Постанова

від 07.10.2024 по справі 914/151/24

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" жовтня 2024 р. Справа №914/151/24

Західний апеляційний господарський суд, в складі колегії:

Головуючого (судді-доповідача)Якімець Г.Г.,

Суддів:Бойко С.М.,Бонк Т.Б.,

за участю секретаря судового засідання Кришталь М.Б.,

та представників:

від позивача Каратун Т.В.

від відповідача (скаржника) Білан Н.М. (в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду)

від третьої особи-2 Гарагуц І.Ф. (в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду)

від третьої особи-1,3 не з`явилися

розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства Шкіряне підприємство Світанок від 28 червня 2024 року

на рішення Господарського суду Львівської області від 04 червня 2024 року (повний текст підписано 11.06.2024), суддя Б. Яворський

у справі №914/151/24

за позовом Національного банку України, м. Київ

до відповідача Приватного акціонерного товариства Шкіряне підприємство Світанок, м. Львів

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю Мі2кра, м. Львів

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Приватне виробничо-комерційне підприємство Універсал-Сервіс, м. Львів

третя особа-3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Фізична особа-підприємець Волощук Василь Іванович, смт. В. Бичків Закарпатської області

про виселення із займаних приміщень

в с т а н о в и в :

17 січня 2024 року Національний банк України звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом до відповідача Приватного акціонерного товариства «Шкіряне підприємство «Світанок» про виселення із займаних приміщень, а саме: будівлі за адресою: м. Львів, вул. Жовківська, 63. Позов обґрунтовано тим, що договір оренди №ОР-04/01/22 від 04.01.2022 є нікчемним в силу закону, оскільки банк, як іпотекодержатель, згоди на укладення такого договору не надавав.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 04 червня 2024 року у справі №914/151/24 позовні вимоги задоволено. Суд вирішив виселити Приватне акціонерне товариство «Шкіряне підприємство «Світанок» з будівлі літ. «А-2», загальною площею 1363,5 кв.м.; будівлі літ «А'-2», загальною площею 1610,7 кв.м.; будівлі літ. «А-4», загальною площею 7417,0 кв.м., що розташовані за адресою: м. Львів, вул. Жовківська, 63.

Рішення суду мотивоване тим, що матеріали справи не містять доказів в підтвердження згоди позивача на передачу в строкове платне користування майна, яке є предметом спору та перебувало в іпотеці, а тому договір оренди нежитлового приміщення №ОР-04/01/22 від 04.01.2022 з додатковою угодою №1 від 10.06.2022 до нього є нікчемним в силу ч.3 ст.12 Закону України «Про іпотеку» і не створює прав та обов`язків для сторін, відтак, у відповідача відсутні підстави для користування орендованим майном та передачі його у суборенду. Судом встановлено, що Національний банк України набув право власності на нерухоме майно, тому заявлена банком вимога про виселення відповідача зі спірних будівель є реалізацією права позивача як органу, що здійснює управління нерухомим майном; доказів повернення позивачу спірного майна суду не надано.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, відповідач Приватне акціонерне товариство «Шкіряне підприємство «Світанок» звернувся до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 04 червня 2024 року у справі №914/151/24 та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Зокрема, зазначає, що 04.01.2022 р. ТОВ «ЮРОК ПЛЮС» (орендодавець) та ПрАТ «ШП «Світанок» (орендар) укладено договір оренди нежитлового приміщення № ОР-04/01/22, відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасове платне користування нежитлові приміщення, а саме: нежитлове приміщення загальною площею 1363,5 кв. м., під літ. А-2; нежитлове приміщення загальною площею 1610,7 кв. м., під літ. А-2; нежитлове приміщення загальною площею 7417,0 кв. м., під літ. А-4. Адреса приміщення 79024, м. Львів, вул. Жовкіська, 63. 04.01.2022 згідно акту прийому-передачі передано нежитлові приміщення в оренду. 10.06.2022 між орендодавцем і орендарем підписано додаткову угоду №1 до договору оренди, якою продовжено строк дії договору до 31.05.2025. При цьому, 04.01.2022 між ПрАТ «ШП «Світанок» та третіми особами у справі укладено ряд договорів суборенди нерухомого майна по вул. Жовківська. 63 у м. Львові з додатковими угодами до таких. 02.01.2023 такі договори суборенди були переукладені на новий строк. 01.01.2024 відповідачем та третіми особами укладено додаткові угоди до договорів суборенди від 02.01.2023. Поряд з цим, зазначає, що 15.12.2022 р. на адресу ПрАТ «Шкіряне підприємство «Світанок» надійшов лист Національного банку України № 63-0005/85401 від 09.12.2022 р. «Про правонаступництво по договору оренди», в якому зазначено що 23.08.2022 р. Національним банком України в рахунок погашення кредиту рефінансування набуто право власності на об`єкти: нежитлове приміщення загальною площею 7417,0 кв.м. під літ. «А-4», нежитлове приміщення загальною площею 1363,5 кв.м. під літ. «А-2», нежитлове приміщення загальною площею 1610,7 кв.м. під літ. «А-2», які розташовані за адресою: м. Львів, вул. Жовківська, 63. Посилаючись на ч.1 ст.770 ЦК України, згідно з якою, у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов`язки наймодавця, вважає, що до позивача перейшли права та обов`язки наймодавця за договором оренди нежитлового приміщення № ОР-04/01/22. Апелянт наголошує, що Національний банк України, як новий власник майна, без належних правових підстав та при наявності діючого договору оренди нежитлового приміщення № ОР-04/01/22 від 04.01.2022 р., в односторонньому порядку ухиляється від переведення на себе прав та обов`язків по договору оренди та звертається до відповідача з вимогою щодо звільнення орендованого нерухомого майна без врахування договірних відносин. Також відповідач повідомив, що звернувся в Господарський суд м. Києва із позовом до Національного банку України і ТОВ «Юрок Плюс» про переведення прав і обов`язків орендодавця по договору оренди нежитлового приміщення № ОР-04/01/22 від 04.01.2022 р, у звязку з чим, звертався до місцевого господарського суду з клопотанням про зупинення провадження у цій справі до вирішення Господарським судом м. Києва справи №914/230/24, яке безпідставно відхилено судом. Крім цього, зазначає, що договір оренди є не визнавався недійсним, відтак, є чинним в силу ст.204 ЦК України.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Зокрема, зазначає, що договір оренди від 04.01.2022 №ОР-04/01/22 є нікчемним в силу закону (ч.3 ст.12 ЗУ «Про іпотеку»), оскільки Національним банком згоди на укладення вказаного договору та/або додаткової угоди №1 від 10.06.2022 до договору оренди не надавалося ні в момент укладення договору, ні згодом. При цьому, визнання нікчемного договору недійсним законом не передбачено.

31 липня 2024 року від апелянта до суду надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення Господарським судом м. Києва справи №914/230/24 за позовом ПрАТ «Шкіряне підприємство «Світанок» до Національного банку України і ТОВ «Юрок Плюс» про переведення прав і обов`язків орендодавця по договору оренди нежитлового приміщення.

09 серпня 2024 року від позивача до суду надійшли заперечення на клопотання скаржника, в яких позивач просив відмовити у задоволенні клопотання апелянта про зупинення провадження у справі, у зв`язку з безпідставністю такого.

Судове засідання з розгляду справи в апеляційному суді проводилося в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, на підставі клопотань представників відповідача і третьої особи-2 та відповідних ухвал суду.

В судове засідання 07 жовтня 2024 року з`явилися представники сторін та третьої особи-2.

Розглянувши клопотання скаржника про зупинення провадження у справі, колегія суддів таке відхилила, з огляду на відсутність підстав для обов`язкового зупинення провадження у цій справі. Слід зазначити, що суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду (п.5 ч.1 ст.227 ГПК України). Апелянтом не доведено неможливості розгляду цієї справи до вирішення Господарським судом м. Києва справи №914/230/24.

Поряд з тим, апеляційним судом встановлено, що рішенням Господарського суду м. Києва від 23 вересня 2024 року у справі №914/230/24 у задоволенні позовних вимог відмовлено. Однак, станом на цей час, вказане рішення не набрало законної сили.

Представник відповідача (скаржника) в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги, просив такі задоволити в повному обсязі: скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 04 червня 2024 року у справі №914/151/24 та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, з підстав, наведених в апеляційній скарзі.

Представник позивача в судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечив, просив оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, з підстав, наведених у відзиві на апеляційну скаргу.

Представник третьої особи-2 в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги відповідача та просив такі задоволити.

Представники третіх осіб-1,3 в судове засідання не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили, хоча належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.

Оскільки явка представників третіх осіб-1,3 в судове засідання не визнавалася обов`язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за їхньої відсутності.

Західний апеляційний господарський суд, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи-2, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного:

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 04 червня 2014 року між Національним банком України (кредитор) та Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "Фінансова ініціатива" (позичальник) укладено кредитний договір №12/09/6 з додатковими договорами, за умовами якого кредитор надає позивальнику кредит на суму 2 000 000 000,00 грн на строк з 04.06.2014 до 30.12.2016 (включно), шляхом збільшення ліміту за відкритою кредитною лінією відповідно до кредитного договору від 16.02.2009 №12/09.

11 червня 2014 року в якості забезпечення виконання зобов`язань за зазначеним кредитним договором з додатковими договорами до нього, між Національним банком України (іпотекодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Юрок Плюс» (іпотекодавець) укладено іпотечний договір (зареєстрований в реєстрі за №583), відповідно до умов якого, а саме: п.5.1 у забезпечення виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором іпотекодавець надав в іпотеку належне йому на праві власності нерухоме майно, а саме:

1) будівлю їдальні, літ. «А-2» загальною площею 780 кв.м., що розташована за адресою: Львівська область, місто Львів, вул. Жовківська, буд. 63, що належить іпотекодавцю на праві власності на підставі свідоцтва про право власності на будівлю від 06.05.2008 р., виданого Управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради та зареєстрованим в Державному реєстрі прав на нерухоме майно як об`єкт нерухомого майна - будівля їдальні літ. «А-2», загальною площею 780 кв.м., реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 20786746101. Право власності на предмет іпотеки за іпотекодавцем зареєстровано в Державному реєстрі прав на нерухоме майно, номер запису про право власності 333378, що підтверджується Витягом з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 13.03.2013 р. №1186676.

2) будівлю, літ. «А-2» загальною площею 1363,5 кв.м., що розташована за адресою: Львівська область, місто Львів, вул. Жовківська, буд. 63, що належить іпотекодавцю на праві власності на підставі свідоцтва про право власності на будівлю від 18.04.2005 р., виданому Шевченківською районною адміністрацією Львівської міської ради та зареєстрованим в Державному реєстрі прав на нерухоме майно як об`єкт нерухомого майна - будівля літ. «А-2», загальною площею 1363,5 кв.м., реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 20734046101. Право власності на предмет іпотеки за іпотекодавцем зареєстровано в Державному реєстрі прав на нерухоме майно, номер запису про право власності 332352, що підтверджується Витягом з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 13.03.2013 №1183079.

3) будівлю, літ. «А'-2» загальною площею 1610,7 кв.м., що розташована за адресою: Львівська область, місто Львів, вул. Жовківська, буд. 63, що належить іпотекодавцю на праві власності на підставі свідоцтва про право власності на будівлю від 18.04.2005 р., виданого Шевченківською районною адміністрацією Львівської міської ради та зареєстрованого в Державному реєстрі прав на нерухоме майно як об`єкт нерухомого майна - будівля літ. «А'-2», загальною площею 1610,7 кв.м., реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 18962946101. Право власності на предмет іпотеки за іпотекодавцем зареєстровано в Державному реєстрі прав на нерухоме майно, номер запису про право власності 304964, що підтверджується Витягом з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 09.03.2013 №1078458.

4) будівлю, літ. «А-4» загальною площею 7417 кв.м., що розташована за адресою: Львівська область, місто Львів, вул. Жовківська, буд. 63, що належить іпотекодавцю на праві власності на підставі свідоцтва про право власності на будівлю від 18.04.2005 р., Шевченківською районною адміністрацією Львівської міської ради та зареєстроване в Державному реєстрі прав на нерухоме майно як об`єкт нерухомого майна - будівля літ. «А-4», загальною площею 7417 кв.м., реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 18952346101 (далі - нерухоме майно). Право власності на предмет іпотеки за іпотекодавцем зареєстровано в Державному реєстрі прав на нерухоме майно, номер запису про право власності 304839, що підтверджується Витягом з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 09.03.2013 №1078013.

Інформацію про обтяження вказаного нерухомого майна іпотекою внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 11.06.2014, що підтверджується копіями інформаційних довідок.

Поряд з тим, судом встановлено, що рішенням Господарського суду Львівської області від 30 вересня 2020 року у справі №914/569/18, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 23 лютого 2021 року, позовні вимоги Національного банку України до ТОВ «Юрок Плюс», за участю третьої особи ПАТ КБ «Фінансова ініціатива» про звернення стягнення на предмет іпотеки задоволено повністю. В рахунок часткового погашення заборгованості ПАТ Комерційний банк «Фінансова ініціатива» за кредитним договором від 04.06.2014 №12/09/6 з додатковими договорами, перед Національним банком України в загальній сумі заборгованості (станом на 05.12.2017) у розмірі 2 135 863 013,70 грн, звернуто стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 11.06.2014, укладеним між Національним банком України та Товариством з обмеженою відповідальністю «Юрок Плюс», а саме: 1) будівлю їдальні, літ. А-2 загальною площею 780 кв.м., що розташована за адресою: Львівська область, місто Львів, вул. Жовківська, буд. 63, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Юрок Плюс» на праві власності на підставі свідоцтва про право власності на будівлю від 06.05.2008; 2) будівлю літ. А-2 загальною площею 1363,5 кв.м., що розташована за адресою: Львівська область, місто Львів, вул. Жовківська, буд. 63, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Юрок Плюс» на праві власності на підставі свідоцтва про право власності на будівлю від 18.04.2005; 3) будівлю літ. А-2 загальною площею 1610,7 кв.м., що розташована за адресою: Львівська область, місто Львів, вул. Жовківська, буд. 63, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Юрок Плюс» на праві власності на підставі свідоцтва про право власності на будівлю від 18.04.2005; 4) будівлю літ. А-4 загальною площею 7417 кв.м., що розташована за адресою: Львівська область, місто Львів, вул. Жовківська, буд. 63, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Юрок Плюс» на праві власності на підставі свідоцтва про право власності на будівлю від 18.04.2005 та встановлено спосіб реалізації предмету іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах із визначенням вартості майна у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження" на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Вказане рішення набрало законної сили та 11 березня 2021 року на його виконання Господарським судом Львівської області видано відповідні накази.

08 квітня 2021 року державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Берегових В.С. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №65057201.

Крім цього, судом встановлено, що 04 січня 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Юрок Плюс» (в тексті договору орендодавець) та Приватним акціонерним товариством «Шкіряне підприємство «Світанок» (в тексті договору орендар) укладено договір оренди нежитлового приміщення №ОР-04/01/22, відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасове платне користування нежитлові приміщення, а саме: нежитлове приміщення загальною площею 1363,5 кв.м., під літ. А-2; нежитлове приміщення загальною площею 1610,7 кв.м., під літ. А-2; нежитлове приміщення загальною площею 7417,0 кв.м., під літ. А-4. Адреса приміщення 79024, м. Львів, вул. Жовківська, 63.

Вказані приміщення передано відповідачу згідно з актом прийому-передачі від 04 січня 2022 року.

10 червня 2022 року між сторонами договору оренди підписано додаткову угоду №1, якою продовжено строк дії договору оренди до 31 травня 2025 року.

Поряд з цим, 04 січня 2022 року між Приватним акціонерним товариством «Шкіряне підприємство «Світанок» та третіми особами у справі укладено ряд договорів суборенди нерухомого майна по вул. Жовківська. 63 у м. Львові з додатковими угодами до таких.

02 січня 2023 року договори суборенди переукладено на новий строк.

01 січня 2024 року відповідачем та третіми особами укладено додаткові угоди до договорів суборенди від 02 січня 2023 року.

23 серпня 2022 року Національному банку України видано свідоцтва про право власності (реєстраційні номери 3379, 3382 та 3385) на зазначені вище нежитлові приміщення.

На підставі наказу Національного банку України №292-но від 18 червня 2019 року «Про створення комісії з огляду набутого майна» здійснено виїзд комісії для огляду набутого нерухомого майна та встановлено, що майно використовується Приватним акціонерним товариством «Шкіряне підприємство «Світанок» відповідно до договору оренди №ОР-04/01/22 від 04.01.2022.

Національний банк України листом №63-0005/85401 від 09 грудня 2022 року «Про правонаступництво по договору оренди» повідомив відповідача, що 23 серпня 2022 року в рахунок погашення кредиту рефінансування НБУ набуто право власності на спірні об`єкти та інформував товариство про необхідність повідомити банк про готовність продовжити оренду майна.

23 листопада 2023 року НБУ звернувся до Приватного акціонерного товариства «Шкіряне підприємство «Світанок» з вимогою №63-0006/86703 про звільнення нерухомого майна.

21 грудня 2023 року відповідач повідомив банк про відсутність підстав для звільнення нерухомого майна з посиланням на додаткову угоду №1 від 10.06.2022 до договору оренди №ОР-04/01/22 від 04.01.2022.

У січні 2024 року Національний банк України звернувся до суду з цим позовом до відповідача Приватного акціонерного товариства «Шкіряне підприємство «Світанок» про виселення із займаних приміщень, а саме: будівлі за адресою: м. Львів, вул. Жовківська, 63. Позов обґрунтовано тим, що договір оренди №ОР-04/01/22 від 04.01.2022 є нікчемним в силу закону (ч.3 ст.12 ЗУ «Про іпотеку»), оскільки банк, як іпотекодержатель, згоди на укладення такого договору не надавав, відтак, відповідач користується належним позивачу нерухомим майном без законних на те підстав.

Частиною 1 статті 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч.1 ст.316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно з ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (ст.391 ЦК України).

Статтею 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (ч.ч.1,2 ст.215 ЦК України).

Згідно з ч.3 ст.9 ЗУ «Про іпотеку» іпотекодавець, серед іншого, має право передавати предмет іпотеки в спільну діяльність, лізинг, оренду, користування, виключно на підставі згоди іпотекодержателя.

Правочин щодо відчуження іпотекодавцем переданого в іпотеку майна або його передачі в наступну іпотеку, спільну діяльність, лізинг, оренду чи користування без згоди іпотекодержателя є недійсним (ч.3 ст.12 ЗУ «Про іпотеку»).

Відповідно до ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. Правові наслідки недійсності нікчемного правочину, які встановлені законом, не можуть змінюватися за домовленістю сторін. Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред`явлена будь-якою заінтересованою особою. Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.

Судом встановлено, що у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження згоди позивача (іпотекодержателя) на передачу в оренду предмету іпотеки, у зв`язку з чим, договір оренди нежитлового приміщення №ОР-04/01/22 від 04 січня 2022 року та укладена у подальшому додаткова угода №1 від 10.06.2022 до нього, є нікчемними в силу ч.3 ст.12 ЗУ «Про іпотеку», відтак, спірні приміщення передано відповідачу в оренду безпідставно.

Як зазначено судом вище, 23 серпня 2022 року Національному банку України видано свідоцтва про право власності (реєстраційні номери 3379, 3382 та 3385) на спірні нежитлові приміщення, відтак, він як власник має право вимагати усунення перешкод у користуванні належним йому на праві власності майном.

У матеріалах справи відсутні докази повернення спірних приміщень позивачу, разом з тим, відповідачем таке не заперечується, а навпаки останній стверджується, що він користується таким майном на підставі договору оренди (який як встановлено судом вище є нікчемним). При цьому, судом враховано, що підстави для повернення орендованого майна Товариству з обмеженою відповідальністю «Юрок Плюс» - відсутні, оскільки власником такого є позивач.

Статтею 73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст.86 ГПК України).

Враховуючи все наведене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову в повному обсязі. Разом з тим, місцевим господарським судом правильно відхилено доводи відповідача про наявність підстав для переведення на позивача прав та обов`язків за договором оренди, оскільки як встановлено судом, такий є нікчемний.

Відповідно до ст.236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Рішення суду першої інстанції прийняте у відповідності з вимогами діючого законодавства, а тому підстав для його скасування апеляційний господарський суд не вбачає.

Доводи скаржника про скасування рішення місцевого господарського суду є безпідставними.

Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення (ч.1 ст.275 ГПК України).

Статтею 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку про залишення рішення місцевого господарського суду без змін, а апеляційної скарги без задоволення.

Судовий збір за подання апеляційної скарги, у відповідності до ст.129 ГПК України, покладається на скаржника.

Керуючись ст.ст.236, 270, 275, 276, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд,

постановив:

Рішення Господарського суду Львівської області від 04 червня 2024 року у справі №914/151/24 залишити без змін, а апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Шкіряне підприємство «Світанок» без задоволення.

Матеріали справи №914/151/24 повернути до Господарського суду Львівської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку у відповідності до вимог ст.ст.286-291 ГПК України.

Повну постанову складено 14 жовтня 2024 року

Головуючий (суддя-доповідач)Якімець Г.Г.

Суддя Бойко С.М.

СуддяБонк Т.Б.