Рішення

від 05.11.2024 по справі 904/1501/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.11.2024м. ДніпроСправа № 904/1501/24

За позовом ОСОБА_1 , с. Вільне, Криворізький район, Дніпропетровська область

до Обслуговуючого кооперативу "Садівниче товариства "СОЮЗ-1", с. Вільне, Криворізький район, Дніпропертовська область

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ОСОБА_2 , с. Вільне, Дніпропетровська область

про визнання недійсним рішення зборів

Суддя Ярошенко В.І.

Секретар судового засідання Бублич А.В.

Представники:

від позивача: Левченко Н.В.;

від відповідача: не з`явився;

третя особа: ОСОБА_2 ;

від третьої особи: ОСОБА_3 .

СУТЬ СПОРУ.

ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Обслуговуючого кооперативу "САДІВНИЧЕ ТОВАРИСТВО "СОЮЗ-1", в якому просить суд визнати недійсними рішення загальних зборів Обслуговуючого кооперативу "Садівниче товариство "Союз-1", яке оформлене протоколом від 23.09.2023 № 4/230923.

Ухвалою суду від 10.04.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 13.05.2024.

09.04.2024 від ОСОБА_2 надійшло клопотання про вступ у справу як третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні відповідача та заява про зупинення провадження у справі.

26.04.2024 від представника ОСОБА_1 надійшов відзив на клопотання про залучення ОСОБА_2 в якості третьої особи.

Ухвалою суду від 26.04.2024 у заяві ОСОБА_2 про зупинення провадження у справі відмовлено та клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_2 задоволено.

10.05.2024 від Обслуговуючого кооперативу "САДІВНИЧЕ ТОВАРИСТВО "СОЮЗ-1" надійшов відзив на позовну заяву, в якому визнає позовні вимоги.

13.05.2024 від ОСОБА_2 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з неотриманням позовної заяви з додатками.

Ухвалою суду від 13.05.2024 підготовче засідання відкладено до 03.06.2024.

29.05.2024 від представника ОСОБА_1 надійшла заява про надання доказів направлення позовної заяви з додатками на адресу третьої особи.

03.06.2024 від ОСОБА_2 надійшло клопотання про стягнення в дохід державного бюджету з позивача штраф за невиконання процесуальних обов`язків та відкладення підготовчого засідання.

Ухвалою суду від 03.06.2024 застосовано до ОСОБА_1 заходи процесуального примусу у вигляді штрафу.

Ухвалою суду від 03.06.2024 підготовче засідання відкладено до 18.06.2024 та повторно зобов`язано позивача направити на адресу третьої особи позовну заяву з додатками, докази направлення надати суду.

17.06.2024 від представника ОСОБА_1 надійшла заява про надання доказів направлення позовної заяви з додатками на адресу третьої особи.

17.06.2024 від представника ОСОБА_2 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку з неознайомленням із матеріалами справи представником третьої особи.

19.06.2024 від ОСОБА_2 надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

01.07.2024 від ОСОБА_2 надійшли письмові пояснення.

08.07.2024 від представника ОСОБА_1 надійшла відповідь на письмові пояснення.

18.07.2024 від ОСОБА_2 надійшли заперечення на відповідь представника позивача на пояснення третьої особи.

22.07.2024 від ОСОБА_2 надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника третьої особи.

Ухвалою суду від 22.07.2024 у задоволенні клопотання ОСОБА_2 про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції відмовлено.

22.07.2024 від представника ОСОБА_2 надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою суду від 22.07.2024 клопотання представника ОСОБА_2 про забезпечення проведення судових засідань у справі № 904/1501/24 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено, закрито підготовче провадження та справу призначено до розгляду в судовому засіданні на 05.08.2024.

05.08.2024 від представника ОСОБА_1 надійшло клопотання про відкладення судового засідання у зв`язку з сімейними обставинами, а саме необхідністю відвідування лікаря з дитиною.

Ухвалою суду від 06.08.2024 розгляд справи відкладено в режимі відеоконференції на 06.09.2024.

Ухвалою суду від 06.09.2024 розгляд справи відкладено в режимі відеоконференції на 08.10.2024.

07.10.2024 від відповідача надійшло клопотання про долучення документів до справи та на поновлення строку таких документів.

08.10.2024 з`явився представник позивача, третя особа та представник третьої особи.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 08.10.2024 у задоволенні позову ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу "Садівниче товариство "Союз-1", про визнання недійсним рішення загальних зборів Обслуговуючого кооперативу "Садівниче товариство "Союз-1", яке оформлене протоколом від 23.09.2023 № 4/230923 відмовити в повному обсязі відмовлено у повному обсязі.

15.10.2024 від ОСОБА_2 надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якій відповідач просить суд стягнути з ОСОБА_1 судові витрати на правничу допомогу в розмірі 18 749 грн.

Ухвалою суду від 21.10.2024 прийнято заяву ОСОБА_2 про розподіл судових витрат до розгляду та призначено судове засідання в межах розумного строку на 05.11.2024.

В судове засідання 05.11.2024 з`явилися представник позивача та третя особа, відповідач до судового засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив.

21.10.2024 від ОСОБА_1 надійшло клопотання про зменшення розмірі витрат на правничу допомогу та інші витрати. Також від позивача надійшов відзив на заяву про ухвалення додаткового рішення.

За викладених обставин, суд розглядає заяву про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВСТАНОВИЛА:

Частиною 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Статтею 1 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу та витрати пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Частиною 13 статті 129 ГПК України судові витрати третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, стягуються на її користь із сторони, визначеної відповідно до вимог цієї статті, залежно від того заперечувала чи підтримувала така особа заявлені позовні вимоги.

Як встановлено судом, ОСОБА_2 заперечував проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання недійсними рішення загальних зборів Обслуговуючого кооперативу "Садівниче товариство "Союз-1", яке оформлене протоколом від 23.09.2023 № 4/230923.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 08.10.2024 у задоволенні позову ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу "Садівниче товариство "Союз-1", про визнання недійсним рішення загальних зборів Обслуговуючого кооперативу "Садівниче товариство "Союз-1", яке оформлене протоколом від 23.09.2023 № 4/230923 відмовити в повному обсязі відмовлено у повному обсязі.

На підставі вищезазначеного, третя особа подала заяву про ухвалення додаткового рішення, у зв`язку з понесеними ним витратами із розглядом справи, що становлять 18 749 грн.

Частинами 1-4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

17.06.2024 між Адвокатом Шеметом Ігорем Олеговичем (далі - Адвокат) та ОСОБА_2 (далі - Клієнт) було укладено договір про надання правової (правничої) допомоги № б/н (далі - договір).

Відповідно до пункту 1.1 договору Адвокат приймає доручення Клієнта та бере на себе зобов`язання надати Клієнту правову допомогу в господарській справі № 904/1501/24, що знаходиться в провадженні Господарського суду Дніпропетровської області.

Згідно з пунктом 2.1 договору Клієнт надає Адвокату наступні повноваження: бути представником Клієнта у судових органах України будь-якої ланки з усіма необхідними для того повноваженнями, які надано законом позивачеві, відповідачу, третій особі, заявнику, зацікавленій особі, потерпілому, підозрюваному, обвинуваченому, особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, з питань, пов`язаних із захистом прав, у тому числі право: пред`явити від імені Клієнта та у його інтересах відповідний позов (позови); брати участь у судових засіданнях; заявляти клопотання та відводи; давати усні та письмові пояснення у судах, які розглядають справу Клієнта; повністю або частково відмовлятися від позовних вимог; визнавати повністю або частково позови; змінювати підстави або предмет позовів; зменшувати або збільшувати предмет та/або вартість позовних вимог; укладати мирові угоди; передавати справу на розгляд третейського суду; оскаржувати рішення (ухвали, постанови) суду та користуватись іншими процесуальними правами, що передбачені законом; отримувати рішення (ухвали, постанови) суду (їх завірені у встановленому порядку копії); подавати виконавчі документи до стягнення, а також отримувати, підписувати та подавати від імені Клієнта та у його інтересах усі необхідні документи (серед іншого, але не виключно, заяви, заперечення, замовлення, клопотання, скарги, у тому числі апеляційну та касаційну, доповнення до них, додаткові документи тощо; представляти інтереси Клієнта усіма законними способами у судових органах та перед іншими органами, діяльність яких пов`язана із вирішенням питань, передбачених Договором; ознайомлюватися з матеріалами справи та з матеріалами виконавчого провадження - при звернення виконавчого документа до виконання; отримувати належне Клієнтові майно та грошові суми; робити виписки та копії з документів, що є в матеріалах справи та порушувати питання про їх засвідчення у встановленому для того порядку; заявляти відводи у випадках, передбачених чинним законодавством України; брати участь у судових засіданнях та у дослідженні доказів; замовляти проведення експертизи; наводити свої доводи і міркування з усіх питань, що виникнуть у ході судового процесу, якщо це дозволяється процесуальним законодавством, та при здійсненні виконавчого провадження; заперечувати проти клопотань, доводів та міркувань інших учасників процесу та/або виконавчого провадження; оскаржувати рішення суду до касаційної, інстанції; апелювати до вищої судової інстанції; оскаржувати дії чи бездіяльність посадових осіб (у тому числі виконавчих органів) у встановленому законодавством позасудовому порядку та користуватися при цьому усіма правами, передбаченими чинним законодавством, сплачувати державне мито, обов`язкові збори та інші необхідні платежі; вчиняти всі інші дії, передбачені чинним законодавством України для такого роду уповноважень та які, на думку Адвоката, будуть доцільними для правильного і ефективного виконання зобов`язань, передбачених цим Договором.

Пунктом 3.1 договору сторону встановили, що розмір гонорару, який Клієнт сплачує Адвокату за надану в межах цього Договору правову допомогу становить 15 000, 00 грн, які сплачуються Адвокату в момент укладання даного договору.

Цей договір діє з моменту погодження сторонами усіх істотних умов та підписання сторонами тексту договору та додатків (додаткових угод) до нього. Дія договору припиняється через один рік з дня його укладення. У випадку, якщо рішення у справі не буде ухвалено протягом строку дії цього договору, цей договір вважається продовженим до ухвалення рішення судом першої інстанції (пункт 4.1 - 4.2 договору).

Актом приймання-передачі робіт (послуг) від 09.10.2024 встановлено, що ОСОБА_2 у справі № 904/1501/24 було надано правову допомогу на загальну суму 15 000 грн, а саме:

- юридична консультація - 1 год - 1 000, 00 грн;

- підготовка клопотання про залучення третьої особи - 1 год - 1 500, 00 грн;

- підготовка клопотання про зупинення провадження у справі - 1 год - 1 500, 00 грн;

- підготовка та направлення: пояснень третьої особи щодо позову, заперечень на відповідь представника позивача на пояснення третьої особи - 4 год - 5 000, 00 грн;

- участь у судовому засіданні - 4 год - 6 000 грн.

Клієнт підписанням цього Акту підтверджує, що всі зазначені послуги буди надані Адвокатом у повному обсязі.

Представництво інтересів третьої особи у справі здійснювалося адвокатом Шеметом Ігорем Олеговичем на підставі ордеру серія АЕ № 1295044 від 17.06.2024.

Виходячи з аналізу положень статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту адвокат отримує винагороду у вигляді гонорару, обчислення якого, підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань, з урахуванням складності справи, кваліфікації, досвіду і завантаженості адвоката та інших обставин. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. У разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу й обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, у тому числі в рішенні від 28.11.2002 "Лавентс проти Латвії" (Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат, зазначено, що за ст. 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (рішення ЄСПЛ у справах "Ніколова проти Болгарії" та "Єчюс проти Литви", п.п. 79 і 112).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Тобто, нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п. п. 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, у постанові Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 912/1025/20).

У разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суд може за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 126 ГПК України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України).

Водночас, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч. ч. 5 - 7, 9 ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Оскільки зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, у відповідності до ч. ч. 5, 6 ст. 126 ГПК України можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони з підстав недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт, суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.05.2021 у справі № 910/7586/19.

У запереченнях позивач просить відмовити у задоволенні заяви про ухвалення додаткових рішень.

Судом явка учасників справи у судові засідання обов`язковою не визнавалась, участь третіх осіб чи їх представника у судових засіданнях є правом, а не обов`язком.

У перші заяві по суті спору третя особа зазначила орієнтовний розрахунок витрат на професійну правничу допомогу.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи (аналогічна висновок викладений у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19).

До того ж у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Такий критерій, як обґрунтованість та пропорційність (співмірність) розміру витрат на оплату послуг адвоката до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес, суд має враховувати як відповідно до пункту 4 частини четвертої статті 126 ГПК України (у разі недотримання - суд за клопотанням іншої сторони зменшує розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу), так і відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 129 цього Кодексу (у разі недотримання - суд за клопотанням сторони або з власної ініціативи відмовляє у відшкодуванні витрат повністю або частково при здійсненні розподілу).

Тобто критерії, визначені частиною четвертою статті 126 ГПК України, враховуються за клопотанням заінтересованої сторони для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою наступного розподілу між сторонами за правилами частини четвертої статті 129 цього Кодексу. Водночас критерії, визначені частиною п`ятою статті 129 ГПК України, враховуються для здійснення безпосередньо розподілу всіх судових витрат, пов`язаних з розглядом справи.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у ч. 4 ст. 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

При цьому судом враховано, що відповідно до висновку Верховного Суду про застосування норми права, що викладений у постановах Верховного Суду від 26.10.2022 року у справі № 910/4277/21, від 25.05.2021 року у справі № 910/7586/19, від 20.07.2021 року у справі № 922/2604/20, від 01.12.2021 року у справі № 641/7612/16-ц, від 18.05.2022 року у справі № 910/4268/21, участь у судовому засіданні являє собою не формальну присутність на ньому, а підготовку адвоката до цього засідання, витрачений час на дорогу до судового засідання та у зворотному напрямку, його очікування та безпосередню участь у судовому засіданні.

Зі змісту протоколів судових засідань слідує, що представник третьої особи приймав участь в судових засіданнях призначених на 06.08.2024, 06.09.2024, 08.10.2024 поза межами суду в режимі відеоконференції. При цьому наведені судові засідання за своєю тривалістю обмежувалися розумним та необхідним для належного розгляду справи та з`ясування обставин справи проміжком часу, крім того, адвокат відігравав в судових засіданнях більш формальну роль, оскільки третя особа у вищезазначених судових засіданнях самостійно будувала свою правову позицію, а тому визначена кількість годин часу з надання відповідної послуги та розрахована їх вартість, на переконання суду, є завищеною.

Також, на думку суду, витрати на послуги щодо підготовки клопотань про залучення третьої особи, про зупинення провадження у справі та заперечення на відповідь на позивача є завищеними, зважаючи на зміст та обсяг відповідних процесуальних документів.

Тому, дослідивши заяву третьої особи про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу, надані докази в їх сукупності, враховуючи предмет спору, об`єм фактично наданих послуг, з метою дотримання співмірності, обґрунтованості та пропорційності при вирішенні питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, які є доведеними, документально обґрунтованими, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в сумі 5 000 грн, оскільки такий розподіл відповідає вимогам щодо співмірності, обґрунтованості та забезпечує баланс інтересів сторін у питанні відшкодування витрат.

Крім того, ОСОБА_2 просить стягнути з позивача витрати, пов`язані з відправкою поштової кореспонденції у розмірі 516 грн (включно з конвертами), нотаріальні витрати за посвідчення заяв свідків в розмірі 1 600 грн, витрати на диск DVD-R в кількості 3 шт на суму 75 грн та транспорті витрати на суму 1 558 грн.

Судовими витрати, пов`язаними з розглядом справи є витрати на проїзд, проживання, поштові послуги тощо (висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 18.06.2024 у cправі № 904/2559/23, об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 тощо).

З матеріалів справи вбачається, що третьою особою було направлено поштовою кореспонденцією позивачу, відповідачу, представнику позивачу та суду заяву про залучення третьої особи на суму 90 грн, пояснення третьої особи на суму 246 грн, заперечення третьої особи на суму 180 грн, що підтверджується наданими фіскальними чеками та накладними, що у загальній сумі становить516 грн.

Тому, в частині стягнення з відповідача витрат пов`язаних з надсиланням процесуальних документів сторонам, суд вважає за необхідне задовольнити дану вимогу та стягнути витрати пов`язані з надсиланням процесуальних документів сторонам у розмірі 516 грн.

Щодо транспортних витрат, то суд зазначає, що з наданих квитків на проїзд не вбачається, що саме ОСОБА_4 був пасажиром рейсів АДРЕСА_1 , зазначено лише назву рейсу та суму квитка. Відповідне стосується і квитків на трамвай.

Суд вказує, що третьою особою для доведення обставин справи, на які він посилався, до матеріалів справи подано заяви свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , що є членкинями Кооперативу, підпис на яких засвідчено приватним нотаріусом Криворізького нотаріального округу Дніпропетровської області Русавською Тамарою Василівною.

Відповідно до довідок приватного нотаріусу Криворізького нотаріального округу Дніпропетровської області Русавської Т.В. вартість послуг з нотаріального засвідчення справжності підписів склала 800 грн за кожну, в загальному 1 600 грн.

Відтак, враховуючи те, що нотаріальні витрати понесені третьою особою в межах даної справи задля підтвердження власної правової позиції та доводів сторони, суд дійшов висновку, що останні підлягають відшкодуванню позивачем у повному обсязі.

Щодо відшкодування витрат на купівлю дисків DVD-R в кількості 3 шт суд зазначає, що з наданого третьою особою товарного чека № 2587869818 від 20.06.2024 не можливо встановити, який саме товар було придбано в магазині та чи саме ці диски було долучено до матеріалів справи № 904/1501/24.

Тому, в частині стягнення з позивача витрат пов`язаних з відшкодування купівлі дисків DVD-R слід відмовити.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

Відтак, чинним законодавством не заборонено права суду присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, за рахунок іншої сторони адвокатські витрати у меншому розмірі, який погоджений у договорі між адвокатом та його клієнтом.

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку, що сума витрат третьої особи на професійну правничу допомогу, які підлягають покладенню на позивача становить 5 000 грн та 2 116 грн інших витрат пов`язаних з розглядом справи. Вказана сума витрат є співмірною, пропорційною та обґрунтованою. В покладенні на позивача решти суми витрат третьої особи на професійну правничу допомогу слід відмовити.

Керуючись статтями 11, 15, 73-79, 123, 126, 129, 234, 235, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_2 про розподіл судових витрат задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 , д.н. ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 ; ідентифікаційний код НОМЕР_2 , д.н. 21.03.1981) 5 000 грн витрати на професійну правничу допомогу у розмірі та 2 116 грн інших витрат пов`язаних з розглядом справи.

В іншій частині відмовити.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскарженим протягом цього строку до Центрального апеляційного господарського суду в порядку ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя В.І. Ярошенко