УХВАЛА
15 жовтня 2024 року
м. Київ
cправа № 5/58 (907/847/23)
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Картере В.І. - головуючий, Огороднік К.М., Пєсков В.Г.
розглянувши заяву Берегівської районної державної адміністрації Закарпатської області
про відвід судді Пєскова В.Г. від розгляду
справи № 5/58(907/847/23)
за позовом Закритого акціонерного товариства "Котнар" в особі арбітражного керуючого Кучака Юрія Федоровича
до Берегівської районної державної адміністрації Закарпатської області (Берегівської районної військової адміністрації)
про визнання незаконним та скасування розпорядження
в межах справи № 5/58
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ФУДЗ ТРЕЙД"
до Закритого акціонерного товариства "Котнар"
про банкрутство,
ВСТАНОВИВ:
Ліквідатор Закритого акціонерного товариства "Котнар" арбітражний керуючий Кучак Юрій Федорович 07.08.2024 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Західного апеляційного господарського суду від 10.07.2024, якою скасовано рішення Господарського суду Закарпатської області від 06.03.2024 та прийнято нове рішення у справі № 5/58 (907/847/23) про відмову у задоволенні позовних вимог.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 5/58(907/847/23) визначено склад колегії суддів: Картере В.І. (головуючий), судді - Огороднік К.М., Пєсков В.Г., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 09.09.2024.
Ухвалою Верховного Суду від 26.09.2024 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Закритого акціонерного товариства "Котнар" в особі арбітражного керуючого Кучака Юрія Федоровича на постанову Західного апеляційного господарського суду від 10.07.2024 у справі № 5/58(907/847/23) та призначено розгляд касаційної скарги на 24.10.2024.
08 жовтня 2024 до Верховного Суду подано заяву Берегівської районної державної адміністрації Закарпатської області про відвід судді Пєскова В.Г. від розгляду справи № 5/58(907/847/23) (далі - Заява).
Заява обґрунтована тим, що Закрите акціонерне товариство "Котнар" в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Кучака Ю.Ф. у касаційній скарзі в обґрунтування своїх вимог посилається на судові рішення у справі № 5/58(907/314/21), в яких суддя Пєсков В.Г. (головуючий) брав участь і 18.05.2023 за участю якого ухвалено постанову Верховного Суду якою, зокрема, касаційну скаргу ліквідатора Закритого акціонерного товариства "Котнар" арбітражного керуючого Кучака Ю.Ф. задоволено частково, зустрічний позов Закритого акціонерного товариства "Котнар" в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Кучака Ю.Ф. до Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпат-Вин-Еталон" задоволено, визнано недійсним договір купівлі-продажу від 08.12.2009 № 8/12/09, що був укладений між Закритим акціонерним товариством "Котнар" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Карпат-Вин-Еталон", зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Карпат-Вин-Еталон" повернути Закритому акціонерному товариству "Котнар" отримані у власність за договором купівлі-продажу від 08.12.2009 № 8/12/09 плодоносні та неплодоносні виноградники, що розташовані (засаджені) на території Мужіївської сільської ради Берегівського району. Вказані обставини, на думку заявника, свідчать про упередженість судді Пєскова В.Г. у справі № 5/58(907/847/23).
Розглянувши заяву Берегівської районної державної адміністрації Закарпатської області про відвід судді Пєскова В.Г. у справі № 5/58(907/847/23), перевіривши матеріали справи та доводи, викладені у заяві, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для її задоволення з огляду на таке.
Згідно з частиною першою статті 39 ГПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Статтями 38, 42 ГПК України закріплені права та обов`язки учасників справи, серед яких, право подавати заяви, зокрема і про відвід судді.
Статтею 35 ГПК України визначені підстави для відводу (самовідводу) судді.
Зокрема згідно пункту 5 частини першої статті 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.
Відповідно до частини першої, другої статті 48 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.
Частиною четвертою статті 11 ГПК України та статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
За усталеною практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. За суб`єктивним критерієм беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (пункт 49 рішення у справі "Білуха проти України" від 09.11.2006).
Європейський суд з прав людини зазначив, що "безсторонність", в сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Булут проти Австрії" від 22.02.1996, у справі "Томан проти Швейцарії" від 10.06.1996). Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення.
При цьому, особиста безсторонність суду, як суб`єктивний критерій, презюмується, поки не надано доказів протилежного (пункт 50 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" від 09.11.2006).
Господарський процесуальний кодекс України не встановлює вичерпного переліку обставин, які свідчать про необ`єктивність судді, однак зазначається, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді.
Верховний Суд зазначає, що не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, а також наявність скарг, поданих на суддю (суддів) у зв`язку з розглядом даної чи іншої справи, обставини, пов`язані з прийняттям суддями рішень з інших справ.
Отже, щодо суб`єктивної складової безсторонності суду заявнику необхідно подати докази фактичної наявності упередженості судді для відводу його від справи, оскільки існує презумпція неупередженості судді. І тільки якщо з`являються об`єктивні сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, або його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.
Верховний Суд виходить з того, що "особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного", а заявник не надав жодних доказів, які б підтверджували, що суддя Пєсков В.Г. прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду касаційної скарги ліквідатора Закритого акціонерного товариства "Котнар" арбітражного керуючого Кучака Юрія Федоровича.
Викладені у заяві доводи Берегівської районної державної адміністрації Закарпатської області ґрунтуються виключно на припущеннях, так, у заяві зазначено, що суддя Пєсков В.Г. ймовірно прямо та опосередковано заінтересований у розгляді справи та є інші обставини, які викликають сумнів у об`єктивності судді. Проте, саме лише припущення не може бути покладено в основу будь-якого судового акту, в тому числі й прийнятого за результатами розгляду заяви про відвід зазначеного судді.
Згідно з частиною другою статті 35 ГПК України суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу, яка встановлює недопустимість повторної участі суддів в розгляді справи.
Частиною четвертою статті 36 ГПК України встановлено, що суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої чи апеляційної інстанцій, а також у новому її розгляді після скасування постанови суду касаційної інстанції.
Проте, суддя Пєсков В.Г. не брав участі в розгляді справи № 5/58(907/314/21) ні в суді першої, ні в суді апеляційної інстанцій, а також у новому її розгляді після скасування постанови суду касаційної інстанції. До того ж, постанови суду касаційної інстанції (не першої чи апеляційної) у справі №5/58(907/314/21) не скасовувалися.
Верховний Суд звертає увагу на приписи частини четвертої статті 35 ГПК України, якою імперативно визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Отже, критична оцінка Берегівської районної державної адміністрації Закарпатської області судового рішення у справі № 5/58(907/314/21), а саме постанови Верховного Суду від 18.05.2023 не свідчить про упередженість або необ`єктивність судді Пєскова В.Г. та не є підставою для відводу останнього відповідно до наведених вище норм ГПК України.
Враховуючи викладене, розглянувши наведені заявником доводи у розумінні положень статей 35, 36 ГПК України, Верховний Суд визнає їх необґрунтованими.
Верховний Суд повідомляє, що суддя Картере В.І. перебував у відпустці з 30.09.2024 по 04.10.2024 та з 07.10.2024 по 11.10.2024 (наказ голови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.09.2024 № 363/0/102-24), у зв`язку з чим, заява про відвід судді розглянута у розумні строки.
Відповідно до положень частин 2, 3 статті 39 ГПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
У зв`язку викладеним Верховний Суд вважає за необхідне відповідно до частини 3 статті 39 ГПК України передати матеріали справи № 5/58(907/847/23) на автоматичний розподіл для визначення судді з розгляду заяви Берегівської районної державної адміністрації Закарпатської області про відвід судді Пєскова В.Г., у порядку, встановленою частиною першою статті 32 цього Кодексу.
Керуючись статтями 35, 39, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
У Х В А Л И В:
1. Визнати необґрунтованим відвід, заявлений Берегівською районною державною адміністрацією Закарпатської області судді Пєскову В.Г. у справі № 5/58(907/847/23).
2. Передати матеріали справи № 5/58(907/847/23) на автоматичний розподіл для визначення судді з розгляду заяви Берегівської районної державної адміністрації Закарпатської області про відвід судді Пєскова В.Г. у порядку, встановленому частиною першою статті 32 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуючий В. Картере
Судді К. Огороднік
В. Пєсков
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 15.10.2024 |
Оприлюднено | 17.10.2024 |
Номер документу | 122319154 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні