Рішення

від 08.10.2024 по справі 906/710/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" жовтня 2024 р. м. Житомир Справа № 906/710/24

Господарський суд Житомирської області у складі: судді Сікорської Н.А.

секретар судового засідання: Сорока І.В.,

за участю представника позивача: Любченко Т.С. - адвокат, діє згідно ордера 1620191 АІ від 19.06.2024 р.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Фізичної особи-підприємця Мороз Юрія В`ячеславовича

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГОЛЬФСТРІМ ЛОГІСТИК"

про стягнення 67 010,51 грн

Процесуальні дії по справі.

Фізична особа-підприємець Мороз Юрій В`ячеславович звернувся до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ГОЛЬФСТРІМ ЛОГІСТИК" 67010,51 грн., з яких: 46000,00 грн. основного боргу, 1640,46 грн інфляційних, 1492,98 грн. 3% річних та 17877,07 грн. пені.

Ухвалою суду від 01.07.2024р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

01.08.2024р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву та клопотання про розгляд справи в судовому засіданні (а.с.105-118, 119-125).

Ухвалою від 02.08.2024р. суд призначив справу до розгляду в судовому засіданні з повідомленням сторін. Призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 20.08.2024 р.

19.08.2024р. від відповідача надійшло клопотання про долучення оригіналів документів (а.с.143-147).

Ухвалою від 20.08.2024р. суд відклав розгляд справи на 27.08.2024р.

30.08.2024р. від позивача надійшла відповідь на відзив (а.с.159-177).

У зв`язку з відсутністю електроенергії в приміщенні суду за встановленим графіком погодинних відключень, розгляд справи 27.08.2024р. не відбувся.

Ухвалою суду від 28.08.2024р. судове засідання по розгляду справи по суті призначено на 16.09.2024р.

В судовому засіданні 16.09.2024р. судом оголошено перерву до 30.09.2024р.

23.09.2024р. від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив (а.с.185-202).

30.09.2024р. від позивача надійшло клопотання про долучення електронних документів - відеозаписів електронного листування між сторонами, а також відомостей автомийки (а.с.203-213).

30.09.2024р. від відповідача надійшло клопотання про долучення доказів звернення ним до поліції із заявою про вчинення кримінального правопорушення (а.с.214-219).

В судовому засіданні 30.09.2024р. судом оголошено перерву до 02.10.2024р.

02.10.2024р. в судовому засіданні вирішувались клопотання сторін про долучення доказів.

За результатами вирішення клопотання відповідача про долучення доказів, суд задовольнив його та долучив подані докази до матеріалів справи.

Також, суд ухвалив прийняти до уваги подані позивачем електронні докази лише в частині електронної переписки щодо надання послуг мийки за лютий-червень 2023р., скріншоти якої позивачем були додані до матеріалів позовної заяви. В частині долучення доказів електронної переписки сторін за 2022р. заява залишена без розгляду.

В судовому засіданні 02.10.2024р. судом оголошено перерву до 08.10.2024р.

08.10.2024 р. від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку з неможливістю представника взяти участь в судовому засіданні (а.с.239-241);

В судовому засіданні 08.10.2024р. судом оголошено вступну та резолютивну частини.

Після завершення судового засідання, до суду надійшло клопотання відповідача про долучення до матеріалів справи копії ТТН на відпуск нафтопродуктів № 80008471 від 29.05.2023 р.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач на виконання умов договору №12/09/2022 від 12.09.2022р. надавав відповідачу послуги з мийки транспортних засобів.

Акти здачі-прийняття робіт, рахунки-фактури на копії відомостей з мийки надсилались відповідачу на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_1, на підтвердження чого позивач надав скріншоти та відеозапис електронного листування.

Відповідач акти здачі-прийняття робіт не підписав, надані в лютому-червні 2023р. послуги не оплатив, у зв`язку з чим має місце заборгованість в розмірі 46000,00грн.

Відповідач заперечив надання йому послуг з мийки автомобілів у 2023р., у зв`язку з відсутністю такої потреби. Вказав, що раніше він користувався послугами позивача для пропарки цистерн, в яких перевозилось технічне масло та дизельне паливо, однак у 2023р. зазначені рідини відповідачем не перевозяться, тому відповідні послуги з миття цистерн не потрібні.

Вказує, що акти здачі-прийняття робіт не отримував. Електронною поштою ІНФОРМАЦІЯ_1 товариство не користувавалось, а тому надані позивачем скріншоти електронних листів не є належними доказами надання послуг.

Відомості мийки автомобілів, надані позивачем, відповідач вважає підробленими, оскільки водіями товариства вони не підписувались.

Представник позивача в судовому засіданні підтримала вимоги позовної заяви.

Представник відповідача заперечував щодо позовних вимог. В судове засідання 08.10.2024 не прибув з підстав, викладених у клопотанні.

Щодо клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, суд зауважує, що відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Суд вважає, що у сторін було достатньо часу для висловлення власної правової позиції та подання відповідних доказів.

Окрім того, оскільки судом вчинено всі дії для встановлення обставин справи і досліджено наявні в справі докази, відсутність представника ТОВ "ГОЛЬФСТРІМ ЛОГІСТИК" в судовому засіданні 08.10.2024р. на стадії розгляду справи по суті не перешкоджає розгляду справи.

З огляду на викладене, враховуючи розумність строків розгляду справи і приписи статей 202 і 216 ГПК України підстави для відкладення розгляду справи відсутні, а тому суд відмовив у задоволенні клопотання представника відповідача.

Враховуючи, що явка представників в судове засідання не визнавалася обов`язковою, суд розглянув справу за відсутності представника відповідача.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

12.09.2022р. між Фізичною особою-підприємцем Мороз Юрієм В`ячеславовичем (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ГОЛЬФСТРІМ ЛОГІСТИК" (замовник) було укладено договір №12/09/2022 про надання послуг з мийки транспортних засобів, згідно п.1.1 якого замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов`язання з надання послуг з мийки автомобілів, дезинфекції, пропарці бочок, хімчистки, та поліруванню належних замовнику, надалі "автомобіль", а замовник зобов`язується в строк та на умовах цього договору оплачувати надані послуги (а.с. 44).

Відповідно до п.3.1.4 договору виконавець зобов`язаний щомісяця до 7 числа передати замовнику акт наданих послуг за попередній місяць та рахунок.

Згідно п.3.3.1 договору замовник зобов`язаний своєчасно сплачувати надані виконавцем послуги.

Пунктом 4.2 договору визначено, що оплата за надані послуги проводиться замовником шляхом перерахування на поточний рахунок виконавця суми, вказаної у наданому виконавцем акті наданих послуг та рахунку протягом 5 банківських днів з моменту підписання сторонами акту наданих послуг.

Відповідно до п.5.3 договору замовник за затримку оплати за надані послуги сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми, що підлягає сплаті, за кожен день затримки оплати, але не більше суми заборгованості.

Цей договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами та діє до 31 грудня 2023 року. Кожній стороні надається право розірвати договір попередньо письмово попередивши іншу сторону за 30 діб (п.7.1 договору).

Позивач зазначає, що на виконання умов договору у лютому-червні 2023 року ним були надані послуги з мийки автомобілів відповідача на загальну суму 46000,00 грн.

Надання послуг мийки позивач підтверджує відомостями мийки авто, в яких відображено: дату, марку автомобілів та їх номерні знаки, вид та вартість виконаних робіт, прізвище та ініціали водіїв та їх підписи (а.с.45-49).

Позивач вказав, що кожного місяця на електронну пошту відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 направляв відомості мийки автомобілів, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) та рахунки-фактури (а.с.53-62), на підтвердження чого надав скріншоти своєї електронної пошти та надіслані через систему Електронний суд відеозаписи електронного листування з відповідачем (а.с.65-86).

Відповідач, заперечуючи позовні вимоги, вказав, що між сторонами існували правовідносини лише у 2022 році, і надані позивачем послуги за той період він оплатив в повному обсязі, що засвідчують банківські виписки (а.с.144-146).

31.01.2024р. позивач направив відповідачу претензію з вимогою сплатити заборгованості за надані послуги в розмірі 46000,00 грн., не пізніше ніж в місячний строк з дати її отримання (а.с. 50-51) Доказом направлення претензії відповідачу є рекомендоване повідомлення ф. 119 ( 91).

Претензія відповідачу не була вручена та повернена поштовим відділенням № 14 м. Житомир з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

У зв`язку з невиконанням відповідачем своїх зобовязань щодо оплати послуг мийки автомобілів, фізична особа-підприємець Мороз Юрій В`ячеславович звернувся до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ГОЛЬФСТРІМ ЛОГІСТИК" 67010,51 грн., з яких: 46000,00 грн. основного боргу, 1640,46 грн.. інфляційних, нарахованих за період з квітня 2023р. по травень 2024р., 1492,98 грн. 3% річних, нарахованих за період з 17.03.2023р. по 19.06.2024р. та 17877,07 грн. пені, нарахованої за період з 17.03.2023р. по 19.06.2024р.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Статтею 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Судом встановлено, що правовідносини між сторонами виникли на підставі договору №12/09/2022 про надання послуг з мийки транспортних засобів від 12.09.2022р.

Згідно з ч.1 ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч.1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Позивач на підтвердження надання послуг з мийки автомобілів відповідача у лютому-червні 2023 на загальну суму 46000,00 грн. надав суду відомості мийки авто, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) та рахунки-фактури, які ним направлялись на електронну пошту відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.45-49, 53-62, 65-86).

Відповідач заперечує факт надання йому послуг мийки автомобілів та отримання актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) по електронній пошті. Разом з тим, не заперечив належність йому автомобілів та факту трудових відносин з водіями, прізвища яких зазначені у відомості мийки.

Відповідно до правових висновків Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 02.06.2023 у справі № 914/2355/21 та Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, викладених у постановах від 14.07.2021 у справі № 911/1981/20, від 20.04.2021 у справі № 905/411/17, від 17.03.2021 у справі № 910/11592/19, від 29.11.2021 у справі № 910/11215/20, передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акту і виникнення за таким актом прав та обов`язків можливе за наявності реального виконання робіт за договором, у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт у строк, визначений договором.

За загальним правилом, при вирішенні спорів щодо належного та своєчасного виконання договорів стосовно надання послуг/виконання робіт, як зі сторони замовника, так і виконавця, суди повинні надавати оцінку вжитим сторонами діям на його виконання у їх сукупності з огляду саме на умови кожного договору (договорів) у конкретній справі, проте передбачена відповідним договором умова щодо оплати за надані послуги (виконані роботи) з прив`язкою до підписання відповідних актів приймання не може бути єдиною підставою, яка звільняє замовника від обов`язку здійснити таку оплату, адже основною первинною ознакою будь-якої господарської операції, як то надання послуг чи виконання робіт, є її реальність. Наявність належним чином оформлених первинних документів (підписаних уповноваженими представниками обох сторін) є вторинною, похідною ознакою.

Неналежне документальне оформлення господарської операції відповідними первинними документами, зокрема непідписання замовником актів приймання робіт/послуг без надання у визначені договором та/або законом строки вмотивованої відмови від їх підписання, не може свідчити про їх безумовну невідповідність змісту господарської операції (наданим послугам або виконаним роботам). Правові наслідки створює саме господарська операція (реальне надання послуг/виконання робіт), а не первинні документи.

Нормами чинного законодавства передбачено обов`язок замовника здійснити оплату фактично виконаних робіт. Сама по собі відсутність підписаного сторонами акту виконаних робіт не може бути підставою для несплати вартості фактично виконаних робіт.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання (ст. 610 ЦК України).

Враховуючи положення наведених вище норм законодавства, обов`язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт - негайно про них заявити (зокрема, шляхом надання обґрунтованої відмови від підписання акту виконаних робіт), покладений саме на замовника.

Якщо замовник безпідставно ухиляється від прийняття робіт, не заявляючи про виявлені недоліки чи інші порушення, які унеможливили їх прийняття, то нездійснення ним оплати таких робіт є відповідно порушенням умов договору і вимог статей 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України (аналогічний висновок міститься у постановах Верховного Суду від 24.10.2018 у справі № 910/2184/18, від 16.09.2019 у справі № 921/254/18, від 15.10.2019 у справі № 921/262/18).

Таким чином, якщо позивач, як виконавець, фактично виконав відповідні роботи і надіслав відповідачу, як замовнику, акти надання послуг, які останній отримав та не надав доказів їх оплати чи мотивованої відмови від їх підписання, а строк здійснення оплати за ними настав, то заявлена позивачем вимога про стягнення коштів за виконані роботи за вказаними актами повинна розглядатись судами, на підставі чого суди повинні ухвалити рішення про стягнення коштів за фактично виконані роботи. Аналогічний висновок міститься у постановах Верховного Суду від 18.08.2021 у справі № 910/18384/20, від 29.11.2021 у справі № 910/11215/20.

Дослідивши наявні в матеріалах справи документи, а також електронні докази, суд встановив, що позивач на електронну пошту b2b.glogist@gmail.com надсилав акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), рахунки-фактури та відомості мийки автомобілів, а саме: 09.03.2023р. - за лютий 2023р.; 03.04.2023р. - за березень 2023р.; 02.05.2023р. - за квітень 2023р.; 05.06.2023р. - за травень 2023р.; 05.07.2023р. - за червень 2023р.

Вказані документи направлялись позивачем в період березень-червень 2023р. неодноразово (а.с. 65,66).

Слід зауважити, що суд може розглядати електронне листування між особами у месенджері (як і будь-яке інше листування), як доказ у справі, лише в тому випадку, якщо воно дає можливість встановити авторів цього листування, його зміст та може підтверджувати ті чи інші доводи сторін, наприклад щодо наявності між ними відповідних відносин, ведення певних перемовин тощо. У такому випадку суд може прийняти таке листування як доказ і надати йому оцінку сукупно з іншими доказами, наявними у справі.

Відповідні висновки щодо належності та допустимості таких доказів, а також обсяг обставин, які можливо встановити за їх допомогою, суд робить у кожному конкретному випадку із врахуванням всіх обставин справи за своїм внутрішнім переконанням.

Як вбачається з укладеного сторонами договору №12/09/2022 про надання послуг з мийки транспортних засобів від 12.09.2022р., в реквізитах замовника - ТОВ "ГОЛЬФСТРІМ ЛОГІСТИК" вказано електронну пошту b2b.glogist@gmail.com.

В надісланих до суду процесуальних документах відповідач в якості засобів зв`язку з товариством вказав електронну пошту b2b.glogist@gmail.com,

Також, зі скріншоту електронного листування вбачається, що 28.06.2023р. позивачу від адресата GULFSTREAM Logistic надійшов лист з текстовим повідомленням "Добрый день. Вышлите пожалуйста акт сверки по Гольфстрім логістик" (мова оригіналу).

Вказаний адресат також відповів на лист позивача від 28.06.2023р. "Акт звірки Гольфстрім/Мороз Ю.В.", надіславши 28.06.2023р. повідомлення "Можно с расшифровкой по госномерам?" (мова оригіналу).

Відповідно до п.6 ст.3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства, зокрема, є справедливість, добросовісність та розумність.

Добросовісність це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона розумно покладається на них.

Згідно правового висновку Об`єднаної палати КЦС ВС, викладеного у постанові від 10 квітня 2019 року у справі №390/34/17, доктрина заборони суперечливої поведінки полягає в тому, що ніхто не повинен діяти всупереч своїй попередній поведінці.

Суд зауважує, що в обранні варіанта добросовісної поведінки боржник зобов`язаний піклуватися про те, щоб його юридично значущі вчинки були економічно обґрунтованими.

Поведінка боржника повинна відповідати критеріям розумності, що передбачає, що кожне зобов`язання, яке правомірно виникло, повинно бути виконано належним чином, а тому кожний кредитор вправі розраховувати, що всі існуючі перед ним зобов`язання за звичайних умов будуть належним чином і своєчасно виконані. Тому всі боржники мають добросовісно виконати всі свої зобов`язання, а в разі неможливості такого виконання надати справедливе та своєчасне задоволення прав і правомірних інтересів кредитора. Особа, яка є боржником перед своїми контрагентами, повинна утримуватись від дій, які безпідставно або сумнівно зменшують розмір її активів.

Застосовуючи даний принцип до поведінки ТОВ "Гольфстрім Логістик", суд вважає, що відповідач демонструє суперечливу поведінку, яка полягає у тому, що листуючись з позивачем засобами електронного зв`язку (електронною поштою) та використовуючи електронну скриньку b2b.glogist@gmail.com під час розгляду справи, відповідач продовжує заперечувати факт отримання листів від позивача на вказану пошту.

З огляду на наведене, встановлені під час розгляду справи обставини спростовують доводи відповідача про те, що акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) не були ним отримані, а електронна пошта b2b.glogist@gmail.com товариством не використовувалась.

До того ж, оскільки у договорі №12/09/2022 від 12.09.2022р. сторони не обумовили порядок надсилання актів наданих послуг та вирішення спірних питань, тому використання для цього сторонами засобів електронного зв`язку є допустимим.

Таким чином, суд приймає електронне листування сторін, як доказ існування між ними договірних відносин у 2023р., надання позивачем послуг мийки автомобілей та направлення відповідачу актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) та рахунків для оплати.

Відносно заперечень відповідача, що він не звертався за послугами мийки автомобілів, оскільки в цьому не було потреби, суд зауважує, що п. 7.1 сторони визначили строк дії договору від 12.09.2022р. до 31.12.2023р. і правом його дострокового розірвання відповідач не скористався. Доказів в підтвердження того, що відповідач у 2023р. не здійснював перевезення технічного масла та дизельного палива відповідачем не подано.

В підтвердження своїх доводів, що водіями ТОВ "ГОЛЬФСТРІМ ЛОГІСТИК" відомості мийки не підписувались, відповідач не подав відповідних доказів (свідчень водіїв).

Суд звертає увагу, що одним із принципів господарського процесу є принцип змагальності, який забезпечує повноту дослідження обставин справи.

Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Верховний Суд у постанові від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18, розтлумачив сутність принципу змагальності та неможливість застосування учасником справи концепції "негативного доказу" для обґрунтування власної позиції.

Суд зазначив, що принцип змагальності полягає в обов`язку кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження або заперечення власних вимог у спорі.

Мається на увазі, що позивач стверджує про існування певної обставини та подає відповідні докази, а відповідач може спростувати цю обставину, подавши власні докази, які вважає більш переконливими.

В свою чергу суд, дослідивши надані сторонами докази, та з урахуванням переваги однієї позиції над іншою виносить власне рішення. При цьому сторони не можуть будувати власну позицію на тому, що їх позиція є доведеною, доки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу втрачає сенс уся концепція принципу змагальності.

Як передбачено ст.79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

У праві існують такі основні стандарти доказування: "баланс імовірностей" (balance of probabilities) або "перевага доказів" (preponderance of the evidence); "наявність чітких та переконливих доказів" (clear and convincing evidence); "поза розумним сумнівом" (beyond reasonable doubt).

Відповідно до правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 01.07.2021 у справі № 917/549/20, стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надання достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надання саме тієї кількості, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. Іншими словами тлумачення змісту статті 79 ГПК України свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Згідно з позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 11.09.2020 року у справі № 910/16505/19, тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були. Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Аналізуючи доводи сторін та подані на їх підтвердження докази, керуючись наведеним критерієм доказування, суд доходить висновку, що докази, подані позивачем на підтвердження своїх позовних вимог є більш вірогідними, тому суд вважає доведеними обставини щодо надання позивачем відповідачу послуг з мийки автомобілів у лютому-червні 2023р. на загальну суму 46000,00 грн.

З огляду на наведене, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за надані послуги у розмірі 46000,00 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Стосовно позовних вимог про стягнення з відповідача 1640,46 грн.. інфляційних, нарахованих за період з квітня 2023р. по травень 2024р., 1492,98 грн. 3% річних, нарахованих за період з 17.03.2023р. по 19.06.2024р. та 17877,07 грн. пені, нарахованої за період з 17.03.2023р. по 19.06.2024р., суд зазначає наступне.

Частиною 2 статті 625 ЦК України визначено обов`язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З розрахунку позивача вбачається, що ним здійснено нарахування сум річних та інфляційних окремо по кожному акту наданих послуг. Посилаючись на умови п.4.2 договору, позивач вважає, що прострочення з оплати наданих послуг виникло у відповідача через 5 банківських днів від дати направлення актів.

Водночас, п.4.2 договору надає замовнику строк 5 банківських днів для проведення розрахунків саме з моменту підписання сторонами акту наданих послуг. Порядку проведення розрахунків у випадку одностороннього підписання актів сторони у договорі не визначили.

Оскільки акти наданих послуг підписані лише з боку позивача, тому суд важає, що відсутні підстави для обрахунку виникнення прострочки, виходячи з умов п.4.2 договору.

На думку суду, у даному випадку підлягають застосуванню приписи ч.2 ст.530 ЦК України, згідно якої якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Судом встановлено, що 31.01.2024р. позивач направив відповідачу претензію про сплату заборгованості за надані послуги в розмірі 46000,00 грн. (а.с.50-51, 91). В претензії позивач встановив строк для проведення розрахунків за надані послуги - не пізніше місяця від дати отримання претензії.

Оскільки відомості про поштове відправлення на момент розгляду справи не відображаються на офіційному сайті Укрпошти, суду не вдалося відстежити рекомендоване відправлення 0407601275336.

Наявна в матеріалах справи копія поштової довідки про причини повернення, виготовлена неякісно, тому в судовому засіданні представник позивача, повідомила, що згідно відтиску штампа на оригіналі довідки, претензія повернена позивачу без вручення 29.02.2024р. (а.с. 91).

За таких обставин, місячний строк щодо виконання вимог претензії сплинув 01.04.2024р. (з урахуванням вихідних днів), а тому прострочення у оплаті наданих послуг у позивача виникло з 02.04.2024р., і саме з цієї дати слід здійснювати нарахування сум річних, інфляційних та пені.

Здійснивши власний розрахунок, суд встановив, що 3% річних за період з 02.04.2024р. по 19.06.2024р. (кінцева дата визначена позивачем) становлять 297,87 грн., інфляційні за період квітень-травень 2024р. становлять 368,88 грн. і саме ці суми підлягають стягненню з відповідача.

В стягненні 1195,11 грн. 3% річних та 1271,91 грн. інфляційних суд відмовляє, у зв`язку з безпідставністю їх нарахування.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

За змістом ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п.5.3 договору замовник за затримку оплати за надані послуги сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми, що підлягає сплаті, за кожен день затримки оплати, але не більше суми заборгованості.

Судом здійснено перерахунок пені, яка підлягала нарахуванню за період з 02.04.2024р. по 19.06.2024р., і її розмір за вказаний період склав 2733,61 грн.

В стягненні 15143,46 грн. пені суд відмовляє за безпідставністю її нарахування.

За приписами ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами ч.1 ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в сумі 49400,03 грн., з яких: 46000,00 грн. основного боргу, 368,55 грн. інфляційних, 297,87 грн. 3% річних, 2733,61 грн. пені.

Суд відмовляє в задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені в розмірі 15143,46 грн., 1195,11 грн. 3% річних та 1271,91 грн. інфляційних за безпідставністю заявлення.

Судові витрати за результатами розгляду справи.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, судовий збір в розмірі 2232,24 грн. грн. покладається на відповідача.

Щодо судових витрат на професійну правничу допомогу, про яку позивач заявляв в позовній заяві, то згідно ст.221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

З огляду на викладене, з метою вирішення питання про судові витрати на правничу допомогу суд вважає за необхідне призначити судове засідання.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ГОЛЬФСТРІМ ЛОГІСТИК" (100147, м.Житомир, вул.М.Бердичівська, 16-А, код ЄДРПОУ 44535094):

на користь Фізичної особи-підприємця Мороза Юрія В`ячеславовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

- 46000,00 грн. основного боргу,

- 368,55 грн. інфляційних,

- 297,87 грн. 3% річних

- 2733,61 грн. пені,

- 2232,24 грн. витрат зі сплати судового збору.

3. В решті позову відмовити.

4. Фізичній особі-підприємцю Мороз Юрію В`ячеславовичу протягом п`яти днів з дня прийняття рішеннея подати до суду докази щодо розміру, понесених судових витрат на правничу допомогу.

5. Призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати в частині витрат на правничу допомогу на 17.10.2024 р. на 16:30 год.

Засідання відбудеться в приміщенні господарського суду Житомирської області за адресою: м. Житомир, майдан Путятинський 3/65, зал судових засідань № 401.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 14.10.24

Суддя Сікорська Н.А.

1 - до справи