Роздільнянський районний суд Одеської області
ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 511/4120/23
Номер провадження: 2-др/511/8/24
08 жовтня 2024 року Роздільнянський районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді - Бобровська І. В.,
секретаря судового засідання Мадея Д.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Роздільна заяву позивача ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі №511/4120/23 за позовом ОСОБА_1 до Спільного підприємства «Вітмарк Україна» в формі товариства з обмеженою відповідальністю про стягнення заробітної плати та сплати страхових внесків,
за участі представника відповідача адвоката Павленко І.В. (дистанційно),
В С Т А Н О В И В:
21.12.2023 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення про відшкодування судових витрат у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Спільного підприємства «Вітмарк Україна» в формі товариства з обмеженою відповідальністю про стягнення заробітної плати та сплати страхових внесків.
31.07.2024 року судом було ухвалено рішення, яким позов задоволено.
Рішення суду було ухвалено без участі позивача на підставі його заяв про розгляд справи у його відсутність і копію рішення суду позивач отримав поштою 30.08.2024 року.
До позовної заяви позивач додавав попередній розрахунок судових витрат і заявив, що докази понесених ним судових витрат будуть надані протягом 5 днів після ухвалення рішення у справі.
01.12.2023 року між ОСОБА_1 та Адвокатським бюро «Смірнов та партнери» укладено Договір № 01-12 про надання професійної правничої (правової) допомоги.
Згідно Акту надання-приймання юридичних послуг (професійної правничої допомоги) від 04.09.2024 року позивачу були надані послуги із підготовки процесуальних документів (позовної заяви, заяв із процесуальних питань, відповіді на відзив, заяви про відшкодування судових витрат тощо) по справі № 511/4120/23 на суму 9800 грн., які позивач сплатив.
Крім того, позивач зазнав поштових витрат, пов`язаних з розглядом справи, на загальну суму 348 грн., що підтверджується фіскальними чеками АТ «Укрпошта», які свідчать про направку рекомендованих листів до Роздільнянського районного суду Одеської області та відповідачу Спільному підприємству «Вітмарк Україна» в формі товариства з обмеженою відповідальністю.
Отже, в ході розгляд справи № 511/4120/23 позивач поніс судові витрати на загальну суму 10148 грн. , які просить стягнути з відповідача на свою користь, поновивши йому строк на подачу заяви про відшкодування судових витрат та надіслати рекомендованим поштовим листом на його поштову адресу копію додаткового судового рішення.
03.10.2024 року представник відповідача адвокат Павленко І.В. через систему «Електронний суд» скерувала до суду клопотання, в якому заперечувала проти поновлення позивачу строку для подання заяви про відшкодування судових витрат, оскільки ним не надано жодних пояснень поважності причин пропуску цього строку, а також не надано доказів, що підтверджують поважність причин пропуску цього строку. Також представник відповідача не погодилась із розміром судових витрат, які позивач поніс у зв`язку з судовим розглядом справи та вважає їх не підтвердженими з огляду на наступне. Предметом Договору №01-12 про надання професійної правничої (правової) допомоги від 01.12.2023р., укладеного позивачем з Адвокатським бюро «Смірнов та партнери» , зазначеного в п.1.1 є оскарження в судовому порядку дій та рішень Степановської сільської ради Роздільнянського району Одеської області, для чого Адвокатське бюро надає позивачу консультаційній та юридичні послуги щодо захисту інтересів повивача, готує процесуальні документи, надає іншу правову допомогу. Тобто, даний договір не стосується цієї справи. Представник відповідача також не погоджується із заявленим розміром поштових витрат у розмірі 348 грн., оскільки надані позивачем копії фіскальних чеків АТ "Укрпошта" не засвідчені належним чином в порушення вимог ст.95 ЦПК України; не зазначено, де зберігають оригінали чеків та із чеків неможливо встановити, який саме документ був відправлений. Просить суд відмовити позивачу у поновленні строку на подання заяви про відшкодування судових витрат від 04.09.2024 р. та зменшити судові витрати позивача шляхом відмови у задоволенні заяви про відшкодування судових витрат від 04.09.2024р. у повному обсязі.
Сторони повідомлялись про дату, час та місце розгляду заяви позивача.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не прибув, в своїй заяви по суті вказав про направлення йому додаткового рішення за місцем проживання поштою, зазначив про відсутність електронної пошти, засобів зв`язку та електронного кабінету.
Представник відповідача адвокат Павленко І.В. в судовому засіданні свої заперечення підтримала.
Заява позивача про відшкодування судових витрат має бути задоволена частково з огляду на наступне.
21.12.2023 року на адресу Роздільнянського районного суду Одеської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Спільного підприємства «Вітмарк Україна» в формі товариства з обмеженою відповідальністю, в якій позивач ОСОБА_1 просить суд: 1) зобов`язати відповідача вчинити дії з нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне страхування ОСОБА_1 за липень 2015 року; 2) стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 не нараховану та не виплачену заробітну плату за липень 2015 року в розмірі 2096,43 грн.
Разом з позовною заявою позивач подав до суду попередній (орієнтовний) розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу за розгляд справи у суді першої інстанції складає приблизну суму 12000 грн, та почтові витрати 400 грн., і заявив, що докази понесених ним судових витрат будуть надані протягом 5 днів після ухвалення рішення у справі.
Жоден представник інтереси позивача в судовому засіданні під час розгляду цивільної справи не представляв, також в матеріалах справи відсутні процесуальні документи, підписані адвокатом або іншим представником позивача.
Рішенням Роздільнянського районного суду Одеської області від 31.07.2024 року у справі №511/4120/23 позов задоволено, стягнуто зі Спільного підприємства «Вітмарк Україна» в формі товариства з обмеженою відповідальністю на користь ОСОБА_1 не нараховану та не виплачену заробітну плату за липень 2015 року в сумі 2096, 43 грн. з вирахуванням податків, зборів та інших обов`язкових платежів, зобов`язано Спільне підприємство «Вітмарк Україна» в формі товариства з обмеженою відповідальністю нарахувати ОСОБА_1 , виходячи з розміру заробітної плати за липень 2015 року, єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та сплатити на відповідний рахунок органу доходів і зборів за місцем обліку за липень 2015 року, стягнуто зі Спільного підприємства «Вітмарк Україна» в формі товариства з обмеженою відповідальністю в дохід держави судовий збір в сумі 2147,20 грн.
Рішення суду було ухвалено без участі позивача на підставі його заяв про розгляд справи у його відсутність і копію рішення суду позивач отримав поштою 30.08.2024 року, про що є відповідна розписка.
16.09.2024 року до Роздільнянського районного суду Одеської області від позивача ОСОБА_1 надійшло клопотання, яке було надіслано до суду поштовим відправленням від 04.09.2024 року, в якому позивач просив поновити строк для подання заяви провідшкодування судовихвитрат та стягнутиз відповідачана своюкористь понесені судові витрати на загальну суму 10148 грн., з яких витрати на професійну правничу допомогу Адвокатським бюро «Смірнов та партнери» складають 9800 грн, та 348 грн. поштові витрати. .
До вказаного клопотання позивачем додано копії Договору про надання правничої допомоги № 01-12 від 01.12.2023 року, укладеного між ОСОБА_1 та Адвокатським бюро «Смірнов та партнери», Акт надання-приймання юридичних послуг (професійної правничої допомоги) від 04.09.2024 року, згідно якого позивачу були надані послуги із підготовки процесуальних документів (позовної заяви, заяв із процесуальних питань, відповіді на відзив, заяви про відшкодування судових витрат тощо) по справі № 511/4120/23 на суму 9800 грн., довідка від 04.09.2024 року, видана Адвокатським бюро «Смірнов та партнери» про сплату ОСОБА_1 в повному обсязі вартості наданих юридичних послуг за Договором №01-12 в сумі 9800 грн., та копії фіскальних чеків АТ «Укрпошта» на суму 348 грн.
Відповідно до п. 1.1 Договору про надання правничої допомоги від 03.11.2023 №03/11/2023, укладеного між ОСОБА_1 та Адвокатським бюро «Смірнов та партнери», Виконавець зобов`язується протягом строку, зазначеного в Договорі, надати Замовнику професійну правничу допомогу юридичні послуги з оскарження вт судовому порядку дій та рішень Степанівської сільської ради Роздільнянського району Одеської області, для чого надає замовнику консультаційні та юридичні послуги щодо захисту інтересів останнього, готує процесуальні документи, надає іншу правову допомогу.
Зі змістом Акту надання-приймання юридичних послуг (професійної правничої допомоги) від 04.09.2024 року позивачу були надані послуги із підготовки процесуальних документів (позовної заяви, заяв із процесуальних питань, відповіді на відзив, заяви про відшкодування судових витрат тощо) по справі № 511/4120/23 на суму 9800 грн.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 141 ЦПК України).
Згідно ст. 246 ЦПК України, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.
У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.
Отже за приписами процесуального закону, докази про понесені судові витрати у зв`язку з розглядом справи сторони мають подати до закінчення судових дебатів у справі або в подальшому подати відповідні докази протягом п`яти днів саме після ухвалення рішення суду. Як наслідок недотримання таких встановлених законом строків визначено залишення заяви без розгляду. При цьому сторона має обґрунтувати поважність причин не подання доказів, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, до закінчення судових дебатів у справі.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Тойшлер проти Германії» від 04 жовтня 2001 року наголошено, що обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів.
Відповідно до ст. 127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.
Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк.
З клопотанням про ухвалення додаткового рішення у справі та доказами понесених судових витрат на правничу допомогу та поштових витрат позивач звернувся 04.09.2024, тобто з пропуском строку, встановленого ч. 8ст. 141 ЦПК України.
В клопотанні про ухвалення додаткового рішення позивач просив поновити строк для подання доказів на підтвердження витрат на професійну правову допомогу та зазначав, що суд на підставі його заяви розглянув справу без його участі і 31.07.2024 року ухвалив рішення у справі. За таких обставин, позивач був позбавлений можливості подати заяву та докази понесених судових витрат до ухвалення рішення у справі. Крім того, позивач дізнався про судове рішення тільки 30.08.2024, отримавши поштою копію судового рішення у справі, що підтверджується конвертом та розпискою про вручення рекомендованого листа. За таких обставин, позивач був позбавлений можливості зробити заяву та подати докази витрат на правову допомогу протягом п`яти днів від дати ухвалення рішення у справідо 05.08.2024.
Вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень суду, який за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбаченихпроцесуальним кодексом. Отже, вирішуючи це питання, суд, з урахуванням конкретних обставин справи, має оцінити на предмет поважності причини пропуску встановленого законом процесуального строку, і в залежності від встановленого - вирішити питання про поновлення або відмову у поновленні цього строку (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09.10.2019 у справі № 910/22695/13).
Цивільним процесуальним кодексом Українине встановлено неможливості поновлення пропущеного процесуального строку для подання стороною доказів на підтвердження розміру судових витрат у зв`язку з розглядом справи (схожий за змістом правовий висновок наведений у постановах Верховного Суду від 21.12.2019 у справі № 910/6298/19, від 24.12.2019 у справі № 909/359/19, додатковій постанові Верховного Суду від 18.02.2021 у справі № 908/3326/19).
Отже, у разі поважності причин пропуску учасником справи строку на подання до суду доказів на підтвердження витрат на професійну правову допомогу, суд має повноваження на поновлення такого процесуального строку.
Позивач, отримавши судове рішення 30.08.2024 року, із заявою про ухвалення додаткового рішення звернувся у максимально короткий строк після того, як дізнався про результати розгляду справи, саме через 5 днів.
Відповідно до висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 06.10.2020 у справі №922/376/20, оскільки в процедурі спрощеного провадження стадія судових дебатів відсутня, то вимога частини восьмоїстатті 129 ГПК Українипро подання доказів щодо розміру понесених судових витрат до закінчення судових дебатів - не може розповсюджуватися на сторін у справі, яка розглядається у спрощеному провадженні. У такому разі підлягає застосуванню інша вимога частини восьмоїстатті 129 ГПК Українипро подання доказів щодо розміру понесених судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.
Отже, як у випадку відсутності проведення судових дебатів у справах загального провадження, що зумовлено залишенням позову без розгляду за відповідною заявою позивача, поданою до початку розгляду цієї справи по суті, або у випадку закриття провадження у справі на стадії підготовчого провадження, тобто до початку розгляду справи по суті, так і у випадку розгляду справи у порядку спрощеного провадження, коли проведення судових дебатів процесуальним законом взагалі не передбачено, відповідач має дотримуватися встановленого п. 2 ч. 8ст. 129 ГПК України5-денного строку для здійснення заяви про розподіл судових витрат та доказів здійснення таких витрат, а в разі його порушення належним чином обґрунтувати поважність причин його пропуску (такий висновок викладено, у постанові Верховного Суду від 30.09.2021 у справі № 918/853/20).
У постанові Верховного Суду від 19.06.2020 у справі № 826/24815/15 зазначено, зокрема, оскільки розгляд справи проведено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, це об`єктивно унеможливило звернення представника із заявою про відшкодування судових витрат у 5-денний строк.
На підставі викладеного, враховуючи, що справа №№ 511/4120/23 розглядалася в порядку спрощеного провадження, рішення Роздільнянського районного суду Одеської області є таким, що вручене позивачу 30.08.2024 року, а із заявою про ухвалення додаткового рішення позивач звернувся у максимально короткий строк після отримання копії судового рішення, а саме04.09.2024, разом з клопотанням про поновлення пропущеного процесуального строку, суд дійшов висновку про обґрунтованість доводів скаржника та наявність правових підстав для поновлення строку для подання заяви про відшкодування судових витрат та доказів на підтвердження понесених судових витрат.
Згідно із частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Впровадження зазначеного принципу має на меті забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (частина третя статті 133 ЦПК України).
Частина перша статті 270 ЦПК України передбачає, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема якщо суд не вирішив питання про судові витрати.
Відповідно до статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Частина перша статті 15 ЦПК України визначає, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Відповідно до пункту 3.2 Рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.
Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (частина четверта статті 62 ЦПК України).
За положеннями пункту 4 статті 1, частин третьої та п`ятої статті 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.
Пункт 9 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» установлює, що представництво вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (частина перша статті 182 ЦПК України).
Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
Порядоквідшкодування витрат на професійну правничу допомогу здійснюється відповідно до статей134, 137, 141 ЦПК України.
Відповідно до частини першої статті 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.
З огляду на статтю 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявила клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Частина друга статті 141 ЦПК України передбачає, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову на відповідача; 2) у разі відмови в позові на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Витрати на надану професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачена стороною / третьою особою, чи тільки має бути сплачена (пункти 138, 139 постанови Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського судувід 23 вересня 2021 року у справі № 904/1907/15).
Відповідно до п.1.1 Договору про надання правничої допомоги від 03.11.2023 №03/11/2023, укладеного між ОСОБА_1 та Адвокатським бюро «Смірнов та партнери», Виконавець зобов`язується протягом строку, зазначеного в Договорі, надати Замовнику професійну правничу допомогу юридичні послуги з оскарження в судовому порядку дій та рішень Степанівської сільської ради Роздільнянського району Одеської області, для чого надає замовнику консультаційні та юридичні послуги щодо захисту інтересів останнього, готує процесуальні документи, надає іншу правову допомогу.
Між тим судом розглянута цивільна справа № 511/4120/23 за позовом ОСОБА_1 до Спільного підприємства «Вітмарк Україна» в формі товариства з обмеженою відповідальністю про стягнення заробітної плати та сплати страхових внесків. Степанівська сільська рада Роздільнянського району Одеської області не була учасником вказаної цивільної справи.
Таким чином, суд дійшов висновку, що не зазначені у договорі послуги, надані позивачу Адвокатським бюро «Смірнов та партнери», по цивільній справі №511/4120/23 у виді підготовки позовної заяви, заяв із процесуальних питань, відповіді на відзив, заяви про відшкодування судових витрат тощо в розмірі 9800 грн. не підлягають відшкодуванню. Навіть за умови, що такі послуги були фактично надані, та зазначені в акті прийому-передачі.
Щодо заяви позивача ОСОБА_1 в частині стягнення з відповідача 348 грн. витрат, пов`язаних із розглядом справи, на поштові відправлення процесуальних документів на адресу суду та відповідачу, суд дійшов до наступного висновку.
Пунктом 4 ч.3 ст.133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
На підтвердження понесених витрат на поштові відправлення процесуальних документів заявником надано суду копії фіскальних чеків оплати поштових відправлень на суму 348 грн., а описи вкладення до цінних листів містяться в матеріалах цивільної справи.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що поштові витрати, пов`язані із розглядом справи в розмірі 348 грн. підтверджені належними та допустимими доказами, у зв`язку із чим є підстави для їх стягнення з відповідача на користь позивача та прийняття додаткового рішення відповідно до положень статті 270 ЦПК України.
Керуючись ст.ст.133-137, 141, 246, 270 ЦПК, -
У Х В А Л И В:
Поновити позивачу ОСОБА_1 строк на подання заяви про відшкодування судових витрат з додатками.
Заяву позивача ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі №511/4120/23 за позовом ОСОБА_1 до Спільного підприємства «Вітмарк Україна» в формі товариства з обмеженою відповідальністю про стягнення заробітної плати та сплати страхових внесків - задовольнити частково.
Стягнути зі Спільного підприємства «Вітмарк Україна» в формі товариства з обмеженою відповідальністю (Одеська область Роздільнянський район, с. Степанівка, вул. Миру, 144,код ЄДРПОУ 22480087)на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) поштові витрати, пов`язані із розглядом справи в розмірі 348 грн.
В задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу - відмовити.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст додаткового рішення складено 14.10.2024 року.
Суддя І. В. Бобровська
Суд | Роздільнянський районний суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 08.10.2024 |
Оприлюднено | 17.10.2024 |
Номер документу | 122300240 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Заява про ухвалення додаткового рішення |
Цивільне
Роздільнянський районний суд Одеської області
Бобровська І. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні