Постанова

від 14.10.2024 по справі 910/13167/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2024 року

м. Київ

cправа № 910/13167/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Бакуліна С.В. - головуючий, Губенко Н.М., Кролевець О.А.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Двері та замки"

на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 25.07.2024 (головуючий суддя - Коробенко Г.П., судді: Тарасенко К.В., Тищенко А.І.)

у справі №910/13167/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Топ Сіті"

до 1. Головного управління Національної поліції у місті Києві,

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Двері та замки",

треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1. Київська міська прокуратура,

2. Волинська митниця Держмитслужби,

про стягнення 10 187 881,26 грн,

ВСТАНОВИВ:

Згідно з розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 14.10.2024 №32.2-01/2502 "Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи", у зв`язку з відрядженням судді Кібенко О.Р. проведено повторний автоматизований розподіл судової справи №910/13167/22, за результатами якого визначено наступний склад колегії суддів: Бакуліна С.В. - головуючий, Губенко Н.М., Кролевець О.А.

1. Короткий зміст обставин справи

1.1.Товариство з обмеженою відповідальністю "Топ Сіті" (далі також - ТОВ "Топ Сіті") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Головного управління Національної поліції у місті Києві та Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Двері та замки" (далі також - ТОВ "ТД "Двері та замки") про солідарне стягнення шкоди в сумі 10 187 881,26 грн.

1.2.Господарський суд міста Києва рішенням від 24.10.2023 у справі №910/13167/22 у задоволенні позову ТОВ "Топ Сіті" до Головного управління Національної поліції у місті Києві та ТОВ "ТД "Двері та замки", треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Київська міська прокуратура та Волинська митниця Держмитслужби, про стягнення 10 187 881,26 грн відмовив повністю.

1.3.Північний апеляційний господарський суд постановою від 02.05.2024 рішення Господарського суду міста Києва від 24.10.2023 у справі №910/13167/22 залишив без змін. Витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги поклав на ТОВ "Топ Сіті" (заявник апеляційної скарги).

1.4.Північний апеляційний господарський суд з власної ініціативи ухвалою від 15.07.2024 розгляд питання про стягнення судового збору за подачу апеляційної скарги ТОВ "Топ Сіті" на рішення Господарського суду міста Києва від 24.10.2023 у справі №910/13167/22 призначив на 25.07.2024.

1.5.Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 25.07.2024 відмовив в ухваленні додаткового рішення щодо стягнення витрат зі сплати судового збору, посилаючись на те, що з огляду на норми пункту 13 частини другої статті 3 Закону України "Про судовий збір" відсутні підстави для стягнення з ТОВ "Топ Сіті" судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

2.Короткий зміст вимог касаційної скарги та її обґрунтування. Доводи інших учасників справи

2.1.ТОВ "ТД "Двері та замки" звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 25.07.2024 у справі №910/13167/22 скасувати та ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з ТОВ "Топ Сіті" судовий збір за подання апеляційної скарги.

2.2.Підставою касаційного оскарження скаржник зазначає про те, що суд апеляційної інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали неправильно застосував норми матеріального права (пункт 13 частини другої статті 3 Закону України "Про судовий збір") та порушив норми процесуального права (статті 14, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України (далі також - ГПК)).

2.3.Доводи скаржника зводяться до того, що:

(1) у постанові від 19.01.2022 у справі №715/684/20-ц Верховний Суд зазначив, що у частині позовних вимог до АТ "Чернівціобленерго" про відшкодування майнової та моральної шкоди, позивач за пунктом 13 частини другої статті 3 Закону України "Про судовий збір" не звільнений від сплати судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги, відтак вважав обґрунтованим стягнення судами попередніх інстанцій необхідних сум судового збору;

(2) у випадку звернення позивача з вимогами про відшкодування шкоди одночасно до суб`єкта владних повноважень та суб`єкта, який не має владних повноважень, судовий збір має сплачуватися у частині вимог, заявлених до суб`єкта, який не має владних повноважень;

(3) апеляційний суд не врахував, що у цій справі позовні вимоги про стягнення шкоди в розмірі 10 187 881,26 грн заявлені позивачем до двох відповідачів - Головного управління Національної поліції у місті Києві та ТОВ "ТД "Двері та замки" (солідарне стягнення). Відповідно в частині вимог про відшкодування шкоди, заявлених до ТОВ "ТД "Двері та замки", позивач повинен був сплатити судовий збір.

2.4.Головне управління Національної поліції у місті Києві подало пояснення, в яких просить ухвалити законне та обґрунтоване рішення з урахуванням цих пояснень.

2.5.Доводи відповідача 1 зводяться до того, що оскільки позивач відповідачем 2 у цій справі визначив юридичну особу приватного права, судовий збір необхідно сплатити у рівній частині від загальної суми ціни позову.

3.Позиція Верховного Суду

3.1.Предметом касаційного оскарження є ухвала апеляційного суду про відмову в ухваленні додаткового рішення про стягнення з позивача - ТОВ "Топ Сіті" витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у цій справі.

3.2.Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено у Законі України "Про судовий збір".

3.3.Стаття 1 Закону України "Про судовий збір" визначає поняття судового збору, як збору, що справляється по всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених Законом.

3.4.Платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом (стаття 2 вказаного Закону).

3.5.У статті 3 цього Закону наведено як загальний перелік об`єктів справляння судового збору, так і процесуальні документи, за подання яких до суду збір не сплачується.

3.6.Таким чином, судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати Держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи.

3.7.Відповідно до частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлена ставка судового збору у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду - 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви, скарги.

3.8.Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (частина перша статті 4 Закону України "Про судовий збір").

3.9.Водночас, пунктом 13 частини другої статті 3 Закону України "Про судовий збір" унормовано, що судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.

3.10.У постанові Верховного Суду від 28.09.2022 у справі №383/1271/21 (провадження №61-3752св22) вказано, що тлумачення пункту 13 частини другої статті 3 Закону України "Про судовий збір" свідчить, що у справі про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів дізнання, досудового слідства, прокуратури або суду позивач звільняється від сплати судового збору не тільки у суді першої інстанції (при пред`явленні позову), але й на наступних стадіях цивільного процесу (при подачі апеляційної та касаційної скарги). Ці стадії судового захисту є єдиним цивільним процесом, завдання якого є справедливий розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушеного права.

3.11.Врахувавши норми пункту 13 частини другої статті 3 Закону України "Про судовий збір", апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з ТОВ "Топ Сіті" судового збору за подання апеляційної скарги.

3.12.Верховний Суд вважає такі висновки помилковими з огляду на таке.

3.13.Зміст пункту 13 частини другої статті 3 Закону України "Про судовий збір" чітко вказує на те, що позивач звільняється від сплати судового збору за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної йому незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю визначеними у цій нормі органами та/або їх посадових/службових осіб, тобто суб`єктами владних повноважень.

3.14.Водночас Суд зауважує, що положення цього пункту щодо звільнення від сплати судового збору за подання позовної заяви про відшкодування шкоди не поширюються на випадки, коли така шкода завдана позивачу іншими особами, а саме особами, які не є суб`єктами владних повноважень. Відповідно такі витрати щодо сплати судового збору не можуть бути витратами Держави, які вона несе у зв`язку зі звільненням позивача від сплати судового збору у справах за вимогами про відшкодування шкоди, заподіяної незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю саме суб`єкта владних повноважень.

3.15.Вказане узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 19.01.2022 у справі №715/684/20-ц за позовом ОСОБА_1 до Чагорської сільської ради Глибоцького району Чернівецької області, АТ "Чернівціобленерго", управління Державної казначейської служби України у Глибоцькому районі Чернівецької області про відшкодування майнової та моральної шкоди.

3.16.Визнаючи необґрунтованими доводи скаржника (позивача) стосовно того, що суди попередніх інстанцій протиправно зобов`язали ОСОБА_1 сплатити судовий збір за подання позовної заяви та апеляційної скарги, так як не врахували, що відповідно до пункту 13 частини другої статті 3 Закону України "Про судовий збір" він звільнений від сплати судового збору, Верховний Суд виходив з того, що звертаючись до суду із позовом, ОСОБА_1 заявив позовні вимоги про відшкодування майнової та моральної шкоди до трьох відповідачів, а саме: Чагорської сільської ради Глибоцького району Чернівецької області, АТ "Чернівціобленерго" та управління Державної казначейської служби України у Глибоцькому районі Чернівецької області.

3.17.Оскільки в частині позовних вимог ОСОБА_1 до АТ "Чернівціобленерго" про відшкодування майнової та моральної шкоди позивач за пунктом 13 частини другої статті 3 Закону України "Про судовий збір" не звільнений від сплати судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги, Верховний Суд вважав обґрунтованими стягнення судами попередніх інстанцій необхідних сум судового збору.

3.18.Отже, у випадку подання позовної заяви про відшкодування шкоди як до суб`єкта владних повноважень, так й до особи, яка не має таких повноважень, позивач повинен сплатити судовий збір щодо вимог, заявлених до особи, яка не є суб`єктом владних повноважень, так як в цій частині він не звільнений від сплати судового збору відповідно до норм пункту 13 частини другої статті 3 Закону України "Про судовий збір".

3.19.Як вбачається з матеріалів справи, у цій справі позовні вимоги про відшкодування шкоди в сумі 10 187 881,26 грн позивач - ТОВ "Топ Сіті" заявив до двох відповідачів - Головного управління Національної поліції у місті Києві та ТОВ "ТД "Двері та замки" (солідарне стягнення), тобто позивач заявив вимоги про відшкодування шкоди й до особи (ТОВ "ТД "Двері та замки"), яка не є суб`єктом владних повноважень, а отже, щодо вимог про відшкодування шкоди, заявлених до ТОВ "ТД "Двері та замки", повинен був сплатити судовий збір.

3.20.Апеляційний суд вказаного не врахував, відтак, ініціюючи в порядку статті 244 ГПК необхідність ухвалення додаткового рішення суду в частині стягнення судового збору за подання апеляційної скарги, безпідставно виснував про відсутність підстав для стягнення з ТОВ "Топ Сіті" судового збору щодо вимог, які заявлені до ТОВ "ТД "Двері та замки".

3.21.Допущені судом апеляційної інстанції порушення є підставою для скасування оскаржуваної ухвали про відмову в ухваленні додаткового рішення з передачею справи до апеляційного суду для вирішення питання про судові витрати, а саме про стягнення в дохід Державного бюджету судового збору за подання ТОВ "Топ Сіті" апеляційної скарги щодо вимог, заявлених до ТОВ "ТД "Двері та замки".

3.22.При цьому Суд звертає увагу, що при визначені суми судового збору, який підлягає стягненню з позивача - ТОВ "Топ Сіті" апеляційному суду необхідно врахувати, що позивач - ТОВ "Топ Сіті" у цій справі заявив вимоги саме про солідарне стягнення з відповідачів неподільної шкоди в сумі 10 187 881,26 грн, що в силу норм Цивільного кодексу України, а саме статті 543, полягає у тому, що кожен з боржників повинен виконати зобов`язання в повному обсязі.

4. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

4.1.Відповідно до частини третьої статті 304 ГПК касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

4.2.Згідно з пунктом 2 частини першої статті 308 ГПК суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

4.3.З огляду на наведене, касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржувана ухвалу апеляційного суду про відмову в ухваленні додаткового рішення - скасуванню з передачею справи до апеляційного суду для вирішення питання про судові витрати, а саме про стягнення судового збору за подання ТОВ "Топ Сіті" апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 24.10.2023 у цій справі.

5.Розподіл судових витрат

5.1.Оскільки судовий збір за подання касаційної скарги на ухвалу про відмову в ухваленні додаткового рішення не сплачується, відповідно не підлягає розподілу.

Керуючись статтями 300, 301, 304, 308, 310, 314, 315-317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1.Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Двері та замки" задовольнити частково.

2.Ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 25.07.2024 у справі №910/13167/22 скасувати.

3.Справу №910/13167/22 передати до Північного апеляційного господарського суду для вирішення питання про судові витрати, а саме про стягнення судового збору за подання Товариством з обмеженою відповідальністю "Топ Сіті" апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 24.10.2023 у цій справі.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий С.В. Бакуліна

Судді Н.М. Губенко

О.А. Кролевець