Постанова

від 02.10.2024 по справі 910/14284/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" жовтня 2024 р. Справа№ 910/14284/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Суліма В.В.

суддів: Гаврилюка О.М.

Майданевича А.Г.

за участю секретаря судового засідання: Шевченко Н.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Русаков С.О.;

від відповідача: Дєдушев І.В.,

розглянувши апеляційну скаргу Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА)

на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 24.04.2024 року (повний текст рішення складено і підписано 30.04.2024)

у справі № 910/14284/23 (суддя - Пукшин Л.Г.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Атлант Рент»

до Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА)

про визнання недійсною односторонньої відмови від договорів,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Атлант Рент» (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (надалі - відповідач) про визнання недійсною односторонньої відмови від договору управління активами (майном) від 11.06.2021, який зареєстрований в реєстрі за №7528 укладеного між позивачем та відповідачем та договору управління активами (майном) від 11.06.2021, який зареєстрований в реєстрі за № 7527, укладеного між позивачем та відповідачем.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відмова відповідача від цих договорів, оформлена оголошеннями на сайті 07.08.2023, не відповідає вимогам чинного законодавства України та порушує права позивача.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.03.2024 позовні вимоги задоволено повністю, визнано недійсною з моменту вчинення односторонню відмову Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів від договору управління активами (майном), укладеного 11.06.2021 з Товариством з обмеженою відповідальністю «Атлант Рент» зареєстрованого в реєстрі за №7528, оформлену: оголошенням https://arma.gov.ua/news/typical/ogoloshennya-pro-pripinennya-rozirvannya-dogovoru-upravlinnya-areshtovanimi-aktivami, опублікованим 07.08.2023; листом від 07.08.2023 № 1521/6.1-33-23/6; визнано недійсною з моменту вчинення односторонню відмову Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів від договору управління активами (майном), укладеного 11.06.2021 з Товариством з обмеженою відповідальністю «Атлант Рент» зареєстрованого в реєстрі за № 7527, оформлену: оголошенням https://arma.gov.ua/news/typical/ogoloshennya-pro-pripinennya-rozirvannya-dogovoru-upravlinnya-areshtovanimi-aktivami-1414, опублікованим 07.08.2023; листом від 07.08.2023 № 1524/6.1-33-23/6; присуджено до стягнення з Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Атлант Рент» судовий збір у розмірі 5 368, 00 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Атлант Рент» звернулося з заявою до Господарського суду міста Києва про винесення додаткового рішення, у якій позивач просив суд стягнути на свою користь з відповідача 30 000, 00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 24.04.2024 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Атлант Рент» про ухвалення додаткового рішення у справі задоволено частково. Стягнуто з Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Атлант Рент» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 16 000, 00 грн.

Не погоджуючись з прийнятим додатковим рішенням місцевого господарського суду, Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА) звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 24.04.2024 у справі №910/14284/23 скасувати та ухвалити нове рішення суду, яким повністю відмовити у задоволенні заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Апеляційна скарга мотивована тим, що позивачем не надано детального розрахунку (калькуляції) понесених витрат пов`язаних із наданням правничої допомоги, а час витрачений на підготовку документів у справі, яка не є складною, є перебільшеним та не відповідає дійсності.

Скаржник зазначив, що враховуючи розмір гонорару, співмірність послуг категорії складності справи, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи вартість виконаних представником заявника робіт є завищеною, не відповідає критеріям обґрунтованості та розумності їх розміру.

Відповідно до протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 14.05.2024 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сулім В.В. судді: Майданевич А.Г., Коротун О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.05.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА) та призначено до розгляду на 05.06.2024.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.05.2024 виправлено описку в даті та часі судового засідання та зазначено вірну дату та час - 19.06.2024 о 10:00.

Північний апеляційний господарський суд відклав розгляд апеляційної скарги Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА) на додаткове рішення до 03.07.2024, своєю ухвалою від 19.06.2024.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.07.2024 відкладено розгляд справи до 28.08.2024.

Розпорядженням керівника апарату суду №09.1-08/2988/24 від 27.08.2024, у зв`язку перебуванням судді Коротун О.М. у відпустці, відповідно до підпунктів 2.3.25., 2.3.49. пункту 2.3. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/14284/23.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.08.2024 сформовано колегію суддів у складі: Сулім В.В.(головуючий суддя (суддя-доповідач)), Гаврилюк О.М., Майданевич А.Г.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.08.2024 апеляційну скаргу Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА) на додаткове рішення до 03.07.2024 прийнято до свого провадження вищезазначеною колегією суддів.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.08.2024 відкладено розгляд справи до 02.10.2024.

Представник позивача у судовому засіданні 02.10.2024 заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив додаткове рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представник відповідача у судовому засіданні 02.10.2024 підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити, додаткове рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні заяви про винесення додаткового рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального права, з огляду на викладені скаржником доводи та вимоги апеляційної скарги, Північний апеляційний господарський суд дійшов наступного.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як вбачається із матеріалів справи, Відповідно до вимог ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Клопотання про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Відповідно до ст. 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Згідно ст. 131-2 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.

Згідно ч. 1 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.

Стаття 16 Господарського процесуального кодексу України закріплює за учасниками справи право на користування правничою допомогою.

Відповідно до ст. 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

За приписами ст.ст. 123, 126 Господарського процесуального кодексу України витрати на професійну правничу допомогу відносяться до судових витрат.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

За змістом ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

За змістом ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Так, позивачем заявлено до стягнення з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 30 000, 00 грн.

Як встановлено судом першої інстанції, правова допомога надавалася позивачу на підставі договору про надання правничої допомоги б/н від 18.08.2023 (далі - договір), який був укладений між Адвокатським бюро «Станіслава Гришина» (далі - виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Атлант Рент» (далі - замовник, клієнт).

За умовами пункту 1.1 договору в порядку та на умовах, визначених цим договором, замовник доручає, а виконавець відповідно до чинного в Україні законодавства, приймає на себе обов`язки надавати юридичні послуги (правову допомогу) замовнику у справі про визнання недійсною односторонньої відмови від договору управлення активами (майно) укладеного 11.06.2021 між ТОВ «Атлант Рент» та Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, зареєстрованого в реєстрі за №7528 у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій.

В порядку та на умовах, визначених цим договором, замовник доручає, а виконавець, відповідно до чинного в Україні законодавства, приймає на себе обов`язки надавати юридичні послуги (правову допомогу) замовнику у справі про визнання недійсною односторонньої відмови від договору управління активами (майном) укладеного 11.06.2021 між ТОВ «Атлант Рент» та Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, зареєстрованого в реєстрі за №7527 у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій (п. 1.2. договору).

Пунктом 6.1. договору визначено, що за послуги, надані виконавцем, замовник сплачує грошову винагороду в розмірі 30 000, 00 грн.

Відповідно до пункту 6.2. договору замовник оплачує послуги виконавця, а також понесені виконавцем витрати для здійснення правової допомоги на підставі акту наданих послуг протягом 5 днів з дня підписання акту. Акт підписується обома сторонами і вважається невід`ємною частиною цього договору.

При цьому, 22.08.2023 між Адвокатським бюро «Станіслава Гришина» (далі - сторона 1) та адвокатом Русаковим Сергієм Олександровичем (далі - сторона 2) укладено договір про спільну діяльність, згідно умов якого сторони дійшли згоди про здійснення спільної діяльності щодо виконання стороною 1 зобов`язань за договором про надання правової допомоги від 18.08.2023, укладеного між ТОВ «Атлант Рент» та стороною 1 (пункт 1.1.).

Для досягнення мети, визначеної в п. 1.1 сторона 2 здійснює такі дії: за дорученням сторони 1 приймає участь в судових засіданнях, інших процесуальних діях; за дорученням сторони 1 готує процесуальні документи (пункт 1.2.).

За актом наданих послуг №1 від 27.03.2024 до договору про надання правової допомоги від 18.08.2023, складеного Товариством з обмеженою відповідальністю «Атлант Рент» та Адвокатським бюро «Станіслава Гришина» виконавцем були надані, а замовником отримані наступні послуги: попередня консультація, укладення договору про надання правової допомоги вартістю 1 000 грн, аналіз матеріалів справи та наданих замовником документів вартістю 1 000 грн, збір документів виготовлення копій необхідних документів, формування стратегії у справі вартістю 1 000 грн, аналіз законодавства та судової практики, правих позицій Верховного Суду України, Верховного Суду (в т.ч. Великої Палати Верховного Суду) вартістю 1 000 грн, складання та подання позовної заяви до Господарського суду м. Києва вартістю 5 000 грн, складання та подання заяви про усунення недоліків позовної заяви до Господарського суду м. Києва вартістю 2 000 грн, складання та подання адвокатського запиту до АРМА вартістю 1 000 грн, складання та подання клопотання про витребування письмових доказів до Господарського суду м. Києва вартістю 1 000 грн, складання та подання заяви про ознайомлення з матеріалами справи до Господарського суду міста Києва вартістю 500 грн, складання та подання відповіді на відзив до Господарського суду міста Києва вартістю 3 000 грн, складання та подання письмових пояснень до Господарського суду м. Києва вартістю 2000 грн, складання та подання заяви про зміну підстави позову до Господарського суду м. Києва вартістю 2 000 грн, складання та подання заяви про доручення до матеріалів справи письмового доказу до Господарського суду м. Києва вартістю 1 000 грн, складання та подання письмових пояснень на заперечення АРМА на заяву про зміну підстави позову до Господарського суду м. Києва вартістю 2 000 грн, складання та подання клопотання про відкладення розгляду справи до Господарського суду м. Києва вартістю 500 грн, участь у судових засіданнях (18.10.2023; 15.11.2023; 06.12.2023; 20.12.2023; 24.01.2024; 27.03.2024) вартістю 6 000 грн.

Враховуючи обсяг наданих послуг, узгоджена сторонами винагорода виконавця склала: 30 000, 00 грн.

При цьому, у вищевказаному акті сторони відмітили, що послуги надані (виконані) виконавцем замовникові належним чином та відповідно до умов договору про надання правової допомоги від 18.08.2023, а також вимог, що звичайно ставляться до таких або подібних послуг (робіт); на момент підписання даного акту сторони підтверджують, що між ними немає неврегульованих спорів з приводу його виконання, а також будь-яких невиконаних сторонами зобов`язань, в тому числі по оплаті наданих послуг. Жодна із сторін не має претензій до іншої сторони.

Частково задовольняючи заяву про ухвалення додаткового рішення, суд першої інстанції виходив з того, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Так, місцевий господарський суд вказав, що з огляду на спірні правовідносини, беручи до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених і поданих до суду позивачем документів, їх значення для вирішення спору, з урахуванням критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) і розумності їхнього розміру, суд дійшов висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу не є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору та складності даної справи, з урахуванням обсягу наданих послуг.

Суд першої інстанції врахував, що включення до складу наданих адвокатом послуг, таких як попередня консультація, аналіз матеріалів справи та наданих замовником документів, збір документів, виготовлення копій необхідних документів, формування стратегії у справі, аналіз законодавства та судової практики, правових позицій Верховного Суду України, Верховного Суду (в т.ч. Великої Палати Верховного Суду) не можуть бути виділені в окремий вид послуг, позаяк є обов`язковою передумовою здійснення представництва та захисту інтересів клієнта у справі, а відтак поглинаються послугою складання та подання позовної заяви до Господарського суду м. Києва.

Також є безпідставним відшкодування відповідачем наданої адвокатом роботи у вигляді складання та подання заяви про усунення недоліків, оскільки наслідки неналежного оформлення та подання позовної заяви не можуть обтяжувати відповідача у фінансовому аспекті.

Крім того, є необґрунтованою сума витрат, що підлягає стягненню з відповідача, яка пов`язана зі складанням та поданням адвокатського запиту до АРМА, оскільки такі послуги не пов`язані з розглядом даної справи.

До того ж, не підлягають стягненню з відповідача витрати, понесені у зв`язку зі складанням та поданням клопотання про витребування доказів, у задоволенні якого було відмовлено судом, відтак зазначені витрати не мали характеру необхідних.

Беручи до уваги зазначене, з огляду на розумну необхідність судових витрат в даній справі, суд першої інстанції прийшов до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 16 000, 00 грн.

Не погоджуючись із висновками суду першої інстанції апелянт зазначає, що місцевим господарським судом не було враховано доводи відповідача щодо невідповідності гонорару критерію співрозмірності та необхідності, оскільки справа не є складною, предметом спору у цій справі є дві ідентичні вимоги немайнового характеру.

Так, скаржник зазначив, що клопотання/заяви підготовлені представником позивача є типовими та не потребували значного часу для їх складання, а час на підготовку відповіді на відзив та письмових пояснень по справі є перебільшеним, оскільки правова позиція адвоката не змінювалась. А тому, сума судових витрат на правову допомогу, встановлена судом першої інстанції у розмірі 16 000, 00 грн є безпідставно завищеною.

Однак, колегія суддів не погоджується із вказаними запереченнями апелянта.

Так, колегія суддів наголошує, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання боржника утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача (подібний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 04.10.2021 від № 640/8316/20, від 21.10.2021 у справі №420/4820/19 тощо). Водночас стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.

Критерій розумної необхідності витрат на професійну правничу допомогу є оціночною категорією, яка у кожному конкретному випадку (у кожній конкретній справі) оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні доказів, зокрема, наданих на підтвердження обставин понесення таких витрат, надання послуг з професійної правничої допомоги, їх обсягу, вартості з урахуванням складності справи та витраченого адвокатом часу тощо. Сама лише незгода скаржника з наданою судом оцінкою відповідним доказам, які підтверджують факт надання професійної правничої допомоги, а також оцінкою обставин критерію реальності адвокатських витрат, критерію розумності їх розміру тощо, не свідчить про незаконність оскаржуваних судових рішень.

Колегія суддів апеляційного господарського суду враховуючи заявлений розмір судових витрат, виходячи з вищенаведених критеріїв та обставин справи, з урахуванням середнього розміру заробітної плати та ціни позову, зважаючи на складність справи погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про те, що обґрунтованим розміром покладених на відповідача витрат на оплату професійної правничої допомоги є сума у розмірі 16 000,00 грн.

Такий розмір відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру і ці витрати є співрозмірні з виконаною роботою у суді першої інстанції.

Щодо тверджень апелянта про безпідставне поновлення судом першої інстанції строку на подання доказів на підтвердження розміру судових витрат, то колегія суддів зазначає наступне.

01.04.2024 через систему «Електронний суд» представником ТОВ «Атлант Рент» було подано клопотання про стягнення судових витрат з відповідними доказами.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.04.2024 клопотання ТОВ «Атлант Рент» про стягнення судових витрат з доданими до неї документами повернуто заявнику без розгляду на підставі ч. 4 ст. 170 ГПК України.

03.04.2024 ТОВ «Атлант Рент» повторно подано до Господарського суду міста Києва заяву про винесення додаткового рішення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.04.2024 залишено без розгляду заяву ТОВ «Атлант Рент» про винесення додаткового рішення, у зв`язку із пропуском заявником строку подання доказів. При цьому зазначено, що ТОВ «Атлант Рент» не надало доказів відсутності технічної можливості своєчасного направлення відповідачу заяви через підсистему «Електронний Суд» на, що посилається останній як на поважність пропуску вищевказаного строку.

12.04.2024 до Господарського суду міста Києва від ТОВ «Атлант Рент» надійшла заява про винесення додаткового рішення, у якій ТОВ «Атлант Рент» просило суд стягнути на свою користь з відповідача 30 000, 00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.04.2024 поновлено ТОВ «Атлант Рент» строк на подання доказів на підтвердження розміру судових витрат та прийнято заяву до розгляду.

Суд першої інстанції поновляючи строк на подання доказів зазначив, що вперше із заявою про стягнення витрат на правову допомогу позивач звернувся 29.03.2024, тобто в межах строку, визначеного ч. 8 ст. 129 ГПК України, до якої були долучені докази на підтвердження розміру судових витрат. Крім того, заява про винесення додаткового рішення не направлялася на адресу відповідача м внаслідок відсутності відповідної технічної можливості в підсистемі «Електронний суд». На підтвердження вказаної обставини заявником додано електронні докази - скріншоти з підсистеми «Електронний суд».

Так, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Отже, вказаним положенням встановлено, що заявник повинен подати докази понесення судових витрат у строк п`ять днів після ухвалення рішення суду.

Як зазначалося вище, ТОВ «Атлант Рент» подало докази про понесення судових витрат у вищевказаний строк. При цьому, повернення судом першої інстанції заяви про винесення додаткового рішення без розгляду на підставі не направлення вказаної заяви на адресу відповідача не тягне за собою наслідком визнання подання заявником доказів понесення судових витрат не у строк встановлений господарським процесуальним кодексом України.

Таким чином, твердження апелянта, що суд першої інстанції повинен був залишити заяву ТОВ «Атлант Рент» без розгляду є безпідставними.

Суд апеляційної інстанції вважає інші посилання скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі такими, що не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі додаткового рішення, наведені доводи скаржника не спростовують висновків суду першої інстанції та зводяться до переоцінки доказів та встановлених судом обставин.

Отже, зазначені в апеляційній скарзі доводи не знайшли свого підтвердження під час перегляду додаткового рішення судом апеляційної інстанції, апелянт не подав жодних належних та допустимих доказів на підтвердження власних доводів, які могли б бути прийняті та дослідженні судом апеляційної інстанції в розумінні ст.ст. 73, 76-79, 86, 269 Господарського процесуального кодексу України. А тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а додаткове рішення суду першої інстанції - без змін.

Судові витрати, згідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покласти на апелянта.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275, 276 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА) на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 24.04.2024 у справі № 910/14284/23 залишити без задоволення.

2. Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 24.04.2024 у справі № 910/14284/23 залишити без змін.

3. Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, покласти на скаржника.

4. Матеріали справи № 910/14284/23 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя В.В. Сулім

Судді О.М. Гаврилюк

А.Г. Майданевич

Дата складення повного тексту 10.10.2024