Постанова

від 02.10.2024 по справі 910/862/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2024 року

м. Київ

cправа № 910/862/22 (910/10297/23)

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Жукова С.В. - головуючого, Білоус В.В., Огородніка К.М.,

за участі секретаря: Купрейчук С.П.,

за участі представників судового засідання відповідно протоколу судового засідання від 02.10.2024

озглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції касаційну скаргу розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаський Полімер" арбітражного керуючого Козирицького Андрія Сергійовича

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.06.2024

у справі №910/862/22 (910/10297/23)

за позовом розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаський Полімер" арбітражного керуючого Козирицького А.С.

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаський Полімер",

2) Публічного акціонерного товариства Акціонерний Банк "Південний",

3)Товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ "Торговий дім "Агроімпорт ЛТД"

про визнання недійсними договорів про переведення боргу від 07.09.2021

в межах справи № 910/862/22

за заявою Agro Import OU

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаський Полімер"

про відкриття провадження у справі про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Історія справи

1. Розпорядник майна боржника ТОВ "Черкаський Полімер" - арбітражний керуючий Козирицький А.С. звернувся до суду з позовною заявою в межах справи № 910/862/22 із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаський Полімер", Публічного акціонерного товариства Акціонерний Банк "Південний" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Агроімпорт ЛТД", у якому просить визнати недійсними з моменту їх укладення:

- Договір про переведення боргу від 07.09.2021, укладений між ТОВ "Черкаський Полімер" (код ЄДРПОУ: 38780902 місцезнаходження: 03143, м. Київ, вул. Метрологічна, буд. 42, секція 42/2), ПАТ АБ "Південний" (код ЄДРПОУ: 20953647, місцезнаходження: 65059, м. Одеса, вул. Краснова, буд. 6/1) та ТОВ "Торговий дім "Агроімпорт ЛТД" (код ЄДРПОУ: 35917124, місцезнаходження: 01011, м. Київ, вул. Мирного Панаса, буд. 11, офіс ), щодо переведення зобов`язання по поверненню заборгованості за кредитом, сплаті процентів та всіх інших зобов`язань за заявою про надання банківської послуги у вигляді кредитної лінії № GL2020-02526 до Генеральної угоди про надання банківських послуг № GGS2020-02526 від 29.05.2020 на ТОВ "Черкаський Полімер";

- Договір про переведення боргу від 07.09.2021, укладений між ТОВ "Черкаський Полімер" (код ЄДРПОУ: 38780902 місцезнаходження: 03143, м. Київ, вул. Метрологічна, буд. 42, секція 42/2), ПАТ АБ "Південний" (код ЄДРПОУ: 20953647, місцезнаходження: 65059, м. Одеса, вул. Краснова, буд. 6/1) та ТОВ "Торговий дім "Агроімпорт ЛТД" (код ЄДРПОУ: 35917124, місцезнаходження: 01011, м. Київ, вул. Мирного Панаса, буд. 11, офіс ), щодо переведення зобов`язання по поверненню заборгованості за кредитом, сплаті процентів та всіх інших зобов`язань за заявою про надання банківської послуги у вигляді кредитної лінії № GL2020-04318 до Генеральної угоди про надання банківських послуг № GGS2020-02526 від 29.05.2020 на ТОВ "Черкаський Полімер".

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що:

- Договори про переведення боргу мають ознаки фраудаторності, оскільки їх було укладено між заінтересованими між собою особами із бажанням настання інших правових наслідків, ніж передбачені Договором;

- Уповноваженою особою ТОВ "Черкаський Полімер" було перевищено свої повноваження під час укладення Договорів про переведення боргу, оскільки існують певні обмеження щодо укладання такого виду договорів відповідно до вимог ТОВ "Черкаський Полімер";

- ТОВ "Черкаський Полімер" до відкриття провадження у справі про банкрутство взяв на себе зобов`язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.09.2023 у справі №910/862/22 (910/10297/23) позов задоволено повністю; визнано недійсним з моменту його укладення Договір про переведення боргу від 07.09.2021, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Черкаський Полімер", Публічним акціонерним товариством Акціонерний Банк "Південний" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Агроімпорт ЛТД" щодо переведення зобов`язання по поверненню заборгованості за кредитом, сплаті процентів та всіх інших зобов`язань за заявою про надання банківської послуги у вигляді кредитної лінії №GL2020-02526 до Генеральної угоди про надання банківських послуг № GGS2020-02526 від 29.05.2020 року; визнано недійсним з моменту його укладення Договір про переведення боргу від 07.09.2021 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Черкаський Полімер", Публічним акціонерним товариством Акціонерний Банк "Південний" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Агроімпорт ЛТД" щодо переведення зобов`язання по поверненню заборгованості за кредитом, сплаті процентів та всіх інших зобов`язань за заявою про надання банківської послуги у вигляді кредитної лінії № GL2020-04318 до Генеральної угоди про надання банківських послуг № GGS2020-02526 від 29.05.2020 року; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаський Полімер" на користь арбітражного керуючого Козирицького Андрія Сергійовича судовий збір в розмірі 1789,33 грн; стягнуто з Публічного акціонерного товариства Акціонерного Банку "Південний" на користь арбітражного керуючого Козирицького Андрія Сергійовича судовий збір в розмірі 1789,33 грн; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Агроімпорт ЛТД" на користь арбітражного керуючого Козирицького Андрія Сергійовича судовий збір в розмірі 1789,33 грн.

3.1. Суд першої уваги послався на те, що дії розпорядника майна ТОВ "Черкаський полімер» щодо визнання Договорів про переведення боргу недійсними, спрямовані на усунення негативних наслідків дій колишнього керівництва Боржника, що направлені на зменшення розміру активів боржника (ліквідаційної маси) та уникнення розрахунків із кредиторами по заборгованості, яка вже існувала на момент укладення оскаржуваного правочину.

Місцевий господарський суд дійшов до висновку, що оскаржувані правочини не відповідають критеріям розумності, добросовісності, справедливості, та мали на меті виключно унеможливити виконання грошових зобов`язань ТОВ "Черкаський полімер" перед іншими кредиторами повністю або частково.

4. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 06.06.2024 рішення Господарського суду міста Києва від 14.09.2023 у справі №910/862/22 (910/10297/23) скасовано; прийнято нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову розпорядника майна боржника ТОВ "Черкаський Полімер" арбітражного керуючого Козирицького А.С. до ТОВ "Черкаський Полімер", ПАТ АБ "Південний" та ТОВ "Торговий дім "Агроімпорт ЛТД" про визнання недійсними договорів про переведення боргу від 07.09.2021.

4.1. Суд апеляційної інстанції аргументував свої висновки тим, що підстави для задоволення позову у даній справі відсутні, оскільки доводи позивача є не доведеними та базуються на припущеннях.

Апеляційний господарський суд встановив, що розмір активів боржника внаслідок укладення оскаржуваних правочинів не зменшився.

Оскаржувані правочини не завдали шкоду ані боржнику, ані кредиторам боржника, у тому числі Банку, який є стороною оскаржуваних правочинів. Вчинення цих правочинів не вплинуло на справедливе задоволення вимог кредиторів, не зменшило платоспроможність боржника.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. До Верховного Суду від розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаський Полімер" арбітражного керуючого Козирицького Андрія Сергійовича надійшла касаційна скарга на постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.06.2024 у справі №910/862/22 (910/10297/23), у якій скаржник просить Суд скасувати вказану постанову, а рішення Господарського суду міста Києва від 14.09.2023 у справі №910/862/22 (910/10297/23) залишити в силі.

5.1. На виконання приписів пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України скаржник посилається на пункт 1 частини 2 статті 287 ГПК України та зазначає, що суди попередніх інстанцій застосували норми права без врахування висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного в постановах, зокрема:

- у постановах Верховного Суду від 15.05.2024 у cправі № 911/2548/17 (911/1478/23), від 02.04.2024 у cправі № 910/862/22 (910/5477/23), від 09.05.2023 у справі № 906/43/22 (906/458/22), від 05.04.2023 у cправі № 906/43/22 (906/459/22), від 04.04.2023 у cправі № 906/43/22 (906/343/22), від 08.03.2023 у cправі № 910/15598/19 (910/8017/20), від 28.02.2023 у cправі № 906/43/22 (906/366/22) та від 14.12.2021 у справі № 902/1023/19(902/508/20) щодо застосування ч. 2 ст. 42 КУзПБ, ст. 203 та ст. 215 ЦК України;

-у постановах Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 668/13907/13-ц та від 03.07.2019 у справі № 369/11268/16ц, а також у постановах Верховного Суду від 19.06.2018 у справі № 908/4550/15, від 17.08.2023 від № 903/69/18 (903/309/22), від 28.11.2019 у справі № 910/8357/18, від 28.11.2019 у справі № 910/8357/18, від 03.03.2020 у справі № 910/7976/17, від 03.03.2020 у справі № 904/7905/16, від 03.03.2020 у справі № 916/3600/15, від 26.05.2020 у справі № 922/3796/16, від 04.08.2020 у справі № 04/14-10/5026/2337/2011, від 17.09.2020 у справі № 904/4262/17, від 22.04.2021 у справі № 908/794/19 (905/1646/17), від 15.05.2024 у справі № 911/2548/17 (911/1478/23), від 09.02.2023 у справі № 910/17629/18 (910/12093/20), від 31.10.2023 у cправі № 917/1360/18(917/2024/21) щодо застосування п. 6 ст. 3, ч. 3 ст. 13, ст. 203 та ст. 215 ЦК України.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

6. ПАТ Акціонерний Банк "Південний" подав відзив на касаційну скаргу з проханням залишити її без задоволення, а оскаржувану постанову залишити без змін.

Провадження у Верховному Суді

7. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №910/862/22 (910/10297/23) визначено колегію суддів у складі: Жукова С.В. - головуючого, Васьковського О.В., Картере В.І., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.07.2024.

8. Ухвалою Верховного Суду від 11.07.2024 касаційну скаргу розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаський Полімер" арбітражного керуючого Козирицького Андрія Сергійовича на постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.06.2024 у справі №910/862/22 (910/10297/23) залишено без руху на підставі частини 2 статті 292 ГПК України; надано скаржнику строк, який становить 10 днів з дня вручення ухвали для усунення зазначених у цій ухвалі недоліків шляхом надання суду докази надсилання копії касаційної скарги Товариству з обмеженою відповідальністю "Черкаський Полімер".

9. 16.07.2024 до Верховного Суду від скаржника надійшла заява про усунення недоліків, до якої були додані докази надсилання копії касаційної скарги Товариству з обмеженою відповідальністю "Черкаський Полімер".

10. Розпорядженням заступника керівника Апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 06.08.2024 № 32.2-01/1735, у зв`язку з відпусткою судді Васьковського О.В. призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 910/862/22 (910/10297/23).

11. Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи № 910/862/22 (910/10297/23) між суддями від 06.08.2024 справу передано на розгляд колегії суддів Касаційного господарського суду у складі: Жуков С.В.- головуючий, Картере В.І., Огороднік К.М.

12. Ухвалою Верховного Суду від 06.08.2024, серед іншого, відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаський Полімер" арбітражного керуючого Козирицького Андрія Сергійовича на постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.06.2024 у справі №910/862/22 (910/10297/23) та призначено до розгляду касаційну скаргу розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаський Полімер" арбітражного керуючого Козирицького Андрія Сергійовича у справі №910/862/22 (910/10297/23) на 04 вересня 2024 року о 12:30 год. у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, в залі судових засідань №330.

13. Ухвалою Верховного Суду від 04.09.2024 оголошено перерву в судовому засіданні у справі № 910/862/22 (910/10297/23) за касаційною скаргою розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаський Полімер" арбітражного керуючого Козирицького Андрія Сергійовича на постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.06.2024 до 02 жовтня 2024 року о 12:55 год. у приміщенні суду за адресою: м. Київ, вул. О.Копиленка, 6, зал № 330.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

14. Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти них, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, з огляду на таке.

15. Відповідно статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

16. Предметом розгляду у цій справі є вимога позивача про визнання недійсними договорів про переведення боргу, які на думку останнього мають ознаки фраудаторності.

17. Звертаючись до суду з позовом, розпорядник майна боржника ТОВ "Черкаський Полімер" - арбітражний керуючий Козирицький А.С. обгрунтовував свої вимоги тим, що оскаржені договори було укладено між заінтересованими між собою особами із бажанням настання інших правових наслідків, ніж передбачені Договором; їх було укладено між заінтересованими між собою особами із бажанням настання інших правових наслідків, ніж передбачені Договором; уповноваженою особою ТОВ "Черкаський Полімер" було перевищено свої повноваження під час укладення Договорів про переведення боргу, оскільки існують певні обмеження щодо укладання такого виду договорів відповідно до вимог ТОВ "Черкаський Полімер"; ТОВ "Черкаський Полімер" до відкриття провадження у справі про банкрутство взяв на себе зобов`язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим.

18. Так, за змістом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист її особистого немайнового або майнового права чи інтересу в суді.

19. Визнання правочину недійсним є одним з передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів за статтею 16 ЦК України, статтею 20 ГК України, статтею 42 КУзПБ.

20. За загальним правилом, у спорі про визнання правочинів недійсними, суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин (висновки, сформовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі №905/1227/17, від 02.10.2019 у справі №587/2331/16-ц, від 22.10.2019 у справі №911/2129/17, від 19.11.2019 у справі №918/204/18).

21. Інститут визнання недійсними правочинів боржника у межах справи про банкрутство є універсальним засобом захисту у відносинах неплатоспроможності та частиною єдиного механізму правового регулювання відносин неплатоспроможності, що спрямована на дотримання балансу інтересів не лише осіб, які беруть участь у справі про банкрутство, а й осіб, залучених у справу про банкрутство, наприклад, контрагентів боржника. Визнання недійсними правочинів боржника у межах справи про банкрутство спрямоване на досягнення однієї з основних цілей процедури неплатоспроможності - максимально можливе справедливе задоволення вимог кредиторів. У цьому висновку Суд звертається до правової позиції Верховного Суду, викладеної, зокрема, у постановах від 20.02.2020 у справі № 922/719/16, від 28.09.2021 у справі № 21/89б/2011(913/45/20), від 16.11.2022 у справі № 44/38-б(910/16410/20), від 21.03.2023 у справі № 910/18376/20 (918/445/22).

22. Провадження у справі про банкрутство, на відміну від позовного провадження, призначенням якого є визначення та задоволення індивідуальних вимог кредиторів, має на меті задоволення сукупності вимог кредиторів неплатоспроможного боржника. Досягнення цієї мети є можливим за умови гарантування: 1) охорони інтересів кредиторів від протизаконних дій інших кредиторів; 2) охорони інтересів кредиторів від недобросовісних дій боржника, інших осіб; 3) охорони боржника від протизаконних дій кредиторів, інших осіб.

23. Розгляд та захист порушених справ у межах справи про банкрутство має певні характерні особливості, що відрізняються від позовного провадження. Передусім це зумовлено специфікою провадження у справах про банкрутство, яка полягає у застосуванні специфічних способів захисту її суб`єктів, особливостях процедури, учасників стадій та інших елементів, які відрізняють це провадження від позовного. До таких засобів віднесено інститут визнання недійсними правочинів боржника у межах справи про банкрутство, закріплений у ст. 42 КУзПБ, який є універсальним засобом захисту у відносинах неплатоспроможності та частиною єдиного механізму правового регулювання відносин неплатоспроможності.

24. Згідно з ч. 1 ст. 42 КУзПБ правочини, вчинені боржником після відкриття провадження у справі про банкрутство або протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, можуть бути визнані недійсними господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора, якщо вони завдали збитків боржнику або кредиторам, з таких підстав: боржник виконав майнові зобов`язання раніше встановленого строку; боржник до відкриття провадження у справі про банкрутство взяв на себе зобов`язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим; боржник здійснив відчуження або придбав майно за цінами, відповідно нижчими або вищими від ринкових, за умови що в момент прийняття зобов`язання або внаслідок його виконання майна боржника було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторів; боржник оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів до боржника перевищувала вартість майна; боржник узяв на себе заставні зобов`язання для забезпечення виконання грошових вимог.

25. Правочини, вчинені боржником протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, можуть бути визнані недійсними господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора також з таких підстав: боржник безоплатно здійснив відчуження майна, взяв на себе зобов`язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовився від власних майнових вимог; боржник уклав договір із заінтересованою особою; боржник уклав договір дарування (ч. 2 ст. 42 КУзПБ).

26. Отже, законодавство у сфері банкрутства містить спеціальні та додаткові, порівняно із нормами ЦК України, підстави для визнання оспорюваних правочинів недійсними, і застосовуються тоді коли боржник перебуває в особливому правовому режимі, який врегульовано законодавством про банкрутство.

27. Строк, встановлений у статті 42 КУзПБ (три роки, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство), становить так званий "підозрілий період", у межах якого є найбільш вірогідним вчинення боржником правочинів, опосередковано спрямованих на завдання шкоди кредиторам боржника (п. 25 постанови Верховного Суду від 28.02.2023 у справі № 906/43/22 (906/366/22)).

28. Судова палата для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 24.11.2021 у справі № 905/2030/19 (905/2445/19) висловила наступні висновки.

29. Фраудаторні угоди - це угоди, що завдали шкоди боржнику (як приклад, угода з метою виведення майна). Мета такого правочину в момент його укладання є прихованою, але проявляється через дії або бездіяльність, що вчиняються боржником як до, так і після настання строку виконання зобов`язання цілеспрямовано на ухилення від виконання обов`язку.

30. Формулювання критеріїв фраудаторності правочину залежить від того, який правочин на шкоду кредитору використовує боржник для уникнення задоволення їх вимог.

31. Зокрема, але не виключно, такими критеріями можуть бути:

- момент вчинення оплатного відчуження майна або дарування (вчинення правочину в підозрілий період, після відкриття провадження судової справи, відмови в забезпеченні позову і до першого судового засіданні у справі;

- контрагент, з яким боржник вчинив оспорювані договори (родичі боржника, пов`язані або афілійовані юридичні особи);

- щодо оплатних цивільно-правових договорів важливе значення має ціна (ринкова, неринкова ціна), і цей критерій має враховуватися.

32. Вчинення власником майна правочину з розпорядження належним йому майном з метою унеможливити задоволення вимоги іншої особи - стягувача за рахунок майна цього власника може бути кваліфіковане як зловживання правом власності, оскільки власник використовує правомочність розпорядження майном на шкоду майновим інтересам кредитора (висновок, викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі № 910/7547/17).

33. Особа, яка є боржником перед своїми контрагентами, повинна утримуватися від дій, які безпідставно або сумнівно зменшують розмір її активів. Угоди, що укладаються учасниками цивільних відносин, повинні мати певну правову і фактичну мету, яка не має бути очевидно неправомірною та недобросовісною. Угода, що укладається "про людське око", таким критеріям відповідати не може.

34. Отже, будь-який правочин, вчинений боржником у період настання у нього зобов`язання з погашення заборгованості перед кредитором, внаслідок якого боржник перестає бути платоспроможним, має ставитися під сумнів у частині його добросовісності і набуває ознак фраудаторного правочину, що вчинений боржником на шкоду кредиторам (див. висновки, викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.11.2019 у справі № 910/8357/18, від 03.03.2020 у справі № 910/7976/17, від 03.03.2020 у справі № 904/7905/16, від 03.03.2020 у справі № 916/3600/15, від 26.05.2020 у справі № 922/3796/16, від 04.08.2020 у справі № 04/14-10/5026/2337/2011, від 17.09.2020 у справі № 904/4262/17, від 22.04.2021 у справі № 908/794/19 (905/1646/17), від 28.07.2022 у справі № 902/1023/19 (902/1243/20)).

35. Судова палата для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 905/2030/19 (905/2445/19) дійшла висновку, що фраудаторним може виявитися будь-який правочин, що здійснюється між учасниками господарських правовідносин, який укладений на шкоду кредиторам, отже, такий правочин може бути визнаний недійсним в порядку позовного провадження у межах справи про банкрутство відповідно до статті 7 КУзПБ на підставі пункту 6 частини першої статті 3 ЦК України як такий, що вчинений всупереч принципу добросовісності, та частин третьої, шостої статті 13 ЦК України з підстав недопустимості зловживання правом, на відміну від визнання недійсним фіктивного правочину, лише на підставі статті 234 ЦК України. У такому разі звернення в межах справи про банкрутство з позовом про визнання недійсними правочинів боржника на підставі загальних засад цивільного законодавства та недопустимості зловживання правом є належним способом захисту, який гарантує практичну й ефективну можливість захисту порушених прав кредиторів та боржника.

36. Як встановлено судами, 29.05.2020 між Публічним акціонерним товариством Акціонерний банк «Південний» (далі - Банк) з однієї сторони, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Черкаський Полімер", Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Агроімпорт ЛТД", Товариством з обмеженою відповідальністю "Слобожанський полімер" (перейменувано на ТОВ "Рок трейд") (далі - Клієнт, Клієнти), з іншої сторони, - укладено Генеральну угоду про надання банківських послуг № GGS2020-02526 (далі - Генеральна угода), відповідно до умов якої Банк зобов`язався надавати відповідні банківські послуги на підставі заяви про надання банківської послуги (письмового документу, що подається Клієнтом до Банку для отримання банківської послуги).

-Відповідно до п. 4.2.1. Генеральної угоди Клієнт кожен окремо та всі Клієнти разом зобов`язуються погасити Банку будь-яку заборгованість за зобов`язаннями відповідно до умов цієї Угоди.

-Згідно з п. 8.2 Генеральної угоди Сторони домовились, що з дати підписання цієї Угоди кожен з Клієнтів погоджується та надає свою згоду виступати солідарним боржником та нести солідарну відповідальність перед Банком за повне, своєчасне та належне виконання кожним з Клієнтів зобов`язань за цією Угодою, в т.ч. тих, що можуть виникнути в майбутньому. Банк може звернутися з вимогою про виконання зобов`язань за цією Угодою як до будь-якого Клієнта, так і до всіх Клієнтів одночасно з вимогою про виконання зобов`язань як в повному обсязі, так і в частині. Виконання Клієнтом частини зобов`язань за цією Угодою не позбавляє Банк права звернутись до Клієнта з вимогою про виконання інших (ої) частин (и) зобов`язань за цією Угодою. Банк приймає виконання зобов`язань за цією Угодою як строкових, так і дострокових від будь-кого з Клієнтів. Сторони домовились, що на відносини, передбачені в цьому пункті, розповсюджуються умови статей 553-559 Цивільного кодексу України.

-Отже, в рамках даної Генеральної угоди, Банк може звернутися з вимогою про виконання будь-якого зобов`язання в межах цієї Угоди до будь-якого з клієнтів або усіх клієнтів одночасно ТОВ "Черкаський Полімер", ТОВ "Торговий дім "Агроімпорт ЛТД", ТОВ "Слобожанський полімер" (перейменувано на ТОВ "Рок трейд")

-В рамках Генеральної угоди між Банком та Відповідачем 3, було підписано:

- заяву про надання банківської послуги у вигляді кредитної лінії № GL2020-02526 від 29.05.2020 до Генеральної угоди про надання банківських послуг від 29.05.2020 № GGS2020-02526 (Кредитна лінія № 1), за якою Банк відкрив кредитну лінію з лімітом 3 300 000 (три мільйони триста тисяч) Євро,

- заяву про надання банківської послуги у вигляді кредитної лінії № GL2020-04318 від 29.09.2020 до Генеральної угоду про надання банківських послуг від 29.05.2020 № GGS2020-02526 (Кредитна лінія № 2), за якою Банк відкрив кредитну лінію з лімітом 3 000 000 (три мільйони) Євро.

- 07.09.2021 між ТОВ "Торговий дім "Агроімпорт ЛТД" (Первісний боржник), Публічним акціонерним товариством Акціонерний банк «Південний» (Кредитор), ТОВ "Черкаський Полімер" (Новий боржник) укладено Договір про переведення боргу (Договір про переведення боргу № 1). Реальність боргу у відповідній сумі не спростована учасниками даної справи.

-Згідно з преамбулою Договору про переведення боргу № 1, такий договір було підписано від імені Відповідача 1 (ТОВ "Черкаський Полімер") представником за Довіреністю б/н від 07.09.2021 - Дубовенком Віктором Валерійовичем. Від Відповідача 3 (ТОВ "Торговий дім "Агроімпорт ЛТД") даний договір також був підписаний Дубовенком В.В. як директором Відповідача 3, який діє на підставі Статуту. Від Публічного акціонерного товариства Акціонерний Банк "Південний" договір підписаний начальником Регіонального центру в м. Київ АБ "Південний" - Волковим І.М.

-Згідно з п. 1 Договору про переведення боргу № 1, Відповідач - 3, як Первісний боржник, покладає на Відповідача - 1, як на Нового боржника, а Новий боржник приймає на себе зобов`язання по поверненню заборгованості за кредитом, сплаті процентів та всі інші зобов`язання Первісного боржника за Заявою про надання банківських послуг у вигляді Кредитної лінії від 29.05.2020 № GL2020-02526 до Генеральної угоди про надання банківських послуг від 29.05.2020 № GGS2020-02526, укладеною між Банком і Первісним боржником.

-Як визначено в п. 2 Договору про переведення боргу № 1, станом на дату укладення цього Договору заборгованість Первісного боржника перед Банком по Кредитній лінії № 1 складається з заборгованості за кредитом у сумі 3 300 000 (три мільйони триста тисяч) Євро, в тому числі за основною сумою кредиту:3 300 000 (три мільйони триста тисяч) Євро.

-Пунктом 3 Договору про переведення боргу № 1 визначено, що Новий боржник ознайомлений з умовами Кредитної лінії - 1, зобов`язання Первісного боржника за яким він приймає на себе. Своїм підписом під цим Договором Новий боржник підтверджує, що умови Кредитної лінії № 1, зміст прав та обов`язків, що приймаються ним згідно з цим Договором, йому повністю зрозумілі.

-Згідно з п.п. 4, 5 Договору про переведення боргу № 1 з моменту укладення даного договору, позичальником за Кредитною лінією - 1 стає Новий боржник, а Первісний боржник втрачає всі права та обов`язки за Кредитною лінією - 1, Новий боржник виконує перед Банком всі зобов`язання позичальника по Кредитній лінії - 1 відповідно до її умов.

-Згідно з п. 11 Договору про переведення боргу № 1 даний договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та скріплення їх печатками. Договір діє до моменту виконання Сторонами всіх зобов`язань за ним.

-Також, 07.09.2021 між ТОВ "Торговий дім "Агроімпорт ЛТД", Публічним акціонерним товариством Акціонерний банк «Південний», ТОВ "Черкаський Полімер" укладено Договір про переведення боргу (Договір про переведення боргу № 2).

-Згідно з преамбулою Договору про переведення боргу № 2, такий договір було підписано від імені Відповідача 1 (ТОВ "Черкаський Полімер") представником за Довіреністю б/н від 07.09.2021 - Дубовенком Віктором Валерійовичем. Від Відповідача 3 (ТОВ "Торговий дім "Агроімпорт ЛТД") даний договір також був підписаний Дубовенком В.В. як директором Відповідача 3, який діє на підставі Статуту. Від Публічного акціонерного товариства Акціонерний Банк "Південний" договір підписаний начальником Регіонального центру в м. Київ АБ "Південний" - Волковим І.М.

-Згідно з п. 1 Договору про переведення боргу № 2 Відповідач 3, як Первісний боржник, покладає на Відповідача 1, як на Нового боржника, а Новий боржник приймає на себе зобов`язання по поверненню заборгованості за кредитом, сплаті процентів та всі інші зобов`язання Первісного боржника за Заявою про надання банківських послуг у вигляді Кредитної лінії № GL2020-04318 від 29.09.2020 до Генеральної угоду про надання банківських послуг № GGS2020-02526 від 29.05.2020, укладеною між Банком і Первісним боржником.

-У відповідності до п. 2 Договору про переведення боргу № 2 станом на дату укладення цього Договору заборгованість Первісного боржника перед Банком по Кредитній лінії № 2 складається з заборгованості за кредитом у сумі 2 244 810 (два мільйона двісті сорок чотири тисячі вісімсот десять) Євро, в тому числі за основною сумою кредиту: 2 244 810 (два мільйона двісті сорок чотири тисячі вісімсот десять) Євро.

-Пунктом 3 Договору про переведення боргу № 2 визначено, що Новий боржник ознайомлений з умовами Кредитної лінії - 2, зобов`язання Первісного боржника за яким він приймає на себе. Своїм підписом під цим Договором Новий боржник підтверджує, що умови Кредитної лінії - 2, зміст прав та обов`язків, що приймаються ним згідно цього Договору, йому повністю зрозумілі.

-Згідно з п.п 4, 5 Договору про переведення боргу № 2 з моменту укладення даного договору, позичальником за Кредитною лінією - 2 стає Новий боржник, а Первісний боржник втрачає всі права та обов`язки за Кредитною лінією - 2, Новий боржник виконує перед Банком всі зобов`язання позичальника по Кредитній лінії - 2 відповідно до його умов.

-Пунктом 6 Договору про переведення боргу № 2 передбачено, що Банк не заперечує проти переведення боргу, зазначеного в п. 1 даного Договору та, підписуючи зі свого боку такий Договір, надає згоду на переведення зазначеного боргу в порядку та на умовах, визначених даним Договором.

- Згідно з п. 11 Договору про переведення боргу № 2 даний договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та скріплення їх печатками. Договір діє до моменту виконання Сторонами всіх зобов`язань за ним.

37. У контексті встановлених обставин слід відзначити, що необхідною умовою для визнання правочину недійсним, є встановлення обставин щодо порушення прав боржника або кредиторів внаслідок укладення такого правочину.

38. Категорія фраудаторності у галузі банкрутства спрямована на недопущення недобросовісного виведення активів з метою уникнення відповідальності цим майном перед кредиторами, зважаючи, що ч. 2 ст. 96 ЦК України вимагає, щоби юридична особа відповідала за своїми зобов`язаннями усім належним їй майном.

39. Тобто, боржник має усвідомлювати повне виконання свого обов`язку перед кредитором. У зв`язку з цим можна розмежувати також критерії фраудаторності: об`єктивний - коли вчиняється правочин цілеспрямовано на ухилення від виконання обов`язку за наявності існуючої вже заборгованості; суб`єктивний - усвідомлення боржником появи боргу в результаті укладення правочину, що повинно аналізуватися через призму економічної мети договору, сумлінність та добросовісність дій боржника, які мають бути спрямовані на погашення боргу, а не навпаки, на неможливість виконання зобов`язання.

40. В цьому спорі слід погодитись із висновками апеляційного господарського суду, який враховуючи встановлені обставини справи та мету укладання Основного правочину - Генеральної угоди про надання банківських послуг від 29.05.2020 № GGS2020-02526, дійшов до висновків про те, що укладання оспорюваних правочинів про переведення боргу з одного солідарного боржника на іншого, не призвело до негативних наслідків у вигляді порушення інтересів боржника або кредиторів, а з боку сторін оскаржуваних правочинів зловживання правом не вбачається.

41. Відповідач - 1 та Відповідач - 3, як сторони оскаржуваних Правочинів, визначились щодо солідарної відповідальності по зобов`язанням перед Банком за цією угодою, та щодо пов`язаності між собою господарськими зв`язками та спільним господарським інтересом, враховуючи, що ТОВ "Черкаський Полімер" в забезпечення виконання зобов`язань Клієнтів за Генеральною угодою перед Банком надав в заставу відповідне майно, тобто виступив поручителем за зобов`язаннями ТОВ "Черкаський Полімер", ТОВ "Торговий дім "Агроімпорт ЛТД", ТОВ "Слобожанський полімер" (перейменовано на ТОВ "Рок трейд") перед Банком за Генеральною угодою.

42. Встановленими у справі обставинами підтверджується, що внаслідок укладання боржником оскаржуваних договорів про переведення боргу зобов`язання боржника перед банком залишились у тому обсязі, у тому ж розмірі, який існував у нього і до укладання цих договорів, оскільки боржник був солідарним боржником перед Банком за переведеним боргом відповідно до Генеральної угоди про надання банківських послуг від 29.05.2020 № GGS2020-02526, отже внаслідок укладення оспорюваних правочинів, зобов`язання боржника не збільшились, та залишились у том ж обсязі, що існував у нього перед Банком до укладення оскаржуваних Договорів.

43. Отже, судом другої інстанції правильно враховано відсутність негативних наслідків у зв`язку з укладенням оскаржуваних правочинів та не доведенням з боку розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаський Полімер" арбітражного керуючого Козирицького Андрія Сергійовича протилежного та зроблено правильний висновок щодо відсутності підстав для визнання недійсними з моменту укладення оскаржуваних договорів про переведення боргу.

44. Проаналізувавши висновки Верховного Суду, викладені у постановах, на які посилається скаржник у касаційній скарзі як на висновки, що не були враховані судом апеляційної інстанції при вирішенні спору, Верховний Суд зазначає, що відповідні висновки зроблені судами з урахуванням інших фактичних обставин, встановлених судами попередніх інстанцій у кожній конкретній справі, які формують зміст правовідносин і зумовили прийняття відповідного рішення.

45. Колегія суддів зазначає, що не можна посилатися на неврахування висновку Верховного Суду як на підставу для касаційного оскарження, якщо відмінність у судових рішеннях зумовлена не неправильним (різним) застосуванням норми, а неоднаковими фактичними обставинами справ, які мають юридичне значення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19).

46. Доводи касаційної скарги зводяться до незгоди скаржника із прийнятим судовим рішенням суду апеляційної інстанції та спрямовані на переоцінку доказів та встановлення обставин справи, що в силу положень ст. 300 ГПК України, не є компетенцією суду касаційної інстанції.

47. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

48. У цій справі Верховний Суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

49. Відповідно до ст. 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

50. Враховуючи вищевикладене та керуючись пунктом 1 частини першої статті 308, статтею 309 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а прийнята у справі постанова суду апеляційної інстанції - залишенню без змін.

Розподіл судових витрат

51. У зв`язку з тим, що Суд відмовляє в задоволенні касаційної скарги та залишає без змін раніше ухвалене судове рішення Суд покладає на скаржника витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаський Полімер" арбітражного керуючого Козирицького Андрія Сергійовича залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.06.2024 у справі № 910/862/22 (910/10297/23) залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий С.В. Жуков

Судді В.В. Білоус

К.М. Огороднік