Ухвала

від 16.10.2024 по справі 916/4573/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"16" жовтня 2024 р. Справа № 916/4573/24Господарський суд Одеської області у складі судді Нікітенка С.В., розглянувши заяву (Вх. № 2-1606/24 від 15.10.2024) заступника керівника Малиновської окружної прокуратури міста Одеси про забезпечення позову, у справі

за позовом: Заступника керівника Малиновської окружної прокуратури міста Одеси (65091, м. Одеса, вул. Головківська, 1; код ЄДРПОУ 035285522) в інтересах держави в особі Міністерства енергетики України (01601, м. Київ, вул. Хрещатик, 30; код ЄДРПОУ 37552996), Фонду Державного майна України (01133, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, 18/9; код ЄДРПОУ 00032945) та Південного офісу Держаудитслужби (65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83; код ЄДРПОУ 40477150),

до відповідача-1: Акціонерного товариства "ДТЕК Одеські електромережі" (65031, м. Одеса, вул. М. Боровського, 28б; код ЄДРПОУ 00131713),

до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Мелеха Груп" (04201, м. Київ, вул. Бережанська, буд.6-А, оф. 15; код ЄДРПОУ 25394112),

про визнання недійсним договору як такого, що суперечать інтересам держави та суспільства з умислу однієї сторони, застосування наслідків відповідної недійсності та стягнення.

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Малиновської окружної прокуратури міста Одеси в інтересах держави в особі Міністерства енергетики України, Фонду Державного майна України та Південного офісу Держаудитслужби 15.10.2024 звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Акціонерного товариства "ДТЕК Одеські електромережі" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Мелеха Груп", в якій просить:

- Визнати недійсним договір №04/20/04/2017 від 20.04.2017, укладений між ТОВ «Український папір», на теперішній час ТОВ «Мелеха груп» та ПАТ «ОДЕСАОБЛЕНЕРГО» на теперішній час, АТ «ДТЕК Одеські електромережі».

- Визнати недійсною додаткову угоду №12/29/12/2017 від 29.12.2017 до договору №04/20/04/2017 від 20.04.2017, укладену між ТОВ «Український папір», на теперішній час ТОВ «Мелеха груп» та ПАТ «ОДЕСАОБЛЕНЕРГО» на теперішній час, АТ «ДТЕК Одеські електромережі».

- Стягнути з ТОВ «Мелеха груп» грошову кошти в сумі 3 209 610,68 грн, одержані товариством за договором №04/20/04/2017 від 20.04.2017, повернути іншій стороні, а саме: АТ «ДТЕК Одеські електромережі» (раніше ПАТ «ОДЕСАОБЛЕНЕРГО»), а одержане АТ «ДТЕК Одеські електромережі» стягнути в дохід держави.

- Стягнути солідарно з ТОВ «Мелеха груп» та АТ «ДТЕК Одеські електромережі» витрати на сплату судового збору на користь Одеської обласної.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.10.2024 справу № 916/4573/24 передано на розгляд судді Господарського суду Одеської області Нікітенку С.В.

Одночасно з поданням позовної заяви, заступником керівника Малиновської окружної прокуратури міста Одеси (Вх. № 2-1606/24 від 15.10.2024) було подано до суду заяву про забезпечення позову, в якій заявник просить суд вжити заходи забезпечення позву шляхом накладання арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «Мелеха Груп» в розмірі 3209610,68 грн, які знаходяться в банківських установах на всіх рахунках відповідача, інформація про які буде виявлена в процесі виконання ухвали суду про забезпечення позову.

Дослідивши матеріали заяви про вжиття заходів забезпечення позову та додані до неї документи, суд дійшов висновку про її повернення заявнику, з таких підстав.

Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначає ст. 136 ГПК України, згідно з якої господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 139 ГПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити, зокрема, але не виключно пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення.

Слід зазначити, що зустрічне забезпечення по суті це гарантія відшкодування можливих для відповідача збитків. Він має на меті забезпечити певний баланс сторін і нейтралізувати можливі негативні наслідки, які можуть виникнути в результаті застосування судом забезпечувальних заходів. Так, згідно з ч. 1 ст. 141 ГПК України унормовано, що метою цього інституту є забезпечення відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову.

У принципі 7 доповіді Асоціації міжнародного права "Про забезпечувальні і запобіжні заходи в міжнародному цивільному процесі", ILA,1996) зазначається, що суд повинен мати повноваження вимагати від позивача гарантії відшкодування збитків відповідачу чи третій стороні, які можуть виникнути в результаті застосування забезпечувальних заходів.

Отже, на відміну від забезпечення позову, метою якого є захист інтересів позивача, то зустрічне забезпечення направлено, перш за все, на захист інтересів відповідача. Крім того, фактично це є збереженням існуючого стану status-quo між сторонами до ухвалення кінцевого рішення суду.

Приписами ч. 7 ст. 140 ГПК України встановлено, що суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 139 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Водночас суд вказує, що статтею 9 Конституції України регламентовано, що чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 18.11.2010 у справі "Мушта проти України" суд зазначив, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення.

Окрім того, у справах "Осман проти Сполученого королівства" та "Креуз проти Польщі" Європейський суд з прав людини роз`яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху у судовому процесі.

Так, при розгляді матеріалів заяви заступника керівника Малиновської окружної прокуратури міста Одеси про забезпечення позову, судом було встановлено, що її подано з порушенням вимог, встановлених п. 6 ч. 1 ст. 139 ГПК України, оскільки заява не містить пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення, а тому за цих обставин заява підлягає поверненню заявнику на підставі ч. 7 ст. 140 ГПК України.

При цьому, суд роз`яснює, що повернення заяви не позбавляє заявника права на повторне звернення до суду із заявою про забезпечення позову в порядку, встановленому ГПК України.

У той же час, господарський суд враховує, що заява забезпечення позову заступника керівника Малиновської окружної прокуратури міста Одеси подано до суду через систему Електронний суд (тобто в електронній формі), відтак з метою економії бюджетних коштів заява про забезпечення позову заявнику надсилатись не буде.

Керуючись статтями 139, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Повернути заступнику керівника Малиновської окружної прокуратури міста Одеси заяву (Вх. № 2-1606/24 від 15.10.2024) про забезпечення позову.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга у відповідності до частини 1 статті 256 ГПК України.

Ухвалу підписано 16.10.2024.

Суддя Нікітенко С.В.