Постанова

від 16.10.2024 по справі 904/1338/24

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.10.2024 року м.Дніпро Справа № 904/1338/24

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),

суддів: Паруснікова Ю.Б., Верхогляд Т.А.,

розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАСИЖУ" та Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпровської міської ради на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.06.2024 (суддя Дупляк С.А., м. Дніпро, повний текст якої підписаний 11.06.2024) у справі №904/1338/24

за позовом Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпровської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАСИЖУ"

про стягнення грошових коштів,

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Дніпропетровської області звернулося Комунальне підприємство "ТЕПЛОЕНЕРГО" Дніпровської міської ради з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАСИЖУ" про стягнення 113 343,76 грн, з яких: 73 411,23 грн основної заборгованості, 34 625,24 грн пені, 2 521,08 грн трьох процентів річних, 2 786,21 грн інфляційних втрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що наявними у справі письмовими доказами є доведеним факт прострочення виконання відповідачем зобов`язань за договором, а тому з відповідача підлягають стягненню сума заборгованості й нараховані на неї пеня, проценти річних та інфляційні втрати.

29.04.2024 від позивача надійшла заява, відповідно до якої позивач зазначає, що під час написання позовної заяви від 26.03.2024 КП "Теплоенерго" здійснено технічні помилки у позовній заяві та у розрахунках суми пені та суми інфляційних збитків, а саме: невірно зазначено номер договору про реструктуризацію заборгованості за спожиту теплову енергію (вірним є №046 від 29.09.2022) та дату заяви про укладення договору про реструктуризацію заборгованості (вірною є від 29.09.2022), у зв`язку з чим, позивачем було долучено позовну заяву з вірним зазначенням вищевказаних договорів та розрахунками.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 11.06.2024 позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАСИЖУ" на користь Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпровської міської ради 73 411,23 грн основної заборгованості, 19 849,91 грн пені, 2521,08 грн трьох процентів річних, 2786,21 грн інфляційних втрат, 2099,01 грн судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог (про стягнення 15 135,33 грн пені) відмовлено.

Не погодившись із зазначеним рішенням суду у відмовленій частині вимог щодо стягнення пені, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Комунальне підприємство "Теплоенерго" Дніпровської міської ради, в якій, з посиланням на порушення при його ухваленні норм матеріального і процесуального права, просить в цій частині рішення скасувати, задовольнивши позові вимоги у повному обсязі; здійснити розподіл судових витрат.

Апеляційна скарга мотивована тим, що предметом розгляду справи були відносини, що склались між позивачем та відповідачем з питання постачання останньому теплової енергії до належного йому приміщення, розташованого за адресою: м. Дніпро, вул. Мостова, 2 - нежитлове приміщення (громадський будинок). Щодо такого постачання Сторонами укладено Договір про постачання теплової енергії № 1142 від 11.10.2015.

Відносини між позивачем та відповідачем здійснюються на підставі Договору про постачання теплової енергії.

Відповідно до Договору та його додатків, достовірність відомостей у яких підтверджена підписами сторін, відповідач використовує опалювальне приміщення для цілей, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням - як нежитлове приміщення.

Тарифи, які застосовані при розрахунках із відповідачем відносяться до категорії «інші споживачі (крім населення)».

Так, відповідно до п.1.5. Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, затвердженого Постановою НКРЕКП від 25.06.2019 № 1174, тарифи формуються для таких категорій споживачів: населення, бюджетні установи, релігійні організації (крім обсягів, що використовуються для провадження виробничо-комерційної діяльності), інші споживачі.

Відповідно до роз`яснення НКРЕКП від 22.04.2013: «Згідно зі статтею 2 Бюджетного кодексу України, бюджетні установи - органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також організації, створені ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевого бюджету. Бюджетні установи є неприбутковими.

До категорії споживачів "населення" відносяться споживачі, що проживають в будинках житлового фонду незалежно від відомчого підпорядкування, в кооперативних будинках, у гуртожитках підприємств, організацій, установ та учбових закладів, а також у будинках, квартирах, що належать громадянам на правах приватної власності.

Всі інші споживачі, які не підпадають під вище зазначені категорії, відносяться до категорії споживачів "інші".».

Отже, з відповідачем укладено договір постачання, за яким він отримує теплову енергію як товарну продукцію для цілей, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням та не являється споживачем поставленої теплової енергії, як житлово-комунальної послуги.

А тому дія п. 4 ч. 3 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17.03.2020, згідно з якою на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), та протягом 30 днів з дня його відміни забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги, на Відповідача в частині правовідносин, що виникли на підставі Договору купівлі-продажу (постачання) теплової енергії № 1648 від 01.02.2011, не розповсюджується.

Відповідач відзив на апеляційну скаргу не надав, правом, передбаченим ст.263 ГПК України, не скористався.

Також не погодившись із зазначеним рішенням суду, але у задоволеній частині вимог, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАСИЖУ", в якій просить рішення скасувати та прийняти нове, яким в позові відмовити повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що:

у позовній заяві позивач безпідставно зазначає, що відповідач має комерційні прилади обліку, щомісячно подає позивачу звіт про фактичне споживання теплової енергії (відповідно до п. 6.5 договору), відповідач зазначає, що він не має комерційних приладів обліку;

позивач зазначає неправдиві відомості про те, що відповідач подав заяву від 27.10.2022, на підставі якої між сторонами справи було укладено договір про реструктуризацію теплової енергії № 603 від 28.10.2022;

відповідач не укладав договір № 603 від 28.10.2022 з позивачем і не писав на ім`я останнього заяву від 27.10.2022, що свідчить про безпідставність позовних вимог та відсутність порушень зобов`язання за договором № 1142 від 12.10.2015;

позивач має довести не тільки факт надання послуги, а й підтвердити обсяг наданої послуги у спірний період на заявлену у позові суму, що, на його думку, позивачем не доведено, а тому у позові слід відмовити;

документи надані Позивачем є такими, що не відповідають вимогам до документів, передбачених Типовою інструкцією з діловодства в міністерствах, інших центральних та місцевих органах виконавчої влади, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 55 від 17.01.2018.

23.07.2024 від відповідача надійшло клопотання про призначення експертизи у якому останній просить:

- призначити технічну експертизу договору № 603 від 28.10.2022 та заяви від 27.10.2022 у справі № 904/1338/24;

- з метою проведення експертизи витребувати у позивача оригінал договору № 603 від 28.10.2022 та заяву від 27.10.2022;

- проведення експертизи доручити Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (49000, м. Дніпро, вул. Січеславська Набережна, 17, оф. 801, телефон 0567780699).

На вирішення експерта поставити питання:

- чи виконано підпис у заяві від 27.10.2022, та договорі № 603 від 28.10.2022 від імені ТОВ "ПАСИЖУ" тією особою, від імені якої він зазначений, чи іншою особою?

- чи виконано підпис у договорі № 603 від 28.10.2022 від імені ТОВ "ПАСИЖУ" тією особою, від імені якої він зазначений, чи іншою особою?

- чи виконано печаткою ТОВ "ПАСИЖУ" відтиск у договорі № 603 від 28.10.2022 від імені якої він зазначений, чи іншою особою?

- чи виконано печаткою ТОВ "ПАСИЖУ" відтиск у заяві від 27.10.2022 від імені якої він зазначений, чи іншою особою?

Зазначає, що необхідні зразки підписів та відбитки печатки відповідача на першу вимогу будуть надані ТОВ "ПАСИЖУ". Оплату витрат на проведення судово-почеркознавчої експертизи у справі № 904/1338/24 відповідач гарантує.

Розглянувши зазначене клопотання, колегія суддів відмовляє в його задоволенні, оскільки в матеріалах справи міститься заява Позивача про долучення документів до матеріалів справи вих. №2904/1 від 29.04.2024, в якій зазначається наступне: «Під час написання позовної заяви від 26.03.2024 КП «Теплоенерго» здійснено технічні помилки у позовній заяві та у розрахунках суми пені та суми інфляційних збитків, а саме: невірно зазначено номер договору про реструктуризацію заборгованості за спожиту теплову енергію №046 від 29.09.2022 та дату заяви про укладення Договору про реструктуризацію заборгованості від 29.09.2022.» та долучено до матеріалів справи позовну заяву про стягнення заборгованості за договором про постачання теплової енергії №1142 від 12.10.2015 у новій версії від 29.04.2024, розрахунок суми інфляційних збитків від 29.04.2024 та розрахунок суми пені від 29.04.2024».

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що матеріалами справи підтверджено, що у Відповідача, станом на день звернення Позивача до суду, існує прострочення в оплаті основної суми заборгованості за Договором № 046 від 29.09.2022 у розмірі 73 411,23 грн.

Позивач погоджується з тим, що відповідач цілком вірно зазначає, що між відповідачем та позивачем не було укладено договору № 603 від 28.10.2022, та не було написано заяву на ім`я позивача від 27.10.2022, адже між відповідачем та позивачем було укладено договір № 046 про реструктуризацію заборгованості за спожиту теплову енергію від 29.09.2022 та написано заяву на ім`я позивача від 29.09.2022 щодо укладення договору реструктуризації заборгованості за договором № 091142, які містяться в матеріалах дійсної справи як додатки до позовної заяви.

Щодо звернень відповідача з приводу встановлення лічильника та скарг позивач зазначає, що, зважаючи на викладене, відповідачем не надано належних та допустимих доказів відправлення позивачу листів щодо встановлення лічильників або скарг.

Щодо розподілу показань комерційного приладу обліку, то позивач зазначає, що площа будівлі, яка обліковується приладом обліку складає - 5.479,90 м2, з яких: 4.995,50 - житлових приміщень (квартир), 484,40 - нежитлових приміщень. Площа нежитлового приміщення, належного відповідачу, становить 213,00 м2 (відповідно до відомостей, наданих при укладенні договору про постачання теплової енергії).

Так, відповідно до матеріалів справи відомості про кількість спожитої теплової енергії у розрахунковому періоді зафіксовані у актах споживання теплової енергії щодо будинку (м. Дніпро, вул. Мостова, 2) та у довідці про розподіл фактично спожитої теплової енергії по приладу обліку, встановленого на ж/б по вул. Мостова, 2 прим. 123, 124 ТОВ "Пасижу", щодо конкретно приміщення відповідача.

Тому загальна площа опалювальних приміщень, теплопостачання яких обліковуються тим самим приладом обліку, є: 4.995,50 м2 + 213 м2 (нежитлове приміщення відповідача) + 271,40 (нежитлові приміщення інших споживачів) = 5479,90 м2, а частка спожитого тепла відповідача становить: 213 м2 * 100% / 5.479,90 м2 = 3,886932%.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.06.2024 та передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 02.07.2024 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Іванова О.Г. (доповідач), судді - Верхогляд Т.А., Парусніков Ю.Б.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 21.06.2024 (суддя - доповідач Іванов О.Г.) апеляційну скаргу позивача залишено без руху через неподання останнім доказів оплати судового збору у встановленому порядку і розмірі (визначена сума доплати 726,72 грн). Скаржнику наданий строк для усунення недоліків апеляційної скарги відповідно до ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.

01.07.2024 на адресу суду від скаржника, на виконання вимог ухвали від 21.06.2024 надійшла заява про усунення недоліків скарги, до якої додана: платіжна інструкція №884 від 27.06.2024 про сплату 726,72 грн.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 02.07.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпровської міської ради на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.06.2024 у справі №904/1338/24; ухвалено розглянути апеляційну скаргу у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, в порядку письмового провадження.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 10.07.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАСИЖУ"на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.06.2024 у справі №904/1338/24; ухвалено розглянути апеляційну скаргу у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, в порядку письмового провадження; приєднано апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАСИЖУ" на рішення господарського суду від 11.06.2024 до скарги Комунального підприємства "ТЕПЛОЕНЕРГО" Дніпровської міської ради на це ж рішення суду для розгляду в одному апеляційному провадженні.

Розглянувши доводи апеляційних скарг, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.

12.10.2015 між позивачем (далі - позивач, теплопостачальне підприємство) та відповідачем (далі - відповідач, споживач) був укладений договір №1142 про постачання теплової енергії (далі - договір).

Відповідно до п. 2.1 договору теплопостачальне підприємство бере на себе зобов`язання виробляти та постачати споживачу теплову енергію, а споживач зобов`язується одержувати теплову енергію та сплатити теплопостачальному підприємству її вартість за встановленими тарифами (цінами) в терміни та на умовах передбаченими цим договором.

Згідно з п. 3.1 договору теплова енергія постачається споживачу в обсягах, визначених додатком №1 договору для задоволення наступних потреб:

- опалення - в опалювальний період (172 доби);

- вентиляція - в опалювальний період (172 доби);

- гарячого водопостачання - протягом опалювального періоду (172 доби);

- технологічних потреб відповідно з виробничою програмою споживача.

Фактично отриманий обсяг теплової енергії споживачем від теплопостачального підприємства фіксується сторонами актом здачі-приймання теплової енергії за відповідний розрахунковий період за формою визначеною сторонами в додатку №3 договору (п. 3.3 договору).

Початок та кінець опалювального періоду встановлюється відповідним актом місцевого органу самоврядування (п. 3.5 договору).

Споживач теплової енергії зобов`язується до 10 (десятого) числа місяця, наступного за розрахунковим, отримати від теплопостачального підприємства рахунок разом з актом здачі-приймання теплової енергії за відповідний розрахунковий період та розглянувши останній, не пізніше 20 (двадцятого) числа місяця, наступного за розрахунковим, підписати та направити поштою (або іншим засобом) один екземпляр на адресу теплопостачального підприємства. В разі незгоди з зазначеним в акті здачі-приймання теплової енергії за відповідний розрахунковий період визначеним теплопостачальним підприємством обсягом поставленої теплової енергії, споживач зобов`язаний надати на адресу теплопостачального підприємства мотивоване заперечення (з контррозрахунком спожитої теплової енергії або з відповідним актом про встановлення факту, складеного за участю теплопостачального підприємства) в письмовому вигляді протягом 5 (п`яти) календарних днів з моменту одержання акту здачі-приймання теплової енергії за відповідний розрахунковий період (п. 4.2.2 договору).

Споживач теплової енергії зобов`язується виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені умовами цього договору. У термін не пізніше одного місяця з моменту закінчення опалювального періоду провести звіряння розрахунків з теплопостачальним підприємством (п. 4.2.4 договору).

Облік спожитої теплової енергії споживачем здійснюється на межі продажу, яка є межею балансової належності (додаток №2 договору) на підставі показників комерційних приладів обліку. В разі відсутності у споживача комерційних приладів обліку теплової енергії обсяг спожитої теплової енергії розраховується відповідно до теплового навантаження (визначеного додатком № 1 договору) з урахуванням середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості діб роботи тепловикористального обладнання в розрахунковому періоді (п. 6.1 договору).

Облік споживання теплової енергії споживачем здійснюється за показниками комерційного приладу теплової енергії встановленого на житловий будинок за адресою: вул. Мостова, 2 (п. 6.2 договору).

Межа балансової та експлуатаційної відповідальності сторін вказана в додатку №2 до договору та не може бути змінена в односторонньому порядку (п. 6.4 договору).

Споживач, що має комерційні прилади обліку, щомісячно, в термін не пізніше останнього робочого дня розрахункового місяця, подає до теплопостачального підприємства звіт про фактичне споживання теплової енергії. В разі несвоєчасного надання звіту про фактичне споживання теплової енергії за показниками комерційних приладів обліку або виходу з ладу комерційних приладів обліку кількість теплової енергії, що відпущена споживачу, визначається теплопостачальним підприємством відповідно до теплового навантаження, визначеного додатком №1 договору з урахуванням середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості діб роботи тепловикористального обладнання в розрахунковому періоді (п. 6.5 договору).

Розрахунки між теплопостачальним підприємством та споживачем за договором проводяться виключно у безготівковій формі у національній валюті України - гривні, шляхом перерахування грошових коштів, вказаних у відповідних платіжних документах, на поточні рахунки, зазначені сторонами у розділі 15 договору (п. 6.6 договору).

Розрахунковим періодом є календарний місяць, за результатами якого підписується акт здачі-приймання теплової енергії за відповідний розрахунковий період (в 2-х примірниках), за формою визначеною сторонами в додатку №3 договору. Підписаний акт здачі-приймання теплової енергії за відповідний розрахунковий період або його відсутність в порядку п.п. 4.2.2, 6.10 договору є підтвердженням відсутності претензій з боку споживача в частині фактично отриманої кількості теплової енергії (п. 6.7 договору).

Споживач зобов`язаний не пізніше 15 числа розрахункового періоду здійснити теплопостачальному підприємству авансовий платіж у розмірі 80 (вісімдесят) % від вартості теплової енергії згідно із кількістю, передбаченою додатком №1 до цього договору, за власним платіжним дорученням з вказаним періодом, за який він сплачується (п. 6.8. договору).

Відповідно до п. 6.9 договору споживач здійснює кінцевий розрахунок за спожиту теплову енергію до 20-го числа місяця наступного за розрахунковим. У випадку утворення переплати вона зараховується в рахунок наступних платежів.

Сторони, підписавши цей договір, домовились, що факт отримання споживачем акту здачі-приймання теплової енергії за відповідний розрахунковий період та подальшого неотримання теплопостачальним підприємством протягом 5 (п`яти) календарних діб з моменту отримання підписаного споживачем акту здачі-приймання теплової енергії за відповідний розрахунковий період, є підставою для теплопостачального підприємства вважати акт здачі-приймання теплової енергії за відповідний розрахунковий період підписаним зі сторони споживача (п. 6.10 договору).

Тарифи на теплову енергію, що споживається згідно з цим договором затверджені Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 30.04.2015 за №1372 (п. 7.1 договору).

Тариф для розрахунків, з врахування вимог ст. 20 Закону України "Про теплопостачання", за цим договором складає: Теплова енергія для потреб інших споживачів (крім населення) - 1.442,19 грн/Гкал (без ПДВ); - 1.730,63 грн./Гкал (з ПДВ). Про зміну тарифів споживач повідомляє в порядку, визначеному п. 5.1.7, п. 5.2.3. договору (п. 7.2 договору).

Сторони несуть відповідальність за порушення умов договору, відповідних нормативно-правових актів та виконання приписів органів, уповноважених здійснювати державний нагляд за режимами споживання теплової енергії згідно із законом (п. 9.1 договору).

В разі прострочення споживачем виконання грошового зобов`язання за цим договором споживач на вимогу теплопостачального підприємства зобов`язаний виплатити йому суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, трьох відсотків річних, а також пеню за весь час прострочення у розмірі 1% від несплаченої суми за кожен день прострочення платежу за весь період неналежного виконання зобов`язання споживачем (п. 9.4.4 договору).

Цей договір набуває юридичної сили з 12.10.2015 та діє до 31.12.2015, а в частині проведення розрахунків за теплову енергію до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором. Датою підписання цього договору вважається дата, зазначена у правому верхньому куті першої сторінки цього договору (п. 11.1 договору).

У разі відсутності письмової заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов цього договору за один місяць до закінчення терміну дії договору, договір вважається продовженим на той самий строк (кількість місяців/днів, визначених у п. 11.1 договору) і на тих самих умовах. Кількість пролонгацій по цьому договору необмежена (п. 11.2 договору).

Зміна або припинення цього договору вчиняються у письмовій формі та будуть дійсними лише в тому випадку, якщо вони викладені в письмовій формі, оформлені належним чином та підписані уповноваженими представниками обох сторін (п. 12.1 договору).

У разі зміни або припинення договору зобов`язання сторін за ним змінюються або припиняються з моменту підписання сторонами відповідної додаткової угоди про їх зміну або припинення уповноваженими представниками сторін. Припинення дії договору не звільняє споживача від обов`язку повної сплати за спожиту енергію (п. 12.2 договору).

Договір підписаний сторонами та скріплений печатками без зауважень та заперечень до нього.

Як у позові зазначає позивач, кожного місяця в програмному продукті системи HAS відділу збуту теплової енергії (юр. особи) служби реалізації та збору платежів формуються рахунки та акти прийому-передачі послуги з постачання теплової енергії та направляються з поштової скриньки абонентського відділу через застосунок-органайзер Microsoft Outlook на електронні адреси споживачів комунальної послуги, зокрема відповідачеві.

Відповідно до направлених електронних листів на офіційну електронну адресу споживача ІНФОРМАЦІЯ_1 розрахункові документи відповідачем отримано:

- за листопад 2021 року - 08.12.2021;

- за грудень 2021 року - 12.01.2022;

- за січень 2022 року - 10.02.2022;

- за лютий 2022 року - 07.03.2022;

- за березень 2022 року - 12.04.2022.

Відповідно до п. 4.2.4 договору споживач зобов`язався виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії і обсягах і терміни, передбачені договором.

Пунктом 6.9 договору визначено, що споживач здійснює кінцевий розрахунок за спожиту теплову енергію до 20-го числа місяця наступного за розрахунковим.

У зв`язку із неналежним виконанням обов`язків із оплати отриманих послуг споживачем виникла заборгованість у розмірі 129 411,23 грн.

На підставі заяви відповідача від 29.09.2022 між позивачем на відповідачем 29.09.2022 укладено договір про реструктуризацію заборгованості за спожиту теплову енергію №046 (далі - договір про реструктуризацію) (арк. 35-38, том 1).

Відповідно до п. 1.1. договору про реструктуризацію кредитор та боржник домовилися про реструктуризацію дебіторської заборгованості за спожиту теплову енергію, використану боржником за договором про постачання теплової енергії № 091142 від 12.10.2015, що виникла у боржника перед кредитором станом на 29.09.2022 у розмірі 129 411,23 грн.

Пунктом 1.2. боржник зобов`язується сплатити зазначену у п. 1.1. договору про реструктуризацію суму протягом 12 календарних місяців шляхом розстрочення.

Відповідно до п. 2.2. боржник зобов`язується виплатити в повному обсязі заборгованість, зазначену в п. 1.1 договору, шляхом перерахування щомісяця коштів на поточний рахунок кредитора рівними частинами, починаючи з жовтня 2022 року, відповідно до графіка погашення заборгованості, згідно з додатком №1, але не пізніше останнього числа відповідного місяця.

Відповідно до виписки про рух коштів між КП "Теплоенерго" та ТОВ "ПАСИЖУ" від споживача надходила сплата за спожиту теплову енергію (арк. 71, том 1).

На виконання умов укладеного між сторонами договору позивачем складено акти прийому-передачі послуг, які підписані позивачем в односторонньому порядку, а саме (арк. 51-55, том 1):

- акт № 091142 від 31.11.2021 прийому-передачі послуги на суму 18.879,01 грн;

- акт № 091142 від 31.12.2021 прийому-передачі послуги на суму 20.330,97 грн;

- акт № 091142 від 31.01.2022 прийому-передачі послуги на суму 46.856,94 грн;

- акт № 091142 від 28.02.2022 прийому-передачі послуги на суму 29.322,31 грн;

- акт № 091142 від 31.03.2022 прийому-передачі послуги на суму 32.022,00 грн.

На виконання умов договору, позивач у період з листопада 2021 року по березень 2022 року поставив відповідачу теплову енергію на загальну суму 147 411,23 грн, що підтверджується рахунками, а саме (арк. 46-50, том 1):

- рахунком №091142 від 31.11.2021 на суму 18.879,01 грн.;

- рахунком № 091142 від 31.12.2021 на суму 20.330,97 грн.;

- рахунком № 091142 від 31.01.2022 на суму 46.856,94 грн.;

- рахунком № 091142 від 28.02.2022 на суму 29.322,31 грн.;

- рахунком № 091142 від 31.03.2022 на суму 32.022,00 грн.

Також позивачем долучено довідки про розподіл спожитої теплової енергії, з яких вбачається загальне споживання в Гкал згідно приладу обліку відповідача, яке підтверджується актами споживання теплової енергії: з 28.10.2021 по 22.11.2021, з 22.11.2021 по 21.12.2021, з 21.12.2021 по 27.01.2022, з 27.01.2022 по 25.02.2022, з 25.02.2022 по 31.03.2022 (арк. 56-63, том 1).

Порядок розрахунку споживання згідно приладу обліку підтверджується довідкою про розподіл фактично спожитої теплової енергії (арк. 56, том 1).

18.12.2023 позивач направив відповідачу цінним листом з описом-вкладення із долученням таких документів: акту звіряння від 15.12.2023 та досудової вимоги.

21.02.2024 позивач додатково направив відповідачу цінним листом з описом-вкладення із долученням таких документів: акту звіряння від 21.02.2024 та досудової вимоги.

Зазначені документи залишені відповідачем без задоволення.

Як зазначає позивач, за період з листопада 2021 року до березня 2022 року заборгованість відповідача перед позивачем складає 73 411,23 грн.

Наведені вище обставини і зумовили звернення позивача до суду з даним позовом.

Частково задовольняючи позовні вимоги, господарський суд виходив із того, що доказів оплати теплової енергії, поставленої у період з листопада 2021 року до березня 2022 року на загальну суму 73 411,23 грн матеріали справи не містять; доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, відповідач належними доказами не спростував. Таким чином, заявлені до стягнення 73 411,23 грн основної заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також суд зазначив, що пеня розрахована відповідно до умов п. 3.1. договору про реструктуризацію, не суперечить вимогам діючого законодавства в частині її нарахування. Однак, при проведенні розрахунку невірно визначено період прострочки виконання зобов`язання, протягом якого дозволено нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), а також не враховано положення ч. 5 ст. 254 ЦК України.

Оскільки у період, за який нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню, та до 01.07.2023 діяв карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та враховуючи норми Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 17.03.2020, приписи яких забороняють нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача пені не підлягають задоволенню, як такі, що нараховані позивачем за період з 01.11.2022 по 31.07.2023.

Як вбачається з тексту апеляційної скарги позивача, рішення господарського суду оскаржується позивачем лише у відмовленій частині вимог щодо стягнення пені у розмірі 15135,33 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

З урахуванням меж апеляційного оскарження, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних мотивів.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 714 ЦК України передбачено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Частиною 6 ст.19 Закону України "Про теплопостачання" передбачено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем виконано прийняті на себе зобов`язання з постачання теплової енергії, обумовлені договором, а відповідачем, у свою чергу, прийнято та спожито теплову енергію у вказаних вище обсягах.

Разом з тим, відповідачем не виконано зобов`язання за договором у частині повної та своєчасної оплати поставленої у спірний період теплової енергії у сумі 73 411,23 грн та не надано доказів, які б спростовували таке порушення.

За приписами п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з нормами статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч. 1 ст. 230 Господарському кодексі України).

Щодо досліджуваної справи, то у п. 3.1. договору про реструктуризацію, за несвоєчасне виконання зобов`язань за договором, у тому числі щодо порушення граничних строків внесення платежів, боржник несе відповідальність у вигляді нарахування на користь кредитора 3% річних, інфляційних витрат та пені у розмірі 1 % від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Враховуючи порушення відповідачем зобов`язання з оплати поставленої теплової енергії, позивачем нараховано та пред`явлено до стягнення пеню за загальний період з 21.12.2021 до 22.01.2024 на загальну суму 61680,08 грн.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 2 Закону України "Про житлово-комунальні послуги» предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та управління побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках. Норми цього Закону застосовуються з урахуванням особливостей, встановлених законами, що регулюють відносини у сферах постачання та розподілу електричної енергії і природного газу, постачання теплової енергії, централізованого постачання гарячої води, централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, управління побутовими відходами.

Зміст укладеного між сторонами договору свідчить про те, що позивач є виконавцем послуги з постачання теплової енергії, а відповідач є споживачем зазначеної послуги. Вказані послуги у розумінні чинного законодавства України є комунальними послугами, а отже, регулюються нормами Закону України "Про житлово-комунальні послуги".

При цьому слід зазначити, що позивач в обґрунтування доводів, викладених у позовній заяві, у тому числі посилається й на положення вказаного вище Закону.

Відповідно до п.п. 4 п. 3 розд. ІІ Прикінцеві положення Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 17 березня 2020 року, на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), та протягом 30 днів з дня його відміни забороняється, зокрема, нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" 12.03.2020 на усій території України було встановлено карантин, дія якого тривала до червня 2023 року.

Таким чином, дія п.п. 4 п. 3 розд. ІІ Прикінцеві положення Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" у частині правовідносин, що виникли на підставі Договору , укладеного сторонами, розповсюджується на відповідача.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що позовні вимоги у частині стягнення пені підлягають частковому задоволенню зі стягненням її з відповідача у загальному розмірі 19849,91 грн за загальний період з 01.08.2024 по 26.03.2024.

Отже, з урахуванням положень наведених норм та вищезазначених фактичних обставин справи, місцевим господарським судом обґрунтовано відмовлено у позові у частині стягнення з відповідача пені у розмірі 15135,33 грн.

Доводи апеляційної скарги про те, що на відповідача не розповсюджується дія Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19)" про заборону нарахування пені не знайшли підтвердження під час апеляційного перегляду справи, є такими, що ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржником норм чинного законодавства України та не спростовують викладених вище висновків суду.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню, рішення господарського суду в частині відмови у стягненні 15135,33 грн пені слід залишити без змін.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно із ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Звертаючись із апеляційною скаргою, скаржник не довів неправильного застосування судом норм матеріального та процесуального права, як необхідної передумови для зміни чи скасування прийнятого ним судового рішення.

З урахуванням викладеного, апеляційну скаргу Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпровської міської ради на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.06.2024 у справі №904/1338/24 необхідно залишити без задоволення.

Щодо доводів та вимог апеляційної скарги відповідача колегія, суддів зазначає наступне.

Як зазначає відповідач, між ним та Комунальним підприємством "ТЕПЛОЕНЕРГО" Дніпровської міської ради укладено Договір №1142 від 12.10.2015 про постачання теплової енергії, заборгованість по зазначеному договору відсутня, що підтверджується випискою про рух коштів від 01.03.2024.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, вказані оплати враховані при здійсненні розрахунку суми позову від 29.04.2024, і на розмір боргу, заявленого до стягнення у даній справі вже вплинули до дати звернення позивача до суду.

Крім того, відповідно до акту звіряння взаємних розрахунків між позивачем та відповідачем від 29.04.2024 за ТОВ «ПАСИЖУ» станом на 29.04.2024 обліковується заборгованість у розмірі 73 411,23 грн.

Так, на підтвердження розміру заборгованості відповідача перед позивачем до позовної заяви додані: акт звіряння взаємних розрахунків між КП «Теплоенерго» та ТОВ «Пасижу» за період: 01.10.2021 - 29.09.2022, підписаний відповідачем та скріплений печаткою підприємства; акт за договором № 091142 від 31.11.2021 прийому-передачі послуги, згідно якого відповідачу поставлено 0,46361+2,40884 Гкал теплової енергії на суму 18 879,01 грн.; акт за договором № 091142 від 31.12.2021 прийому-передачі послуги, згідно якого відповідачу поставлено 3,5993 Гкал теплової енергії на суму 20 330,97 грн.; акт за договором № 091142 від 31.01.2022 прийому-передачі послуги, згідно якого відповідачу поставлено 6,81379 Гкал теплової енергії на суму 46 856,94 грн.; акт за договором № 091142 від 28.02.2022 прийому-передачі послуги, згідно якого відповідачу поставлено 4,26396 Гкал теплової енергії на суму 29 322,31 грн.; акт за договором № 091142 від 31.03.2022 прийому-передачі послуги, згідно якого відповідачу поставлено 4,65654 Гкал теплової енергії на суму 32 022,00 грн.; рахунки №091142 від 31.11.2021 на суму 18 879,01 грн; №091142 від 31.12.2021 на суму 20330,97 грн; №091142 від 31.01.2022 на суму 46856,94 грн; №091142 від 28.02.2022 на суму 29 322,31 грн; №091142 від 31.03.2022 на суму 32 022,00 грн; акт звіряння від 15.12.2023; розрахунок суми позову, 3% річних, інфляційних втрат та пені; довідка про розподіл спожитої теплової енергії; акти споживання теплової енергії: з 28.10.2021 по 22.11.2021, з 22.11.2021 по 21.12.2021, з 21.12.2021 по 27.01.2022, з 27.01.2022 по 25.02.2022, з 25.02.2022 по 31.03.2022.

Сума заборгованості погоджена відповідачем відповідно до акту звіряння взаємних розрахунків між КП «Теплоенерго» та ТОВ «Пасижу» за період: 01.10.2021 - 29.09.2022, підписаний Відповідачем та скріплений печаткою підприємства.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено, що у відповідача, станом на день звернення позивача до суду, існує прострочення в оплаті основної суми заборгованості за Договором №046 від 29.09.2022 у розмірі 73 411,23 грн.

Також в апеляційній скарзі відповідач зазначає що документи, які надані позивачем є такими що не відповідають вимогам до документів, передбачених Типовою інструкцією з діловодства в міністерствах, інших центральних та місцевих органах виконавчої влади, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 55 від 17.01.2018.

Згідно з п. 1 постанови КМУ № 55 від 17.01.2018 ця Інструкція встановлює вимоги щодо документування управлінської інформації та організації роботи з документами, створеними у паперовій формі Секретаріатом Кабінету Міністрів України, центральними органами виконавчої влади, їх територіальними органами, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими органами виконавчої влади, підприємствами, установами, організаціями, що належать до сфери управління центральних або місцевих органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим (далі - установи).

Отже, сфера дії постанови КМУ № 55 від 17.01.2018 розповсюджується на позивача - комунальне підприємство місцевого органу виконавчої влади Дніпровської міської ради.

Натомість, дана позиція Відповідача спростовується наступним:

Постановою КМУ № 55 від 17.01.2018 затверджено наступні документи:

- Типову інструкцію з документування управлінської інформації в електронній формі та організації роботи з електронними документами в діловодстві, електронного міжвідомчого обміну;

- Типову інструкцію з діловодства в міністерствах, інших центральних та місцевих органах виконавчої влади;

- Регламент організації взаємодії органів виконавчої влади в електронній формі.

Дніпровська міська рада не є органом виконавчої влади, а КП «Теплоенерго» не є комунальним підприємством місцевого органу виконавчої влади Дніпровської міської ради, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 1 Регламенту міської ради VIII скликання, затвердженого Рішенням міської ради від 16.12.2020 № 2/1-2 (зі змінами, внесеними рішенням міської ради від 28.07.2021 № 84/9, від 17.08.2022 № 43/26, від 30.11.2022 № 19/30, від 14.12.2022 № 40/31, від 25.10.2023 № 61/42) (доступ за посиланням https://dniprorada.gov.ua/uk/page/reglament-miskoi-radi-viii-sklikannya) Дніпровська міська рада (далі - рада) - представницький орган місцевого самоврядування, який наділений правом представляти інтереси територіальної громади, приймати від її імені рішення та здійснювати в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, законами України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про статус депутатів місцевих рад», Статутом територіальної громади міста Дніпра, Європейською хартією місцевого самоврядування, іншими нормативно-правовими актами та цим Регламентом.

Рада здійснює право суб`єкта комунальної власності від імені та в інтересах територіальної громади міста.

Крім того, відповідно до п. 1.1. Статуту КП «Теплоенерго» затвердженого рішенням Дніпровської міської ради № 80/47 від 21.02.2024, Комунальне підприємство «Теплоенерго» Дніпровської міської ради (далі - Підприємство, ідентифікаційний код - 32688148) - є комунальним унітарним комерційним підприємством, створеним відповідно до рішення Дніпропетровської міської ради від 01.03.2006 №52/34 «Про перейменування Дочірнього підприємства Обласного комунального підприємства «Дніпротеплоенерго» із виробництва теплової енергії «Теплоенерго» на базі відокремленої частини комунальної власності Дніпровської міської територіальної громади.

Тому, посилання відповідача про те, що КП «Теплоенерго» є комунальним підприємством місцевого органу виконавчої влади Дніпровської міської ради та нього розповсюджується сфера дії постанови КМУ№ 55 від 17.01.2018 є хибними.

Щодо доводів апеляційної скарги відносно неодноразового звернення до позивача зі скаргами з приводу низької температури в 14 градусів у приміщенні ТОВ «ПАСИЖУ» та листом від 27.01.2022 з проханням встановити лічильник тепла у приміщеннях ТОВ «ПАСИЖУ», то колегія суддів звертає увагу, що скарг чи інших листів з приводу встановлення лічильників за адресою: м. Дніпро, вул. Мостова, 2, від ТОВ «ПАСИЖУ» позивач не отримував, протилежного матеріали справи не містять.

Крім того, розрахунковий документ, зокрема фіскальний АТ "Укрпошта" від 31.01.2022, підтверджує лише факт надання послуги відділенням поштового зв`язку та не є доказом відправлення листів саме на адресу відповідача.

Так, Правилами надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, а саме абзацом 27 пункту 2 передбачено, що документом, який підтверджує надання послуг поштового зв`язку є розрахунковий документ встановленої відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), що підтверджує надання послуг поштового зв`язку.

За змістом пункту 61 Правил надання поштового зв`язку, затверджених Постановою № 270 від 05.03.2009 Кабінету Міністрів України, у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв`язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв`язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.

Відповідно, якщо лист надіслано поштою, то документом, який підтверджує надсилання, є фіскальний чек поштового відділення, опис вкладення у цінний лист. Крім того, підтвердженням, що відправлення надіслано на адресу одержувача є саме накладна (службовий чек), в якому зазначено номер накладної, інформацію про відправника та одержувача, інформацію про відправлення, а також міститься підтвердження (підпис) відправника з підтвердження, що інформація у даній накладній зазначена правильно.

Зважаючи на викладене, відповідачем не надано належних та допустимих доказів відправлення позивачу листів щодо встановлення лічильників.

Згідно з п. 8. Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» органи місцевого самоврядування згідно із затвердженими відповідно до законодавства програмами можуть приймати рішення про виділення коштів з місцевого бюджету на оснащення вузлами комерційного обліку будівель, які на день набрання чинності цим Законом були приєднані до зовнішніх інженерних мереж, а також на забезпечення охорони вузлів комерційного обліку.

Так, відповідно до Довідки вих. № 792 від 29.04.2024, що міститься в матеріалах справи, тепловий ввід житлового будинку за адресою: м. Дніпро, вул. Мостова, 2, обладнаний комерційним приладом обліку теплової енергії МП-32 №1137 за рахунок коштів місцевої ради та становить балансову належність КП «Теплоенерго».

Таким чином, посилання відповідача на те, що прилад обліку не встановлений та мав би бути йому переданий за актом приймання в експлуатацію приладу комерційного обліку не відповідає дійсності.

Щодо розподілу показань комерційного приладу обліку та обсягів наданих послуг.

У відповідності до п. 1 Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 22 листопада 2018 року № 315, ця Методика встановлює порядок розподілу між споживачами спожитих у будівлі/будинку послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання (далі - комунальні послуги), обсяг споживання яких визначений за допомогою вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково у разі його (їх) відсутності, тимчасового виходу з ладу або втрати, та послуги з централізованого водовідведення, обсяг споживання якої визначається відповідно до обсягу споживання інших комунальних послуг.

Відповідно до п.10. Методики, базою для розподілу загального обсягу спожитої теплової енергії у будівлі/будинку за відсутності приладів розподільного обліку теплової енергії є опалювана площа приміщень, зазначена у договорі про надання послуги з постачання теплової енергії.

Площа будівлі, яка обліковується приладом обліку складає - 5 479,90 м2, з яких: 4995 50- житлових приміщень (квартир), 484,40 - нежитлових приміщень. Площа нежитлового приміщення належного відповідачу становить 213,00 м2 (відповідно до відомостей, наданих при укладенні Договору про постачання теплової енергії).

Так, відповідно до матеріалів справи, відомості про кількість спожитої теплової енергії у розрахунковому періоді зафіксовані у Актах споживання теплової енергії щодо будинку (м. Дніпро, вул. Мостова, 2), та у Довідці про розподіл фактично спожитої теплової енергії по приладу обліку встановленого на ж/б по вул. Мостова, 2 прим. 123, 124 ТОВ «Пасижу», щодо конкретно приміщення відповідача.

Тому, загальна площа опалювальних приміщень, теплопостачання яких обліковуються тим самим приладом обліку, є: 4995 50м2 + 213 м2 (нежитлове приміщення Відповідача) + 271,40 (нежитлові приміщення інших споживачів) = 5479,90 м2, а частка спожитого тепла Відповідача становить: 213 м2 * 100% / 5479,90 м2 = 3,886932%.

Оскільки Відповідачем не надано будь-яких доказів про невірність вказаних нарахувань і не надано контррозрахунків, то наведений позивачем розрахунок ним не спростовано.

Таким чином, судове рішення суду першої інстанції містить вірний правовий висновок та правильне застосування норм матеріального права, а отже, підлягає залишенню без змін.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно із ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Звертаючись із апеляційною скаргою, скаржник не довів неправильного застосування судом норм матеріального та процесуального права, як необхідної передумови для зміни чи скасування прийнятого ним судового рішення.

З урахуванням викладеного, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАСИЖУ" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.06.2024 у справі №904/1338/24 необхідно залишити без задоволення.

Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційних скарг, судові витрати, понесені у зв`язку із апеляційним оскарженням, згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на заявників у скарзі і відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 282, 283 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАСИЖУ на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.06.2024 у справі №904/1338/24- залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу " Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпровської міської ради на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.06.2024 у справі №904/1338/24- залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.06.2024 у справі №904/1338/24 - залишити без задоволення

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду лише у випадках, передбачених пунктом 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України, протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 16.10.2024.

Головуючий суддя О.Г. Іванов

Суддя Т.А. Верхогляд

Суддя Ю.Б. Парусніков