Ухвала

від 21.01.2025 по справі 754/2799/24

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

21 січня 2025 року м. Чернігів

Унікальний номер справи № 754/2799/24

Головуючий у першій інстанції Маслюк Н. В.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/134/25

Чернігівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого-судді Висоцької Н.В.

суддів: Онищенко О.І., Шитченко Н.В.,

із секретарем Піцан В.М.,

учасники справи:

боржник ОСОБА_1 ,

стягувач Акціонерне товариство «Сенс Банк»,

заінтересована особа - товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», Деснянський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ),

перевіривши цивільну справу за апеляційною скаргою Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на ухвалу Новозаводського районного суду міста Чернігова від 09 жовтня 2024 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо не зняття арешту з майна боржника,-

в с т а н о в и л а:

У лютому 2024 року ОСОБА_1 звернулась до суду зі скаргою на дії державного виконавця Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо не зняття арешту з майна боржника.

В обґрунтування посилалась на те, що на виконанні у Деснянському відділі державної виконавчої служби у місті Києві перебувало виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа від 18.03.2014 №751/1048/14, виданого Новозаводським районним судом м. Чернігова про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 500253437 в сумі 146 402, 04 грн. На належне на праві власності ОСОБА_1 нерухоме майно 16.05.2014 державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві було накладено арешт та заборону відчуження всього нерухомого майна. У скарзі заявниця посилається на те, що вона неодноразово зверталась до Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Києві із заявою про зняття арешту з майна у зв`язку із закінченням виконавчого провадження, але отримувала відмову. Листом від 16.02.2024, який ОСОБА_2 отримала 19.02.2024, в якому начальник відділу Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Києві повідомив, що надати акт про вилучення виконавчих проваджень для знищення за 2018 рік не має можливості, оскільки згідно акту про вилучення номенклатурних справ відділу від 06.02.2024, здавальні описи та реєстри завершених виконавчих проваджень по 2020 рік (включно) знищено. Тобто виконавче провадження № 43291415 є знищеним.

У скарзі ОСОБА_1 просить поновити пропущений з поважних причин строк на подання даної скарги та зняти арешт із всього нерухомого майна, що належить ОСОБА_1 , накладений на підставі постанови державного виконавця Клименко О.О. відділу державної виконавчої служби Деснянського управління юстиції від 16.05.2014 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження по виконавчому провадженню № 43291415.

Ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 09.10.2024 скаргу ОСОБА_1 задоволено. Зобов`язано відповідальну посадову особу Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) скасувати арешт із всього нерухомого майна ОСОБА_1 , накладений в рамках виконавчого провадження № 43291415 на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 16.05.2014, із виконання виконавчого листа №751/1048/14, виданого Новозаводським районним судом м. Чернігова (номер запису обтяження 5719451 (спеціальний розділ), зареєстрований 20.05.2014).

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду державний виконавець Деснянського ВДВС ЦМУ МЮ (м. Київ) Горбатовський І.А. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, та ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 у задоволенні скарги в повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що на виконанні у відділі перебувало виконавче провадження № 43291415 з примусового виконання виконавчого листа № 751/1048/14 від 19.03.2014 виданого Новозаводським районним суду м. Чернігова про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Альфа Банк» заборгованості у розмірі 146 402, 04 грн. 16.05.2014 державним виконавцем були винесені постанови про відкриття виконавчого провадження та про арешт майна боржника. 02.06.2014 про стягнення виконавчого збору у розмірі 14 640, 20 грн; 25.07.2014 про розшук майна боржника; 09.12.2015 про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій у розмірі 200, 07 грн. 10.12.2015 державним виконавцем була винесена постанова про закінчення виконавчого провадження керуючись вимогам п. 10 ч. 1 ст. 49 ЗУ «Про виконавче провадження» до ВДВС Білоцерківського МУЮ. Апелянт посилається на п. 1 ст. 40 ЗУ «Про виконавче провадження», та зазначає, що при направленні виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби підстави для припинення арешту відсутні та скарга задоволенню не підлягає. Крім того зазначає, що станом на час подачі апеляційної скарги у відділі відсутня інформація про сплату боргу 146 402, 04 грн, виконавчого збору 14 640, 20 грн та витрат виконавчого провадження 200, 07 грн. За доводами скарги, ОСОБА_1 у своїй скарзі не розуміє різниці між поверненням виконавчого документу стягувачу арешт знімається, та закінченням виконавчого провадження для подальшого направлення виконавчого документу за належністю до іншого відділу ДВС арешт не знімається. Крім того, посилаючись на практику Верховного Суду зазначає, що у разі відсутності порушення у діях державного виконавця належним способом захисту буде звернення з позовом у порядку цивільного/господарського судочинства. Враховуючи факт повернення виконавчого документа стягувачу (не є підставою для винесення постанови про зняття арешту з майна), належним способом захисту буде звернення до суду з позовом про зняття арешту з майна.

Апеляційне провадження за апеляційною скаргою Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) відкрито, справу було призначено до розгляду в Чернігівському апеляційному суді.

Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, було встановлено підстави для зупинення провадження у справі.

Так, ухвалою Великої палати Верховного Суду від 27.11.2024 справу № 2/1522/11652/11, провадження № 14-137цс24 прийнято до розгляду справу за скаргою ОСОБА_3 на бездіяльність начальника Першого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Гусєва О.О., допущену у ході виконання виконавчого листа № 2/1522/11652/11, виданого 26.04.2013 Приморським районним судом м. Одеси, про солідарне стягнення зі ОСОБА_4 , ОСОБА_3 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованості. Призначено справу № 2/1522/11652/11 до розгляду Великою Палатою Верховного Суду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами на 22 січня 2025 року в приміщенні Верховного Суду.

У вказаній ухвалі суд зазначив, що оскільки у практиці Касаційного цивільного та Касаційного адміністративного судів у складі Верховного Суду має місце неоднакове застосування положень законів № 606-XIV та № 1404-VIII у справах про зняття арешту з майна боржника у випадку повернення виконавчого документа стягувачеві, то забезпечити єдність такої практики неможливо без застосування повноважень Великої Палати Верховного Суду. Тому колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду передала цю справу для відступу від висновку Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, сформульованого у постанові від 26 травня 2020 року у справі № 815/7269/15 (адміністративне провадження № К/9901/12587/18), щодо можливості зняття арешту з майна боржника у випадку повернення виконавчого документа стягувачу. Такий відступ має полягати у висновку, який неодноразово викладався у постановах колегій суддів Першої, Другої та Третьої судових палат Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду та підтриманий судами першої й апеляційної інстанцій у справі № 2/1522/11652/11, відмовляючи заявнику у задоволенні її скарги на бездіяльність державного виконавця щодо невжиття заходів зі зняття арешту на невизначене майно. Тобто якщо виконавець повернув виконавчий документ стягувачу, а не органу, який його видав, то виконавче провадження є незавершеним, а отже, і відсутні підстави для зняття арешту з майна боржника. Останній, якщо вважає, що для продовження виконання виконавчого документа немає підстав, може ініціювати вирішення питання про визнання цього документа таким, що не підлягає виконанню (частина друга статті 432 ЦПК України), і зняття арешту з майна з цієї підстави.

Велика Палата Верховного Суду вважає мотиви, викладені в ухвалі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 31 жовтня 2024 року, такими, що містять підстави для прийняття справи до провадження Великої Палати Верховного Суду відповідно до частини третьої статті 403 ЦПК України, оскільки існує необхідність формування єдиної правозастосовчої практики щодо застосування положень законів № 606-XIV та № 1404-VIII у справах про зняття арешту з майна боржника у випадку повернення виконавчого документа стягувачеві.

Проаналізувавши правовідносини у даній справі та у справі № 2/1522/11652/11 суд прийшов до висновку про їх подібність.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 252 ЦПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 10 частини першої статті 252 цього Кодексу до закінчення перегляду в касаційному порядку.

Таким чином, наявні підстави для зупинення провадження у даній справі до закінчення перегляду в касаційному порядку справи № 2/1522/11652/11.

Керуючись п. 10 ч. 1 ст. 252, п. 14 ч. 1 ст. 253, 260, 368, ч. 2 ст. 381 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Зупинити апеляційне провадження у справі № 754/2799/24 за апеляційною скаргою Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на ухвалу Новозаводського районного суду міста Чернігова від 09 жовтня 2024 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо не зняття арешту з майна боржника, до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 2/1522/11652/11.

Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повний текст ухвали складено 21.01.2025.

Головуючий: Судді: