ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Єдиний унікальний номер 621/1352/23
Номер провадження 22-ц/818/1242/24
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 жовтня 2024 року м. Харків
Харківський апеляційний суд у складі:
головуючого судді Мальованого Ю.М.,
суддів: Маміної О.В., Тичкової О.Ю.
розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Зміївського районного суду Харківської області від 28 грудня 2023 року в складі судді Бібіка О.В. у справі № 621/1352/23 за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Племінне птахівниче підприємство «Роздольне» про стягнення боргу за договором позики,
В С Т А Н О В И В :
У квітні 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Приватного підприємства «Племінне птахівниче підприємство «Роздольне» (далі ПП «ППП «Роздольне») про стягнення боргу за договором позики.
Позов мотивовано тим, що 05 вересня 2020 року та 16 грудня 2020 року між нею та ПП «ППП «Роздольне» укладено Договір про надання поворотної фінансової допомоги № б/н, відповідно до умов яких підприємству надано позику у сумі 22 000 грн та 20 000 грн відповідно строком на 1 рік.
Проте, відповідач належним чином зобов`язання за договорами не виконав, а тому наявні підстави для нарахування пені та штрафних санкцій на підставі статті 625 ЦК України, а саме:
-за Договором про надання поворотної фінансової допомоги б/н від 15 вересня 2020 року 6 144,33 грн пені, а також інфляційних втрат -7361,16 грн , 3% річних -1037,92 грн;
-за Договором про надання поворотної фінансової допомоги № 16/12 від 16 грудня 2020 року - 7 244,93 грн пені, 6 087,40 інфляційних втрат, 3% річних - 792,33 грн річних.
Посилаючись на вказані обставини, ОСОБА_1 , просила стягнути з відповідача суми боргу за договорами про надання поворотної фінансової допомоги у розмірі 70 668,07 грн.
Рішенням Зміївського районного суду Харківської області від 28 грудня 2023 року позов ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Рішення судупершої інстанціїмотивовано тим,що оскількипозивачкою ненадано доказівукладення міжсторонами договорупозики таотримання відповідачемкоштів, підставидля задоволенняпозову відсутні. Надані ОСОБА_1 платіжні інструкції № 0.0.1945550187.1 від 17 грудня 2020 року, № 0.0.1836977018.1 від 15 вересня 2020 року підтверджують тільки ініціювання переказу грошових коштів та про зарахування грошових коштів на рахунок відповідача.
29 січня 2024 року через підсистему «Електронний суд» ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Жаданов Ігор Геннадійович, на вказане судове рішення подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просила рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.
Апеляційна скарга мотивована тим, що нею надано належні, допустимі та достатні докази укладення договорів позики з Відповідачем, та перерахування останньому усієї суми грошових коштів, що не спростовано ПП «ППП «Роздольне».
Нею було здійснено перерахування грошових коштів на рахунок підприємства, що підтверджено банківськими платіжними інструкціями. Платіжна інструкція 0.0.1945550187.1 від 17 грудня 2020 року та 0.0.1836977018.1 від 15 вересня 2020 року мають усі необхідні реквізити та є первинними документами.
Відповідно до частин 1, 2, 4, 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Частиною 3 статті 3 ЦПК України встановлено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Суд апеляційної інстанції розглядає апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Зміївського районного суду Харківської області від 28 грудня 2023 року в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами на підставі частини 1 статті 369 ЦПК України.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України - в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Матеріали справи свідчать, що 05 вересня 2020 року між ОСОБА_1 та ПП «ППП «Роздольне» укладено Договір про надання поворотної фінансової допомоги № б/н, відповідно до якого відповідачем отримано 22000 грн у строк до закінчення одного року від дати надання позики (а.с. 26-27).
16 вересня 2020 року вказані кошти ОСОБА_1 перераховано на рахунок ПП «ППП «Роздольне» (а. с. 22).
16грудня 2020 року між ОСОБА_1 та ПП «ППП «Роздольне» укладено Договір про надання поворотної фінансової допомоги № б/н, відповідно до якого відповідачу надано 20000 грн у строк до закінчення одного року від дати надання позики (а. с. 11-12).
17 грудня 2020 року вказані кошти ОСОБА_1 перераховано на рахунок ПП «ППП «Роздольне» (а. с. 13).
Відповідно до п.2.4 Договору кошти, залучені від позичальника як поворотна фінансова допомога повертаються у строк до закінчення одного року від дати надання позики.
У випадку несвоєчасного повернення поворотної фінансової допомоги позичальник сплачує позикодавцю пеню у розмірі подвійної ставки Національного Банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня за кожний день прострочення (п. 3.2 Договору).
За змістом статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини, інші юридичні факти.
За змістом статей 15 і 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Статтею 1046 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (стаття 1047 ЦК України).
Відповідно до частини 1 статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Підпунктом 14.1.257 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов`язковою до повернення.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (стаття 530 ЦК України).
Відповідно до положень статей 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, якою є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, про що зазначено у частині 1 статті 549 ЦК України. Пенею у свою чергу є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частина 3 статті 549 ЦК України).
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (частина 2 статті 625 ЦК України).
Згідно з частиною 1 статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Отже, за своїми правовими ознаками договір позики є реальним, одностороннім (оскільки, укладаючи договір, лише одна сторона - позичальник зобов`язується до здійснення дії (до повернення позики), а інша сторона - позикодавець стає кредитором, набуваючи тільки право вимоги), оплатним або безоплатним правочином, на підтвердження якого може бути надана розписка позичальника, яка є доказом не лише укладення договору, але й посвідчує факт передання грошової суми позичальнику.
Досліджуючи боргові розписки чи договори позики, суди повинні виявляти справжню правову природу укладеного договору, а також надавати оцінку всім наявним доказам і залежно від установлених результатів - робити відповідні правові висновки.
Такі правові висновки викладені у постановах Верховного Суду України від 18 вересня 2013 року у справі № 6-63цс13, від 02 липня 2014 року у справі № 6-79цс14, від 13 грудня 2017 року у справі № 6-996цс17 і підтримані Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 16 січня 2019 року у справі № 464/3790/16-ц (провадження № 14-465цс18).
Письмова форма договору позики унаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику (постанови Верховного Суду від 24 січня 2024 року у справі № 686/18121/21 (провадження № 61-14050св23), від 19 травня 2021 року у справі № 128/891/20-ц (провадження № 61-4560св21).
Відповідно до частини 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Згідно зі статтею 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним та відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямованим на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-383/2010 (провадження № 14-308цс18)).
За вимогами статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1 - 3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.
Згідно зі статтями 76, 77, 79 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги, і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина 1 статті 81 ЦК України).
Відповідно до частини 4 статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини 1- 3 статті 89 ЦПК України).
Зважаючи, що сторони уклали договори поворотної фінансової допомоги, за якими позикодавець передав позичальнику обумовлену договорами суму позики, а відповідач не підтвердив повне виконання своїх зобов`язань за цим договором з повернення цієї суми, факт отримання коштів не спростував, судова колегія вважає, що наявні підстави для стягнення заборгованості за вказаними договорами. При цьому, доказів належного виконання зобов`язань за договором позики відповідачем судам не надано.
Між тим, щодо суми стягнення суд виходить з такого.
Особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства (частина 1 статті 14 ЦК України).
У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем) (пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України).
Отже, з відповідача на користь позивачки стягненню підлягає лише штрафні санкції, нараховані до 23 лютого 2022 року.
За договором про надання поворотної фінансової допомоги від 06 вересня 2020 року:
Зважаючи, що кошти були переховані 16 вересня 2020 року, кількість днів прострочення складає 159 днів.
Отже, стягненню підлягає 3% річних виходячи з такого розрахунку: ((22000 х 3% х159) :365):100 = 288,51 грн,
інфляційній втрати: 22000 х ((100,9 х 100,8 х 100,6 х 101,3 х 101,6):100) = 23167,30 - 22000 = 1167,30 грн.
Розрахунок пені
Період розрахункуСтавка НБУ, %Кількість днів у періодіПеня, грн17.09.2021 - 21.10.20218.535358,63 грн.22.10.2021 - 09.12.20218.549502,08 грн.10.12.2021 - 20.01.2022942455,67 грн.21.01.2022 - 23.02.20221033397,81 грн.Всього пені:1714,19 грн.
Отже, загальна сума стягнення за цим договором складає 22000 + 1167,30 + 288 +1714,19 грн = 25170 грн.
За договором про надання поворотної фінансової допомоги від в16 грудня 2020 року:
Кошти було перераховано відповідачеві 17 грудня 2021 року, отже період прострочення становить 67 днів.
Відповідно до статті 625 ЦК України стягненню підлягає:
-3% річних виходячи з такого розрахунку: ((20000 х 3% х 67) : 365) : 100 = 110,14 грн;
-інфляційній втрати: 20000 х ((101,3 х 101,6):100) = 20584,16 - 20000 = 584,16 грн.
Пеня
Період розрахункуСтавка НБУ, %Кількість днів у періодіПеня, грн18.12.2021 - 20.01.2022934335,34 грн.21.01.2022 - 23.02.20221033361,64 грн.Всього пені:696,98 грн
Отже, загальна сума стягнення за цим договором складає: 20000 + 110,14 + 584,16 +696,98 грн = 21391,28 грн.
За результатами розгляду апеляційної скарги суд має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Згідно пункту 4 частини 1 статті 376 ЦПК України порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права є підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення.
Отже, рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_1 .
Частинам 1, 2, 10, 13 статті 141 ЦПК України встановлено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 було сплачено 1073,60 грн судово збору за подання позову, 1610,40 грн при поданні апеляційної скарги (а.с.37, 182)
Оскільки позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково, а саме на 65,89 % то позивач має право на відшкодування сплаченого судового збору пропорційно задоволеним вимогам у сумі 1768,49 грн.
Керуючись ст. ст. 141, 367, 374, 376, 382, 384 ЦПК України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Зміївського районного суду Харківської області від 28 грудня 2023 року скасувати та ухвалити нове.
Позов ОСОБА_1 доПриватного підприємства«Племінне птахівничепідприємство «Роздольне»про стягненняборгу задоговором позики задовольнити частково.
Стягнути з Приватного підприємства «Племінне птахівниче підприємство «Роздольне» (Харківська обл., Зміївський р-н, с. Роздольне, вул. Молодіжна, 1-А, ЄДРПОУ 38128176) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) заборгованість за договором про надання поворотної фінансової допомоги від 06 вересня 2020 року у загальному розмірі 25170 (двадцять п`ять тисяч сто сімдесят) грн, заборгованість за договором пронадання поворотноїфінансової допомогивід 16грудня 2020року у розмірі 21391 (двадцять одна тисяча триста дев`яносто одна) грн 28 коп., а також 1768 (одна тисяча сімсот шістдесят вісім) грн 49 коп. судового збору.
В іншій частині позов залишити без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.
Повне судове рішення складено 16 жовтня 2024 року.
Головуючий Ю.М. Мальований
Судді О.В. Маміна
О.Ю. Тичкова
Суд | Харківський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 16.10.2024 |
Оприлюднено | 17.10.2024 |
Номер документу | 122317372 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них страхування, з них інших видів кредиту |
Цивільне
Харківський апеляційний суд
Мальований Ю. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні