Рішення

від 10.10.2024 по справі 378/244/24

СТАВИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер: 378/244/24

Провадження № 2/378/159/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" жовтня 2024 р. Ставищенський районний суд Київської області в складі:

головуючого - судді: Скороход Т. Н.

за участю секретаря: Соколової О.А.,

представника позивача: ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Ставище Київської області в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , законний представник неповнолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтерагроінвест», про виділення в натурі часток земельних ділянок,

ВСТАНОВИВ:

До суду з вказаним позовом звернулася ОСОБА_2 з посиланням на те, що вона є власником по 1/3 частині земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровими номерами 3224283299:03:001:0023, площею 4,7907 га та 3224283200:03:001:0024, площею 4,7905 га, що розташовані на території колишньої Іванівської сільської ради Ставищенського району Київської області, як спадкоємець 1 черги після смерті чоловіка ОСОБА_6 .. Окрім неї спадкоємцями майна померлого ОСОБА_6 є його неповнолітні діти ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , законний представник яких є ОСОБА_5 , які також є власниками по 1/3 частині вищевказаних земельних ділянок, кожен. Вона вирішила розпорядитися належною їй власністю, тобто, відчужити її, однак у добровільному порядку згоди сторони не досягли.

Позивач з урахуванням уточнених позовних вимог (т. 2 а.с. 10-14) просить суд виділити їй 1/3 частку в натурі із земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 3224283299:03:001:0023, площею 4,7907 га, яка розташована на території колишньої Іванівської сільської ради Ставищенського району Київської області, що складає ділянку № НОМЕР_1 площею 1,5969 га, яка описується наступним чином: від точки 1 до точки 2 на відстані 454,55 м, від точки 2 до точки 3 на відстані 35,52 м, від точки 3 до точки 4 на відстані 454,53 м, від точки 4 до точки 1 на відстані 35,52 м, що відображено на схемі розподілу земельної ділянки кадастровий номер 3224283299:03:001:0023, площею 4,7907 га; 1/3 частку в натурі із земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 3224283200:03:001:0024, площею 4,7905 га, що розташована на території колишньої Іванівської сільської ради Ставищенського району Київської області, що складає ділянку № НОМЕР_1 площею 1, 5969 га, яка описується наступним чином: від точки 1 до точки 2 на відстані 454,53 м, від точки 2 до точки 3 на відстані 14,08 м, від точки 3 до точки 4 на відстані 21,44 м, від точки 4 до точки 5 на відстані 454,51 м, від точки 5 до точки 1 на відстані 35,52 м, що відображено на схемі розподілу земельної ділянки кадастровий номер 3224283200:03:001:0024, площею 4,7905 га.

Ухвалою судді Ставищенського районного суду Київської області від 26 квітня 2024 року відкрито провадження у справі за вищевказаним позовом, призначено справу до розгляду в підготовчому судовому засіданні (т. 1 а. с. 53).

Ухвалою Ставищенського районного суду Київської області від 3 вересня 2024 року закрито підготовче провадження по даній справі, призначено справу до розгляду (т. 2 а. с. 50-51).

В судовому засіданні представник позивача в режимі відеоконференції уточнені позовні вимоги підтримала, підтвердила обставини, викладені в позовній заяві.

В судове засідання неповнолітні відповідачі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та їх законний представник - ОСОБА_5 не прибули повторно, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином. Судові повістки, направлені судом по місцю реєстрації останніх, повернулася до суду з довідкою, в якій причинами повернення зазначено «адресат відсутній за вказаною адресою» (т. 2 а.с. 60, 62, 64, 65, 66).

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі №911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, в даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Представник третьої особи ТОВ «Інтерагроінвест» в судове засідання не прибув. Від ТОВ «Інтерагроінвест» в системі «Електронний суд» подана заява про розгляд справи без участі представника (т. 2 а.с. 88-89) та пояснення щодо позову (т. 1 а.с. 73-76), в яких зазначили, що ТОВ «Інтерагроінвест» користується на умовах договору оренди землі № 22 від 18.06.2012 земельними ділянками з кадастровими номерами 3224283299:03:001:0023, площею 4,7907 га та 3224283200:03:001:0024, площею 4,7905 га, які належать на праві спільної часткової власності ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .. Вважають, що власники мають право реалізувати своє право на виділ належного майна із спільної часткової власності за умови, що такий виділ не вплине на зареєстроване інше речове право третьої особи ТОВ «Інтерагроінвест» та не призведе до припинення зареєстрованого права оренди на новоутворені об`єкти, що утворяться в результаті виділу.

Суд розглянувши матеріали справи, дослідивши письмові докази, приходить до наступного.

Судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до копій: спадкової справи (т. 1 а.с. 96-123), свідоцтв про право на спадщину за законом від 25 квітня 2023 року (т. 1 а.с. 7, 9), витягу з Державного реєстру речових прав від 25.04.2023 (т. 1 а.с. 8, 10), інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 07.03.2024 (т. 1 а.с. 11-12, 13-14), витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 07.03.2024 (т. 1 а.с. 15-21, 22-28), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є власниками по 1/3 частині, кожен, земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровими номерами 3224283299:03:001:0023 площею 4,7907 га та 3224283200:03:001:0024 площею 4,7905 га, що розташовані на території колишньої Іванівської сільської ради Ставищенського району Київської області, кожен, як спадкоємці 1 черги після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 .

Вищевказані земельні ділянки передані в оренду ТОВ «Інтерагроінвест», що підтверджується копіями: додаткових угод № 1 від 12 травня 2023 року до договору оренди землі № 23 від 18 червня 2012 року (т. 1 а.с. 29, 79-83), додаткових угод № 1 від 9 жовтня 2023 до договору оренди землі № 22 від 18 червня 2012 року (т. 1 а.с. 86-90), витягів з Державного реєстру речових прав від 06.11.2023 (т. 1 а.с. 84-85, 91-92), інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 07.03.2024 (т. 1 а.с. 11-12, 13-14).

Згідно копії схеми розподілу земельної ділянки (т.2 а. с. 16) з кадастровим номером 3224283299:03:001:0023, площею 4,7907 га, яка знаходиться на території Ставищанської територіальної громади Білоцерківського району Київської області (за межами с. Іванівка), встановлено можливість виділу та запропоновано варіант розподілу: ділянка № НОМЕР_1 площею 1,5969 га, яка описується наступним чином: від точки 1 до точки 2 на відстані 454,55 м, від точки 2 до точки 3 на відстані 35,52 м, від точки 3 до точки 4 на відстані 454,53 м, від точки 4 до точки 1 на відстані 35,52 м; ділянка № НОМЕР_2 площею 3,1938 га, яка описується наступним чином: від точки 1 до точки 2 на відстані 454,59 м, від точки 2 до точки 4 на відстані 58,05 м, від точки 4 до точки 5 на відстані 454,55 м, від точки 5 до точки 1 на відстані 71.04 м.

Згідно копії схеми розподілу земельної ділянки (т.2 а. с. 17) з кадастровим номером 3224283200:03:001:0024, площею 4,7905 га, що розташовані на території Ставищанської територіальної громади Білоцерківського району Київської області (за межами с. Іванівка), встановлено можливість виділу та запропоновано варіант розподілу: ділянка № НОМЕР_1 площею 1, 5969 га, яка описується наступним чином: від точки 1 до точки 2 на відстані 454,53 м, від точки 2 до точки 3 на відстані 14,08 м, від точки 3 до точки 4 на відстані 21,44 м, від точки 4 до точки 5 на відстані 454,51 м, від точки 5 до точки 1 на відстані 35,52 м, що відображено на схемі розподілу земельної ділянки кадастровий номер 3224283200:03:001:0024, площею 4,7905 га; ділянка № НОМЕР_2 площею 3,1936 га, яка описується наступним чином: від точки 1 до точки 2 на відстані 454,51 м, від точки 2 до точки 3 на відстані 71,04 м, від точки 3 до точки 4 на відстані 454,48 м, від точки 4 до точки 1 на відстані 71.04 м.

У вказаних схемах зазначені суміжні землевласники та землекористувачі, а також поворотні точки меж земельних ділянок, зроблено абрис земельних ділянок (т. 2 а.с. 16-17).

Отже, можливість виділення в натурі 1/3 частки земельних ділянок з кадастровими номерами 3224283299:03:001:0023 та 3224283200:03:001:0024 позивачу підтверджується схемами розподілу земельних ділянок.

Договору щодо поділу зазначених земельних ділянок її співвласниками не укладено, домовленостей не дійшли.

Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Згідно ст. 78 ЗК України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності. Особам (їх спадкоємцям), які мали у власності земельні ділянки до 15 травня 1992 року (з дня набрання чинності Земельним кодексом України), земельні ділянки не повертаються.

Відповідно до ст. 79 ЗК України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами. Право власності на земельну ділянку поширюється в її межах на поверхневий (ґрунтовий) шар, а також на водні об`єкти, ліси і багаторічні насадження, які на ній знаходяться, якщо інше не встановлено законом та не порушує прав інших осіб. Право власності на земельну ділянку розповсюджується на простір, що знаходиться над та під поверхнею ділянки на висоту і на глибину, необхідні для зведення житлових, виробничих та інших будівель і споруд.

Статтею 79-1 ЗК України визначено, що формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій;шляхом інвентаризації земель у випадках, передбачених законом; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв); за затвердженими комплексними планами просторового розвитку території територіальних громад, генеральними планами населених пунктів, детальними планами території. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Формування земельних ділянок шляхом поділу та об`єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюються за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок. Поділ, об`єднання земельної ділянки, що перебуває у заставі, здійснюється за згодою землекористувача, заставодержателя. Поділ, об`єднання земельної ділянки, що перебуває у користуванні, здійснюється за згодою землекористувача, заставодержателя. Справжність підпису на такій згоді засвідчується нотаріально. Земельні ділянки можуть бути об`єднані, якщо вони мають однакове цільове призначення. У разі поділу земельної ділянки, об`єднання земельних ділянок сформовані земельні ділянки зберігають своє цільове призначення. Винесення в натуру (на місцевість) меж сформованої земельної ділянки до її державної реєстрації здійснюється за документацією із землеустрою, яка стала підставою для її формування. У разі встановлення (відновлення) меж земельних ділянок за їх фактичним використанням у зв`язку з неможливістю виявлення дійсних меж, формування нових земельних ділянок не здійснюється, а зміни до відомостей про межі земельних ділянок вносяться до Державного земельного кадастру. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї. Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі. Державна реєстрація прав суборенди, сервітуту, які поширюються на частину земельної ділянки, здійснюється після внесення відомостей про таку частину до Державного земельного кадастру. Межі суміжних земельних ділянок приватної власності можуть бути змінені їх власниками без формування нових земельних ділянок за технічною документацією із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Земельна ділянка припиняє існування як об`єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасовується в разі: поділу або об`єднання земельних ділянок; скасування державної реєстрації земельної ділянки на підставі судового рішення внаслідок визнання незаконною такої державної реєстрації; якщо речове право на земельну ділянку, зареєстровану в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України «Про Державний земельний кадастр», не було зареєстровано протягом року з вини заявника. Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо такої земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень).14. Наявність обмежень у використанні земель, у тому числі червоних ліній, в межах земельної ділянки, що формується для обслуговування існуючого об`єкта нерухомості (будівлі, споруди), не перешкоджає її формуванню та визначенню її цільового призначення для потреб, пов`язаних із функціонуванням зазначеного об`єкта з дотриманням встановлених обмежень щодо використання земельної ділянки.

Суб`єктами права власності на землю згідно ст. 80 ЗК України є: громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності; територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності; держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; прийняття спадщини; виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

Відповідно до положення ч. 1 ст. 86 ЗК України земельна ділянка може знаходитись у спільній власності з визначенням частки кожного з учасників спільної власності (спільна часткова власність) або без визначення часток учасників спільної власності (спільна сумісна власність).

За змістом ч.ч. 1, 3, 4 ст. 86 ЗК України володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюються за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку.

Учасник спільної часткової власності має право вимагати виділення належної йому частки із складу земельної ділянки як окремо, так і разом з іншими учасниками, які вимагають виділення, а у разі неможливості виділення частки - вимагати відповідної компенсації.

Учасник спільної часткової власності на земельну ділянку має право на отримання в його володіння, користування частини спільної земельної ділянки, що відповідає розміру належної йому частки.

Відповідно до частин першої, другої статті 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.

Частиною третьою статті 358 ЦК України передбачено, що кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.

Відповідно до положень частин першої, другої статті 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.

Співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації (частини перша, третя статті 364 ЦК України

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).

На підтвердження можливого розподілу вказаних земельних ділянок позивачем надано копії схем розподілу земельних ділянок, виготовлених ФОП ОСОБА_7 під час складання технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки (а.с.16, 17).

Документами та діями, необхідними для поділу земельної ділянки є документація із землеустрою, яка розробляється в електронній та паперовій формах у вигляді схеми.

Суд вважає, що за вищевикладених обставин, враховуючи, що схема розподілу виготовлена на обґрунтування позовних вимог та доведення можливості поділу земельної ділянки для вирішення спору та у відповідності до вимог щодо такої документації, наданий доказ судом визнається належним та допустимим.

З урахуванням викладених обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для припинення права спільної часткової власності позивача на вищевказані земельні ділянки шляхом поділу їх в натурі.

Відповідно до ч. 2 ст. 264 ЦПК України при ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_2 слід задовольнити, виділити позивачу в натурі у приватну власність 1/3 частку вищевказаних земельних ділянок.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідачів підлягають стягненню витрати, по оплаті судового збору.

Керуючись ст. ст. 15, 16, 358, 364, 367 ЦК України, ст. ст. 78,79, 80 81, 86 ЗК України, ст. ст. 4, 5, 10, 12, 56, 81, 82 ч. 4, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити.

Виділити в натурі у приватну власність ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 1/3 частку із земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 3224283299:03:001:0023, площею 4,7907 га, яка розташована на території Ставищанської територіальної громади Білоцерківського району Київської області (за межами с. Іванівка), що складає ділянку № НОМЕР_1 площею 1,5969 га, яка описується наступним чином: від точки 1 до точки 2 на відстані 454,55 м, від точки 2 до точки 3 на відстані 35,52 м, від точки 3 до точки 4 на відстані 454,53 м, від точки 4 до точки 1 на відстані 35,52 м, що відображено на схемі розподілу земельної ділянки кадастровий номер 3224283299:03:001:0023, площею 4,7907 га.

Виділити в натурі у приватну власність ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 1/3 частку із земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 3224283200:03:001:0024, площею 4,7905 га, що розташована на території Ставищанської територіальної громади Білоцерківського району Київської області (за межами с. Іванівка), що складає ділянку № 1 площею 1, 5969 га, яка описується наступним чином: від точки 1 до точки 2 на відстані 454,53 м, від точки 2 до точки 3 на відстані 14,08 м, від точки 3 до точки 4 на відстані 21,44 м, від точки 4 до точки 5 на відстані 454,51 м, від точки 5 до точки 1 на відстані 35,52 м, що відображено на схемі розподілу земельної ділянки кадастровий номер 3224283200:03:001:0024, площею 4,7905 га.

Стягнути із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок.

Стягнути із ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками її розгляду.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Повне найменування учасників справи:

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_3 );

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (зареєстроване місце проживання АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 );

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (зареєстроване місце проживання АДРЕСА_2 РНОКПП: НОМЕР_5 );

Законний представник неповнолітніх відповідачів ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (зареєстроване місце проживання АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_6 ),

Третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтерагроінвест» (місцезнаходження: селище Ставище вул. Цимбала Сергія, 4 Білоцерківського району Київської області, ЄДРПОУ: 32855584).

Повне рішення складено 16 жовтня 2024 року.

Суддя Т. Н. Скороход