Постанова

від 24.09.2024 по справі 405/3799/22

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 вересня 2024 року м. Кропивницький

справа № 405/3799/22

провадження № 22-ц/4809/148/24

Кропивницький апеляційний суд у складі:

головуючого судді - Письменного О.А.,

суддів - Дуковського О.Л., Чельник О.І.,

при секретарі - Федоренко Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 , в інтересах якого діє Усатенко В`ячеслав Юрійович , Міністерства внутрішніх справ України та Управління міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області на рішення Ленінського районного суду міста Кіровограда від 28 серпня 2023 року (суддя Іванова Л.А.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області, Міністерства внутрішніх справ України про відшкодування моральної шкоди,-

встановив:

У серпні 2022 року ОСОБА_1 звернувся в суду із зазначеним позовом, мотивуючи його тим, що він проходив службу в ОВС з 03.09.1994 по 10.07.2020. Згідно з наказом МВС від 28.10.2014 року №2253 о/с та наказом УМВС від 28.10.2014 №388 о/с він був протиправно звільнений із органів внутрішніх справ згідно з п.п. 1 п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про очищення влади» від 16.09.2014 року №1682-V11 та п. 62 «а» Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ, у Запас Збройних сил, з посади заступника начальника штабу-начальника відділу інспектування організаційно-аналітичної роботи та контролю штабу УМВС України в Кіровоградській області. Відповідно до довідки до акту МСЕК від 26.12.2014 року № 620863 йому було встановлено III групу інвалідності безтерміново з 22.12.2014, захворювання пов`язане з проходженням служби в ОВС. В листопаді 2014 року йому була призначена пенсія на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», починаючи з 29 жовтня 2014 року.

Вказав, що рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від09.06.2020 року у справі №П/811/4053/14 його було поновлено на службі в ОВС, а наказ МВС від 28.10.2014 року №2253 о/с та наказ УМВС від 28.10.2014 №388 о/с визнано протиправними.

Наказом МВС від 22.06.2020 року №471 о/с та наказом УМВС від 22.06.2020 №4 о/с на виконання зазначеного рішення суду він був поновлений на службі в ОВС з 29.10.2014 року, а наказом УМВС від 10.07.2020 року №6 о/с з 10.07.2020 звільнений з органів МВС України у відставку (із зняттям з військового обліку) за п.65 «б» (через хворобу).

Листом УМВС у Кіровоградські області від 09.07.2020 року №1792/05/15-20 повідомив ГУ ПФУ про поновлення його на службі в ОВС, у зв`язку з чим він отримав листа від ГУПФУ в області №1100-0413-8/20278 від 20.07.2020 року, за яким йому запропоновано повернути грошові кошти в сумі 392 038,50 грн., як переплату пенсії за період з 29.10.2014 року по 31.07.2020 року.

В подальшому він звернувся з позовом до ГУ ПФУ про визнання протиправним та скасування рішення ГУ ПФУ в Кіровоградській області про повернення переплати пенсії у сумі 392 038,50 грн. за період з 29 жовтня 2014 року по 31 липня 2020 року. Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від30.09.2020, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 06.01.2021 року, у справі №340/3496/20, визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ПФУ в Кіровоградській області, оформлене листом від 20.07.2020 року №1100-0413-8/20278 про повернення ним переплати пенсії у сумі 392 038,50 грн. за період з 29.10.2014 по31.07.2020 року.

Крім того, вказав, що 22.07.2020 представник позивача подав адвокатський запит №46 з вимогою надати копію розрахунку вислуги років, так як у наказі про звільнення було не вірно відображено вислугу на день його звільнення, та 27.07.2020 представник позивача отримав розрахунок вислуги, з якого стало відомо, що вислуга обрахована по 06.11.2015, в той час як позивач звільнений зі служби в ОВС 10.07.2020 року, тобто, йому була недонарахована вислуга за період з 07.11.2015 по10.07.2020, що становить 4 роки 8 місяців 3 дні.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05.10.2020 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 23.12.2020 року, у справі №340/3495/20, зобов`язано УМВС України в Кіровоградській області скласти розрахунок вислуги років ОСОБА_1 у календарному обчислені по 10.07.2020 року (день звільнення з органів внутрішніх справ).

Окремою ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного від08.04.2021 року у справі №340/3495/20, визнано протиправними дії УМВС України в Кіровоградській області щодо неналежного виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05.10.2020 про зобов`язання УМВС України в Кіровоградській області скласти розрахунок вислуги років ОСОБА_1 у календарному обчислені по 10.07.2020 року - день звільнення з органів внутрішніх справ та зобов`язано УМВС України в Кіровоградській області вжити заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли неналежному виконанню рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05.10.2020 року в адміністративній справі № 340/3495/20 за позовом ОСОБА_1 до УМВС в Кіровоградській області про визнання дій протиправними та зобов`язати вчинити певні дії, шляхом розрахунку ОСОБА_1 вислуги років у календарному обчислені 28 років 7 місяців 14 днів.

Зазначив, що УМВС України в Кіровоградській області у добровільному порядку не виконав рішення суду, тому він отримав виконавчий лист про перерахунок вислуги років та 26.02.2021 звернувся до ВПВР УЗПВР у Кіровоградській області з заявою про примусове виконання рішення суду.

Постановою ВПВР УЗПВР від 01.03.2021 відкрито виконавче провадження НОМЕР_1. Відповідач надав розрахунок вислуги років від 25.01.2021, у якому вислуга років обрахована по 10.07.2020 року, але календарна вислуга років становить 26 років 2 місяця 20 днів, при цьому, з викладеного вбачається, що відповідач замість календарної вислуги 28 років 7 місяців 14 днів зазначив 26 років 2 місяця 20 днів. 20.03.2021 на його адресу надійшла постанова ВПВР УЗПВР від 15.03.2021 про закінчення виконавчого провадження, у зв`язку з чим він вимушений був звертатись до суду з позовом про скасування постанови ВПВР УЗПВР від 15.03.2021 про закінчення виконавчого провадження. Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від15.04.2021 року, у справі №340/3495/20, визнано протиправною та скасовано постанову ВПВР УЗПВР від 15.03.2021 про закінчення виконавчого провадження НОМЕР_1.

Вказав, що він був поновлений на службі 22.06.2020 року, а звільнений з 10.07.2020 року, та за вказаний період йому не нараховувалось та не виплачувалось грошове забезпечення, також не була виплачена одноразова грошова допомога при звільненні з ОВС, при цьому УМВС України в Кіровоградській області відмовляло у нарахуванні та виплаті одноразової грошової допомоги при звільненні, на підставі чого у зв`язку з протиправною бездіяльністю УМВС України в Кіровоградській області щодо невиплати йому належних грошових коштів, він звернувся до суду з відповідним позовом.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20.05.2021, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 15.09.2021 року, у справі №340/4492/20, стягнуто з УМВС України в Кіровоградській області на користь ОСОБА_1 : середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 504 359,66 грн.; заборгованість з грошового забезпечення в сумі 4 993,66 грн.; невиплачену частину одноразової грошової допомоги при звільненні в сумі 21 235,69 грн. Під час розгляду справи №340/4492/20, відповідно до платіжних доручень №96 від 25.11.2020 та №98 від 25.11.2020 ОСОБА_1 виплачено вихідну допомогу при звільненні у розмірі 88 624,41 грн., у тому числі 1 329,37 грн. військового збору. Таким чином, на час розгляду справи УМВС України в Кіровоградській області не виплатило йому частину вихідної допомоги при звільненні на суму 21 235,69 грн. (109 860,10 грн. - 88 624,41 грн.). Вказаним рішенням суду встановлено, що на день звільнення з ОВС він мав право на отримання одноразової грошової допомоги у розмірі 109 860,10 грн. та під час розгляду справи йому була виплачена частина одноразової грошової допомоги при звільненні у розмірі 88 624,41 грн.

Також вказав, що у зв`язку з тривалим невиконанням рішення суду він звертався до суду з заявою про встановлення судового контролю та ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19.11.2021 року зобов`язано УМВС України в Кіровоградській області подати звіт про виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від20.05.2021 у справі №340/4492/20 у строк - один місяць з дня закінчення строку на який відстрочено виконання рішення ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2021 року. Рішення суду було виконане 02.12.2021.

Крім того, листом ГУ ПФУ в Кіровоградській області від 25.01.2022 року №1100-0307- 8/5334 повідомлено про те, що пенсія йому призначена на підставі документів, наданих уповноваженим органом, Управлінням МВС України в Кіровоградській області. Згідно розрахунків вислуги років на день звільнення з посади заступника начальника штабу-начальника відділу інспектування - організаційно-аналітичної роботи та контролю штабу УМВС України в Кіровоградській області загальна вислуга років складає 24 роки 09 місяців та 02 дні. Вказана вислуга років дає право на обчислення пенсії в розмірі 62% від грошового забезпечення (п. «а» ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»). Листом від 19.01.2022 року №Ш-952/22, ДП МВС України повідомив, що підстави для перерахунку вислуги років відсутні. Дії МВС щодо не направлення документів для перерахунку пенсії до ГУ ПФУ в Кіровоградській області були неправомірними, а тому він звернувся з позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва про зобов`язання МВС України підготувати та направити до ГУ ПФУ України в Кіровоградській області матеріали щодо зміни підстав його звільнення та зарахування вислуги років у календарному обчислені: 28 років 07 місяців 15 днів, у пільговому обчисленні: 30 років 05 місяців 14 днів, що дає право на перерахунок розміру пенсії з 11.07.2020 року. Лише після звернення з позовом до суду під час розгляду справи №640/4678/22 МВС України фактично задовольнило вимоги позову шляхом направлення до ГУ ПФУ в Кіровоградській області подання про перерахунок пенсії від 30.03.2022 року №1148. Позивач звільнений з ОВС 10.07.2020 року, а МВС з метою «помсти» за поновлення на службі направило до ГУ ПФУ в Кіровоградській області подання про перерахунок пенсії лише 30.03.2022 року, тобто через два роки.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.07.2022 року у справі №640/4678/22 за його заявою позов було залишено без розгляду.

Відповідно до довідки до акту МСЕК від 16.09.2020 року №570820 йому встановлено II-гу групу інвалідності з 08.09.2020, захворювання пов`язане з проходженням служби в ОВС.

Вказав, що зазначеними систематичними протиправними діями МВС України та УМВС України в Кіровоградській області йому заподіяно моральну шкоду, яка полягає в тому, що за період судового розгляду справи №П/811/4053/14 внаслідок психотравмуючого впливу, він неодноразово знаходився на стаціонарному лікуванні в медичних закладах, а саме: з 05.12 по 08.12.2017 у Відділенні хірургічного лікування порушень серцевого ритму ДУ «Інститут серця МОЗ України»; з 25.05 по 09.06.2020 у Відділенні хірургічного лікування порушень серцевого ритму ДУ «Інститут серця МОЗ України» (імплантація електрокардіостимулятора); з 27.07 по 28.07.2020 у Відділенні хірургічного лікування порушень серцевого ритму ДУ «Інститут серця МОЗ України»; з 09.11 по 12.11.2020 в ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії ім. М.М. Амосова»; 03.09.2021 у Відділенні хірургічного лікування порушень серцевого ритму ДУ «Інститут серця МОЗ України»; з 05.09 по 06.09.2021 у Відділенні реанімації та інтенсивної терапії кардіологічних хворих КНП «Олександрівська клінічна лікарня м. Києва»; з 14.09 по 17.09.2021 у Регіональному центрі кардіохірургії Одеської обласної клінічної лікарні.

Відповідно до висновку медико-соціальною експертною комісією 08.09.2020 йому встановлено ІІ-гу групу інвалідності терміном до 01.10.2021 року та визначено причину інвалідності, пов`язаною з проходженням служби в органах внутрішніх справ, а 01.10.2021 встановлено II-гу групу інвалідності безтерміново.

Крім того, внаслідок незаконного звільнення з ОВС йому заподіяно моральні страждання, які потягли за собою погіршення стану здоров`я, порушені його законні права, що призвели до моральних страждань та втрати нормальних життєвих зв`язків та вимагали від останнього додаткових зусиль для організації свого життя.

Також зазначив, що після поновлення на службі УМВС України в Кіровоградській області йому заподіяна моральна шкода тим, що йому протиправно було відмовлено у нарахуванні та виплаті грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні, разом з тим протиправно відмовлено у перерахунку вислуги років, внаслідок чого він знову вимушений був звертатись до суду за захистом своїх прав та навіть після задоволення позовів УМВС України в Кіровоградській області відмовлялось виконувати рішення суду, у зв`язку з чим він знову був вимушений звертатись до суду з метою встановлення судового контролю за виконанням рішення суду. До того ж, УМВС України в Кіровоградській області надало до державної виконавчої служби неправильні відомості, що стало підставою для неправомірного закінчення виконавчого провадження і оскарження постанови про закінчення виконавчого провадження до суду.

У подальшому ГУ ПФУ вимагало від нього сплатити отриману ним пенсію за період вимушеного прогулу, що виник внаслідок неправомірного звільнення, у зв`язку з чим він знову вимушений був звертатись до суду з метою захисту своїх прав.

Крім того, після звільнення з ОВС 10.07.2020 він подав документи для перерахунку вислуги років та направлення документів до ГУ ПФУ для перерахунку пенсії у зв`язку зі зміною підстав звільнення з ОВС та зміною розміру вислуги років, але МВС України протягом двох років відмовляло у направлені таких документів до ГУ ПФУ та він знову вимушений був звернутись до суду з позовом до МВС з метою захисту своїх прав, і лише після отримання позову та ухвали про відкриття провадження у справі, під час розгляду справи в Окружному адміністративному суді м. Києва МВС направило подання з усіма необхідними документами до ГУ ПФУ для перерахунку пенсії у зв`язку зі зміною підстав звільнення з ОВС та зміною розміру вислуги років.

Зазначив, що систематичними протиправними діями відповідачів йому заподіяно моральну шкоду, яка полягає в тому, що у зв`язку із втратою роботи, яка була справою його життя та приносила йому моральне задоволення, він втратив відчуття важливості його праці для суспільства; його фактично ототожнено з особами, які вчинили злочин, що призвело до ворожого ставлення до нього оточуючих як до «ворога народу», формування недовіри до нього і обмеження його соціальних зв`язків, негативно вплинуло на можливість формування і розвитку відносин з іншими людьми, включаючи відносини професійного і ділового характеру, приниження його честі, гідності та ділової репутації перед іншими правниками та в суспільстві в цілому; протиправне звільнення з ОВС потягло за собою систематичні протиправні рішення відносно нього; внаслідок протиправного звільнення з ОВС він тривалий час вимушений був здійснювати зусилля з метою поновлення своїх прав та здійснення додаткових зусиль для організації свого життя; він отримав сильне емоційне потрясіння, що призвело до загострення його захворювання, на підставі чого він оцінює розмір моральної шкоди, заподіяної йому УМВС України в Кіровоградській області в сумі 500 000,00 грн.; розмір моральної шкоди, заподіяної йому МВС України, - в сумі 500 000,00 грн.

Відповідно до висновку експерта за результатами проведення судової психологічної експертизи №1902/22-27від 19.06.2022 року, ОСОБА_1 з психологічної точки зору нанесено моральну шкоду, та рекомендована сума грошової компенсації, завданої ОСОБА_1 моральної шкоди може дорівнювати у грошовому еквіваленті у 216 мінімальних заробітних плат, установлених на момент розгляду. Згідно з ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік», установлено у 2022 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 1 січня - 6500 грн. Відповідно, розмір заподіяної моральної шкоди становить 1 404 000,00 грн. (216x6 500,00 = 1 404 000,00).

Посилаючись на ці обставини, позивач просив стягнути з Управління Міністерства Внутрішніх справ України в Кіровоградській області на його користь у відшкодування моральної шкоди в розмірі 500 000 грн. та з Міністерства Внутрішніх справ України на його користь у відшкодування моральної шкоди в розмірі 500 000 грн.

Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 28 серпня 2023 року позов задоволено частково.

Стягнуто з Міністерства внутрішніх справ України на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 25 000 (двадцять п`ять тисяч) грн. 00 коп.

Стягнуто з Міністерства внутрішніх справ України на користь держави судовий збір в розмірі 992 грн. 40 коп.

Стягнуто з Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 25 000 (двадцять п`ять тисяч) грн. 00 коп.

Стягнуто з Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області на користь держави судовий збір в розмірі 992 грн. 40 коп.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Управління МВС України в Кіровоградської області подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення скасувати в частині задоволених вимог та ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що наданий час УМВС України в Кіровоградській області перебуває в стані припинення та відсутні рахунки, з яких можна списати кошти на виконання рішення суду.

Крім того, наданий стороною позивача висновок експерта за результатами судової психологічної експертизи за заявою адвоката Усатенка В.Ю. від 19.06.2022 №1902/22-27 не можна брати до уваги, оскільки експерт, який проводив експертизу Тетяна Литвинова в минулому тривалий час перебувала в прямому підпорядкуванні позивача, що підтверджується довідкою УМВС України в Кіровоградській області від 05.09.2022 року № 622/05/15-2022, що, в свою чергу, ставиться стороною відповідача під сумнів у об`єктивності та достовірності.

Крім того, стороною позивача не надано будь яких доказів того, що позивач не хворів аналогічними захворюваннями до звільнення, не надано доказів перенесених позивачем операцій, в тому числі, пов`язаних із серцевими захворюваннями, станом здоров`я до дій, які позивач вважає протиправними та які, на його думку, стали причиною для розладу його здоров`я. Позивачем не надано належних доказів на підтвердження понесення ним моральної шкоди (страждань), а також причинно-наслідкового зв`язку між дією, бездіяльністю УМВС України в Кіровоградській області та настанням негативних наслідків для морального стану позивача. При цьому скаржник звертає увагу на те, що відповідно до свідоцтва про хворобу № 657 від 24.10.2014 позивача визнано непридатним до військової служби в мирний час, обмежено придатним у воєнний час. У постанові ДУ «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Кіровоградській області» ВЛК від 10 липня 2020 року № 22, зазначено, що позивач з 2012 року вже мав проблеми зі станом здоров`я, зокрема стенокардія напруги ІІ ФК, атеросклеротичний кардіосклероз, гіпертонічна хвороба, ізоляція легеневих вен (15.11.2012); пароксизмальна форма миготливої артерії (частота нападів 01.11.2013, 11.11.2013, 01.04.2014, 17.09.2014, 22.111.2014). Віддалені наслідки ЧМТ (2004 року) у формі мікроцеребральної симптоматики, вегето-судинного та помірного церебростенічного синдромів. Також у постанові ДУ «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Кіровоградській області» ВЛК від 10 грудня 2020 року № 24, якою була відмінена постанова № 22 від 10 липня 2020 року зазначено, що позивач має віддалені наслідки ЧМТ (2004 року) у формі мікроцеребральної симптоматики, вегето-судинного та помірного церебростенічного синдромів, має стабільну стенокардію напруги ІІ ФК, атеросклеротичний кардіосклероз, часта шлуночка екстра систолічна аритмія, стан після РЧА каво-трискупідпального перешийку та ізоляції легневих вен (2013 рік). Отже, позивач хворів аналогічними захворюваннями до звільнення та не має причино-наслідкокового зв`язку із незаконним звільненням позивача.

Крім того вказує, що 24.10.2014 позивача було визнано непридатним до військової служби в мирний час, обмежено придатним у воєнний час, тобто в іншому випадку він був би звільнений з органів внутрішніх справ за пунктом 65 «б» (через хворобу) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом ОВС після надходження свідоцтва про хворобу до УМВС України в Кіровоградській області. Фактично дата звільнення не змінилася, а змінилась б лише підстава звільнення.

Також скаржник звертає увагу на те, що в підставах позову позивача, зазначено наявність судових спорів та інших спірних обставин, до яких УМВС України в Кіровоградській області не має жодного відношення.

В апеляційній скарзі представник позивача - адвокат Усатенко В.Ю. посилаючись на обставини викладені у позовній заяві, просить рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог скасувати та ухвалити нове судове рішення та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.

Також не погоджуючись із вказаним рішенням суду, Міністерство внутрішніх справ України подало апеляційну скаргу, в якій вказує, що суд першої інстанції помилково встановив наявність факту протиправних дій МВС (щодо звільнення позивача зі служби, тобто хибно визначив наявність одного з чотирьох складових делікту), при цьому суд не встановив наявність інших складових делікту, а саме наявність моральної шкоди, причинно-наслідкового зв`язку між шкодою та наслідками, та вини заподіювача. Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09.06.2020 справі № П/811/4053/14 визнано протиправним та скасовано наказ МВС України № 2253о/с від 28.10.2014 «По особовому складу» в частині звільнення з органів внутрішніх справ у запис Збройних Сил (із постановленням на військовий облік) полковника міліції ОСОБА_1 , заступника начальника штабу Управління МВС України в Кіровоградській області. При цьому скаржник звертає увагу на те, що наказ МВС України № 2253 о/с від 28.10.2014 був виданий на виконання вимог Закону України «Про очищення влади», який набрав чинності 16.10.2014, відповідно до якого заходи щодо люстрації поширюються також і на осіб начальницького складу органів внутрішніх справ. Внаслідок звільнення позивача на підставі норм Закону України «Про очищення влади» та в подальшому поновлення його на службі в органах внутрішніх справ, на підставі рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20.05.2021 у справі № 340/4492/20 стягнуто з УМВС України в Кіровоградській області на користь позивача за період з 29.10.2014 по 21.06.2020 внаслідок протиправних дій коштів на загальну суму 922 627,51 грн.

Також зазначив, що за рішенням Європейського суду прав людини за заявою, зокрема, ОСОБА_1 , в п.45 зазначено, що всі три заявники були поновлені на відповідних посадах і отримали відшкодування, яке вимагали. Заявники не обгрунтували у чому полягала суть їхньої скарги після цих подій. З огляду на зазначене Суд вважає, що ця скарга є явно не обгрунтованою та має бути відхилена відповідно до п.п. «а» п.3 та п.4 ст.35 Конвенції, таким чином, Європейським судом з прав людини у рішенні від 12.01.2023 року встановлено факт відновлення прав Позивача виконанням відповідачами рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09.06.2020 року у справі №П/811/4053/14. Отже, рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09.06.2020 у справі № П/811/4053/14 не може бути підставою для стягнення з МВС моральної шкоди на користь позивача. Також вказує, що висновок експерта за результатами проведеної судової психологічної експертизи № 1902/22-27 від 19.06.2022 є неналежним доказом визначення розміру моральної шкоди, оскільки при розрахунку розміру моральної шкоди застосовувалась Методика, відносно якої 29.01.2016 прийнято рішення про припинення її застосування. З цих підстав, скаржник просив рішення суду скасувати в частині задоволених вимог та ухвалити нове судове рішення, яким в цій частині - відмовити.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач ОСОБА_1 з вересня 1994 року розпочав службу в органах внутрішніх справ. В період з 29.08.2008 року по 06.07.2011 року позивач займав посаду заступника начальника УМВС України в Кіровоградській області начальника управління кадрового забезпечення. Наказом начальника УМВС України в Кіровоградські області №110 о/с від 18.04.2013 року позивач призначений з 19.04.2013 року на посаду заступника начальника штабу - начальника відділу інспектування, організаційно-аналітичної роботи та контролю штабу УМВС України в Кіровоградській області.

Наказом Міністра внутрішніх справ України №2253о/с від 28.10.2014 року «По особовому складу», яким серед іншого, на підставі підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про очищення влади» від 16.09.2014 року №1682-VII та пункту 62 «а» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, полковника міліції ОСОБА_1 заступника начальника штабу УМВС України в Кіровоградські області, звільнено з органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил (із постановленням на військовий облік).

На виконання зазначеного наказу начальником УМВС України в Кіровоградські області видано наказ №388о/с від 28.10.2014 року «По особовому складу», яким, серед іншого, на підставі підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про очищення влади» від 16.09.2014 року №1682-VII та пункту 62 «а» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, полковника міліції ОСОБА_1 заступника начальника штабу - начальника відділу інспектування, організаційно-аналітичної роботи та контролю штабу УМВС України в області, звільнено з органів МВС у запас Збройних Сил (з постановкою на військовий облік) з 28.10.2014 року.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09 червня 2020 року (справа №П/811/4053/14), яке залишено без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 01 жовтня 2020 року та постановою Верховного Суду від 30 вересня 2021 року, та відповідно набрало законної сили 01 жовтня 2020 року, адміністративний позов ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства внутрішніх справ України №2253о/с від 28.10.2014 року «По особовому складу» в частині звільнення з органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил (із постановленням на військовий облік) полковника міліції ОСОБА_1 , заступника начальника штабу Управління МВС України в Кіровоградській області.

Визнано протиправним та скасовано наказ Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області №388о/с від 28.10.2014 року «По особовому складу» в частині звільнення з органів МВС у запас Збройних Сил (з постановкою на військовий облік) полковника міліції ОСОБА_1 , заступника начальника штабу - начальника відділу інспектування, організаційно-аналітичної роботи та контролю штабу УМВС України в області.

Поновлено ОСОБА_1 на службі в органах внутрішніх справ на посаді заступника начальника штабу - начальника відділу інспектування, організаційно- аналітичної роботи та контролю штабу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області з 29.10.2014 року.

Наказом Міністра Міністерства внутрішніх справ України №471 о/с від 22.06.2020 року «Про особовий склад» на виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09 червня 2020 року, ухваленого у справі №П/811/4053/14, у частині, яка допущена до негайного виконання, поновлено ОСОБА_1 на службі в органах внутрішніх справ на посаді заступника начальника штабу - начальника відділу інспектування, організаційно-правової роботи та контролю штабу Управління МВС України в Кіровоградській області з 29 жовтня 2014 року.

Крім того, наказом УМВС України в Кіровоградській області №4 о/с від 22.06.2020 року «Про скасування наказу УМВС України в Кіровоградській області від 28.10.2014 №388 о/с у частині звільнення» на виконання постанови Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09 червня 2020 року по справі №П/811/4053/14, та наказу МВС від 22.06.2020 року №471 о/с, - скасовано наказ УМВС України в Кіровоградській області від 28.10.2014 року № 388 о/с «По особовому складу» у частині звільнення з органів внутрішніх справ полковника міліції ОСОБА_1 . Поновлено полковника міліції ОСОБА_1 на посаді заступника начальника штабу - начальника відділу інспектування, організаційно -аналітичної роботи та контролю штабу УМВС України в Кіровоградській області.

Наказом УМВС України в Кіровоградській області (зі змінами, внесеними наказами УМВС України в Кіровоградській області від 25.01.2021 №1 о/с та ід 19.04.2021 №5 о/с) №6 о/с від 10.07.2020 року «По особовому складу» згідно з Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ звільнено з органів МВС: у відставку (із зняттям з військового обліку) за п. 65 «б» (через хворобу) полковника міліції ОСОБА_1 (М-040926) - заступника начальника штабу - начальника відділу інспектуванняорганізаційно-аналітичної роботи та контролю штабу УМВС України вКіровоградській області, 10 липня 2020 року. Вислуга років в календарному обчисленні становить 28 років 07 місяців 15 днів, у пільговому обчисленні - 30 років 05 місяців 14 днів. Підстава: рапорт, подання до звільнення, постанова № 22 видана ДУ «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Кіровоградській області» Медична (військово-лікарська) комісія 10.07.2020.

Відповідно до постанови ДУ «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Кіровоградській області» Медична (військова- лікарська) комісія № 22 від 10 липня 2020 року, полковнику міліції ОСОБА_1 встановлений діагноз і постанова військово-лікарської комісії про причинний зв`язок захворювання, поранення (травми, контузії): ІХС: Стенокардія напруги II ФК. Атеросклеротичний кардіосклероз. Гіпертонічна хвороба 2 ст., ст.2, р.4. Стан після РЧА, ізоляції легеневих вен (15.11.12р.). Пароксизмальна форма миготливої аритмії (частота нападів 01.11.2013р.; 11.11.2013р.; 01.04.2014р., 17.09.2014р.; 22.11.2014р.), політопна екстрасистолія (за даними ХМ ЕКГ), АV блокада І ст. БПГЛНСГ. СН-2А. ФК III зі збереженою СФЛШ. Ангіопатія сітківки. Жировий гепатоз. Остеохондроз І ст., нестійка ремісія без порушення біомеханіки хребта. Віддалені наслідки ЧМТ (2004р.) у формі мікроцеребральної симптоматики, вегето-судинного та помірного церебростенічного синдромів. ХАТ без порушення функції. СКХ: мікролітіаз обох нирок. Хронічний простатит в стадії ремісії. - Захворювання, ТАК, пов`язані з проходженням служби в органах внутрішніх справ.

На основі ст.ст. 40а, 396, 55в, 71в, 78в, 11 в, 60г, 61г графи 1 Переліку захворювань і фізичних вад, пункту - Таблиці вимог до індивідуальних психофізіологічних особливостей (Наказ МВС України №85 від 06.02.2001 року)непридатний до військової служби зі зняттям з військового обліку.

Окрім того, постановою медичної (військово - лікарської) комісії ДУ «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Кіровоградській області» №24 від 10 грудня 2020 року встановлено, що у ОСОБА_1 , 1971 року народження, наявна травма, яка пов`язана з виконанням службових обов`язків, та, захворювання, які пов`язані з проходженням служби в органах внутрішніх справ. Крім того, встановлено, що ОСОБА_1 непридатний до військової служби зі зняттям з військового обліку.

Згідно з довідкою до акту огляду медико - соціальною експертною комісією серії 10 ААВ № 620863 від 26 грудня 2014 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 22.12.2014 року встановлена ІІІ-тя група інвалідності безтерміново, із зазначенням причини інвалідності: захворювання, так, пов`язані з проходженням служби в органах внутрішніх справ.

Відповідно до довідки до акту огляду медико - соціальною експертною комісією серії 12 ААБ № 570820 від 16.09.2020 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановлена ІІ-га група інвалідності на строк 1 рік, до 01 жовтня 2021 року, із зазначенням причини інвалідності: захворювання, так, пов`язані з проходженням служби в органах внутрішніх справ.

Згідно з довідкою до акту огляду медико - соціальною експертною комісією серії 12 ААБ № 574504 від 22 вересня 2021 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 01.10.2021 року встановлена ІІ-га група інвалідності безтерміново, із зазначенням причини інвалідності: захворювання, так, пов`язані з проходженням служби в органах внутрішніх справ.

Також, судом першої інстанції була досліджена медична документація ОСОБА_1 , а саме: Витяг з медичної карти пацієнта №7225/17 ДУ «Інститут серця МОЗ України» за період госпіталізації з 05.12.2017 року по 08.12.2017 року; консультативний висновок ДУ «Інститут серця МОЗ України» від 03.09.2021 року; виписка №3902 із медичної карти стаціонарного хворого ДУ «Національний інститут серцево - судинної хірургії імені М.М. Амосова НАМН України`за період стаціонарного лікування з 09.11.2020 року по 12.11.2020 року; виписний епікриз з медичної карти стаціонарного хворого №7703325 КНП «Олександрівська клінічна лікарня м. Києва» за період госпіталізації в стаціонар з 05.09.2021 року по 06.09.2021 року; Витяг з медичної картки стаціонарного хворого №2596/20 ДУ «Інститут серця МОЗ України» за період госпіталізації з 25.05.2020 року по 09.06.2020 року; виписка з історії хвороби №17596 «Одеська обласна клінічна лікарня Регіональний центр кардіохірургії» за період госпіталізації з 14.09.2021 року по 17.09.2021 року, за якими встановлено, що в період судового провадження за позовом ОСОБА_1 про визнання протиправними та скасування наказів про звільнення, поновлення на роботі (справа №П/811/4053/14), позивач неодноразово знаходився на стаціонарному лікуванні, з діагнозом: Міокардіофіброз. Стан після РЧА каво-трикуспідального перешийку та ізоляції легеневих вен (2013 р.). недостатність мітрального клапана 1 ст. Недостатність трикуспідального клапана 1 ст. Гепертонічна хвороба 1 ст.

Також встановлено, що у листопаді 2014 року позивачу ОСОБА_1 була призначена пенсія на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», починаючи з 29 жовтня 2014 року.

Поряд з цим, листом від 20 липня 2020 року за вих. № 1100-0413-8/20278 Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області запропонувало позивачу повернути грошові кошти в сумі 392 038, 50 грн. як переплату пенсії за період з 29 жовтня 2014 року по 31 липня 2020 року, у зв`язку з поновленням позивача на службі відповідно до рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09 червня 2020 року у справі №П/811/4053/14.

Листом за вих. № 2321-2684/Ш-04/8-1100/20 від 25 серпня 2020 року, Головне управління пенсійного фонду України в Кіровоградській області повідомило позивачу про припинення виплати пенсії з 01.08.2020 року.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2020 року(справа №340/3496/20), яке залишено без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 06 січня 2021 року, адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування рішення задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, оформлене листом від 20 липня 2020 року № 1100-0413-8/20278, по повернення ОСОБА_1 переплати пенсії у сумі 392038,50 грн. за період з 29 жовтня 2014 року по 31 липня 2020 року.

Крім того, рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2020 року (справа №340/3495/20), яке залишено без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2020 року, задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління міністерства внутрішніх справ в Кіровоградській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Визнано протиправними дії УМВС України в Кіровоградській області щодо розрахунку ОСОБА_1 вислуги років у календарному обчисленні по 06.11.2015 року.

Зобов`язано УМВС України в Кіровоградській області скласти розрахунок вислуги років ОСОБА_1 у календарному обчисленні по 10.07.2020 року - день звільнення з органів внутрішніх справ.

Окремою ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2021 року по зазначеній вище адміністративній справі №340/3495/20 задоволено заяву ОСОБА_1 , подану в порядку ст.383 КАС України.

Визнано протиправними дії УМВС України в Кіровоградській області щодо неналежного виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05.10.2020 про зобов`язання УМВС України в Кіровоградській області скласти розрахунок вислуги років ОСОБА_1 у календарному обчислені по 10.07.2020 - день звільнення з органів внутрішніх справ.

Зобов`язано УМВС України в Кіровоградській області вжити заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли неналежному виконанню Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05.10.2020 року в адміністративній справі № 340/3495/20 за позовом ОСОБА_1 до Управління міністерства внутрішніх справ в Кіровоградській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, шляхом розрахунку ОСОБА_1 вислуги років у календарному обчисленні 28 років 7 місяців 14 днів.

Зобов`язано УМВС України в Кіровоградській області у строк десять днів з дати отримання ухвали подати звіт про належне виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05.10.2020.

Окрему ухвалу направлено до МВС України (вул.Богомольця, 10, м.Київ, 01601).

Постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про відкриття виконавчого провадження від 01 березня 2021 року відкрито виконавче провадження (ВП НОМЕР_1) з виконання виконавчого листа № 340/3495/20, виданого 25.02.2021 року Кіровоградським окружним адміністративним судом про зобов`язання УМВС України в Кіровоградській області скласти розрахунок вислуги років ОСОБА_1 у календарному обчислені по 10.07.2020 року - день звільнення з органів внутрішніх справ.

Постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 15 березня 2021 року виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №340/3495/20, виданого 25.02.2021 року Кіровоградським окружним адміністративним судом про зобов`язання УМВС України в Кіровоградській області скласти розрахунок вислуги років ОСОБА_1 у календарному обчислені по 10.07.2020 року - день звільнення з органів внутрішніх справ, - закінчено, у зв`язку з фактичним у повному обсязі виконанням рішення суду.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2021 року (справа № 340/1416/21) задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південно-Східного міжрегіонального управління Мінстерства юстиції (м.Дніпро), треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Південно-Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградські області про визнання протиправною та скасування постанови.

Визнано протиправною та скасовано постанову Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) від 15 березня 2021 року у виконавчому провадженні НОМЕР_1 про закінчення виконавчого провадження.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20 травня 2021 року (справа № 340/4492/20), яке залишено без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2021 року, адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, заборгованості з грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні, - задоволено частково.

Стягнуто з Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 504 359,66 грн., заборгованість з грошового забезпечення у сумі 4 993,66 грн.; невиплачену частину одноразової грошової допомоги при звільненні - 21 235,69 грн.

Крім того, ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2021 року про встановлення судового контролю, задоволено заяву представника позивача про зобов`язання подати звіт про виконання судового рішення в адміністративній справі №340/4492/20.

Зобов`язано Управління міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області подати звіт про виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20 травня 2021 року у справі №340/4492/20 у строк один місяць з дня закінчення строку на який відстрочено виконання рішення ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2021 року.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду про прийняття звіту від 22 грудня 2021 року прийнято звіт Управління міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області про виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20 травня 2021 року у справі №340/4492/20.

Відповідно до ч.4 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду в адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Також судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 звертався до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовною заявою до Міністерства внутрішніх справ України про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії, в якій просив: визнати протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України, щодо відмови у підготовці та направленні до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області матеріалів щодо зміни підстав звільнення ОСОБА_1 та зарахування вислуги років у календарному обчисленні: 28 років 07 місяців 15 днів, у пільговому обчисленні: 30 років 05 місяців 14 днів, що дає право на перерахунок розміру пенсії з 11 липня 2020 року;зобов`язати Міністерство внутрішніх справ України підготувати та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області матеріали щодо зміни підстав звільнення ОСОБА_1 та зарахування вислуги років у календарному обчисленні: 28 років 07 місяців 15 днів, у пільговому обчисленні: 30 років 05 місяців 14 днів, що дає право на перерахунок розміру пенсії з 11 липня 2020 року, зазначивши як на підстави позову відмову відповідача у підготовці та направленні до органу Пенсійного фонду України матеріалів щодо зміни підстав його звільнення та зарахування вислуги років у календарному обчисленні, що дає право на перерахунок розміру пенсії.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 лютого 2022 року (справа №640/4678/22) відкрито провадження у справі.23 червня 2022 року на адресу суду надійшла заява представника позивача про залишення позовної заяви без розгляду, у зв`язку з тим, що відповідач фактично задовольнив вимоги позивача шляхом направлення до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області подання про перерахунок пенсії від 30 березня 2022 року №1148, на підставі чого ухвалою суду від 05 липня 2022 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії, - залишено без розгляду.

Встановивши дані обставини справи, дійшов обґрунтованого висновку про те, що порушення законних прав позивача ОСОБА_1 , яке полягало у незаконному звільненні з органів внутрішніх справ, призвело до моральних страждань, врахувавши тривалість, глибину душевних страждань та переживань, яких зазнав позивач, а також врахувавши конкретні обставини справи визначив розумний та справедливий розмір компенсації моральної шкоди в розмірі по 25 000 грн. з кожного відповідача.

Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду з огляду на таке.

Заявляючи вимоги про відшкодування моральної шкоди в розмірі 500 000 грн. з кожного відповідача, ОСОБА_1 обґрунтував це тим, що внаслідок незаконного звільнення та подальших незаконних діях МВС України та УМВС України в Кіровоградській області, йому заподіяно моральні страждання, які потягли за собою погіршення стану здоров`я, так само, порушені його законні права, що призвели до моральних страждань та втрати нормальних життєвих зв`язків, що вимагали від нього додаткових зусиль для організації свого життя, що стало підставою для неодноразового звернення за захистом порушених прав з боку відповідачів до суду.

Статтею 56 Конституції України встановлено, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди (стаття 16 ЦК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 01 вересня 2020 року в справі № 216/3521/16-ц (провадження № 14-714цс19) зроблено висновок, що, виходячи з положень статей 16 і 23 ЦК України та змісту права на відшкодування моральної шкоди в цілому як способу захисту суб`єктивного цивільного права, компенсація моральної шкоди повинна відбуватися у будь-якому випадку її спричинення - право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди виникає внаслідок порушення права особи незалежно від наявності спеціальних норм цивільного законодавства.

За загальним правилом зобов`язання з відшкодування шкоди (майнової та немайнової) є прямим наслідком правопорушення, тобто порушення охоронюваних законом суб`єктивних особистих немайнових і майнових прав та інтересів учасників цивільних відносин. При цьому одне і те ж правопорушення може призводити до негативних наслідків як у майновій, так і немайновій сферах, тобто виступати підставою для відшкодування майнової та моральної шкоди одночасно.

Загальні підстави відповідальності за завдану моральну шкоду передбачені статтею 1167 ЦК України, відповідно до якої моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Обов`язок по відшкодуванню моральної шкоди, заподіяної в сфері трудових відносин або відносин, що тісно пов`язані з ними, - настає лише у тих випадках, які передбачені статтею 237-1 КЗпП України.

Відповідно до статті 237-1 КЗпП України відшкодування роботодавцем моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав, у тому числі внаслідок дискримінації, мобінгу (цькування), факт якого підтверджено судовим рішенням, що набрало законної сили, призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Зі змісту статті 237-1 КЗпП України вбачається, що підставою для відшкодування моральної шкоди згідно із статтею 237-1 КЗпП України є факт порушення прав працівника у сфері трудових відносин, яке призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагало від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Разом з тим спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування та посадової або службової особи вказаних органів при здійсненні ними своїх повноважень, визначені статями 1173 та 1174 ЦК України відповідно.

Згідно зі статтею 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Шкода, завдана фізичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю посадової особи органу державної влади при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується на підставі статті 1174 ЦК України.

Отже, ці підстави характеризуються особливостями суб`єктного складу заподіювачів шкоди, серед яких законодавець виокремлює як вказані органи, так і їх посадових чи службових осіб, та особливим способом заподіяння шкоди. Сукупність цих умов і є підставою покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу, Автономну Республіку Крим або орган місцевого самоврядування.

Правовою підставою цивільно-правової відповідальності за відшкодування шкоди, завданої рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, є правопорушення, що включає як складові елементи: шкоду, протиправне діяння особи, яка її завдала, причинний зв`язок між ними. За змістом статей 1173, 1174 ЦК України шкода відшкодовується незалежно від вини. Водночас потерпілий має довести належними доказами факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також факт того, що відповідач є заподіювачем шкоди.

Зі змісту статті 237-1 КЗпП України вбачається, що підставою для відшкодування моральної шкоди згідно із статтею 237-1 КЗпП України є факт порушення прав працівника у сфері трудових відносин, яке призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагало від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Отже, визначальним у вирішенні спору є доведення усіх складових деліктної відповідальності, на підставі чого суди встановлюють наявність факту заподіяння позивачу посадовими особами органів державної влади моральної шкоди саме тими діями (бездіяльністю), які встановлені судом (суддею).

Верховний Суд у постанові від 19 січня 2022 року в справі № 761/17947/20 виснував, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Разом з тим, судам слід надати оцінку тому, чим саме підтверджується факт заподіяння моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, у чому саме полягає вина заподіювача та інші обставини, що мають значення для вирішення спору в цій частині.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Визначаючи співмірність розміру відшкодування спричиненим негативним наслідкам, суд повинен виходити із засад розумності та справедливості. З огляду на те, що «розумність» і «справедливість» є оціночними поняттями, суди першої та апеляційної інстанцій, які заслуховують сторін та встановлюють фактичні обставини справи, мають широку свободу розсуду під час визначення розумного та справедливого (співмірного) розміру відшкодування моральної шкоди.

Для відшкодування шкоди обов`язково необхідна наявність шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинно-наслідкового зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні (постанови Верховного Суду від 20 травня 2020 року в справі № 821/1269/17, від 30 січня 2018 року в справі № 804/2252/14, від 20 лютого 2018 року в справі № 804/2252/14, від 05 квітня 2023 року в справі № 308/13418/20).

Зобов`язання про компенсацію моральної шкоди виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи яка завдала моральної шкоди та її результатом - моральною шкодою; вина особи, яка завдала моральної шкоди. У разі встановлення конкретної особи, яка завдала моральної шкоди, відбувається розподіл тягаря доказування: (а) позивач повинен довести наявність моральної шкоди та причинний зв`язок; (б) відповідач доводить відсутність протиправності та вини. Завдання моральної шкоди - явище завжди негативне. Проте з цього не слідує, що будь-яка завдана моральна шкода породжує зобов`язання з її відшкодування. Покладення обов`язку відшкодувати завдану моральну шкоду може мати місце лише за умови, коли шкода була викликана протиправною поведінкою відповідальної за неї особи (постанова Верховного Суду від 25 травня 2022 року в справі № 487/6970/20, від 05 грудня 2022 року в справі № 214/7462/20, від 24 липня 2024 року в справі № 214/9094/19).

Наявність моральної шкоди позивач обґрунтовує перенесеними моральними стражданнями внаслідок незаконного звільнення, приниження честі, гідності та ділової репутації, здійсненими зусиллями з метою поновлення своїх прав та організації свого життя, а також він отримав сильне емоційне потрясіння, що призвело до загострення його захворювання.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (стаття 76 ЦПК України).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно висновку експерта за результатами проведення судової психологічної експертизи за заявою адвоката Усатенка В.Ю. № 1902/22-27 від 19 червня 2022 року, ситуація, яка пов`язана із проведенням люстрації, в результаті якої відбулося звільнення полковника міліції ОСОБА_1 , заступника начальника штабу Управління МВС із органів внутрішніх справ згідно із п.п. 1 п.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про очищення влади» від 16 вересня 2014р. №1682-У11 та п.62 «а» Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ у Запас Збройних сил, затвердженим Кабінетом Міністрів України, без врахування принципу індивідуального підходу до його особистих та кар`єрних досягнень, зразкових індивідуальних психологічних особливостей та з подальшим внесенням відомостей до Єдиного державного реєстру осіб, щодо яких застосовано положення Закону України «Про очищення влади», що призвело до життєвої кризи - дійсно є психотравмуючою для ОСОБА_1 . Згідно зазначеної ситуації психологічний вплив психотравмуючої ситуації мав для ОСОБА_1 глибокий та тривалий характер, який обумовлений тривалими за часом моральними та фізичними стражданнями через проведення люстрації відносно нього та відповідних результатів, через що порушено життєві зв`язки унаслідок неможливості продовження звичного активного життя та плину буття особистості, відносин з оточенням та в особистому житті, підриву авторитету, розладом емоційної та вольової сфери, ускладненнями здоров`я, що призвели до інвалідності, з допущенням обмеження прав і свобод та приниженням честі і гідності як громадянина.

ОСОБА_1 у зв`язку з вищевказаною ситуацією з психологічної точки зору нанесено моральну шкоду. Рекомендована сума грошової компенсації завданої ОСОБА_1 моральної шкоди може дорівнювати грошовому еквіваленту у 216 мінімальних заробітних плат, установлених на момент розгляду.

У висновку судового експерта також зазначено, що за результатами обстеження ОСОБА_1 виявлено наступне: психосоматичні захворювання та психологічна пригніченість, що обумовлено безпідставним та необгрунтованим звільненням з органів внутрішніх справ, публічним приниженням поряд з підривом авторитету, неможливістю продовження службової діяльності, що сформувало у ОСОБА_1 комплекс таких ознак, через які зруйновано якість та зміст його життя, додало ускладнень в подальшому успішному здійсненні своєї діяльності, можливості професійного розвитку з відповідною підтримкою соціальних зв`язків, а головне: сталася втрата здоров`я, через що 08.09.2020 року ОСОБА_1 встановлено 2-гу групу інвалідності терміном до 01.10.2021 року та визначено причину інвалідності, пов`язаною з проходженням служби в органах внутрішніх справ. 01.10.2021 року визначену вище групу інвалідності ОСОБА_1 встановлено безтерміново. За оціночною шкалою («Стресогенні події» Холмса-Раге) визначено високий рівень «стресового наповнення» у досліджуваного (більше 300-т балів), що, в свою чергу, вказує на високу психічну напруженість, тобто наявність великої кількості руйнівних стрес факторів, які напряму пов`язані з досліджуваною подією. Ймовірність психосоматичних захворювань та психічного вигорання складає більше 80%.

Моральну шкоду не можна відшкодувати в повному обсязі, так як не має і не може бути точного мірила майнового виразу душевного болю. Будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз. Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків, коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, 12 липня 2007 року).

При визначенні компенсації моральної шкоди складність полягає у неможливості її обчислення за допомогою будь-якої грошової шкали чи прирівняння до іншого майнового еквіваленту. Тому грошова сума компенсації моральної шкоди є лише ймовірною, і при її визначенні враховуються характер правопорушення, глибина фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступінь вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, інші обставин, які мають істотне значення, вимоги розумності і справедливості .

Така правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 25 травня 2022 року у справі № 487/6970/20 , від 05 грудня 2022 року в справі № 214/7462/20.

Отже, визначаючи розмір заподіяної позивачу моральної шкоди, суд першої інстанції надав належну оцінку представленим у справі доказам у їх сукупності, прийнявши до уваги факт незаконне звільнення призвело до життєвої кризи та є психотравмуючою для ОСОБА_1 та у зв`язку з зазначеною ситуацією з психологічної точки зору йому нанесено моральну шкоду, також врахувавши характер немайнових втрат позивача, глибину, характер та тривалість душевних страждань, конкретні обставини по справі, керувався принципом розумності, виваженості та справедливості, та обґрунтовано визначив розмір компенсації моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок відповідачів на рівні 25 000 грн з кожного.

Доводи апеляційної скарги про недоведеність заподіяння моральної шкоди позивачу спростовується вищевикладеним.

Інші доводи скарг були предметом судового розгляду в суді першої інстанції, яким суд надав ґрунтовну оцінку, яка узгоджується з вимогами закону і з якою у суду апеляційної інстанції відсутні підстави не погодитися.

Таким чином, суд першої інстанції повно та всебічно розглянув справу, надав всім доводам сторін належну правову оцінку, оцінив належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності та постановив законне, правильне по суті і справедливе рішення.

Отже, доводи апеляційних скарг не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому відповідно до ч.1 ст. 375 ЦПК України, апеляційні скарги підлягають залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381 - 384 ЦПК України, суд, -

постановив:

Апеляційні скарги ОСОБА_1 , в інтересах якого діє Усатенко В`ячеслав Юрійович , Міністерства внутрішніх справ України та Управління міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області залишити без задоволення.

Рішення Ленінського районного суду міста Кіровограда від 28 серпня 2023 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 15.10.2024.

Судді:

О.А.Письменний О.Л. Дуковський О.І. Чельник