Повістка

від 07.11.2024 по справі 405/3799/22

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

Іменем України

07 листопада 2024 року м. Кропивницький

справа № 405/3799/22

провадження № 22-з/4809/108/24

Кропивницький апеляційний суд у складі:

головуючого судді - Письменного О.А.,

суддів - Дуковського О.Л., Чельник О.І.,

при секретарі - Федоренко Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області, Міністерства внутрішніх справ України про відшкодування моральної шкоди, -

встановив:

У серпні 2022 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області, Міністерства внутрішніх справ України про відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 28 серпня 2023 року позов задоволено частково.

Стягнуто з Міністерства внутрішніх справ України на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 25 000 (двадцять п`ять тисяч) грн. 00 коп.

Стягнуто з Міністерства внутрішніх справ України на користь держави судовий збір в розмірі 992 грн. 40 коп.

Стягнуто з Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 25 000 (двадцять п`ять тисяч) грн. 00 коп.

Стягнуто з Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області на користь держави судовий збір в розмірі 992 грн. 40 коп.

Постановою Кропивницького апеляційного суду від 24 вересня 2024 року апеляційні скарги ОСОБА_2 , в інтересах якого діє ОСОБА_1 , Міністерства внутрішніх справ України та Управління міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області залишено без задоволення, рішення Ленінського районного суду міста Кіровограда від 28 серпня 2023 року залишено без змін.

26 вересня 2024 року від представника позивача - ОСОБА_1 надійшла заява про ухвалення додаткового рішення щодо вирішення питання про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу. У заяві зазначив, що у відзиві на апеляційну скаргу від 25.05.2024 ним було зроблено заяву про те, що докази витрат на професійну правничу допомогу будуть надані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду відповідно до ч.8 ст. 141 ЦПК України. На професійну правничу допомогу з представництва інтересів в Кропивницькому апеляційному суду позивач витратив 10 000 грн, що підтверджується копією договору, додатковою угодою, розрахунком, актом приймання - передачі та квитанцією.

02.10.2024 від представника Управління міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області Іванця Д.М. надійшли заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, в яких просить відмовити у задоволенні заяви, посилаючись на неспівмірність заявлених витрат на правову допомогу із складністю справи та реальності адвокатських витрат.

Заява підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (частина перша, пункт 1 частини третьої статті 133 ЦПК України).

Судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина третя статті 141 ЦПК України).

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з частинами першою та другою статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частин четвертої-шостої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

В апеляційній скарзі від 02.10.2024, у відзиві на апеляційну скаргу від 25.05.2024, представник позивача зазначив, що очікує понести витрати на професійну правничу допомогу у зв`язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції у розмірі 10 000 грн.

24 вересня 2024 року постановою Кропивницького апеляційного суду апеляційні скарги ОСОБА_2 , в інтересах якого діє ОСОБА_1 , Міністерства внутрішніх справ України та Управління міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області залишено без задоволення, рішення Ленінського районного суду міста Кіровограда від 28 серпня 2023 року залишено без змін.

26 вересня 2024 року, тобто у визначений ЦПК України строк, представник позивача - ОСОБА_1 звернувся до апеляційного суду із заявою про ухвалення додаткового судового рішення, у якій просив стягнути на користь позивача 10 000 грн на відшкодування витрат, понесених на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

На підтвердження понесених судових витрат на професійну правничу допомогу представник відповідача надав договір про надання правової допомоги від 09 березня 2020 року, додаткову угоду від 09.03.2024, розрахунок, акт приймання - передачі від 09.03.2024, квитанцію до прибуткового ордера № 233 від 06.09.2024.

02.10.2024 представник Управління міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області Іванець Д.М. подав заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, в яких просить відмовити у задоволенні заяви, посилаючись на неспівмірність заявлених витрат на правову допомогу із складністю справи та реальності адвокатських витрат.

Саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності.

Представник Управління міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області Іванець Д.М. належним чином не обґрунтував свої доводи щодо неспівмірності витрат на правничу допомогу понесених позивачем, а тому підстав для зменшення судових витрат апеляційний суд не вбачає.

Разом з тим, при розгляді справи в суді апеляційної інстанції апеляційна скарга ОСОБА_2 була залишена без задоволення, а тому враховуючи принцип пропорційності розподілу судових витрат, апеляційний суд вважає, що заява підлягає частковому задоволенню із стягненням з відповідачів по 2500 грн.

Керуючись ст.ст. 137, 141, 270,382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд -

постановив:

Заяву ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 задовольнити частково.

Доповнити постанову Кропивницького апеляційного суду від 24 вересня 2024 року абзацом наступного змісту:

Стягнути з Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2500 грн.

Стягнути з Міністерства внутрішніх справ України на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2500 грн.

Додаткова постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст додаткової постанови складено 08.11.2024.

Судді:

О.А. Письменний О.Л. Дуковський О.І. Чельник