Постанова

від 14.10.2024 по справі 918/236/24

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2024 року Справа № 918/236/24

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючий суддя Мельник О.В.,

суддя Олексюк Г.Є.

суддя Петухов М.Г.

секретар судового засідання Стафійчук К.В.

розглянувши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрі Транс" про ухвалення додаткового рішення у справі № 918/236/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрі Транс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненське Аграрне Підприємство"

про стягнення 6 158 981,60 грн.

за участі представників:

позивача - не з`явився,

відповідача - не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 16.05.2024 позов задоволено. Стягнуто з ТОВ "Рівненське аграрне підприємство" на користь ТОВ "Агрі Транс" 6158981,60 грн та 73907,78 грн судового збору.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Північно-західного апеляційного господарського суду, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.09.2024 рішення Господарського суду Рівненської області від 16.05.2024 у справі №918/236/24 залишено без змін, апеляційну скаргу ТОВ "Рівненське Аграрне Підприємство" без задоволення.

01.10.2024 до Північно-західного апеляційного господарського суду надійшло клопотання ТОВ "Агрі Транс" щодо ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат, в якому останнє просить стягнути з ТОВ "Рівненське аграрне підприємство" на його користь 12000,00 грн понесених судових витрат надану в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до ч.1,3 ст.244 ГПК України суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

За змістом ч.8 ст.129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Колегією суддів встановлено, що під час апеляційного перегляду даної справи позивач у відзиві на апеляційну скаргу заявляв про те, що очікує понести витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 12000,00 грн, у зв`язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції.

Клопотання про прийняття додаткового рішення разом із доказами понесених судових витрат були подані позивачем до Північно-західного апеляційного господарського суду 01.10.2024, тобто в межах строків визначених у ч.8 ст.129 ГПК України.

Відтак, колегією суддів встановлено дотримання позивачем строків визначених у ч.8 ст.129 ГПК України, а тому його клопотання про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат підлягає розгляду судом.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.10.2024 вищевказане клопотання призначене до розгляду у відкритому судовому засіданні на 14.10.2024 о 14:30 год.

У судове засідання 14.10.2024 учасники справи не з`явились, явку своїх повноважних представників не забезпечили, хоча належним чином повідомлялись про розгляд вказаного клопотання в суді апеляційної інстанції (т.2 а.с. 44-45)

Разом з тим, від позивача 14.10.2024 надійшло клопотання, в якому останній просив проводити розгляд клопотання про ухвалення додаткового рішення без участі його представника, при цьому повідомивши, що підтримує його в повному обсязі.(т.2 а.с. 46-50)

Враховуючи визначені процесуальним законодавством строки розгляду заяви про прийняття додаткового рішення, приймаючи до уваги наявність в матеріалах справи доказів повідомлення учасників справи про призначене судове засідання, а також те, що явка учасників справи в судове засідання обов`язковою не визнавалася, враховуючи клопотання позивача про розгляд клопотання без його участі, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду клопотання ТОВ "Агрі Транс" щодо ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат за відсутності в судовому засіданні представників позивача та відповідача за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши клопотання позивача щодо ухвалення додаткового рішення у даній справі та відповідно стягнення з ТОВ "Рівненське аграрне підприємство" витрат на професійну правничу допомогу понесених при розгляді справи в суді апеляційної інстанції, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст.59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Конституційне право кожного на правову допомогу за своєю суттю є гарантією реалізації, захисту та охорони інших прав і свобод людини і громадянина, і в цьому полягає його соціальна значимість

Правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.

Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати, тоді як конституційне право на професійну правничу допомогу не може бути обмежено.

Згідно з ч.1, 2 ст.16 ГПК України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За приписами ч.1,2 ст.126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Згідно п.1 ч.4 ст.129 ГПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3 ст.126 ГПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 року у справі №826/1216/16, та у постанові Верховного Суду від 20.07.2021 у справі №922/2604/20 вказано, що "склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат" (аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду у справі №910/1929/19 від 01.06.2022).

Отже, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

Крім того, ч.4 ст.126 ГПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.5, 6 ст.126 ГПК України).

Колегія суддів зауважує, що принцип пропорційності - загальноправовий принцип, спрямований на забезпечення у правовому регулюванні розумного балансу приватних і публічних інтересів, відповідно до якого цілі обмежень прав мають бути істотними, а засоби їх досягнення обґрунтованими і мінімально обтяжливими для осіб, чиї права обмежуються; дозволяє досягти розумного співвідношення між цілями державного впливу та засобами їх досягнення. Принцип пропорційності являє собою загальний, універсальний принцип права, який вимагає співрозмірного обмеження прав та свобод людини для досягнення публічних цілей.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити також з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем, у зв`язку з розглядом даної справи, подано: договір про надання правової допомоги від 26.03.2024; проміжний звіт про надану правничу допомогу від 25.09.2024; звіт про надану правничу допомогу від 01.10.2024 та рахунок №INV-002141 від 26.09.2024.

Матеріали справи також містять копію ордера серії ВК № 1142053 від 05.09.2024 на надання правничої допомоги ТОВ "Агрі Транс" адвокатом Лавренчук Т.В., свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №995 від 14.10.201 та ордер серії ВК №1144670 від 26.09.2024 на надання правничої допомоги ТОВ "Агрі Транс" адвокатом Бляшиним М.С.

26.03.2024 між Адвокатським бюро "Миколи Бляшина" (захисник) та ТОВ "Агрі Транс" (клієнт) укладено договір про надання правової допомоги, згідно з п.1.1 якого адвокатське бюро (захисник) зобов`язується надати правову (правничу) допомогу клієнту щодо представництва його інтересів у судовій справі №918/236/24 за позовом ТОВ "Агрі Транс" до ТОВ "Рівненське Аграрне Підприємство" про стягнення 6 158 981,60 грн., яка включає в себе: 1) аналіз документів та матеріалів судової справи №918/236/24;

2) збір і аналіз доказів, отримання та збирання відомостей про факти, які можуть бути використані, як джерело відомостей та докази у судові справі;

3) складання та підготовка процесуальних документів (відповідь на відзив, клопотання, тощо) та документів правового характеру для подачі до суду в судовій справі;

4) представництво в судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій під час всього розгляду судової справи;

5) отримання будь-яких документів та здійснення необхідних дій для забезпечення виконання рішення суду, прийнятого на корись клієнта (в тому числі представлення інтересів перед державними і приватними виконавцями, органами казначейства та іншими особами з усім обсягом повноважень);

6) здійснювати інші дії, пов`язані з виконанням цього договору, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та всі фактичні витрати. Необхідні для виконання договору у відповідності до умов договору.

Захисник самостійно приймає рішення про призначення/залучення конкретного адвоката (іншу особу) для виконання доручення клієнта на свій розсуд зі своїх працівників чи залучення інших осіб на основі укладених договорів, будучи відповідальним за дії цих осіб перед клієнтом. (п.2.3. договору)

Згідно п.3.1, 3.2 договору, сторонами з урахуванням принципу свободи договору погоджено, що розмір гонорару за цим договором визначено у формі нарахування та виплати гонорару: за представництво в суді першої інстанції в розмірі 11000,00 грн; за стадію апеляційного провадження в розмірі 12000,00 грн. При встановленні розміру гонорару враховано складність справи, кваліфікація і досвід захисника, важливість справи для клієнта та інші істотні обставини справи. Гонорар визначений за цим договором сторонами є розумним і співмірним та враховує витрачених адвокатом час.

Гонорар за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану із справою, включає підготовку до її розгляду, збір доказів, підготовку процесуальних документів по справі при потребі, участь в судових засіданнях при потребі, тощо, а також вартість послуг помічника адвоката , інших витрат захисника. (п.3.3 договору)

Оплата гонорару здійснюється не пізніше 3 робочих днів з дня виставлення рахунку в безготівковому порядку. Повернення сплаченого гонорару та відшкодування фактичних витрат не здійснюється (п.3.6 договору)

Згідно п.3.8 договору, надання правової допомоги засвідчується звітом, який складається захисником. Захисник вправі складати проміжні звіти за результатами певних стадій надання послуг.

В матеріалах справи наявний проміжний звіт про надану правничу допомогу Адвокатським бюро "Миколи Бляшина" станом на 25.09.2024, згідно якого на аналіз апеляційної скарги та підготовку відзиву на неї, який подано через підсистему "Електронний суд" витрачено 3 год. Даний проміжний звіт не враховує правничу допомогу і час, який буде цьому приділений, 26.09.2024 (дата судового засідання в апеляційному суді).

Зазначено, що орієнтовний час на участь в судовому засіданні в апеляційній інстанції з підготовкою до судового засідання складає 3 год. Участь у наданні правничої допомоги приймають адвокати, що перебувають у трудових відносинах з Адвокатським бюро "Миколи Бляшина"- Лавренчук Т.В. та Красовський В.Б.

Згідно звіту про надану правничу допомогу Адвокатським бюро "Миколи Бляшина" у справі №918/236/24, вбачається наступні види правової допомоги:

1) на аналіз апеляційної скарги та підготовку відзиву на неї/подано через підсистему "Електронний суд" - витрачено 3 години

2) на підготовку до судового засідання та безпосередня участь у ньому в суді апеляційної інстанції у справі №918/236/24 - витрачено 2 години

Всього - 5 годин.

Цей звіт враховує всю правничу допомогу і час витрачений на надання правничої допомоги у справі №918/236/24 на стадії апеляційного провадження.

Окрім того, Адвокатським бюро "Миколи Бляшина" було виставлено рахунок №INV-002141 від 26.09.2024, де вартість гонорару за правову допомогу у судовій справі №918/236/24 (за апеляційну інстанцію) становить 12000,00 грн.

Оцінюючи наявність правових підстав для відшкодування позивачу витрат на правову допомогу за розгляд справи в суді апеляційної інстанції на загальну суму 12000,00 грн, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

За змістом ч.3 ст.237 ЦК України однією з підстав виникнення представництва є договір.

Частиною 1 статті 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.26 Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон) встановлено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст.1 Закону).

Згідно ч.1 ст.30 Закону, формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (п.19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19; п.127 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 ).

Неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у ст.627 ЦК України.

Частинами 2, 3 статті 30 Закону встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З аналізу зазначеної норми вбачається, що гонорар може встановлюватися у формі: фіксованого розміру, погодинної оплати.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.12.2022 у справі №922/1964/21).

Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається ч.1 ст.30 Закону як "форма винагороди адвоката", але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору.

Відтак, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади господарського законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу (правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).

У додатковій постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.02.2022 року у справі №925/1545/20 вказано, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд повинен враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

Апеляційний суд також враховує, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених ч.4 ст.126 ГПК України (схожа правова позиція викладена у додаткові постанові Верховного Суду від 31.08.2023 у справі №824/20/23).

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, у тому числі в рішенні від 28.11.2002 "Лавентс проти Латвії" (Lavents v.Latvia) за заявою №58442/00 щодо судових витрат, зазначено, що за ст. 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (рішення ЄСПЛ у справах "Ніколова проти Болгарії" та "Єчюс проти Литви", п.п. 79 і 112).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі ст.41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі "East/West Alliance Limited" проти України" зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі заява №19336/04, п. 268 ).

Тобто, нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

Варто зазначити, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність. (подібний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21, від 12.05.2020 у справі №904/4507/18)

Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги. (аналогічний висновок викладено у додатковій постанові Верховного Суду від 03.10.2023 у справі №922/2417/22).

Дослідивши наявний в матеріалах справи договір про надання правової допомоги від 26.03.2024, де у п.3.1 вказаний фіксований розмір гонорару адвоката за стадію апеляційного провадження в розмірі 12000,00 грн, а також звіт про надану правничу допомогу Адвокатським бюро "Миколи Бляшина" від 01.10.2024 у справі №918/236/24, колегія суддів вважає, що заявлена сума до стягнення витрат на професійну правничу допомогу за розгляд справи в суді апеляційної інстанції у розмірі 12000,00 грн є завищеною.

Апеляційний суд зазначає, що категорія справи №918/236/24 не є специфічною чи особливо складною, апеляційна скарга не є об`ємною та в цілому відповідає процесуальній позиції відповідача в суді першої інстанції, нових доказів разом з апеляційною скаргою подано не було, а тому підготовка відзиву на апеляційну скаргу не вимагала аналізу додаткових доказів та законодавства.

Окрім того, відзив був поданий до суду апеляційної інстанції через підсистему ЄСІКС "Електронний суд" та автоматично був надісланий відповідачу, що не може свідчити про значне витрачання часу на його надсилання.

Колегія суддів також враховує, що під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції відбулось лише одне судове засідання з незначною тривалістю, на яке представник відповідача не з`явився, що спростило представнику позивача - адвокату Бляшину М.С. реалізувати принцип змагальності під час розгляду справи.

Таким чином, проаналізувавши наведений розмір гонорару адвоката у договорі про надання правової допомоги від 26.03.2024 та поданий ним звіт від 01.10.2024 про надання позивачу послуг під час розгляду даної справи в суді апеляційної інстанції, колегія суддів дійшла висновку про необхідність зменшити розмір заявленої позивачем суми витрат на професійну правничу допомогу до 6000,00 грн.

Керуючись принципами верховенства права, справедливості та пропорційності, критеріїв реальності адвокатських витрат, співмірності та розумності їхнього розміру, приймаючи до уваги обставини справи та характер спірних правовідносин, з урахуванням вчинених процесуальних дій адвоката у даній справі, апеляційний суд дійшов висновку про часткове задоволення клопотання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції та стягнення з ТОВ "Рівненське аграрне підприємство" на користь ТОВ "Агрі Транс" 6000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст.123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрі Транс" про ухвалення додаткового рішення у справі №918/236/24 - задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненське Аграрне Підприємство" (34023, Рівненська обл., Вараський р-н, с.Мутвиця, вул.Центральна, буд. 3Б, код ЄДРПОУ 41647769) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрі Транс" (35651, Рівненська обл., Дубенський р-н, с. Плоска, вул. Лесі Українки, буд. 129) 6000,00 грн (шість тисяч гривень 00 коп) витрат на професійну правничу допомогу.

3. Господарському суду Рівненської області видати судовий наказ.

4. Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений "15" жовтня 2024 р.

Головуючий суддя Мельник О.В.

Суддя Олексюк Г.Є.

Суддя Петухов М.Г.