Ухвала

від 04.10.2024 по справі 296/8582/24

КОРОЛЬОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЖИТОМИРА

Справа № 296/8582/24

2/296/3238/24

УХВАЛА

Іменем України

"04" жовтня 2024 р. м.Житомир

Суддя Корольовського районного суду м.Житомира Адамович О.Й. ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання батьківства,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Корольовського районного суду м. Житомира з позовною заявою до ОСОБА_2 за змістом якої просить:

- визнати ОСОБА_1 , громадянина України, батьком дитини ОСОБА_3 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- внести зміни до актового запису 2477011/00/AU/2022/810331, в якому у розділі відомості про батька записати батьком дитини ОСОБА_1 , громадянина України.

Суд у порядку ч.6 ст. 187 ЦПК України звернувся до відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання УДМС України в Житомирській області з метою отримання інформації щодо зареєстрованого місця проживання ОСОБА_2 .

02.10.2024 на адресу суду від відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання УДМС України в Житомирській області надійшла відповідь, згідно якої встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви без руху за таких підстав.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно ч.1 ст. 3 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Якщо міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, передбачено інші правила, ніж встановлені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору України (ч.2 ст.3 ЦПК України).

За нормою статті 5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року, "Жоффр де ля Прадель проти Франції" від 16.12.1992 року. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Позовна заява повинна відповідати загальним вимогам щодо її форми та змісту, передбаченим ст.ст.175, 177 ЦПК України.

Також, оскільки спір стосується прав та інтересів дитини, яка народилася за кордоном та факт її народження зареєстровано за правилами реєстрації актів цивільного стану Республіки Польща, питання відкриття провадження у справі слід вирішувати з урахуванням вимог Закону України "Про міжнародне приватне право" та міжнародного договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 175 ЦПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

За п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Така ж позиція зазначена в п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.

Відповідно до ч.5 ст.177 ЦПК України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Вбачається, що позивач просить внести відомості до актового запису про народження дитини зробленого уповноваженим органом іноземної держави, однак позивачем не зазначено в позові обставин та доказів щодо громадянства дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Також не зазначено в позовній заяві обставин та доказів щодо місця постійного проживання дитини ОСОБА_3 на території України.

Крім того вбачається, що аркуші позовної заяви не пронумеровані, при цьому підпис позивача міститься на окремому (пустому) аркуші, що не відповідає вимогам до офіційних документів та ставить під сумнів, що саме такий зміст позовної заяви підписано позивачем.

В позові позивач також зазначає учасником справи третю особу - відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ).

Приписами ч.ч. 4, 5 ст. 53 ЦПК України визначено, що питання про залучення третіх осіб і в заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі. Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.

Однак позивачем не подано такої заяви та не зазначено на яких підставах відділ належить залучити до участі у справі та на які права та обов`язки вплине чи може вплинути рішення суду у цій справі.

Згідно з ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175-177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Суд звертає увагу, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини її основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Зважаючи на викладені вище обставини, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних в ухвалі недоліків.

Керуючись ст. ст.175,177, 185, 260, 261, 353 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання батьківства - залишити без руху.

Надати позивачу строк в 10 (десять) днів з дня отримання ним цієї ухвали для усунення недоліків, вказаних в мотивувальній частині ухвали.

Роз`яснити позивачу, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви, позовна заява буде вважатись неподаною і повернута заявнику.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя О. Й. Адамович