Рішення

від 10.10.2024 по справі 947/38695/21

КОРОЛЬОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЖИТОМИРА

Справа № 947/38695/21

2/296/2379/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"10" жовтня 2024 р. м.Житомир

Корольовський районний суд м. Житомира в складі:

головуючого судді Драча Ю.І.,

за участі секретаря Алексеєнко В.В., Дальянської В.Ю.

позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін в судове засідання цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Янеір» ЛТД про захист прав споживача

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду з позовом, в якому, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, просить стягнути з відповідача на її користь 328577,28 грн. за скасований рейс, 50 000 гривень - в рахунок відшкодування моральної шкоди та 111564,96 грн. неустойки за кожний день затримки повернення грошей.

Позов обґрунтовано тим, що позивач є матір`ю учасниці дитячого танцювального колективу «Адель». У зв`язку з перемогою у національному танцювальному конкурсі народний танцювальний колектив «Адель» мав нагоду як переможці взяти участь у міжнародному конкурсі в місті Батумі республіки Грузія, і планував виліт авіакомпанією «Янеір» з міста Одеса.

27.01.2020 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Янеір» ЛТД в особі Генерального директора ОСОБА_3 був укладений договір № 01-037 від 27.01.2020 про надання -транспортної послуги з перевезення групи пасажирів на регулярних рейсах.

Відповідно до п. 1.1. укладеного договору, в порядку та на умовах визначених даним договором Перевізник надає 76 місць на рейсі YE219/YE220 по маршруту Одеса-Батумі 23.06.2020 та Батумі-Одеса 30.06.2020 на власні рейси Перевізника та виставлений рахунок на сплату № 15 від 27.01.2021 на суму 330 135,27 грн.

Також була укладена додаткова угода до договору № 01-037 від 11.02.2020 на перевезення тим же рейсом додатково ще 3 місць і виставлено рахунок на сплату № 36 від 11.02.2020 на суму 13975,71грн. Через сайт позивачем також було придбано ще 6 місць на цей же рейс на суму 24 466, 30 грн. Таким чином, всього було сплачено 368577,28 грн. за 85 місць.

Позивач також зазначила, що 24.05.2020 від ТОВ "Янеір" ЛТД на її електронну адресу надійшло повідомлення про скасування регулярних рейсів 23.06.2020 включно через подовження загальнонаціонального карантину. Запропоновано змінити дату польоту або повернути вартість квитків. 31.08.2020 Позивачем Укрпоштою на адресу ТОВ «Янеір» ЛТД було направлено Лист - вимогу про повернення коштів, відповіді на яку отримано не було. Також 20.07.2021 Позивачем в черговий раз на електрону адресу відповідача було направлено заяву про відшкодування повної вартості авіаквитків у зв`язку із скасуванням рейсів, відповіді на яку також не було, тому виникла необхідність у зверненні до суду з даним позовом.

Ухвалою судді Київського районного суду м. Одеси Коваленко О.Б. від 23.12.2021 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Янеір» ЛТД про захист прав споживача (а.с. 43).

Ухвалою судді Київського районного суду м. Одеси Коваленко О.Б. від 08.08.2022 року цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Янеір» ЛТД про захист прав споживача передано за підсудністю до Корольовського районного суду м. Житомира (а.с. 69).

Ухвалою судді Корольоського районного суду м. Житомира Драча Ю.І. від 29.08.2022 року справу прийнято свого провадження та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін в судове засідання (а.с. 71).

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила задовольнити з підстав викладених у позові.

Представник відповідача в судовому засідання заперечив щодо задоволення позову. Вказав, що подана заява повинна була бути оплачена, оскільки не є спором у розумінні Закону України «Про захист прав споживача». Також вказав, що позивачем не надано доказі діяти від імені усіх осіб на кого було здійснено бронювання квитків.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінюючи в сукупності зібрані по справі докази, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 910 ЦК України за договором перевезення пасажира одна сторона (перевізник) зобов`язується перевезти другу сторону (пасажира) до пункту призначення, а в разі здавання багажу - також доставити багаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання багажу, а пасажир зобов`язується сплатити встановлену плату за проїзд, а у разі здавання багажу - також за його провезення. Укладення договору перевезення пасажира та багажу підтверджується видачею відповідно квитка та багажної квитанції, форми яких встановлюються відповідно до транспортних кодексів (статутів)

Встановлено, що 27.01.2020 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Янеір» ЛТД в особі Генерального директора ОСОБА_3 був укладений договір № 01-037 від 27.01.2020 про надання транспортної послуги з перевезення групи пасажирів на регулярних рейсах (а.с.8-9).

Відповідно до п. 1.1, 2.6 укладеного договору, в порядку та на умовах визначених даним договором Перевізник надає 76 місць на рейсі YE219/YE220 по маршруту Одеса-Батумі 23.06.2020 та Батумі-Одеса 30.06.2020 на власні рейси Перевізника та виставлений рахунок на сплату № 15 від 27.01.2021 на суму 330 135,27 грн.

Також була укладена додаткова угода до договору № 01-037 від 11.02.2020 на перевезення тим же рейсом додатково ще 3 місць і виставлено рахунок на сплату № 36 від 11.02.2020 на суму 13975,71грн. (а.с. 14).

Таким чином, всього було сплачено 368577,28 грн. за 85 місць.

Отже, між сторонами було укладено договір перевезення, відповідно до умов якого відповідач, як перевізник, зобов`язався надати позивачам транспортні послуги, а позивачі, в свою чергу, оплатити встановлену плату за переліт.

Також встановлено, що позивачем відповідачу були сплачені кошти за придбання білетів на загальну суму 368577,28 грн., що підтверджується рахунками на оплату та квитанціями (а.с. 10-13, 15,21-25).

З копії переписки з електронної пошти вбачається, що рейс авіакомпанією ТОВ «ЯнЕір» ЛТД було скасовано ( а.с. 29-40).

Позивач зазначає, що її права було порушено та підлягають компенсації, оскільки відповідачем було скасовано рейс.

Відповідно до Розділу XV Правил повітряних перевезень пасажирів і багажу (Затверджених наказом Міністерства інфраструктури України №735 від 30.11.2012, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, надалі - Правил) «Скасування та затримка рейсів» передбачається, що перевізник може затримати або скасувати рейс як з комерційних причин, так і з причин, які не залежать від нього. У разі дії надзвичайних обставин перевізник має право без повідомлення пасажира скасувати чи затримати рейс або анулювати раніше підтверджене бронювання. В інших випадках перевізник або його агент з продажу зобов`язаний попередити пасажира про затримку або скасування рейсу не пізніше ніж за три години до початку реєстрації.

Розділом XVI визначені права пасажирів у разі відмови в перевезенні, скасування або затримки рейсів.

Так, главою 1. "Порядок застосування компенсації" Розділу XVI Правил передбачено, що положення цього розділу застосовуються до пасажирів (регулярних та чартерних рейсів), яким відмовлено в перевезенні проти їхньої волі або рейс яких скасовано чи затримано, за умови, що пасажир має підтверджене бронювання на відповідний рейс та присутній для проходження реєстрації у час, що передбачений правилами перевізника та письмово зазначений (включаючи електронні засоби), або, якщо час реєстрації не зазначено, не пізніше ніж за 45 хвилин до зазначеного часу відправлення чи забронював рейс, який було затримано/перенесено перевізником або фрахтувальником повітряного судна (туроператором) на інший рейс, незалежно від причин.

Відповідно до глави 2. "Компенсація пасажирам у разі відмови в перевезенні" Розділу XVI Правил у разі, якщо перевізник мотивовано очікує на відмову пасажирам у посадці на рейс, він зобов`язаний спочатку знайти добровольців, готових відмовитися від свого підтвердженого бронювання в обмін на узгоджену між пасажиром, який добровільно відмовляється від посадки на рейс, та перевізником винагороду (пункт 1). Крім виплати винагороди, перевізник зобов`язаний запропонувати пасажиру на вибір: відшкодування вартості перевезення впродовж семи днів, яке має бути виплачене готівкою, електронним банківським переказом, банківськими дорученнями або банківськими чеками чи за наявності засвідченої у письмовій формі згоди пасажира у вигляді дорожніх чеків та/або інших послуг, повної вартості квитка за ціною, за якою його придбано, за невикористану частину квитка та за використану частину або частини квитка, якщо рейс більше не задовольняє потреби пасажира, а також забезпечити за потреби зворотний рейс у початковий пункт відправлення за першої можливості; або зміну маршруту, яка повинна здійснюватися за відповідних транспортних умов: до кінцевого пункту призначення - за першої можливості або до кінцевого пункту - у пізніший час за бажанням пасажира та за наявності вільних місць (пункт 2). Пунктом 4 глави 2 Розділ XVI Правил визначено, якщо пасажирів, які згодні добровільно відмовитися від подорожі цим рейсом, немає або їх кількість є недостатньою, перевізник має право відмовити пасажиру в перевезенні проти його волі. Якщо пасажирам відмовлено у перевезенні проти їхньої волі, перевізник має виплатити їм компенсацію у таких розмірах: 250 євро - для рейсів дальністю до 1500 кілометрів; 400 євро - для рейсів дальністю від 1500 до 3500 кілометрів; 600 євро - для рейсів дальністю понад 3500 кілометрів (пункт 5).

Під час визначення відстані за основу береться останній пункт, у якому відмова від перевезення або невиконання рейсу, який було раніше заплановано та на який заброньовано принаймні одне місце, створить затримку прибуття пасажирів у запланований час.

Пунктом 6 глави 2 Розділу XVI Правил передбачено, що перевізник має право зменшити розмір компенсації, зазначеної у пункті 5 цієї глави, на 50 %, якщо пасажиру пропонується заміна маршруту перевезення до його пункту призначення альтернативними рейсами, час прибуття яких не перевищує запланованого на: дві години - для рейсів дальністю до 1500 кілометрів; або три години - для рейсів дальністю від 1500 до 3500 кілометрів; або чотири години - для рейсів, не зазначених у другому та третьому абзацах цього пункту. Відстань, зазначена в цьому підпункті, вимірюється за методом ортодромічної відстані маршруту.

При цьому, в пункті 7 глави 2 Розділу XVI Правил регламентується, що виплата компенсації не звільняє перевізника від обов`язку запропонувати пасажиру на вибір послуги та відшкодування витрат, що зазначені у пункті 2 цієї глави та пункті 5 глави 3 цього розділу.

В главі 3 "Компенсація пасажирам у разі скасування рейсу" Розділу XVI Правил зазначено:

1. У разі скасування рейсу пасажирам має бути запропоновано обслуговування відповідно до пункту 2 глави 2 цього розділу та компенсацію відповідно до пунктів 5 та 6 глави 2 цього розділу. Пасажир має право на компенсацію, якщо його не поінформовано про скасування рейсу: за два тижні до запланованого часу відправлення; або у період не більше ніж за два тижні і не менше ніж за сім днів до запланованого часу відправлення і запропоновано зміну маршруту, що дасть змогу вирушити з пункту відправлення не пізніше ніж за дві години до запланованого часу відправлення та прибути у кінцевий пункт призначення не пізніше ніж через чотири години після запланованого часу прибуття; або менше ніж за сім днів до запланованого часу відправлення і запропоновано зміну маршруту, що дасть змогу вирушити з пункту відправлення не пізніше ніж за годину до запланованого часу відправлення та прибути у кінцевий пункт призначення не пізніше ніж через дві години після запланованого часу прибуття.

2. Перевізник, скасовуючи або затримуючи рейс, повинен надавати пасажирам на їх запит пояснення щодо підстав скасування чи затримки рейсу. У разі необхідності забезпечення своєчасної пересадки трансферних пасажирів на стикувальні рейси перевізник за першої можливості повинен запропонувати їм альтернативні маршрути перевезення.

3. Перевізник не зобов`язаний сплачувати компенсацію відповідно до пунктів 5 та 6 глави 2 цього розділу, якщо він може надати підтвердження того, що причиною скасування рейсу була дія надзвичайних обставин або непереборної сили, яким не можна було запобігти, навіть якби було вжито усіх заходів.

4. Доведення фактів інформування пасажира про правила та умови перевезення, порядок бронювання місць на рейсах, тарифи, такси (збори), про розклад та строки виконання рейсу покладається на перевізника, його агента з продажу, туристичного оператора та інших уповноважених організацій тощо за місцем укладання договору повітряного перевезення.

5. У разі скасування рейсу перевізником та продовження пасажиром подорожі іншим рейсом (рейсами) або за іншим маршрутом пасажирам має бути безкоштовно запропоновано та забезпечено: харчування та прохолодні напої відповідно до часу очікування нового рейсу; місця в готелі у випадках, якщо пасажири змушені чекати на відправлення впродовж однієї або більше ночей чи якщо час додаткового очікування пасажирами відправлення більший, ніж передбачалося; наземний трансфер за маршрутом аеропорт - готель - аеропорт; два телефонні дзвінки, або телекс-, факс-повідомлення, або повідомлення електронною поштою, якщо для цього є технічні умови аеропорту.

Наведені вище положення Правил повітряних перевезень пасажирів і багажу, які на даний час втратили чинність, повністю відповідають чинним вимогам Повітряного кодексу України.

Відповідно до Преамбули Повітряного кодексу України, Повітряний кодекс України встановлює правові основи діяльності в галузі авіації.

Згідно ч. 16 ст. 100 Повітряного кодексу України, якщо пасажир має право на компенсацію від авіаперевізника і надання допомоги у разі відмови у перевезенні, скасування чи тривалої затримки рейсу, зниження класу обслуговування пасажиру в порядку, встановленому цим Кодексом, авіаційними правилами України та міжнародними договорами України.

Питання компенсації у випадку відмови у перевезенні, скасування чи тривалої затримки рейсу врегульовано статтями 104, 105 та 106 Повітряного кодексу України та містять норми права, які перебувають в системному та логічному зв`язку між собою.

Так, згідно ч.1 та ч.2 ст. 104 Повітряного кодексу України у разі якщо авіаперевізник мотивовано очікує на відмову пасажирам у посадці на рейс, він зобов`язаний провести опитування з метою виявлення пасажирів, готових відмовитися від свого підтвердженого бронювання в обмін на узгоджену між пасажиром, який за власним бажанням відмовляється від посадки на рейс, та перевізником винагороду.

Крім виплати винагороди, авіаперевізник зобов`язаний запропонувати пасажиру на вибір:

1) відшкодування впродовж семи днів, яке має бути виплачено готівкою, електронним банківським переказом, банківськими дорученнями або банківськими чеками чи, за наявності засвідченої у письмовій формі згоди пасажира, у вигляді дорожніх чеків, повної вартості квитка за ціною, за якою його придбано, за невикористану частину квитка та за використану частину або частини квитка, якщо рейс більше не задовольняє потреби пасажира, а також за потреби забезпечити зворотний рейс у початковий пункт відправлення за першої можливості;

2) зміну маршруту, яка здійснюється за відповідних транспортних умов: до кінцевого пункту призначення - за першої можливості або у пізніший час за бажанням пасажира та за наявності вільних місць.

Згідно ч.4 ст. 104 Повітряного кодексу України, якщо пасажирів, які б виявили бажання відмовитися від подорожі цим рейсом, не виявлено або їх кількість є недостатньою, перевізник має право відмовити пасажиру у перевезенні проти його волі.

Відповідно до ч. 5 ст. 104 Повітряного кодексу України, якщо пасажирам відмовлено у перевезенні проти їхньої волі, перевізник має виплатити їм компенсацію у таких розмірах: 250 євро - для рейсів дальністю до 1500 кілометрів; 400 євро - для рейсів дальністю від 1500 до 3500 кілометрів; 600 євро - для рейсів дальністю понад 3500 кілометрів.

У відповідності до положень ч. 1 ст. 105 Повітряного кодексу України у разі скасування рейсу пасажирам має бути запропоновано обслуговування відповідно до частини другої статті 104 цього Кодексу та компенсацію відповідно до частин п`ятої і шостої статті 104 цього Кодексу. Пасажир має право на компенсацію, якщо його не поінформовано про скасування рейсу: щонайменше за два тижні до запланованого часу відправлення; у період не більше ніж за два тижні і не менше ніж за сім днів до запланованого часу відправлення та запропоновано зміну маршруту, що дасть змогу вирушити з пункту відправлення не пізніше ніж за дві години до запланованого часу відправлення та прибути у кінцевий пункт призначення не пізніше ніж через чотири години після запланованого часу прибуття; менше ніж за сім днів до запланованого часу відправлення та запропоновано зміну маршруту, що дасть змогу вирушити з пункту відправлення не пізніше ніж за годину до запланованого часу відправлення та прибути у кінцевий пункт призначення не пізніше ніж через дві години після запланованого часу прибуття.

Перевізник не зобов`язаний виплачувати компенсацію, передбачену частинами п`ятою і шостою статті 104 цього Кодексу, якщо він може надати підтвердження того, що причиною скасування рейсу була дія непереборної сили або надзвичайна ситуація, якій не можна було запобігти, навіть якби було вжито усіх заходів (ч.3 ст. 105 Повітряного кодексу України).

Таким чином, з`ясуванню підлягають обставини, наявності підстав для компенсації за умови скасування рейсу чи відмови в таких виплатах у разі затримки рейсу.

З матеріалів справи вбачається, що позивачами було придбано квитки на рейс YE219/YE220 по маршруту Одеса-Батумі 23.06.2020 та Батумі-Одеса 30.06.2020 загальною вартістю 368577,28 грн., який здійснювала авіакомпанія «ЯнЕір» ЛТД, однак рейс був скасований (дана обставина не заперечується відповідачем).

Судом встановлено, що відповідачем повернуто ОСОБА_1 частину коштів в сумі 40000,00 грн. за квитки у зв`язку з відмовою рейса, що підтверджується платіжними інструкціями № 2406 від 28.01.2022 та № 2362 від 08.10.2021 ( том 1, а.с. 151 (зворот), 152).

Аналізуючи положення ст. 104 Повітряного кодексу України слід зробити висновок, що у разі добровільної відмови пасажира від посадки на рейс, перевізник виплачує йому узгоджену винагороду, а також зобов`язаний запропонувати пасажиру на вибір відшкодування повної вартості квитка або зміну маршруту до кінцевого пункту призначення (ч.1 та ч. 2). У разі відмови пасажиру у перевезенні проти його волі, у перевізника настає зобов`язання виплатити компенсацію у визначених ч.5 ст. 104 Повітряного кодексу України розмірах.

При цьому, частина сьома ст. 104 Повітряного кодексу України наголошує, що виплата компенсації не звільняє перевізника від обов`язку запропонувати пасажиру на вибір послуги та відшкодування витрат, передбачених частиною другою цієї статті та частиною п`ятою статті 105 цього Кодексу.

Частина 1 статті 105 Повітряного кодексу України містить відсильну норму, яка визначає, що у разі скасування рейсу пасажирам має бути запропоновано обслуговування відповідно до частини другої статті 104 цього Кодексу та компенсацію відповідно до частин п`ятої і шостої статті 104 цього Кодексу.

Отже, слід дійти висновку, що у разі скасування рейсу (що в даному випадку аналогічно відмові у перевезенні) перевізник зобов`язаний запропонувати пасажиру на вибір відшкодування повної вартості квитка або зміну маршруту до кінцевого пункту призначення (тобто виконати обов`язок відповідно до частини другої статті 104 Повітряного кодексу України), а також виплатити компенсацію (ч.5 ст. 104 ).

Про обов`язок перевізника при скасуванні рейсу окрім компенсації запропонувати пасажиру здійснити його перевезення до пункту призначення вказує аналіз положень третього та другого абзаців частини 1 статті 105 Повітряного кодексу України, які встановлюють умови за яких пасажир має право на компенсацію у разі скасування рейсу. Зокрема у цих нормах вказується, що пасажир має право на компенсацію, якщо його не поінформовано про скасування рейсу заздалегідь (не більш ніж за два тижні або один тиждень відповідно) і при цьому запропоновано перевізником зміну маршруту, що дає змогу пасажиру вирушити у пункт призначення не пізніше ніж за дві або за одну годину до запланованого часу відправлення.

Крім того, на обов`язок перевізника при скасуванні рейсу окрім компенсації запропонувати пасажиру здійснити його перевезення до пункту призначення або повернути вартість білету, вказують також положення ч.6 ст. 104 Повітряного кодексу України, які встановлюють право перевізника на зменшення компенсації у разі, якщо пасажиру буде запропоновано заміна маршруту перевезення альтернативними рейсами, час прибуття яких не перевищуватиме запланованого, зокрема на три години - для рейсів дальністю від 1500 до 3500 кілометрів.

Аналогічних висновків можливо дійти також аналізуючи положення глав 2 та 3 Розділу XVI Правил.

При цьому, суд зазначає, що відповідачем не доведено належними доказами відсутність своєї вини у скасуванні рейсу, а тому не може бути звільненим від виплати компенсації пасажирам за скасування рейсу згідно ч.3 ст. 105 Повітряного кодексу України. Крім того, відповідач не обмежений у праві скористатися положеннями ч.4 ст. 103 Повітряного кодексу України щодо стягнення виплаченої компенсації в порядку регресу з будь-якої особи.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає обґрунтованими доводи позивача щодо наявності підстав для стягнення з відповідача компенсації за скасований рейс.

Разом з цим, суд не бере до уваги твердження відповідача, що позивач не мала права звертатись в суд за поверненням коштів відносно інших пасажирів, оскільки, як уже було встановлено судом, договір про надання транспортних послуг з перевезення групи пасажирів було укладено відповідачем особисто з позивачем ОСОБА_1 відносно 76 пасажирів та додатковий договір відносно трьох пасажирів. Крім цього, позивач по справі сплачувала кошти визначені в договорі від свого імені та відповідач не заперечував проти цього погодившись повернути їй частину сплачених коштів.

Таким чином, враховуючи, що відповідачем повернуто позивачу частину сплачених коштів за авіаквитки, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача коштів в сумі 328577,28 грн. підлягають задоволенню.

Вирішуючи вимоги позову про стягнення штрафних санкцій за невиконання зобов`язань, суд виходить з такого.

Стаття 611 ЦК України визначає, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Такими наслідками є, зокрема, сплата неустойки.

За положеннями статті 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі (частина 1 статті 547 ЦК України).

Відповідно до статті 549 цього Кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами 1, 2 статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Зміст наведених норм цивільного закону свідчить про те, що неустойка (пеня, штраф) нараховується лише в тих випадках, якщо їх сплата або відшкодування передбачені законом або договором.

Повітряний кодекс України та Правила повітряних перевезень та обслуговування пасажирів і багажу не містять умови, за яких авіаперевізником пасажиру - користувачу послуги з авіаперевезення, має бути сплачена пеня за затримку повернення коштів за скасований авіарейс.

Водночас вимоги позивача про стягнення пені обґрунтовані посиланням на положення частини 9 статті 12 Закону України «Про захист прав споживачів», якою передбачене, що у разі розірвання споживачем договору, укладеного поза торговельними або офісними приміщеннями, споживачеві виплачується неустойка в розмірі одного відсотка вартості продукції за кожний день затримки повернення грошей.

Погоджуючись з доводами позивача про те, що дія Закону України «Про захист прав споживачів» поширюється також на повітряні перевезення, що прямо передбачено частиною 3 статті 101 Повітряного кодексу України, суд між тим зауважує, що предметом регулювання статті 12 цього Закону є правовідносини, що виникають з реалізації продукції, яка є річчю.

В даному випадку позивач придбала у відповідача послуги авіаперевезення, які споживаються в процесі їх надання, а відтак на спірні правовідносини положення статті 12 Закону України «Про захист прав споживачів» не поширюються.

Зважаючи на викладене, вимоги позову про стягнення неустойки є очевидно необґрунтованими і неприйнятним з огляду на законодавство.

Щодо вимоги позивачів про відшкодування моральної шкоди, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно ст. 23, 1167 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, крім іншого, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Відповідно до ч. 2 п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року за № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз`яснюється, що відповідно до ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори підлягають застосуванню при розгляді справ судами. За вимогами п. 2 цієї Постанови, спори про відшкодування заподіяної моральної (немайнової) шкоди розглядаються у випадках, коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції або випливає з її положень, законодавством, що регулює такі зобов`язання і передбачає відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Відповідно до п. 5 вказаної Постанови, необхідно в кожній справі з`ясувати характер правовідносин сторін і встановити, якими правовими нормами вони регулюються, чи допускає відповідне законодавство відшкодування моральної шкоди при даному виді правовідносин.

Разом з тим, нормами Монреальської конвенції та Повітряного кодексу України не передбачено можливості відшкодування моральної (немайнової) шкоди. Не передбачено можливості відшкодування моральної (немайнової) шкоди і умовами Договору перевезення, укладеного з позивачами.

Отже, згідно з п. 2 Постанови Пленуму ВС України від 31.03.1995 року за № 4 моральна шкода не може бути визначена та відшкодована у разі спірних правовідносин у галузі міжнародних авіаперевезень. Як вже зазначалось вище, відповідальність міжнародного повітряного перевізника є обмеженою та не може перевищувати розміру фактичних і реально доведених збитків. Тобто, перевізник несе лише обмежену майнову відповідальність та за спричинену моральну (немайнову) шкоду відповідальності не несе.

Таким чином вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди також є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене позов підлягає частковому задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 4, 5, 7, 12, 13, 76, 77, 80, 81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 279, 354 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Янеір» ЛТД про захист прав споживача - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЯнЕір» ЛТД на користь ОСОБА_1 328577 (триста двадцять вісім тисяч п`ятсот сімдесят сім) грн. 28 коп. за скасований рейс.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЯнЕір» ЛТД на користь держави судовий збір в сумі 3285,77 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про сторін:

Позивач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 . Адреса реєстрації: АДРЕСА_1

Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «ЯНЕІР» ЛТД (ТОВ «ЯНЕІР» ЛТД) Юридична адреса: вул. Авіаторів, 9, м. Житомир, 10007, код 38267160.

Головуючий суддя Юрій ДРАЧ