частини другої, частиною третьою статті 49ЦПК України крім прав та обов`язків, визначених у статті 43 цього Кодексу: позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 24 квітня 2024 року в справі № 657/1024/16-ц (провадження № 14-5цс23) виснувала, що в разі надходження до суду такої заяви, суд, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об`єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову.

У пунктах 6, 7 частини другої статті 43ЦПК України встановлено, що учасники справи зобов`язані: виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Водночас під час подання такої заяви позивач має дотримуватися правил вчинення відповідної процесуальної дії, недодержання яких тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ЦПК України.

Із матеріалівсправи вбачається,що звертаючисьу квітні2021року досуду зпозовом,позивач просив стягнути з ОСОБА_1 16279грн.32коп.витрачених нанавчання відповідачки.Підставами цьогопозову,тобто обставинами,якими КПММР «Миколаївелектротранс»обґрунтовувало своїпозовні вимоги, позивач зазначав той факт, що наказом № 108/к 04 березня 2021 року ОСОБА_1 була відрахована з учбово-виробничого центра КП ММР «Миколаївелектротранс» за невиконання обов`язків на підставі п. 3.2.3 Договору та п. 6.2 Правил внутрішнього розпорядку учбово-виробничого центра КП ММР «Миколаївелектротранс», що відповідно до умов укладеного сторонами Договору навчання зобовязує відповідачку повернути позивачу фактичну вартість коштів, витрачених на її навчання на дату відрахування.

Ухвалою Корабельного районного суду м. Миколаєва від 12 квітня 2021 року за вказаною позовною заявою було відкрито спрощене позовне провадження та призначено судове засідання на 24 травня 2021 року.

24 травня 2021 року судове засідання не відбулось у зв`язку із знаходженням судді у нарадчій кімнаті по іншій справі, у зв`язку із чим судове засідання було відкладено на 19 липня 2021 року. Ухвалою суду від 19 липня 2021 року було задоволено клопотання відповідачки про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням суду у справі № 487/2788/21 за позовом ОСОБА_1 до КП ММР «Миколаївелектротранс» про зобов`язання виконати умови з надання послуг із навчання.

Ухвалою Корабельного районного суду м. Миколаєва від 17 лютого 2022 року провадження у справі було поновлено.

На підставі заяви представника позивача від 11.10.2022 року він був ознайомлений з матеріалами справи, отримавши 27.10.2022 року її сканкопію в електронному вигляді.

Згідно довідок суду в призначені на 19.07.2023 року та на 31.10.2023 року судові засідання сторони не з1явились.

06 листопада 2023 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив, у якій він наполягав на задоволенні раніше поданої позовної заяви.

В судовому засіданні 17 січня 2024 року представник КП ММР «Миколаївелектротранс» заявило клопотання про оголошення перерви в судовому засідання для підготовки уточненої позовної заяви в зв`язку зі зміною обставин, якими були обґрунтовані вимоги у первісному позові.

15 лютого 2024 року (згідно штемпелю на поштовому конверті) КП ММР «Миколаївелектротранс» направило до суду Доповнення до позовної заяви.

Звертаючись до суду із вказаними Доповненнями до позовноїзаяви КП ММР«Миколаївелектротранс» посилалосьна те,що навиконання рішенняЗаводського районногосуду м.Миколаєва від02грудня 2021року усправі №487/2788/21,яким наказ№ 108/квід 04березня 2021року провідрахування ОСОБА_1 було скасовано,відповідачку булопоновлено ускладі групи№ 91з підготовкиводіїв тролейбусата зазначенопро необхідністьпроведення атестації,проте злютого 2022року ОСОБА_1 на атестаціюне з`явилась,виробничу практикув повномуобсязі непройшла,чим невиконала зобов`язанняза п.3.2.3Договору №342від 23жовтня 2020року та12лютого 2024року позивачембуло виданонаказ №51/К-трпро відрахуваннявідповідачки,як слухачаз групипідготовки водіївтролейбуса,що єпідставою для стягнення з ОСОБА_1 на їх користь 16 279 грн 32 коп. фактичних витрат на її навчання.

Отже фактично вказаними Доповненнями до позовноїзаяви КП ММР«Миколаївелектротранс» викладено нові обґрунтування та обставини позовних вимог, тобто змінено підставу первісного позову.

Між тим, приписами частини третьої статті 49ЦПК України встановлено, що у справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Наслідки пропущенняпроцесуальних строківпередбачені статтею126ЦПК України,приписами якоївстановлено,що правона вчиненняпроцесуальної діївтрачається іззакінченням строку,встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Суд першої інстанції на вищезазначене уваги не звернув та недотримавшись вищевказаних норм процесуального права, прийняв Доповнення КП ММР «Миколаївелектротранс» до позовної заяви до розгляду із значним порушенням встановленого законом процесуального строку та розглянув справу по суті, виходячи з підстав позову, викладених у вказаних Доповненнях, замість підстав, якими КП ММР «Миколаївелектротранс» обґрунтовувало свій первісний позов.

Судом встановлено і підтверджується матеріалами справи, що 23 жовтня 2020 року між Комунальним підприємством Миколаївської міської ради "Миколаївелектротранс" (як Виконавцем) та ОСОБА_1 (як Замовником) було укладено Договір надання послуг із навчання № 343, на підставі якого відповідачка проходила навчання на базі Учбово-виробничого центру КП ММР "Миколаївелектротранс" за спеціалізацією "водій тролейбуса".

Пунктом 3.2.3. вказаного Договору передбачено право Виконавця відрахувати Замовника до закінчення строку навчання з ініціативи Замовника або з власної ініціативи у разі порушення Замовником дисципліни під час навчання та складання іспитів на атестаційній комісії (прогули, незасвоєння практичних навичок під час навчання (перепідготовки) на лінії, появлення у нетверезому стані або в стані наркотичного сп`яніння та інші порушення дисципліни під час навчання (перепідготовки), обумовлені Правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства. В такому випадку Замовник зобов`язаний повернути Виконавцю фактичну вартість коштів, витрачених на його навчання (перепідготовку) на дату відрахування.

У пункті 3.3.4. Договору надання послуг із навчання також передбачений обов`язок Замовника порвернути виконавцю гроші у випадку дострокового відрахування з навчання або дострокового звільнення з підприємства Виконавця.

Пунктом 6.2 Договору про надання послуг із навчання передбачено право сторін у випадку неналежного виконання ними своїх договірних зобов`язань, на його розірвання в односторонньому порядку, з письмовим повідомленням про це іншої сторони за 10 календарних днів.

04 березня 2021року наказом№ 108/к ОСОБА_1 була відрахована з учбово-виробничого центру (УВЦ) на підставі п.3.2.3 Договору та п.6.2 Правил внутрішнього розпорядку УВЦ.

Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 02 грудня 2021 року у справі №487/2788/21 за позовом ОСОБА_1 до КП ММР "Миколаївелектротранс" наказ позивача від 04 березня 2021року №108/К було скасовано. Судом була встановлена відсутність будь-яких порушень ОСОБА_1 умов Договору про надання послуг із навчання та Правил внутрішнього трудового розпорядку учбово-виробничого центру КП ММР "Миколаївелектротранс". За такого суд дійшов висновку про неправомірне розірвання КП ММР "Миколаївелектротранс" укладеного сторонами Договору про надання послуг навчання в односторонньому порядку.

18 січня 2022 року наказом КП ММР "Миколаївелектротранс" №12/К-тр було скасовано наказ № 108/К про відрахування з курсів водіїв тролейбуса відповідача ОСОБА_1

02 лютого 2022 року наказом №37/А/тр ОСОБА_1 поновлено у складі групи № 91 з підготовки водіїв тролейбуса та зазначено про необхідність проведення атестації відповідача у зв`язку з перервою у навчанні більше 6 місяців.

З огляду на вищевикладене предметом судового розгляду у даній справі є первісна позовна заява КП ММР «Миколаївелектротранс», яка обґрунтована тим, що наказом № 108/к 04 березня 2021 року ОСОБА_1 була відрахована з учбово-виробничого центра КП ММР «Миколаївелектротранс» за невиконання обов`язків на підставі п. 3.2.3 Договору та п. 6.2 Правил внутрішнього розпорядку учбово-виробничого центра КП ММР «Миколаївелектротранс», що відповідно до умов укладеного сторонами Договору навчання зобовязує відповідачку повернути позивачу фактичну вартість коштів, витрачених на її навчання на дату відрахування.

Отже, враховуючи, відсутність підстав, на які КП ММР«Миколаївелектротранс» посилалосьу первісномупозові вобґрунтування позовнихвимог про стягнення з ОСОБА_1 на їх користь 16 279 грн 32 коп. фактичних витрат на її навчання, то у задоволенні позову КП ММР «Миколаївелектротранс» слід відмовити за безпідставністю.

Разом із тим це не перешкоджає КП ММР «Миколаївелектротранс» звернутися з окремим позовом до ОСОБА_1 з підстав, викладених у Доповненнях до позовної заяви, оскільки у даній справі такі підстави позову не були предметом судового розгляду.

Відповідно до частини четвертої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Приписами пункту 4 частини першої статті 376 ЦПК України встановлено, що підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема порушення норм процесуального права.

Згідно частини другої вказаної статті порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

За такого оскаржуване рішення підлягає зміні з викладенням його мотивувальної частини в редакції даної постанови.

Отже апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. 367, 374, 376, 382 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства Миколаївської міської ради «Миколаївелектротранс» задовольнити частково.

Рішення Корабельногорайонного судум.Миколаєва від 22травня 2024 року змінити, виклавши його мотивувальну частину в редакції даної постанови.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Постанова набираєзаконної силиз дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий В.В Коломієць

Судді: Н.В. Самчишина

Т.В. Серебрякова

Повний текст судового рішення складений 15 жовтня 2024 року