Ухвала

від 16.10.2024 по справі 378/846/24

СТАВИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер: 378/846/24

Провадження № 2/378/338/24

УХВАЛА

16.10.2024 селище Ставище

Суддя Ставищенського районного суду Київської області Марущак Н. М. , перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Таращанського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції та Акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк" про звільнення майна з-під арешту,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до Ставищенського районного суду Київської області з вказаною позовною заявою, поданою через систему «Електронний суд», посилаючись на те, що вона є спадкоємицею майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 батька ОСОБА_2 .

Позивач просить звільнити з-під арешту належний ОСОБА_2 будинок АДРЕСА_1 .

Згідно ч. 1 ст. 187 ЦПК України за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченомустаттею 185цього Кодексу.

Вивченням позовної заяви та доданих до неї документів встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам ст. 175 ЦПК України та вимогам ст. 177 ЦПК України з наступних підстав.

Відповідно до частини першоїстатті 59 Закону України «Про виконавче провадження»особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

При цьому, в порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні, а також у спосіб оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.

Спори про право цивільне, пов`язані з належністю майна, на яке накладено арешт, відповідно достатті 19 ЦПК Українирозглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства.

Відповідно достатті 447 ЦПК Українисторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цьогоКодексу, порушено їхні права чи свободи.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 листопада 2019 року у справі № 905/386/18 (провадження № 12-85 гс 19) зазначено, щовідповідачем у справах за позовами про звільнення з-під арешту майна є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних відносин щодо такого майна. При цьому орган державної виконавчої служби у відповідних випадках може залучатися судом до участі у справах як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

У разі, якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченомурозділом VII ЦПК України. Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, що передбаченоЗаконом України «Про виконавче провадження»(абзац 1 пункту 5 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 червня 2016 року № 5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна»).

Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 24 травня 2021 року у справі № 712/12136/18 (провадження № 61-4726сво19).

У постанові Верховного Суду від 06 лютого 2023 року у справі № 463/2924/22 (провадження № 61-11005св22) зазначено, що установивши, що заявник як спадкоємець після смерті свого батька не був залучений стороною виконавчого провадження № НОМЕР_1, в межах якого був накладений арешт на майно останнього, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що заявник не є суб`єктом права на подачу такої скарги в порядкустатті 447 ЦПК України, тобто не може звертатись зі скаргою на дії державного виконавця в межах виконавчого провадження № НОМЕР_1, яке завершене, та обґрунтовано повернули йому скаргу. Водночас суди попередніх інстанцій підставно звернули увагу на те, що законом у цьому випадку передбачений інший спосіб судового захисту його порушеного права, яке може бути захищене в порядку позовного провадження шляхом подання позову про визнання права власності на спадкове майно і зняття із нього арешту, відповідачами у якому мають бути особи, в інтересах яких накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних відносин щодо такого майна.

З огляду на вищенаведені положення діючого цивільного законодавства та висновки Верховного Суду позивачкою на виконання вказаних висновків та задля дотримання вимогстатті 59 Закону України «Про виконавче провадження»має бути уточнено предмет спору, оскільки вимога позивачки, яка не є стороною виконавчого провадження, про зняття арешту з майна має бути пред`явлена одночасно із позовною вимогою про визнання за позивачкою права власності на майно, щодо якого накладено оспорюваний арешт.

При цьому позивачкою має бути враховано, що вимога про визнання права власності на спірне майно є вимогою майнового характеру, тому позовна заява має бути складена з дотриманням статей175,176 ЦПК України, із визначенням ціни позову та має бути оплачено судовий збір відповідно до вимогЗакону України «Про судовий збір»за ставками для позовів майнового характеру.

Підпунктом 1 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено судовий збір за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7Закону України«Про Державнийбюджет Українина 2024рік» встановлено у 2024 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб: з 1 січня 2024 року 3028 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Крім того, відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Відповідно до ч. 5 ст.177ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Згідно ч.1, 2 ст.83ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Фактично до позову додано інформацію з Єдиного реєстру боржників від 24.02.2024, відповідно до якої ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , є боржником по виконавчому провадженню № 54874217 на підставі документа, виданого Ставищенським відділенням поліції Сквирського відділу поліції Головного управління національної поліції в Київській області, категорія - стягнення на користь держави, перебуває на виконанні в Ставищенському районному відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області.

Тобто, в порушення п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України до позовної заяви не додано докази на підтвердження вказаної в позові обставини щодо того, що на майно спадкодавця ОСОБА_2 (будинок АДРЕСА_1 ) накладено арешт саме в межах виконавчого провадження, відкритого на підставі виконавчого листа № 2-340 від 08.11.2004, виданого Ставищенським районним судом на підставі рішення Ставищенського районного суду Київської області від 8 листопада 2004 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь АТ «Індекс Банк» заборгованості за договором кредиту.

Отже, з урахуванням викладеного позивачці слід визначитись із змістом позовних вимог: способом захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який вона просить суд визначити у рішенні та складом учасників процесу, надавши до суду нову редакцію позовної заяви та додати докази на підтвердження факту накладення арешту на вищевказане майно при виконанні вищевказаного виконавчого листа та докази сплати судового збору по вимозі майнового характеру.

Відповідно до ч.1ст.185 ЦПК Українисуддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху і надає позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободщодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасник цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. У зв`язку з наведеним, залишення позову без руху з підстав, передбачених законом (невідповідність позовної заяви вимогам щодо її змісту, несплата судового збору тощо), залишення позову без руху не є порушенням права на справедливий судовий захист.

Враховуючи зазначене, залишення позовної заяви без руху жодним чином не перешкоджає позивачу у доступі до правосуддя після усунення недоліків.

Приймаючи до уваги вищенаведене, приходжу до висновку, що дану позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити позивачці, що в разі невиконання вимог ухвали суду, заява, відповідно до ч. 3ст.185 ЦПК Українибуде вважатися неподаною і повернута їй.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.175,177,185 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 . до Таращанського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк" про звільнення майна з-під арешту залишити без руху.

Надати строк для усунення недоліків терміном десять днів з моменту отримання копії ухвали,

Роз`яснити, що в разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Н. М. Марущак