Рішення

від 14.10.2024 по справі 201/6492/23

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

ЄУН № 201/6492/23

Провадження 2/201/310/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2024 року м. Дніпро

Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючого - судді Покопцевої Д.О.,

при секретарі Тоцькій Л.В.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судув м.Дніпро цивільнусправу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ЮНІВЕС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором страхування, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення в порядку регресу суму виплаченого страхового відшкодування в розмірі 42814,24 грн. з урахуванням інфляційних втрат та 3% річних. Також просить стягнути понесені судові витрати при зверненні до суду.

Позивач, обґрунтовуючи свої вимоги, посилається на те, що 12 жовтня 2021 року о 15 год. 00 хв. на вул. Богданівській, 24 в м. Києві, водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем марки «Lexus RX350», д.н.з. НОМЕР_1 , порушила вимоги п. п. 10.9 та 2.10В Правил дорожнього руху України, а саме рухаючись заднім ходом не переконавшись в безпечності завданого маневру та не звернувшись за допомогою до сторонніх осіб здійснила зіткнення із автомобілем марки «Mitsubishi Lancer», д.н.з. НОМЕР_2 та автомобілем марки «Mitsubishi Pajero», д.н.з. НОМЕР_3 , місце події залишила, у результаті чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

13.07.2022р. постановою Солом?янського районного суду м. Києва у справі № 760/28582/21 відповідача визнано винною у скоєнні ДТП і самовільному залишенні місця події та притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених статтею 124 та статтею 122-4 КУПАП.

01.09.2022р. постановою Київського апеляційного суду у справі № 760/28582/21 постанову Солом?янського районного суду м. Києва від 13.07.2022р. залишено без змін, а апеляційну скаргу відповідача - без задоволення.

На момент ДТП транспортний засіб LEXUS RX 350, д.н.з. НОМЕР_4 під керуванням відповідача, був застрахований в ПрАТ «СК «ЮНІВЕС» на підставі полісу № ЕР-205198792 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

За даною дорожньо-транспортною пригодою позивачем згідно страхового акту № ГО-14911-1/УРР від 26.11.2021р. було здійснено виплату за пошкоджений автомобіль MITSUBISHI LANCER, д.н.з. НОМЕР_5 в розмірі 37400,00 грн., а також згідно страхового акту № ГО-14911-2/УРР від 03.12.2021р. було здійснено виплату за пошкоджений автомобіль MITSUBISHI PAJERO, д.н.з. НОМЕР_6 в розмірі 2000,00 грн., що підтверджується платіжними інструкціями.

Таким чином у ПрАТ «СК «ЮНІВЕС» на підставі підп. «в» підп. 38.1.1 пункту 38.1 ст. 38 Закону виникло право регресної вимоги до відповідача, як до водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду та самовільно залишив місце пригоди в розмірі виплаченого страхового відшкодування в сумі 39400,00 грн.

Згідно з довідкою Ф.20 конверт з надісланими претензіями повернуто 10.10.2022 за закінченням терміну зберігання. Таким чином, прострочення відповідача почалося з 11.10.2022р.

У зв`язку з простроченням виплати відповідачем, позивач просить стягнути інфляційні втрати у розмірі 2792,48 грн. та 3% річних у розмірі 621,76 грн. за період з 11.10.2022р. по 20.04.2023р.

В судове засідання представник позивача не з`явився.

Представник відповідачав судовезасідання нез`явився,подав відзивна позовнузаяву якийобґрунтовує тим,що упостанові Солом`янськогорайонного судум.Києва ПеденкоА.М.,не встановленийфакт спричиненняв результатівищенаведеного ДТПконкретних пошкодженьавтомобілям MitsubishiLancerд.н.з. НОМЕР_2 таMitsubishiPajeroд.н.з. НОМЕР_6 ,не визначенийрозмір матеріальноїшкоди внаслідокцього,більш тогопозивачем анів претензіях,ані впозовній заявіне вказанона конкретніушкодження тана докази,що підтверджуютьгрошову оцінкузбитків,спричинених власникамавтомобілів,що бралиучасть уДТП. Окрім того, одразу після ДТП відповідач звернулася до АТ «Страхова компанія «Юнівес» з пропозицією здійснити технічний огляд її автомобіля, що й було зроблено співробітником позивача. В результаті цього огляду ним був складений акт, встановленого компанією зразку, з якого видно, що автомобіль Відповідачки, внаслідок вищенаведеного ДТП, не зазнав ніяких ушкоджень, що означає відсутність будь яких ушкоджень і в інших автомобілів, з якими автомобіль Відповідачки зіштовхнувся під час ДТП. Окрім того, в матеріалах судової справи містяться документи, що свідчать про те, що безпосередньо перед ДТП 12.10.2022 року, автомобіль Mitsubishi Lancer д.н.з. НОМЕР_2 був учасником кількох інших ДТП, в яких йому були спричинені ушкодження, за які він отримав страхові відшкодування. Вищенаведені обставини в їх сукупності свідчать про те, позивач АТ «Страхова компанія «Юнівес» не довів факт отримання ушкоджень автомобілями, власники яких звернулися за отриманням страхових збитків та розмір спричиненої шкоди, та навпаки наявний документ (згаданий вище акт), який свідчить про відсутність згаданих вище збитків. Вважає, що у позивача відсутні правові підстави для здійснення цих виплат, а тому таких підстав немає і для стягнення з відповідача відповідних сум в порядку регресу.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Судом встановлено, що 12 жовтня 2021 року о 15 год. 00 хв. на вул. Богданівській, 24 в м. Києві, водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем марки «Lexus RX350», д.н.з. НОМЕР_1 , порушила вимоги п. п. 10.9 та 2.10В Правил дорожнього руху України, а саме рухаючись заднім ходом не переконавшись в безпечності завданого маневру та не звернувшись за допомогою до сторонніх осіб здійснила зіткнення із автомобілем марки «Mitsubishi Lancer», д.н.з. НОМЕР_2 та автомобілем марки «Mitsubishi Pajero», д.н.з. НОМЕР_3 , місце події залишила, у результаті чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

13.07.2022р. постановою Солом?янського районного суду м. Києва у справі № 760/28582/21 відповідача визнано винною у скоєнні ДТП і самовільному залишенні місця події та притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених статтею 124 та статтею 122-4 КУПАП.

01.09.2022р. постановою Київського апеляційного суду у справі № 760/28582/21 постанову Солом?янського районного суду м. Києва від 13.07.2022р. залишено без змін, а апеляційну скаргу відповідача - без задоволення.

На момент ДТП транспортний засіб LEXUS RX 350, д.н.з. НОМЕР_4 під керуванням відповідача, був застрахований в ПрАТ «СК «ЮНІВЕС» на підставі полісу № ЕР-205198792 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

За даною дорожньо-транспортною пригодою позивачем згідно страхового акту № ГО-14911-1/УРР від 26.11.2021р. було здійснено виплату за пошкоджений автомобіль MITSUBISHI LANCER, д.н.з. НОМЕР_5 в розмірі 37400,00 грн., а також згідно страхового акту № ГО-14911-2/УРР від 03.12.2021р. було здійснено виплату за пошкоджений автомобіль MITSUBISHI PAJERO, д.н.з. НОМЕР_6 в розмірі 2000,00 грн., що підтверджується платіжними інструкціями.

Згідно з довідкою Ф.20 конверт з надісланими претензіями повернуто 10.10.2022 за закінченням терміну зберігання. Таким чином, прострочення відповідача почалося з 11.10.2022р.

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст.993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно з абзацом «в» п.п.38.1.1 п. 38.1 ст. 38 Закону України «Про ОСЦПВ» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду: якщо він після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди чи відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, або вжив алкоголь, наркотики чи лікарські препарати, виготовлені на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником).

Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, заподіяна неправомірними рішенням, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утримання бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

Позивач звернувся до відповідача з регресними вимогами вих. № 22/09/01-10 та вих. 22/09/01-11 від 01 вересня 2022 року та просив відшкодувати затрати по виплаті страхової виплати в розмірі 37 400,00 грн. та 2 000,00 грн. відповідно. Оскільки відповідач не відшкодував шкоду, тому згідно з положеннями ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування» позивач отримав право вимоги на таке відшкодування.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 05 липня 2019 року у справі № 905/600/18 вказано, що:

Враховуючи положення ч. 2 ст. 625 ЦК України, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, а також 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.

Нарахування інфляційних втрат здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

За таких обставин, суд вважає, що позивачем ПрАТ «СК «Юнівес» правомірно заявлено вимогу до відповідача з приводу відшкодування матеріальної шкоди в сумі 39 400,00 грн., інфляційних втрат в сумі 2 792,48 грн., 3% річних в сумі 621,76 грн., а всього 42814,24 грн., яка підлягає стягненню з відповідача, як особи, винної у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди.

Згідно вимог ст. ст. 76, 77, 79, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

В порядку ст. 141 ЦПК України судовий збір в розмірі 2147,20 грн. слід стягнути із відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 7, 10-13, 18, 76-83, 133, 141, 258, 263-265, 268 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ЮНІВЕС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором страхування задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ЮНІВЕС», ЄДРПОУ 32638319, в порядку регресу суму виплаченого страхового відшкодування в сумі 39 400,00 грн., інфляційних втрат в сумі 2 792,48 грн., 3% річних в сумі 621,76 грн., а всього 42814 (сорок дві тисячі вісімсот чотирнадцять) гривень 24 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ЮНІВЕС», ЄДРПОУ 32638319, витрати зі сплати судового збору в розмірі 2147 (дві тисячі сто сорок сім) гривень 20 копійок.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Позивач: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ЮНІВЕС», код ЄДРПОУ 32638319, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 72.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Д.О. Покопцева