Ухвала

від 23.12.2024 по справі 198/234/24

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-кп/803/3649/24 Справа № 198/234/24 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2024 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

Головуючого судді ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_5

прокурора ОСОБА_6

захисника ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спеціального судового провадження за відсутності обвинуваченого (in absentia) в приміщені Дніпровського апеляційного суду кримінальне провадження № 22023130000000847 від27.10.2023за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 , поданої в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 на вирок Юр`ївського районного суду Дніпропетровської області від 16 жовтня 2024 року, яким :

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у с. Герасимівка Станично-Луганського району Луганської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,-

визнано винним та засуджено за ч.5 ст. 111-1 Кримінального кодексу України (далі - КК) до покарання у виді позбавлення волі на строк 9 (дев`ять) років з позбавленням права бути обраним до органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також позбавленням права обіймати посади або займатися діяльністю, що пов`язані з виконанням функцій держави, місцевого самоврядування, наданням публічних послуг, на строк п`ятнадцять років, з конфіскацією в дохід держави всього майна, яке є його приватною власністю.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід ОСОБА_8 залишено у вигляді тримання під вартою.

Строк відбування покарання ОСОБА_8 ухвалено рахувати з моменту його затримання у зв`язку з виконанням даного вироку.

Строк відбування додаткового покарання у виді позбавлення права бути обраним до органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також позбавленням права обіймати посади або займатися діяльністю, що пов`язані з виконанням функцій держави, місцевого самоврядування, наданням публічних послуг, ухвалено рахувати з моменту відбуття основного покарання.

Долю речових доказів та судових витрат вирішено відповідно до положень ст.ст.100, 124 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК),-

В С Т А Н О В И Л А:

Оскаржуваним вироком ОСОБА_8 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення за наступних обставин.

Згідно зі статтями 1-3, 6 Конституції України - Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава. Суверенітет України поширюється на всю її територію. Україна є унітарною державою. Територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність. Державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Відповідно до статей 17, 19, 65, 68 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. На території України забороняється створення і функціонування будь-яких збройних формувань, не передбачених законом. На території України не допускається розташування іноземних військових баз. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України; кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Статтями 132, 133 Конституції України визначено, що територіальний устрій України ґрунтується на засадах єдності та цілісності державної території. До системи адміністративно-територіального устрою України входить Автономна Республіка Крим, області, зокрема, Луганська область, а також райони, міста, райони у містах, селища і села.

Згідно з вимогами ст. ст. 72, 73 Конституції України питання про зміну території України вирішуються виключно всеукраїнським референдумом, який призначається Верховною Радою України або Президентом України відповідно до їхніх повноважень, встановлених Конституцією, та проголошується за народною ініціативою на вимогу не менш як трьох мільйонів громадян України, які мають право голосу, за умови, що підписи щодо призначення референдуму зібрано не менш як у двох третинах областей і не менш як по сто тисяч підписів у кожній області.

В березні-квітні 2014 року (більш точний час в ході досудового розслідування і судового розгляду не встановлено) у м.Луганськ та інших населених пунктах Луганської області розпочалася збройна агресія Російської Федерації шляхом неоголошених, прихованих вторгнень підрозділів збройних сил та інших силових відомств РФ, організації і підтримки терористичної діяльності, а також діяльності, направленої на окупацію Луганської області та порушення територіальної цілісності України.

11 травня 2014 року в окремих містах та районах Луганської області, всупереч законодавству України, проведено незаконний референдум «Про підтримку акту про державну самостійність Луганської Народної Республіки», за результатами якого 12.05.2014 проголошено створення незаконного псевдодержавного утворення «Луганська Народна Республіка».

Внаслідок вищезазначених подій значна кількість території та населених пунктів Луганської області протягом квітня-вересня 2014 року (більш точний час в ході досудового розслідування та судового розгляду не встановлено) опинились під контролем регулярних з`єднань і підрозділів збройних сил та інших військових формувань РФ, підпорядкованих і скеровуваних ними російських радників, інструкторів на території Луганської області так званої «ЛНР», які Законом України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» № 2268-VIII від 18.01.2018, Постановою Верховної Ради України «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями» № 254-VIII від 17.03.2015 та Законом України «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей» № 1680-VII від 16.09.2014 визнані тимчасово окупованими територіями, а органи державної та місцевої влади України та бюджетні установи, згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 595 від 07.11.2014, припинили свою діяльність на вказаних територіях і переміщені на підконтрольну органам державної влади України територію.

В подальшому представниками самопроголошеної «ЛНР», які контролюються окупаційною адміністрацією Російської Федерації, з числа своїх громадян та місцевого населення Луганської області сформовано так звані «політично-управлінські органи державної влади «ЛНР» і «силові органи», а також здійснено захоплення державних органів влади України, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій та інших об`єктів на окремій тимчасово окупованій території Луганської області.

При цьому, 24.02.2022 Російською Федерацією здійснено повномасштабне військове вторгнення на територію України, розпочато ведення агресивної війни проти України, захоплення її території, яке на даний час триває.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. Законом України від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»» затверджено зазначений Указ.

У подальшому строк дії воєнного стану в Україні продовжувався Указами Президента України із затвердженням відповідними законами України та наразі триває.

24 лютого 2022 року збройними силами Російської Федерації захоплено та окуповано територію Станично-Луганської селищної територіальної громади Щастинського району Луганської області з адміністративним центром в смт Станиця Луганська, в результаті чого вона опинилась під контролем регулярних з`єднань і підрозділів збройних сил та інших військових формувань Російської Федерації, незаконних збройних формувань так званої «ЛНР», підпорядкованих і скеровуваних ними російських радників та інструкторів, окупаційних адміністрацій РФ.

Резолюцією Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй «Агресія проти України» A/RES/ES-11/1 від 2 березня 2022 року та Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» визнано, що Російська Федерація вчинила агресію проти України, порушивши базові норми ООН, тобто є державою-агресором.

В розумінні п. п. 6, 7 ч. 1 ст. 1-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» окупаційна адміністрація Російської Федерації - сукупність державних органів і структур Російської Федерації, функціонально відповідальних за управління тимчасово окупованими територіями та підконтрольних Російській Федерації самопроголошених органів, які узурпували виконання владних повноважень на тимчасово окупованих територіях та які виконували чи виконують властиві органам державної влади чи органам місцевого самоврядування функції на тимчасово окупованій території України, в тому числі органи, організації, підприємства та установи, включаючи правоохоронні та судові органи, нотаріусів та суб`єктів адміністративних послуг. Тимчасово окупована Російською Федерацією територія України (тимчасово окупована територія) - це частини території України, в межах яких збройні формування Російської Федерації та окупаційна адміністрація Російської Федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування Російської Федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації Російської Федерації.

Відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 «Про затвердження переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» територія Станично-Луганської селищної територіальної громади Щастинського району Луганської області з 24.02.2022 і до теперішнього часу перебуває під тимчасовою окупацією та оточенні (блокуванні) з боку РФ та незаконних збройних формувань так званої «ЛНР».

Так, з 23 вересня 2022 року по 27 вересня 2022 року на тимчасово окупованій території Луганської області та так званих «закордонних дільницях», що на території РФ, було проведено незаконний референдум «з питання входження Луганської Народної Республіки до складу Російської Федерації на правах суб`єкта Російської Федерації».

30 вересня 2022 року було підписано так званий «Договір між Російською Федерацією та Луганською Народною Республікою про прийняття до Російської Федерації Луганської Народної Республіки та утворення у складі Російської Федерації нового суб`єкта», який в подальшому ратифіковано федеральним законом держави-агресора РФ, внаслідок чого з листопада 2022 року розпочалося створення та реєстрація нових незаконних органів влади так званої «ЛНР», як суб`єкта РФ, що виконують властиві органам державної влади чи органам місцевого самоврядування функції.

Після чого, на тимчасово окупованій Станично-Луганської селищної територіальної громади Щастинського району Луганської області представниками так званої «ЛНР», підконтрольними державі-агресору РФ, організовано та розпочато діяльність незаконних органів влади, у тому числі окупаційної адміністрації держави-агресора РФ, зокрема, законом так званої «ЛНР» № 428-ІІІ від 13.03.2023 «Про створення на території Луганської Народної Республіки міських округів та муніципальних округів, встановлення їх кордонів», створено «Муніципальне утворення Станично-Луганський муніципальний округ Луганської Народної Республіки», який розташований за адресою: Луганська область, Щастинський район, смт Станиця Луганська, вул. Центральна (колишня Леніна), буд. 25.

15 червня 2023 року Центральною виборчою комісією Російської Федерації винесено постанову № 119/947-8 «Про призначення виборів депутатів Народної Ради Луганської Народної Республіки та виборів депутатів представницьких органів муніципальних утворень на території Луганської Народної Республіки», відповідно до якої на території так званої «Луганської Народної Республіки», тобто на тимчасово окупованій території Луганської області, призначено проведення виборів на 10 вересня 2023 року.

При цьому, на початку серпня 2023 року (більш точний час в ході досудового розслідування та судового розгляду не встановлено) громадянин України ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , усвідомлюючи здійснення відкритої російської агресії, яка розпочалась приблизно о 04:00 годині ранку 24.02.2022 повномасштабним російським військовим вторгненням на територію України, метою якого є повалення конституційного ладу, територіальної цілісності та захоплення території України, перебуваючи на тимчасово окупованій території в смт Станиця Луганська Щастинського району Луганської області, переслідуючи свої особисті інтереси, маючи умисел на обрання його депутатом до незаконного органу влади, створеному на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора, і реалізуючи його, зареєструвався від Всеросійської політичної партії «Єдина Росія» кандидатом в депутати до так званої «Ради муніципального округу муніципального утворення Станично-Луганський муніципальний округ Луганської Народної Республіки першого скликання».

В подальшому, у період з 01 вересня 2023 року по 10 вересня 2023 року, відповідно до законодавства РФ та так званої «ЛНР», на тимчасово окупованій території Луганської області проведено незаконні «вибори депутатів Народної Ради Луганської Народної Республіки першого скликання та вибори депутатів представницьких органів муніципальних утворень Луганської Народної Республіки першого скликання».

За результатами зазначених незаконних виборів представниками так званої «виборчої комісії ЛНР» визнані такими, що відбулися вибори депутатів до так званої «Ради муніципального округу муніципального утворення Станично-Луганський муніципальний округ Луганської Народної Республіки», яка відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» є незаконним органом, тобто створеним (обраним) в порядку не передбаченому законом.

19 вересня 2023 року відбулося перше пленарне засідання так званої «Ради муніципального округу муніципального утворення Станично-Луганський муніципальний округ Луганської Народної Республіки першого скликання» і на якому прийняте рішення № 1 про визнання правочинним її складу, внаслідок чого розпочав свою діяльність незаконний орган влади, створений на тимчасово окупованій території, а саме так звана «Рада муніципального округу муніципального утворення Станично-Луганський муніципальний округ Луганської Народної Республіки першого скликання», який відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» виконує властиві органам державної влади чи органам місцевого самоврядування функції.

Згідно з додатком до рішення так званої «Ради муніципального округу муніципального утворення Станично-Луганський муніципальний округ Луганської Народної Республіки першого скликання» № 1 від 19.09.2023 до вищезазначеного незаконного органу влади, створеного на тимчасово окупованій території, від Всеросійської політичної партії «Єдина Росія», серед інших, обраний депутатом ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто останній з власної волі та бажання добровільно обраний депутатом до незаконного органу влади, створеному на тимчасово окупованій території в смт Станиця Луганська Щастинського району Луганської області, який виконує властиві органам державної влади чи органам місцевого самоврядування функції, а саме до так званої «Ради муніципального округу муніципального утворення Станично-Луганський муніципальний округ Луганської Народної Республіки першого скликання».

Дії обвинуваченого ОСОБА_8 кваліфіковані за ч.5 ст. 111-1 КК, як добровільне обрання громадянина України до незаконного органу влади, створеного на тимчасово окупованій території, у тому числі до окупаційної адміністрації держави-агресора.

Вирок суду першої інстанції ухвалено за результатами розгляду в порядку спеціального судового провадження, за відсутності обвинуваченого ОСОБА_8 (in absentia).

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_7 порушує питання про скасування вироку суду, як незаконного та необґрунтованого та закриття кримінального провадження.

Посилається на те, що вона, як адвокат за призначенням Центру БВПД, не мала можливості спілкуватися з обвинуваченим, з`ясувати його ставлення до пред`явленого обвинувачення, не обізнана стосовно обставин, які спонукали останнього бути обраним до депутатського корпусу Ради Станично-Луганського муніципального округу та чи взагалі його обирали депутатом.

Зазначає, що вона не володіє інформацією чи живий на цей час ОСОБА_9 , чи мав він на меті переховуватись від органів слідства та суду, чи перебуває на окупованій території та чи обізнаний про кримінальне провадження щодо нього, оскільки існують об`єктивні перешкоди у доведені даної інформації.

В обґрунтування висновків про доведеність вини ОСОБА_8 у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст. 111-1 КК суд першої інстанції послався на протоколи огляду інтернет-ресурсів Телеграм публікацій на підтвердження того, що ОСОБА_8 обирався та був обраний депутатом Станично-Луганського муніципального округу окупаційної влади. На думку захисника до цих доказів слід віднестись критично, оскільки відсутні підстави вважати ці достовірними, оскільки немає доступу до даної інстанції на офіційних сайтах та не виключається можливість фейкової інформації та фотомонтажу з метою компрометації особи.

Щодо пояснень свідків, які виїхали у березні 2022 року з окупованої території та з цього часу не бачили та не спілкувались з обвинуваченим, захисник зазначає наступне.

Свідок ОСОБА_10 пояснювала, що знає ОСОБА_11 з 2017 року, як особу, який займався господарсько-торговою діяльністю на контрольно-пропускному пункті. За яких обставин він став депутатом їй не відомо. Про його сімейний стан вона не обізнана.

Свідок ОСОБА_12 пояснювала, що після повномасштабного вторгнення вона ОСОБА_8 не бачила, з ним не спілкувалась, обставини за яких його було обрано депутатом, їй невідомі. Підтвердила, що обвинувачений працював у супермаркеті.

Тобто жодному зі свідків достовірно не відомо, за яких обставин ОСОБА_8 обирався депутатом, які фактори вплинули на його дії.

Свідки ОСОБА_10 та свідок ОСОБА_12 у судовому засіданні зазначали, що це їх особиста думка, про те що ОСОБА_8 за власним бажанням став депутатом. Зазначені обставини залишились поза увагою суду першої інстанції, що призвело до ухвалення відносно ОСОБА_8 обвинувального вироку на підставі не достатніх та суперечливих доказів.

Адвокат вказує, що жодний з цих доказів не підтверджує суб`єктивну сторону даного злочину, яка передбачає добровільність обрання-зайняття посади в результаті виборів, яке здійснене з власного бажання, без фізичного та психічного примусу. У судовому засіданні не було досліджено жодного доказу, який би доводив, що ОСОБА_8 добровільно погодився на обрання його депутатом, чи взагалі таке обрання було здійснено, чи депутатство було наслідком шантажу, фізичного чи психологічного впливу на обвинуваченого.

Враховуючи, що за результатами судового розгляду наявність у діянні ОСОБА_8 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 111-1 КК не доведена, захисник просить вирок Юр`ївського районного суду Дніпропетровської області від 16 жовтня 2024 щодо ОСОБА_8 скасувати та закрити кримінальне провадження на підставі п.3 ч.1 ст.284 КПК.

Відповідно до положень статті 5 Закону України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв`язку з проведенням антитерористичної операції», ч.3 ст.12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», пункту 2 Прикінцевих положень Закону України № 119-VIIIвід 15.01.2015 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо невідворотності покарання осіб, які переховуються на тимчасово окупованій території України або в районі проведення антитерористичної операції» та пункту 20-1 Розділу XІПерехідних положеньКПК України про дату, час і місце апеляційного розгляду на 23грудня 2024року обвинувачений ОСОБА_8 , як особа, яка з метоюухилення відкримінальної відповідальностіпереховується відсуду тастосовно якогонаявні фактичнідані,що вінперебуває замежами України,на тимчасовоокупованій територіїУкраїни, був належним чином повідомлений у спосіб, визначений статтями 135 та 297-5 КПК, шляхом опублікування судової повістки про виклик до апеляційного суду у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, а саме у газеті Кабінету Міністрів України «Урядовий кур`єр» № 253 від 14 грудня 2024 року та на офіційних веб-сайтах Дніпровського апеляційного суду і Офісу Генерального прокурора. Отже обвинувачена вважається належним чином повідомленою про судове засідання та її неявка, відповідно до ч.4 ст.405 КПК, не перешкоджає проведенню апеляційного розгляду.

Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення захисника на підтримку доводів поданої нею апеляційної скарги, яка просила вирок Юр`ївського районного суду Дніпропетровської області від 16 жовтня 2024 щодо ОСОБА_8 скасувати та закрити кримінальне провадження у зв`язку з недоведеністю вини обвинуваченого у вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 111-1 КК, вислухавши думку прокурора, який заперечувала проти задоволення апеляційної скарги сторони захисту, вважала вирок суду законним та обґрунтованим, тому просив залишити його без змін, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Згідно з положеннями ч.1 ст.404 КПК суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до вимог ст.370 цього Кодексу судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, при цьому його законність повинна базуватись на правильному застосуванні норм матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених положеннями Кримінального процесуального кодексу України.

Згідно пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року: «Кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення».

Однією із загальних засад кримінального провадження, передбачених п.10 ч.1 ст.7 та ст.17 КПК, є презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, яка визначає, що особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

Розглянувши в порядку спеціального судового розгляду, за відсутності обвинуваченого (in absentia), кримінальне провадження щодо ОСОБА_8 , суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про доведеність винуватості обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, за обставин, викладених у вироку, яке відповідає фактичним обставинам провадження, підтверджується дослідженими в судовому засіданні та викладеними у вироку доказами.

Відповідно до положень статті 84 КПК доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Згідно статей 85 та 86 КПК належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

Згідно ч.ч.1,4 ст.95 КПК показання - це відомості, які надаються в усній або письмовій формі під час допиту підозрюваним, обвинуваченим, свідком, потерпілим, експертом щодо відомих їм обставин у кримінальному провадженні, що мають значення для цього кримінального провадження.

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст.98 КПК речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч.1 та п.3 ч.2 ст.99 КПК, документом є спеціально створений з метою збереження інформації матеріальний об`єкт, який містить зафіксовані за допомогою письмових знаків, звуку, зображення тощо відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

До документів, за умови наявності в них відомостей, передбачених частиною першою цієї статті, можуть належати, зокрема, складені в порядку, передбаченому цим Кодексом, протоколи процесуальних дій та додатки до них, а також носії інформації, на яких за допомогою технічних засобів зафіксовано процесуальні дії.

Як убачається з матеріалів провадження досудове розслідування та судовий розгляд справи проведені з дотриманням вимог кримінального процесуального закону. Істотних порушень закону, які б слугували підставою для скасування рішення суду першої інстанції не допущено, а висновки суду про доведеність вини ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.111-1 КК при зазначених у вироку обставинах відповідає матеріалам провадження та ґрунтується на досліджених у судовому засіданні доказах.

До такого висновку суд першої інстанції дійшов на підставі аналізу: показань допитаних у судовому засіданні свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_10 , фактичних даних, що містяться у протоколах огляду речей і документів, протоколах огляду інтернет-ресурсів, висновку судової портретної експертизи, а також інших досліджених доказів, зміст яких детально відображено у вироку.

У своєму рішенні суд навів конкретні докази, які переконливо доводять справедливість засудження ОСОБА_8 .

Так, під час допиту у суді першої інстанції свідок ОСОБА_12 пояснила, що до повномасштабного вторгнення рф на територію України вона проживала в м.Сєвєродонецьк Луганської області та працювала головним спеціалістом відділу Міністерства у справах ветеранів України в Луганській області, з певних причин багато спілкувалася з місцевими жителями. З обвинуваченим ОСОБА_8 знайома особисто, бачились та спілкувались 3-4 рази. Знає, що крім іншого, обвинувачений здійснював господарську діяльність з продажу продуктів харчування на в`їзді до Станиці Луганська Щастинського району Луганської області. Загальний настрій населення у тих територіях дуже проросійське, коли вони приїхали з українськими прапорами, ОСОБА_8 запросив до свого магазину та пригостив кавою. 05 березня 2022 року виїхала з окупованої території та згодом з публікацій Telegram-каналу під назвою «Адміністрація Станично-Луганського муніципального округу», від місцевих жителів та з інформаційної довідки, яка підготовлена спеціалістами Міністерства у справах ветеранів України, дізналась про те, що ОСОБА_13 і ОСОБА_8 добровільно перейшли на бік окупаційної влади, при цьому останнього обрано депутатом від партії «Єдина Росія» та видано відповідне посвідчення. ОСОБА_8 відповідно до новин, дякував за те, що за нього проголосували та обіцяв виконати надані ним обіцянки. Вважає, що дії ОСОБА_8 були добровільними, без застосування примусу. Можливість виїхати з тимчасово окупованої території на підконтрольну Україні територію існувала від початку повномасштабного вторгнення РФ та існує на даний час.

На запитання захисника свідок ОСОБА_12 зазначила, що їй відомо, що у ОСОБА_8 є дружина і дорослий син. Про те, що у нього є пристарілі родичі, через яких він не міг залишити окуповану територію такої інформацію свідок не має. За тиждень до повномаштабного вторгнення, її відділ готував візит міністра з питань ветеранів до Луганської області, це дуже відповідальна справа, свідок готували інформаційну довідку, хто з жителів буде зустрічати міністра. На той час ОСОБА_14 був керівником військової адміністрації Станиці Луганської. Коли приїхав міністр, ОСОБА_15 вже була окупована, і перший хто перейшов на бік ворога був ОСОБА_16 , а разом з ним ОСОБА_11 . Ніхто нікого не змушував, це був їх вибір, їх позиці, їх очікування довгих вісім років, поки була українська влада на тій території. Після повномаштабного вторгнення з ОСОБА_8 не спілкувалася.

На запитання головуючого, свідок ОСОБА_12 вказала, що у ОСОБА_8 багато торгових точок. Кавою він пригощав на КПП з боку Щастя, там велика площа. Він у спілкуванні приємний чоловік. Запам`ятала його за загальними рисами обличчя, зачіски. З інформаційної довідки, підготовленої спеціалістами Міністерства у справах ветеранів України, мені стало відомо, що ОСОБА_17 і ОСОБА_8 тісно спілкують, і разом вони перейшли на бік ворога, це була також інформація від місцевих жителів. Можливість виїхати з окупованої території була, і є зараз. Лише було складно виїхати проукраїнським активістам, ОСОБА_8 таким не був.

Свідок ОСОБА_10 суду першої інстанції пояснила, що з ОСОБА_8 знайома з 2017 року. Станом на 24.02.2022 проживала в Станиці Луганська Щастинського району Луганської області. Раніше ОСОБА_8 тримав на КПП Станиця Луганська шашличну, зараз мені відомо, оскільки я слідкую з новинами в телеграм-каналі та спілкуюся з родичами, які залишились на окупованій території, що він (мовою оригіналу) продвигается дальше по карьерной лестнице и стал депутатом. Я знаю, що у 2023 році він добровільно став депутатом місцевої влади від партії Единая россия після окупації, прийняв присягу депутата. В телеграм каналі були новини про це, і було фото обвинуваченого, я його впізнала, ні з ким іншим його не плутаю. ОСОБА_8 залишився на окупованій території добровільно, мав та має можливість виїхати і зараз.

На запитання захисника свідок ОСОБА_10 вказала, що КПП це пропускний пункт, через який в окупований Луганськ вивозилось товари і люди. На цьому КПП у ОСОБА_8 був ларьок, він продавав там шашлики. Свідок працювала і перевозила товар на окуповану територію через цей КПП, була там кожен день. Яке у ОСОБА_8 сімейне положення свідку не відомо, чи були у нього пристаріли батьки не знає. Вважає, що ОСОБА_8 не виїхав з окупованої території, оскільки у нього там бізнес. Не вважає, що фотографії ОСОБА_8 та новини про його депутатство були фейком і фотомонтажем, вважає цю інформацію правдивою. На цей час, як відомо свідку, ОСОБА_8 перебуває у Станиці Луганській. Що в ходить в коло обов`язків ОСОБА_8 як депутата свідку не відомо. Він став депутатом у 2023 році, восени.

На запитання головуючого, ОСОБА_10 пояснила, що з ОСОБА_8 вони проживали з одному населеному пункті. Після повномаштабного вторгнення рф на територію України обвинуваченого не бачила. На фото впізнала його по обличчю. Про те, що останній став депутатом, свідку стало відомо з інтернету. Родичі свідка у ході спілкування підтвердили цю інформацію, що ОСОБА_8 став депутатом місцевої ради. Крім шашличної, у обвинуваченого ще є магазин Єрмак, де продаються продукти харчування, тому свідок припускає, що ОСОБА_8 залишився на окупованої території через бізнес. Зараз також можливо виїхати з окупованої території, люди виїжджають через інші країни.

На підтвердження встановлених обставин щодо винуватості ОСОБА_8 , крім наведених вище показань, судом першої інстанції також ураховано дані, що містяться у наступних доказах, досліджених під час судового розгляду, зокрема у:

-повідомленні про виявлення кримінального правопорушення та рапорті, якими встановлено, що ОСОБА_8 перейшов на бік окупаційної влади РФ і добровільно зареєструвався від Російської партії «Єдина Росія» кандидатом в депутати, а згодом обраний депутатом «Станично-Луганського муніципального округу від «Луганського регіонального відділення Всеросійської політичної партії «Єдина Росія» (т. 2 а.п. 20-22);

-особовій картці на ім`я ОСОБА_8 , заявах-анкета ОСОБА_8 за №6734043 від 29.08.2017, № 1545458 від 10.02.2018, які засвідчують особу обвинуваченого та його анкетні дані, з додатком до них у виді оптичного диска DVD-R (т. 2 а.п. 23, 69-71, 160-161);

- протоколі огляду інтернет-ресурсу від 12.02.2024 за участю спеціаліста ОСОБА_18 , а саме сайту «Избирательная комиссия Луганской Народной Республики» (мовою оригіналу) за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_3 та додатками до протоколу у виді скріншотів і оптичного диска DVD-R. В ході огляду зазначеного сайту виявлено розміщений «Протокол территориальной избирательной комиссии Станично-Луганского района о результатах выборов на территории муниципального округа Станично-Луганский муниципальный округ Луганской Народной Республики» от 10.09.2023 (мовою оригіналу), який підтверджує реєстрацію ОСОБА_8 кандидатом та обраним депутатом так званої «Ради муниципального округу Станично-Луганський муніципальний округ першого скликання» і те, що він отримав депутатський мандат від Всеросійської політичної партії «Єдина Росія» (т. 3 а.п. 8-15);

-протоколі огляду інтернет-ресурсу від 12.02.2024 за участю спеціаліста ОСОБА_18 , а саме сайту «Избирательная комиссия Луганской Народной Республики» (мовою оригіналу) за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_4 та додатками до нього у виді скріншотів і оптичного диска DVD-R. В ході огляду зазначеного сайту виявлено розміщене «Решение территориальной избирательной комиссии Станично-Луганского района о регистрации избранного депутата Совета муниципального округа Станично-Луганский муниципальный округ первого созыва ОСОБА_19 » от 18.09.2023 (мовою оригіналу), яке підтверджує реєстрацію та обрання ОСОБА_8 депутатом так званої «Ради муниципального округу Станично-Луганський муніципальний округ першого скликання» і видачі йому відповідного посвідчення (т. 3 а.п. 2-7);

-протоколі огляду від 29.11.2023 за участю спеціаліста ОСОБА_18 , а саме розміщеної ІНФОРМАЦІЯ_5 в Telegram-каналі під назвою «Администрация Станично-Луганского муниципального округа» (мовою оригіналу) публікації «Депутаты Совета Станично-Луганского муниципального округа первого созыва» (мовою оригіналу) за посиланням: https://t.me/StanicaLug/11873 з додатками до протоколу у виді скріншотів та оптичного диска DVD-R, де, окрім інших осіб, відображений ОСОБА_8 , який тримає в руці так зване «посвідчення депутата ради Станично-Луганського муніципального округу першого скликання» (т. 2 а.п. 149-159);

-протоколі огляду інтернет-ресурсів від 20.11.2023 і 27.11.2023 за участю спеціаліста ОСОБА_18 , а саме сайту під назвою «Администрация Станично-Луганского района Луганской Народной Республики» (мовою оригіналу) та Telegram-каналу під назвою «Администрация Станично-Луганского муниципального округа» (мовою оригіналу) за посиланнями:https://stanicaluglnr.ru/st_luganskaya/uploads/news/19.09.2023/1695130233481_37vkzalymaw.jpg; https://t.me/StanicaLug/11843 і додатками до них у виді скріншотів і оптичних дисків DVD-R. В ході огляду зазначених ресурсів виявлено розміщену 19.09.2023 публікацію «В Станично-Луганском районе прошла первая сессия депутатов Станично-Луганского муніципального округа І созыва», де, серед інших осіб, відображений ОСОБА_8 в якості депутата так званої «Ради муніципального округу муніципального утворення Станично-Луганський муніципальний округ Луганської Народної Республіки» (т. 2 а.п. 92-109, 122-138);

-протоколі огляду від 21.11.2023 за участю спеціаліста ОСОБА_18 , а саме розміщеної 25.09.2023 на сайті під назвою «Администрация Станично-Луганского района Луганской Народной Республики» (мовою оригіналу) публікації «25 сентября состоялась вторая сессия созыва Совета муниципального округа муниципальное образование Станично-Луганский муниципальный округ» (мовою оригіналу) за посиланням: https://stanicalug-lnr.ru/news/651181140c028e038b797127 з додатками до протоколу у виді скріншотів та оптичного диска DVD-R, де, окрім інших осіб, відображений ОСОБА_8 , як депутат так званої «Ради муніципального округу муніципального утворення Станично-Луганський муніципальний округ Луганської Народної Республіки» (т. 2 а.п. 110-121);

-протоколі огляду від 28.11.2023 за участю спеціаліста ОСОБА_18 , а саме розміщених 07.10.2023 в Telegram-каналі під назвою «Администрация Станично-Луганского муниципального округа» (мовою оригіналу) відеопублікацій, на яких ОСОБА_13 , який займає посаду голови муніципального утворення Станично-Луганського муніципального округу ЛНР, вітає з Днем народження їхнього лідера та президента ОСОБА_20 . При цьому позаду ОСОБА_13 перебуває ОСОБА_8 , який обраний депутатом Станично-Луганського муніципального округу від Луганського регіонального відділення Всеросійської політичної партії «Єдина Росія» і увійшов до складу депутатського корпусу Станично-Луганського муніципального округу. ОСОБА_8 , як депутат Станично-Луганського муніципального округу від Луганського регіонального відділення Всеросійської політичної партії «Єдина Росія» виступає з промовою: «Сегодня седьмое октября День рождения нашего президента ОСОБА_21 , мы депутатским корпусом Станицы Луганской первого созыва в новом воплощении, вышли посадили деревья возле ДК Новая Кондрашевская, деревья будут расти и новая страна наша будет расти, и всем желаю здоровья, счастья» (мовою оригіналу). Зазначені публікації знаходяться за посиланням: https://t.me/StanicaLug/12792?single та до протоколу долучені додатки у виді скріншотів та оптичного диска DVD-R (т. 2 а.п. 139-148);

-протоколі огляду речей і документів від 01.03.2024 за участю свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_10 та ОСОБА_22 , а саме протоколів огляду сайту під назвою «Администрация Станично-Луганского района Луганской Народной Республики» (мовою оригіналу) від 20.11.2023 і 21.11.2023. В ході проведення слідчої дії свідки, кожен окремо, впізнали на скріншотах, що є додатками до протоколів, депутата так званої «Ради Станично-Луганського муніципального округу від політичної партії «Єдина Росія» громадянина України ОСОБА_8 (т. 2 а.п. 235-236, 246-247, 248-249);

-протоколах пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 01.03.2024 за участю свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_10 , та за участю свідка ОСОБА_22 від 08.02.2024 і додатків до них у виді фотографій, згідно яких останні впізнали особу на фото №№ 4, 1, 4, відповідно, як ОСОБА_8 . Під час проведення слідчої дії свідки ОСОБА_12 , ОСОБА_10 та ОСОБА_22 зазначили, що ОСОБА_8 під час військового вторгнення військових формувань РФ на територію України перейшов на бік окупантів та добровільно зареєструвався кандидатом в депутати та був обраний депутатом до так званої «Ради Станично-Луганського муніципального округу Луганської Народної Республіки»(т. 2 а.п. 231-234, 242-245, т. 3 а.п. 21-24).;

-висновку судової портретної експертизи № 83 від 18.01.2024 з таблицею, згідно з яким на відеозапису та фотозображеннях, які є додатками до протоколів огляду від 28.11.2023, 29.11.2023, а також особової картки на ім`я ОСОБА_8 , зображена одна й та сама особа ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (т.2 а.п. 210-224).

Вищенаведені показання свідків та письмові докази у кримінальному провадженні, в їх взаємозв`язку та сукупністю, повністю доводять вину обвинуваченого ОСОБА_8 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.111-1 КК, а суд першої інстанції оцінюючи в сукупності всі докази по провадженню, прийшов до обґрунтованого висновку про те, що вони є належними, допустимими і достатніми, та такими, що в повній мірі доводять вину обвинуваченого ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення. Ці докази ретельно досліджені під час судового засідання та цілком обґрунтовано та мотивовано покладені в основу ухваленого по справі обвинувального вироку.

Підстав вважати недопустимими докази у кримінальному провадженні, на підставі яких суд дійшов висновку про винність ОСОБА_8 апеляційний суд не знаходить, адже суд першої інстанції, згідно із положеннями ст. 94 КПК, під час ухвалення вироку за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінював кожний доказ із точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку.

На переконання колегія суддів покази свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_10 узгоджуються між собою та підтверджуються письмовими доказами, яким судом надано належну оцінку, а тому правомірно покладені в основу вироку суду. При цьому підстав ставити під сумнів правдивість показань зазначених свідків не було у суду першої інстанції, та не вбачає таких підстав й апеляційний суд, оскільки усі вони давали суду показання під присягою будучи попередженими про кримінальну відповідальність за ст.ст.384, 385 КК.

Що стосується посилань захисника на те, що вона не мала можливості спілкуватися з обвинуваченим, з`ясувати його ставлення до пред`явленого обвинувачення та обставин обрання його депутатом Ради Станично-Луганського муніципального округу, чи перебуває він на даний час на окупованій території, апеляційний суд зауважує на наступних обставинах.

На підставі аналізу матеріалів кримінального провадження вбачається, що судовий розгляд кримінального провадження №22023130000000847 за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого йому злочину, передбаченого ч.5 ст.111-1 КК було проведено за відсутності обвинуваченого (in absentia), відповідно до ухвали Юрївського районного суду Дніпропетровської області від 12.08.2024 (т.3а.п.63-65) в порядку спеціального судового провадження.

Зазначена обставина була обумовлена тим, що обвинувачений ОСОБА_8 переховувався від суду, не з`являвся в підготовчі судові засідання до суду першої інстанції, з метою ухилення від кримінальної відповідальності перебуває на тимчасово окупованій території Луганської області, оголошений у розшук та обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.111-1 КК, за яким допускається спеціальне судове провадження.

При цьому, обвинувачений ОСОБА_8 всіма наявними у розпорядженні суду першої інстанції засобами, передбаченими КПК, викликався для участі в судовому розгляді кримінального провадження стосовно нього, зокрема, шляхом публікації відповідних судових сповіщень на офіційному веб-сайті Юр`ївського районного суду Дніпропетровської області, офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора та шляхом публікації у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження (газета «Урядовий кур`єр»).

Положеннями абз. 8 ч. 3 ст. 323 КПК передбачено, що з моменту опублікування повістки про виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті суду обвинувачений вважається належним чином ознайомленим з її змістом.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові ККС у складі ВС від 01.04.2021 у справі №759/2992/17 (провадження №51-3360 км20), згідно якої особа вважається належним чином ознайомленою зі змістом судових повісток, а отже, обізнаною про здійснюване судом щодо неї кримінальне провадження в порядку ч. 3 ст. 323 КПК (in absentia), якщо місцевий суд повідомляв їй про судові засідання (у тому числі, про судове засідання, на якому було проголошено вирок) шляхом розміщення оголошення на веб-порталі «Судова влада України» та в газеті «Урядовий кур`єр».

Відтак, в даному випадку суд апеляційної інстанції констатує, що судом були використані всі передбачені кримінальним процесуальним законом можливості для дотримання прав обвинуваченого ОСОБА_8 на доступ до правосуддя та на захист, з огляду на факт здійснення в даному випадку спеціального судового провадження, судовий розгляд кримінального провадження проводився за участю захисника, з дотриманням принципу змагальності процесу, а неможливість допиту обвинуваченого в судовому засіданні суду першої інстанції та неможливість захисника поспілкуватись з обвинуваченим, на яку посилається захисник в поданій апеляційній скарзі як на підставу для скасування вироку, була обумовлена об`єктивними причинами, пов`язаними із переховуванням ОСОБА_8 від суду на тимчасово окупованій території України, а також його небажанням бути особисто присутнім під час судового розгляду.

Водночас суд апеляційної інстанції наголошує на тому, що надані свідками ОСОБА_12 та ОСОБА_10 покази в частині переходу обвинуваченого ОСОБА_8 на бік окупаційної влади, зокрема, те, що було обрано депутатом до так званої Ради Станично-Луганського муніципального округу Луганської Народної Республіки від партії Єдина росія, та таке рішення є добровільним з боку обвинуваченого, узгоджуються із дослідженими судом першої інстанції письмовими доказами в даному кримінальному провадженні.

Твердження захисника про те, що свідок ОСОБА_12 лише підтвердила суду першої інстанції про те, що обвинувачений працював у супермаркеті, що їй не відомо про обставини, за яких ОСОБА_8 було обрано депутатом не відповідають дійсності.

З метою перевірки доводів сторони захисту, апеляційним судом було відтворене аудіозапис судових засідань від 16.09.2024 та 07.10.2024, під час яких було проведено допит свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_10 .

Так, свідок ОСОБА_12 вказала, що у власності ОСОБА_8 було багато торгових точок. ОСОБА_8 тісно спілкувався із ОСОБА_23 , який був керівником військової адміністрації Станиці Луганської. Після повномасштабного вторгнення рф, ОСОБА_13 разом із ОСОБА_8 , одні з перших, добровільно перейшли на бік окупаційної влади. Останнього згодом було обрано депутатом від партії «Єдина Росія» та видано відповідне посвідчення. Дії ОСОБА_8 були добровільними, без застосування примусу. Це була позиці обвинуваченого, його вибір, на здійснення якого він очікував вісім років, поки на території міста була влада України. Можливість виїхати з тимчасово окупованої території на підконтрольну владі України територію існувала від початку повномасштабного вторгнення рф та існує на даний час.

Допитана судом свідок ОСОБА_10 вказала, що ОСОБА_8 не виїхав з окупованої території, оскільки у нього там бізнес. Про те, що він став депутатом місцевої ради їй стало відомо з новин із інтернету, потім цю інформацію підтвердили родичі свідка, які проживають на окупованій території. Також свідок стверджувала, що новини про ОСОБА_8 та його фотографії в інтернеті не є неправдивими або змонтованими. Також свідку відомо, що обвинувачений на цей час перебуває у Станиці Луганській.

Отже допитані судом першої інстанції свідки підтвердили, що дійсно після повномасштабного вторгнення рф, у березні 2022 року вони виїхали з окупованої території та після цього часу не спілкувалися з обвинуваченим, що ОСОБА_8 дійсно займався господарською діяльністю, пов`язаною з торгівлею продуктів харчування, однак ці покази жодним чином не спростовують встановлених судом обставин вчинення обвинуваченим ОСОБА_8 злочину, за який його засуджено.

Твердження захисника про те, що покази допитаних свідків про те, що ОСОБА_8 став депутатом за власним бажанням є їх особистою думкою, що, на думку захисника, є підставою для визнання цих показів недопустимими, на переконання колегії суддів є хибними, оскільки показання свідка - це і є повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для конкретної справи.

Апеляційний суд критично відноситься і до доводів апелянта про те, що протоколи огляду інтернет ресурсів є неналежними доказами, оскільки у захисника немає доступу до даної інформації на офіційних сайтах, що на думку апелянта, не виключає можливості фейкової інформації та фотомонтажу з метою компрометації особи.

Згідно ч.2 ст.264 КПК не потребує дозволу слідчого судді здобуття відомостей з електронних інформаційних систем або її частини, доступ до яких не обмежується її власником, володільцем або утримувачем або не пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.

Огляд це слідча (розшукова) дія, яка проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення слідчий, прокурор проводять огляд місцевості, приміщення, речей, документів та комп`ютерних даних (ч.1 ст.237 КПК).

Відповідно до п.2 ч.2, ч.3 ст. 237 КПК огляд комп`ютерних даних проводиться слідчим, прокурором шляхом відображення у протоколі огляду інформації, яку вони містять, у формі, придатній для сприйняття їх змісту (за допомогою електронних засобів, фотозйомки, відеозапису, зйомки та/або відеозапису екрана тощо або у паперовій формі).

Для участі в огляді може бути запрошений потерпілий, підозрюваний, захисник, законний представник та інші учасники кримінального провадження. З метою одержання допомоги з питань, що потребують спеціальних знань, слідчий, прокурор для участі в огляді може запросити спеціалістів.

Відповідно до ч.7 ст. 237 КПК при огляді слідчий, прокурор або за їх дорученням залучений спеціаліст має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення оглянутого місця чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати речі і документи, які мають значення для кримінального провадження.

Відповідно до чинного кримінального процесуального законодавства України проведення будь-якої слідчої (розшукової) дії повинно супроводжуватися протоколюванням, вимоги до складання якого визначені положеннями ст. 104 КПК.

Як убачається з протоколів огляду інтернет ресурсів від 12.02.2024 (т. 3 а.п. 8-15), від 12.02.2024 (т. 3 а.п. 2-7), від 29.11.2023 (т. 2 а.п. 149-159), від 20.11.2023 (т.2 п.п.92-109), від 27.11.2023 (т. 2 а.п. 122-138), від 21.11.2023 (т. 2 а.п. 110-121), огляди інтернет-сторінок проведені органом досудового розслідування за участю спеціаліста ОСОБА_18 , до протоколів додано скриншоти оглянутих інтернет-сторінок та оптичні диски DVD-R із записом оглянутої інформації. Крім того зазначено інтернет-посилання, за допомогою якого у мережі Інтернет можливо ідентифікувати відповідні інтернет-сторінки, оглянуті під час досудового розслідування. Протоколи оглядів складені відповідно до вимог законодавства та містять усі необхідні відомості, передбачені ст. 104 КПК.

Таким чином, відсутні підстави вважати наявні у матеріалах провадження протоколи огляду інтернет-ресурсів недопустимими доказами, про що зазначає у своїй апеляційній скарзі захисник. У свою чергу сторона захисту не надала суду будь-яких доказів на підтвердження своїх тверджень про можливість монтування відеозаписів інтернет-сторінок.

На переконання колегії суддів сукупністю всіх обставин вчиненого діяння доведені зміст і спрямованість умислу обвинуваченого ОСОБА_8 вчинення дій, необхідних зайняття ним посади, пов`язаної з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора. При цьому судом вірно враховано, що обвинувачений вчиняв інкриміновані дії свідомо, добровільно, без будь-якого примусу, маючи достатній рівень освіти, спеціальних знань і життєвого досвіду не міг не розуміти незаконності вчинених ним дій.

Наведене у своїй сукупності свідчить про наявність в діях складу злочину, передбаченого ч.5 ст. 111-1 КК, тому підстав вважати його необґрунтовано засудженим колегія суддів не вбачає. Тому доводи апеляційної скарги захисника про недоведеність вини обвинуваченого ОСОБА_8 у вчинені інкримінованого йому злочину слід визнати безпідставними.

Яких-небудь даних, які б свідчили про необ`єктивність, упередженість органів розслідування або суду, під час апеляційного перегляд справи не встановлено.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях підкреслив, що суд не мусить надавати відповіді на кожне порушене питання, проте з рішення має бути ясно зрозуміло, що головні проблеми, порушені в даній справі, були вивчені і була надана конкретна чітка відповідь на аргументи, які є вирішальними для вирішення справи (справи «Ван де Хурк проти Нідерландів», §61, «Болдеа проти Румунії», §30, «Морейра Феррейра проти Португалії», § 84).

З огляду на вищезазначене, судом першої інстанції з достатньою повнотою перевірено всі доводи сторони захисту в судовому засіданні, зроблено аналіз доказів. У своїх висновках суд навів належні мотиви, з яких взяв до уваги одні докази і відхилив інші, та обґрунтовано дійшов висновку про доведеність винуватості ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого йому злочину, з чим погоджується й колегія суддів.

При цьому, місцевий суд дотримався вимог ст. 10 КПК, створивши необхідні умови для виконання учасниками процесу своїх процесуальних обов`язків і здійснення наданих їм прав. Сторони користувалися рівними правами та свободою у наданні доказів, дослідженні та доведенні їх переконливості перед судом. Клопотання сторін кримінального провадження вирішені судом у відповідності до вимог КПК.

Суд першої інстанції, з`ясувавши передбачені ст. 91 КПК обставини, що належать до предмета доказування, встановив факт наявності суспільно небезпечного діяння й обґрунтовано визнав доведеною винуватість ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 111-1 КК.

Фактичні дані, які покладено в основу вироку і на яких ґрунтується обвинувачення ОСОБА_8 отримано в порядку, визначеному КПК, вони узгоджуються між собою, були предметом безпосереднього дослідження суду, не викликають сумніву в законності їх збирання (формування) та процесуального закріплення. Тому ці дані в силу ст. 84 КПК є доказами у кримінальному провадженні.

Вищенаведені докази були досліджені судом першої інстанції з дотриманням вимог кримінального процесуального закону та їх обґрунтовано покладено в основу вироку, оскільки вони є належними, допустимими та достатніми.

Водночас даних, які б свідчили про наявність при розслідуванні кримінального провадження та його розгляді судом першої інстанції істотних порушень норм кримінального процесуального закону, які б тягли за собою безумовне скасування вироку, судом апеляційної інстанції не встановлено.

Підсумовуючи вищенаведене колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга захисника ОСОБА_7 є необґрунтованою та задоволенню не підлягає, а вирок Юр`ївського районного суду Дніпропетровської області від 16 жовтня 2024 року є законним, обґрунтованим та відповідає вимогам ст.370 КПК, підстави для його скасування відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 404, 405, 407 та 418, 419 КПК, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргузахисника ОСОБА_7 ,подану вінтересах обвинуваченого ОСОБА_8 залишитибез задоволення, вирок Юр`ївського районного суду Дніпропетровської області від 16 жовтня 2024 року щодо ОСОБА_8 за ч.5 ст. 111-1 КК - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили після її оголошення, але на неї може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.

СУДДІ :

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4