Рішення

від 10.10.2024 по справі 953/798/24

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 953/798/24

н/п 2-др/953/67/24

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2024 року Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді - Колесник С.А.,

за участю секретаря судового засідання - Смаль Ю.О.,

представника позивача - Добронос Д.С. ,

представника Харківської митниці - Кушнаренко Л.В.,

представника відповідача - адвоката Сайтарли А.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові заяву представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Сайтарли Антона Петровича про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом керівника Київської окружної прокуратури м. Харкова в інтересах держави в особі Харківської Митниці до ОСОБА_2 про стягнення збитків, завданих кримінальним правопорушенням, -

ВСТАНОВИВ:

Представник відповідача 30.09.2024 через систему «Електронний суд» звернувся до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення, у якому просить ухвалити додаткове рішення по справі №953/798/24 про розподіл судових витрат.

Заява обґрунтована тим, що в провадженні Київського районного суду міста Харкова перебувала цивільна справа №953/798/24 за позовом керівника Київської окружної прокуратури м. Харкова в інтересах держави в особі Харківської митниці до ОСОБА_2 про стягнення збитків, завданих кримінальним правопорушенням. 25.09.2024 року рішенням Київського районного суду міста Харкова у задоволенні позову відмовлено у повному обсязі. На виконання приписів процесуального закону (ст.ст.134, 141 ЦПК України) представником відповідача у змісті відзиву на позовну заяву від 06.03.2024 року було зазначено про попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, а також було зроблено заяву, що докази про розмір судових витрат, які відповідач має сплатити у зв`язку з розглядом справи, будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Вказав, що між відповідачем ОСОБА_2 та адвокатом Сайтарли А.П. 19.02.2024 було укладено Договір про надання правової (правничої) допомоги №07/02 від 19 лютого 2024 року. При визначенні розміру гонорару, адвокатом та клієнтом (відповідачем) було враховано: складність справи, час та обсяг послуг/робіт, який адвокат може витратити на дану справу (підготовка до розгляду справи передбачала аналізу значного обсягу доказів); ціну позову (яка складала 8098611,82 грн.); значення справи для клієнта; кваліфікація і досвід адвоката; фінансовий стан клієнта та інші обставини (у т.ч., але не виключно ділову репутацію клієнта). Вказав, що ця справа має виняткове значення для відповідача і безпосередньо впливає на його майновий стан, адже згідно пред`явленого позову прокурор просив стягнути з відповідача 8098611,82 грн.

Крім цього, з метою ефективного захисту прав відповідача, адвокатом в межах завдання, визначеного додатковою угодою №1 до договору, було надано значний обсяг послуг. Зокрема, належне обґрунтування заперечень проти пред`явленого позову потребувало збирання великого об`єму доказів, направлення адвокатських запитів, складання об`ємних процесуальних документів - заяв з процесуальних питань та заяв по суті справи (які до речі не дублюють один одного), на що адвокатом було витрачено значний обсяг робочого часу.

Умовами додаткової угоди №1 від 19.02.2024 року до договору про надання правової (правничої) допомоги №07/02 від 19.02.2024 року сторони (адвокат та клієнт (відповідач)) погодили фіксований розмір гонорару за представництво та захист інтересів Клієнта у суді першої інстанції - Київському районному суді міста Харкова. Відповідно до пункту 3 додаткової угоди №1 від 19.02.2024 року вартість послуг (гонорару) адвоката за надання правової (правничої) допомоги під час підготовки до розгляду справи та під час розгляду справи судом першої інстанції складає 60 000,00 грн.

Оплата послуг здійснюється за актом приймання-передачі наданої правової (правничої) допомоги протягом 30-ти календарних днів з дня підписання відповідного акту, а також може здійснюватися у вигляді передплати або авансу, на підставі відповідного рахунку на оплату гонорару (п.п.4.1., 4.2. п.4 та п.5 додаткової угоди №1 від 19.02.2024 року).

У зв`язку із розглядом справи в суді першої інстанції відповідач має понести витрати на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 60 000,00 грн. (шістдесят тисяч гривень 00 копійок), що підтверджується наступними документами: - договором про надання правової (правничої) допомоги №07/02 від 19.02.2024 року; - додатковою угодою №1 від 19.02.2024 року до договору про надання правової (правничої) допомоги №07/02 від 19.02.2024 року; - рахунком №01/02 від 19.02.2024 року; - актом приймання-передачі наданої правової (правничої) допомоги №1/1 від 27.09.2024 року; - детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом від 27.09.2024 року.

Судове рішення від 25.09.2024 року (вступна та резолютивна частини) було проголошено судом в судовому засіданні 25.09.2024 року. Таким чином, строк на подання заяви про відшкодування витрат, пов`язаних із розглядом справи, у відповідача закінчується 30.09.2023 року (включно).

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 02 жовтня 2024 року заяву представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Сайтарли Антона Петровича про ухвалення додаткового рішення - прийнято до розгляду.

08.10.2024 до суду через систему «Електронний суд» надійшло клопотання представника Харківської митниці, у якому представник просив виключити Харківську митницю з розподілу судових витрат, посилаючись на те, що Харківською митницею було отримано лист Київської окружної прокуратури міста Харкова від 20.12.2023 № 50-103-6075вих-23 щодо вжиття заходів з метою стягнення на користь держави матеріальної шкоди у розмірі 8 098 611,82 грн. У відповідь Харківською митницею було повідомлено Київську окружну прокуратуру міста Харкова про відсутність підстав для подання відповідного позову (вих.7.14-1/7.14-10/8.7/161 від 05.01.2024). У постанові від 25.05.2022 у справі №916/1796/18 КГС ВС вказав на справедливість підходу, за якого враховується позиція особи, в інтересах якої подано позов при вирішенні питання про розподіл судових витрат задля виключення можливості покладення обов"язку щодо відшкодування витрат зі сплати судового збору на особу, в інтересах якої подано прокуратурою позов та яка заздалегіть вважала таку позицію прокуратури незаконною. На основі вказаних приписів та судової практики зазначають про відсутність правових підстав стягнення з Харківської митниці судових витрат на правничу допомогу.

У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Сайтарли А.П. заяву про ухвалення додаткового рішення підтримав, просив стягнути з Київської окружної прокуратури м.Харкова витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 60 000 грн., посилаючись на підстави, викладені у заяві.

Представник Київської окружної прокуратури м.Харкова Добронос Д.С. проти задоволення заяви заперечувала, просила у її задоволенні відмовити у повному обсязі, посилаючись на те, що рішення Київського районного суду м.Харкова від 25.09.2024 наразі не набуло чинності, а тому заява є передчасною.

Представник Харківської митниці Кушнаренко Л.В. просила виключити Харківську митницю з розподілу судових витрат, оскільки Харківська митниця позов не підтримала та повідомляла Київську окружну прокуратуру м.Харкова про відсутність підстав для подання відповідного позову.

Суд, вислухавши доводи представника позивача, доводи учасників справи, дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази, приходить до висновку про часткове задоволення заяви представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Сайтарли А.П. з наступних підстав.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу; кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Так, Конституційний Суд України у Рішенні від 30 вересня 2009 року №23-рп/2009 абзаци перший та другий підпункту 3.2. пункту 3 мотивувальної частини (справа про право на правову допомогу) вказав, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо; вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати; право на правову допомогу це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Відповідно до частини першої статті 131-2 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.

Система правничої допомоги в Україні побудована таким чином, що вона може бути надана на безоплатній основі або за оплату.

Зміст права на безоплатну правничу допомогу, порядок реалізації цього права, суб`єктів, підстави та порядок надання безоплатної правничої допомоги, державні гарантії щодо надання безоплатної правничої допомоги визначає Закон України «Про безоплатну правничу допомогу» від 2 червня 2011 року № 3460-VI.

Особи, які не є суб`єктами права на безоплатну правничу допомогу, відповідно до зазначеного закону, захищають свої права, свободи, інтереси в суді самостійно або користуючись правничою допомогою у тому числі й за оплату. Тож такі особи несуть витрати, пов`язані з участю осіб, які здійснюють представництво їх інтересів у справі.

Відповідно до положень частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу (частини 1, 3 ст. 133 ЦПК України).

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Судом встановлено, що представником відповідача у відзиві на позовну заяву, подану до суду 06.03.2024 року, було зазначено про попередній (рієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він очікує понести у зв`язку з розглядом справи в суді першої інстанції складаються із витрат на професійну правничу допомогу в сумі 60000 грн.

Рішенням Київського районного суду м.Харкова від 25.09.2024 у задоволенні позову керівника Київської окружної прокуратури м.Харкова в інтересах держави в особі Харківської Митниці до ОСОБА_2 про стягнення збитків, завданих кримінальним правопорушенням - відмовлено.

Представником відповідача - адвокатом Сайтарли А.П. протягом п`яти днів після ухвалення рішення по суті спору, а саме: 30.09.2024 було подано до суду заяву про ухвалення додаткового рішення по справі №953/798/24 про розподіл судових витрат, до якої додано: Договір про надання правової (правничої) допомоги №07/02 від 19.02.2024 року; Додаткова угода №1 від 19.02.2024 року до договору про надання правової (правничої) допомоги №07/02 від 19.02.2024 року; рахунок №01/02 від 19.02.2024 року; акт приймання-передачі наданої правової (правничої) допомоги №1/1 від 27.09.2024 року; детальний описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом від 27.09.2024 року (т.3 а.с.126-135).

Отже, вимога щодо розподілу судових витрат на правову допомогу була заявлена до винесення рішення по суті, а заява про ухвалення додаткового судового рішення, яка розглядається, разом з відповідними доказами подана в п`ятиденний строк після прийняття рішення.

Згідно зі статтею 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

З матеріалів справи вбачається, що між адвокатом Сайтарли Антоном Петровичем та ОСОБА_2 19.02.2024 укладено Договір про надання правової (правничої) допомоги №07/02 від 19 лютого 2024 року (т.3 а.с.127-131). На підставі зазначеного договору адвокатом Сайтарли А.П. видано ордер на надання правової допомоги ОСОБА_2 (т. 3 а.с. 126).

Згідно п.4.2. Договору про надання правової допомоги розмір гонорару, який Клієнт сплачує Адвокату за надану в межах цього Договору правову (правничу) допомогу, та порядок його оплати визначається сторонами окремою додатковою угодою, яка с невід`ємною частиною цього Договору. Така додаткова угода може бути викладена у формі додатку до Договору, який набуває чинності з дня його підписання уповноваженими представниками Сторін.

У відповідності до п.4.3. Договору, при визначенні розміру гонорару враховується: обсяг і час роботи, що потрібний Адвокату дня належного виконання доручення; ступінь складності правових питань, що стосуються доручення; вірогідність того, що прийняття доручення перешкоджатиме прийняттю Адвокатом інших доручень або суттєво ускладнить їх виконання; важливість доручення з точки зору інтересів Клієнта; особливі або додаткові вимоги Клієнта стосовно строків виконання доручення; характер і тривалість професійних відносин Адвоката з Клієнтом; кваліфікація, професійний досвід, науково-теоретична підготовка та репутація Адвоката.

19.02.2024 між адвокатом Сайтарли А.П. та ОСОБА_2 укладено Додаткову угоду №1 до договору про надання правової (правничої) допомоги №07/02 від 19.02.2024 року, відповідно до якого даною додатковою угодою визначено розмір та порядок оплати юридичних послуг (гонорару) Адвоката за падання правової (правничої) допомоги у цивільній справі №953/798/24 за позовом керівника Київської окружної прокуратури м. Харкова в інтересах держави в особі Харківської мигати до ОСОБА_2 про стягнення збитків, завданих кримінальним правопорушенням. Адвокат зобов`язався надавати правничу допомогу та захист інтересів Клієнта у суді першої Інстанції - Київському районному суді м. Харкова. Вартість послуг (гонорару) Адвоката за надання правової (правничої) допомоги під час підготовки до розгляду справи та під час розгляду справи судом першої інстанції складає 60 000,00 грн. Порядком оплати гонорару встановлено, що оплата послуг здійснюється за актом приймання-передачі наданої правової (правничої) допомоги протягом 30-ти календарних днів з дня підписання відповідного акту. Оплата послуг може здійснюватися також у вигляді передплати або авансу. Клієнт також бере на себе зобов`язання по оплаті судових витрат (в тому числі, але не виключно, судового збору, витрат на проведення судових експертиз тощо). Сплата узгодженої сторонами суми гонорару (послуг) здійснюється Клієнтом в готівковому або безготівковому порядку шляхом перерахувати відповідної суми коштів на розрахунковий рахунок Адвоката, реквізити якого зазначаються у відповідному рахунку на оплату гонорару. Витрати Адвоката, у зв`язку із наданням правової (правничої) допомоги відповідно до умов цього Договору (такі як, але не виключно: отримання документів, збирання доказів, залучення висновків спеціалістів, технічне забезпечення, відрядження та інші) оплачуються Клієнтом Адвокату понад узгоджену суму гонорару (т.3 а.с.134).

Відповідно до наданого представником відповідача Акту №1/1 приймання-передачі правової (правничої) допомоги по договору №07/02 від 19.02.2024 року (додаткова угода №1 від 19.02.2024), сторони - адвокат Сайтарли А.П. та ОСОБА_2 склали цей акт про те, що у період з 21.02.2024 по 25.09.2024 Адвокат передав, а Клієнт прийняв наступні послуги: - підготовка до розгляду справи, збір доказів; формування правової позиції; надання усних консультацій; складання заяв по суті справи та заяв з процесуальних питань до Київського районного суду м.Харкова у справі №953/798/24; представництво та захист інтересів Клієнта під час розгляду справи №953/798/24 у суді першої інстанції - Київському районному суді м.Харкова. Загальна вартість послуг складає 60 000,00 грн., без ПДВ (т. 3 а.с.132).

Крім того, представником відповідача подано до суду Детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Сайтарли А.П. (т.3 а.с.133).

Згідно Рахунку №01/02 від 19.02.2024 ОСОБА_2 сплатив адвокату Сайтарли А.П. 60 000,00 грн. (т.3 а.с.135).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону №5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).

Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: - надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Відповідно до статті 30 Закону № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до Постанова Великої Палати Верховного Суду справа № 755/9215/15-ц від 19 лютого 2020 року, розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Так, відповідно до положень ч.6 ст.137 ЦПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Суд під час вирішення питання про розподіл судових витрат може не тільки за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката, а і за власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами третьою - п`ятою та дев`ятою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Аналогічна позиція відображена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21, відповідно до яких Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на тому, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Також, у постанові Верховного Суду від 13 травня 2021 року у справі № 903/277/20 зазначено, що оцінка обґрунтованості, пропорційності витрат на професійну правничу допомогу з урахуванням обсягу наданих адвокатом послуг, складністю справи, беручи до уваги, зокрема критерії реальності понесення адвокатських витрат, розумності їхнього розміру, співмірності, а також підтвердженість таких витрат належними та допустимими доказами вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням конкретних обставин кожної справи.

У рішенні від 19 жовтня 2000 року у справі «Іатрідіс проти Греції», заява № 31107/96, (щодо справедливої сатисфакції) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з «гонораром успіху». ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19) також зауважила, що за наявності угод, які передбачають «гонорар успіху», ЄСПЛ керується саме наведеними вище критеріями при присудженні судових та інших витрат, зокрема, у рішенні від 22 лютого 2005 року у справі «Пакдемірлі проти Туреччини» (Pakdemirli v. Turkey, заява № 35839/97) суд також, незважаючи на укладену між сторонами угоду, яка передбачала «гонорар успіху» у сумі 6 672,9,00 євро, однак, на думку суду, визначала зобов`язання лише між заявником та його адвокатом, присудив 3 000,00 євро як компенсацію не лише судових, але й інших витрат (§ 70-72) (пункт 5.43 постанови).

З урахуванням наведеного вище, не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема, у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Варто також зауважити, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено, чи тільки має бути сплачено. Дана позиція є усталеною і підтверджується численними постановами Верховного суду, зокрема, постановами Верховного Суду від 23 грудня 2021 року у справі № 923/560/17, від 10 листопада 2021 у справі № 329/766/18, від 01 вересня 2021 у справі №178/1522/18.

Крім того, Верховний Суд свого часу зазначав, що «… суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що визначена адвокатом сума понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу не є обґрунтованою та є завищеною у контексті дослідження обсягу фактично наданих ним послуг із урахуванням складності справи, досліджених та підготовлених доказів, обсягу нормативно-правових актів, використаних адвокатом та, відповідно, співмірності обсягу цих послуг з розміром заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу … дійшовши висновку про неспівмірність розміру витрат на правничу, суди першої та апеляційної інстанцій не визначили розмір судових витрат на правничу допомогу, який має бути відшкодований» (пункти 81 та 82 постанови Верховного Суду від 08.02.2022 у справі №160/6762/21).

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Згідно з частиною шостою статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року № 1402-VIII висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

При цьому, згідно частини першої статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Виходячи із положень ч.3 ст. 141 ЦПК України, враховуючи позицію представника позивача Київської окружної прокуратури м.Харкова та Харківської митниці, в інтересах якої подано позов до суду, характер виконаної адвокатом Сайтарли А.П. роботи, її доцільність, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, суд вважає, що зазначені представником ОСОБА_2 - адвоката Сайтарли А.А.. витрати на правничу допомогу в розмірі 60 000, 00 грн. є завищеними, а тому дійшов висновку про необхідність зменшити їх розмір та стягнути з позивача - Київської окружної прокуратури м.Харкова на користь відповідача ОСОБА_2 15 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу за розгляд справи у суді першої інстанції.

При цьому стягуючи вказані витрати саме з позивача Київської окружної прокуратури м.Харкова, суд враховує позицію Харківської митниці, яка під час розгляду справи позов не підтримувала та вважала відсутніми підстави для подання відповідного позову. Згідно правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду від 25.05.2022 у справі №916/1796/18 КГС ВС вказав на справедливість наведеного підходу Верховного суду щодо врахування позиції особи, в інтересах якої подано позов, при вирішенні питання про розподіл судових витрат задля виключення можливості покладання обов`язку щодо відшкодування витрат зі сплати судового збору на особу, в інтересах якої подано прокуратурою позов, та яка заздалегідь вважала таку позицію прокуратури незаконною та послідовно, упродовж розгляду справи, заперечувала проти позиції прокуратури.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 141, 258-259, 268 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Сайтарли Антона Петровича про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом керівника Київської окружної прокуратури м. Харкова в інтересах держави в особі Харківської Митниці до ОСОБА_2 про стягнення збитків, завданих кримінальним правопорушенням - задовольнити частково.

Ухвалити додаткове рішення по цивільній справі за позовом керівника Київської окружної прокуратури м. Харкова в інтересах держави в особі Харківської Митниці до ОСОБА_2 про стягнення збитків, завданих кримінальним правопорушенням.

Стягнути з Київської окружної прокуратури м. Харкова на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000 (п`ятнадцять тисяч) гривень.

В стягненні решти витрат на правничу допомогу - відмовити.

Додаткове рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Відомості щодо учасників справи:

Київська окружна прокуратура, адреса: 61002 м. Харків, вул. Сумська, 76.

Харківська Митниця, адреса: 61003, м.Харків вул. Короленка, 16-Б.

Відповідач:ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований: АДРЕСА_1 .

Суддя Колесник С.А.