Ухвала

від 15.10.2024 по справі 216/4802/23

ЦЕНТРАЛЬНО-МІСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 216/4802/23

Провадження № 1-кс/216/2150/24

У Х В А Л А

Іменем України

15.10.2024 року м. Кривий Ріг

Дніпропетровської області

Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засідані в порядку ч. 4 ст. 107 КПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу заяву обвинуваченого ОСОБА_3 про відвід головуючого судді ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 42022041630000048 від 18.04.2023 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України та злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 42022041630000048 від 18.04.2023 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України та злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.

04 жовтня 2024 року на адресу суду надійшла заява обвинуваченого ОСОБА_3 та ОСОБА_5 про відвід головуючого судді ОСОБА_4 , з тих підстав, що суддя порушує конституційне право обвинуваченого на захист, чим викликає обґрунтовані сумніви щодо неупередженості та справедливого суду. Так, під час судового засідання, 06.09.2024 року обвинуваченому ОСОБА_6 нав`язали участь захисника ОСОБА_7 , не врахувавши згоду останнього і те, що інтереси обвинуваченого у даному кримінальному провадженні представляють представники ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 . На думку обвинуваченого, сформульоване злочинне угруповання, що складається «суддя Чирський», «захисник ОСОБА_7 », яке очолює «суддя Чирський», що сформувалося з метою завідомо протиправного притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_11 . Довести вказане можливо виключно експертним шляхом, для з`ясування обставин необхідні спеціальні знання для того аби призначити та провести судово-психологічну експертизу захиснику « ОСОБА_7 » та «судді Чирському». На цих підставах обвинувачений заявив відвід головуючому.

Особа, якій заявлено відвід - суддя Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_4 надав заяву про розгляд справи за його відсутності, проти відводу судді заперечує, просить взяти до уваги ухвалу Центрально-Міського районного суду Дніпропетровської області від 25.09.2023 року про відмову у задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 про допуск до участі у справі захисника останнього ОСОБА_5 та ухвалу Центрально-Міського районного суду Дніпропетровської області від 06.09.2024 року про допуск адвоката ОСОБА_7 в якості захисника обвинуваченого ОСОБА_3 .

Заявник ОСОБА_3 правом на участь у судове засідання не скористався, про день та час розгляду заяви повідомлений належним чином, що підтверджується довідками про доставку SMS - повідомлення одержувачу ОСОБА_3 про його виклик в судове засідання на 08.10.2024 року о 16-30 год., на 11.10.2024 року о 14-15 год., засідання не відбулося через оголошення повітряної тривоги, яка тривала з 13-00 год. до 16-43 год., тому судове засідання було відкладено до 15.10.2024 року на 10-15 год.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_7 тричі викликалася у судові засідання призначені на 08.10.2024 року о 16-30 год., на 11.10.2024 року о 14-15 год., засідання не відбулося через оголошення повітряної тривоги, яка тривала з 13-00 год. до 16-43 год., тому судове засідання було відкладено до 15.10.2024 року на 10-15 год., однак двічі не з`явилася, про що свідчать наявні в матеріалах справи телефонограма від 08.10.2024 року та довідки про доставку SMS - повідомлення одержувачу ОСОБА_7 . Крім того, захисниця двічі зверталася до суду з заявами про призначення дати розгляду клопотання в строки, визначені ст. 135 КПК України з приводу повідомлення належним чином ОСОБА_3 та її як захисника не пізніше, ніж за три дні до дня призначеної дати розгляду. Однак перебуваючи в приміщенні суду 15.10.2024 року по іншій справі, захисник обвинуваченого ОСОБА_7 не поцікавилась про розгляд справи щодо відводу головуючого судді ОСОБА_4 , яку було призначено на 15.10.2024 року на 10-15 год.

Прокурор ОСОБА_12 правом на участь у судове засідання не скористався, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, у заяві про відвід головуючому судді ОСОБА_4 просить відмовити.

Оскільки неявка в судове засідання учасників кримінального провадження не перешкоджає розгляду заяви про відвід, суддя, вважає за можливе розглянути заяву про відвід без участі не з`явившихся осіб.

Вивчивши заяву про відвід, надані в її обґрунтування матеріали, надходжу наступних висновків.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 81 КПК України у разі заявлення відводу слідчому судді або судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу. У разі заявлення відводу одному, кільком або всім суддям, які здійснюють судове провадження колегіально, його розглядає цей же склад суду. Усі інші відводи під час досудового розслідування розглядає слідчий суддя, а під час судового провадження - суд, який його здійснює.

Обставини, що виключають участь слідчого судді, судді або присяжного в кримінальному провадженні зазначені у ст. 75 КПК України, зокрема, слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні:

1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;

2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;

3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;

5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

У складі суду, що здійснює судове провадження, не можуть бути особи, які є родичами між собою.

Отже, на підставі п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі.

Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не заявляються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»).

Для відводу судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об`єктивно можуть вказувати на можливу упередженість. Обставини, які були покладені в основу заяви про відвід, повинні бути доведеними.

Суд вважає безпідставними доводи заявника про порушення його права на захист під час судового розгляду 06.09.2024 року суддею ОСОБА_4 , оскільки ухвалою Центрально-Міського районного суду Дніпропетровської області від 06.09.2024 року адвоката ОСОБА_7 допущена в якості захисника обвинуваченого ОСОБА_3 , відповідно до Доручення про надання безоплатної вторинної правничої допомоги від 02.09.2024 року № 003-040009463, видане на підставі наказу від 27.08.2024 року № 143 - зкс Південно-Східного міжрегіонального Центру з надання безоплатної правничої допомоги.

В матеріалах справи також міститься ДОРУЧЕННЯ для надання безоплатної вторинної правничої допомоги особі від 02.09.2024 року № 003-040009463, видане на підставі наказу від 27.08.2024 року № 143 - зкс Південно-Східного міжрегіонального Центру з надання безоплатної правничої допомоги про заміну адвоката від 02 вересня 2024 року у справі № 216/4802/23 ОСОБА_3 призначено адвоката ОСОБА_7 , протилежного матеріали справи не містять.

До матеріалів справи також була долучена ухвала Центрально-Міського районного суду Дніпропетровської області від 25.09.2023 року про відмову у задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 про допуск до участі у справі захисника останнього ОСОБА_5 та доручення Регіональному центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Дніпропетровській області вирішити питання щодо заміни адвоката ОСОБА_13 , який відмовився від виконання своїх обов`язків - іншим адвокатом у порядку ст. 24 ч. 2 п. 10 ЗУ «Про безоплатну правову допомогу» для здійснення захисту за призначенням обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Отже суд вважає, що відмова судді Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_4 про допуск до участі у справі № 216/4802/23 захисника обвинуваченого ОСОБА_5 стало підставою та бажанням обвинуваченого ОСОБА_3 відвести головуючого суддю ОСОБА_4 та захисника призначеного за дорученням ОСОБА_7 від розгляду вказаної справи.

А аналіз ухвали від 25.09.2023 року судді ОСОБА_4 щодо відмови у допуску захисника обвинуваченого ОСОБА_5 не входить до повноважень суду під час розгляду заяви про відвід.

Крім того, заявником не надано беззаперечних доказів в підтвердження того, що «суддя Чирський має намір завідомо протиправно притягнути обвинуваченого ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності». Обставини, на які посилається заявник, що «суддя Чирський має намір створити злочинне угрупування у складі захисника ОСОБА_7 " є голослівними, адже не підтверджені жодними належними та допустимими доказами.

Посилання заявника в частині того, що дії судді ОСОБА_4 та захисника ОСОБА_14 вчинено зі злочинною метою постановлення суддею ОСОБА_4 завідомо неправосудного вироку та гарантовано містять не лише ознаки дисциплінарного проступку, а й злочинів, передбачених ч. 2 ст. 374, ч. 2 ст. 375 КК України, є надуманими та не можуть бути предметом розгляду даного відводу.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб`єктивного критерію в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об`єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії або виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності. У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду. При вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

Аналіз практики розгляду справ ЄСПЛ свідчить, що не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, а також наявність скарг, поданих на суддю (суддів) у зв`язку з розглядом даної чи іншої справи, обставин, пов`язаних з прийняттям суддями рішень по цій чи інших справах, у т.ч. подібних.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Фей проти Австрії» суд вказав, що неупередженість судді полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів у тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об`єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості. Особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного.

Таким чином, суд дійшов висновку, що заявлена обвинуваченим заява про відвід головуючого судді ОСОБА_4 не є вмотивованою, безпідставною та необґрунтованою, жодних обставини, які б виключали розгляд кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 42022041630000048 від 18.04.2023 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України та злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, суддею ОСОБА_4 не встановлено.

Доводи заявника щодо відмови головуючого у задоволенні його заяви про допуск до участі у справі в якості захисника ОСОБА_5 , ґрунтуються винятково на його незгоді із ухвалами суду постановленими за результатами розгляду клопотань під час судового провадження.

Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду.

Беззаперечно, інститут відводу (самовідводу) судді від участі у розгляді конкретної справи - це одна із найважливіших гарантій здійснення правосуддя неупередженим та справедливим судом. Він покликаний ліквідувати найменшу підозру у заінтересованості судді в результатах розглянутої справи, навіть якщо такої заінтересованості немає, бо тут головним є публічний інтерес.

Водночас, такий інститут не є інструментом перегляду судового рішення чи додаткового роз`яснення мотивів його ухвалення.

Незгода з судовим рішенням має втілюватися у його апеляційному оскарженні або, якщо рішення окремому оскарженню не підлягає, - у включенні заперечень проти таких рішень до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1ст. 392 КПК України.

Таким чином, незгода учасника кримінального провадження із судовим рішенням не може бути розцінена як прояв упередженості суду, а тому не може бути підставою для його відводу.

Суд звертає увагу, що процесуальні рішення судді, їх зміст та форма, не можуть бути підставою для відводу судді. Незгода з рішеннями судді має здійснюватись у порядку, передбаченому чинним процесуальним законодавством України, яким передбачено процедуру оскарження будь-яких процесуальних рішень судді окремо або разом з кінцевим процесуальним рішенням по кримінальному провадженню з наведенням мотивів такої незгоди, а заперечення на ухвалу суду, що не підлягає оскарженню, можна включити до апеляційної скарги на рішення суду за наслідками розгляду справи.

Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, в ухвалах від 10 травня 2018 року (справа №800/592/17) та від 1 жовтня 2018 року (справа №9901/673/18).

В ухвалі від 18 грудня 2018 року у справі №910/2968/18 Верховний Суд визнав відвід завідомо безпідставним, а його заявлення зловживанням процесуальними правами, оскільки вказаний відвід по суті «є висловленням незгоди з процесуальним рішенням Верховного Суду після того, як суд мотивував таке рішення».

Згідно з роз`ясненнями, які містяться в п. 10Постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 «Про незалежність судової влади» від 13 червня 2007 року, процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом, відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Відсутність об`єктивних та наявність лише надуманих підстав відводу свідчить про зловживання ОСОБА_3 правами, передбаченими законодавством України, направленим на затягування розгляду справи, внаслідок чого заява про відвід головуючого судді задоволенню не підлягає.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 75, 81, 369-372 КПК України суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні заяви обвинуваченого ОСОБА_3 про відвід головуючого судді ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №42022041630000048 від 18.04.2023 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України та злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту оголошення.

Суддя ОСОБА_1