Рішення

від 08.10.2024 по справі 904/1501/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.10.2024м. ДніпроСправа № 904/1501/24

За позовом ОСОБА_1 , с. Вільне, Криворізький район, Дніпропетровська область

до Обслуговуючого кооперативу "Садівниче товариства "СОЮЗ-1", с. Вільне, Криворізький район, Дніпропетровська область

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ОСОБА_2 , с. Вільне, Дніпропетровська область

про визнання недійсним рішення зборів

Суддя Ярошенко В.І.

Секретар судового засідання Бублич А.В.

Представники:

від позивача: Левченко Н.В.;

від відповідача: не з`явився;

третя особа: ОСОБА_3 ;

від третьої особи: Шемет І.О.

ПРОЦЕДУРА

ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Обслуговуючого кооперативу "САДІВНИЧЕ ТОВАРИСТВО "СОЮЗ-1", в якому просить суд визнати недійсними рішення загальних зборів Обслуговуючого кооперативу "Садівниче товариство "Союз-1", яке оформлене протоколом від 23.09.2023 № 4/230923.

Ухвалою суду від 10.04.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 13.05.2024.

09.04.2024 від ОСОБА_3 надійшло клопотання про вступ у справу як третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні відповідача та заява про зупинення провадження у справі.

26.04.2024 від представника ОСОБА_1 надійшов відзив на клопотання про залучення ОСОБА_3 в якості третьої особи.

Ухвалою суду від 26.04.2024 у заяві ОСОБА_3 про зупинення провадження у справі відмовлено та клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_3 задоволено.

10.05.2024 від Обслуговуючого кооперативу "САДІВНИЧЕ ТОВАРИСТВО "СОЮЗ-1" надійшов відзив на позовну заяву, в якому визнає позовні вимоги.

13.05.2024 від ОСОБА_3 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з неотриманням позовної заяви з додатками.

Ухвалою суду від 13.05.2024 підготовче засідання відкладено до 03.06.2024.

29.05.2024 від представника ОСОБА_1 надійшла заява про надання доказів направлення позовної заяви з додатками на адресу третьої особи.

03.06.2024 від ОСОБА_3 надійшло клопотання про стягнення в дохід державного бюджету з позивача штраф за невиконання процесуальних обов`язків та відкладення підготовчого засідання.

Ухвалою суду від 03.06.2024 застосовано до ОСОБА_1 заходи процесуального примусу у вигляді штрафу.

Ухвалою суду від 03.06.2024 підготовче засідання відкладено до 18.06.2024 та повторно зобов`язано позивача направити на адресу третьої особи позовну заяву з додатками, докази направлення надати суду.

17.06.2024 від представника ОСОБА_1 надійшла заява про надання доказів направлення позовної заяви з додатками на адресу третьої особи.

17.06.2024 від представника ОСОБА_3 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку з неознайомленням із матеріалами справи представником третьої особи.

19.06.2024 від ОСОБА_3 надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

01.07.2024 від ОСОБА_3 надійшли письмові пояснення.

08.07.2024 від представника ОСОБА_1 надійшла відповідь на письмові пояснення.

18.07.2024 від ОСОБА_3 надійшли заперечення на відповідь представника позивача на пояснення третьої особи.

22.07.2024 від ОСОБА_3 надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника третьої особи.

Ухвалою суду від 22.07.2024 у задоволенні клопотання ОСОБА_3 про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції відмовлено.

22.07.2024 від представника ОСОБА_3 надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою суду від 22.07.2024 клопотання представника ОСОБА_3 про забезпечення проведення судових засідань у справі № 904/1501/24 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено, закрито підготовче провадження та справу призначено до розгляду в судовому засіданні на 05.08.2024.

05.08.2024 від представника ОСОБА_1 надійшло клопотання про відкладення судового засідання у зв`язку з сімейними обставинами, а саме необхідністю відвідування лікаря з дитиною.

Ухвалою суду від 06.08.2024 розгляд справи відкладено в режимі відеоконференції на 06.09.2024.

Ухвалою суду від 06.09.2024 розгляд справи відкладено в режимі відеоконференції на 08.10.2024.

07.10.2024 від відповідача надійшло клопотання про долучення документів до справи та на поновлення строку таких документів.

08.10.2024 з`явився представник позивача, третя особа та представник третьої особи. Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце був повідомлений налженим чином.

Розглянувши в судовому засіданні подані відповідачем докази, суд зазначає наступне.

За приписами ст. 119 Господарського процесуального кодексу України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.

Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.

Відповідно до частин 1, 3, 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Частиною 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

В розумінні статті 119 Господарського процесуального кодексу України, пропущений процесуальний строк може бути поновлений, якщо суд визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до ч. 1 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України, законодавець не передбачив обов`язку суду автоматично відновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки у кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він відновленню.

Фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватися як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється суть чіткого встановлення законодавцем кожного з процесуальних строків. Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 09.10.2018 у справі №5/452/06 та від 21.02.2019 у справі №911/4590/13.

Разом з тим, в аспекті зазначеного суд вважає за доцільне також звернутись до практики Європейського суду з прав людини, який у своїх рішеннях вказує на те, що "при застосуванні процедурних правил, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом (рішення у справі "Walchli v. France", заява №35787/03, п. 29, 26.07.2007; "ТОВ "Фріда" проти України", заява №24003/07, п. 33, 08.12.2016).

У будь-якому разі на суд покладено обов`язок надавати оцінку обґрунтованості причин пропуску строку, у тому числі суд має звернути увагу, наскільки швидко й сумлінно діяла сторона при вчиненні відповідної процесуальної дії та мотивувати підстави поновлення цього строку.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Тобто за змістом вищенаведених норм господарського процесу, обов`язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Положення частини 1 ст. 119 Господарського процесуального кодексуУкраїни пов`язують можливість поновлення пропущеного процесуального строку з обов`язковою наявністю поважних причин пропуску відповідного строку, при цьому не ставить можливість такого поновлення в залежність від тривалості прострочення. Поважними причинами пропуску строку визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії. Клопотання про поновлення строку повинно містити належне та достатнє обґрунтування (з документальним підтвердженням) причин пропуску цього строку.

Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ, зокрема, рішеннями Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" та від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України", право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб те ресурсів суспільства та окремих осіб. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальної заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений ГПК України.

При подачі 07.10.2024 доказів відповідач в обґрунтування зазначив про неможливість надання таких доказів, оскільки Криворізький районний суд надав документи на початку жовтня 2024 року.

Відповідач належним чином не обґрунтував об`єктивних обставин, які б свідчили про неможливість своєчасно вчинити певні процесуальні дії. Ані у відзиві на позовну заяву, ані в інших заявах відповідача, письмово не повідомляв суд про неможливість подання деяких доказів на підтвердження свої правової позиції у справі та відповідно про намір їх подати в майбутньому.

З урахуванням викладеного, беручи до уваги, що відповідач не обґрунтував ненадання наведених доказів у строки передбачені Господарським процесуальним кодексом України, суд вважає, що надані докази до заяви слід залишити без розгляду на підставі ч. 2 ст. 118 ГПК України.

В ході судових засідань 06.09.2024 та 08.10.2024 розглянуто справу по суті, встановлено обставини справи та досліджено наявні у матеріалах справи докази.

В судовому засіданні 08.10.2024 у нарадчій кімнаті ухвалено судове рішення в порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України з оформленням вступної та резолютивної частин.

Позиція позивача викладена у позовній заяві та у відповіді на відзив

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що проведені 23.09.2023 загальні збори Обслуговуючого кооперативу «Садівниче товариство «СОЮЗ-1» є такими, що суперечать процедурі, встановленій чинним законодавством.

Позиція відповідача викладена у відзиві на позовну заяву

Відповідач не заперечує проти задоволення позовних вимог.

Позиція третьої особи викладена у письмових поясненнях

ОСОБА_3 в своїх поясненнях зазначає, що твердження позивача і є безпідставними, оскільки 14.08.2023 членам ОК «СТ Союз-1» були відправлені через відділення № 50000 AT «Укрпошта» рекомендовані листи із Повідомленнями про скликання позачергових загальних зборів членів Кооперативу із зазначенням часу, дати, місця та порядку денного.

Факт направлення позивачу запрошення на позачергові загальні збори підтверджується фіскальним чеком № N5NyOBa71qM, фіскальний номер РРО 4000373750, дата 14.08.2023, час 12:48.

Також, 01.09.2023 на дошках оголошень по території обслуговування OK «CT Союз-1» було розміщено оголошення про проведення позачергових загальних зборів членів ОК «СТ Союз-1» із зазначенням дати: 23.09.2023, місця: господарчий двір OK «CT Союз-1» вул. Горіхова, 1 с.Вільне, Криворізький р-н, Дніпропетровська область, час: 12:00 та порядок денний з семи питань.

Крім того, 24.08.2023 року в обласній суспільно-політичний газеті «Вісті Придніпров`я № 34 (4137) було розміщено оголошення про проведення позачергових загальних зборів членів ОК «СТ Союз-1» 23.09.2023 року об 12:00 на АДРЕСА_1 . Порядок денний вже зазначений на дошках оголошень Кооперативу та у групі Viber «OK «СТ Союз-1»», тел. для довідок (НОМЕР_3.

Крім того, третя особа посилається на відеодоказ VID_20240503_080232. в якому зафіксовано переписку у групі Viber « ІНФОРМАЦІЯ_1 »», в якій одним з адміністраторів є ОСОБА_1 . На 24 секунді зазначеного відеофайлу продемонстровано телефонний номер одного з адміністраторів НОМЕР_1 - ОСОБА_1 . На 02 хв. 18 сек. зазначеного відеофайлу зафіксовано Вимогу про скликання зборів яку викладено 17.08.2023 року та оголошення про скликання зборів. На 05 хв. 02 сек. зазначеного відеофайлу зафіксовано повідомлення від ОСОБА_1 тел НОМЕР_1 яким він доводить те, що ознайомлений із повідомленнями із групи Viber «OK «СТ Союз-1»» та повідомляє що «Зустрінемось в суді».

23.09.2023 дійсно відбулись позачергові загальні збори членів ОК «СТ Союз-1». Під час реєстрації в реєстрі членів ОК «СТ Союз-1», присутніх на позачергових загальних зборах 23.09.2023, деякі члени кооперативу відмовились зареєструватись, а саме: ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , про що в реєстрі зроблені відповідні записи. Під час розгляду питань порядку денного №№ 3 та 4 ОСОБА_5 було запропоновано висунути свою кандидатуру, або іншу в члени Правління та голови Правління, але ОСОБА_5 відмовився.

На позачергових загальних зборах також були присутні: Староста виконкому Лозуватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області Богдашов Микола Михайлович ; Співробітник КРУП ГУНП України в Дніпропетровській області Карасюк Олександр Сергійович та ОСОБА_9 - дружина ОСОБА_1 , син ОСОБА_1 які мешкають за адресою: АДРЕСА_2 .

Разом із ОСОБА_9 на загальних зборах 23.09.2023 був присутній їх адвокат Кисилевич Сергій Федорович.

Щодо кворуму, то третя особа зазначає, що під час проведення загальних зборів було складено реєстр осіб, присутніх на загальних зборах , зі змісту якого вбачається, що загальна кількість членів станом на дату проведення зборів становить 88 членів, з яких 61 були присутні на загальних зборах та з яких 59 поставили свої підписи у реєстрі осіб, присутніх на загальних зборах, а 2 відмовилися ставити підпис.

Отже, враховуючи факт присутності 61 члену кооперативу з наявних 88 на позачергових загальних зборах, слід констатувати, що 23.09.2023 був наявний кворум для проведення загальних зборів та прийняття рішення.

Також в своїх поясненнях ОСОБА_3 надає ряд доказів, що він є членом Кооперативу.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, державна реєстрація включення відомостей про юридичну особу - Обслуговуючий кооператив «Садівниче товариство «Союз-1» відбулась 11.09.2008.

15.11.2016 Протоколом загальних зборів членів ОК СТ «Союз-1» №1 затверджено Статут Обслуговуючого кооперативу "СОЮЗ-1" в новій редакції.

Відповідно до пункту 1.1 Статуту обслуговуючий кооператив «Садівниче товариство «Союз-1» (надалі Кооператив) створений в результаті зміни найменування «Садівничого товариства «Союз» Криворізького районного відділу внутрішніх справ. Криворізького центру стандартизації та метрологи та Криворізького автотранспортного підприємства № 11269 .зареєстрованого рішенням виконкому Криворізької районної ради народних депутатів Дніпропетровської області № 298/23 від 28 листопада 1989 р.

Кооператив є неприбутковою організацією. За своїм статусом Кооператив є обслуговуючий кооператив, який утворюється шляхом об`єднання фізичних та юридичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою провадження їх господарської діяльності і який розповсюджує свою діяльність на території Вільнянської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області с. Вільне на площі 9, 4 га (пункт 1.1 Статуту).

Згідно з пунктом 3.1 Статуту членами Кооперативу можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, юридичні особи України та іноземних держав, що діють через своїх представників, які внесли вступний внесок у розмірах , визначених статутом Кооперативу, додержуються вимог статуту і користуються правом ухвального голосу.

Кооператив зобов?язаний вести облік своїх членів та видати кожному з них посвідчення про членство (пункт 3.3 Статуту).

Вступ до Кооперативу здійснюється на підставі письмової заяви. Особа, яка подала заяву про вступ до кооперативу, вносить вступний внесок у порядку та розмірах, що визначаються загальними зборами на кожний рік (пункт 3.4 Статуту) .

Відповідно до пункту 3.5 Статут рішення правління чи голови Кооперативу про прийняття до Кооперативу підлягає затвердженню загальними зборами його членів. Порядок прийняття такого рішення та його затвердження визначається Статутом Кооперативу.

Голова правління виносить питання про прийняття у члени Кооперативу на засіданні правління, Рішення правління про прийняття у члени Кооперативу затверджується загальними зборами (пункт 3.6 Статуту).

Вищим органом управління Кооперативу є загальні збори членів Кооперативу (пункт 6.1 статуту).

Відповідно до пункту 6.2. Статуту до компетенції загальних зборів Кооперативу належить:

- утворення органів управління та органів контролю за діяльністю Кооперативу, інших органів терміном на 4-ри роки;

Чергові загальні збори членів Кооперативу скликаються правлінням або Головою Кооперативу у разі потреби, але не рідше одного разу на рік .

Про дату, місце, час проведення та порядок денний загальних зборів члени Кооперативу повинні бути повідомлені не пізніше ніж за 10 днів до визначеного строку їх проведення (пункт 6.4 Статуту).

Відповідно до пункту 6.5 Статуту позачергові загальні збори членів Кооперативу скликаються на вимогу:

- не менше третини його членів ;

- спостережної ради ;

- ревізійної комісії ;

- органу управління кооперативного об`єднання, членом якого є.

Пунктом 6.6 Статуту встановлено, що позачергові загальні збори членів Кооперативу повинні бути скликані протягом 20 днів з дня надходження такої вимоги. У разі не забезпечення правлінням (Головою) Кооперативу скликання позачергових загальних зборів, вони можуть бути скликані особами, які вимагали їх скликання, протягом наступних 20 днів.

Загальні збори членів Кооперативу правомочні вирішувати питання, якщо на них присутні більше половини його членів, а збори уповноважених - за наявності не менше двох третин уповноважених (пукнт 6.8 Статуту).

Кожний член Кооперативу чи уповноважений має один голос і це право не може бути передано іншій особі (пункт 6.9 Статуту).

Рішення загальних зборів членів (зборів уповноважених) Кооперативу про прийняття, внесення змін до Статуту, вступ до кооперативного об`єднання або вихід з нього та про реорганізацію або ліквідацію Кооперативу вважається прийнятним, якщо за нього проголосувало не менше як 75% членів Кооперативу, присутніх на загальних зборах. З інших питань рішення приймаються простою більшістю голосів членів (уповноважених) Кооперативу присутніх на його загальних зборах (пункт 6.10 Статуту).

Відповідно до пункту 7.5 Статуту члени правління та Голова Кооперативу обираються загальними зборами членів Кооперативу на строк 4-ри роки.

Порядок обрання або відкликання членів правління та Голови Кооперативу здійснюється на загальних зборах, рішення приймається 2/3 голосів (пункт 7.6 Статуту).

ОСОБА_1 стверджує, що він є членом Обслуговуючого кооперативу "Садівниче товариства "СОЮЗ-1" в підтвердження чого надає членську книжку садівника.

23.09.2023 відбулися позачергові загальні збори членів Обслуговуючого кооперативу «Садівниче товариство «СОЮЗ-1», за результатами яких складено протокол № 4/230923 від 23.09.2023.

Відповідно до відомостей з протоколу всього в кооперативі 88 членів, не враховуючи 6 померлих членів. Також 11 членів, членство яких припинено згідно з Протоколом № 2/160722 від 16.07.2022. Згідно Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.06.2023 справа № 904/667/23 Протоколом № 2/160722 від 16.07.2022 визнано недійсним. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 28.03.2023 дію рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.06.2023 у справі № 904/667/23 зупинено, на підставі ч.5 ст. 262 Господарського процесуального кодексу України.

Присутні: 61 член Кооперативу, що складає 61, 62 % (від кількості 88 членів Кооперативу, членство яких припинено згідно Протоколу № 2/160722 від 16.07.2022) або 59 членів (не враховуючи ОСОБА_10 та ОСОБА_11 яких виключено згідно Протоколу № 2/160722 від 16.07.2022), що складає 67, 05 % (від кількості 88 членів Кооперативу).

Позачергові загальні збори вважаються повноваженими (так як в будь-якому випадку на зборах присутні більше половини членів Кооперативу).

Згідно з інформації зазначеної в протоколі, позачергові загальні збори членів ОК «СТ Союз-1» скликані на вимогу членів Кооперативу від 28.07.2023, згідно з ч.1 п. 6.5 Статуту «ОК СТ СОЮЗ-1». Вимогу від 28.07.2023 підписали 53 члена Кооперативу, що складає більше третини від загальної кількості членів Кооперативу.

Порядок денний позачергових загальних зборів був наступний:

1. Обрання головуючого та секретаря позачергових загальних зборів Кооперативу;

2. Відкликання членів Правління та Голови/ів Кооперативу;

3. Обрання членів Правління Кооперативу;

4. Обрання голови Кооперативу/голови Правління Кооперативу;

5. Підтвердження розміру членських внесків 2015-2023 pp;

6. Затвердження тарифу на компенсацію електроенергії;

7. Інше.

По першому питанню вирішили: обрати головою позачергових загальних зборів ОСОБА_3 та секретарем загальних зборів ОСОБА_12 .

ГОЛОСУВАЛИ: «За» - одностайно. «Проти» - нуль членів. «Утримались» - нуль членів.

По другому питанню вирішили: прибрати/видалити в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомості про керівника ОСОБА_13 та представника ОСОБА_14 Обслуговуючого кооперативу «СТ Союз-1».

ГОЛОСУВАЛИ: «За» - одностайно. «Проти» - нуль членів. «Утримались» - нуль членів.

По третьому питанню вирішили: обрати Правління із 8 (восьми) осіб із зазначеним поіменним сприском у складі:

- ОСОБА_15 (скарбник);

- ОСОБА_16 ;

- ОСОБА_17 ;

- ОСОБА_18 ;

- ОСОБА_19 ;

- ОСОБА_20 ;

- ОСОБА_21 ;

- ОСОБА_3 .

ГОЛОСУВАЛИ: «За» - одностайно. «Проти» - нуль членів. «Утримались» - нуль членів.

По четвертому питанню вирішили: обрати головою Кооперативу/головою Правління Кооперативу ОСОБА_3 . До виконання своїх обов`язків приступити з 24.09.2023.

ГОЛОСУВАЛИ: «За» - одностайно. «Проти» - нуль членів. «Утримались» - нуль членів.

По п`ятому питанню вирішили:

підтвердити розміри членських внесків 2015-2023 років на земельну ділянку розміром 6 соток:

- членський внесок 2015 рік = 600, 00 гривень;

- членський внесок 2016 рік = 935, 00 гривень;

- членський внесок 2017 рік = 1 195, 00 гривень;

- членський внесок 2018 рік = 1 480, 00 гривень;

- членський внесок 2019 рік = 2 070, 00 гривень;

- членський внесок 2020 рік = 2 070, 00 гривень;

- членський внесок 2021 рік = 1 800, 00 гривень;

- членський внесок 2022 рік = 1 700, 00 гривень;

- членський внесок 2023 рік = 1 700, 00 гривень;

ГОЛОСУВАЛИ: «За» - одностайно. «Проти» - нуль членів. «Утримались» - нуль членів.

По шостому питанню вирішили: затвердити тариф на компенсацію електроенергії в розмірі затвердженим НКРЕКН для ОК «СТ Союз-1» плюс 8 % (втрати на лінії електропередачі Кооперативу). Дата дії такого тарифу з 01.07.2022 року.

ГОЛОСУВАЛИ: «За» - одностайно. «Проти» - нуль членів. «Утримались» - нуль членів.

По сьомому питанню вирішили: звернутися до ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги» (Yasno) з метою підключення ОК «СТ Союз-1» до тарифу «День/ніч», з метою оплати половини вартості використаної електроенергії, що була використана з 23:00 до 7:00.

ГОЛОСУВАЛИ: «За» - одностайно. «Проти» - нуль членів. «Утримались» - нуль членів.

Справжність підписів засвідчена приватним нотаріусом Криворізького районного нотаріального округу Дніпропетровської області Русавською Т.В. та зареєстровано в реєстрі за №№ 3120, 3121.

Позивач не погоджується з прийнятими рішеннями, просить визнати недійсними.

ОСОБА_1 зазначає, що рішення загальних зборів від 23.09.2023, оформлені протоколом № 4/230923 прийнято з порушенням вимог законодавства та Статуту, зокрема, його не було повідомлено про проведення загальних зборів та порядок денний, рішення прийнято за відсутності кворуму. Також ОСОБА_3 не міг бути обраний головою правління, оскільки не є його членом.

Наведені обставини і стали причиною звернення позивача до суду з даним позовом.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, це й принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно, цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц.

Для виконання вимог ст. 86 Господарського процесуального кодексу України необхідним є аналіз доказів та констатація відповідних висновків за результатами такого аналізу. Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Водночас 17.10.2019 набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні», яким було, зокрема внесено зміни до Господарського процесуального кодексу та змінено назву ст. 79 ГПК України з «Достатність доказів» на нову - «Вірогідність доказів» та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування «вірогідність доказів».

Стандарт доказування «вірогідність доказів», на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.

Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом" ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням «балансу вірогідностей». Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри».

Аналогічний підхід до стандарту доказування «вірогідність доказів» висловлено Касаційним господарським судом у постановах від 29.01.2021 у справі № 922/51/20, від 31.03.2021 у справі № 923/875/19, від 25.06.2020 у справі № 924/233/18.

Суд зазначає, що розгляд даної справи здійснюється в порядку, передбаченому нормами Господарського процесуального кодексу України, відповідно, і оцінка доказів у ній здійснюватиметься через призму такого стандарту доказування, як "баланс вірогідностей".

Додатково суд при вирішенні спору звертається до висновків Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17, які зводяться до того, що суди, з`ясувавши при розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу на обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми права, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини (аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 924/1473/15 (провадження № 12-15гс19)). Зазначення позивачем конкретної правової норми на обґрунтування позову не є визначальним при вирішенні судом питання про те, яким законом слід керуватися при вирішенні спору (аналогічну правову позицію викладено у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 761/6144/15-ц (провадження № 61-18064св18)). Велика Палата Верховного Суду зазначає, що саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту.

Відповідно до положень статті 167 Господарського кодексу України корпоративні відносини - це відносини, які виникають, змінюються та припиняються щодо права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Стаття 55 Господарського кодексу України визначає господарські організації як юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.

Господарською діяльністю у Господарському кодексі України вважається діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Цей Кодекс розрізняє господарську діяльність, яка має на меті отримання прибутку (підприємництво) і некомерційну господарську діяльність, яка здійснюється без такої мети (стаття 3).

За способом утворення (заснування) та формування статутного капіталу стаття 63 Господарського кодексу України відносить кооперативні підприємства до корпоративних, а за формою власності до підприємств колективної власності.

Корпоративне підприємство характеризується тим, що утворюється, як правило, двома або більше засновниками за їх спільним рішенням (договором), діє на основі об`єднання майна та/або підприємницької чи трудової діяльності засновників (учасників), їх спільного управління справами, на основі корпоративних прав, у тому числі через органи, що ними створюються, участі засновників (учасників) у розподілі доходів та ризиків підприємства.

Підприємством колективної власності визнається корпоративне або унітарне підприємство, що діє на основі колективної власності засновника (засновників) (стаття 93 Господарського кодексу України).

Кооперативи як добровільні об`єднання громадян з метою спільного вирішення ними економічних, соціально-побутових та інших питань можуть створюватися у різних галузях (виробничі, споживчі, житлові тощо). Діяльність різних видів кооперативів регулюється законом. Господарська діяльність кооперативів повинна здійснюватися відповідно до вимог цього Кодексу, інших законодавчих актів (стаття 94 Господарського кодексу України).

Зазначені норми кореспондуються із нормами статей 83, 85, 86 Цивільного кодексу України, згідно з положеннями яких юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ та в інших формах, встановлених законом. Товариством є організація, створена шляхом об`єднання осіб (учасників), які мають право участі у цьому товаристві. Товариство може бути створено однією особою, якщо інше не встановлено законом. Непідприємницькими товариствами є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками. Непідприємницькі товариства (кооперативи, крім виробничих, об`єднання громадян тощо) та установи можуть поряд зі своєю основною діяльністю здійснювати підприємницьку діяльність, якщо інше не встановлено законом і якщо ця діяльність відповідає меті, для якої вони були створені, та сприяє її досягненню.

Частиною першою статті 8 Закону України "Про кооперацію" визначено, що статут кооперативу є правовим документом, що регулює його діяльність. Статут містить відомості про порядок скликання загальних зборів, порядок формування, склад і компетенція органів управління та органів контролю кооперативу, а також порядок прийняття ними рішень, у тому числі з питань, рішення з яких приймається одноголосно чи кваліфікованою більшістю голосів членів кооперативу, які беруть участь у загальних зборах.

Згідно зі статтею 15 Закону України "Про кооперацію" вищим органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу. До компетенції загальних зборів членів кооперативу належить, зокрема, затвердження статуту кооперативу та внесення до нього змін, прийняття інших рішень, що стосуються діяльності кооперативу; утворення органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, інших органів кооперативу; затвердження рішення правління або голови правління про прийняття нових членів та припинення членства тощо. Рішенням загальних зборів членів кооперативу до компетенції загальних зборів можуть бути віднесені інші питання діяльності кооперативу. Чергові загальні збори членів кооперативу скликаються правлінням або головою кооперативу у разі потреби, але не рідше одного разу на рік.

Про дату, місце, час проведення та порядок денний загальних зборів члени кооперативу повинні бути повідомлені не пізніше ніж за 10 днів до визначеного строку їх проведення. Позачергові загальні збори членів кооперативу скликаються на вимогу: не менше третини його членів; спостережної ради; ревізійної комісії (ревізора); органу управління кооперативного об`єднання, членом якого він є.

Відповідно до пункту 5.1 статуту Обслуговуючого кооперативу "Садівниче товариство "Союз-1" член кооперативу має право брати участь в господарській діяльності, а також в управлінні кооперативом, право голосу на його загальних зборах, право обирати і бути обраним в органи управління.

Відповідно до пункту 6.5 Статуту позачергові загальні збори членів Кооперативу складаються на вимогу :

- не менше третини його членів ;

- спостережної ради ;

- ревізійної комісії ;

- органу управління кооперативного об`єднання, членом якого є.

Відповідно до п.6.6 Статуту позачергові загальні збори членів Кооперативу повинні бути скликані протягом 20 днів з дня надходження такої вимоги. У разі не забезпечення правлінням (Головою) Кооперативу скликання позачергових загальних зборів, вони можуть бути скликані особами, які вимагали їх скликання, протягом наступних 20 днів.

Проте, судом встановлено, що положеннями статуту не передбачено способу та чіткого порядку повідомлення членів споживчого товариства про проведення загальних зборів.

Третя особа зазначає, що про дату проведення загальних зборів та порядок денний позивач був повідомлений, про що свідчить:

- фіскальний чек № N5NyOBa71qM, фіскальний номер РРО 4000373750, дата 14.08.2023 року, час 12:48 про направлення ОСОБА_1 повідомлення про скликання позачергових виборів;

- розміщення 01.09.2023 оголошення про скликання та проведення загальних зборів на дошці оголошень (арк. с. 152-164 том 1);

- 24.08.2023 (четвер) в обласній суспільно-політичний газеті "Вісті Придніпров`я" № 34 (4137) було розміщено оголошення про проведення чергових загальних зборів членів ОК "СТ Союз-1" 23.09.2023 о 12:00 на вул. Горіхова, № 1 с. Вільне, Криворізький район (госпдвір). Порядок денний вже зазначений на дошках оголошень Кооперативу та у групі Viber кооперативу, тел. для довідок (НОМЕР_3 (арк. с. 165-167 том 1);

Зазначені вище докази не є належними та не підтверджують повідомлення позивача про скликання та проведення загальних зборів членів кооперативу, вручення йому порядку денного цих зборів.

Щодо наданого ОСОБА_3 фіскального чеку № N5NyOBa71qM від 14.08.2023, який надано в підтвердження направлення Повідомлення про скликання позачергових загальних зборів від 14.08.2023 ОСОБА_1 , суд зазначає наступне.

Розрахунковий документ, зокрема у даній справі фіскальний чек АТ "Укрпошта", підтверджує лише факт надання послуги відділенням поштового зв`язку та не є доказом персонального повідомлення членів про проведення загальних зборів. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду від 13.06.2017 у справі № 910/12852/16.

Крім того, як вбачається з фіскального чеку відправник вказав помилкові дані отримувача, а саме прізвище, яке надруковано з опискою: «ОСОБА_9», замість «ОСОБА_1», у зв`язку з чим отримувач вправі відмовитись від одержання поштового відправлення.

Щодо розміщення оголошення про майбутні збори на дошці оголошень, то таке повідомлення членів кооперативу не є в розумінні статуту та Закону України "Про кооперацію" належним доказом повідомлення учасників кооперації про дату, час, місце проведення загальних зборів та переліку питань порядку денного, до розгляду яких учасники кооперативу мали змогу підготуватися (аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 07.06.2018 у справі № 922/3159/17).

Проте, суд звертає увагу, що Верховний Суд у постанові від 07.06.2023 у справі № 916/211/22 зазначив, що підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів членів кооперативу можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; позбавлення члена кооперативу можливості взяти участь у загальних зборах; порушення рішенням загальних зборів прав чи законних інтересів члена.

Однак не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів юридичної особи, є підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень.

Для визнання недійсними рішень загальних зборів кооперативу повинен бути доведеним факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів члена кооперативу (позивача).

Вирішуючи питання про захист порушеного права, суд має враховувати інтереси і самого кооперативу і його інших членів, крім позивача, тобто дотримуватися балансу інтересів членів кооперативу і самого кооперативу. Тому важливо встановити не абстрактне, а конкретне порушене право чи інтерес члена кооперативу для його співставлення з інтересами інших членів та кооперативу, які можуть бути порушені визнанням недійсним ухваленого рішення. Подібні за змістом висновки викладено у постановах Верховного Суду від 07.09.2021 у справі № 916/2506/20, від 28.03.2023 у справі № 916/213/22, від 30.05.2023 у справі № 916/212/22, від 27.03.2023 у справі № 906/908/21, від 15.06.2022 у справі № 910/6685/21.

Верховний Суд зазначає, що такий підхід до вирішення подібних корпоративних спорів є усталеним і його послідовно дотримуються господарські суди під час вирішення спору щодо оскарження рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичних осіб. Визначальним для задоволення такого позову є наявність ознак порушення оскаржуваним рішенням прав та інтересів позивача.

Відповідно до статті 15 Закону про дату, місце, час проведення та порядок денний загальних зборів члени кооперативу повинні бути повідомлені не пізніше ніж за 10 днів до визначеного строку їх проведення.

Хоча оголошення і не є належним доказом повідомлення учасників кооперації про збори, проте позивач, заперечуючи його повідомлення про час і місце проведення загальних зборів, не заперечував факту розміщення оголошень, не надав пояснень чи перебував він на території Кооперативу у вересні 2023 року і чи бачив/не бачив розташованих на кожній вулиці повідомлень, чи отримував Повідомлення на свою поштову адресу чи Вайбер.

Проте, направлення повідомлення про позачергові загальні збори персонально на його адресу Статутом та чинним законодавством не вимагається.

Доводи позивача щодо відсутності повідомлення про призначення загальних зборів фактично ґрунтуються на припущеннях.

Верховний Суд у постанові від 13.09.2023 у справі № 910/1255/22 звернув увагу на те, що неповідомлення учасника про загальні збори не є беззаперечною підставою для визнання рішень, ухвалених на таких зборах, недійсними. Подібні за змістом висновки викладено у постановах Верховного Суду від 07.09.2021 у справі № 916/2506/20, від 15.06.2022 у справі № 910/6685/21, від 27.03.2023 у справі № 906/908/21, від 28.03.2023 у справі № 916/213/22, від 30.05.2023 у справі № 916/212/22, від 07.06.2023 у справі № 916/211/22. У кожній справі суд оцінює сукупність всіх встановлених обставин, зокрема зміст ухвалених на зборах рішень (наскільки вони порушують права або законні інтереси учасника), наявність кворуму, баланс інтересів позивача та інших учасників, які голосували за прийняття оскаржуваних рішень тощо.

Позивач не зазначає чим прийняте рішення на зборах 29.09.2023 порушує його права та інтереси. Тобто, позивач не висловлює свою незгоду зі змістом ухваленого рішення, а наголошує лише на процедурних порушеннях неповідомлення його про проведення цих зборів та відсутності кворуму

Стосовно кількості членів ОК «СТ «Союз-1» на спірних Зборах та кворуму, суд зазначає наступне.

Рішення загальних зборів членів (зборів уповноважених) Кооперативу про прийняття, внесення змін до Статуту, вступ до кооперативного об`єднання або вихід з нього та про реорганізацію або ліквідацію Кооперативу вважається прийнятним, якщо за нього проголосувало не менше як 75% членів Кооперативу, присутніх на загальних зборах. З інших питань рішення приймаються простою більшістю голосів членів (уповноважених) Кооперативу присутніх на його загальних зборах (пункт 6.10 Статуту).

Порядок обрання або відкликання членів правління та Голови Кооперативу здійснюється на загальних зборах, рішення приймається 2/3 голосів (пункт 7.6 Статуту).

Відповідно до відомостей з протоколу від 23.09.2023 вказано, що загальна кількість членів кооперативу складає 88 осіб. Інші докази, які підтверджують кількість членів кооперативу сторонами не надано.

При цьому, ані позивач, ані відповідач не надали суду доказів того, що до 23.09.2023 до кооперативу було прийнято нових членів або виключено. Зважаючи на це, суд виходить з того, що станом на 23.09.2023 до складу кооперативу входило 88 осіб. При цьому персональний перелік членів кооперативу ані позивачем, ані відповідачем до матеріалів справи не надано.

Третьою особою до матеріалів справи надано реєстр членів кооперативу, присутніх на загальних зборах 23.09.2023. Цей реєстр містить відомості щодо 61 особи та/або 59 членів (не враховуючи ОСОБА_10 та ОСОБА_11 яких виключено згідно Протоколу № 2/160722 від 16.07.2022), із зазначенням прізвища, ім`я, по-батькові, адреси та підпису.

Проаналізувавши наданий відповідачем реєстр з врахуванням пояснень позивача, суд має зазначити таке.

Так, згідно протоколу від 23.09.2023 участь у зборах взяли 59 осіб, що складає 67, 05 % від загальної кількості 88 членів кооперативу.

Зі змісту протоколу № 4/230923 відбулися загальні збори членів ОК «СТ «Союз-1» за місцем знаходженням: АДРЕСА_1 , в яких по всім питанням було проголосовано «за» - одноголосно.

Позивач зазначає, що під час загальних зборів право голосу більшості людей є не підтвердженою, крім того ОСОБА_3 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 не є членами Кооперативу.

Щодо того, що ОСОБА_3 не є членом кооперативу та не мав права брати участь в зборах, суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 10 Закону України «Про кооператив» членами кооперативу можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, юридичні особи України та іноземних держав, що діють через своїх представників, які внесли вступний внесок та пай у розмірах, визначених статутом кооперативу, додержуються вимог статуту і користуються правом ухвального голосу.

Членом кооперативу може бути фізична особа, яка досягла 16-річного віку і виявила бажання брати участь у його діяльності.

Кооператив зобов`язаний вести облік своїх членів та видати кожному з них посвідчення про членство.

Членами Кооперативу можуть бути громадяни України, іноземні та особи без громадянства, які досягли 16-річного віку, юридичні особи України та іноземних держав, які були засновниками Кооперативу або були прийняті в члени Кооперативу в порядку визначеному Статутом, за рішенням Загальних зборів членів Кооперативу та внесли вступний та пайовий внески у розмірах, визначених рішенням Загальних зборів, додержуються вимог Статуту, сплачують членські внески та користуються правом ухвального голосу.

Відповідно до пункту 3.4 Статуту, вступ до Кооперативу здійснюється на підставі письмової заяви. Особа, яка подала заяву про вступ до Кооперативу, вносить вступний внесок у порядку та розмірах, що визначаються загальними зборами на кожний рік.

При цьому статут Кооперативу не передбачає конкретних документів, які можуть підтверджувати факт того, що певна особа є членом Кооперативу.

Однак суд звертає увагу, що усталеною є практика, відповідно до якої членська книжка садівника визнається тим документом, який підтверджує, що певна особа є членом садівничого кооперативу. Зокрема, у постановах від 20.07.2021 у справі № 916/1178/20, від 25.10.2019 у справі № 509/1760/16-ц, від 24.06.2021 у справі № 916/3581/19 Верховний Суд вважав доведеною обставину того, що особа є членом садівничого кооперативу, якщо була надана книжка садівника.

В підтвердження свого Членства ОСОБА_3 надано суду: заяву від 20.08.2008 про вступ у Садівниче Товариство «Союз»; копію членської книжки ОСОБА_3 на сторінці 11 зазначено: «вступний внесок в сумі сто п`ятдесят грн», також докази оплати по членських внесках з 01.08.2008 року, полив, охорона, за зварювальні роботи, освітлення, дорогу, пісок, труби, трансформатор, регулярні платежі за спожиту електроенергію і інші, копію довідки за підписом голови OK «CT Союз-1» ОСОБА_14. (голова кооперативу з 1999 року до 2019 року) про те, що ОСОБА_3 , який мешкає в АДРЕСА_1 , за свої кошти в сумі десять тисяч гривень, побудував магістральний газопровід і розводку газопостачання по вулицям. та є власником цих газових мереж, копію квитанції до прибуткового касового ордера №30 від 22.05.2021OK «CT Союз-1» цільовий внесок за питну воду сума 25 000 грн.

Посилання позивача, що протоколом загальних зборів членів СТ «Данко - 1», СТ «Союз-1», СТ «Южный» від 14.04.2019 ОСОБА_3 виключено з членів кооперативу «Союз-1», суд не приймає до уваги, оскільки вищезазначений протокол нотаріально не засвідчений, що є обов`язковою вимогою.

Суд зазначає, що нотаризація підпису на протоколі зборів є додатковим заходом захисту прав учасника у випадку фальсифікації рішень вищого органа з істотних питань, які не вимагають внесення відомостей до ЄДР.

Крім того, суд звертає увагу, що питання щодо виключення члена Кооперативу не може розглядатися Кооперативами, членом якого громадян ОСОБА_3 не являється. Відповідне питання має розглядатися відповідно до Статуту Кооперативу та Закону України «Про кооперації».

Щодо посилання сторін на рішення Криворізького районного суду від 09.06.2021 у справі № 177/1666/18, в якому, на їх думку, розглянуто питання щодо виключення ОСОБА_3 , суд зазначає наступне.

Так, 03.10.2021 ОСОБА_3 , ОСОБА_25 звернулися з позовом до Обслуговуючого кооперативу «Садівниче товариство «Союз-1» про визнання нелегітимними загальні збори членів ОК «СТ «Союз-1», ОК «СТ «Данко-1», СТ «Южний» від 15.11.2016, 08.04.2017, 16.07.2017, 28.04.2018, 12.08.2018, 14.04.2019, 23.06.2019, 06.07.2019. Також просили визнати незаконними дії Правління ОК «СТ «Союз-1» від 01.07.2019 щодо відключення від електропостачання житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 та зобов`язання підключити електропостачання до вказаного будинку, а також стягнення з ОК «СТ «Союз-1» на користь ОСОБА_3. 11 020, 45 грн у рахунок відшкодування матеріальних затрат та моральну шкоду у розмірі 65 000 грн.

Рішенням від 09.06.2021 у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 , ОСОБА_25 до Обслуговуючого кооперативу «Садівниче товариство «Союз-1», Обслуговуючого кооперативу «Садівниче товариство «Данко-1», Садівничого товариства «Южний» про визнання дій незаконними, стягнення матеріальної та моральної шкоди відмовлено.

В мотивувальній частині рішення, зазначене наступне: "Як слідує з Акту ОК "СТ "Союз-1", ОК "СТ "Данко-1", СТ "Южний" від 17.04.2019 ОСОБА_3 виключено зі складу учасників ОК "СТ "Союз-1" за невиконання умов статуту, а саме: припинення трудової участі в діяльності кооперативу, несплата членських внесків строком 2 роки, систематичне порушення правил трудового розпорядку, систематичне ухилення від виконання рішень загальних зборів членів садівничого товариства" та "У протоколі загальних зборів від 14.04.2019, який, хоча і не надано у повному обсязі, проте з його змісту можливо встановити, що одним з питань, яке обговорювалося на загальних зборах членами кооперативу, було виключення ОСОБА_3 з членів кооперативу за систематичне перешкоджання проведенню загальних зборів, несплату членських та цільових внесків".

Відповідно до частини 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиціальність означає обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили, в одній справі, для суду при розгляді інших справ. Таку правову позицію сформовано Верховним Судом у постанові від 26.11.2019 у справі № 922/643/19.

Не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо. Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Таку правову позицію сформовано Верховним Судом у постанові від 19.12.2019 у справі №916/1041/17.

При цьому, що звільнення від доказування, навіть у разі наявності преюдиційних обставин встановлених у рішенні суду, не може мати абсолютного характеру і не може сприйматися судами як неможливість спростування під час судового розгляду обставин, які зазначені в іншому судовому рішенні. Господарські суди не повинні сприймати як обов`язкові висновки щодо фактичних обставин справи, наведені у чинних судових рішеннях у інших господарських справах. Для спростування преюдиційних обставин, передбачених статтею 75 Господарського процесуального кодексу України, учасник господарського процесу, який ці обставини заперечує, повинен подати суду належні та допустимі докази. Ці докази повинні бути оцінені судом, що розглядає справу, у загальному порядку за правилами встановленими Господарським процесуальним кодексом України. Якщо суд дійде висновку про те, що обставини у справі, що розглядається, є інакшими, ніж установлені під час розгляду іншої господарської справи, то справу належить вирішити відповідно до тих обставин, які встановлені безпосередньо судом, який розглядає справу. Отже, господарський суд під час розгляду конкретної справи на підставі встановлених ним обставин (у тому числі з урахуванням преюдиційних обставин) повинен самостійно оцінювати обставини (факти), які є предметом судового розгляду та ухвалити рішення з відповідним застосуванням необхідних матеріально-правових норм. Таку правову позицію сформовано Верховним Судом у постанові від 20.03.2020 у справі № 910/2360/19.

Судом встановлено, що предметом розгляду у справі № 177/1666/19 було стягнення матеріальних витрат та моральної шкоди, питання припинення членства та припинення трудової участі в діяльності кооперативу ОСОБА_3 та визнання протоколу загальних зборів членів СТ «Данко - 1», СТ «Союз-1», СТ «Южный» від 14.04.2019 не досліджувалось та не було предметом розгляду, а тому обставини встановлені судами під час їх розгляду не мають преюдиціальне значення..

Оцінку протоколу загальних зборів членів СТ «Данко - 1», СТ «Союз-1», СТ «Южный» від 14.04.2019 надано судом вище.

Щодо № 10 - ОСОБА_22 , № 23 - ОСОБА_23 , № 66 - ОСОБА_24 , то вищезазначені особи прийняті в члени кооперативу загальними зборами від 10.06.2023, рішення в судовому порядку недійсним не визнавалося. Сторонами факт не заперечується.

Щодо осіб, які брали участь в позачергових загальних зборах 23.09.2023 за довіреністю.

Відповідно до ч. 5 ст. 245 Цивільного кодексу України довіреність на право участі та голосування на загальних зборах, видана фізичною особою, посвідчується у порядку, визначеному законодавством.

Довіреність особи, яка проживає у населеному пункті, де немає нотаріусів, може бути посвідчена уповноваженою на це посадовою особою органу місцевого самоврядування, крім довіреностей на право розпорядження нерухомим майном, довіреностей на управління і розпорядження корпоративними правами та довіреностей на користування і розпорядження транспортними засобами (ч.3 ст. 245 ЦК України).

Суд зазначає, що члени ОК «СТ Союз-1», що не змогли особисто бути присутніми на загальних зборах (враховуючи збройну агресію рф проти України, служба в ЗСУ членів Кооперативу, виїзд за межі району/України, тощо) уповноважили довіреностями інших осіб на право участі та голосуванні на загальних зборах членів ОК «СТ Союз-1» (арк. с. 9 -19, том 2):

- ОСОБА_26 (№ НОМЕР_2 ) уповноважила ОСОБА_18 . Довіреність від 22.09.2023 зареєстровано в реєстрі за № 32, посвідчена старостою виконкому Лозуватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області Богдашовим М.М.;

- ОСОБА_27 (№ 17) уповноважила ОСОБА_28 . Довіреність від 22.09.2023 зареєстровано в реєстрі за № 33, посвідчена старостою виконкому Лозуватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області Богдашовим М.М.;

ОСОБА_29 (№ 21) уповноважив - ОСОБА_25. Довіреність від 20.09.2023 зареєстровано в реєстрі за № 27, посвідчена старостою виконкому Лозуватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області Богдашовим М.М.;

- ОСОБА_20 (№ 25) уповноважив ОСОБА_30 . Довіреність від 05.09.2023 зареєстровано в реєстрі за № 23, посвідчена старостою виконкому Лозуватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області Богдашовим М.М.;

- ОСОБА_31 (№ 29) уповноважила ОСОБА_32 . Довіреність від 22.09.2023 зареєстровано в реєстрі за № 31, посвідчена старостою виконкому Лозуватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області Богдашовим М.М.;

- ОСОБА_16 (№ 30) уповноважив ОСОБА_33 . Довіреність від 19.09.2023 зареєстровано в реєстрі за № 26, посвідчена старостою виконкому Лозуватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області Богдашовим М.М.;

- ОСОБА_34 (№ 41) уповноважила ОСОБА_35 . Довіреність від 20.09.2023 зареєстровано в реєстрі за № 28, посвідчена старостою виконкому Лозуватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області Богдашовим М.М.;

- ОСОБА_36 (№ 63) уповноважила ОСОБА_37 . Довіреність від 21.09.2023 зареєстровано в реєстрі за № 30, посвідчена старостою виконкому Лозуватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області Богдашовим М.М.;

- ОСОБА_38 (№ 64) уповноважив ОСОБА_37 . Довіреність від 21.09.2023 зареєстровано в реєстрі за № 29, посвідчена старостою виконкому Лозуватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області Богдашовим М.М.;

- ОСОБА_39 (№ 58) уповноважила ОСОБА_40 . Спеціальна Довіреність Італійської республіки від 04.11.2013 реєстровий номер 72779, посвідчена доктором Сімонеттою Паломбо, нотаріусом у м. Дезенцано-дель-Гарда та зареєстрованим у Нотаріальній Колегії провінції Брешія. Переклад довіреності з італійської мови на українську мову виконано перекладачем ОСОБА_41 , та засвідчена приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дацко Я.О. 26.11.2013 зареєстровано в реєстрі № 3249.

Усі інші особи на зборах Кооперативу голосували за себе особисто.

Таким чином, позивачем не спростовано належними та допустимими доказами того, що частина осіб, які приймали участь у голосуванні не були членами Кооперативу та/або мали право голосувати.

Попри наведене вище, загальні збори 23.09.2024 відбулися за участю необхідної кількості членів Обслуговуючого кооперативу "Садівниче товариства "СОЮЗ-1".

Тому відповідні обставини не можуть бути підставою для скасування спірного рішення загальних зборів.

Відповідно до частини третьої статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, це й принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Щодо інших доводів сторін у справі, викладених в обґрунтування своєї правової позиції по наявним спорам, то суд не вбачає підстав для надання таким оцінки у межах цього спору, оскільки вищенаведені аргументи суду у даному рішенні, на думку суду, є самостійною та достатньою підставою для задоволення позову.

Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 р. у справі "Серявін та інші проти України" Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994 р., серія A, № 303-A, п.29).

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Суд ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 р.). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Приписи статті 79 ГПК України встановлюють, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1-3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (пункт 87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005 р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволені позовних вимог.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу витрати по сплаті судового збору за подання позову покладаються на позивача у розмірі 3 028 грн.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 202, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу "САДІВНИЧЕ ТОВАРИСТВО "СОЮЗ-1", про визнання недійсним рішення загальних зборів Обслуговуючого кооперативу "Садівниче товариство "Союз-1", яке оформлене протоколом від 23.09.2023 № 4/230923 відмовити в повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору позову покласти на позивача ОСОБА_1 у розмірі 3 028 грн.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено та підписано 15.10.2024.

Суддя В.І. Ярошенко