Ухвала

від 14.10.2024 по справі 920/1479/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

14 жовтня 2024 року

м. Київ

cправа № 920/1479/23

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду

Кондратової І.Д.,

розглянув касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротермінал Констракшин"

на рішення Господарського суду Сумської області

(суддя - Жерьобкіна Є.А.)

від 24.04.2024

та постанову Північного апеляційного господарського суду

(головуючий - Шаптала Є.Ю., судді - Гончаров С.А., Тищенко О.В.)

від 13.08.2024

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта Вілмар Україна"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротермінал Констракшин"

про стягнення 6 098 612,08 грн.

ВСТАНОВИВ:

1. 26.12.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "Дельта Вілмар Україна" (далі - позивач) звернувся до Господарського суду Сумської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротермінал Констракшин" (далі - відповідач, скаржник) про стягнення 6 098 612,08 грн, з яких: 5 109 122,11 грн основний борг за договором № 21122022 від 21.12.2022 на транспортно-експедиційне обслуговування вантажу, 920 201,88 грн пеня, 69 288,09 грн 3% річних.

2. Рішенням Господарського суду Сумської області від 24.04.2024, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.08.2024, позов задоволено повністю.

3. Суд першої інстанції дійшов висновку, з яким погодився суд апеляційної інстанції, що факт надання транспортно-експедиційного обслуговування вантажу позивачем та отримання відповідачем підтверджено оригіналами актів надання послуг, скріплених підписами та печатками сторін договору, проте, взяті на себе зобов`язання щодо оплати послуг відповідач належним чином не виконав, доказів на спростування наявного боргу чи доказів його сплати відповідач суду не подав. Перевіривши розрахунок позивача, який визнано судом арифметично правильним, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 920 201,88 грн за період з 07.07.2023 до 18.12.2023, а також 3 % річних в розмірі 69 288,09 грн.

4. 24.09.2024 відповідач подав до Верховного Суду через систему "Електронний суд" касаційну скаргу, в якій просить скасувати судові рішення першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, яким залишити позов без розгляду.

5. Верховний Суд перевірив форму і зміст касаційної скарги та установив, що касаційну скаргу подано без додержання вимог, викладених статтею 290 ГПК України, тому наявні підстави для залишення її без руху з огляду на таке.

6. Частиною першою статті 300 ГПК України передбачено, що, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

7. Згідно з пунктом 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

8. Таким чином правильність оформлення касаційної скарги, зокрема, її вимоги, зміст та підстави касаційного оскарження, покладається саме на заявника касаційної скарги.

9. Так, відповідно до частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 1, 3 статті 310 цього Кодексу.

10. Процесуальний закон покладає на скаржника обов`язок зазначати у касаційній скарзі про неправильне застосування конкретних норм матеріального та/або допущене судом порушення норм процесуального права та чітко визначити конкретну підставу (підстави) касаційного оскарження судового рішення, передбачену (передбачені) статтею 287 ГПК України, з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку.

11. У касаційній скарзі скаржник визначив, що підставами касаційного оскарження судових рішень є наявність випадків, передбачених пунктами 1 та 4 частини другої статті 287 ГПК України.

12. В обґрунтування випадку передбаченого пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права (частини другу та п`яту статті 44, частину першу статті 56, частину четверту статті 60, частини другої статті 162, частину п`яту статті 164, частину першу статті 226, частину четверту статті 267 ГПК України) та неврахування висновків Верховного Суду, викладених в ухвалі від 07.08.2018 у справі № 905/2497/17, від 03.02.2022 у справі № 520/3119/21 та від 06.01.2022 у справі № 200/7994/19-а та постановах від 13.03.2018 у справі № 914/2772/16 від 21.03.2018 у справі № 914/2771/16.

13. При цьому, щодо неврахування висновків, викладених в ухвалі Верховного Суду, то підставою касаційного оскарження судових рішень у пункті 1 частини другої статті 287 ГПК України визначено застосування судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного саме у постанові Верховного Суду, а не ухвалі суду.

14. У касаційній скарзі скаржник також зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій не застосували норми частини першої статті 530, статті 253, частини п`ятої статті 254 Цивільного кодексу України, оскільки не взяли до уваги, що прострочення боржника має місце з 19.12.2023, тому не підлягали задоволенню позовні вимоги щодо стягнення пені, з огляду на те, що позивач обраховував їх до 18.12.2023. Водночас у цій частині касаційна скарга не містить визначення передбаченої (передбачених) частиною другою статті 287 ГПК України підстави (підстав) касаційного оскарження судових рішень та відповідного їх обґрунтування.

15. Наведені недоліки щодо змісту касаційної скарги є підставою для залишення її без руху, із наданням скаржникові строку на приведення касаційної скарги у відповідність до вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України шляхом викладення касаційної скарги у новій редакції з урахуванням наведених вище вимог процесуального законодавства.

16. Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

17. Вирішуючи питання щодо обов`язку скаржника сплатити судовий збір у встановлених порядку і розмірі, суд виходить з того, що правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір" № 3674-VI від 08.07.2011.

18. За подання касаційної скарги на рішення суду ставки судового збору встановлюються у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви (підпункт 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір").

19. Частиною третьою статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

20. Ставка судового збору за подання позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

21. Скаржник за подання касаційної скарги повинен був сплатити судовий збір у розмірі 146 366,69 грн (1,5 відсотка від 6 098 612,08 грн х 200 % х 0,8).

22. До касаційної скарги заявник не додав документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

23. Таким чином, скаржнику необхідно сплатити зазначену суму судового збору та надати суду оригінал відповідної платіжної інструкції.

24. Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

25. Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Керуючись нормами статей 174, 234, 288, пункту 5 частини другої, пункту 2 частини четвертої статті 290, частини другої статті 292 ГПК України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротермінал Констракшин" на рішення Господарського суду Сумської області від 24.04.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.08.2024 у справі № 920/1479/23 залишити без руху.

2. Встановити скаржнику строк десять днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків касаційної скарги таким способом:

- привести касаційну скаргу у відповідність до вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України шляхом викладення касаційної скарги у новій редакції, з урахуванням недоліків, визначених у пунктах 12-15 цієї ухвали;

- уточнену редакцію касаційної скарги, подану на виконання приписів цієї ухвали, необхідно також надіслати іншому учаснику справи, надавши суду докази такого надіслання з урахуванням положень статті 42 ГПК України;

- надати суду документ, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 146 366,69 грн.

3. Роз`яснити скаржнику, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде йому повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя І. Кондратова