Ухвала

від 09.10.2024 по справі 754/2799/24

НОВОЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРНІГОВА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2024 року місто Чернігів

Справа №754/2799/24

Провадження №4-с/751/33/24

Н о в о з а в о д с ь к и й р а й о н н и й с у д м і с т а Ч е р н і г о в а

в складі: головуючого - судді Маслюк Н. В.

секретаря судового засідання Клименко К. Є.

учасники справи:

заявник ОСОБА_1

суб`єкт оскарження - Деснянський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)

заінтересовані особи - Товариство з обмеженою відповідальність «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», Акціонерне товариство «Сенс Банк»

представник заявника Фетісов Євген Павлович

представник заінтересованої особи Товариства з обмеженою відповідальність «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» - Лебединець Дарина Володимирівна

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чернігова в режимі відеоконференції справу за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), заінтересовані особи: Товариство з обмеженою відповідальність «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», Акціонерне товариство «Сенс Банк» щодо не зняття арешту з майна боржника, -

Встановив:

І. Стислий виклад позиції заявника

На підставі ухвали Київського апеляційного суду від 28.08.2024 до суду надійшла цивільна справа за скаргою ОСОБА_1 про зобов`язання державного виконавця Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) зняти арешт із всього нерухомого майна ОСОБА_1 , який накладений в межах виконавчого провадження №43291415 згідно постанови від 16.05.2014. Крім того просила поновити пропущений з поважних причин строк для звернення до суду з даною скаргою (а.с.1-12).

Заявлені вимоги обґрунтовує тим, що на виконанні у Деснянському відділі державної виконавчої служби у місті Києві перебувало виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа від 18.03.2014 №751/1048/14, виданого Новозаводським районним судом м. Чернігова про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №500253437 в сумі 146 402,04 грн. При відкритті провадження 16.05.2014 державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві накладено арешт та заборону відчуження всього нерухомого майна, яке належить ОСОБА_1 . Вона неодноразово зверталась до Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Києві із заявою про зняття арешту з майна у зв`язку із закінченням виконавчого провадження, але отримувала відмову. Останній лист із Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 16.02.2024 вона отримала 19.02.2024. За вказаних обставин просить поновити пропущений з поважних причин строк для звернення до суду з даною скаргою.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи та інші процесуальні дії у справі

Новозаводський районний суд м. Чернігова ухвалою від 18 вересня 2024 року призначив скаргу до розгляду.

Від представника суб`єкта оскарження Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) надійшли письмові пояснення (т.1 а.с.44-45, 73, 82), в яких просив відмовити у задоволенні скарги, адже на сьогоднішній день у відділі відсутня інформація про сплату боргу, виконавчого збору та витрат виконавчого провадження.

Скаржник у подальшому подав додаткові письмові прояснення (т.1 а.с.6-72, 85-88) в яких вказав, що виконавче провадження №43291415 є закінченим та знищеним. Суб`єктом оскарження не подано жодного доказу на підтвердження існування та чинності відповідних процесуальних рішень про стягнення з боржника виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій. Крім того, державним виконавцем не надано доказів, що виконавчий лист направлений за належністю до іншого органу державної виконавчої служби, відсутні будь-які відкриті виконавчі провадження де боржником є ОСОБА_1 .

Від представника заінтересованої особи Товариства з обмеженою відповідальність «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» надійшов відзив (т.2 а.с.15-22) у відповідності до якого просив відмовити у задоволенні скарги з тих підстав, що заборгованість за виконавчим листом №751/1048/14 від 18.03.2014 фактично не погашена, а тому відсутні підстави для зняття арешту.

Представник заявника у судовому засіданні просив скаргу задовольнити з підстав зазначених в ній та додаткових поясненнях.

Представник суб`єкта оскарження у судове засідання не прибув, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Представники заінтересованих осіб у судове засідання не прибули, про день, час та місце розгляду справи повідомлялися у встановленому порядку, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.

Суд, відповідно до ч. 2 ст. 450 ЦПК України, ухвалив проводити розгляд справи за їх відсутності, оскільки неявка учасників розгляду не є перешкодою для розгляду даної скарги.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин

Новозаводський районний суд міста Чернігова ухвалою від 28.02.2014 видав на підставі рішення Постійного діючого третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації «Всеукраїнський фінансовий союз» від 15.11.2013 виконавчий лист №751/1048/14 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Альфа-Банк» заборгованості за кредитним договором №500253437 в сумі 146 402,04 грн (т.1 а.с.18).

Надалі, Новозаводський районний суд міста Чернігова ухвалою від 04.08.2017 замінив у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого листа №751/1048/14 стягувача ПАТ «Альфа-Банк» на правонаступника - ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів» (т.1 а.с.19-20).

Відповідно інформації Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) з 16 травня 2014 на виконанні у відділі перебувало виконавче провадження №43291415 з примусового виконання виконавчого листа №751/1048/14 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Альфа-Банк» заборгованості за кредитним договором №500253437 в сумі 146 402,04 грн (т.1 а.с.17, 26).

У рамках даного виконавчого провадження 16.05.2014 накладено арешт на все майно боржника ОСОБА_1 у межах суми боргу та оголошено заборону на його відчуження (т.1 а.с.27).

Зазначене підтверджується відомостями із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна (т.1 а.с.13-16).

10.12.2015 винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п.10 ч.1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку із направленням виконавчого листа до відділу державної виконавчої служби Білоцерківського міського управління юстиції за місцем знаходження майна боржника (т.1 а.с.84).

Наразі здавальні описи та реєстри виконавчих проваджень по 2020 рік знищено, що підтверджується листом Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 16.02.2024 (т.1 а.с.30).

Між тим, відповідно відомостей Білоцерківського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області від 17.04.2024, 25.12.2015 на примусове виконання до відділу надійшов виконавчий документ №751/1048/14, але державним виконавцем прийнято рішення про відмову у його прийнятті на підставі п.8 ч.1 ст.29 Закону України «Про виконавче провадження», який діяв до 05.06.2016 №1404-VIII (т.1 а.с.93).

ОСОБА_1 зверталась із заявою до начальника Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Києві міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м.Київ) із заявою про зняття арешту з майна боржника у зв`язку із закінченням виконавчого провадження та його знищення за спливом строків зберігання. Однак, на свою заяву отримала відмову (т.1 а.с.17).

Згідно відомостей із автоматизованої системи виконавчого провадження станом на 18.09.2024 відсутні відкриті будь-які виконавчі провадження, де боржником є ОСОБА_1 (т.2 а.с.27).

ІV. Норми права, які застосував суд та оцінка аргументів сторін

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Згідно із ст. 3 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом.

Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України «Про виконавче провадження» (далі - Закон).

Положеннями ст. 1 Закону передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів - це сукупність дій органів і посадових осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів, які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частини першої ст. 13 Закону під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

У відповідності до частини першої ст. 18 Закону державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно із положення частин 1 статті 50 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, чинній на момент накладення арешту на майно), у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв`язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Наразі, ч.1 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає, що у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, не стягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження. Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом, що відповідає ч. 1 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження».

Отже, ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» не містить заборону на зняття арешту накладеного на майно боржника при закінченні виконавчого провадження, якщо виконавчий документ відправлений за належністю іншому органу виконавчої служби.

Відповідно до ч. 1 ст. 56 нині чинного Закону України «Про виконавче провадження» і ч. 1 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-ХІV, що був чинним до 04.10.2016, арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Проте у справі відсутні докази про наявність відкритого виконавчого провадження, у якому ОСОБА_1 є боржником, а Акціонерне товариство «Сенс Банк» чи Товариство з обмеженою відповідальність «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» стягувачем.

Вичерпний перелік випадків, у яких державний виконавець (виконавець) вправі чи зобов`язаний зняти арешт з майна боржника, містився в ч. ч. 2-5 ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-ХІV, що діяв до 04.10.2016, і міститься у ч. 2-4 ст. 59 нині чинного Закону України «Про виконавче провадження».

Ці переліки не містять такої підстави, як направлення виконавчого документа за належністю до іншого відділу державної виконавчої служби п.10 ч.1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження», що діяв до 04.10.2016.

Отже суб`єкт оскарження не може задовольнити вимоги ОСОБА_1 .

Разом з тим, суд відзначає, що арешт майна є заходом, направленим на примусове виконання рішень судів та інших органів. Тобто такий захід застосовується державним/приватним виконавцем в інтересах стягувача з метою виконання судового рішення чи рішення інших органів, які підлягають примусовому виконанню.

Арешт майна є тимчасовим обмеженням прав боржника, яке повинно бути визначено певним строком. На думку суду, необмежене застосування заходу примусового виконання виконавчого документу може становити порушення права особи на вільне володіння своїм майном.

Також відповідно до ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження» №606-XIV від 21.04.1999 року, в редакції чинній на час видачі виконавчого листа, виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання протягом одного року.

З 05.10.2016 року набрав чинності Закон України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року №1404-VIII, згідно Прикінцевих та перехідних положень якого виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Як встановлено в судовому засіданні, відомості про перебування у виконавчій службі відкритих виконавчих проваджень, боржником в яких є скаржник, відсутні.

Доказів на підтвердження переривання строку пред`явлення до виконання указаного виконавчого документа матеріали справи не містять.

Верховний Суд у постанові від 13 липня 2022 року у справі №2/0301/806/11 зауважив, що застосування арешту майна боржника як обмежувальний захід не повинне призводити до порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що свідчить про необхідність його застосування виключно у випадках та за наявності підстав, визначених законом.

На думку суду, існування арешту майна ОСОБА_1 наразі не направлено на виконання рішення суду, а лише створює обмеження у вільному володінні майном. Внаслідок арешту її нерухомого майна вона по цей час перебуває у ситуації, в якій до неї на невизначений термін застосовано обмеження права володіти, користуватися й розпоряджатися своєю власністю. Ця ситуація суперечить принципу правової визначеності.

Відповідно ч. 1 ст. 319 ЦК України, арешт, який є об`єктом судового розгляду, перешкоджає ОСОБА_1 користуватися й розпоряджатися належною їй власністю.

На підставі викладеного вище суд доходить висновку про наявність правових підстав для зняття арешту та заборони, накладених в межах виконавчого провадження №43291415 із виконання виконавчого листа №751/1048/14 від 18.03.2014, згідно постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 16.05.2014.

З урахуваннях вищезазначеного скарга підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 19, 258-260, 448-450 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд

Ухвалив:

Скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Зобов`язати відповідальну посадову особу Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) скасувати арешт із всього нерухомого майна ОСОБА_1 , накладений в рамках виконавчого провадження №43291415 на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 16.05.2014, із виконання виконавчого листа №751/1048/14, виданого Новозаводським районним судом м. Чернігова (номер запису обтяження 5719451 (спеціальний розділ), зареєстрований 20.05.2014).

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали суду складено 14.10.2024.

Заявник ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Суб`єкт оскарження - Деснянський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (місцезнаходження: 02138, м. Київ, вул. Бальзака, 64, код ЄДРПОУ 34972294)

Заінтересована особа - Акціонерне товариство «Сенс Банк» (місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, код ЄДРПОУ 23494714)

Заінтересована особа - Товариство з обмеженою відповідальність «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (місцезнаходження: 04655, м. Київ, вул. Вікентія Хвойки, 21, код ЄДРПОУ 35625014)

Суддя Н. В. Маслюк