Постанова

від 06.02.2025 по справі 910/14284/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2025 року

м. Київ

cправа № 910/14284/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Баранець О. М. - головуючий, Кролевець О. А., Мамалуй О. О.,

за участю секретаря судового засідання Москалика О. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги

Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів

на рішення Господарського суду міста Києва

у складі судді Пукшин Л.Г.

від 27.03.2024

та на постанову Північного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Суліма В.В., Гаврилюка О.М., Майданевича А.Г.

від 02.10.2024

на додаткове рішення Господарського суду міста Києва

у складі судді Пукшин Л.Г.,

від 24.04.2024

та на постанову Північного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Суліма В.В., Гаврилюка О.М., Майданевича А.Г.,

від 02.10.2024

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлант Рент"

до Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів

про визнання недійсною односторонньої відмови від договорів,

за участю представників:

від позивача: не з`явилися,

від відповідача: Дєдушев І.В.

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю "Атлант Рент" (далі - позивач, ТОВ «Атлант Рент») звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (далі - відповідач, АРМА) про визнання недійсною односторонньої відмови від договору управління активами (майном) від 11.06.2021, який зареєстрований в реєстрі за № 7528 укладеного між позивачем та відповідачем та договору управління активами (майном) від 11.06.2021, який зареєстрований в реєстрі за № 7527, укладеного між позивачем та відповідачем.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем було порушено порядок одностороннього розірвання договорів управління, а тому одностороннє розірвання договорів є недійсним.

Короткий виклад обставин справи, встановлених судами попередніх інстанцій

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 30.10.2020 у справі № 757/47224/20-к Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА) передано арештоване нерухоме майно, а саме: 1) Група нежитлових приміщень № 87, 91, 92 за адресою: м. Київ, вул.Раїси Окіпної, 10, загальною площею 392, 5 кв. м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1631774180000), згідно зі звітом про оцінку майна ринкова вартість становить 13 299 640, 00 грн.; 2) 1/4 будівлі адміністративного корпусу з тенісними кортами за адресою: Полтавська область, м. Горішні Плавні, вул. Добровольського, буд.28 Б, загальною площею 3 683,7 кв. м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1337124753102), згідно зі звітом про оцінку майна ринкова вартість становить 3 320 326, 00 грн, що підтверджується рецензуванням звіту про оцінку майна; 3) Нежилі приміщення (літ. А) за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 67/7, загальною площею 427,4 кв. м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1096869480000), згідно зі звітом про оцінку майна ринкова вартість становить 29 762 357,47 грн, що підтверджується рецензуванням звіту про оцінку майна; 4) Нежитлові приміщення: цокольного поверху № № 2, 2-а, 2-б, 2-в, 9, 9-а, 9-б: 2-го поверху № № 2 -:-16, 18 -:-23; 23-а; 24-:-29; 32-:-42: 3-го поверху №№ 2. 2-а. 3. 4. 4-а. 5. 5-б. 6. 7. 30-:-35. в нежитловій будівлі літ. А-9 за адресою: м. Харків, пров. Театральний, буд. 4, загальною площею 1139,7 кв. м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 4783345800000), згідно зі звітом про оцінку майна ринкова вартість становить 25 896 899, 00 грн, що підтверджується рецензуванням звіту про оцінку майна; 5) Нежитлові приміщення (банк) за адресою: Полтавська область, м. Полтава, вул.Жовтнева, буд. 77, загальною площею 794,6 кв. м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 446566653101), згідно зі звітом про оцінку майна ринкова вартість становить 20 382 010, 92 грн, що підтверджується рецензуванням звіту про оцінку майна; 6) Будівля, офісний центр (літ. А) за адресою: м. Київ, бул. Шевченка Тараса, буд. 62, загальна площа 3115 кв.м., (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 393681380391), згідно зі звітом про оцінку майна ринкова вартість становить 160 385 643,00 грн, що підтверджується рецензуванням звіту про оцінку майна; 7) Нежилі будівлі за адресою: м. Київ, вул. Золотоворітська, буд. 6, загальною площею 743, 6 кв. м., (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 333958180000), згідно зі звітом про оцінку майна ринкова вартість становить 27 470 616, 00 грн, що підтверджується рецензуванням звіту про оцінку майна; 8) Нежитлове приміщення, за адресою: Полтавська обл., м. Комсомольськ, вул. Леніна, буд.65, загальною площею 391,4 кв. м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 150286453102), згідно зі звітом про оцінку майна ринкова вартість становить 2 228 322,00 грн, що підтверджується рецензуванням звіту про оцінку майна; 9) Приміщення операційного центру за адресою: Полтавська область, м. Комсомольськ, вул. Миру, буд. 9, загальна площа 215,1 кв. м., (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 150283353102), згідно зі звітом про оцінку майна ринкова вартість становить 1 073 948,00 грн, що підтверджується рецензуванням звіту про оцінку майна; 10) Будівля готельного комплексу «Готель «Металург», А 4 - чотирьохповерхова будівля за винятком приміщень орендованих перукарнею, за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, просп. Маркса Карла, 14, загальна площа 2 941 кв. м., (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 148861912110), згідно зі звітом про оцінку майна ринкова вартість становить 13 345 293,00 грн, що підтверджується рецензуванням звіту про оцінку майна; 11) Нежитлове приміщення вбудоване в перший поверх житлової будівлі загальною площею 77,6 кв. м., з ґанком за адресою: Дніпропетровська область, Кривий Ріг, проспект Карла Маркса, буд. 14, прим. 2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 139510012110), згідно зі звітом про оцінку майна ринкова вартість становить 958 173,00 грн, що підтверджується рецензуванням звіту про оцінку майна; 12) Будівлі та споруди станції юних натуралістів за адресою: Полтавська область, м. Кременчук, вул. Цюрупи, буд. 4. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 18837871), згідно зі звітом про оцінку майна ринкова вартість становить 251 331,00 грн, що підтверджується рецензуванням звіту про оцінку майна; 13) Нежитлове приміщення: № 98, 99, 101, тамбура літ. А21-1, літ. А22-1, літ. А23-1, майданчики літ. А1, літ. А4, літ. А 24 багатоквартирного будинку літ. А-5, за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, проспект Леніна, буд. 66/39, загальною площею 399,2 кв. м., (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 31358193), згідно зі звітом про оцінку майна ринкова вартість становить 8 495 533,00 грн, що підтверджується рецензуванням звіту про оцінку майна; 14) Квартира за адресою: Полтавська обл., м. Комсомольськ, вул. Леніна, буд. 89, кв. 1, загальною площею 53, 3 кв. м. (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 22411743), згідно зі звітом про оцінку майна ринкова вартість становить 446 306,00 грн., що підтверджується рецензуванням звіту про оцінку майна; 15) Квартира за адресою: Полтавська обл., м. Комсомольськ, вул. Леніна, буд. 89, кв. 5, загальною площею 52,7 кв. м. (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 22411767), згідно зі звітом про оцінку майна ринкова вартість становить 446 306,00 грн, що підтверджується рецензуванням звіту про оцінку майна; 16) Квартира за адресою: Полтавська обл., м. Комсомольськ, вул. Леніна, буд. 89, кв. 28, загальною площею 82,5 кв. м. (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 22411830), згідно зі звітом про оцінку майна ринкова вартість становить 666 879,00 грн, що підтверджується рецензуванням звіту про оцінку майна; 17) Квартира за адресою: Полтавська обл., м. Комсомольськ, вул. Леніна, буд.89, кв. 27, загальною площею 42,3 кв. м. (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 22411893), згідно зі звітом про оцінку майна ринкова вартість становить 362 824,00 грн, що підтверджується рецензуванням звіту про оцінку майна; 18) Квартира за адресою: Полтавська обл., м.Комсомольськ, вул. Леніна, буд. 89, кв. 28, загальною площею 82, 3 кв. м., (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 22411907), згідно зі звітом про оцінку майна ринкова вартість становить 665 488,00 грн, що підтверджується рецензуванням звіту про оцінку майна; 19) Квартира за адресою: Полтавська обл., м. Комсомольськ, вул. Леніна, буд. 89, кв. 34 , загальною площею 72,0 кв. м. (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 22412083), згідно зі звітом про оцінку майна ринкова вартість становить 590 798,00 грн, що підтверджується рецензуванням звіту про оцінку майна; 20) Квартира за адресою: Полтавська обл., м. Комсомольськ, вул. Леніна, буд. 89, кв. 42 , загальною площею 72, 2 кв. м. (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 22412326), згідно зі звітом про оцінку майна ринкова вартість становить 592 274,00 грн, що підтверджується рецензуванням звіту про оцінку майна; 21) Квартира за адресою: Полтавська обл., м. Комсомольськ, вул.Леніна, буд. 89, кв. 46 , загальною площею 72,4 кв. м. (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 22412436), згідно зі звітом про оцінку майна ринкова вартість становить 593 700,00 грн, що підтверджується рецензуванням звіту про оцінку майна; 22) Група нежитлових приміщень за адресою: м. Київ, бульвар Лесі Українки, 24, приміщення 475а, загальною площею 147,6 кв. м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2060079880000), згідно зі звітом про оцінку майна ринкова вартість становить 7 062 851,33 грн, що підтверджується рецензуванням звіту про оцінку майна; 23) Група нежитлових приміщень за адресою: м. Київ, бульвар Лесі Українки, 24, приміщення 475, загальною площею 217,6 кв. м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2060072480000), згідно зі звітом про оцінку майна ринкова вартість становить 9 973 363,18 грн, що підтверджується рецензуванням звіту про оцінку майна.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 26.02.2021 по справі № 757/10206/21-к АРМА передано арештоване нерухоме майно, а саме: об`єкт нерухомого майна за реєстраційним номером №34461029, площею 41,3 кв.м., яке являє собою квартиру, що знаходиться за адресою: м. Київ, пров. Михайлівський, 12, кв. 1, згідно зі звітом про оцінку майна ринкова вартість становить 2 390 732,00 грн, що підтверджується рецензуванням звіту про оцінку майна.

11.06.2021 між ТОВ «АТЛАНТ РЕНТ» та Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів укладено договір управління активами (майном), а саме:

1) Група нежитлових приміщень № 87, 91, 92 за адресою: м. Київ, вул. Раїси Окіпної, 10, загальною площею 392, 5 кв. м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1631774180000), згідно зі звітом про оцінку майна ринкова вартість становить 13 299 640,00 грн.;

2) 1/4 будівлі адміністративного корпусу з тенісними кортами за адресою: Полтавська область, м. Горішні Плавні, вул. Добровольського, буд. 28-Б, загальною площею 3 683,7 кв. м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1337124753102), згідно зі звітом про оцінку майна ринкова вартість становить 3 320 326,00 грн, що підтверджується рецензуванням звіту про оцінку майна;

3) Нежилі приміщення (літ. А) за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 67/7, загальною площею 427,4 кв. м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1096869480000), згідно зі звітом про оцінку майна ринкова вартість становить 29 762 357,47 грн, що підтверджується рецензуванням звіту про оцінку майна;

4) Нежитлові приміщення: цокольного поверху № № 2, 2-а, 2-б, 2-в, 9, 9-а, 9-б: 2-го поверху № № 2 -:-16, 18 -:-23; 23-а; 24-:-29; 32-:-42: 3-го поверху №№ 2. 2-а. 3. 4. 4-а. 5. 5-б. 6. 7. 30-:-35. в нежитловій будівлі літ. А-9 за адресою: м. Харків, пров. Театральний, буд. 4, загальною площею 1139,7 кв. м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 4783345800000), згідно зі звітом про оцінку майна ринкова вартість становить 25 896 899,00 грн., що підтверджується рецензуванням звіту про оцінку майна;

5) Нежитлові приміщення (банк) за адресою: Полтавська область, м. Полтава, вул. Жовтнева, буд. 77, загальною площею 794, 6 кв. м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 446566653101), згідно зі звітом про оцінку майна ринкова вартість становить 20 382 010,92 грн, що підтверджується рецензуванням звіту про оцінку майна;

6) Будівля, офісний центр (літ. А) за адресою: м. Київ, бул. Шевченка Тараса, буд.62, загальна площа 3115 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 393681380391), згідно зі звітом про оцінку майна ринкова вартість становить 160 385 643,00 грн., що підтверджується рецензуванням звіту про оцінку майна;

7) Нежилі будівлі за адресою: м. Київ, вул. Золотоворітська, буд. 6, загальною площею 743,6 кв. м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 333958180000), згідно зі звітом про оцінку майна ринкова вартість становить 27 470 616,00 грн, що підтверджується рецензуванням звіту про оцінку майна;

8) Нежитлове приміщення, за адресою: Полтавська обл., м. Комсомольськ, вул. Леніна, буд. 65, загальною площею 391, 4 кв. м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 150286453102), згідно зі звітом про оцінку майна ринкова вартість становить 2 228 322,00 грн, що підтверджується рецензуванням звіту про оцінку майна;

9) Приміщення операційного центру за адресою: Полтавська область, м. Комсомольськ, вул. Миру, буд. 9, загальна площа 215, 1 кв. м., (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 150283353102), згідно зі звітом про оцінку майна ринкова вартість становить 1 073 948,00 грн, що підтверджується рецензуванням звіту про оцінку майна;

10) Будівля готельного комплексу «Готель «Металург», А 4 - чотирьох поверхова будівля за винятком приміщень орендуємих перукарнею, за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, просп. Маркса Карла, 14, загальна площа 2 941 кв. м., (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 148861912110), згідно зі звітом про оцінку майна ринкова вартість становить 13 345 293, 00 грн, що підтверджується рецензуванням звіту про оцінку майна;

11) Нежитлове приміщення вбудоване в перший поверх житлової будівлі загальною площею 77,6 кв. м., з ґанком за адресою: Дніпропетровська область, Кривий Ріг, проспект Карла Маркса, буд. 14, прим. 2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 139510012110), згідно зі звітом про оцінку майна ринкова вартість становить 958 173,00 грн, що підтверджується рецензуванням звіту про оцінку майна;

12) Будівлі та споруди станції юних натуралістів за адресою: Полтавська область, м. Кременчук, вул. Цюрупи, буд. 4. (Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 18837871), згідно зі звітом про оцінку майна ринкова вартість становить 251 331,00 грн, що підтверджується рецензуванням звіту про оцінку майна;

13) Нежитлове приміщення: № 98, 99, 101, тамбура літ. А21-1, літ. А22-1, літ.А23 1, майданчики літ. А1, літ. А4, літ. А 24 багатоквартирного будинку літ. А-5, за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, проспект Леніна, буд. 66/39, загальною площею 399,2 кв. м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 31358193), згідно зі звітом про оцінку майна ринкова вартість становить 8 495 533,00 грн, що підтверджується рецензуванням звіту про оцінку майна;

14) Квартира за адресою: Полтавська обл., м. Комсомольськ, вул. Леніна, буд. 89, кв. 1, загальною площею 53,3 кв. м. (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 22411743), згідно зі звітом про оцінку майна ринкова вартість становить 446 306,00 грн, що підтверджується рецензуванням звіту про оцінку майна;

15) Квартира за адресою: Полтавська обл., м. Комсомольськ, вул. Леніна, буд. 89, кв. 5, загальною площею 52,7 кв. м. (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 22411767), згідно зі звітом про оцінку майна ринкова вартість становить 446 306,00 грн, що підтверджується рецензуванням звіту про оцінку майна;

16) Квартира за адресою: Полтавська обл., м. Комсомольськ, вул. Леніна, буд. 89, кв. 28, загальною площею 82, 5 кв. м. (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 22411830), згідно зі звітом про оцінку майна ринкова вартість становить 666 879,00 грн, що підтверджується рецензуванням звіту про оцінку майна;

17) Квартира за адресою: Полтавська обл., м. Комсомольськ, вул. Леніна, буд. 89, кв. 27, загальною площею 42, 3 кв. м. (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 22411893), згідно зі звітом про оцінку майна ринкова вартість становить 362 824,00 грн, що підтверджується рецензуванням звіту про оцінку майна;

18) Квартира за адресою: Полтавська обл., м. Комсомольськ, вул. Леніна, буд. 89, кв. 28 , загальною площею 82,3 кв. м. (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 22411907), згідно зі звітом про оцінку майна ринкова вартість становить 665 488,00 грн, що підтверджується рецензуванням звіту про оцінку майна;

19) Квартира за адресою: Полтавська обл., м. Комсомольськ, вул. Леніна, буд. 89, кв. 34 , загальною площею 72,0 кв. м. (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 22412083), згідно зі звітом про оцінку майна ринкова вартість становить 590 798,00 грн, що підтверджується рецензуванням звіту про оцінку майна;

20) Квартира за адресою: Полтавська обл., м. Комсомольськ, вул. Леніна, буд.89, кв. 42 , загальною площею 72,2 кв. м. (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 22412326), згідно зі звітом про оцінку майна ринкова вартість становить 592 274,00 грн, що підтверджується рецензуванням звіту про оцінку майна;

21) Квартира за адресою: Полтавська обл., м. Комсомольськ, вул. Леніна, буд.89, кв. 46 , загальною площею 72,4 кв. м. (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 22412436), згідно зі звітом про оцінку майна ринкова вартість становить 593 700,00 грн, що підтверджується рецензуванням звіту про оцінку майна;

22) Група нежитлових приміщень за адресою: м. Київ, бульвар Лесі Українки, 24, приміщення 475а, загальною площею 147,6 кв. м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2060079880000), згідно зі звітом про оцінку майна ринкова вартість становить 7 062 851,33 грн, що підтверджується рецензуванням звіту про оцінку майна;

23) Група нежитлових приміщень за адресою: м. Київ, бульвар Лесі Українки, 24, приміщення 475, загальною площею 217,6 кв. м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2060072480000), згідно зі звітом про оцінку майна ринкова вартість становить 9 973 363,18 грн, що підтверджується рецензуванням звіту про оцінку майна.

Вказаний договір посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Майдибурою О.В. за реєстровим № 7528 (надалі - договір управління № 7528).

Відповідно до п. 1.2. договору управління № 7528 строк управління Активами з моменту фактичної передачі Активів, що підтверджується підписанням сторонами акта приймання-передачі активів до 11 червня 2024 року, або до одержання Управителем повідомлення про намір припинення (розірвання) дії Договору у разі надходження винесеного у межах наданих законом повноважень рішення прокурора, а також судового рішення, що набрало законної сили, яким скасовано арешт прийнятих в управління Активів, набрання законної сили судовими рішеннями про конфіскацію, спеціальну конфіскацію, стягнення Активів в дохід держави в кримінальному провадженні, які перебувають в управлінні АРМА, або до випадку, визначеного у розділі 6 Договору.

За доводами позивача, що підтверджується матеріалами справи, 29.06.2021 актами приймання-передачі позивачу передано 6 об`єктів нерухомого майна, а саме Активи 1, 3, 6, 7, 22, 23.

В подальшому, 15.02.2023 актами приймання-передачі позивачу передано 14 об`єктів нерухомого майна, а саме Активи 2, 4, 5, 8, 9, 12, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21 та 03.04.2023 актами приймання-передачі позивачу передано 2 об`єкта нерухомого майна, а саме Активи 10, 11.

Також матеріалами справи підтверджено, що 11.06.2021 між позивачем та відповідачем укладено договір управління активами (майном), а саме: об`єктом нерухомого майна за реєстраційним номером № 34461029, площею 41,3 кв.м., яке являє собою квартиру, що знаходиться за адресою: м. Київ, пров. Михайлівський, 12, кв. 1, згідно зі звітом про оцінку майна ринкова вартість становить 2 390 732,00 грн, що підтверджується рецензуванням звіту про оцінку майна.

Вказаний договір посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Майдибурою О.В. за реєстровим № 7527 (надалі - договір управління № 7527).

15.07.2021 об`єкт нерухомого майна за договором управління № 7527 переданий позивачеві за актом приймання-передачі.

Відповідно до п. 1.2. договору управління № 7527 строк управління Активами з моменту фактичної передачі Активів, що підтверджується підписанням сторонами акта приймання-передачі активів до 11 червня 2024 року, або до одержання Управителем повідомлення про намір припинення (розірвання) дії договору, у разі надходження винесеного у межах наданих законом повноважень рішення прокурора, а також судового рішення, що набрало законної сили, яким скасовано арешт прийнятих в управління Активів, набрання законної сили судовими рішеннями про конфіскацію, спеціальну конфіскацію, стягнення Активів в дохід держави в кримінальному провадженні, які перебувають в управлінні АРМА, або до випадку, визначеного у розділі 6 договору.

Станом на момент вирішення спору по суті ухвала про арешт майна та ухвала про передачу арештованого майна в АРМА є чинними.

07.08.2023 на веб-сайті https://arma.gov.ua/news/typical/ogoloshennya-pro-rozirvannya-dogovoruareshtovanimi-aktivami, що належить відповідачу з`явилося оголошення з назвою «Оголошення про розірвання договору управління арештованими активами" в якому зазначено таке: «Згідно зі змістом договору, Комісія з контролю ефективності управління активами АРМА дійшла висновку про неналежне управління активами Товариством з обмеженою відповідальністю «Атлант Рент» згідно з договором управління майном (активами) від 11.06.2021, який зареєстровано в реєстрі № 7528 (довідка за результатами здійснення контролю ефективності управління активами у формі камеральної перевірки від 31.07.2023 № 173-к/23) та встановила факти неналежного виконання зобов`язань згідно з пунктом 5.5 Розділу 5 Договору управління в частині перерахувань грошових коштів до Державного бюджету в обсязі передбаченому умовами договору управління, а також не виконанням Управителем обов`язкових до виконання пропозицій, щодо необхідності дотримання умов пункту 5.5. розділу 5 договору управління майном (активами) від 11.06.2021 який зареєстровано в реєстрі № 7528. З огляду на викладене, АРМА повідомляє про розірвання вказаного договору з Управителем - Товариством з обмеженою відповідальністю «Атлант Рент» з дня оприлюднення цього оголошення».

Також 07.08.2023 на веб-сайті https://arma.gov.ua/news/typical/ogoloshennya-pro-rozirvannya-dogovoru-upravlinnya areshtovanimi-aktivami-1414, що належить відповідачу з`явилося оголошення з назвою «Оголошення про розірвання договору управління арештованими активами" в якому зазначено таке: «Згідно зі змістом договору, Комісія з контролю ефективності управління активами АРМА дійшла висновку про неналежне управління активами Товариством з обмеженою відповідальністю «Атлант Рент» згідно з договором управління майном (активами) від 11.06.2021, який зареєстровано в реєстрі № 7527 (довідка за результатами здійснення контролю ефективності управління активами у формі камеральної перевірки від 31.07.2023 № 172-к/23) та встановила факти неналежного виконання зобов`язань згідно пункту 5.5 Розділу 5 договору управління в частині перерахувань грошових коштів до Державного бюджету в обсязі передбаченому умовами договору управління, а також не виконанням Управителем обов`язкових до виконання пропозицій, щодо необхідності дотримання умов пункту 5.5. розділу 5 договору управління майном (активами) від 11.06.2021 який зареєстровано в реєстрі № 7527. З огляду на викладене, АРМА повідомляє про розірвання вказаного договору з Управителем - Товариством з обмеженою відповідальністю «Атлант Рент» з дня оприлюднення цього оголошення».

Позивач зазначає, що про існування вказаних оголошень йому стало відомо лише 11.08.2023.

Також позивач заперечує отримання від відповідача листів від 07.08.2023 № 1524/6.1-33-23/6 та № 1521/6.1-33-23/6 про розірвання договорів в односторонньому порядку.

Короткий зміст рішення та постанови судів попередніх інстанцій

Господарський суд міста Києва рішенням від 27.03.2024, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2024, у справі № 910/14284/23 позов задовольнив повністю.

Визнав недійсною з моменту вчинення односторонню відмову Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів від договору управління активами (майном), укладеного 11.06.2021 з Товариством з обмеженою відповідальністю "Атлант Рент" зареєстрованого в реєстрі за № 7528, оформлену: оголошенням https://arma.gov.ua/news/typical/ogoloshennya-pro-pripinennya-rozirvannya-dogovoru-upravlinnya-areshtovanimi-aktivami, опублікованим 07.08.2023; листом від 07.08.2023 № 1521/6.1-33-23/6.

Визнав недійсною з моменту вчинення односторонню відмову Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів від договору управління активами (майном), укладеного 11.06.2021 з Товариством з обмеженою відповідальністю "Атлант Рент" зареєстрованого в реєстрі за №7527, оформлену: оголошенням https://arma.gov.ua/news/typical/ogoloshennya-pro-pripinennya-rozirvannya-dogovoru-upravlinnya-areshtovanimi-aktivami-1414, опублікованим 07.08.2023; листом від 07.08.2023 № 1524/6.1-33-23/6.

Стягнув Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлант Рент" судовий збір у розмірі 5 368, 00 грн.

Рішення обґрунтовані тим, що 07.08.2023 відповідачем не був дотриманий порядок односторонньої відмови від договорів управління № 7527 та № 7528, визначений у п. 6.5 цих договорів, що призвело до порушення права та законних інтересів позивача, та в силу приписів ст. 215 ЦК України є правовою підставою для визнання його недійсним в судовому порядку.

Додатковим рішенням Господарського суду від 24.04.2024, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2024, заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлант Рент" задоволено частково. Стягнуто з Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлант Рент" витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 16 000 грн. В іншій частині заяви відмовлено.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи

Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів звернулося до Верховного Суду з касаційними скаргами:

- на рішення Господарського суду міста Києва від 27.03.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2024, у якій просило їх скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити повністю у задоволенні позовної заяви ТОВ «Атлант Рент» про визнання недійсною односторонньої відмови від договорів.

Касаційна скарга подана на підставі пункту 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

В обґрунтування касаційної скарги відповідачем зазначено про те, що суд апеляційної інстанції не погодився із висновками суду першої інстанції, що належними доказами направлення на адресу позивача повідомлень про розірвання договору управління № 7528 та договору управління № 7527 є поштова квитанція, чек, накладна та опис вкладення, оскільки умовами вищезазначених договорів не було передбачено направлення повідомлень про розірвання договору рекомендованим листом з оголошеною цінністю.

Таким чином, виходячи з вищезазначеного, враховуючи відсутність чітко визначеного механізму поштового відправлення вищезазначених повідомлень, як в договорах управління, так і в законі, а порядок відправки поштових відправлень саме з оголошеною цінністю з описом вкладення, виходячи з позиції суду апеляційної інстанції, не може виступати належним доказом, є підстави вважати, що наразі відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, що є підставою для касаційного розгляду зазначеного питання.

- на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 24.04.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2024, у якій просило їх скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити повністю у задоволенні заяви ТОВ «Атлант Рент» про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі № 910/14284/23.

Касаційна скарга подана на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України та обґрунтована неправильним застосуванням судами попередніх інстанцій норм статей 126, 129 ГПК України, без врахування висновків щодо їх застосування, викладених у постановах Верховного Суду від 30.11.2020 у справі № 922/2869/19, від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 22.11.2019 у справі № 902/347/18, від 06.12.2019 у справі № 910/353/19, від 04.12.2018 у справі № 911/3386/17, від 11.12.2018 у справі № 910/2170/18, від 11.05.2018 у справі № 910/8443/17.

Також вказав на те, що у суду першої інстанції були відсутні підстави для поновлення позивачеві строку на подання доказів на підтвердження розміру судових витрат, а також що заява позивача про винесення додаткового рішення мала бути залишена без розгляду, оскільки під час «усунення» недоліків позивачем не було обґрунтовано дотримання вимог статті 170 ГПК України, а саме не надано до заяви доказів її надсилання (надання) іншому учаснику справи.

Позивач відзивів на касаційні скарги не надав, що не перешкоджає касаційному перегляду судових рішень.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

Відповідно до частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

Касаційне провадження у справах залежить виключно від доводів та вимог касаційної скарги, наведених скаржником і які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

При цьому самим скаржником у касаційній скарзі з огляду на принцип диспозитивності визначається підстава, вимоги та межі касаційного оскарження, а тому тягар доказування наявності підстав для касаційного оскарження, передбачених, зокрема, пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України (що визначено самим скаржником), покладається на скаржника.

Суд, забезпечуючи реалізацію основних засад господарського судочинства, закріплених у частині третій статті 2 ГПК України, зокрема, ураховуючи принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін, та дотримуючись принципу верховенства права, на підставі встановлених фактичних обставин здійснює перевірку застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

Відповідач касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції по суті спору, подав на підставі пункту 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

В обґрунтування доводів касаційної скарги відповідач зазначив про те, що суд апеляційної інстанції не погодився із висновками суду першої інстанції, що належними доказами направлення на адресу позивача повідомлень про розірвання договору управління № 7528 та договору управління № 7527 є поштова квитанція, чек, накладна та опис вкладення, оскільки умовами вищезазначених договорів не було передбачено направлення повідомлень про розірвання договору рекомендованим листом з оголошеною цінністю. Отже, враховуючи відсутність чітко визначеного механізму поштового відправлення вищезазначених повідомлень, як в договорах управління, так і в законі, а порядок відправки поштових відправлень саме з оголошеною цінністю з описом вкладення, виходячи з позиції суду апеляційної інстанції, не може виступати належним доказом, є підстави вважати, що наразі відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, що є підставою для касаційного розгляду зазначеного питання.

Відповідно до пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Зі змісту зазначеної норми вбачається, що вона спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію правовідносин та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору.

Отже, у разі подання касаційної скарги на підставі зазначеного пункту скаржник має обґрунтувати необхідність застосування такої правової норми для вирішення спору, зазначити у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права, та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися. При цьому формування правового висновку не може ставитись у пряму залежність від обставин конкретної справи та зібраних у ній доказів і здійснюватися поза визначеними статтею 300 Господарського процесуального кодексу України межами розгляду справи судом касаційної інстанції.

У цій справі відсутні підстави для формування висновку про відсутність якого зазначає відповідач, оскільки його доводи зводяться до необхідності дослідження доказів та встановлення обставин справи, які мають індивідуальний характер, притаманні для правовідносин, які виникли між сторонами саме у цій справі, виходячи з конкретних умов договорів, погоджених між сторонами.

Крім того, як зазначив суд апеляційної інстанції у оскарженій відповідачем постанові, підставою для задоволення позову є те, що відповідачем не був дотриманий порядок односторонньої відмови від договорів управління № 7527 та № 7528, визначений у п. 6.5 цих договорів, що призвело до порушення права та законних інтересів позивача, та в силу приписів статті 215 ЦК України є правовою підставою для визнання його недійсним в судовому порядку. При цьому, суд апеляційної інстанції погодився з доводами відповідача про помилковість певних висновків суду першої інстанції (зокрема щодо того що належними доказами направлення на адресу позивача повідомлень про розірвання договору управління № 7528 та договору управління № 7527 є поштова квитанція, чек, накладна та опис вкладення), однак зазначив, що вказане не призвело до прийняття неправильного рішення.

Натомість доводи касаційної скарги відповідача фактично зводяться до необхідності встановлення обставин справи, оцінки доказів, наявних в матеріалах справи, що з огляду на визначені в статті 300 Господарського процесуального кодексу України межі розгляду справи судом касаційної інстанції не є компетенцією суду касаційної інстанції.

Отже, наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, не отримала підтвердження під час касаційного провадження, що виключає скасування оскаржуваних судових рішень прийнятих по суті спору з наведеної скаржником підстави.

Щодо касаційної скарги відповідача на додаткове рішення місцевого господарського суду та постанову суду апеляційної інстанції, слід зазначити таке.

За змістом статті 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з статтею 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

За змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі недотримання, на її думку, вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Верховний Суд зазначає, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку / дії / бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Такі висновки, викладені, зокрема, в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, постанові Великої Палати Верховного суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.

Для включення всієї суми гонору у відшкодування за рахунок іншої сторони відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати були необхідними, а розмір є розумний та виправданий. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Подібні висновки викладені в пункті 135 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справ № 922/1964/21, а саме: що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.

Позивач просив стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції у розмірі 30 000,00 грн.

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний господарський суд, вирішуючи питання розподілу судових витрат оцінив рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених і поданих до суду позивачем документів, їх значення для вирішення спору, з урахуванням критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) і розумності їхнього розміру, та дійшов висновку про їх часткове задоволення.

Суд першої інстанції врахував, що включення до складу наданих адвокатом послуг, таких як попередня консультація, аналіз матеріалів справи та наданих замовником документів, збір документів, виготовлення копій необхідних документів, формування стратегії у справі, аналіз законодавства та судової практики, правових позицій Верховного Суду України, Верховного Суду (в т.ч. Великої Палати Верховного Суду) не можуть бути виділені в окремий вид послуг, позаяк є обов`язковою передумовою здійснення представництва та захисту інтересів клієнта у справі, а відтак поглинаються послугою складання та подання позовної заяви до Господарського суду м. Києва.

Визнав безпідставним відшкодування відповідачем наданої адвокатом позивачеві роботи у вигляді складання та подання заяви про усунення недоліків, оскільки наслідки неналежного оформлення та подання позовної заяви не можуть обтяжувати відповідача у фінансовому аспекті.

Також визнав необґрунтованою суму витрат, що підлягає стягненню з відповідача, яка пов`язана зі складанням та поданням адвокатського запиту до АРМА, оскільки такі послуги не пов`язані з розглядом справи.

Визнав такими, що не підлягають стягненню з відповідача витрати, понесені у зв`язку зі складанням та поданням клопотання про витребування доказів, у задоволенні якого було відмовлено судом, відтак зазначені витрати не мали характеру необхідних.

Беручи до уваги зазначене, з огляду на розумну необхідність судових витрат в даній справі, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що обґрунтованим та співмірним з виконаною адвокатом роботою є стягнення з відповідача на користь позивача 16 000,00 грн.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Однак, жодних доказів неспівмірності понесених позивачем витрат чи наявності обґрунтованих підстав для зменшення розміру таких витрат відповідач не надав.

Беручи до уваги принцип змагальності, який знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частини шостої статті 126 Господарського процесуального кодексу України, саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтувати наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності. Для виконання цього обов`язку недостатньо загально сформульованого твердження іншої сторони про неспівмірність витрат без надання доказів та належного обґрунтування.

Суди правильно виходили з того, що позивачем надано достатні докази на підтвердження розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції, а саме:

- копію договору про надання правничої допомоги б/н від 18.08.2023, який був укладений між Адвокатським бюро "Станіслава Гришина" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Атлант Рент";

- копію договору від 22.08.2023 між Адвокатським бюро "Станіслава Гришина" (та адвокатом Русаковим Сергієм Олександровичем про спільну діяльність;

- копію акту наданих послуг №1 від 27.03.2024 до договору про надання правової допомоги від 18.08.2023, складеного Товариство з обмеженою відповідальністю "Атлант Рент" та Адвокатським бюро "Станіслава Гришина", згідно з яким виконавцем були надані, а замовником отримані наступні послуги: попередня консультація, укладення договору про надання правової допомоги вартістю 1000 грн, аналіз матеріалів справи та наданих замовником документів вартістю 1000 грн, збір документів виготовлення копій необхідних документів, формування стратегії у справі вартістю 1000 грн, аналіз законодавства та судової практики, правих позицій Верховного Суду України, Верховного Суду (в т.ч. Великої Палати Верховного Суду) вартістю 1000 грн, складання та подання позовної заяви до Господарського суду м. Києва вартістю 5000 грн, складання та подання заяви про усунення недоліків позовної заяви до Господарського суду м. Києва вартістю 2000 грн, складання та подання адвокатського запиту до АРМА вартістю 1000 грн, складання та подання клопотання про витребування письмових доказів до Господарського суду м. Києва вартістю 1000 грн, складання та подання заяви про ознайомлення з матеріалами справи до Господарського суду міста Києва вартістю 500 грн, складання та подання відповіді на відзив до Господарського суду міста Києва вартістю 3000 грн, складання та подання письмових пояснень до Господарського суду м. Києва вартістю 2000 грн, складання та подання заяви про зміну підстави позову до Господарського суду м. Києва вартістю 2000 грн, складання та подання заяви про доручення до матеріалів справи письмового доказу до Господарського суду м. Києва вартістю 1000 грн, складання та подання письмових пояснень на заперечення АРМА на заяву про зміну підстави позову до Господарського суду м. Києва вартістю 2000 грн, складання та подання клопотання про відкладення розгляду справи до Господарського суду м. Києва вартістю 500 грн, участь у судових засіданнях (18.10.2023; 15.11.2023; 06.12.2023; 20.12.2023; 24.01.2024; 27.03.2024) вартістю 6000 грн.

Враховуючи обсяг наданих послуг, узгоджена сторонами винагорода виконавця склала: 30 000, 00 грн.

При цьому, у вищевказаному акті сторони відмітили, що послуги надані (виконані) виконавцем замовникові належним чином та відповідно до умов договору про надання правової допомоги від 18.08.2023, а також вимог, що звичайно ставляться до таких або подібних послуг (робіт); на момент підписання даного акту сторони підтверджують, що між ними немає неврегульованих спорів з приводу його виконання, а також будь-яких невиконаних сторонами зобов`язань, в тому числі по оплаті наданих послуг. Жодна із сторін не має претензій до іншої сторони.

Судом встановлено, що Русаков Сергій Олександрович є адвокатом в розумінні Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", що підтверджується свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльність ЗП 002507 від 12.02.2020 та інформацією, розміщеною на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України.

Критерії оцінки реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також розумності їхнього розміру застосовуються, виходячи з конкретних обставин справи, тобто є оціночним поняттям. Вирішення питання оцінки суми витрат, заявлених до відшкодування, на предмет відповідності зазначеним критеріям є завданням того суду, який розглядав конкретну справу, і мав визначати суму відшкодування з належним урахуванням особливостей кожної справи та всіх обставин, що мають значення.

Касаційна скарга відповідача не містить доказів існування обставин за наявності яких Верховний Суд міг би замінити висновки судів першої та апеляційної інстанцій власною оцінкою, та визначити інший розмір судових витрат, ніж той, що був доведений стороною в судах попередніх інстанцій.

Доводи касаційної скарги відповідача висновків судів попередніх інстанцій не спростовують, а фактично зводяться до незгоди з висновками суду першої та апеляційної інстанції стосовно оцінки доказів і встановлених на їх підставі обставин, та спрямовані на переоцінку цих доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Отже, питання про розподіл судових витрат суди попередніх інстанцій вирішили з дотриманням вимог норм статей 126, 129 України. Висновки судів відповідають основним підставам та принципам відшкодування витрат, та не суперечать висновкам щодо застосування норм права, які викладені у постановах Верховного Суду від 30.11.2020 у справі № 922/2869/19, від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 22.11.2019 у справі № 902/347/18, від 06.12.2019 у справі № 910/353/19, від 04.12.2018 у справі № 911/3386/17, від 11.12.2018 у справі № 910/2170/18, від 11.05.2018 у справі № 910/8443/17, на які послався скаржник у касаційній скарзі.

Інші доводи скаржника, наведені ним у касаційній скарзі, щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права при прийнятті до розгляду заяви позивача про постановлення додаткового рішення, не обґрунтовані посиланням на висновки Верховного Суду щодо застосування цих норм права у подібних правовідносинах, враховуючи, що підставою касаційного оскарження додаткового рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції відповідач визначив виключно пункт 1 частини 2 статті 287 ГПК України.

Касаційне провадження у справах залежить виключно від доводів та вимог касаційної скарги, наведених скаржником, і які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

Верховний Суд в силу принципу диспозитивності зобов`язаний здійснювати розгляд касаційної скарги виключно в межах підстав касаційного оскарження, у зв`язку з цим оцінка цих доводів скаржника при касаційному перегляді справи не здійснюється.

Висновки Верховного Суду

За змістом пункту 1 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно з частиною першою статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки викладені у касаційних скаргах доводи про порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права під час ухвалення оскаржуваних судових рішень не отримали підтвердження, Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах наведених у касаційних скаргах доводів, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, вважає, що вони ухвалені із додержанням норм процесуального та матеріального права.

Щодо судових витрат

З огляду на те, що суд відмовляє у задоволенні касаційних скарг та залишає без змін рішення судів попередніх інстанцій, судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційні скарги Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 27.03.2024, постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2024, додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 24.04.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2024 у справі №910/14284/23 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий О. Баранець

Судді О. Кролевець

О. Мамалуй