Рішення

від 14.10.2024 по справі 922/988/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

14.10.2024 Справа №922/988/23

Господарський суд Донецької області у складі судді Шилової О.М.

розглянув у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін справу

за позовом фізичної особи-підприємця Волкогон Влади Олександрівни, м.Краматорськ Донецької області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Реван», м.Харків

про: стягнення 675000,00грн заборгованості з орендної плати.

СУТЬ СПОРУ:

Від Господарського суду Харківської області до Господарського суду Донецької області надійшла за підсудністю справа за позовом фізичної особи-підприємця (далі - ФОП) Волкогон Влади Олександрівни, м.Краматорськ Донецької області, до Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Реван», м.Харків, про стягнення 675000,00грн заборгованості з орендної плати.

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначає, що відповідач не сплатив орендну плату за період квітень-грудень 2022 року за договором №14/01 від 14.01.2020 оренди приміщень, при цьому повідомлень від відповідача про дострокове розірвання договору позивачка не отримувала. Натомість позивачка реалізувала передбачене п.3.5. договору право на його розірвання в односторонньому порядку, надіславши відповідачу повідомлення від 16.11.2022 про відмову від договору, відповідь на яке не отримала. Вважає договір розірваним з 01.01.2023 (дати, зазначеної в повідомленні), а несплачену заборгованість з орендної плати - такою, що підлягає стягненню в судовому порядку.

Після відкриття провадження у справі представник позивачки надав:

- заяву б/н від 04.08.2023 (вх.№07-10/3119/23 від 07.08.2023, з додатками; т.1, а.с.80-88) в якій зазначив, що в описі документів до позовної заяви допущено описку: помилково зазначена дата договору « 17.01.2023» замість « 17.02.2023»; описку допущено і в додатку до договору: зазначено, що це «додаток №1 до договору від 17.01.2023» замість «додаток №1 до договору від 17.02.2023»;

- клопотання б/н від 07.08.2023 (вх.№07-10/3150/23 від 07.08.2023, з додатками; т.1, а.с.89-90) про долучення до матеріалів справи копії ордера серії АН №1161000 на надання правничої (правової) допомоги в Господарському суді Донецької області;

- з клопотанням б/н від 14.08.2023 (вх.№07-10/3243/23 від 15.08.2023, з додатками; т.1, а.с.92-100) - документи, отримані судом 07.08.2023, з доказом їх направлення іншій стороні;

- відповідь б/н від 11.09.2023 на відзив (вх.№07-10/3820/23 від 11.09.2023, з додатками; т.1, а.с.161-165), в якій зауважив, що викладені у заявах ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відомості не відповідають дійсності, заяви склали та підписали не особисто заявники, а їх довірена особа ОСОБА_3 у м.Хмельницький, у зв`язку з чим твердження довіреної особи про події у м.Краматорську є сумнівними за відсутності документального підтвердження повернення об`єкта оренди Орендодавцеві. З доданого до відзиву листування не зрозуміло, про яку саме оренду йде мова та між ким; за формою, змістом та способом отримання роздруківки скріншотів не відповідають вимогам належності, допустимості та достовірності доказів. Наполягає, що позивачу не надходили будь-які повідомлення від відповідача за договором №14/01 від 14.01.2020 оренди приміщень про припинення користування об`єктом оренди з 01.04.2022; усної домовленості щодо припинення нарахування орендної плати за спірним договором оренди між сторонами спору не існувало та не існує. Вважає помилковим твердження відповідача, що факт настання форс-мажору підтверджений листом №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 ТПП України та зауважує: посилаючись на ст.762 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України, відповідач підміняє поняття «неможливість» та «відсутність бажання» вести діяльність; доказу того, що воєнний стан об`єктивно позбавив відповідача можливості користуватися об`єктом оренди, останній не надав, використавши лише загальновідомі відомості про військову агресію РФ; місто Краматорськ не було окуповане, бойові дії в ньому не велись, там працюють заклади харчування, магазини, функціонує громадський транспорт та комунальні служби; відповідач послуговується критерієм економічної доцільності / недоцільності користування об`єктом оренди;

- заперечення б/н від 14.03.2024 (вх.№07-07/2478/24 від 14.03.2024, з додатками; т.1, а.с.175-179), в яких зазначив, що комерційне нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 має площу 1034,4кв.м та чотири співвласники ( Волкогон С.С. , Волкогон В.О. , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ); відповідач орендував різні частини одного і того самого приміщення, уклавши відповідні договори з позивачкою та ФОП Волкогон С.С. з метою організації діяльності продовольчого маркета мережі «Посад»; відповідач безпідставно стверджує, що до 01.04.2022 повністю звільнив від свого майна та не використовував приміщення магазину: згідно з Актом б/н від 15.12.2023 інвентаризації майна, що належить ТОВ «Реван», виявлено 27 найменувань речей (обладнання, меблі, інвентар тощо), які належать ТОВ «Реван» та продовжують зберігатися в приміщенні магазину; під час розгляду справи №922/1191/23 Східний апеляційний господарський суд, задовольняючи вимоги ФОП Волкогон С.С. про стягнення заборгованості з орендної плати, дійшов такого висновку: «будь-якого належного, допустимого, достовірного та вірогідного доказу того, що введений з 24.02.2022 воєнний стан на всій території України об`єктивно позбавив відповідача можливості користуватися об`єктом оренди, … останнім не надано»;

- заяву б/н від 11.04.2024 (вх.№07-07/3540/24 від 12.04.2024, з додатками; т.1, а.с.187-205) на виконання п.5 ухвали від 24.07.2023, з якою серед іншого надав акт надання послуг з оренди за грудень 2022 року і поштове повідомлення №31 від 24.12.2022 про отримання відповідачем поштового відправлення з повідомленням про відмову від договору;

- заперечення б/н від 22.04.2024 (вх.№07-07/3828/24 від 22.04.2024, з додатками; т.1, а.с.217-221) проти заяви відповідача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження;

- додаткові пояснення б/н від 18.09.2024 (вх.№07-07/8327/24 від 18.09.2024, з додатками; т.1, а.с.240-244) щодо дати фактичної передачі об`єкта оренди (01.02.2020), причин відсутності акта повернення об`єкта оренди після розірвання договору, сплати орендних платежів за лютий-травень 2020 року і за останній місяць дії договору, а також щодо складу співвласників нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 ;

- заяву б/н від 18.09.2024 (вх.№6890/24 від 19.09.2024, з додатком; т.1, а.с.245-248) про зменшення позовних вимог, обґрунтовану тим, що в розрахунку ціни позову помилково зазначено розмір заборгованості за грудень 2022 року 75000,00грн (відповідно до п.4.1. договору оренди розмір орендної плати за останній місяць оренди складає 10000,00грн), заборгованість за спірний період (9 місяців) складає 610000,00грн, що менше первісно заявленої суми 675000,00грн;

- заяву б/н від 19.09.2024 (вх.№6926/24 від 20.09.2024, з додатком; т.2, а.с.1-2) про вирішення питання про відшкодування витрат на правову допомогу адвоката після ухвалення рішення по суті позовних вимог;

- клопотання б/н від 08.10.2024 (вх.№07-07/8869/24 від 08.10.2024, з додатком; т.2, а.с.35-36) про надання часу для надання пояснень та додаткових доказів;

- із заявою б/н від 11.10.2024 (вх.№07-07/9004/24 від 11.10.2024, з додатками; т.2, а.с.37-46) - заяву свідка ОСОБА_8 , скриншоти листування свідка ОСОБА_8 з представником відповідача Гайдамакою Ю.Б. , пояснення позивачки;

- заяву б/н від 11.10.2024 (вх.№7476/24 від 11.10.2024; т.2, а.с.43) про зменшення позовних вимог, обґрунтовану таким: під час з`ясування обставин справи встановлено, що відповідач сплатив за перші три і останній місяці оренди, тобто за лютий-квітень 2020 року та грудень 2022 року (відповідно до п.4.1. договору оренди в редакції від 01.06.2022), тож вірний розрахунок ціни позову має бути таким: заборгованість за 7 місяців (травень-листопад 2022 року) складає 575000,00грн, що менше первісно заявленої суми 675000,00грн.

Щодо заяв про зменшення позовних вимог.

Заяву б/н від 18.09.2024 (вх.№6890/24 від 19.09.2024) про зменшення позовних вимог до 610000,00грн суд залишає без розгляду, оскільки до прийняття процесуального рішення за результатами розгляду вказаної заяви представник позивачки подав до суду другу заяву про зменшення позовних вимог (вх.№7476/24 від 11.10.2024), в якій йдеться про необхідність зменшити позовну вимогу до 575000,00грн порівняно з первісно заявленою сумою 675000,00грн.

Розглянувши заяву б/н від 11.10.2024 (вх.№7476/24 від 11.10.2024) про зменшення позовних вимог до 575000,00грн, суд встановив, що представник позивачки пропустив передбачений п.2 ч.2 ст.46 та ч.3 ст.252 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК) України строк на вчинення процесуальної дії зі зменшення розміру позовних вимог. Суд також бере до уваги, що в заяві відсутнє клопотання про поновлення строку на її подання та обґрунтування поважності причин пропуску такого строку, при цьому обставина сплати відповідачем за останній місяць оренди існувала і мала бути відома позивачці на момент подання позову.

Отже, заява б/н від 11.10.2024 про зменшення позовних вимог до 575000,00грн задоволенню не підлягає і під час розгляду справи суд виходить з первісно заявленої в позові вимоги.

Після відкриття провадження у справі відповідач надав:

- відзив б/н б/д (вх.№8100/23 від 29.08.2023, з додатками; т.1, а.с.101-117), в якому заперечив проти позовних вимог з таких підстав: послався на ч.6 ст.762 ЦК України і зазначив, що в орендованому приміщенні працював магазин роздрібної торгівлі, а з початком активних бойових дій у м.Краматорську відповідач не міг використовувати приміщення за призначенням і наприкінці березня 2022 року був вимушений покинути об`єкт оренди у зв`язку з неможливістю здійснювати господарську діяльність через постійні обстріли та загрозу для життя співробітників і відвідувачів; відповідач доручив відповідальній особі до 31.03.2022 вивезти з магазину все обладнання та з 01.04.2022 не використовував орендоване приміщення; зі слів Орендодавця вона у той час перебувала за кордоном та не мала можливості оформити документи, тому була досягнута усна домовленість про припинення договору оренди, а також щодо несплати орендної плати з 01.04.2022; рахунок за березень 2022 року виставлений в межах 30% орендної плати також за наслідками усної домовленості;

- з клопотанням б/н від 31.08.2023 (вх.№07-10/3601/23 від 01.09.2023, з додатками; т.1, а.с.118-122) - копії витягу з наказу №286-К від 24.02.2021, доповідної записки від 31.03.2022 та доказів направлення відзиву з додатками представнику позивачки;

- з клопотанням б/н від 01.09.2023 (вх.№07-10/3628/23 від 04.09.2023, з додатками; т.1, а.с.123-139) - повторно копії витягу з наказу №286-К від 24.02.2021 і доповідної записки від 31.03.2022, відзив з додатками та копії доказів направлення відзиву з додатками представнику позивачки засобами поштового зв`язку;

- з клопотанням б/н від 04.09.2023 (вх.№07-10/3674/23 від 04.09.2023, з додатками; т.1, а.с.141-160) - документи, подані з клопотанням вх.№07-10/3628/23 від 04.09.2023, та доказ направлення поданих суду документів до Електронного кабінету представника позивачки;

- додаткові пояснення б/н від 23.10.2023 (вх.№07-10/4676/23 від 23.10.2023, з додатком; т.1, а.с.167-168), в яких наголосив, що внаслідок ракетного обстрілу окупантами м.Караматорська 08.04.2022 міський голова оголосив про початок екстреної евакуації людей; Краматорська міська рада оприлюднила зазначену інформацію на власному офіційному сайті і в Telegram-каналі, на всіх сайтах новин; Кабінет міністрів доручив провести обов`язкову евакуацію населення з Донецької області до безпечних районів інших областей (розпорядження №679-р від 02.08.2022);

- з клопотанням б/н від 06.11.2023 (вх.№07-10/5099/23 від 06.11.2023, з додатками; т.1, а.с.169-174) - додатки до додаткових пояснень б/н від 23.10.2023 (документи на підтвердження викладеного в поясненнях);

- заяву б/н від 19.04.2024 (вх.№3335/24 від 19.04.2024, з додатками; т.1, а.с.206-216) про розгляд справи в порядку загального позовного провадження. Ухвалою від 24.04.2024 суд відмовив у задоволенні заяви про розгляд справи №922/988/23 за правилами загального позовного провадження з підстав, викладених в ухвалі (т.1, а.с.222-223);

- заперечення б/н від 20.09.2024 (вх.№07-07/8371/24 від 20.09.2024, з додатками; т.2, а.с.4-29) на додаткові пояснення позивача. В запереченнях зазначив, що у зв`язку з кількома пожежами, докази яких містяться у матеріалах справи, відповідач на момент подання позову не мав у наявності всіх документів, що стосуються договору оренди з позивачкою, і лише 30.08.2024 вдалося частково поновити інформацію з серверів товариства, з огляду на що надає суду копії підписаних сторонами: Акта від 01.02.2020 передання-приймання майна в оренду, додаткової угоди б/н від 31.03.2022 про розірвання договору №14/01 від 14.01.2020 оренди приміщень, Акта від 31.03.2022 передання-приймання майна з оренди (зауваживши, що оригінали додаткової угоди та акта від 31.03.2022 відсутні) та видаткових касових ордерів №364 від 10.02.2020, №377 11.02.2020 і №1758 07.05.2020 на суму 10000,00грн кожен на підтвердження сплати орендних платежів за період лютий-травень 2020 року і за останній місяць дії Договору оренди;

- із запереченнями б/н від 20.09.2024 (вх.№07-07/8381/24 від 20.09.2024, з додатками; т.2, а.с.30-33) - копії рахунку №66-РВ від 26.03.2022 і акта №56-РВВ від 31.03.2022 надання послуг за березень 2022 року (на додаток до заперечень вх.№07-07/8371/24).

Відповідно до п.п.1, 3 ч.1 ст.129 Конституції України, ст.ст.2, 7, 13, 14, 74 ГПК України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Дослідивши наявні у матеріалах справи документи, всебічно і повно з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням докази, які мають значення для вирішення спору, суд

В С Т А Н О В И В :

Щодо укладення і розірвання договору №14/01 від 14.01.2020 оренди приміщень.

14.01.2020 ФОП Волкогон Влада Олександрівна (Орендодавець, позивачка) та ТОВ «Реван» (Орендар, відповідач) уклали договір №14/01 оренди приміщень (далі - Договір; т.1, а.с.10-14), згідно з п.1.1. якого в порядку та на умовах, визначених Договором, Орендодавець зобов`язалась передати за плату Орендареві у строкове користування, а Орендар - прийняти у строкове користування частину нежитлового приміщення торгового комплексу з продажу продовольчих і будівельно-оздоблювальних матеріалів, літера «А», за адресою: Донецька область, м.Краматорськ, вул.Ювілейна, 17 (надалі - «Об`єкт, що орендується»), а також зобов`язався сплачувати Орендодавцеві оренду плату.

Об`єкт, що орендується, належить Орендодавцеві на підставі договору дарування від 13.01.2020; являє собою частину нежитлових приміщень; загальна площа приміщень: 258,6кв.м; кількість поверхів: 1 (п.1.2. Договору).

Відповідно до п.1.3. Договору Орендодавець надала Орендареві повне право користування земельною ділянкою, на якій розташований Об`єкт, що орендується.

За змістом п.2.1. Договору Об`єкт буде передано в оренду Орендарю для здійснення господарської діяльності - розташування магазину роздрібної торгівлі.

За умовами розділу 3 Договору дата прийняття Об`єкта, що орендується: не пізніше 01.02.2020 (п.3.1.); строк оренди: 35 місяців з дати прийняття Об`єкта Орендарем (п.3.2.); строк оренди може бути скорочений за згодою сторін, оформленою додатковою угодою до Договору, крім випадків, зазначених у п.3.5. та п.3.6. Договору (п.3.4.); Орендодавець має право відмовитися від Договору в односторонньому порядку лише у разі, якщо Орендар має заборгованість з орендної плати тривалістю більше одного календарного місяця, попередивши про це Орендаря за 30 днів, при цьому додаткова угода не укладається (п.3.5.); Орендар має право відмовитися від Договору в односторонньому порядку, попередивши про це Орендодавця за 90 днів, при цьому додаткова угода не укладається (п.3.6.).

За змістом первісної редакції п.4.1. Договору розмір орендної плати за Об`єкт, що орендується, складає 10000,00грн в місяць, ПДВ не передбачено; розмір орендної плати за перші три місяці оренди складає 10000,00грн, ПДВ не передбачено; орендна плата нараховується та сплачується з моменту передання Об`єкта, що орендується, від Орендодавця до Орендаря.

Згідно з п.4.1. Договору (в редакції Додаткової угоди №2 від 01.06.2020 до Договору, далі - Додаткова угода №2, т.1, а.с.16) розмір орендної плати за Об`єкт, що орендується, складає 75000,00грн в місяць, ПДВ не передбачено; розмір орендної плати за перші три місяці оренди складає 10000,00грн, ПДВ не передбачено; розмір орендної плати за останній місяць становить 10000,00грн, ПДВ не передбачено; орендна плата нараховується та сплачується з моменту передання Об`єкта, що орендується, від Орендодавця до Орендаря. Додаткова угода №2 є невід`ємною частиною Договору і набула чинності з моменту її підписання сторонами.

Відповідно до п.4.2. Договору орендна плата сплачується в готівковому або безготівковому порядку на поточний рахунок Орендодавця не пізніше 7 числа поточного місяця за поточний місяць з моменту передання Орендарю Об`єкта, що орендується. Орендну плату за перші три місяці та за останній місяць оренди Орендар сплачує протягом 20-ти календарних днів з моменту підписання Договору.

За умовами розділу 7 Договору Об`єкт, що орендується, має бути переданий Орендарем та прийнятий Орендодавцем протягом 30-ти днів з моменту письмового повідомлення про відмову від Договору, при цьому орендна плата з моменту повідомлення не сплачується (п.7.2.); при переданні Об`єкта, що орендується, складається акт передання-приймання і підписується членами двосторонньої комісії (п.7.3.); Об`єкт, що орендується, вважається фактично переданим Орендодавцю з моменту підписання акта передання-приймання (п.7.4.).

Строк дії Договору зазначений в його п.3.2. (п.9.1. Договору).

Відповідно до п.9.5. Договір може бути розірваний за домовленістю сторін, оформленою додатковою угодою, або в односторонньому порядку відповідно до п.3.5. та п.3.6. Договору.

На момент укладення Договору Орендодавець є платником єдиного податку (п.10.2. Договору).

За умовою п.10.9. Договору до нього не застосовуються положення Закону України «Про оренду державного і комунального майна».

За Актом від 01.02.2020 передання-приймання майна в оренду (т.2, а.с.9) Орендодавець передала, а Орендар прийняв частину нежитлового приміщення за адресою: Донецька область, м.Краматорськ, вул.Ювілейна, 17 загальною площею 258,6кв.м в належному для експлуатації стані.

Додатковою угодою №1 від 12.03.2020 до Договору (т.1, а.с.15) сторони доповнили Договір пунктом 6.3. (щодо права Орендаря самостійно та від власного імені укладати договори в тому числі з підприємствами електропостачання та систем розподілу/передачі електричної енергії, подавати та отримувати документи, пов`язані з організацією електропостачання, оформляти особисті рахунки та самостійно сплачувати рахунки).

Договір, Акт від 01.02.2020 передання-приймання майна в оренду і Додаткові угоди №1, №2 підписані обома сторонами та скріплені печаткою Орендаря.

Позивачка стверджує, що з квітня 2022 року відповідач припинив сплачувати орендну плату та належно оформлювати документацію за Договором (не повернув примірники актів надання послуг за період квітень-жовтень 2022 року); повідомлень від відповідача про дострокове розірвання договору позивачка не отримувала (позовна заява, т.1, а.с.3-4).

У справі містяться підписані лише позивачкою акти надання послуг за період квітень-грудень 2022 року, кожен на суму 75000,00грн: №65-РВВ від 30.04.2022, №66-РВВ від 31.05.2022, №67-РВВ від 30.06.2022, №68-РВВ від 31.07.2022, №69-РВВ від 31.08.2022, №70-РВВ від 30.09.2022, №71-РВВ від 31.10.2022, №72-РВВ від 30.11.2022 та б/н від 31.12.2022 (т.1, а.с.17-24, 189).

16.11.2022 позивачка виставила відповідачу рахунки на оплату за квітень-жовтень 2022 року, кожен на суму 75000,00грн (т.1, а.с.25-31), а також 01.12.2022 - рахунок за листопад 2022 року на суму 75000,00грн (т.1, а.с.32); доказів виставлення рахунку за грудень 2022 року матеріали справи не містять (у заяві б/н від 11.04.2024 зазначено, що умови Договору не пов`язують сплату орендної плати з виставленням рахунку - т.1, а.с.187, зворотній бік).

Перелічені рахунки і акти (окрім рахунку за листопад та актів за листопад і грудень 2022 року) направлені Орендарю засобами поштового зв`язку 17.11.2022 (т.1, а.с.34, 35) та отримані останнім 28.11.2022 (т.1, а.с.190); докази направлення/вручення Орендарю рахунку за листопад та актів за листопад і грудень 2022 року у матеріалах справи відсутні.

Під час розгляду справи відповідач не оспорював існування між ним і позивачкою правовідносин з оренди частини нежитлового приміщення на підставі Договору, заперечуючи правомірність нарахування і стягнення орендної плати за період квітень-грудень 2022 року та стверджуючи спочатку про усну, а в наступному - про письмову домовленість сторін про розірвання Договору з 01.04.2022.

Так, згідно з останньою позицією щодо предмета спору (заперечення б/н від 20.09.2024 на додаткові пояснення позивача) відповідач наполягає на тому, що Договір розірвано з 01.04.2022 за взаємною згодою сторін, на підтвердження чого надав копії додаткової угоди б/н від 31.03.2022 про розірвання Договору та Акта від 31.03.2022 передання-приймання майна з оренди (т.2, а.с.13, 14), зауваживши, що їх оригінали відсутні (т.2, а.с.4 зворотній бік).

Надаючи копії названих документів, відповідач зазначив, що у зв`язку з кількома пожежами, докази яких містяться у справі і під час яких були знищені всі сервери товариства та бухгалтерські документи, він на момент подання позову не мав у наявності всіх документів, що стосуються Договору, і лише 30.08.2024 вдалося частково поновити інформацію з серверів товариства. З наявних у справі акта про пожежу та двох додатків до актів про пожежу (т.1, а.с.208-210; т.2, а.с.16-17) суд встановив, що пожежі сталися 06.03.2022 та 27.03.2022 - тобто відповідач не міг втратити під час пожеж додаткову угоду та акт від 31.03.2022, оскільки вони ще не були складені.

Крім того, у власноруч підписаних поясненнях б/н від 09.10.2024 (т.2, а.с.41-42) позивачка зазначила, що їй відомий та зрозумілий зміст ст.384 Кримінального кодексу (далі - КК) України щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань, та наголосила, що не підписувала додаткову угоду від 31.03.2022 про розірвання Договору та Акт від 31.03.2022 приймання-передачі до Договору (місце складання - м.Харків), 31.03.2022 перебувала у м.Київ і відповідач не надсилав їй для підписання вказані документи ані в електронному, ані в паперовому вигляді. В заяві свідка б/н від 08.10.2024 (зареєстрована приватним нотаріусом в реєстрі за №758; т.2, а.с.38) ОСОБА_8 (батько позивачки та у період виникнення спірних правовідносин її представник за довіреністю від 13.01.2020, зареєстрованою приватним нотаріусом в реєстрі за №57 - т.1, а.с.112) повідомив, що 31.03.2022 перебував у м.Червоноград Львівської області і як представник Волкогон Влади Олександрівни за довіреністю не підписував додаткову угоду від 31.03.2022 про розірвання Договору та Акт від 31.03.2022 приймання-передачі до Договору (місце складання - м.Харків), при цьому зазначивши, що йому як свідку відомий і зрозумілий зміст ст.384 КК України щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань, відомості в заяві свідка надані ним добровільно із розумінням їх змісту, відповідають дійсності та є правдивими.

Отже, копії додаткової угоди та акта від 31.03.2022 не відповідають вимогам процесуального закону щодо допустимості і достовірності доказів (ч.2 ст.77 ГПК України: докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються; ст.78 ГПК України: достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи) і суд не бере до уваги копії додаткової угоди та акта від 31.03.2022 під час розгляду справи.

Орендодавець повідомила Орендаря про відмову з 01.01.2023 в односторонньому порядку від Договору (розірвання) на підставі його п.3.5. через несплату Орендарем орендної плати протягом 8-ми місяців (починаючи з квітня 2022 року) та вимагала повернути після закінчення строку Договору нежитлове приміщення загальною площею 258,6кв.м за адресою: Донецька область, м.Краматорськ, вул.Ювілейна, 17 (т.1, а.с.33). Повідомлення б/н від 16.11.2022 про відмову від Договору (розірвання) відправлене Орендарю засобами поштового зв`язку 17.11.2022 (т.1, а.с.34, 35) та отримане останнім 28.11.2022 (т.1, а.с.190). Позивачка стверджує, що відповідач не надав відповідь на вказане повідомлення (т.1, а.с.4) та що станом на 18.09.2024 сторони не підписали акт передання-приймання на підтвердження повернення об`єкта оренди Орендодавцеві, як то передбачено розділом 7 Договору (т.1, а.с.240 зворотній бік).

Позивачка вважає договір розірваним з 01.01.2023 (дати, зазначеної в повідомленні про відмову від Договору) та просить суд стягнути з відповідача 675000,00грн заборгованості з орендної плати за період квітень-грудень 2022 року з розрахунку 75000,00грн за кожен місяць.

Відповідно до ст.291 ГК України договір оренди може бути розірваний за згодою сторін; на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму (ч.3); правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України (ч.4).

За приписами ст.782 ЦК України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за найм речі протягом трьох місяців підряд (ч.1); у разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору (ч.2).

Частина 3 ст.6 ЦК України надає сторонам договору право відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини в договорі на власний розсуд.

За змістом ч.1 ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору та визначенні його умов з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За умовою п.3.5. Договору Орендодавець має право відмовитися від Договору в односторонньому порядку у разі, якщо Орендар має заборгованість з орендної плати тривалістю більше одного календарного місяця, попередивши про це Орендаря за 30 днів, при цьому додаткова угода не укладається.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.651 ЦК України розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом; у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є розірваним.

За умовою ч.2 ст.653 ЦК України у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються.

Отже, за приписами ч.3 ст.6, ч.1 ст.627, ч.3 ст.651, ч.2 ст.653 ЦК України та умовами п.3.5. і п.9.5. Договору він є розірваним з ініціативи Орендодавця з 01.01.2023, відповідно договірні відносини сторін цього спору і їхні зобов`язання за Договором припинилися 01.01.2023 у зв`язку з розірванням Договору в односторонньому порядку.

Щодо наявності і розміру боргу, що виник до розірвання Договору.

Згідно зі ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вимог ст.ст.526, 629 ЦК України та ст.193 Господарського кодексу (далі - ГК) України договір є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства.

За визначенням ч.1 ст.283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Частина 6 ст.283 ГК України передбачає, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За визначенням ч.1 ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.

Частина 3 ст.285 ГК України передбачає обов`язок орендаря своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату, а ст.286 ГК України визначає орендну плату як фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності та встановлює, що розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством (ч.1); орендар має право вимагати зменшення розміру орендної плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, змінилися передбачені договором умови господарювання або істотно погіршився стан об`єкта оренди (ч.2).

Згідно зі ст.762 ЦК України за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (абз.1 ч.1); наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася (ч.4); плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ч.5); наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає (ч.6).

Якщо у зобов`язанні встановлений термін його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін (абз.1 ч.1 ст.530 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За умовами п.4.1. Договору розмір орендної плати до 01.06.2020 складав 10000,00грн без ПДВ за один місяць, орендна плата за останній місяць також складає 10000,00грн без ПДВ. Відповідно до п.4.2. Договору орендна плата сплачується в готівковому або безготівковому порядку не пізніше 7 числа поточного місяця за поточний місяць з моменту передання Орендарю Об`єкта, що орендується. Орендну плату за перші три місяці та за останній місяць оренди Орендар сплачує протягом 20-ти календарних днів з моменту підписання Договору.

Первісно позивачка стверджувала, що Орендар протягом лютого-травня 2020 року здійснював в орендованому приміщенні підготовчі роботи з влаштування торгівельних площ магазину роздрібної торгівлі, у зв`язку з чим орендну плату за цей період не сплачував; за останній місяць оренди відповідач також не сплачував (додаткові пояснення б/н від 18.09.2024; т.1, а.с.240-241).

Із запереченнями б/н від 20.09.2024 на додаткові пояснення позивача відповідач на підтвердження сплати готівкою орендних платежів за період лютий-травень 2020 року і за останній місяць дії Договору надав суду копії видаткових касових ордерів на суму 10000,00грн кожен: №364 від 10.02.2020 з призначенням платежу «Оплата за оренду приміщення об`єкта нерухомості за останній місяць оренди згідно договору №14/01 від 14.01.2020», №377 від 11.02.2020 з призначенням платежу «Оплата за оренду приміщення об`єкта нерухомості за 1- 3 місяць оренди згідно договору №14/01 від 14.01.2020» і №1758 від 07.05.2020 з призначенням платежу «Оплата за оренду приміщення об`єкта нерухомості за травень місяць оренди згідно договору №14/01 від 14.01.2020» (т.2, а.с.15). Всі видаткові касові ордери оформлені належним чином.

Після ознайомлення із запереченнями б/н від 20.09.2024 у власноруч підписаних поясненнях б/н від 09.10.2024 позивачка визнала, що заборгованість відповідача зі сплати орендної плати за останній місяць дії Договору - грудень 2022 року - відсутня (т.2, а.с.41 зворотній бік).

Отже, на виконання п.4.1., п.4.2. Договору у період лютий-травень 2020 року відповідач сплачував орендну плату готівковими коштами і не мав заборгованості з орендних платежів, в тому числі зі сплати за останній місяць оренди.

«Заключна виписка за період 01.01.2020- 17.02.2023», надана 17.02.2023 Акціонерним товариством Комерційний банк «ПриватБанк» про рух коштів на рахунку Орендодавця (т.1, а.с.36-37), підтверджує, що:

- у період червень 2020 року - лютий 2022 року відповідач сплачував орендну плату за поточний місяць в безготівковому порядку щомісячно в розмірі 75000,00грн з посиланням на Договір;

- у березні 2022 року відповідач сплатив орендну плату за поточний місяць в безготівковому порядку в розмірі 22500,00грн [30% місячної орендної плати] з посиланням на Договір і рахунок №66-РВ від 26.03.2022;

- в лютому 2023 року позивачка отримала кошти за оренду частини нежитлового приміщення за березень 2023 року від іншого орендаря.

Пославшись на рахунок за березень 2022 року у призначенні платежу і у відзиві, відповідач надав до матеріалів справи копії оформлених належним чином рахунку №66-РВ від 26.03.2022 на суму 22500,00грн і акта №56-РВВ від 31.03.2022 надання послуг за березень 2022 року на суму 22500,00грн (т.2, а.с.31, 32).

Отже, з урахуванням умов п.4.1., п.4.2. Договору і здійснених платежів, докази на підтвердження яких є у матеріалах справи, на дату ухвалення цього рішення за відповідачем обліковується борг з орендної плати в сумі 600000,00грн за період квітень-листопад 2022 року з розрахунку 75000,00грн за кожен місяць.

Щодо аргументів відзиву.

Відповідач стверджує, що з 01.04.2022 не використовував та повністю звільнив орендоване приміщення від свого майна, на підтвердження чого надав:

- наказ №2103/22 від 21.03.2022 директора ТОВ «Реван» «Про вивезення обладнання з магазину за адресою: Донецька область, м.Краматорськ, вул.Ювілейна, 17», яким у зв`язку із закриттям магазину за адресою: м.Краматорськ, вул.Ювілейна, 17, спричиненим неможливістю здійснення діяльності підприємства через розташування в зоні проведення бойових дій, доручено ОСОБА_10 в строк до 31.03.2022 вивезти все обладнання, яке належить ТОВ «Реван», з торгівельної точки за названою адресою; відповідальність за дотримання та виконання наказу покладено на директора ТОВ «Реван» (наказ містить підпис виконавця про ознайомлення; т.1, а.с.106);

- адресовану директору ТОВ «Реван» доповідну записку від 31.03.2022 інженера-будівельника ОСОБА_10, за змістом якої на виконання наказу №2103/22 від 21.03.2022 станом на 31.03.2022 з торгівельної точки за адресою: АДРЕСА_1 вивезено все обладнання, яке належить ТОВ «Реван» (записка містить підпис директора про її прийняття; т.1, а.с.120);

- витяг з наказу №286-к від 24.02.2021 про прийняття ОСОБА_10 з 25.02.2021 на роботу в ТОВ «Реван» на посаду інженера-будівельника (т.1, а.с.119);

- копію заяви №НСН 704679 від 24.08.2023 ОСОБА_3 , яка діючи від імені і в інтересах ОСОБА_1 , що є співвласницею частки нежитлового приміщення торгового комплексу з продажу продовольчих та будівельно-оздоблювальних матеріалів, літера «А», за адресою: АДРЕСА_1 , підтвердила, що ТОВ «Реван» з 01.04.2022 не використовувало зазначені нежитлові приміщення через активні бойові дії у м.Краматорську та станом на 01.04.2022 вказані приміщення були звільнені ТОВ «Реван», вивезено все обладнання, яке належало ТОВ «Реван» (приватний нотаріус Хмельницького міського нотаріального округу Лучковська Т.М. перевірила повноваження і засвідчила справжність підпису ОСОБА_3 на заяві; т.1, а.с.110);

- копію заяви №НСН 704680 від 24.08.2023 ОСОБА_3 , яка діючи від імені і в інтересах ОСОБА_2 , що є співвласником частки нежитлового приміщення торгового комплексу з продажу продовольчих та будівельно-оздоблювальних матеріалів, літера «А», за адресою: АДРЕСА_1 , підтвердила, що ТОВ «Реван» з 01.04.2022 не використовувало зазначені нежитлові приміщення через активні бойові дії у м.Краматорську та станом на 01.04.2022 вказані приміщення були звільнені ТОВ «Реван», вивезено все обладнання, яке належало ТОВ «Реван» (приватний нотаріус Хмельницького міського нотаріального округу Лучковська Т.М. перевірила повноваження і засвідчила справжність підпису ОСОБА_3 на заяві; т.1, а.с.111).

Суд відхиляє перелічені докази як такі, що не відповідають вимогам процесуального закону щодо їх достовірності (ст.78 ГПК України) з огляду на таке.

15.12.2023 комісія у складі двох співвласників комерційного нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 (ФОП Волкогон С.С. і ФОП Волкогон В.О.) та двох орендарів, які на дату проведення інвентаризації використовували вказане приміщення (ФОП Белянінової О.І. і ФОП Белянінова А.І.), провела інвентаризацію належного відповідачу майна, залишеного у вказаному приміщенні після припинення Договору.

Згідно з Актом б/н від 15.12.2023 інвентаризації майна, що належить ТОВ «Реван» (далі - Акт інвентаризації), виявлено 27 найменувань об`єктів (обладнання, меблі, інвентар тощо), які належать ТОВ «Реван» та продовжують зберігатися в приміщенні магазину за адресою АДРЕСА_1 (т.1, а.с.177).

Суд встановив, що на відміну від документів, наданих відповідачем, Акт інвентаризації складений кількома безпосередньо не зацікавленими особами, які дійсно обізнані про обставини, викладені в ньому.

Відповідач до 20.09.2024 (дати подання заперечень б/н від 20.09.2024 на додаткові пояснення позивача) також стверджував, що між ним і позивачкою досягнута усна домовленість про припинення Договору, на підтвердження чого надав скріншоти електронного листування (т.1, а.с.113, 116).

Скріншоти електронного листування, частина яких дублює надані відповідачем, також надав представник позивачки (т.2, а.с.39-40).

Суд встановив, що електронне листування відбувалось 28.05.2022 та 04.11.2022, з нього не вбачається досягнення уповноваженими представниками сторін Договору домовленості про його розірвання - лише з`ясовується питання про наявність чи відсутність відповідного наміру, відповідь про наявність у будь-кого з учасників листування такого наміру відсутня; скріншоти не містять відомостей, за якими можна ідентифікувати договір оренди, про який йдеться в листуванні.

Отже, під час розгляду справи суд не бере до уваги надані сторонами скріншоти електронного листування як такі, що вочевидь не стосуються предмета доказування (ч.1 ст.76 ЦК України).

Крім того, Договір передбачає обов`язкове оформлення домовленості сторін про його розірвання саме додатковою угодою (п.9.5.) і за наявності взаємної згоди сторін на розірвання сучасні інформаційні технології дозволяють оформити додаткову угоду навіть за умови перебування сторін Договору в різних країнах.

Суд відхиляє доводи відповідача про наявність підстав для застосування до спірних правовідносин ст.ст.617, 762 (ч.6) ЦК України з огляду на таке.

Відповідно до ч.6 ст.762 ЦК України наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.05.2018 у справі №910/7495/16 вказала, що наведена норма права визначає в якості підстави звільнення від зобов`язання сплатити орендну плату об`єктивну безпосередню неможливість використовувати передане у найм майно (бути допущеним до приміщення, перебувати у ньому, зберігати у приміщенні речі тощо) через обставини, за які орендар не відповідає.

Обставини, згадувані у ч.6 ст.762 ЦК України, повністю не охоплюються поняттям форс-мажорних обставин, адже на відміну від останніх, ознаками яких є їх об`єктивна та абсолютна дія, а також непередбачуваність, перші можуть бути спричинені, зокрема, й безпосередньо вольовою дією орендодавця. Тобто обставини згідно з ч.6 ст.762 ЦК України можуть включати обставини непереборної сили та випадку, втім не обмежуються ними.

При цьому порушення зобов`язання внаслідок дії обставин непереборної сили є підставою для звільнення від відповідальності за таке порушення (абз.1 ч.1 ст.617 ЦК України).

З приводу посилання у відзиві на ст.617 ЦК України суд зауважує відповідачеві, що на підставі цієї норми можливе звільнення від відповідальності за невиконання зобов`язання, а не від виконання самого зобов`язання, в той час як відповідальність не є предметом цього спору.

В будь-якому разі сторона зобов`язання, яка його не виконує, має довести, що в кожному окремому випадку певні підтверджені обставини саме для неї мали непереборний характер. І кожен такий випадок суд має оцінити незалежно від наявності засвідчених компетентним органом обставин непереборної сили.

Cертифікат ТПП не є єдиним доказом існування форс-мажорних обставин; обставини форс-мажору мають оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами (подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.08.2022 у справі №908/2287/17, від 21.07.2021 у справі №912/3323/20, від 25.11.2021 у справі №905/55/21).

Як на доказ настання форс-мажорних обставин відповідач посилається на лист ТПП України №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, адресований «Всім, кого це стосується» - тобто необмеженому колу суб`єктів.

Зміст названого листа носить загальний інформаційний характер та констатує абстрактний факт наявності форс-мажорних обставин без доведення причинно-наслідкового зв`язку у конкретному зобов`язанні.

Верховний Суд у постанові від 07.06.2023 у справі №906/540/22 зазначив, що лист ТПП №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 не є безумовною підставою вважати, що форс-мажорні обставини настали для всіх без виключення суб`єктів. Кожен суб`єкт, який в силу певних обставин не може виконати свої зобов`язання за окремо визначеним договором, має доводити наявність в нього форс-мажорних обставин.

Саме суд повинен на підставі наявних доказів встановити, чи дійсно обставини, на які посилається сторона, є надзвичайними і невідворотними, що об`єктивно унеможливили належне виконання стороною свого обов`язку.

Відсутність зазначення у ч.6 ст.762 ЦК України вичерпного переліку обставин, які унеможливлюють використання орендарем майна, підстав виникнення таких обставин, засобів їх підтвердження свідчить про те, що факт неможливості використання орендарем майна з незалежних від нього причин встановлюється на загальних підставах, визначених процесуальним законодавством.

Суд зауважує, що всі суб`єкти підприємництва України (фізичні і юридичні особи) перебувають в рівних умовах, здійснюючи господарську діяльність в однаково несприятливому економічному середовищі в країні, та мають вживати усіх заходів, необхідних для належного виконання зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Водночас Орендар не надав доказів повідомлення Орендодавця про односторонню відмову від Договору відповідно до його п.3.6. або принаймні про свої наміри щодо Об`єкта оренди з урахуванням повномасштабного вторгнення РФ на територію України.

Звільнення від сплати орендної плати є істотним втручанням у правовідносини сторін договору, тому може застосовуватись за виключних обставин.

Суд зазначає, що м.Краматорськ, в якому розташований Об`єкт, що орендувався, у спірний період не перебувало під окупацією і не було територією активних бойових дій (з 24.02.2022 по теперішній час Краматорська міська територіальна громада віднесена до територій можливих бойових дій), а самий факт введення в Україні воєнного стану і розташування Об`єкта оренди в м.Краматорську без обґрунтування фактичної відсутності можливості використовувати орендоване приміщення за призначенням не може свідчити про наявність підстав для звільнення від сплати орендної плати (за обставин зберігання в приміщенні майна Орендаря, наявності в місті потенційних покупців продовольчих та інших товарів і підприємців, бажаючих орендувати приміщення).

Отже, обставини, на які посилається відповідач, не були такими, що унеможливили використання орендованого приміщення з метою організації роздрібної торгівлі.

Суд також зауважує, що докази звернення Орендаря до Орендодавця на підставі ч.2 ст.286 ГК України (ч.4 ст.762 ЦК України) у матеріалах справи відсутні, в той час як Орендар продовжує використовувати спірне приміщення, зберігаючи в ньому своє майно, що підтверджується Актом інвентаризації (т.1, а.с.177). Разове ж зменшення розміру орендної плати за березень 2022 року до 30% від встановленої Договором на підставі стверджуваної відповідачем усної домовленості не свідчить про зміну умов п.4.1 Договору, яка (зміна) за умовами п.9.3 та п.9.4. Договору має бути вчинена лише у письмовій формі.

На підставі викладеного та із застосуванням стандарту доказування «вірогідність доказів» суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Реван» 675000,00грн заборгованості з орендної плати за період квітень-грудень 2022 року є доведеною, правомірною, обґрунтованою та такою, що не спростована відповідачем і підлягає задоволенню частково - в сумі 600000,00грн за період квітень-листопад 2022 року.

Щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до приписів п.2 ч.1 ст.129 ГПК України на відповідача покладається судовий збір в сумі 9000,00грн.

Керуючись ст.ст.2, 7, 13-15, 33, 42, 46, 74, 76-80, 86, 129, 210, 233, 236-238, 240 (ч.ч.4, 5), 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов фізичної особи-підприємця Волкогон Влади Олександрівни, м.Краматорськ Донецької області, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Реван», м.Харків, про стягнення 675000,00грн заборгованості з орендної плати - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Реван» (61121, м.Харків, вул.Владислава Зубенка, буд.31-А; ідентифікаційний код 42553572) на користь фізичної особи-підприємця Волкогон Влади Олександрівни ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) 600000,00грн боргу з орендної плати, 9000,00грн судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому ст.ст.256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний 16.10.2024.

Суддя О.М. Шилова

надр. 1 прим. - у справу