Постанова

від 15.10.2024 по справі 916/2260/24

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2024 рокум. ОдесаСправа № 916/2260/24Південно-західний апеляційний господарський суд у складі:

головуючого судді С.І. Колоколова,

суддів: Я.Ф. Савицького, Н.С. Богацької,

секретар судового засідання: А.Н. Ісмаілова,

за участю представників:

від прокуратури: І.О. Коломійчук;

від позивача-1: не з`явився;

від позивача-2: не з`явився;

від відповідача-1: О.М. Чудновська;

від відповідача-2: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ,,ТАТ ОЙЛ

на рішення Господарського суду Одеської області від 26.06.2024, повний текст складено та підписано 28.06.2024

у справі №916/2260/24

за позовом керівника Подільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі:

1) Подільської міської ради Подільського району Одеської області;

2) Департаменту житлово-комунального господарства, архітектури та земельних відносин Подільської міської ради Подільського району Одеської області;

до відповідачів:

1) Товариства з обмеженою відповідальністю ,,ТАТ ОЙЛ;

2) Комунального некомерційного підприємства ,,Муніципальна обслуговуюча компанія ,,Чиста громада Подільської міської ради Подільського району Одеської області;

про визнання недійсними додаткових угод та повернення безпідставно сплачених коштів у розмірі 358 483,20 грн,

головуючий суддя суду першої інстанції: Петренко Н.Д.

місце прийняття рішення: Господарський суд Одеської області

В С Т А Н О В И В :

Керівник Подільської окружної прокуратури звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою в інтересах держави в особі: Подільської міської ради Подільського району Одеської області (надалі також Міська рада) та Департаменту житлово-комунального господарства, архітектури та земельних відносин Подільської міської ради Подільського району Одеської області (надалі також Департамент) до Товариства з обмеженою відповідальністю ТАТ ОЙЛ (надалі також Товариство, ТОВ ТАТ ОЙЛ) та Комунального некомерційного підприємства Муніципальна обслуговуюча компанія Чиста громада Подільської міської ради Подільського району Одеської області (надалі також Підприємство, КНП МОК Чиста громада), згідно якої просив:

-визнати недійсною додаткову угоду №2 від 25.08.2023 до договору № ХБТ-03/03/23 від 10.03.2023, укладеного між відповідачами.

-визнати недійсною додаткову угоду №3 від 25.10.2023 до договору № ХБТ-03/03/23 від 10.03.2023, укладеного між відповідачами;

-стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ,,ТАТ ОЙЛ безпідставно надмірно сплачені бюджетні кошти у сумі 358 483,20 грн.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилався на те, що спірну закупівлю бензину А-95 та дизельного палива за процедурою відкритих торгів з особливостями проведено на підставі п.10 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України Про публічні закупівлі, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою КМУ №1178 від 12.10.2022. Прокурор зауважує, що при укладанні додаткових угод №2 та №3 сторонами не дотримано вимоги ч. 2 п. 19 Особливостей, безпідставно змінено істотні умови договору №ХБТ-03/03/23 від 10.03.2023, кожного разу при укладанні додаткових угод належним чином не обґрунтовано та документально не підтверджено коливання ціни бензину А-95 та дизельного палива на ринку після укладення договору та попередньої угоди. Прокурор підкреслює відсутність правових підстав для зміни ціни одиниці товарів за договорами у відповідності до укладених додаткових угод.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 26.06.2024 позовні вимоги задоволено у повному обсязі. Визнано недійсною додаткову угоду №2 від 25.08.2023 до договору №ХБТ-03/03/23 від 10.03.2023, укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю ТАТ ОЙЛ та Комунальним некомерційним підприємством Муніципальна обслуговуюча компанія Чиста громада Подільської міської ради Подільського району Одеської області. Визнано недійсною додаткову угоду №3 від 25.10.2023 до договору №ХБТ-03/03/23 від 10.03.2023, укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю ТАТ ОЙЛ та Комунальним некомерційним підприємством Муніципальна обслуговуюча компанія Чиста громада Подільської міської ради Подільського району Одеської області. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю ТАТ ОЙЛ на користь Подільської міської ради Подільського району Одеської області безпідставно надмірно сплачені бюджетні кошти у сумі 358 483,20 грн.

Приймаючи вказане рішення, місцевий господарський суд, встановив, що договором №ХБТ-03/03/23 від 10.03.2023 сторони погодили всі істотні умови предмет, ціну та строк виконання зобов`язань за договором відповідно до вимог частини третьої статті 180 ГК України та Закону України Про публічні закупівлі. Разом із тим, внаслідок укладання додаткових угод №2 та №3 збільшено ціну за одиницю товару: бензину А-95 з 46,96 грн. до 53,98 грн. за 1 літр, тобто на 7,02 грн. (на 14,95 % більше від первинної ціни), та дизельного пального з 48,08 грн. до 54,38 грн. за 1 літр, тобто на 6,3 грн. (13,10 % більше від первинної ціни), при цьому, кількість літрів палива зменшено. Так, за даними видаткових накладних, із запланованого об?єму згідно з первинним Договором та Додаткової угоди №1 - бензину А-95 заплановано 66000 літрів, а поставлено лише 61710, що на 4290 менше, та 60000 літрів дизельного палива поставлено лише 56730, що на 3270 менше.

Господарський суд зазначив, що зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його у власність покупця за договором про закупівлю можлива у випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялись, то зміна ціни товару в бік збільшення у випадку зростання ціни такого товару на ринку можлива, лише якщо це призвело до істотної зміни обставин, в порядку статті 652 Цивільного кодексу України, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. У будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини п`ятої статті 41 Закону №922-VIII, проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.

Господарський суд Одеської області вважає, що висновки цінового моніторингу, на підставі яких укладено спірні додаткові угоди, не можуть бути достатньою підставою для збільшення ціни, оскільки не містять відомостей щодо динаміки ціни на предмет закупівлі, а також в них відсутній аналіз вартості товару на конкретну дату укладання додаткових угод у порівнянні з попередніми періодами від дати укладання попередньої додаткової угоди, у зв`язку з чим не містить належного обґрунтування для зміни істотних умов договору на підставі п.2 ч.5 ст.41 Закону України Про публічні закупівлі, відповідно вказана інформація не може підтверджувати коливання ціни на товар.

За таких обставин, місцевий господарський суд дійшов висновку, що збільшення ціни електричної енергії у додаткових угодах №2 та №3 по відношенню до погодженої у Договорі ціни здійснено з порушенням ст. 41 Закону України Про публічні закупівлі, зокрема п. 2 ч. 5 ст. 41 цього Закону, яким встановлена не лише вимога пропорційного збільшення ціни за одиницю товару по відношенню до збільшення ціни товару на ринку, а й 10-відсоткове обмеження такого збільшення. А відтак, суд виснував про наявність підстав для визнання недійсними додаткової угоди №2 від 25.08.2023 та додаткової угоди №3 від 25.10.2023 до договору № ХБТ-03/03/23 від 10.03.2023, укладеного між відповідачами, з огляду на те, що положення додаткових угод суперечать наведеним вище нормам ЦК України та Закону №922-VIII.

У зв`язку з викладеним, оскільки зазначені додаткові угоди є недійсними та не породжують правових наслідків, суд дійшов до висновку, що поставка і оплата товару мала здійснюватися сторонами відповідно до умов укладеного договору №ХБТ-03/03/23 від 10.03.2023 з урахуванням додаткової угоди №1, а відтак позовна вимога про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю ,,ТАТ ОЙЛ безпідставно надмірно сплачених бюджетних коштів у сумі 358 483,20 грн. також підлягає задоволенню.

Не погодившись з ухваленим рішенням суду Товариство з обмеженою відповідальністю ТАТ ОЙЛ звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати, та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги скаржник зазначає, що висновки цінового моніторингу Одеської регіональної торгово-промислової палати є належним доказом щодо середніх роздрібних цін на внутрішньому ринку України, оскільки коливання ціни товару на ринку передбачає динаміку ціни товару, зокрема в бік збільшення, за період з моменту укладення договору про закупівлю та до моменту виникнення необхідності у внесенні відповідних змін, зумовлених таким коливанням. До того ж, позивачем взагалі не зазначено, коливання ціни на якому саме ринку повинно відбуватися.

Апелянт наголошує, що зміна умов договору не відбувалась в односторонньому порядку, була погоджена із замовником, та при цьому, ціна самого договору залишилась незмінно, що не заперечується самим позивачем.

У відзиві на апеляційну скаргу Подільська окружна прокуратура просить апеляційну скаргу відповідача на рішення Господарського суду Одеської області від 26.06.2024 залишити без задоволення, виходячи з наступного.

На переконання прокурора, висновки Одеської регіональної торгово-промислової палати не можуть свідчити про коливання середньоринкових цін, оскільки у них зазначено про середні роздрібні ціни (АЗС) станом на вказані дати, крім того висновки не містять інформацію про коливання ціни, а лише про середню роздрібну ціну товару у мережах заправок, а не середньоринкові ціни. Таким чином, відсутні підтверджуючі документи щодо наявності об`єктивної обставини (зокрема, коливання ціни) для внесення змін до Договору №ХБТ-03/03/23 в частині збільшення ціни за одиницю товару, оскільки не підтверджується підвищення ціни за одиницю товару, який є предметом закупівлі саме з дати укладення договору від 10.03.2023 №ХБТ-03/03/23 до дати укладення додаткових угод від 25.08.2023 №2; від 25.10.2023 №3.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 15.07.2024 для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді С.І.Колоколова, суддів: Н.С. Богацької, Я.Ф. Савицького.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.07.2024 витребувано у Господарського суду Одеської області матеріали справи №916/2260/24. Відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю ,,ТАТ ОЙЛ на рішення Господарського суду Одеської області від 26.06.2024 у справі №916/2260/24 до надходження матеріалів даної справи з Господарського суду Одеської області.

30.07.2024 матеріали справи №916/2260/24 надійшли до Південно-західного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.09.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю ,,ТАТ ОЙЛ на рішення Господарського суду Одеської області від 26.06.2024 у справі №916/2260/24. Встановлено іншим учасникам справи згідно з нормами ст.263 ГПК України строк для подання відзиву на апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі. Призначено розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю ,,ТАТ ОЙЛ на 15 жовтня 2024 року о 14:00 год.

11.09.2024 від прокуратури надійшов відзив на апеляційну скаргу.

Представники прокуратури та Товариства з обмеженою відповідальністю ,,ТАТ ОЙЛ були присутніми у судовому засіданні.

Інші учасники справи про розгляд справи в суді апеляційної інстанції повідомлялись належним чином, своїми правами на участь у судовому засіданні та на подачу відзиву, не скористались, що згідно з частиною третьою статті 263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

В силу статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши пояснення прокурора та представника Товариства з обмеженою відповідальністю ,,ТАТ ОЙЛ, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, апеляційна інстанція дійшла наступних висновків.

21.02.2023 Комунальне некомерційне підприємство Муніципальна обслуговуюча компанія Чиста громада Подільської міської ради Подільського району Одеської області розпочато закупівлю UA-2023-02-21-010791-а, з кодом: ДК 021:2015:09130000-9: Нафта і дистиляти, на закупівлю Бензину А-95, дизельне паливо, на загальну суму 6 500 000 гривень, кошти місцевого бюджету.

Учасниками торгів були ТОВ ТАТ ОЙЛ з ціновою пропозицією 5 336 880 грн та ФОП Сухіна Денис Олегович з ціновою пропозицією 5 470 200 грн. Розкриття тендерних пропозицій учасників торгів відбулось 02.03.2023.

Згідно з протоколом розкриття тендерних пропозицій від 02.03.2023 переможцем відкритих торгів визнано пропозицію від ТОВ ТАТ ОЙЛ.

У подальшому прийнято рішення про намір укласти з ним договір про закупівлю, про що 02.03.2023 на веб-порталі електронної системи публічних закупівель Prozorro розміщено відповідне повідомлення.

10.03.2023 за наслідками відповідної процедури між Підприємством (Покупець) та ТОВ ТАТ ОЙЛ (Продавець) укладено договір №ХБТ-03/03/23 про закупівлю товарів за бюджетні кошти (далі - Договір), предметом якого є нафтопродукти: бензин А-95 та дизельне паливо, що зазначено у п. 1.1 Договору.

Згідно з п. 2.1 Договору поставка товару Продавцем здійснюється на протязі однієї доби з моменту подання заявки Покупцем на постачання товару. Строк поставки товару до 31.12.2023.

Відповідно до п. 4.1. Договору ціна договору з урахуванням ПДВ складає 5 336 880 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ 7% - 349 141,68 грн., згідно специфікації № 1 (додаток 1) обсяг постачання Бензину А-95 становить 66000 л - 41,88 грн./л з ПДВ на загальну суму 2 764 080 грн. з ПДВ та ДП 60000 л - 442,88 грн./л з ПДВ на загальну суму 2 572 800 грн. з ПДВ 7%.

Відповідно до п. 7.1. договір набирає сили з моменту його підписання і діє до 31.12.2023.

Пунктом 7.10 Договору передбачено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків передбачених пунктом 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України Про публічні закупівлі, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178.

Дану закупівлю за процедурою відкритих торгів з особливостями проведено на підставі пункту 10 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України Про публічні закупівлі, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178 (далі - Особливості).

Відповідно до пункту 17 Особливостей, договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі згідно з пунктами 10 і 13 цих особливостей укладається відповідно до Цивільного і Господарського кодексів України з урахуванням положень статті 41 Закону, крім 4.4. 2-5, 7-9 статті 41 Закону та цих особливостей.

Згідно пункту 18 Особливостей умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі, у тому числі за результатами електронного аукціону, крім випадків:

визначення грошового еквівалента зобов?язання в іноземній валюті;

перерахунку ціни в бік зменшення ціни тендерної пропозиції переможця без зменшення обсягів закупівлі;

перерахунку ціни та обсягів товарів в бік зменшення за умови необхідності приведення обсягів товарів до кратності упаковки.

Частиною 2 пункту 19 Особливостей визначено, що істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпункту 13 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов?язань сторонами в повному обсязі, крім випадку, зокрема, погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення.

Додатковою угодою №1 від 21.07.2023 сторони погодились змінити ціну в Договорі про закупівлю в бік збільшення відповідно до специфікації (додаток 1 до Договору), а саме ціна з 01.07.2023 на: бензин А-95 з 41,88 грн. (з ПДВ) на 46,96 грн. (з ПДВ); дизельне паливо з 42,88 грн. (з ПДВ) на 48.08 грн. (з ПДВ), у зв`язку з поверненням ставки 20 % податку на додану вартість на нафтопродукти, що класифікується за кодом УКТ ЗЕД 2709 00 10 00 та 2709 00 90 00. Сума Договору складає 5 763 200,00 грн.

Підставою для укладання додаткової угоди №1 від 21.07.2023 до Договору від 10.03.2024 за № ХБТ-03/03/23 стало повернення ставки 20 % податку на додану вартість на бензин моторний, важкі дистиляти, скраплений газ, біодизель, дизельне паливо, паливо моторне альтернативне, що класифікується за кодом УКТ ЗЕД визначений п.41 пр.5 р. ХХ Податкового кодексу України (Закону України Про внесення змін до розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо ставок акцизного податку на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану від 01.07.2023 за №7668-д), яким встановлено ставки акцизного податку на такі товари, а також на нафту або нафтопродукти сирі, одержані з бітумінозних порід (мінералів), класифікуються за кодом УКТ ЗЕД 2709 00 10 00 та 2709 00 90 00 з 01.07.2023.

Додатковою угодою №2 від 25.08.2023 сторони погодились змінити ціну в Договорі про закупівлю в бік збільшення, а саме, ціна на: бензин А-95 з 46,96 грн (з ПДВ) на 51.26 грн (з ПДВ); дизельне паливо з 48.08 грн (з ПДВ) на 51.58 грн (з ПДВ), сума Договору лишається незмінна 5 763 200,00 грн. Також, внесені зміни до специфікації в частині поставки об?єму товару та визначено, що 34 812,329 літрів бензину А-95 закуповується за ціною 51,26 грн (з ПДВ) та 31 692,904 літрів дизельного палива закуповується за ціною 51,58 грн (з ПДВ).

Ціна на товар за додатковою угодою №2 збільшена на 9,1% (бензин А-95) та на 7,28% (дизельне паливо) відповідно до ціни, установленій у попередній додатковій угоді.

Обґрунтуванням зростання ціни для сторін став Висновок цінового моніторингу Одеської регіональної торгово-промислової палати № СИО-е №000147 від 25.08.2023, де проаналізовано стан середніх роздрібних цін на внутрішньому ринку України на Бензин А-95 станом на 21.07.2023 та станом на 23.08.2023 та зазначено про зростання середнього значення вартості ціни на 9,159 %, а також дизельного палива станом на 21.07.2023 та станом на 23.08.2023 та зазначено про зростання середнього значення вартості ціни на 10,266 %.

Додатковою угодою №3 від 25.10.2023 сторони погодились змінити ціну в Договорі про закупівлю в бік збільшення відповідно до специфікації (додаток 1 до Договору), а саме з 01.07.2023 ціна на: бензин А-95 з 51,26 грн. (з ПДВ) на 53,98 грн. (з ПДВ); дизельне паливо з 51,58 грн. (з ПДВ) на 54,38 грн. (з ПДВ), сума Договору лишається незмінна 5 763 200, 00 грн. Також, внесені зміни до специфікації (додаток № 1 до Договору) в частині поставки об?єму товару та визначено, що 20 713,227 літрів бензину А-95 закуповується за ціною 53,98 грн. (з ПДВ) та 17730, 415 літрів дизельного палива закуповується за ціною 54,38 грн. (з ПДВ).

Ціна на товар за додатковою угодою №3 збільшена на 5,3 % (бензин А-95) та на 5,42% (дизельне паливо) відповідно до ціни, установленій у попередній додатковій угоді.

Обґрунтуванням зростання ціни для сторін став Висновок цінового моніторингу Одеської регіональної торгово-промислової палати № СИО-е № 000192 від 25.10.2023, де проаналізовано стан середніх роздрібних цін на внутрішньому ринку України на Бензин А-95 станом на 23.08.2023 та станом 24.10.2023 та зазначено про зростання середнього значення вартості ціни на 5,581%, а також дизельного палива станом на 23.08.2023 та станом на 24.10.2023 та зазначено про зростання середнього значення вартості ціни на 6,571%.

На виконання договору №ХБТ-03/03/23 про закупівлю товарів за бюджетні кошти від 10.03.2023, Товариством поставлено Підприємству, а останнім оплачено товар:

-в період з 10.03.2023 по 30.06.2023 поставлено бензину А-95 за ціною 41,88 грн. з урахуванням ПДВ 7% - 22 000 л на суму 921360 грн. та Дизельного палива за ціною 42,88 грн. з урахуванням ПДВ 7% - 21 000 л на суму 900 480 грн.;

- в період з 01.07.2023 до 31.12.2023 поставлено бензину А-95 за ціною 46,96 грн. з урахуванням ПДВ 20 % - 6000 л на суму 281 760 грн. та Дизельного палива за ціною 48,08. грн. з урахуванням ПДВ 20 % - 5000 л на суму 240 400 грн.;

-в період з 01.07.2023 по 31.12.2023 поставлено бензину А-95 за ціною 51,26 грн. з урахуванням додаткової угоди №2 від 25.08.2023 13 000 л на суму 666 380 грн. та Дизельного палива за ціною 52,58 грн. - 13 000 л на суму 666 380 грн.;

-в період з 01.07.2023 по 31.12.2023 поставлено бензину А-95 за ціною 53,98 грн. з урахуванням додаткової угоди №3 від 25.10.2023 20 710 л на суму 1 117 925,8 грн. та Дизельного палива за ціною 54,38 грн. - 17 730 л на суму 964 157,4 грн.

Вказані обставини підтверджуються платіжними інструкціями №60, №97, №128, №171, №203, №234, №266, №300, №311, №350 та накладними №8157, №12735, №16562, №21012, №25195, №30669, №35186, №40020, №42294, №46099, наявними в матеріалах справи (т.1 а.с. 70-89).

Отже, починаючи з 01.07.2023 до 31.12.2023 за новими підвищеними цінами з місцевого бюджету КНП МОК Чиста громада сплачено ТОВ ТАТ ОЙЛ грошові кошти у розмірі 3 414 843,2 грн. за поставлені на виконання зобов?язань, викладених у договорі про закупівлю №ХБТ-03/03/23 від 10.03.2023: 33 710 л бензину А-95 (на суму 1 784 305,8 грн.) та 30 730 л дизельного палива (на суму 1 630 537,4 грн.).

Вважаючи, що відповідачами безпідставно змінено істотні умови договору №ХБТ-03/03/23 про закупівлю товарів за бюджетні кошти від 10.03.2023, внаслідок укладання додаткових угод №2 та №3, прокурор звернувся до суду із даним позовом із позовними вимогами про визнання вказаних додаткових угод недійсними, а також про повернення безпідставно сплачених коштів у розмірі 358 483,20 грн.

Згідно з частини першої статті 626 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частини першої та пункту першого частини другої статті 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

За змістом частини першої статті 174 Господарського кодексу України (далі ГК України), господарські зобов`язання можуть виникати: з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частиною першою статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно частини сьомої статті 179 ГК України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Як вбачається із матеріалів справи, встановлено судом першої інстанції та не заперечується учасниками справи, між відповідачами виникли господарські правовідносини, підставою яких є договір про закупівлю товару №ХБТ-03/03/233 від 10.03.2023.

Частиною першою статті 712 ЦК України, положення якої кореспондуються з приписами частини першої статті 265 ГК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов?язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов?язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У статті 669 ЦК України визначено, що кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні.

Частиною першою статті 670 ЦК України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад визначає Закон України Про публічні закупівлі. Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

За змістом статті 1 Закону України Про публічні закупівлі, договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі / спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.

Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (ч. 1 ст. 41 Закону України Про публічні закупівлі).

Відповідно до частини четвертої статті 41 Закону України Про публічні закупівлі умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Положення частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України передбачають такий спосіб захисту порушеного права, як визнання недійсним правочину (господарської угоди).

Цивільний кодекс України визначає правочин як дію особи, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; шляхом укладання правочинів суб`єкти цивільних відносин реалізують свої правомочності, суб`єктивні цивільні права за допомогою передачі цих прав іншим учасникам.

Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до частин першої та третьої статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1- 3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

У розумінні наведених положень законодавства оспорювати правочин у суді може одна із сторін правочину або інша заінтересована особа. За відсутності визначення поняття "заінтересована особа" такою особою є кожен, хто має конкретний майновий інтерес в оспорюваному договорі.

Вимоги заінтересованої особи, яка в судовому порядку домагається визнання правочину недійсним, спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину. Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав.

Особа, яка звертається до суду з позовом про визнання недійсним договору (чи його окремих положень), повинна довести конкретні факти порушення її майнових прав та інтересів, а саме: має довести, що її права та законні інтереси як заінтересованої особи безпосередньо порушені оспорюваним договором і в результаті визнання його (чи його окремих положень) недійсним майнові права заінтересованої особи буде захищено та відновлено.

Реалізуючи право на судовий захист і звертаючись до суду з позовом про визнання недійсним правочину, стороною якого не є, позивач зобов`язаний довести (підтвердити) в установленому законом порядку, яким чином оспорюваний ним договір порушує (зачіпає) його права та законні інтереси, а суд, у свою чергу, - перевірити доводи та докази, якими позивач обґрунтовує такі свої вимоги, і в залежності від встановленого вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту позивача. Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Законодавець встановлює, що наявність підстав для визнання правочину недійсним має визначатися судом на момент його вчинення. Для такого визнання з огляду на приписи статті 5 Цивільного кодексу України суд має застосувати акт цивільного законодавства, чинний на момент укладення договору (такі висновки сформульовано в постановах Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 905/1227/17 і від 13.07.2022 у справі № 363/1834/17).

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади визначає Закон України "Про публічні закупівлі" (далі Закон №922-VIII) , метою якого є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Вирішуючи питання про визнання недійними додаткових угод №2 від 25.08.2023 та №3 від 25.10.2023 до договору №ХБТ-03/03/23 від 10.03.2023, колегія суддів доходить до наступних висновків.

Відповідно до частини першої статті 41 Закону № 922-VIII договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Згідно із частиною першою статті 628, статтею 629 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

За частиною другою статті 189 Господарськогокодексу України ціна є істотною умовою господарського договору.

Згідно з частиною першою статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Згідно із частинами третьою, четвертою статті 653 ЦК України у разі зміни договору зобов`язання змінюється з моменту досягнення домовленості про зміну договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із частинами першою, другою статті 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв`язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов`язання доставки.

Відповідно до частини четвертої статті 41 Закону № 922-VIII умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Згідно з пунктом 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10% пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.

Із системного тлумачення наведених норм ЦК України, ГК України та Закону № 922-VIII вбачається, що ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов`язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається.

Зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його у власність покупця за договором про закупівлю можлива у випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялись, то зміна ціни товару в бік збільшення у випадку зростання ціни такого товару на ринку можлива, лише якщо це призвело до істотної зміни обставин, в порядку статті 652 ЦК України, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

У будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII, проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.

В іншому випадку не досягається мета Закону № 922-VIII, яка полягає в забезпеченні ефективного та прозорого здійснення закупівель, створенні конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобіганні проявам корупції в цій сфері та розвитку добросовісної конкуренції, оскільки продавці з метою перемоги можуть під час проведення процедури закупівлі пропонувати ціну товару, яка нижча за ринкову, а в подальшому, після укладення договору про закупівлю, вимагати збільшити цю ціну, мотивуючи коливаннями ціни такого товару на ринку.

Наведене підтверджується також історичним тлумаченням норм пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII. У цьому Законі в редакції до 19 квітня 2020 року норма пункту 2 частини п`ятої статті 41 була викладена в статті 36 та мала такий зміст: «Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадку зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі».

Отже, вказана норма Закону № 922-VIII в редакції до 19 квітня 2020 року не дозволяла зміни ціни за одиницю товару більше ніж на 10 % від ціни, визначеної сторонами при укладенні договору про закупівлю, проте не обмежувала сторони в можливості багато разів змінювати (не було обмежень щодо строків зміни ціни) таку ціну протягом дії договору в межах встановлених 10 % у разі коливання ціни такого товару на ринку.

Зазначена норма була змінена Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель» № 114-IX від 18 вересня 2019 року (далі - Закон №114-ІХ), яким Закон №922-VIII було викладено в новій редакції. У новій редакції зазначена норма була викладена в пункті 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII та доповнена умовою, що така зміна ціни в бік збільшення не може відбуватись частіше ніж один раз на 90 днів, крім закупівлі бензину, дизельного пального, газу та електричної енергії.

Отже, в новій редакції норма пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII не змінила свого змісту щодо розміру зміни ціни за одиницю товару (не більше ніж на 10 % від ціни, визначеної сторонами при укладенні договору про закупівлю), проте була доповнена умовою, яка обмежила строки зміни такої ціни, а саме не частіше ніж один раз на 90 днів.

Як убачається з пояснювальної записки до проєкту Закону №114-ІХ, метою його прийняття було удосконалення системи публічних закупівель, спрямованої на розвиток конкурентного середовища та добросовісної конкуренції у сфері закупівель, а також забезпечення виконання міжнародних зобов`язань України у сфері публічних закупівель, у тому числі протидії «ціновому демпінгу» коли учасник процедури закупівлі пропонує значно занижену ціну товару, щоб перемогти, а потім через додаткові угоди суттєво збільшує ціну товару та відповідно зменшує обсяг закупівлі, чим нівелює результати публічної закупівлі.

За такої мети очевидно, що зміни, внесені законодавцем Законом №114-ІХ у вказану норму пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII, не були спрямовані на те, щоб дозволити учасникам публічних закупівель використовувати «ціновий демпінг» з подальшим збільшенням ціни за одиницю товару більше ніж на 10 % від ціни, визначеної сторонами за результатами процедури закупівлі та при укладенні договору про закупівлю.

Такий правовий висновок викладено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 24.01.2024 у справі №922/2321/22 щодо застосування пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України Про публічні закупівлі.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, внаслідок укладання оспорюваних додаткових угод №2 та №3 збільшено ціну за одиницю товару: бензину А-95 з 46,96 грн. до 53,98 грн. за 1 літр, тобто на 7,02 грн. (на 14,95 % більше від первинної ціни), та дизельного пального з 48,08 грн. до 54,38 грн. за 1 літр, тобто на 6,3 грн. (13,10 % більше від первинної ціни), при цьому, кількість літрів палива зменшено.

Враховуючи викладене, вказані вище додаткові угоди №2 від 25.08.2023 та №3 від 25.10.2023 до договору №ХБТ-03/03/23 від 10.03.2023 суперечать наведеним вище нормам Цивільного кодексу України та Закону України "Про публічні закупівлі", а тому підлягають визнанню недійсними, про що правомірно виснував суд першої інстанції. Відтак, доводи апеляційної скарги Товариства у цій частині судом апеляційної інстанції відхиляються.

Щодо посилань скаржника на те, що висновки цінового моніторингу Одеської регіональної торгово-промислової палати є належним доказом щодо середніх роздрібних цін на внутрішньому ринку України, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, висновки цінового моніторингу Одеської регіональної торгово-промислової палати, де проаналізовано стан середніх роздрібних цін на внутрішньому ринку України на Бензин А-95, а також дизельного палива станом не містять відомостей щодо динаміки ціни на предмет закупівлі, також в них відсутній аналіз вартості товару на конкретну дату укладання додаткових угод у порівнянні з попередніми періодами від дати укладання попередньої додаткової угоди, при цьому підвищення ціни додатковими угодами №2 та №3 передбачено з 01.07.2023, однак відомості щодо динаміки ціни на вказану дату також відсутні.

Враховуючи викладене, колегія апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що вказані висновки цінового моніторингу не можуть бути достатньою підставою для збільшення ціни, а відтак доводи скаржника у цій частині апеляційним господарським судом залишаються без задоволення.

Щодо позовної вимоги про повернення безпідставно сплачених коштів у розмірі 358483,20 грн. колегія суддів зазначає наступне.

Стаття 1212 Цивільного кодексу України передбачає, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Оскільки зазначені додаткові угоди №2 та №3 є недійсними та не породжують правових наслідків, правовідносини між відповідачами щодо ціни бензину А-95 та дизельного палива, поставлених за договором №ХБТ-03/03/23 від 10.03.2023, мали регулюватись сторонами відповідно до умов укладеного договору з урахуванням додаткової угоди №1 від 21.07.2023.

Таким чином, сума надлишково сплачених з місцевого бюджету коштів за бензин та дизельне паливо склала 358483,20 грн., що вірно встановлено судом першої інстанції.

Враховуючи викладене, грошові кошти в сумі 358483,20 грн. є такими, що були безпідставно одержані Товариством, підстава їх набуття відпала, а тому відповідач-1 зобов`язаний їх повернути Подільській міській раді Подільського району Одеської області, що відповідає приписам статей 216, 1212 ЦК України.

З урахуванням наведеного, Південно-західний апеляційний господарський суд відхиляє доводи апеляційної скарги, оскільки вони не спростовують висновків Господарського суду Одеської області, у зв`язку з чим підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення колегія суддів не вбачає, а в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.

Колегія суддів також зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод. (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03, від 28.10.2010).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

У справі, що розглядається, колегія суддів доходить висновку, що судом було надано скаржнику вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків місцевого господарського суду.

В силу приписів статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

У зв`язку з відмовою у задоволенні апеляційної скарги відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за її подання та розгляд покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 276, 281 - 284

Господарського процесуального кодексу України,

Південно-західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ,,ТАТ ОЙЛ залишити без задоволення.

2.Рішення Господарського суду Одеської області від 26.06.2024 у справі №916/2260/244 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках і строки, передбачені ст.ст.287, 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено 16.10.2024.

Головуючий суддя С.І. Колоколов

СуддяН.С. Богацька

СуддяЯ.Ф. Савицький