Ухвала

від 28.10.2024 по справі 916/4573/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову

"28" жовтня 2024 р. Справа № 916/4573/24Господарський суд Одеської області у складі судді Нікітенка С.В., розглянувши заяву про забезпечення позову (вх. № 2-1662/24 від 25.10.2024), у справі

за позовом: Заступника керівника Малиновської окружної прокуратури міста Одеси (65091, м. Одеса, вул. Головківська, 1; код ЄДРПОУ 035285522) в інтересах держави в особі Міністерства енергетики України (01601, м. Київ, вул. Хрещатик, 30; код ЄДРПОУ 37552996), Фонду Державного майна України (01133, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, 18/9; код ЄДРПОУ 00032945) та Південного офісу Держаудитслужби (65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83; код ЄДРПОУ 40477150),

до відповідача-1: Акціонерного товариства "ДТЕК Одеські електромережі" (65031, м. Одеса, вул. М. Боровського, 28б; код ЄДРПОУ 00131713),

до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Мелеха Груп" (04201, м. Київ, вул. Бережанська, буд.6-А, оф. 15; код ЄДРПОУ 25394112),

про визнання недійсним договору як такого, що суперечать інтересам держави та суспільства з умислу однієї сторони, застосування наслідків відповідної недійсності та стягнення,

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Малиновської окружної прокуратури міста Одеси в інтересах держави в особі Міністерства енергетики України, Фонду Державного майна України та Південного офісу Держаудитслужби 15.10.2024 звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Акціонерного товариства "ДТЕК Одеські електромережі" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Мелеха Груп", в якій просить:

- Визнати недійсним договір № 04/20/04/2017 від 20.04.2017, укладений між ТОВ Український папір, на теперішній час ТОВ Мелеха груп та ПАТ ОДЕСАОБЛЕНЕРГО на теперішній час, АТ ДТЕК Одеські електромережі;

- Визнати недійсною додаткову угоду № 12/29/12/2017 від 29.12.2017 до договору № 04/20/04/2017 від 20.04.2017, укладену між ТОВ Український папір, на теперішній час ТОВ Мелеха груп та ПАТ ОДЕСАОБЛЕНЕРГО на теперішній час, АТ ДТЕК Одеські електромережі;

- Стягнути з ТОВ Мелеха груп грошову кошти в сумі 3209610,68 грн, одержані товариством за договором № 04/20/04/2017 від 20.04.2017, повернути іншій стороні, а саме: АТ ДТЕК Одеські електромережі (раніше ПАТ ОДЕСАОБЛЕНЕРГО), а одержане АТ ДТЕК Одеські електромережі стягнути в дохід держави;

- Стягнути солідарно з ТОВ Мелеха груп та АТ ДТЕК Одеські електромережі на користь Одеської обласної прокуратури витрати по сплаті судового збору.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.10.2024 справу № 916/4573/24 передано на розгляд судді Господарського суду Одеської області Нікітенку С.В.

25 жовтня 2024 року заступник керівника Малиновської окружної прокуратури міста Одеси звернувся до Господарського суду з заявою про забезпечення позову, в якій просить:

- Накласти арешт на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ «Мелеха Груп» (код ЄДРПОУ 25394112, вул. Бережанська, буд. 6-А, офіс 15, м. Київ, 04201) в розмірі 3209610,68 грн, які знаходяться в банківських установах на всіх рахунках відповідача, інформація про які буде виявлена в процесі виконання ухвали суду про забезпечення позову.

В обґрунтування вказаної заяви прокурор зазначає, що ПАТ «ОДЕСАОБЛЕНЕРГО» (код ЄДРПОУ 00131713), у статутному капіталі якого держава володіє корпоративними правами у розмірі 25%+1 акція, - наразі АТ «ДТЕК Одеські електромережі» 15.02.2017 в електронній системі публічних закупівель «Prozorro» розмістило оголошення про проведення відкритих торгів з публікацією англійською мовою UA-2017-02-15-000551-b із предметом закупівлі «папір ксероксний 41516 пачок». Очікувана вартість закупівлі складала 4300000,00 грн.

Участь у торгах брало 2 учасника: ТОВ «Мелеха груп» на момент проведення торгів - ТОВ «Український папір» (код ЄДРПОУ 25394112) з остаточною ціновою пропозицією 3 971 432,28 грн та ПП «ММ ПРОДАКШН», на момент проведення торгів - ПП «Папірканцторг» (код ЄДРПОУ 31865497) з остаточною ціновою пропозицією 4300000,00 грн.

За результатами проведених торгів, в електронній системі публічних закупівель 31.03.2017 розміщено протокол розгляду тендерної пропозиції на закупівлю папіру ксероксного, згідно з яким переможцем обрано ТОВ «Український папір» (код ЄДРПОУ 25394112).

У подальшому, між ПАТ «ОДЕСАОБЛЕНЕРГО» (далі Відповідач 1) та ТОВ «Український папір» (далі Відповідач 2) укладено договір №04/20/04/2017 від 20.04.2017.

У подальшому між Сторонами укладено додаткову угоду № 12/29/12/2017 від 29.12.2017, згідно з якою Сторони за взаємною згодою домовились продовжити дію договору на строк, достатній для проведення процедури закупівлі товару, який був предметом закупівлі папір ксероксний, та постачається за умовами Договору, укладеного за результатом її проведення, на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20% суми, визначеної в Договорі.

Відповідно до звіту про виконання договору про закупівлю від 16.03.2018 за період з 20.04.2017 по 31.12.2017 ТОВ «Український папір» поставило 41516 пачок ксероксного папіру, а ПАТ «ОДЕСАОБЛЕНЕРГО» сплатило за договором постачальнику 3209610,68 грн, у тому числі ПДВ

У подальшому, за результатами розгляду адміністративною колегією Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України справи №09-02/2018 відносно ТОВ «Український папір» та ПП «ММ Продакшн» 22.11.2022 прийнято рішення №65/64-р/к від 30.11.2021 згідно з яким підтверджено факт того, що відносно ТОВ «Український папір» та ПП «ММ Продакшн» під час участі у закупівлі UA-2017-02-15-000551-b вчинили антиконкурентні узгоджені дії.

Також прокурор зазначає, що, у рішенні №65/64-р/к від 30.11.2021 встановлено обставини, що свідчать про вчинення ТОВ «Український папір» та ТОВ «ПП «ММ Продакшн» антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів (тендерів), а саме:

- синхронність дій у часі та спільна підготовка до участі у Торгах;

- спільне формування документів для участі в торгах;

- спільні засоби зв`язку;

- наявність сталих господарських відносин між ПП «ММ Продакшн» та ТОВ «Український папір»;

- використання ПП «ММ Продакшн» як «технічного учасника»

Отже, наведене в сукупності свідчить про порушення ТОВ «Український папір» (наразі ТОВ «Мелеха Груп») та ПП «ММ Продакшн» законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, що полягало у спотворенні результатів проведеного тендеру, не сумісне із основними засадами цивільного законодавства, оскільки воно є проявом недобросовісної поведінки учасника цивільних відносин, призводить і до порушення ним меж здійснення його цивільних прав, порушує принцип добросовісної конкуренції серед учасників, який установлено Законом України «Про публічні закупівлі», нівелює мету проведення конкурентної процедури закупівлі та загалом негативно впливає на економічні процеси у державі та суспільстві.

Також в обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову, прокурор зазначає, що одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів забезпечення позову. Забезпечення позову є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи.

Отже, забезпечення позову це реальна гарантія виконання судового рішення, виходячи з розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову і забезпечення збалансованості інтересів сторін у справі.

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ «Мелеха Груп» станом на 11.10.2024 зареєстровано, в процесі припинення не перебуває.

За таких обставин вбачається, що товариство продовжує вести господарську діяльність, витрачаючи кошти не для здійснення розрахунків з позивачем.

Разом з тим, відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань статутний капітал ТОВ «Мелеха Груп» складає 555 846,00грн, та є значно меншим заявленої до товариства позовної вимоги.

Відповідно до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів право власності не нерухоме майно за товариством не зареєстроване.

У постанові Верховного Суду №910/7029/21 від 18.10.2021 зазначено, що «умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви».

Розглянувши заяву прокурора про забезпечення позову, суд дійшов до таких висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи.

Відповідно до ст. 136 ГПК України, Господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Згідно до ч. 1 ст. 137 ГПК України, позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Положеннями абз. 1 ч. 6 ст. 140 ГПК України визначено, що про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст.138 ГПК України, заява про забезпечення позову подається: одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Особа, яка подала заяву про забезпечення, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів із врахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної заяви, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірність утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу (пункт 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 16).

Отже, у розумінні зазначених положень, обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано позитивне вирішення питання про забезпечення позову. Таким чином, з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 73 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Відповідно до пунктів 3 та 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Приписами ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Згідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Проаналізувавши заяву прокурора про забезпечення позову, суд дійшов висновку, що ця заява не містить доказів, які б дійсно свідчили про ґрунтовне підтвердження вчинення відповідачем будь-яких дій, направлених на неможливість або утруднення виконання рішення в цій справі у разі задоволення позову.

Суд звертає увагу, що саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви (постанова Верховного Суду № 910/7029/21 від 18.10.2021).

Прокурором в заяві не наведено фактичних обставин, які б свідчили про реальну ймовірність ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту порушених прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду, у разі задоволення позову та обставин, які б підтверджували, що невжиття відповідних заходів забезпечення позову ускладнить чи унеможливить ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивачів.

У цій частині суд звертається до правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 25.01.2021 у справі № 902/775/20, від 27.01.2021 у справі № 910/3480/20, від 16.03.2021 у справі № 921/302/20, від 13.04.2021 у справі № 910/15607/19.

Крім того, під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання про обґрунтованість заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову (аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 17.12.2018 у справі № 914/970/18, від 10.11.2020 у справі №910/1200/20).

Також не приймаються до уваги посилання прокурора на порушення відповідачем в минулому установлених законодавством процедур, як на ту обставину, яка б могла свідчити про вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання або слугувати підставою для висновку про неможливість чи істотне ускладнення в майбутньому виконання судового рішення, оскільки зазначене припущення не підтверджене належними доказами.

Відповідна правова позиція викладена також в постановах Верховного Суду від 25.02.2019 у справі №922/2673/18, від 02.04.2019 у справі №918/702/18, від 26.09.2019 у справі №904/1417/19, від 10.10.2019 у справі №904/1478/19.

Суд зазначає, що вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Отже, здійснивши оцінку доводів прокурора щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням вимог розумності, обґрунтованості і адекватності, суд вважає, що вказана заява задоволенню не підлягає, оскільки не містить обґрунтованих мотивів з посиланням на докази, на підставі яких суд міг би дійти висновку, що невжиття заходів забезпечення позову, які прокурор просить суд застосувати, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких прокурор звернувся до суду. При цьому, припущення прокурора, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до істотного ускладнення виконання рішення суду, без наведення відповідного обґрунтування, підтвердженого належними доказами, не є достатньою підставою для задоволення заяви про забезпечення позову.

За викладених обставин, суд дійшов висновку про відмову заступнику керівника Малиновської окружної прокуратури міста Одеси у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Відмовити заступнику керівника Малиновської окружної прокуратури міста Одеси у задоволенні заяви про забезпечення позову (Вх. № 2-1662/24 від 25.10.2024) у справі № 916/4573/24.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга у відповідності до частини 1 статті 256 ГПК України.

Ухвалу підписано 28.10.2024.

Суддя Нікітенко Сергій Валерійович