ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
м. Київ
15.10.2024Справа №910/9396/24За позовом 1. ОСОБА_1 , м. Київ
2. ОСОБА_2 , м. Київ
до Гаражно-будівельного кооперативу «Печерський», м. Київ
про визнання недійсним рішення та скасування реєстраційної дії,
Суддя Морозов С.М.
За участю представників сторін:
від позивача-1: ОСОБА_1 (особисто);
від позивача-2: Путілін Є.В. (особисто);
від відповідача: не з`явились.
ВСТАНОВИВ:
30.07.2024 року ОСОБА_1 (позивач-1) та ОСОБА_2 (позивач-2) звернулись до Господарського суду міста Києва з позовом про визнання недійсним рішення загальних зборів членів Гаражно-будівельного кооперативу "Печерський" (відповідач), оформленого протоколом загальних зборів членів Гаражно-будівельного кооперативу "Печерський" №2 від 27.05.2023 року та скасування реєстраційної дії здійсненої на підставі вказаного протоколу.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, матеріали №910/9396/24 передані на розгляд судді Морозову С.М.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.08.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 15.10.2024.
23.08.2024 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
15.10.2024 до суду від відповідача надішли клопотання про продовження строку підготовчого провадження та відкладення підготовчого засідання.
В підготовче засідання 15.10.2024 відповідач не з`явився, про час та місце повідомлений належним чином.
Дослідивши в підготовчому засідання матеріали справи, суддя Морозов С.М. вважає за необхідне заявити самовідвід від розгляду цієї справи з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 39 ГПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Підстави для відводу (самовідводу) судді передбачені в ст. 35 Господарського процесуального кодексу України.
Так, згідно з ч. 1 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.
Відповідно до статті 38 Господарського процесуального кодексу України самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
При цьому, як зазначає Європейський суд з прав людини, найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості. Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (рішення від 24.05.1989 у справі №11/1987/134/188 "Hauschildt v. Denmark", пункт 48).
За змістом абзацу 9 ч. 1 статті 1 Закону України «Про запобігання корупції» потенційний конфлікт інтересів наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на обєктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень, тобто, наявність приватного інтересу, що може за настанні певних обставин у майбутньому вплинути на обєктивність чи неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень. При цьому приватний інтерес може мати своїм наслідком як позитивний вплив (особа має прагнення віддячити тощо) на ситуацію, так і негативний (завдати клопоту тощо). Законом не встановлюється заборон чи обмежень на наявність приватного інтересу, як такого. Йдеться про дотримання правил етичної поведінки службовця та відповідну оцінку приватних інтересів через призму можливого їх негативного впливу на обєктивність прийняття рішень.
Пунктом 6 частини 8 статті 133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що контроль за додержанням вимог законодавства щодо врегулювання конфлікту інтересів у діяльності суддів покладається на Раду суддів. Вона ж приймає рішення про врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів у їх діяльності(якщо такий не може бути врегульований у порядку, визначеному процесуальним законом). Отже, питання вирішення конфлікту інтересів у процесуальний спосіб визначається відповідним процесуальним законом і не потребує вирішення Радою суддів України.
Як встановлюють Бангалорські принципи поведінки суддів, схвалені резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27.07.2006, зазначено, що довіра суспільства до судової системи, а також до авторитету судової системи в питаннях моралі, чесності та непідкупності судових органів посідає першочергове місце в сучасному демократичному суспільстві. Об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
При наявності зазначених підстав суддя повинен заявити самовідвід.
У справі Європейського суду з прав людини "Газета "Україна - Центр" проти України" вказано, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (див. рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), п. 44; та рішення у справі "Ферантелі та Сантанжело проти Італії" (Ferrantelli and Santangelo v. Italy), від 7 серпня 1996 poку, п. 58 Reports of Judgments and Decisions, 1996). З огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть бути важливими або, іншими словами, "правосуддя має не тільки чинитися, також має бути видно, що воно чиниться" (див. рішення у справі "Де Куббер проти Бельгії" (De Cubber v. Belgium), від 26 жовтня 1984 року, п. 26). На кону стоїть довіра, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти в громадськість (див. рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland) та рішення у справі "Кастілло Альгар проти Іспанії" (Castillo Algar v. Spain), від 28 жовтня 1998 року, п. 45, Reports of Judgments and Decisions, 1998).
Разом з тим, як було встановлено, близький родич (мати) судді Морозова С.М. є членом кооперативу відповідача.
З метою недопущення сумнівів в неупередженості суду при розгляді даної справи, , з огляду на положення ст. ст. 35, 38 ГПК України, задля недопущення у сторін чи інших осіб будь-яких сумнівів у безсторонності суду та забезпечення довіри до судової влади України, суддя Морозов С.М. вважає за необхідне заявити самовідвід.
За змістом ст. 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
У відповідності до ч. 1 ст. 40 Господарського процесуального кодексу України у разі задоволення заяви про відвід судді, який розглядає справу одноособово, справа розглядається в тому самому суді іншим суддею, який визначається у порядку, встановленому статтею 32 цього Кодексу.
З огляду на викладене, самовідвід судді Морозова С.М. від розгляду №910/9396/24 підлягає задоволенню, а матеріали відповідної справи - передачі уповноваженому працівнику Господарського суду міста Києва для вирішення питання про повторний автоматичний розподіл справи.
Керуючись ст. ст. 35, 38, 39, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
УХВАЛИВ:
1. Задовольнити самовідвід судді Морозова С.М. від розгляду справи за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Гаражно-будівельного кооперативу "Печерський" про визнання недійсним рішення та скасування реєстраційної дії.
2. Відвести суддю Морозова С.М. від розгляду справи №910/9396/24.
3. Матеріали справи №910/9396/24 передати уповноваженій особі для вирішення питання про повторний автоматизований розподіл справи.
4. Згідно ч. 2 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та не підлягає оскарженню.
Суддя Сергій МОРОЗОВ
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 15.10.2024 |
Оприлюднено | 17.10.2024 |
Номер документу | 122318392 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин про оскарження рішень загальних зборів учасників товариств, органів управління |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Морозов С.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні