Постанова

від 09.10.2024 по справі 910/384/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" жовтня 2024 р. Справа№ 910/384/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Вовка І.В.

суддів: Сибіги О.М.

Станіка С.Р.

секретар судового засідання: Михайленко С.О.

за участю:

представника позивача - Кравченко Л.С.

представників відповідачів - Скаржинський М.В., Ярошенко В.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Меридіан ім.С.П.Корольова"

на рішення Господарського суду міста Києва від 01.05.2024

(Повний текст рішення складено 10.05.2024)

у справі № 910/384/24 (суддя Ягічева Н.І.)

за позовом Державного підприємства "Виробниче об`єднання "Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова",

до Відкритого акціонерного товариства "Меридіан ім.С.П.Корольова",

про стягнення 5 801 618,25 грн, -

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2024 Державне підприємство "Виробниче об`єднання "Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова" звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Меридіан ім.С.П.Корольва" про стягнення 3 766 495,62 грн пені та 2 126 247,53 грн штрафу, а всього - 5 892 743,14 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення умов договору на виконання робіт № 189 від 01.11.2022 у встановлені строки не виконав роботи, внаслідок чого позивач просить стягнути з відповідача спіну суму пені та штрафу, нарахованих на підставі п. 7.2 зазначеного договору.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.05.2024 у справі № 910/384/24 позов задоволено повністю та стягнуто з відповідача на користь позивача 3 675 370,72 грн пені, 2 126 247,53 грн штрафу та 87 024,27 грн витрат по сплаті судового збору.

Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги виходив з того, що позивачем належними та допустимими доказами доведено порушення відповідачем своїх зобов`язань за договором на виконання робіт №189 від 01.11.2022 щодо строків виконання обумовлених робіт, тому позивач вправі вимагати сплати неустойки, як це передбачено умовами зазначеного договору.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, ВАТ "Меридіан ім.С.П.Корольва" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 01.05.2024 року по справі № 910/384/24 повністю та прийняти нове рішення про відмову у позові в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення ухвалено судом без з`ясування обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Так, в апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що суд першої інстанції вирішуючи даний спір не врахував того, що відповідач мав намір вчасно та добросовісно виконати умови зазначеного договору, проте ряд обставин, які від нього не залежали, істотно впливали на можливість своєчасно та в повному обсязі здійснити виконання обумовлених робіт.

Позиції учасників справи

У відзиві позивач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення Господарського суду міста Києва від 01.05.2024 у даній справі без змін, як таке що прийнято з урахуванням всіх обставин справи та з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.06.2024, матеріали апеляційної скарги Відкритого акціонерного товариства "Меридіан ім.С.П.Корольва" у судовій справі № 910/384/24 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя: Вовк І.В., судді: Сибіга О.М., Палій В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.06.2024 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали господарської справи № 910/384/24.

20.06.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 910/384/24.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.06.2024 (головуючий суддя: Вовк І.В., судді: Сибіга О.М., Палій В.В.) відкрито апеляційне провадження у справі № 910/384/24 за апеляційною скаргою Відкритого акціонерного товариства "Меридіан ім.С.П.Корольва" на рішення Господарського суду міста Києва від 01.05.2024 та розгляд справи № 910/384/24 призначено на 07 серпня 2024 р. о 10 год. 40 хв.

07.08.2024 судове засідання у справі № 910/384/24 не відбулось, в зв`язку з перебуванням головуючого судді Вовка Івана Володимировича у відпустці.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.08.2024 розгляд справи № 910/384/24 за апеляційною скаргою Відкритого акціонерного товариства "Меридіан ім.С.П.Корольва" на рішення Господарського суду міста Києва від 01.05.2024 призначено на 18 вересня 2024 p. об 10 год. 00 хв.

В судовому засіданні 18.09.2024 оголошено перерву до 09 жовтня 2024 року о 10 год. 50 хв.

В провадженні колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Вовк І.В., судді - Сибіга О.М., Палій В.В. перебуває справа № 910/384/24 за апеляційною скаргою Відкритого акціонерного товариства "Меридіан ім.С.П.Корольова" на рішення Господарського суду міста Києва від 01.05.2024, розгляд якої призначено на 09.10.2024.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.10.2024, в зв`язку з тим, що рішенням Вищої ради правосуддя № 2760/0/15-24 від 19.09.2024 суддю Палія В.В., звільнено у відставку, для розгляду справи № 910/384/24 визначено новий склад колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя: Вовк І.В., судді: Сибіга О.М., Станік С.Р.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.10.2024 справу № 910/384/24 за апеляційною скаргою Відкритого акціонерного товариства "Меридіан ім.С.П.Корольова" на рішення Господарського суду міста Києва від 01.05.2024 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Вовк І.В., судді - Сибіга О.М., Станік С.Р.

Порядок розгляду апеляційної скарги

У судове засідання 09.10.2024 з`явилися представники сторін у даній справі та надали пояснення по справі, зокрема, представники відповідача підтримали подану апеляційну скаргу та просили її задовольнити в повному обсязі, а представник позивача заперечував проти задоволення зазначеної апеляційної скарги.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшов до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом, між Державним підприємством «Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова» (замовникз) та Відкритим акціонерним товариством «Меридіан ім. С.П. Корольова (виконавець) укладено договір № 189 від 01.11.2022 на виконання робіт, за умовами якого виконавець зобов`язується на виробничих площах виконавця виконати роботи з підготовки виробництва в частині закупівлі обладнання та виготовлення обладнання (устаткування) та передати замовнику результати роботи в цілому або по кожному етапу, а замовник зобов`язується прийняти виконанні робот та оплатити їх.

Пунктом 1.2 цього договору визначено, що підставою для укладення договору є державний контракт № 64 від 02.09.2022 року.

За п. 1.3. вказаного договору передбачено, що виконання та приймання роботи (її етапів) здійснюється згідно із календарним планом виконання робіт.

Додатоком №1 до договору № 189 від 01.11.2022 року сторони визначили, що відповідно до календарного плану виконання робіт - строк виконання робіт з підготовки виробництва в частині закупівлі обладнання та виготовлення (устаткування) розпочався у жовтні 2022 року та закінчується у червні 2023 року на загальну вартість 37 968 705,83 грн.

Із матеріалів справи вбачається та як встановлено судом, сторони уклали додаткову угоду № 1 від 27.10.2023 до договору на виконання робіт від 01.11.2022 року, згідно якої додаток № 1 до договору викладено у новій редакції та має назву «Календарний план виконання робіт із підготовки-виробництва в частині закупівлі і виготовлення обладнання та приладів із змінами на доповненнями».

Відповідно до нової редакції Календарного плану, найменування виду робіт, що виконуються на кожному етапі, структуровано на 2 етапи:

1 етап - «Закупівля обладнання» на загальну вартість 36 005 173,01 гривень; Початок виконання робіт по 1 етапу - жовтень 2022 року

Закінчення строку виконання робіт по 1 етапу: - червень 2023 року вартістю 30 374 964,66 грн; - листопад 2023 року вартістю 5 630 208,35 грн;

2 етап - «Виготовлення обладнання» на загальну вартість 1 963 532,82 грн.

Початок виконання робіт по 2 етапу - жовтень 2022 року.

Закінчення строку виконання робіт по 2 етапу - листопад 2023 року.

Загальна вартість по двом етапам складає 37 968 705,83 грн, яка визначена у п.2.1 договору та протоколу погодження орієнтовної ціни на виконання робіт (додаток № 2 до договору № 189 від 01.11.2022 року на виконання робіт).

Замовник перераховує виконавцю аванс у розмірі до 80% від суми договору (п. 3.9 цього договору).

Відповідно до п.4.1 договору передача виконавцем та приймання замовником виконаних робіт оформляється актом прийому-передачі.

Згідно з п. 4.3. договору датою приймання замовником виконання робіт в цілому або окремих її етапів є дата підписання замовником акту прийому-передачі.

Відповідно до п. 7.2. договору, за прострочення виконання робіт Виконавець сплачує на користь Замовника пеню в розмірі 0,1% від суми заборгованості за кожний календарний день прострочення, а при простроченні виконання робіт понад 30 днів додатково стягується штраф в розмірі 7 % вказаної вартості.

Судом першої інстанції встановлено, що на виконання умов зазначеного договору позивач у повному обсязі перерахував відповідачу 80% авансу від суми договору на суму 30 374 964,66 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 6295 від 08.11.2022 та сторонами не заперечується, проте відповідач в порушення умов цього договору у встановлені строки не виконав роботи, і зовортного належним чином не доведено.

Предметом позову у даній справі є вимоги позивача-замовника про стягнення з відповідача - виконавця нарахованих сум пені та штрафу за порушення строків викоання обумовлених робіт.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Статтями 525, 526 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК , якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

За ст. ст. 626, 627, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Згідно з ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Суспільні відносини щодо укладання та виконання господарських договорів регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Абзацом другим частини першої статті 193 ГК України встановлено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Як зазначено в частині сьомій статті 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

За змістом частини другої статті 9 ЦК України законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання. Тож до правовідносин сторін договору щодо забезпечення належного виконання господарського договору штрафними санкціями (неустойка, штраф, пеня) слід застосовувати положення глави 26 ГК України.

Згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частина перша статті 173 ГК України містить визначення господарського зобов`язання, яким визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Тобто в розумінні статей 173 та 230 ГК України пеня є різновидом господарської санкції за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання, суть якого може полягати як в зобов`язанні сплатити гроші (грошове зобов`язання), так і в зобов`язанні виконати роботу, передати майно, надати послугу (негрошове зобов`язання).

Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Отже, застосування до боржника, який порушив господарське зобов`язання, штрафних санкцій у вигляді пені або штрафу, передбачених частиною четвертою статті 231 ГК України, є можливим, оскільки суб`єкти господарських відносин наділені законодавцем правом забезпечення виконання господарських зобов`язань шляхом встановлення при укладанні договору санкції за невиконання або неналежне виконання договірних зобов`язань і пеня застосовується за порушення будь-яких господарських зобов`язань, а не тільки за невиконання грошового зобов`язання.

Відповідна правова позиція викладена в постанові КГС ВС від 19.09.2019 у справі № 904/5770/18.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Враховуючи наведе, суд першої інстанції встановивши, що відповідач в порушення свого обов`язку вчасно не виконав роботи, що підтверджується належними та допустимими доказами, в розумінні ст. ст. 76, 77 ГПК України, дійшов правильного висновку про те, що позивач вправі вигати сплати неустойки, враховуючи п. 7.2 зазначеного договору на виконання робіт, з таким висновком погоджується і апеляційний господарський суд.

Відтак, місцевий господарський суд, з яким погоджується суд апеляційної інстанції, обґрунтовано задовольнив позовні вимоги в повному обсязі, стягнувши з відповідача на користь позивача пеню у сумі 3 675 370,72 грн та штраф у сумі 2 126 247,53 грн, при цьому встановивши, що розрахунок цих сум є арифметично вірним.

З оглядку викладеного, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для скасування чи зміни оскаржуваного рішення Господарського суду міста Києва від 01.05.2024 у даній справі, при ухваленні якого, з огляду на встановлені судом обставини, відсутні порушення норм матеріального та процесуального права, а висновки суду зроблені на підставі повно та належно досліджених доказів із встановленням всіх необхідних обставин.

Доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків місцевого господарського суду.

У рішенні у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України" та від 28.10.2010 у справі "Трофимчук проти України" п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім цього, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

У даній справі сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин згідно з нормами матеріального та процесуального права.

Згідно з ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до частини першої статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції повно і всебічно з`ясував обставини справи, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, дослідив та оцінив надані сторонами докази, правильно застосувавши норми права до спірних правовідносин, а тому рішення Господарського суду міста Києва від 01.05.2024 у даній справі законне та обґрунтоване, і підстав для його скасування або зміни не вбачається.

Таким чином, апеляційна скарга Відкритого акціонерного товариства "Меридіан ім.С.П.Корольова" задоволенню не підлягає, а рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Судові витрати

Витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги відповідно до статті 129 ГПК України покладаються судом на апелянта.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 129, 269, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Меридіан ім.С.П.Корольова" - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 01.05.2024 у справі № 910/384/24 - залишити без змін.

3. Судовий збір за розгляд апеляційної скарги розподіляється відповідно до ст.ст. 129 та 282 Господарського процесуального кодексу України.

4. Матеріали справи № 910/384/24 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 11.10.2024.

Головуючий суддя І.В. Вовк

Судді О.М. Сибіга

С.Р. Станік