Постанова

від 10.10.2024 по справі 910/13310/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" жовтня 2024 р. Справа№ 910/13310/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Андрієнка В.В.

суддів: Шапрана В.В.

Буравльова С.І.

секретар судового засідання - Чечотка Віктор Дмитрович

учасники справи:

від позивача: Сербіна О.В.

від відповідача 1: Мартинюк О.О.

від відповідача 2: Мусієнко О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Ево Інвест"

на рішення Господарського суду міста Києва від 09.07.2024 (повний текст складено 17.07.2024)

у справі №910/13310/23 (суддя ШКУРДОВА Людмила)

за первісним позовом Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Ево Інвест"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Таун Ленд Компані"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Профінвест"

про визнання недійсної додаткової угоди та

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Таун Ленд Компані"

до Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Ево Інвест"

про стягнення 1 500 000,00 грн

УСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Ево Інвест" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Таун Ленд Компані" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Профінвест" (з урахуванням залучення ухвалою суду першої інстанції від 16.01.2024 співвідповідача у справі) про визнання недійсною додаткової угоди №3 від 30.12.2022 до інвестиційного договору №3-ІД/Д2 від 11.03.2020.

В межах розгляду справи №910/13310/24 до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "Таун Ленд Компані" надійшла зустрічна позовна заява до Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Ево Інвест" про стягнення збитків у розмірі 1 500 000,00 грн (з урахуванням поданої 01.04.2024 заяви про збільшення розміру позовних вимог).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.07.2024 у справі №910/13310/23 у задоволенні первісного позову Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Ево Інвест" відмовлено повністю; у задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Таун Ленд Компані" відмовлено повністю; скасовано заходи забезпечення первісного позову, вжиті ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.03.2024 у справі №910/13310/23.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Акціонерне товариство "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Ево Інвест" подало апеляційну скаргу, у якій просило скасувати повністю рішення Господарського суду міста Києва від 09.07.2024 у справі №910/13310/23. Ухвалити нове рішення, яким повністю задовольнити позовні вимоги Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Ево Інвест" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Таун Ленд Компані" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Профінвест" і визнати недійсною додаткову угоду №3 від 30.12.2022 до Інвестиційного договору №3-ІД/Д2 від 11.03.2020.

Апеляційна скарга обґрунтована, зокрема, наступним:

- апелянт стверджує, що ніколи не проводив перемовин щодо підписання та затвердження, не погоджував, не затверджував та не надавав Товариству з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Профінвест" розпоряджень щодо підписання так званих "Додаткової угоди №2 від 20 вересня 2022 року" та "Додаткової угоди №3 від 30 грудня 2022 року" до Договору №3-ІД/Д2 від 11.03.2020;

- відповідно до п.п. 17 п. 7.4. ст.7 Статуту Акціонерне товариство "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Ево Інвест" до компетенції Наглядової ради Фонду належить попередньо погоджувати для укладення Компанією з управління активами договорів щодо активів Фонду, на загальну суму 5 000 000 і більше з одним контрагентом (за одним або декількома договорами), якщо укладення таких договорів щодо активів Фонду на загальну суму 5 000 000 грн. відбувається в межах одного кварталу;

- пунктами 9 та 10 частини 1 статті 34 Закону України "Про інститути спільного інвестування" встановлено, що до компетенції наглядової ради належить затвердження договорів щодо активів корпоративного фонду, укладених компанією з управління активами, на суму, яка перевищує встановлену статутом або регламентом мінімальну вартість, а також вирішення інших питань, що належать до компетенції наглядової ради згідно із законом або статутом корпоративного фонду;

- Товариством з обмеженою відповідальністю "Таун Ленд Компані" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Профінвест" укладено Додаткову угоду №3 від 30.12.2022 до Договору №3-ІД/Д2 від 11.03.2020 без погодження та всупереч інтересам Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Ево Інвест", відбулось без реального наміру її виконання, а лише з метою незаконного заволодіння грошовими коштами Фонду, а тому зазначений правочин є нікчемним в силу вимог ст. ст. 215, 228 ЦК України.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.08.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Ево Інвест". Розгляд справи ухвалено здійснювати у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Розгляд апеляційної скарги Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Ево Інвест" у справі №910/13310/23 призначено на 15.08.2024. Витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/13310/23.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Таун Ленд Компані" було подано відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач-1 просив відмовити Акціонерному товариству "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Ево Інвест" у задоволенні апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 09.07.2024 у справі №910/13310/23 у повному обсязі та залишити рішення Господарського суду міста Києва від 09.07.2024 у справі №910/13310/23 без змін.

02.08.2024 Акціонерним товариством "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Ево Інвест" було подано доповнення до апеляційної скарги, в якій апелянт вказував, що суд першої інстанції не навів будь-якого аналізу та проігнорував доводи позивача в частині порушення відповідачами вимог ЦК України і Закону України "Про інститути спільного інвестування", а також щодо повної економічної необґрунтованості "додаткової угоди №3 від 30.12.2022 року".

14.08.2024 Товариством з обмеженою відповідальністю "Таун Ленд Компані" через систему "Електронний суд" було подано заперечення на доповнення до апеляційної скарги.

Також 14.08.2024 Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Профінвест" через систему "Електронний суд" було подано відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач-2 просив відмовити Акціонерному товариству "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Ево Інвест" у задоволенні апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 09.07.2024 у справі №910/13310/23 у повному обсязі та залишити рішення Господарського суду міста Києва від 09.07.2024 у справі №910/13310/23 без змін.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.08.2024 відкладено розгляд справи №910/13310/23 до 25.09.2024.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.09.2024 відкладено розгляд справи №910/13310/23 до 02.10.2024.

У судовому засіданні 02.10.2024 оголошено перерву до 08.10.2024.

07.10.2024 Акціонерним товариством "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Ево Інвест" через систему "Електронний суд" було подано заперечення на заяву відповідача-1, в яких апелянт вказав, що предметом укладеного 11.03.2020 між АТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Ево Інвест" та ТОВ "Таун Ленд Компані" Інвестиційного договору №3-ІД/Д2, є інвестиційна діяльність у будівництво об`єкта нерухомості - житлового комплексу на вул. Дегтярівській, 25-А у Шевченківському районі м. Києва із розміром частки Інвестора, виходячи із ціни 1 кв.м. приміщень у розмірі 20 000 грн. Як стверджує апелянт ТОВ "Таун Ленд Компані", збудувавши за рахунок грошових коштів АТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Ево Інвест" приміщення та маючи власну частину квадратних метрів у новобудові, в односторонньому порядку, необґрунтовано та незаконно, не надавши Фонду та КУА жодних документів, які б підтверджували обґрунтованість та законність їх дій, намагається збільшити більше, ніж в два рази вартість вже збудованих за рахунок Фонду та фізичних осіб - інвесторів приміщень.

У судовому засіданні 08.10.2024 оголошено перерву до 10.10.2024.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом установлено, що Акціонерне товариство "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Ево Інвест" є корпоративним фондом в розумінні Закону України "Про інститути спільного інвестування", що підтверджується Свідоцтвом №00790 про внесення відомостей про інститут спільного інвестування до Єдиного державного реєстру інститутів спільного інвестування від 02.10.2019 року.

Управління активами корпоративного фонду на підставі відповідного договору здійснює компанія з управління активами (ч. 1 ст. 14 Закону України "Про інститути спільного інвестування").

11.09.2019 між Акціонерним товариством "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Ево Інвест" (Фонд) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Профінвест" (компанія з управління активами) було укладено договір №11092019-КУА про управління активами Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Ево Інвест" (надалі - Договір про управління активами), відповідно до умов якого Фонд з метою проведення діяльності зі спільного інвестування доручає, а компанія з управління активами за винагороду приймає на себе зобов?язання щодо надання послуг з управління активами Фонду від імені, в інтересах і за рахунок Фонду, відповідно до умов та протягом дії цього договору та у відповідності до чинного законодавства України.

Компанія з управління активами зобов?язується здійснювати управління активами Фонду з метою отримання максимального інвестиційного доходу при мінімально можливих ризиках відповідно до Інвестиційної декларації Фонду, Регламенту Фонду, рішень Наглядової ради Фонду та чинного законодавства України (п. 1.2 Договору про управління активами).

Згідно з п. 2.1.2 Договору про управління активами компанія з управління активами зобов`язана діяти в інтересах Фонду (формувати інвестиційний портфель відповідно до інвестиційної декларації з метою отримання максимального доходу при мінімально можливих ризиках з урахуванням умов, зазначених у договорі, кон?юнктури ринку цінних паперів, ризику вибору контрагента та інших факторів ризику) у відповідності до Регламенту Фонду, Інвестиційної декларації Фонду, рішень Наглядової ради Фонду та чинного законодавства України.

Згідно з п. 2.1.23 Договору про управління активами компанія з управління активами зобов`язана дотримуватися вимог чинного законодавства України щодо обмеження діяльності компанії з управління активами та інших показників (нормативів), які обмежують ризики учасників Фонду.

У п. 3.2.1 Договору про управління активами визначено, що Фонд зобов`язується надавати компанії з управління активами нотаріально засвідчені копії витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, Статуту Фонду, затверджений Наглядовою радою Регламент Фонду, затверджений Загальними зборами (Єдиним учасником) Проспект емісії цінних паперів Фонду, внутрішні положення Фонду, іншу необхідну документацію щодо діяльності Фонду, зміни до них, а також пояснення, необхідні компанії з управління активами для виконання покладених на неї згідно з цим договором повноважень та обов?язків протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту набрання договором чинності, а у подальшому з моменту внесення змін до зазначених документів або подання Компанією з управління активами відповідного письмового запиту.

01.03.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "Таун Ленд Компані" уклало Інвестиційний договір №3-ІД/Д2 (надалі - Інвестиційний договір) із Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Профінвест", яке діяло від імені Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Ево Інвест".

Додатком 1 до цього договору було визначено, що частка інвестора - позивача у справі встановлюється із розрахунку 16 666,67 грн без ПДВ. Розмір інвестиційної участі становить 273 61 666,67 грн без ПДВ.

30.03.2021 було укладено Додаткову угоду №1 до інвестиційного договору №3-ІД/Д2 від 11.03.2020, якою додаток №1 викладено в новій редакції. "Частка інвестора - позивача у справі встановлена із розрахунку 16 666,67 грн без ПДВ. Розмір інвестиційної участі встановлений в розмірі 281 495 000,00 грн без ПДВ".

20.09.2022 було укладено Додаткову угоду №2 до інвестиційного договору №3-ІД/Д2 від 11.03.2020, якою додаток №1 викладено в новій редакції. "Частка інвестора - позивача у справі встановлена із розрахунку 18333,33 грн без ПДВ. Розмір інвестиційної участі встановлена в розмірі 309 600 500,00 грн без ПДВ".

30.12.2022 між ТОВ "Таун Ленд Компані" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Профінвест", яке діяло від імені позивача за первісним позовом, було укладено додаткову угоду №3 до договору (надалі - Додаткова угода №3).

Додатковою угодою №3 внесено ряд змін у договір, а саме:

- Продовжено запланований строк прийняття об`єкту в експлуатацію, а саме - в п. 1.4.3 договору строк "IV квартал 2024 р." замінити на "IV квартал 2025 р."

- Вартість частки Інвестора у об?єкті встановлено із розрахунку 36 666,67 грн без ПДВ, податок на додану вартість складає 7 333,3 грн., всього разом з ПДВ 44 000,00 грн за 1 квадратний метр.

- Розмір загальної інвестиційної участі Інвестора в будівництві об?єкта, що складає вартість частки Інвестора у об?єкті, на момент укладення договору, становить разом з ПДВ - 496 804 000,00 грн.

- Сплата Інвестором вартості частки Інвестора в об?єкті будівництва згідно з цим Додатком здійснюється в термін до "15" березня 2023 року.

- Строк дії Інвестиційного договору продовжено до 31 грудня 2025 року.

Позивач за первісним позовом стверджує, що укладення відповідачами Додаткової угоди №3 до Інвестиційного договору було вчинене поша межами компетенції Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Профінвест" та всупереч інтересам Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Ево Інвест", а тому Додаткова угода №3 є нікчемною та незаконною і не може породжувати будь-яких правових наслідків.

Щодо доводів апелянта про відсутність у компанії з управління активами повноважень на укладення договорів відносно активів АТ "ЗНВКІФ "Ево Інвест" на загальну суму 5 000 000,00 грн і більше без попереднього погодження із Наглядовою радою.

Правові та організаційні основи створення, діяльності, припинення суб`єктів спільного інвестування, особливості управління активами зазначених суб`єктів, встановлює вимоги до складу, структури та зберігання таких активів, особливості емісії, обігу, обліку та викупу цінних паперів інститутів спільного інвестування, а також порядок розкриття інформації про їх діяльність визначені Законом України "Про інститути спільного інвестування".

Дія цього Закону поширюється на суспільні відносини, що виникають у сфері спільного інвестування у зв`язку з утворенням та діяльністю суб`єктів спільного інвестування, з метою забезпечення гарантування права власності на цінні папери інститутів спільного інвестування та захисту прав учасників інститутів спільного інвестування (ст. 2 Закону України "Про інститути спільного інвестування").

Частиною 1 статті 11 Закону України "Про інститути спільного інвестування" передбачено, що установчим документом корпоративного фонду є його статут.

Частиною 1 статті 12 Закону України "Про інститути спільного інвестування" визначено, що корпоративний фонд зобов`язаний зареєструвати регламент протягом шести місяців з дня державної реєстрації корпоративного фонду як юридичної особи.

Згідно п. 16) ч. 1 ст. 1 Закону України "Про інститути спільного інвестування" регламент - документ, який визначає порядок, строки, умови та особливості діяльності інституту спільного інвестування.

В свою чергу, компанія з управління активами - господарське товариство, створене відповідно до законодавства у формі акціонерного товариства або товариства з обмеженою відповідальністю, яке провадить професійну діяльність з управління активами інституційних інвесторів на підставі ліцензії, що видається Комісією. Компанія з управління активами здійснює управління активами інституту спільного інвестування (ч. 1 ст. 63 Закону України "Про інститути спільного інвестування".

Отже, Акціонерне товариство "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Ево Інвест", як корпоративний фонд" уклало з Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Профінвест", як компанією з управління активами, Договір управління активами, за умовами якого Фонд з метою проведення діяльності зі спільного інвестування доручив, а компанія з управління активами за винагороду прийняла на себе зобов?язання щодо надання послуг з управління активами Фонду від імені, в інтересах і за рахунок Фонду, відповідно до умов та протягом дії цього договору та у відповідності до чинного законодавства України.

За приписами ч. 2 ст. 12 Закону України "Про інститути спільного інвестування" регламент повинен містити, зокрема відомості про: 11) інвестиційну декларацію; 12) мінімальну вартість активів, що є предметом договорів, укладених компанією з управління активами, які підлягають затвердженню наглядовою радою.

Регламент та зміни до нього затверджуються наглядовою радою корпоративного фонду і підлягають реєстрації в Комісії (ч. 3 ст. 12 Закону України "Про інститути спільного інвестування").

Згідно з п. 10.1 Регламенту Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Ево Інвест", затвердженого рішенням Наглядової ради Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Ево Інвест", оформленим протоколом №2 від 11.09.2019, мінімальна вартість активів, що є предметом договорів, укладених компанією з управління активами, які підлягають затвердженню Наглядовою радою Фонду, становить 100 000 000 (сто мільйонів) гривень (або еквівалент цієї суми у відповідній іноземній валюті).

Частиною 6 статті 63 Закону України "Про інститути спільного інвестування" унормовано, що у відносинах з третіми особами компанія з управління активами корпоративного фонду повинна діяти від імені та в інтересах такого фонду на підставі договору про управління активами.

Управління активами корпоративного фонду на підставі відповідного договору здійснює компанія з управління активами (ч. 1 ст. 14 Закону України "Про інститути спільного інвестування").

За приписами п. 16) ч. 1 ст. 17 Закону України "Про інститути спільного інвестування" прийняття рішення про обрання (заміну) компанії з управління активами та укладення договору з нею належить до виключної компетенції загальних зборів.

В свою чергу до компетенції наглядової ради належить затвердження договорів щодо активів корпоративного фонду, укладених компанією з управління активами, на суму, яка перевищує встановлену статутом або регламентом мінімальну вартість (п. 9 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про інститути спільного інвестування").

Із системного аналізу наведених норм законодавства вбачається, що компетенція (обсяг повноважень) компанії управління активами корпоративного фонду у відносинах з представництва корпоративного фонду визначаються відповідним договором про управління активами та регламентом.

Наведене також випливає із преамбул, як Інвестиційного договору, так і Додаткової угоди №3, в яких вказано, що ТОВ "КУА "Профінвест" діє від імені, в інтересах та за рахунок Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "ЕВО ІНВЕСТ" на підставі Договору №11092019-КУА від 11.09.2019 про управління активами АТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "ЕВО ІНВЕСТ", ліцензії НКЦПФР на здійснення професійної діяльності на фондовому ринку - діяльності з управління активами інституційних інвесторів та Статуту ТОВ "КУА "Профінвест".

Тобто саме Договір про управління активами та Регламент визначають порядок і компетенцію КУА укладати від імені Фонду договори із контрагентами, в тому числі визначають мінімальну вартість договорів та компетенцію Наглядової ради затвердженню відповідні договори тощо.

Таким чином, у Договорі про управління активами сторони передбачили, що Наглядова рада затверджує договори, укладені на суму, яка перевищує встановлену регламентом мінімальну вартість (100 000 000 грн) (п. 2.1.8 Договору про управління активами). Тобто обираючи між визначеними у статуті позивача за первісним позовом формами контролю, АТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "ЕВО ІНВЕСТ" та ТОВ "КУА "Профінвест" обрали саме форму контролю у вигляді затвердження вже укладених договорів, а не надання згоди на попереднє укладання.

В той же час статут Фонду (АТ "ЗНВКІФ "Ево Інвест") жодним чином не визначає повноваження / компетенцію компанії з управління активами, а є внутрішнім документом позивача за первісним позовом.

Таким чином, зважаючи на укладення відповідачем-2 та позивачем за первісним позовом Договору управління активами, визнання вказаними особами повноважень КУА та відповідно можливості укладення договорів на суму 100 000 000,00 грн від імені Фонду, які в подальшому підлягатимуть затвердженню Наглядовою радою Фонду, то посилання позивача за первісним позовом на п. 7.4 свого Статуту в частині компетенції Наглядової ради позивача за первісним позовом затверджувати / попередньо погоджувати для укладення компанією з управління активами договорів щодо активів Товариства, на загальну суму 5 000 000 гривень і більше з одним контрагентом в межах одного кварталу є необґрунтованим, оскільки Статут АТ "ЗНВКІФ "Ево Інвест" жодним чином не врегульовує діяльність Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Профінвест", яке діє в межах наданої йому компетенції згідно Договору про управління активами.

Перелік прав, обов`язків та обмежень ТОВ "КУА "Профінвест" визначено в розділі 2 Договору про управління активами. Вказаний розділ не містить обов`язку ТОВ "КУА "Профінвест" попередньо погоджувати укладення договорів відносно активів АТ "ЗНВКІФ "Ево Інвест" на загальну суму 5 000 000,00 грн і більше. Також зазначений розділ не обмежує ТОВ "КУА "Профінвест" у можливості укладення договорів відносно активів АТ "ЗНВКІФ "Ево Інвест" на загальну суму 5 000 000,00 грн і більше, лише за наявності попереднього погодження Наглядової ради АТ "ЗНВКФІ "Ево Інвест".

Пункт 3.2.1 Договору про управління активами встановлює обов`язок АТ "ЗНВКІФ "Ево Інвест" надати КУА нотаріально засвідчену копію, зокрема Статуту Фонду, проте наведений пункт статуту АТ "ЗНВКІФ "Ево Інвест" не зумовлює виникнення у КУА будь-яких обов`язків, зокрема обов`язку керуватись у своїй діяльності статутом позивача за первісним позовом.

Таким чином, обов`язку ТОВ "КУА "Профінвест" керуватися Статутом АТ "ЗНВКІФ "Ево Інвест" при здійсненні діяльності з управління його активами ані п. 3.2.1 Договору про управління активами, ані вказаний договір в цілому, ані Закон України "Про інститути спільного інвестування" не містять.

В свою чергу Договір про управління активами не містить обов`язку ТОВ "КУА "Профінвест" щодо необхідності попереднього погодження укладення договорів відносно активів АТ "ЗНВКІФ "Ево Інвест" на загальну суму 5 000 000,00 грн. Більше того, такі обмеження відсутні, і в Законі України "Про інститути спільного інвестування", і в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, і в Статуті ТОВ "КУА "Профінвест" .

Відтак колегія суддів апеляційної інстанції погоджується із висновками місцевого господарського суду, що праву (повноваженню) Наглядової ради за статутом позивача за первісним позовом попередньо погоджувати для укладення компанією з управління активами договорів щодо активів позивача, на загальну суму 5 000 000,00 грн і більше, не кореспондує обов`язок ТОВ "КУА "Профінвест" звертатися за таким попереднім погодженням до Наглядової ради.

З огляду на наведене колегія суддів апеляційної інстанції дійшов висновку, що у КУА відсутній обов`язок попередньо погоджувати із Фондом укладення договору (до датку до нього), предметом яких є розпорядження активами Фонду на загальну суму 5 000 000,00 грн і більше.

Більш того, із п. 9 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про інститути спільного інвестування", п. 10.1 Регламенту АТ "ЗНВКІФ "Ево Інвест" вбачається, що до повноважень Наглядової ради корпоративного інвестиційного фонду віднесено саме затвердження вже укладених договорів, у разі перевищення суми договору 100 000 000,00 грн, а не їх попереднє погодження перед їх укладанням.

Щодо доводів апелянта про перевищення КУА своїх повноважень при укладенні Додаткової угоди №3.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Профінвест" було укладено з Товариством з обмеженою відповідальністю "Таун Ленд Компані" Інвестиційний договір, предметом якого є інвестиційна діяльність у будівництво об`єкта нерухомості - житлового комплексу на вул. Дегтярівській, 25-А у Шевченківському районі м. Києва з метою отримання Фондом у власність приміщень після завершення будівництва та прийняття об`єкту в експлуатацію. Згідно Додатку №1 до Інвестиційного договору сторони визначили розмір частки інвестора (Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Ево Інвест") та встановили, що ціна 1 кв.м. приміщень складає 20 000 грн.

З приводу законності укладення Інвестиційного договору між учасниками справи відсутній спір.

30.12.2022 між ТОВ "Таун Ленд Компані" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Профінвест", яке діяло від імені позивача за первісним позовом, було укладено додаткову угоду №3 до договору (надалі - Додаткова угода №3).

Додатковою угодою №3 внесено ряд змін у договір, а саме:

- Продовжено запланований строк прийняття об`єкту в експлуатацію, а саме - в п. 1.4.3 договору строк "IV квартал 2024 р." замінити на "IV квартал 2025 р."

- Вартість частки Інвестора у об?єкті встановлено із розрахунку 36 666,67 грн без ПДВ, податок на додану вартість складає 7 333,3 грн., всього разом з ПДВ 44 000,00 грн за 1 квадратний метр.

- Розмір загальної інвестиційної участі Інвестора в будівництві об?єкта, що складає вартість частки Інвестора у об?єкті, на момент укладення договору, становить разом з ПДВ - 496 804 000,00 грн.

- Сплата Інвестором вартості частки Інвестора в об?єкті будівництва згідно з цим Додатком здійснюється в термін до "15" березня 2023 року.

- Строк дії Інвестиційного договору продовжено до 31 грудня 2025 року.

Апелянт вказує, що відповідачами укладено Додаткову угоду №3 без попереднього погодження із Наглядовою радою АТ "ЗНВКІФ "Ево Інвест", тому ТОВ "КУА "Профінвест" було перевищено свої повноваження при вчиненні даного правочину, в той час як Наглядовою радою апелянта даний правочин не затверджувався, тому наявні правові підстави для визнання Додаткової угоди №3 недійсною.

Частиною 2 ст. 203 ЦК України встановлено, що особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Відповідно до статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Стаття 241 ЦК України визначає, що правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов?язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов?язки з моменту вчинення цього правочину.

Частинами 3 та 4 статті 92 ЦК України встановлено, що орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов?язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження. Відповідно до правової позиції, яка викладена у постанові Верховного Суду від 20.06.2023 у справі №910/644/22 (910/1687/22), контрагент знає (або повинен знати) про обмеження повноважень представника юридичної особи, якщо:

- такі обмеження передбачені законом (наприклад, абзацом другим частини другої статті 98 Цивільного кодексу України); · про відповідні обмеження було вміщено відомості у відкритому доступі на офіційному веб-сайті розпорядника Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців;

- якщо договір містить умову (пункт) про підписання його особою, яка діє на підставі статуту підприємства чи іншого документа, що встановлює повноваження зазначеної особи, то наведене свідчить про обізнаність іншої сторони даного договору з таким статутом (іншим документом) у частині, яка стосується відповідних повноважень, і в такому разі суд не може брати до уваги посилання цієї сторони на те, що їй було невідомо про наявні обмеження повноважень представника її контрагента. Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 20.02.2018 у справі №906/100/17, від 12.06.2018 у справі №927/976/17).

Отже, позов про визнання недійсним відповідного правочину може бути задоволений у разі доведеності юридичною особою (позивачем) у господарському суді тієї обставини, що її контрагент знав або повинен був знати про наявні обмеження повноважень представника цієї юридичної особи, але, незважаючи на це, вчинив з ним оспорюваний правочин (що не отримав наступного схвалення особи, яку представляють) (правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 05.07.2022 року у справі № 910/2958/20).

Апеляційним господарським судом встановлено, що ТОВ "КУА "Профінвест" не було перевищено свої повноваження на укладення Додаткової угоди №3, оскільки ні Договір про управління активами, ні Закон України "Про інститути спільного інвестування", ні Регламент АТ "ЗНВКІФ "Ево Інвест" не передбачають обов`язку КУА попередньо погоджувати із Наглядовою радою Фонду укладення Додаткової угоди №3.

Відтак ТОВ "КУА "Профінвест" уклало Додаткову угоду №3 без порушення наданих йому повноважень.

Щодо послідуючого незатвердження Додаткової угоди №3 після її підписання Наглядовою радою АТ "ЗНВКІФ "Ево Інвест", то колегія суддів апеляційної інстанції відзначає, що питання затвердження вже укладених договорів є внутрішніми правовідносинами між корпоративним інвестиційним фондом і компанією з управління активам, які не можуть впливати на дійсність та чинність вже укладених договорів, оскільки необхідність такого затвердження виникає вже після укладання договору, а не на момент такого укладання.

За приписами частин 1-3 статті 67 Закону України "Про інститути спільного інвестування" компанія з управління активами несе майнову відповідальність за порушення вимог законодавства, регламенту, проспекту емісії цінних паперів інституту спільного інвестування, інвестиційної декларації, договору про управління активами корпоративного фонду. Підстави для використання коштів резервного фонду компанії з управління активами встановлюються нормативно-правовими актами Комісії. Компанія з управління активами, яка перевищила свої повноваження або уклала договір не від імені корпоративного фонду, несе відповідальність за зобов`язаннями, які виникають внаслідок виконання таких договорів, лише майном, що належить їй на праві власності, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до п. 4.1.1 Договору про управління активами компанія з управління активами несе майнову відповідальність за збитки, що були спричинені Фонду її діями (бездіяльністю) згідно із чинним законодавством України та у відповідності до Проспекту емісії цінних паперів Фонду, Регламенту Фонду та цього Договору.

Згідно п. 4.1.4 Договору про управління активами збитки, завдані компанією з управління активами Фонду внаслідок порушення нею вимог законодавства, Регламенту, Проспекту емісії цінних паперів Фонду, Інвестиційної декларації, Договору, відшкодовуються за рахунок резервного фонду компанії з управління активами, а в разі недостатності резервного фонду - за рахунок іншого майна компанії з управління активами.

У пункті 4.1.7 Договору про управління активами вказано, що якщо компанія з управління активами перевищить свої повноваження або укладе договір не від імені Фонду, то вона несе відповідальність за зобов`язаннями, які виникають унаслідок виконання таких договорів, лише майном, що належить компанії з управління активами на праві власності, якщо інше не передбачено чинним законодавством України.

Пунктом 7.10 Статуту ТОВ "КУА "Профінвест" передбачено, що товариство несе майнову відповідальність за порушення вимог законодавства, регламенту, проспекту емісії цінних папері ІСІ, інвестиційної декларації, договору про управління активами корпоративного фонду.

Таким чином незатвердження Наглядовою радою Додаткової угоди №3 до Інвестиційного договору може слугувати підставою для стягнення АТ "ЗНВКІФ "Ево Інвест" збитків з ТОВ "КУА "Профінвест", однак не підставою для визнання Додаткової угоди №3 до Інвестиційного договору недійсною.

При цьому, поза увагою колегії суддів апеляційної інстанції не залишилась та обставина, що у Звіті про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) АТ "ЗНВКІФ "Ево Інвест" за 2022 рік, який підписано зі сторони АТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Ево Інвест" директором Белойчуком М.О. - головою Наглядової ради, а зі сторони ТОВ "КУА "Профінвест" Терещенком Л.С. (був затверджений 28.04.2023), міститься посилання на аванс, сплачений ТОВ "Таун Ленд Компані" за Інвестиційним договором із зазначенням того, що предметом цього Договору є отримання в майбутньому у власність приміщень після завершення будівництва та прийняття об`єкта (житлові квартири) в експлуатацію. Запланований термін прийняття будинку в експлуатацію IV квартал 2025 року (строк змінено згідно з Додатковою угодою № 3).

Наведене дає підстави для висновку, що затверджуючи 28.04.2023 Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) АТ "ЗНВКІФ "Ево Інвест" за 2022 рік всі три сторони даних правовідносин були обізнані про укладення оспорюваного правочину та про його умови, котрі враховано під час складення Звіту за 2022 рік.

Попри наведене колегія суддів вбачає за необхідне зазначити, що у судовій практиці є усталеним висновок, що для визнання недійсним договору, укладеного з третьою особою, з підстави порушення установленого обмеження повноважень щодо представництва, не має самостійного юридичного значення факт перевищення повноважень представником. Такий договір може бути визнаний недійсним із зазначених підстав у тому разі, якщо буде встановлено, що сама третя особа, контрагент за договором, діяла недобросовісно і нерозумно, тобто знала або за всіма обставинами, проявивши розумну обачність, не могла не знати про обмеження повноважень щодо представництва особи представником, який укладає договір від її імені (висновки, викладені у постановах Верховного Суду України від 27.04.2016 2 у справі №6-62цс16, від12.04.2017 у справі №6-72цс17, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №668/13907/13-ц (провадження №14-153цс18), у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 25.01.2018 у справі №658/580/16-ц і від 28.05.2020 у справі №608/969/13-ц, у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 30.01.20019 у справі №127/7798/17 та від 11.09.2019 у справі №466/9251/13-ц).

Зокрема у постанові від 13.03.2024 у справі №757/23249/17-ц Велика Палата Верховного Суду зазначила, що для третьої особи, яка уклала з юридичною особою договір, обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи загалом не мають юридичної сили, хоча б відповідні обмеження й існували на момент укладення договору. Таке обмеження повноважень набуває юридичної сили для третьої особи в тому випадку, якщо саме вона, ця третя особа, вступаючи у відносини з юридичною особою та укладаючи договір, діяла недобросовісно або нерозумно, зокрема, достеменно знала про відсутність в органу юридичної особи чи її представника необхідного обсягу повноважень або повинна була, проявивши принаймні розумну обачність, знати про це.

У постановах Верховного Суду від 06.10.2021 у справі №918/237/20 зазначено, що для визнання недійсним договору з тієї підстави, що його було укладено представником юридичної особи з перевищенням повноважень, необхідно встановити, по-перше, наявність підтверджених належними і допустимими доказами обставин, які свідчать про те, що контрагент такої юридичної особи діяв недобросовісно або нерозумно. При цьому тягар доказування недобросовісності та нерозумності в поведінці контрагента за договором несе юридична особа. По-друге, дії сторін такого договору мають свідчити про відсутність реального наміру його укладення і виконання. Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 14.09.2021 у справі №922/3742/20, від 05.05.2020 у справі №911/1634/19, від 10.03.2020 у справі №910/24075/16, від 18.02.2020 у справі №909/183/19.

Таким чином, навіть якщо припустити, що у відповідача-2 були відсутні повноваження на укладення Додаткової угоди №3, то підстави вважати, що відповідач-1, укладаючи даний правочин, діяв недобросовісно або нерозумно, немає, оскільки: 1) як було встановлено судом ні Договір про управління активами, ні Регламент, ні законодавство України не передбачали обов`язку відповідача-2 погоджувати укладення Додаткової угоди №3 перед його укладенням; 2) відповідач-2 не погоджував перед укладенням із Наглядовою радою позивача за первісним позовом укладення Додаткових угод №1 та №2.

Тобто між відповідачами перед оспорюваним правочином було укладено Додаткову угоду №1, якою збільшено розмір загальної інвестиційної участі АТ "ЗНВКІФ "Ево Інвест" в будівництві на 9 460 000,00 грн (до 337 794 000,00 грн з ПДВ), в подальшому Додаткову угоду №2, якою збільшено розмір загальної інвестиційної участі АТ "ЗНВКІФ "Ево Інвест" в будівництві на 33 726 600,00 грн (до 371 520 600,00 грн з ПДВ).

Жодних доказів як попереднього погодження з Наглядовою радою АТ "ЗНВКІФ "Ево Інвест" укладення Додаткових угод №1 та №2 і повідомлення відповідача-1 про погодження Наглядовою радою позивача за первісним таких правочинів, так і оскарження Додаткових угод №1 та №2 з підстав перевищення ТОВ "КУА "Профінвест" своїх повноважень на їх укладення, в тому числі через неотримання погодження наглядової ради Фонду на укладення правочину щодо активів Фонду у розмірі 5 000 000,00 грн і більше апелянтом не надано.

Така суперечливість поведінки АТ "ЗНВКІФ "Ево Інвест" дає підстави колегії суддів для висновку, що, по-перше, позиція позивача за первісним позовом щодо перевищення ТОВ "КУА "Профінвест" своїх повноважень при укладені Додаткової угоди №3 обумовлена бажанням оскаржити даний правочин та відповідно ухилитись від виконання обов`язків за Додатковою угодою №3, тобто виникла значно пізніше після укладення Інвестиційного договору та додаткових угоди до нього.

По-друге, укладення перед оспорюваною додатковою угодою двох інших додаткових угод щодо активів Фонду у розмірі більше 5 000 000,00 грн без погодження Наглядової ради АТ "ЗНВКІФ "Ево Інвест" нівелює підстави для сумнівів ТОВ "Таун Ленд Компані" у наявності у ТОВ "КУА "Профінвест" повноважень на укладення спірного правочину або ж підстав вважати, що у відповідача-2 відсутні такі повноваження з огляду на положення п. 7.4 Статуту АТ "ЗНВКІФ "Ево Інвест".

Відтак, колегія суддів дійшла висновку, що у відповідача-1, укладаючи з відповідачем-2 Додаткову угоду №3, діяв добросовісно та розумно, у відповідності до попередньої практики ділових правовідносин учасників даного спору, що є самостійною підставою для відмови у визнанні недійсним спірного правочину.

Щодо доводів апелянта про укладення Додаткової угоди №3 всупереч його інтересам.

Предметом Інвестиційного договору є інвестиційна діяльність у будівництво об`єкта нерухомості - житлового комплексу на вул. Дегтярівській, 25-А у Шевченківському районі м. Києва з метою отримання Фондом у власність приміщень після завершення будівництва та прийняття об`єкту в експлуатацію. Даний договір був укладений у березні 2020 року та передбачав здачу об`єкту в експлуатацію до IV квартал 2024 року.

Тобто із умов Інвестиційного договору вбачається, що сторони (в тому числі позивач за первісним позовом, який схвалив даний правочин) презюмували, що для будівництва даного об`єкту потрібно майже п`ять років.

Проте через менш як два роки після підписання Інвестиційного договору почалась повномасштабна військова агресія Російської Федерації проти України, яка супроводжувалась та наразі супроводжується бойовими діями на території України (в тому числі, які відбувались навесні 2022 року під Києвом) та постійні ракетні обстріли країною-агресором території України (в тому числі м. Києва).

Частиною 3 статті 75 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

Загальновідомі факти не потребують доказування тоді, коли вони визнані такими судом. Загальновідомість того чи іншого факту може мати різні межі. Він може бути відомий у межах країни, окремої області, населеного пункту. Це об`єктивні межі загальновідомості певного юридичного факту. Але крім об`єктивних меж загальновідомість певного юридичного факту має і суб`єктивні межі: даний факт повинен бути відомий не тільки певним особам (наприклад, мешканцям населеного пункту), але й всьому складу суду, який розглядає справу (постанови Верховного Суду від 19.06.2018 у справі №922/3946/16 та від 26.10.2021 у справі №922/3990/19).

Згідно статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

З огляду на наведені приписи Конституції України колегія суддів апеляційної інстанції вважає неприпустимою ситуацію, за якою будівельні роботи об`єкту виконувались під час повітряних тривог.

В свою чергу, загалом за період з 24.02.2022 по 30.12.2022 (по дату укладення Додаткової угоди №3) у місті Києві було оголошено 642 повітряні тривоги, загальною тривалістю понад 654,6 годин. Дані обставини підтверджуються інформацією із сайту Статистики повітряних тривог за посиланням https://air-alarms.in.ua/region/kyiv?from=2022-02-24to=2022-12-30only-region-center#statistic.

Очевидно, що обумовлені військовою агресією бойові дії, в тому числі на території Київської області та м. Києві у 2022 році, систематичні оголошення повітряних тривог, негативні різкі інфляційні процеси, що призвели до значного здороження товарів, в тому числі будівельних матеріалів (понад 30% протягом 2022-2023 років лише за офіційними даними) унеможливлювали будівництво об`єкту на тих умовах, що були визначені в Інвестиційному договорі (в тому числі в частині строків та вартості), а відтак і набуття Фондом у власність приміщень після завершення будівництва та прийняття об`єкту в експлуатацію.

Окрім того, поза увагою суду не залишилась та обставина, що Додаткова угода №2 була укладена відповідачами 20.09.2022 (тобто до масованих ракетних обстрілів території України в цілому та об`єктів інфраструктури зокрема, що в подальшому мало своїм наслідком віялові відключення світла), якою було визначено вартість частки інвестора у об`єкті із розрахунку 18 333,33 грн без ПДВ, а розмір інвестиційної участі встановлено в розмірі 309 600 500,00 грн без ПДВ.

Апелянт хоч і посилається на те, що вважає незаконною Додаткову угоду №2, проте дана угода АТ "ЗНВКІФ "Ево Інвест" не оскаржується ним в судовому порядку.

Укладення Додаткових угоди №1 та №2 також не погоджувалось ТОВ "КУА "Профінвест" із Наглядовою радою АТ "ЗНВКІФ "Ево Інвест" (доказів зворотного апелянтом суду не надано), проте АТ "ЗНВКІФ "Ево Інвест" оскаржує в судовому порядку лише Додаткову угоду №3.

З огляду на масовані ракетні обстріли України та введення віялових відключень світла з жовтня 2022 року, які досі періодично тривають, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що укладення Додаткової угоди №3, якою продовжено строк будівництва до IV кварталу 2025 року не суперечить принципам розумності та справедливості.

Натомість збільшення строку будівництва безумовно має своїм наслідком збільшення вартості такого будівництва, що нівелює твердження апелянта про необґрунтованість збільшення ціни 1 кв.м. в об`єкті будівництва.

Крім того, метою Інвестиційного договору є отримання Фондом у власність приміщень після завершення будівництва, а відтак для АТ "ЗНВКІФ "Ево Інвест" не завершення будівництва через недостатність фінансування та відповідно не отримання ним у власність нерухомого майна, незважаючи на внесення сотень мільйонів гривень в якості інвестицій у вказаний об`єкт, є більш негативним ризиком ніж можливе зменшення розміру прибутку через збільшення вкладених ним коштів у об`єкт будівництва. Тим більше, що погоджена у Додатковій угоді №3 вартість 1 кв.м. нерухомості у Шевченківському районі м. Києва - 44 000,00 грн з ПДВ є значно нижчою від ринкової вартості (загальновідома обставина).

Відтак, на думку колегії суддів, вчинення ТОВ "КУА "Профінвест" Додаткової угоди №3 було в інтересах АТ "ЗНВКІФ "Ево Інвест", відповідає принципу розумності та він спрямований на реальне настання наслідків - завершення будівництва об`єкту та набуття у власність АТ "ЗНВКІФ "Ево Інвест" нерухомого майна.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про необґрунтованість та безпідставність первісних позовних вимог про визнання недійною Додаткової угоди №3.

Згідно зі статтями 78, 79 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

На підставі наявних матеріалів справи колегія суддів встановила, що обставини, на які посилається скаржник - Акціонерне товариство "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Ево Інвест", в розумінні статті 86 ГПК України не можуть бути підставою для зміни або скасування рішення Господарського суду міста Києва від 09.07.2024 у справі №910/13310/23, а тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Враховуючи наведене, рішення Господарського суду міста Києва від 09.07.2024 у справі №910/13310/23 відповідає матеріалам справи, є законним та обґрунтованим, підстави, передбачені ст. ст. 277-278 ГПК України для його скасування, відсутні.

Керуючись ст. ст. 129, 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Ево Інвест" на рішення Господарського суду міста Києва від 09.07.2024 у справі №910/13310/23 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 09.07.2024 у справі №910/13310/23 залишити без змін.

3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Акціонерне товариство "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Ево Інвест".

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Повний текст постанови складено та підписано 15.10.2024.

Головуючий суддя В.В. Андрієнко

Судді В.В. Шапран

С.І. Буравльов