Постанова

від 04.10.2024 по справі 754/413/22

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2024 року

м. Київ

справа № 754/413/22

провадження № 61-10370св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Крата В. І.,суддів: Гудими Д. А., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Пархоменка П. І. (суддя-доповідач),

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю «Рагаш проперті», в інтересах якого діє адвокат Грушка Володимир Ігорович,

на рішення Деснянського районного суду міста Києва від 05 лютого 2024 року у складі судді Гринчак О. І. та постанову Київського апеляційного суду

від 19 червня 2024 року у складі колегії суддів: Яворського М. А., Кашперської Т. Ц., Фінагеєва В. О.

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рагаш проперті» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Лібра Ком», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Марчук Катерина Володимирівна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Жукова Юлія Вікторівна, Комунальне підприємство з питань будівництва житлових будинків «Житлоінвестбуд-УКБ», про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна та скасування державної реєстрації на нерухоме майно,

прийняв постанову про наступне:

I. Вступ

1. У січні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Рагаш проперті» (далі - ТОВ «Рагаш проперті», позивач) звернулося до суду

з позовом до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Лібра Ком» (далі - ТОВ «Лібра Ком»), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Марчук К. В. (далі - приватний нотаріус Марчук К. В.), приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Жукова Ю. В.

(далі - приватний нотаріус Жукова Ю. В.), Комунальне підприємство з питань будівництва житлових будинків «Житлоінвестбуд-УКБ» (далі - КП «Житлоінвестбуд-УКБ»), про визнання недійсними договорів купівлі-продажу нерухомого майна та скасування державної реєстрації прав на нерухоме майно.

2. Відповідачі проти позовузаперечували.

3. Суд першої інстанції відмовив в задоволенні позову, і його позицію підтримала апеляційна інстанція.

4. Позивач оскаржив судові рішення. Підставою касаційного оскарження вказав те, що суди не врахували висновки, викладені у постановах Верховного Суду, перелік яких навів у касаційній скарзі.

5. Ключовими питаннями в спірних правовідносинах є:

1). Чи підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства вимоги ТОВ «Рагаш проперті» до ТОВ «Лібра Ком»?

2). Чи залучений до справи належний відповідач?

3). Чи обрано позивачем належний спосіб захисту?

6. Оскаржувані судові рішення переглядається в межах, передбачених статтею 400 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК), у зв`язку із чим Верховний Суд вирішує питання права, а не факту.

ІІ. Короткий зміст позовних вимог

7. Позов обґрунтований тим, що:

- позивач є власником нежитлового приміщення № НОМЕР_2, АДРЕСА_1 площею 447,2 кв. м з 28 серпня 2018 року;

- у 2018 році з`ясувалося, що у вказаного нежитлового приміщення є ще один власник, який зареєстрував право власності на групу приміщень АДРЕСА_2 із іншою площею 470,2 кв. м, під іншим реєстраційним номером на ім`я ОСОБА_2 ;

- попри різні номери приміщень, різні реєстраційні номери об`єкта нерухомого майна, різні площі, а також різних осіб-власників, це є один і той самий об`єкт нерухомості;

- наказ від 27 червня 2012 року № 988-С/НП та свідоцтво про право власності на приміщення № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 470,2 кв. м, на підставі яких було проведено реєстрацію права власності на приміщення, не видавались, і право власності зареєстровано за підробленими документами;

- 20 травня 2021 року у справі № 754/13918/18 рішенням Деснянського районного суду м. Києва позов КП «Житлоінвестбуд-УКБ», яке залишене без змін постановою Київського апеляційного суду від 14 грудня 2021 року,задоволено частково, скасовано державну реєстрацію права власності на групу приміщень № НОМЕР_1 в літ А-1 на АДРЕСА_3 загальною площею 470,2 кв. м (номер запису про право власності: 27325090) та визнано недійсним договір купівлі-продажу групи приміщень АДРЕСА_2 загальною площею 470,2 кв. м від 27 серпня 2018 року, зареєстрований у реєстрі за № 760 та посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гнідюк О. Б., укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 ;

- в листопаді 2021 року позивач виявив, що замки на дверях в приміщені № НОМЕР_2, АДРЕСА_1 були змінені та доступу до нього власник не має;

- тоді ж позивач дізнався, що власником приміщення

АДРЕСА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 24 червня 2021 року є ОСОБА_1 ;

- 16 грудня 2021 року приватний нотаріус Жукова Ю. В. на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер 2544, укладеного 16 грудня 2021 року, зареєструвала право власності на групу приміщень АДРЕСА_2 , загальною площею 470,2 кв. м за ТОВ «Лібра Ком»;

- у зв`язку з викладеними обставинами, оскільки договір купівлі-продажу, на підставі якого ОСОБА_2 набув право власності на спірне приміщення, судовим рішенням визнано недійсним, а державну реєстрацію на це приміщення скасовано, договір купівлі-продажувід 24 червня 2021 року, на підставі якого на спірне приміщення право власності набув ОСОБА_1 (купивши його у ОСОБА_2 ), підлягає скасуванню;

- ще однією підставою для скасування договору купівлі-продажу, на підставі якого на спірне приміщення право власності набув ОСОБА_1 , є те, що на момент укладення цього договору на спірне приміщення ухвалою суду було накладено арешт;

- договір купівлі-продажу від 16 грудня 2021 року, на підставі якого власником спірного приміщення стало ТОВ «Лібра Ком» також підлягає скасуванню.

8. Враховуючи викладене, позивач просив суд:

- визнати недійсним договір купівлі-продажу групи приміщень № НОМЕР_1 на АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1613511780000, загальною площею 470,2 кв. м від 24 червня 2021 року, зареєстрований у реєстрі за № 466 та посвідчений приватним нотаріусом Марчук К. В.;

- скасувати за ОСОБА_1 державну реєстрацію права власності на групу приміщень № НОМЕР_1 на АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1613511780000, загальною площею 470,2 кв. м (номер запису про право власності: 58929914 від 24 червня 2021 року);

- визнати недійсним договір купівлі-продажу групи приміщень № НОМЕР_1 на АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1613511780000, загальною площею 470,2 кв. м від 16 грудня 2021 року, зареєстрований у реєстрі за № 2544 та посвідчений приватним нотаріусом Жуковою Ю. В.;

- скасувати за ТОВ «Лібра Ком» державну реєстрацію права власності на групу приміщень № НОМЕР_1 на АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1613511780000, загальною площею 470,2 кв. м (номер запису про право власності 62329075 від 16 грудня 2021 року).

ІII. Короткий зміст рішення суду першої інстанції

9. Рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 05 лютого

2024 року у позові відмовлено.

10. Відмовляючи у позові, суд першої інстанції виходив з таких підстав:

- позивач, заявляючи вимогу про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 24 червня 2021 року, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , не визначив ОСОБА_2 відповідачем у справі;

- позивач не є стороною оспорюваних ним договорів купівлі-продажу, предметом яких є група приміщень, які позивач вважає своєю власністю;

- обраний позивачем спосіб захисту щодо визнання правочинів недійсними та скасування державної реєстрації не призведе до захисту порушеного чи оспорюваного права або інтересу щодо об`єкта нерухомого майна;

- захист порушених прав позивача можливий шляхом пред`явлення віндикаційного позову до останнього набувача цього майна з підстав, передбачених статтями 387 та 388 Цивільного кодексу України (далі - ЦК).

IV. Короткий зміст постанови апеляційної інстанції

11. Постановою Київського апеляційного суду від 19 червня 2024 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

12. Погоджуючись із висновками суду першої інстанції апеляційний суд навів такі аргументи:

- суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо обрання неналежного способу захисту;

- апеляційний суд вважав, що у вказаній справі також відповідачем повинно бути КП «Житлоінвестбуд-УКБ», яке не залучено в статусі відповідача;

- спірна будівля станом на час звернення позивача до суду і розгляду справи у суді є незавершеним будівництвом, що фактично ставить під сумнів правомірність внесення записів про об`єкт нерухомого майна.

V. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальненні доводи особи, яка подала касаційну скаргу

13. У касаційній скарзі позивач просить оскаржувані судові рішення скасувати, ухваливши нове судове рішення, яким позов задовольнити.

14. Касаційна скарга мотивована такими обставинами:

- суди неповно з`ясували усі фактичні обставини справи, не дослідили та не надали належної правової оцінки наявним у матеріалах справи доказам, не сприяли повному, об`єктивному та неупередженому розгляду справи;

- суди дійшли помилкового висновку про обрання позивачем неправильного способу захисту порушеного права, вказавши, що правильним було б звернення позивача до суду з віндикаційним позовом до останнього набувача спірного майна про витребування майна з чужого незаконного володіння, при цьому не звернули уваги, що підставою позову стало те, що за підробленими документами була проведена державна реєстрація нежитлового приміщення, яке тотожне нежитловому приміщенню, що належить позивачу, проте має інший номер, і в подальшому всупереч накладеним судами арештам незаконно двічі перепродавалось;

- фактично в натурі існує одне нежитлове приміщення, власником якого

є позивач, разом з тим приміщення, що нібито належить відповідачу, фактично не існує, тому позивачу не має необхідності визнавати за собою право власності на фактично неіснуюче приміщення, яке тотожне приміщенню, власником якого вже є позивач;

- оскільки позивач як володіючий власник майна звернувся до суду

з вимогою скасувати рішення про державну реєстрацію речового права щодо одно і того ж (тотожного) нерухомого майна, власником якого він не є і не був, тому він звернувся до суду саме з негаторним позовом;

- суди надали помилкову правову кваліфікацію спірним правовідносинам, оскільки належні позивачу нежитлові приміщення не виходили із його володіння і не переходили до чужого незаконного володіння.

VІ. Рух справи у суді касаційної інстанції

15. 19 липня 2024 року позивач звернувся із касаційною скаргою на рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду.

16. Ухвалою Верховного Суду від 06 серпня 2024 року відкрито касаційне провадження.

17. Матеріали справи надійшли до Верховного Суду 14 серпня 2024 року.

18. Ухвалою Верховного Суду від 11 вересня2024 року справу призначено до судового розгляду.

19. Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання відзиву на касаційну скаргу.

VІI. Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

20. 11 березня 2015 року державний реєстратор Київської філії комунального підприємства «Реєстрація нерухомості та бізнесу» Пономаренко О. В. прийняв рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 40761021 від 23 квітня 2018 року, та вніс до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно інформацію про об`єкт нерухомості, а саме нежитлові приміщення № НОМЕР_2, АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1536985480000, та зареєстрував право власності ОСОБА_4 на вказаний об`єкт.

21. Правовою підставою вчинення вказаних реєстраційних дій зазначено: заяву від 16 квітня 2018 року, договір про створення резерву активів (нерухомості) для обміну на облігації від 27 червня 2012 року № НБ-1135/11, акт-рахунок прийому-передачі депозитарних послуг № 3518/060351

від 12 листопада 2013 року, технічний паспорт від 20 березня 2018 року

№ 000333, договір міни від 07 серпня 2013 року № НБ-1135/12, акт приймання-передачі майнових прав в обмін на цінні папери від 11 березня 2015 року.

22. 28 серпня 2018 року до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис щодо об`єкта нерухомості - нежитлові приміщення

№ НОМЕР_2, НОМЕР_3, на АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 153698540000, згідно з яким власником цього майна зазначено ТОВ «Рагаш проперті», на підставі заяви ОСОБА_4 про внесення вказаного майна до статутного фонду товариства, про що приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Войтовським В. С. внесено зміни.

23. 20 травня 2021 року у справі № 754/13918/18 рішенням Деснянського районного суду м. Києва позов КП «Житлоінвестбуд-УКБ», яке залишене без змін постановою Київського апеляційного суду від 14 грудня 2021 року,задоволено частково, скасовано державну реєстрацію права власності на групу приміщень № НОМЕР_1 в літ А-1 на АДРЕСА_3 , загальною площею 470,2 кв. м (номер запису про право власності 27325090) та визнано недійсним договір купівлі-продажу групи приміщень № НОМЕР_1 на АДРЕСА_3 , загальною площею 470,2 кв. м від 27 серпня 2018 року, зареєстрований у реєстрі за № 760 та посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гнідюк О. Б., укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .

24. Під час розгляду справи № 754/13918/18 суди встановили, що відповідно до договору від 02 вересня 2011 року № 81/6-ФВГн на завершення будівництва нежитлового приміщення прибудови до житлового будинку

АДРЕСА_3 (будівельна адреса: житловий будинок на ділянці АДРЕСА_4 ), укладеного між ТОВ «Київська житлово-будівельна компанія» і ОСОБА_5 , ТОВ «Київська житлово-будівельна компанія», як замовник, зобов`язалася забезпечити відповідно до проєктно-кошторисної документації виконання будівельно-монтажних робіт із завершення будівництва прибудови до житлового будинку АДРЕСА_3 .

25. Згідно з нотаріально посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гнідюком О. Б. договором купівлі-продажу групи приміщень від 27 серпня 2018 року ОСОБА_3 відчужив

ОСОБА_2 групу приміщень № НОМЕР_1 в літ. А-1, загальною

площею 470,2 кв. м, на АДРЕСА_3 .

26. Відповідно до вказаного договору відчужена група приміщень належала продавцю на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право власності CAC № 836087, виданого Головним управлінням житлового забезпечення від 27 червня 2012 року № 988-С/НП, та право власності на які зареєстровано в Державному реєстрі речових прав 31 липня 2018 року, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1613511780000.

27. Відповідно до листа КП «Житло-сервіс» від 16 листопада 2018 року

№ 110/908-2107, Головне управління житлового забезпечення наказ

від 27 червня 2012 року за № 988-С/НП та свідоцтво про право власності на приміщення АДРЕСА_2 не видавало; станом на момент видачі оспорюваних наказу та свідоцтва на ім`я ОСОБА_3 , а також на день укладення договору купівлі-продажу від 27 серпня 2018 року, спірна група приміщень № НОМЕР_1 в літ. А-1 на АДРЕСА_3 , загальною площею 470,5 кв. м, не була завершена будівництвом та до експлуатації не приймалася, у зв`язку з чим не могла бути об`єктом права власності та державної реєстрації.

28. 24 червня 2021 року між ОСОБА_2 як продавцем та ОСОБА_1 як покупцем укладено договір купівлі-продажу групи приміщень, згідно з яким ОСОБА_1 набув у власність групу приміщень № НОМЕР_1 в літ. А-І на АДРЕСА_3 , загальною площею 470,2 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1613511780000, який зареєстрований у реєстрі за № 466 та посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Марчук К. В.

29. У вказаному договорі купівлі-продажу зазначено, що група приміщень належить продавцю ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу групи приміщень, посвідченого 27 серпня 2018 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гнідюком О. Б., за реєстровим № 760.

30. 16 грудня 2021 року між ОСОБА_1 як продавцем та

ТОВ «Лібра Ком» як покупцем укладено договір купівлі-продажу, згідно з яким ТОВ «Лібра Ком» набуло право власності на групу приміщень АДРЕСА_2 , загальною площею 470,2 кв. м, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Жуковою Ю. В. та зареєстрований у реєстрі за № 2544.

31. У вказаному договорі купівлі продажу зазначено, що група приміщень належить продавцю ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Марчук К. В. та зареєстрованого у реєстрі за № 466.

32. Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 16 грудня

2021 року у справі № 754/19033/21 у порядку забезпечення позову накладено арешт на групу приміщень № НОМЕР_1, А-1 на АДРЕСА_3 , загальною площею 470,2 кв. м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1613511780000).

33. Відповідно до листа Деснянського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві від 13 грудня 2021 року

№ 17821/125/49-21 в результаті виїзду поліції 18 листопада 2021 року до нежитлового приміщення на АДРЕСА_3 з`ясовано, що у об`єкта нерухомості за зазначеною адресою є два власника, що мають відповідні правовстановлюючі документи на приміщення НОМЕР_1 (група приміщень № НОМЕР_1,

А-1) та приміщення НОМЕР_2, НОМЕР_3.

34. До Єдиного реєстру досудових розслідувань 19 листопада 2021 року внесено відомості під № 12021100030003113 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 358 КК. Групу приміщень № НОМЕР_1 в літері А-1 на АДРЕСА_3 , загальною площею 470,2 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1613511780000, які на праві приватної власності належить ОСОБА_1 , визнано речовим доказом на підставі постанови від 25 листопада 2021 року. У вказаному кримінальному провадженні ТОВ «Рагаш проперті» та його посадові особи не мають ніякого процесуального статусу, жодній особі про підозру не повідомлено та не визнано потерпілою.

35. Відповідно до висновку судового експерта за результатами проведення будівельно-технічної експертизи від 10 березня 2023 року № 10/03/2023, проведеної на замовлення позивача, група приміщень АДРЕСА_2 , загальною площею 470,2 кв. м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1613511780000) є тотожною (одним і тим же приміщенням (групою приміщень)) групі приміщень № НОМЕР_2, НОМЕР_3 на АДРЕСА_3 , загальною площею 447,2 кв. м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1536985480000), що розташовані в незавершеній будівництвом прибудові до житлового будинку на АДРЕСА_3 .

VІІІ. Позиція Верховного Суду

36. Переглянувши оскаржувані судові рішення в межах розгляду справи судом касаційної інстанції (див. пункт 6) та даючи відповідь на ключові питання (див. пункт 5), Верховний Суд зазначає наступне.

1). Щодо позовних вимог до ТОВ «Лібра Ком»

37. Статтею 19 ЦПК встановлено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

38. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

39. Згідно з пунктом 6 частини першої статті 20 ГПК господарські суди розглядають справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи

з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що

є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого

є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

40. Спір у цій справі в частині позовних вимог про скасування державної реєстрації до ТОВ «Лібра Ком» є спором щодо права власності на нерухоме майно між юридичними особами.

41. Отже, з огляду на суб`єктний склад сторін справа в частині наведених позовних вимог належить до юрисдикції господарських судів, що виключає її розгляд у зазначеній частині в порядку цивільного судочинства.

42. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК суд закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

43. Суди попередніх інстанцій не звернули увагу на те, що позовні вимоги до ТОВ «Лібра Ком» не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, та помилково розглянули справу в цій частині по суті в порядку цивільного судочинства, а тому оскаржені судові рішення у вказаній частині підлягають скасуванню із закриттям провадження у справі, що відповідає нормам статті 414 ЦПК.

2). Щодо залучення належного відповідача

44. У справі, що переглядається, позивач заявив вимогу про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 24 червня 2021 року, який укладено між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

45. Проте, звертаючись до суду позивач не визначив ОСОБА_2 відповідачем у справі.

46. Суди попередніх інстанцій врахували правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 30 липня 2020 року по справі № 670/23/18 (провадження № 61-1621св19) [1] і зробили обґрунтований висновок про те, що у справі за позовом заінтересованої особи про визнання недійсним договору як відповідачі мають залучатись всі сторони правочину, а тому належними відповідачами є сторони оспорюваного договору, а не одна із них.

3). Щодо обраного способу захисту

47. Цей спір пов`язаний із захистом права власності (див. пункти 7-8).

48. Нормами цивільного законодавства передбачені засади захисту права власності (стаття 386 ЦК). Зокрема право власності може бути захищено шляхом речово-правових засобів: пред`явлення віндикаційного та негаторного позовів; також шляхом допоміжно речово-правових засобів захисту, у формі пред`явлення позову про визнання права власності тощо.

49. Відповідно до норм статей 16, 391, 386 ЦК власник вправі звернутися до суду з вимогою про захист порушеного права будь-яким способом, що є адекватним змісту порушеного права, який ураховує характер порушення та дає можливість захистити порушене право.

50. Позивач, звертаючись до суду з позовом, посилався на те, що він є належним власником спірного приміщення, яке перейшло у власність інших осіб незаконно (див. пункт 7).

51. Загальний перелік способів захисту цивільного права та інтересів визначені у статті 16 ЦК, в якій зазначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

52. Верховний Суд неодноразово висловлював правову позицію щодо особливостей застосування способів захисту цивільних прав, що враховується у спірних правовідносинах відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК.

53. Так, особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права [2].

54. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам [3].

55. Неправильно обраний спосіб захисту зумовлює прийняття рішення про відмову в задоволенні позову незалежно від інших встановлених судом обставин [4].

56. Щодо особливостей способів захисту прав власника, слід звернути увагу, що власник, з дотриманням вимог статей 387 і 388 ЦК може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання наступних рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника.

57. Такий підхід Верховного Суду є сталим, відмінність залежить лише від доказування й фактичних обставин конкретної справи (див., наприклад, відповідну постанову Великої Палати Верховного Суду [5]).

58. Отже, захист порушених прав особи, що вважає себе власником майна, яке було неодноразово відчужене, можливий шляхом пред`явлення віндикаційного позову до останнього набувача цього майна з підстав, передбачених статтями 387 та 388 ЦК.

59. Верховний Суд зауважує, що обраний позивачем спосіб захисту щодо визнання правочинів недійсними та скасування державної реєстрації не призведе до захисту порушеного чи оспорюваного права або інтересу щодо об`єкта нерухомого майна.

60. У такому випадку релевантною для спірних правовідносин буде правова позиція Верховного Суду викладена у постанові від 10 квітня 2024 року у справі № 910/3419/22 [6], в якій вказано що:

- … якщо право власності на нерухоме майно зареєстроване одночасно за двома особами як нібито на два різні об`єкти, які є однією й тією ж нерухомістю, то обидві особи володіють таким нерухомим майном, але володіння кожної з цих осіб є неповноцінним. Ця особливість не змінює характеру порушення прав та інтересів постраждалої особи, яке полягає у позбавленні її порушником повноцінного володіння спірним майном. Тому належному способу захисту прав та інтересів постраждалої особи відповідає позовна вимога про витребування спірного нерухомого майна. У зв`язку з цим заперечення відповідача з приводу неефективного способу захисту не беруться до уваги (пункт 33);

- … судове рішення про витребування нерухомого майна як такого, право на яке зареєстроване двічі, є підставою як для закриття розділу Державного реєстру прав на нерухоме майно, так і для перенесення з розділу, який підлягає закриттю, до розділу, який залишається, відомостей про права на це нерухоме майно, крім права власності (пункт 56);

- скасування державної реєстрації права власності відповідача та закриття розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно не можуть становити зміст окремих позовних вимог (пункт 57).

61. У зв`язку із чим суди дійшли обґрунтованого висновку, що захист порушених прав позивача можливий шляхом пред`явлення віндикаційного позову до останнього набувача цього майна з підстав, передбачених статтями 387 та 388 ЦК.

62. З огляду на викладене безпідставними є доводи касаційної скарги щодо помилковості висновків судів про відмову в позові з підстав неналежності способу захисту.

63. За встановлених обставин, висновки судів не суперечать висновкам Верховного Суду, на які позивач посилався в своїй касаційній скарзі. Навпаки суди попередніх інстанцій врахували підходи Верховного Суду щодо способів захисту прав власника.

64. Наведена в касаційні скарзі практика Верховного Суду стосувалась правовідносин, які виникли з інших фактичних обставин, а тому такі доводи не можуть бути підставою для скасування оскаржуваних судових рішень.

65. Оскаржувані судові рішення (у нескасованій частині) ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права.

66. За результатами розгляду касаційної скарги, з урахуванням закриття провадження у справі в частині позовних вимог до ТОВ «Лібра Ком», Верховний Суд вважає, що в іншій частиніоскаржувані судові рішення підлягають залишенню без змін, а тому касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, що відповідатиме статтям 410, 414 ЦПК.

Із цих підстав,

керуючись статтями 400, 402, 409, 410, 414, 415, 416, 419 ЦПК, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Рагаш проперті», в інтересах якого діє адвокат Грушка Володимир Ігорович, задовольнити частково.

2. РішенняДеснянського районного суду міста Києва від 05 лютого

2024 року та постанову Київськогоапеляційного суду від 19 червня 2024 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог про скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно за Товариством з обмеженою відповідальністю «Лібра Ком» скасувати, а провадження у справі в цій частині закрити.

3. В іншій частині рішення Деснянського районного суду міста Києва

від 05 лютого 2024 року та постанову Київськогоапеляційного суду

від 19 червня 2024 рокузалишити без змін.

4. Роз`яснити Товариству з обмеженою відповідальністю «Рагаш проперті», що розгляд справи в частині позовних вимог про скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно за Товариством з обмеженою відповідальністю «Лібра Ком» віднесено до юрисдикції господарського суду.

5. Протягом десяти днів з дня отримання копії судового рішення Товариство з обмеженою відповідальністю «Рагаш проперті» може звернутися до Верховного Суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

[1] Постанова Верховного Суду від 30 липня 2020 року у справі № 670/23/18 (провадження № 61-1621св19) // https://reyestr.court.gov.ua/Review/90740047

[2] Постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16 (провадження № 12-158гс18) // https://reyestr.court.gov.ua/Review/76474144

[3] Постанова Великої Палати Верховного Суду від 06 квітня 2021 року у справі № 925/642/19 (провадження № 12-84гс20) // https://reyestr.court.gov.ua/Review/95439652

[4] Постанова Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2022 року у справі № 910/12525/20 (провадження № 12-61гс21) // https://reyestr.court.gov.ua/Review/106558719

[5] Постанова Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (провадження № 14-208цс18) // https://reyestr.court.gov.ua/Review/81574015

[6] Постанова Верховного Суду від 10 квітня 2024 року у справі № 910/3419/22 // https://reyestr.court.gov.ua/Review/118483028

Головуючий Судді: В. І. Крат Д. А. Гудима І. О. Дундар Є. В. Краснощоков П. І. Пархоменко