Вирок

від 16.10.2024 по справі 198/234/24

ЮР'ЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 198/234/24

Провадження № 1-кп/0198/76/24

16.10.2024

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 жовтня 2024 року Юр`ївський районний суд Дніпропетровської області у складі судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції), захисника адвоката ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції), розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спеціального судового провадження за відсутності обвинуваченого (in absentia) в Юр`ївському районному суді Дніпропетровської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.10.2023 за № 22023130000000847, за обвинуваченням

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в с.Герасимівка Станично-Луганського району Луганської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України,

встановив :

Відповідно до обвинувального акта, складеного прокурором та направленого до суду, ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення проти основ національної безпеки України, за таких обставин.

Так, згідно зі статтями 1-3, 6 Конституції України - Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава. Суверенітет України поширюється на всю її територію. Україна є унітарною державою. Територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність. Державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Відповідно до статей 17, 19, 65, 68 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. На території України забороняється створення і функціонування будь-яких збройних формувань, не передбачених законом. На території України не допускається розташування іноземних військових баз. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України; кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Статтями 132, 133 Конституції України визначено, що територіальний устрій України ґрунтується на засадах єдності та цілісності державної території. До системи адміністративно-територіального устрою України входить Автономна Республіка Крим, області, зокрема, Луганська область, а також райони, міста, райони у містах, селища і села.

Згідно з вимогами ст. ст. 72, 73 Конституції України питання про зміну території України вирішуються виключно всеукраїнським референдумом, який призначається Верховною Радою України або Президентом України відповідно до їхніх повноважень, встановлених Конституцією, та проголошується за народною ініціативою на вимогу не менш як трьох мільйонів громадян України, які мають право голосу, за умови, що підписи щодо призначення референдуму зібрано не менш як у двох третинах областей і не менш як по сто тисяч підписів у кожній області.

В березні-квітні 2014 року (більш точний час в ході досудового розслідування і судового розгляду не встановлено) у м.Луганськ та інших населених пунктах Луганської області розпочалася збройна агресія Російської Федерації шляхом неоголошених, прихованих вторгнень підрозділів збройних сил та інших силових відомств РФ, організації і підтримки терористичної діяльності, а також діяльності, направленої на окупацію Луганської області та порушення територіальної цілісності України.

11 травня 2014 року в окремих містах та районах Луганської області, всупереч законодавству України, проведено незаконний референдум «Про підтримку акту про державну самостійність Луганської Народної Республіки», за результатами якого 12.05.2014 проголошено створення незаконного псевдодержавного утворення «Луганська Народна Республіка».

Внаслідок вищезазначених подій значна кількість території та населених пунктів Луганської області протягом квітня-вересня 2014 року (більш точний час в ході досудового розслідування та судового розгляду не встановлено) опинились під контролем регулярних з`єднань і підрозділів збройних сил та інших військових формувань РФ, підпорядкованих і скеровуваних ними російських радників, інструкторів на території Луганської області так званої «ЛНР», які Законом України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» № 2268-VIII від 18.01.2018, Постановою Верховної Ради України «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями» № 254-VIII від 17.03.2015 та Законом України «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей» № 1680-VII від 16.09.2014 визнані тимчасово окупованими територіями, а органи державної та місцевої влади України та бюджетні установи, згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 595 від 07.11.2014, припинили свою діяльність на вказаних територіях і переміщені на підконтрольну органам державної влади України територію.

В подальшому представниками самопроголошеної «ЛНР», які контролюються окупаційною адміністрацією Російської Федерації, з числа своїх громадян та місцевого населення Луганської області сформовано так звані «політично-управлінські органи державної влади «ЛНР» і «силові органи», а також здійснено захоплення державних органів влади України, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій та інших об`єктів на окремій тимчасово окупованій території Луганської області.

При цьому, 24.02.2022 Російською Федерацією здійснено повномасштабне військове вторгнення на територію України, розпочато ведення агресивної війни проти України, захоплення її території, яке на даний час триває.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. Законом України від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»» затверджено зазначений Указ.

У подальшому строк дії воєнного стану в Україні продовжувався Указами Президента України із затвердженням відповідними законами України та наразі триває.

24 лютого 2022 року збройними силами Російської Федерації захоплено та окуповано територію Станично-Луганської селищної територіальної громади Щастинського району Луганської області з адміністративним центром в смт Станиця Луганська, в результаті чого вона опинилась під контролем регулярних з`єднань і підрозділів збройних сил та інших військових формувань Російської Федерації, незаконних збройних формувань так званої «ЛНР», підпорядкованих і скеровуваних ними російських радників та інструкторів, окупаційних адміністрацій РФ.

Резолюцією Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй «Агресія проти України» A/RES/ES-11/1 від 2 березня 2022 року та Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» визнано, що Російська Федерація вчинила агресію проти України, порушивши базові норми ООН, тобто є державою-агресором.

В розумінні п. п. 6, 7 ч. 1 ст. 1-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» окупаційна адміністрація Російської Федерації - сукупність державних органів і структур Російської Федерації, функціонально відповідальних за управління тимчасово окупованими територіями та підконтрольних Російській Федерації самопроголошених органів, які узурпували виконання владних повноважень на тимчасово окупованих територіях та які виконували чи виконують властиві органам державної влади чи органам місцевого самоврядування функції на тимчасово окупованій території України, в тому числі органи, організації, підприємства та установи, включаючи правоохоронні та судові органи, нотаріусів та суб`єктів адміністративних послуг. Тимчасово окупована Російською Федерацією територія України (тимчасово окупована територія) - це частини території України, в межах яких збройні формування Російської Федерації та окупаційна адміністрація Російської Федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування Російської Федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації Російської Федерації.

Відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 «Про затвердження переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» територія Станично-Луганської селищної територіальної громади Щастинського району Луганської області з 24.02.2022 і до теперішнього часу перебуває під тимчасовою окупацією та оточенні (блокуванні) з боку РФ та незаконних збройних формувань так званої «ЛНР».

Так, з 23 вересня 2022 року по 27 вересня 2022 року на тимчасово окупованій території Луганської області та так званих «закордонних дільницях», що на території РФ, було проведено незаконний референдум «з питання входження Луганської Народної Республіки до складу Російської Федерації на правах суб`єкта Російської Федерації».

30 вересня 2022 року було підписано так званий «Договір між Російською Федерацією та Луганською Народною Республікою про прийняття до Російської Федерації Луганської Народної Республіки та утворення у складі Російської Федерації нового суб`єкта», який в подальшому ратифіковано федеральним законом держави-агресора РФ, внаслідок чого з листопада 2022 року розпочалося створення та реєстрація нових незаконних органів влади так званої «ЛНР», як суб`єкта РФ, що виконують властиві органам державної влади чи органам місцевого самоврядування функції.

Після чого, на тимчасово окупованій Станично-Луганської селищної територіальної громади Щастинського району Луганської області представниками так званої «ЛНР», підконтрольними державі-агресору РФ, організовано та розпочато діяльність незаконних органів влади, у тому числі окупаційної адміністрації держави-агресора РФ, зокрема, законом так званої «ЛНР» № 428-ІІІ від 13.03.2023 «Про створення на території Луганської Народної Республіки міських округів та муніципальних округів, встановлення їх кордонів», створено «Муніципальне утворення Станично-Луганський муніципальний округ Луганської Народної Республіки», який розташований за адресою: АДРЕСА_2 .

15 червня 2023 року Центральною виборчою комісією Російської Федерації винесено постанову № 119/947-8 «Про призначення виборів депутатів Народної Ради Луганської Народної Республіки та виборів депутатів представницьких органів муніципальних утворень на території Луганської Народної Республіки», відповідно до якої на території так званої «Луганської Народної Республіки», тобто на тимчасово окупованій території Луганської області, призначено проведення виборів на 10 вересня 2023 року.

При цьому, на початку серпня 2023 року (більш точний час в ході досудового розслідування та судового розгляду не встановлено) громадянин України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , усвідомлюючи здійснення відкритої російської агресії, яка розпочалась приблизно о 04:00 годині ранку 24.02.2022 повномасштабним російським військовим вторгненням на територію України, метою якого є повалення конституційного ладу, територіальної цілісності та захоплення території України, перебуваючи на тимчасово окупованій території в смт Станиця Луганська Щастинського району Луганської області, переслідуючи свої особисті інтереси, маючи умисел на обрання його депутатом до незаконного органу влади, створеному на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора, і реалізуючи його, зареєструвався від Всеросійської політичної партії «Єдина Росія» кандидатом в депутати до так званої «Ради муніципального округу муніципального утворення Станично-Луганський муніципальний округ Луганської Народної Республіки першого скликання».

В подальшому, у період з 01 вересня 2023 року по 10 вересня 2023 року, відповідно до законодавства РФ та так званої «ЛНР», на тимчасово окупованій території Луганської області проведено незаконні «вибори депутатів Народної Ради Луганської Народної Республіки першого скликання та вибори депутатів представницьких органів муніципальних утворень Луганської Народної Республіки першого скликання».

За результатами зазначених незаконних виборів представниками так званої «виборчої комісії ЛНР» визнані такими, що відбулися вибори депутатів до так званої «Ради муніципального округу муніципального утворення Станично-Луганський муніципальний округ Луганської Народної Республіки», яка відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» є незаконним органом, тобто створеним (обраним) в порядку не передбаченому законом.

19 вересня 2023 року відбулося перше пленарне засідання так званої «Ради муніципального округу муніципального утворення Станично-Луганський муніципальний округ Луганської Народної Республіки першого скликання» і на якому прийняте рішення № 1 про визнання правочинним її складу, внаслідок чого розпочав свою діяльність незаконний орган влади, створений на тимчасово окупованій території, а саме так звана «Рада муніципального округу муніципального утворення Станично-Луганський муніципальний округ Луганської Народної Республіки першого скликання», який відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» виконує властиві органам державної влади чи органам місцевого самоврядування функції.

Згідно з додатком до рішення так званої «Ради муніципального округу муніципального утворення Станично-Луганський муніципальний округ Луганської Народної Республіки першого скликання» № 1 від 19.09.2023 до вищезазначеного незаконного органу влади, створеного на тимчасово окупованій території, від Всеросійської політичної партії «Єдина Росія», серед інших, обраний депутатом ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто останній з власної волі та бажання добровільно обраний депутатом до незаконного органу влади, створеному на тимчасово окупованій території в смт Станиця Луганська Щастинського району Луганської області, який виконує властиві органам державної влади чи органам місцевого самоврядування функції, а саме до так званої «Ради муніципального округу муніципального утворення Станично-Луганський муніципальний округ Луганської Народної Республіки першого скликання».

Кримінальне правопорушення підлягає кваліфікації за ч. 5 ст. 111-1 КК України як добровільне обрання громадянина України до незаконного органу влади, створеного на тимчасово окупованій території, у тому числі до окупаційної адміністрації держави-агресора.

Під час досудового розслідування постановою слідчого від 19.04.2024 оголошено розшук підозрюваного ОСОБА_5 , оскільки він не з`являвся на належним чином здійснені виклики до слідчого і прокурора, а на підставі ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 30.05.2024 з цих же підстав та в зв`язку з перебуванням особи на тимчасово окупованій території України здійснювалось спеціальне досудове розслідування.

Судовий розгляд в межах даного кримінального провадження здійснений за відсутності обвинуваченого (in absentia), ОСОБА_5 , який показань суду не надавав та будь-яких клопотань від останнього на адресу суду також не надходило.

При цьому, розгляд кримінального провадження проведений за участю захисника-адвоката ОСОБА_4 , яка залучена державою на підставі доручення про надання безоплатної вторинної правової допомоги Південно-Східного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги.

Повістки про виклик обвинуваченого ОСОБА_5 в судові засідання, а також інформація про процесуальні документи надсилались та публікувались відповідно до вимог КПК України.

Таким чином, суд вважає, що наявні у справі документи свідчать про відмову ОСОБА_5 , який в свою чергу повинен був знати про розпочате кримінальне провадження, від здійснення свого права предстати перед українським судом та захищати себе безпосередньо в такому суді, а так само свідчить про його наміри ухилитися від кримінальної відповідальності.

В той же час, ухилення обвинуваченого ОСОБА_5 від правосуддя, суд оцінює як реалізацію останнім його невід`ємного права на свободу від самозвинувачення чи самовикриття (п/п. «g» п. 3 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, ст. 63 Конституції України), як одну з ключових гарантій презумпції невинуватості.

Захисник в судовому засіданні зазначила, що не мала можливості зв`язатися з обвинуваченим і з`ясувати в нього правову позицію щодо пред`явленого обвинувачення, а тому виявляє сумніви щодо обізнаності обвинуваченого ОСОБА_5 про розгляд справи відносно нього в суді. Також захисник вважає недостовірними докази в кримінальному провадженні, а саме публікації в інтернет-ресурсах, наголошуючи на тому, що вони могли бути змонтовані, при цьому перевірити їх не мала можливості, оскільки на законодавчому рівні обмежений доступ до інтернет-ресурсів з доменом « ІНФОРМАЦІЯ_3 ». Окрім того, свідки в своїх показаннях прямо не зазначали про факт обрання ОСОБА_5 депутатом. Водночас, захисник належним чином брала участь у реалізації права на захист обвинуваченого під час судового розгляду та враховуючи недостатність і недостовірність (на її думку) досліджених в судовому засіданні доказів, на підтвердження вини ОСОБА_5 , просила ухвалити виправдувальний вирок стосовно свого підзахисного.

Так, судом визнано загальновідомим і таким, що не потребує доказування в межах даного кримінального провадження, що тимчасова окупація з боку РФ частини території України, яка розпочалася із збройного конфлікту, викликаного російською військовою агресією, починаючи з 20 лютого 2014 року та повномасштабного вторгнення РФ на територію України 24 лютого 2022 року, анексія з боку РФ частини території України, а також створення окупаційних органів влади на такій території є загальновідомими фактами, які за хронологією подій: а) констатовані нормативними, хоча і засудженими з точки зору міжнародного права, актами РФ, а також «нормативними актами» самопроголошених суб`єктів на території України, законність яких не визнається державою Україна, проте прийнятих судом у даному випадку до уваги, оскільки вирішується питання про відповідальність за вчинення кримінального правопорушення, внаслідок якого були прийняті такі акти; б) встановлені національними нормативно-правовими актами, які є обов`язковими для застосування на території України; в) засуджені міжнародними актами колективного реагування, - а відтак ці факти не потребують окремого судового доказування.

При цьому, вина ОСОБА_5 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, підтверджується доказами, дослідженими в судовому засіданні, а саме:

-повідомленням про виявлення кримінального правопорушення та рапортом, якими встановлено, що ОСОБА_5 перейшов на бік окупаційної влади РФ і добровільно зареєструвався від Російської партії «Єдина Росія» кандидатом в депутати, а згодом обраний депутатом «Станично-Луганського муніципального округу від «Луганського регіонального відділення Всеросійської політичної партії «Єдина Росія» (т. 2 а.м.к.п. 20-22);

-особовою карткою на ім`я ОСОБА_5 , заявами-анкетами ОСОБА_5 за № 6734043 від 29.08.2017, № 1545458 від 10.02.2018, які засвідчують особу обвинуваченого та його анкетні дані, з додатком до них у виді оптичного диска DVD-R (т. 2 а.м.к.п. 23, 69-71, 160-161);

-протоколом огляду інтернет-ресурсу від 12.02.2024 за участю спеціаліста ОСОБА_6 , а саме сайту « ІНФОРМАЦІЯ_4 » (мовою оригіналу) за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_3 та додатками до протоколу у виді скріншотів і оптичного диска DVD-R. В ході огляду зазначеного сайту виявлено розміщений «Протокол территориальной избирательной комиссии Станично-Луганского района о результатах выборов на территории муниципального округа Станично-Луганский муниципальный округ Луганской Народной Республики» от 10.09.2023 (мовою оригіналу), який підтверджує реєстрацію ОСОБА_5 кандидатом та обраним депутатом так званої «Ради муниципального округу Станично-Луганський муніципальний округ першого скликання» і те, що він отримав депутатський мандат від Всеросійської політичної партії «Єдина Росія» (т. 3 а.м.к.п. 8-15);

-протоколом огляду інтернет-ресурсу від 12.02.2024 за участю спеціаліста ОСОБА_6 , а саме сайту « ІНФОРМАЦІЯ_4 » (мовою оригіналу) за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_5 та додатками до нього у виді скріншотів і оптичного диска DVD-R. В ході огляду зазначеного сайту виявлено розміщене « ІНФОРМАЦІЯ_6 » от 18.09.2023 (мовою оригіналу), яке підтверджує реєстрацію та обрання ОСОБА_5 депутатом так званої «Ради муниципального округу Станично-Луганський муніципальний округ першого скликання» і видачі йому відповідного посвідчення (т. 3 а.м.к.п. 2-7);

-протоколом огляду від 29.11.2023 за участю спеціаліста ОСОБА_6 , а саме розміщеної 19.09.2023 в Telegram-каналі під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_7 » (мовою оригіналу) публікації « ІНФОРМАЦІЯ_8 » (мовою оригіналу) за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_9 з додатками до протоколу у виді скріншотів та оптичного диска DVD-R, де, окрім інших осіб, відображений ОСОБА_5 , який тримає в руці так зване «посвідчення депутата ради Станично-Луганського муніципального округу першого скликання» (т. 2 а.м.к.п. 149-159);

-протоколами огляду інтернет-ресурсів від 20.11.2023 і 27.11.2023 за участю спеціаліста ОСОБА_6 , а саме сайту під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_10 » (мовою оригіналу) та Telegram-каналу під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_7 » (мовою оригіналу) за посиланнями:

ІНФОРМАЦІЯ_3

і додатками до них у виді скріншотів і оптичних дисків DVD-R. В ході огляду зазначених ресурсів виявлено розміщену 19.09.2023 публікацію «В Станично-Луганском районе прошла первая сессия депутатов Станично-Луганского муніципального округа І созыва», де, серед інших осіб, відображений ОСОБА_5 в якості депутата так званої «Ради муніципального округу муніципального утворення Станично-Луганський муніципальний округ Луганської Народної Республіки» (т. 2 а.м.к.п. 92-109, 122-138);

-протоколом огляду від 21.11.2023 за участю спеціаліста ОСОБА_6 , а саме розміщеної 25.09.2023 на сайті під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_10 » (мовою оригіналу) публікації « ІНФОРМАЦІЯ_11 » (мовою оригіналу) за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_3 з додатками до протоколу у виді скріншотів та оптичного диска DVD-R, де, окрім інших осіб, відображений ОСОБА_5 , як депутат так званої «Ради муніципального округу муніципального утворення Станично-Луганський муніципальний округ Луганської Народної Республіки» (т. 2 а.м.к.п. 110-121);

-протоколом огляду від 28.11.2023 за участю спеціаліста ОСОБА_6 , а саме розміщених 07.10.2023 в Telegram-каналі під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_7 » (мовою оригіналу) відеопублікацій, на яких ОСОБА_7 , який займає посаду голови муніципального утворення Станично-Луганського муніципального округу ЛНР, вітає з Днем народження їхнього лідера та президента ОСОБА_8 . При цьому позаду ОСОБА_7 перебуває ОСОБА_5 , який обраний депутатом Станично-Луганського муніципального округу від Луганського регіонального відділення Всеросійської політичної партії «Єдина Росія» і увійшов до складу депутатського корпусу Станично-Луганського муніципального округу. ОСОБА_5 , як депутат Станично-Луганського муніципального округу від Луганського регіонального відділення Всеросійської політичної партії «Єдина Росія» виступає з промовою: «Сегодня седьмое октября День рождения нашего президента ОСОБА_9 , мы депутатским корпусом Станицы Луганской первого созыва в новом воплощении, вышли посадили деревья возле ДК Новая Кондрашевская, деревья будут расти и новая страна наша будет расти, и всем желаю здоровья, счастья» (мовою оригіналу). Зазначені публікації знаходяться за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_12 та до протоколу долучені додатки у виді скріншотів та оптичного диска DVD-R (т. 2 а.м.к.п. 139-148);

-протоколами огляду речей і документів від 01.03.2024 за участю свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , а саме протоколів огляду сайту під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_10 » (мовою оригіналу) від 20.11.2023 і 21.11.2023. В ході огляду зазначених протоколів свідки, кожен окремо, впізнали на скріншотах, що є додатками до протоколів, депутата так званої «Ради Станично-Луганського муніципального округу від політичної партії «Єдина Росія» громадянина України ОСОБА_5 (т. 2 а.м.к.п. 235-236, 246-247, 248-249);

-протоколами пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 01.03.2024 за участю свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , від 08.02.2024 за участю свідка ОСОБА_12 і додатків до них у виді фотографій, згідно яких вони впізнали особу на фото №№ 4, 1, 4, відповідно, як ОСОБА_5 (т. 2 а.м.к.п. 231-234, 242-245, т. 3 а.м.к.п. 21-24).

При цьому, під час проведення вказаної слідчої дії свідки ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , кожен окремо, зазначили, що ОСОБА_5 під час військового вторгнення військових формувань РФ на територію України перейшов на бік окупантів та добровільно зареєструвався кандидатом в депутати та був обраний депутатом до так званої «Ради Станично-Луганського муніципального округу Луганської Народної Республіки»;

-висновком судової портретної експертизи № 83 від 18.01.2024 з ілюстративною таблицею (т. 2 а.м.к.п. 210-224), згідно з яким на відеозапису та фотозображеннях, які є додатками до протоколів огляду від 28.11.2023, 29.11.2023, а також особової картки на ім`я ОСОБА_5 , зображена одна й та сама особа - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

- показаннями свідка ОСОБА_10 в судовому засіданні про те, що вона до повномасштабного вторгнення РФ на територію України проживала в м.Сєвєродонецьк Луганської області та працювала головним спеціалістом відділу Міністерства у справах ветеранів України в Луганській області, при цьому особисто знайома з обвинуваченим ОСОБА_5 (бачились та спілкувались 3-4 рази), який, окрім іншого, здійснював господарську діяльність з продажу продуктів харчування на в`їзді до Станиці Луганська Щастинського району Луганської області. Також свідок ОСОБА_10 зазначила, що 05 березня 2022 року виїхала з окупованої території та згодом з публікацій Telegram-каналу під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_13 », від місцевих жителів та з інформаційної довідки, яка підготовлена спеціалістами Міністерства у справах ветеранів України, дізналась про те, що ОСОБА_7 і ОСОБА_5 добровільно перейшли на бік окупаційної влади, при цьому останнього обрано депутатом від партії «Єдина Росія» та видано відповідне посвідчення. На думку свідка, дії ОСОБА_5 були добровільними, без застосування примусу. Окрім того ОСОБА_10 зазначила, що можливість виїхати з тимчасово окупованої території на підконтрольну Україні територію існувала від початку повномасштабного вторгнення РФ та існує на даний час;

- показаннями свідка ОСОБА_11 в судовому засіданні, аналогічними за своїм змістом показанням свідка ОСОБА_10 . Окрім того, свідок ОСОБА_11 зазначила, що з ОСОБА_5 знайома з 2017 року та станом на 24.02.2022 проживала в Станиці Луганська Щастинського району Луганської області.

Таким чином, відомості, що містяться в протоколах огляду від 20.11.2023, 21.11.2023, 27.11.2023, 28.11.2023, 29.11.2023, 12.02.2024, 01.03.2024 і додатках до них, співвідносяться з показаннями свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , які на стадії досудового розслідування брали участь при проведенні слідчої дії - пред`явлення особи для впізнання за фотознімками, а окрім того, ОСОБА_10 і ОСОБА_11 в судовому засіданні стосовно дійсного добровільного обрання ОСОБА_5 депутатом до незаконного органу влади, створеного на тимчасово окупованій території, у тому числі до окупаційної адміністрації держави-агресора, а саме до так званої «Ради муніципального округу муніципального утворення Станично-Луганський муніципальний округ Луганської Народної Республіки», де обвинувачений бере участь в реалізації функцій, властивих органам державної влади та органам місцевого самоврядування.

Згадані докази щодо часу, місця, наслідків та обставин вчинення кримінального правопорушення співвідносяться між собою, є належними. Підстави вважати зазначені докази недостовірними, недопустимими відсутні.

Окрім того, зазначені вище докази є беззаперечним свідченням невимушеності та свідомої і вільної поведінки ОСОБА_5 , відсутності будь-якого примусу щодо нього, а відтак, і цілковитої добровільності дій обвинуваченого, його свідомого вибору та власного волевиявлення щодо обрання до незаконного органу влади, створеного на тимчасово окупованій території, а також безпосередньої участі у створенні та функціонуванні певної вертикалі влади, та не є способом виживання останнього в умовах окупації. Також слід зазначити, що ОСОБА_5 маючи достатній рівень освіти, спеціальних знань і життєвого досвіду не міг не розуміти незаконності вчинених ним дій, між тим, заходів, спрямованих на виїзд з тимчасово окупованої території України, обвинувачений не вживав.

Суд відповідно до ст. 94 КПК України за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, вважає, що вина ОСОБА_5 , як громадянина України, в добровільному обранні до незаконного органу влади, створеному на тимчасово окупованій території, у тому числі до окупаційної адміністрації держави-агресора, доведена. Скоєне ОСОБА_5 підлягає кваліфікації за ч. 5 ст. 111-1 КК України.

Обираючи покарання для ОСОБА_5 , суд, згідно зі ст.ст. 65-67 КК України, врахував ступінь тяжкості та мотив вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Так, ОСОБА_5 скоїв злочин, який згідно з ч. 5 ст. 12 КК України є тяжким, раніше не судимий.

Слід зазначити, що ОСОБА_5 є суб`єктом злочину. Підстави вважати вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення у стані неосудності відсутні.

Пом`якшуючі покарання ОСОБА_5 обставини відсутні.

При цьому, щодо посилання прокурора на вчинення злочину з використанням умов воєнного стану, як на обставину, що обтяжує покарання ОСОБА_5 згідно зі ст. 67 КК України, суд доходить таких висновків.

Зазначений у законі термін "використання" передбачає вчинення певних дій з урахуванням обставин, які сприяють настанню негативних протиправних наслідків, досягнення яких охоплюється умислом суб`єкта правопорушення, або сприяють уникненню відповідальності за вчинене діяння.

Отже, винна особа з метою полегшення вчинення кримінального правопорушення використовує наи?більш несприятливии? для суспільства час, тяжкі обставини та умови, в яких опинилося суспільство, що свідчить про підвищении? ступінь суспільноі? небезпеки злочинів, які вчиняються в умовах воєнного стану.

Дія правового режиму воєнного стану в момент вчинення кримінального правопорушення сама по собі не є обставиною, що обтяжує покарання, якщо цей факт не був свідомо використаний для досягнення протиправної мети.

Таким чином, обставина, передбачена п. 11 ч. 1 ст. 67 КК України, не врахована судом як така, що обтяжує покарання за ч. 5 ст. 111-1 КК України, оскільки під час розгляду кримінального провадження не доведено, що ОСОБА_5 умисно використав обставини та умови воєнного стану для обрання його до незаконного органу влади.

Ґрунтуючись на завданні Кримінального кодексу України, меті та загальних засадах призначення покарання, визначених у ст.ст. 1, 50, 65 КК України, беручи до уваги ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, конкретні обставини справи, відсутність пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставин, суд призначає покарання ОСОБА_5 в межах санкції ч. 5 ст. 111-1 КК України, у виді позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю та з конфіскацією майна, оскільки доходить переконання, що саме таке покарання буде не тільки карою, а також сприятиме виправленню ОСОБА_5 і попередженню вчинення ним та іншими особами нових злочинів, а окрім того є цілком справедливим, пропорційним, необхідним і достатнім, та відповідатиме не тільки меті покарання, а й меті правосуддя, невід`ємною частиною якого є справедливість та верховенство права, а також гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між захистом інтересів суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності.

Приймаючи рішення про призначення додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, як обов`язкового, суд враховував те, що ОСОБА_5 скоїв злочин, об`єктом якого є основи національної безпеки України. При цьому, суспільна небезпечність вчинених обвинуваченим дій полягає у допомозі державі-агресору створити певну вертикаль незаконної влади та її легітимізації, створення в очах світової спільноти враження законності виборчого процесу, впровадження та нав`язування ідеології держави-агресора та партії «Єдина Росія», що фактично підтверджує вчинення злочину проти незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України.

При цьому не є перешкодою для призначення даного виду покарання та обставина, що обвинувачений на момент ухвалення вироку не займає певні посади та не проводить свою діяльність в органах влади саме на підконтрольній території України, з використанням можливостей яких він вчинив кримінальне правопорушення, а тому суд вважає, що буде справедливим та співмірним таке покарання для ОСОБА_5 , визнаного винуватим у здійсненні колабораційної діяльності, яке унеможливить деякий період часу у майбутньому займати певні посади та займатися певною діяльністю в Україні.

Зазначена позиція суду узгоджується з правовим висновком Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду щодо застосування ст. 55 КК України, викладений у постанові від 04 вересня 2023 року у справі № 404/2081/22 провадження № 51-130 кмо 23, відповідно до якого «Згідно з положеннями ст. 55 КК, у випадку, коли санкцією відповідної частини статті Особливої частини КК передбачено можливість призначення особі додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, суд, визнаючи особу винуватою у вчиненні відповідного кримінального правопорушення, має право призначити таке додаткове покарання незалежно від того, чи обвинувачений обіймав певну посаду або займався певною діяльністю на час вчинення кримінального правопорушення».

Також, застосовуючи додаткове покарання у вигляді конфіскації майна, як альтернативне, суд зазначає, що ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення з корисливих мотивів, маючи мету та бажання отримати внаслідок вчинення злочину матеріальні блага для себе та інших осіб, одержати або зберегти певні майнові права, уникнути матеріальних витрат. Отже, суд переконаний, що зазначені обставини вимагають більшої суворості в оцінці вчиненого ОСОБА_5 протиправного діяння та виправдовують позбавлення права власності на майно, яке належить останньому.

Окрім того, враховуючи тяжкість злочину, особу винного, обставини справи, суд не знайшов підстав для застосування до обвинуваченого ОСОБА_5 правил ст. 69 КК України.

Речові докази відсутні.

Цивільний позов по справі не поданий.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_5 визнати винуватим у пред`явленому за ч. 5 ст. 111-1 КК України обвинуваченні.

ОСОБА_5 за ч. 5 ст. 111-1 КК України призначити покарання у виді позбавлення волі на строк дев`ять років з позбавленням права бути обраним до органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також позбавленням права обіймати посади або займатися діяльністю, що пов`язані з виконанням функцій держави, місцевого самоврядування, наданням публічних послуг, на строк п`ятнадцять років, з конфіскацією в дохід держави всього майна, яке є його приватною власністю.

До набрання вироком законної сили ОСОБА_5 залишити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Строк відбування покарання ОСОБА_5 рахувати з моменту його затримання у зв`язку з виконанням даного вироку.

Строк відбування додаткового покарання у виді позбавлення права бути обраним до органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також позбавленням права обіймати посади або займатися діяльністю, що пов`язані з виконанням функцій держави, місцевого самоврядування, наданням публічних послуг, слід рахувати з моменту відбуття основного покарання.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 09.05.2024, на транспортні засоби: 1) легковий автомобіль марки ВАЗ 2109, VIN: НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_2 , 2) легковий автомобіль марки RENAULT DUSTER, VIN: НОМЕР_3 , номерний знак НОМЕР_4 , 3) вантажний автомобіль марки МАЗ 504В, VIN: НОМЕР_5 , номерний знак НОМЕР_6 , 4) легковий автомобіль марки ВАЗ 21213, VIN: НОМЕР_7 , номерний знак НОМЕР_8 , 5) автобус марки IKARUS 256, VIN: НОМЕР_9 , номерний знак НОМЕР_10 ; нерухоме майно: 1) земельну ділянку з кадастровим номером 4424855100:18:008:0161, 2) земельну ділянку з кадастровим номером 4424855100:17:008:0170, 3) торгівельний павільон, розташований за адресою: АДРЕСА_3 ) будівлю магазину, розташовану за адресою: АДРЕСА_4 ) житловий будинок з магазином, господарськими будівлями і спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_5 ) будівлю магазину, розташовану за адресою: АДРЕСА_6 ) торгівельний павільон, розташований за адресою: АДРЕСА_7 ) житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_8 ) житловий будинок з магазином, розташований за адресою: АДРЕСА_9 , 10) частку квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_10 частку адміністративної будівлі з магазином, розташованої за адресою: АДРЕСА_11 ; зброю: 1) рушницю мисливську марки ТОЗ63 № НОМЕР_13, 2) рушницю мисливську марки WINCHESTER № НОМЕР_12, залишити в силі до виконання вироку в частині конфіскації майна.

Процесуальні витрати, пов`язані з проведенням судової портретної експертизи № 83 від 18.01.2024, в сумі 12 495,12 гривень, стягнути в дохід держави з обвинуваченого ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_11 ).

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано.

На вирок протягом тридцяти днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Юр`ївський районний суд Дніпропетровської області.

Копію вироку вручити негайно прокурору та захиснику.

Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Суддя ОСОБА_1